Регіональна програма розвитку системи професійно-технічної освіти на 2009-2013 роки «робітник чернігівщини»

Вид материала

Документы

Содержание Назва ПТНЗ, на базі якого відкрито НПЦ База даних про споруди державних професійно-технічних Назва ПТНЗ Всього місць Загальна частина У виробництві продуктів нафтоперероблення

Подобный материал:

• Програми розвитку фізичної культури та спорту в місті Знам`янка на 2007-2011 роки, 272.02kb.
• Цільова програма розвитку професійно-технічної освіти Херсонщини на 2011-2015 роки, 303.69kb.
• Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.25kb.
• Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.01kb.
• Державний стандарт професійно-технічної освіти, 2357.13kb.
• Програма розвитку системи освіти Богуславського району на 2008-2012 роки, 884.54kb.
• Програма дослідницько-експериментальної роботи Чумаківської зош за темою: «Формування, 181.6kb.
• Програма розвитку системи освіти Київської області на 2011-2014 роки м. Київ, 2661.35kb.
• Про стан виконання Програми розвитку системи освіти Богуславського району на 2008-2012, 145.34kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України державний стандарт професійно-технічної, 2671.48kb.

СПИСОК

діючих навчально-практичних центрів при ПТНЗ області

№	Назва ПТНЗ, на базі якого відкрито НПЦ	Галузь та назва центру	Адреса та телефони для зв'язку
1	Сосницький професійний аграрний ліцей	Сільське господарство Регіональний навчально-практичний центр сучасних аграрних технологій	16100, смтСосниця вул.Чернігівська, 42 (255) 2-13-49, 2-75-70
2	Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування	Побутове обслуговування НПЦ сучасних швейних технологій та дизайну	14037, м.Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 11 тел/ф.2-40-27
3	Чернігівський професійний ліцей побуту	Побутове обслуговування РНПЦ перукарського мистецтва та декоративної косметики	14014, м.Чернігів, вул. Ушинського, 10 т/ф 614-667,
4	Чернігівський професійний будівельний ліцей	Будівництво РНПЦ будівельних технологій торгової марки Ceresit	14007, м.Чернігів Проспект Миру, 247 т/ф 5-37-19, т. 5-62-60
5	Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту	Будівництво РНПЦ професійної підготовки сантехників	14000, м.Чернігів вул.Комсомольська, 20, т/ф 4-03-08
6	Чернігівське вище професійне училище	Транспорт РНПЦ центр сучасного автосервісу	14030, м.Чернігів вул. Кільцева.20, т/ф 3-42-36

База даних про споруди державних професійно-технічних

навчальних закладів Чернігівської області

№	Назва ПТНЗ	Рік побудови основного навчального корпусу	Проектна потужність (кількість місць)	Кількість місць в гуртожитку
Всього місць	Навчальні майстерні
1	Чернігівське вище професійне училище	1984	600	120	30
2	Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування	1972	555	-	400
3	Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту	1973	800	180	600
4	Чернігівський професійний ліцей побуту	1982	600	-	360
5	Ніжинський професійний ліцей побуту та сервісу	1986	630	150	230
6	Прилуцький професійний ліцей	1988	720	140	300
7	Ладанська філія Прилуцького професійного ліцею	1875	325	90	75
8	Сосницький професійний аграрний ліцей	1973	500	140	300
9	Дігтярівський професійний аграрний ліцей	1825	450	120	300
10	Ніжинський професійний аграрний ліцей	1974	600	120	400
11	Чернігівський професійний ліцей хімічної промисловості	1966	500	60	360
12	Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості	1972	450	150	0
13	Щорське вище училище лісового господарства	1975	600	150	360
14	Ніжинське ПТУ № 11	1977	480	120	0
15	Чернігівський центр ПТО	1977	600	-	0
16	Чернігівський професійний будівельний ліцей	1986	720	240	150
17	Куликівський професійний аграрний ліцей	1983	480	180	360
18	ПТУ № 33 с. Мрин	1902 добуд. 1986	720	240	360
19	Ічнянський професійний аграрний ліцей	1987 добуд. 1996	300	90	200
20	Сокиринський професійний аграрний ліцей	1870	300	90	300

Загальна частина

Відповідно до Стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року пріоритетами розвитку регіону визначено:

• структурна перебудова та оптимізація господарського комплексу області на основі більш раціонального і ефективного використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого і наукового потенціалу;
  
• утвердження інноваційної та енергозберігаючої моделі розвитку економіки;
  
• поліпшення інвестиційної привабливості регіону, збільшення обсягів інвестицій в економіку області;
  
• розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу за рахунок використання наявного потенціалу сільського господарства;
  
• підвищення ефективності функціонування промислового комплексу, нарощування його експортного потенціалу;
  
• прискорений розвиток транскордонного співробітництва, використання наявних переваг геополітичного та економіко-географічного положення;
  
• подальша розбудова інфраструктури регіону, досягнення збалансованості ринку праці та забезпечення продуктивної зайнятості населення, розвиток підприємницької ініціативи населення;
  
• розвиток туризму.
  

Промисловий комплекс області формують близько 245 підприємств основного кола. У галузевій структурі промисловості області домінантними є харчова, добувна, машинобудування і металообробка, целюлозно-паперова, легка, хімічна та нафтохімічна, деревообробна промисловість.

Починаючи з 2000 року, обсяги промислового виробництва мали стійку позитивну тенденцію до зростання. У 2008 році, незважаючи на негативний влив світової фінансово-економічної кризи, обсяги виробництва збережені на рівні 2007 року.

Стратегічною метою розвитку промисловості є створення сучасного промислово-технологічного комплексу, який забезпечуватиме внутрішні потреби країни, регіону, конкурентноспроможний експорт, збільшення наукоємної продукції як основи для інноваційного розвитку економіки, перехід до ресурсозберігаючої та екологічно безпечної моделі розвитку.

У харчовій промисловості та переробленні сільгосппродуктів, яка забезпечує майже половину промислового виробництва, працюють 95 підприємств. При цьому чверть її (10 проц. загальнообласних обсягів) припадає на тютюнову промисловість (А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки»).

Безпосередньо в харчовій промисловості лідерами є Чернігівське відділення ВАТ "Сан Інбев" (колишній «Пивкомбінат «Десна»), ВАТ «Продовольча компанія «Ясен», ДП «Малтюроп Юкрейн» (солодовий завод), ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», ВАТ «Чернігівський хлібокомбінат», ВАТ «Ніжинський хліб», ВАТ «Кондитерська фабрика «Стріла».

В області працює 21 підприємство молочної та 11 підприємств м’ясної промисловості.

У харчовій промисловості і переробленні сільськогосподарської продукції буде продовжена робота щодо підвищення ефективності виробництва, оновлення матеріально-технічної бази підприємств, більш повного завантаження виробничих потужностей, скорочення витрат у виробництві та при зберіганні сировини і готової продукції, розширення асортименту, підвищення якості, пошуку нових ринків збуту. Значна увага приділятиметься більш активному пошуку як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, створенню агропромислових інтегрованих структур.

У хімічній промисловості (питома вага галузі - 7,2 проц.) працює 8 підприємств, 80 проц. виробництва продукції припадає на ВАТ «Чернігівське «Хімволокно».

Пріоритетні напрями розвитку хімічної промисловості та виробництва пластмасових виробів:

• впровадження виробництва нових технологій і видів продукції та технічне переоснащення галузі;
  
• розширення асортименту шляхом впровадження нових високоефективних технологій, які забезпечують використання екологічно чистих матеріалів (полімери, фарби, хімічні волокна тощо);
  
• вирішення екологічних проблем, пов’язаних з діяльністю хімічних підприємств.
  

У машинобудуванні та металообробці (питома вага галузі - 7,5 проц.) лідерами є ТОВ «Український кардан», ТОВ «Ковальский завод», ЗАТ «Чернігівський автозавод», ВАТ «ЧеЗаРа».

Пріоритетні напрями розвитку машинобудівної промисловості:

• приведення потужностей у відповідність з кон’юнктурою ринку та зменшення витрат виробництва шляхом проведення системної реструктуризації та залучення стратегічних інвесторів;
  
• ефективне використання наявних виробничих потужностей, їх модернізація на базі прогресивних науково-технічних розробок;
  
• інноваційне оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;
  
• сприяння створенню мережі промислових кластерів з виробництва конкурентоспроможності продукції.
  

У легкій промисловості (питома вага галузі – 4,2 проц.) працює 32 підприємства.

Пріоритетні напрями розвитку легкої промисловості:

• технічне переоснащення та реконструкція підприємств галузі;
  
• поступовий відхід від давальницьких схем при одночасному розвитку вітчизняної сировинної бази;
  
• оновлення асортименту продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках.
  

Близько третини продукції галузі виробляє текстильна промисловість, з якої близько 80 проц. припадає на ЗАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл».

У виробництві деревини та виробів з деревини (питома вага близько 1 проц.) працюють 14 підприємств, лідером серед яких є Чернігівська філія МПП «Компанія Інекс-Укрпаркет». Значні обсяги переробки мають також промислові дільниці ряду держлісгоспів.

Пріоритетні напрями деревообробної промисловості:

• збільшення випуску продукції за рахунок раціонального використання лісових ресурсів;
  
• завантаження виробничих потужностей підприємств за рахунок поглибленої переробки деревини, підвищення технологічного потенціалу підприємств та покращання їх інвестиційної привабливості;
  
• впровадження нових ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технології деревообробки;
  
• реконструкція, модернізація і розширення діючих виробництв.
  

Виробництво будівельних матеріалів складає 2,0 проц. у загальних обсягах промислового виробництва області.

У целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості (питома вага в обсягах промислового виробництва – 7,4 проц.) 90 проц. обсягів виробництва припадає на ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів».

У добувній промисловості (питома вага в обсягах промислового виробництва – 10,0 проц.) основні показники галузі визначаються роботою НГВУ «Чернігівнафтогаз» (за підсумками 2008 року 99,4 проц.).

У виробництві продуктів нафтоперероблення (питома вага в обсягах промислового виробництва – 9,0 проц.) на сьогодні працює єдине підприємство – Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта» (за підсумками 2008 року 99,1 проц.).

У 2009 році промисловий комплекс області перебуватиме під впливом рецесії світової та вітчизняної економіки. Обсяги виробництва на 2009 рік відповідно до Програми соціально-економічного розвитку області становитимуть 92,4 проц. до рівня 2008 року.

Темпи росту інвестиційної діяльності збережуть наявну динаміку розвитку. Так, за 9 місяців 2008 року за рахунок всіх джерел фінансування в розвиток економіки області надійшло більш ніж 2 млрд.грн. інвестицій в основний капітал. За рахунок залучених інвестицій введено потужності з виробництва плит з деревини на 50 умовних кубометрів на рік, хлібобулочних виробів 185 тонн, тортів і виробів кондитерських 540 тонн, розливу безалкогольних напоїв 1440 тис. пляшок та пива 7246 тис.дал., олії та жирів 6,2 тис. тонн, цегли 20 тис. штук.

За видами економічної діяльності зафіксоване збільшення капітальних вкладень у розвиток промисловості (+2,6 проц. до відповідного періоду минулого року), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (+89,1 проц.), транспорту та зв’язку (+16,5 проц.), освіти (+218,2 проц.), охорони здоров’я (+44,7 проц.), культури і спорту, відпочинку та розваг (збільшення у 22,7 рази). Найбільші вкладення до загального обсягу зроблені в промисловість та сільське господарство (38,4 проц. та 20 проц. відповідно).

У 2009 році обсяг інвестицій в основний капітал за попередніми даними становить близько 2,2 млрд.грн., іноземних інвестицій – 15,0 млн.дол. США.

Буде продовжена реалізація інвестиційних проектів за участю вітчизняного та іноземного капіталу:

- цех зі збагачення піску кварцового на Папернянському родовищі кварцових пісків у Ріпкинському районі (загальна сума інвестицій 5 млн. дол. США);

• виробництво оксидів магнію на основі переробки розсолів бішофіту у м. Ніжині, на базі Новоподільського родовища в Ічнянському районі, (загальна сума інвестицій 42,5 млн. дол. США);
  
• будівництво елеватору та тваринницького комплексу з доїльним залом у Прилуцькому районі (загальна сума інвестицій 92 млн. грн.);
  
• будівництво молочно-товарної ферми в Борзнянсьому районі (загальна сума інвестицій 276 млн. грн.);
  
• будівництва заводу з виробництва листового скла у Ніжинському районі (загальна сума інвестицій 278 млн.дол.США);
  
• реконструкція тваринницького комплексу на 800 корів у с. Озеряни Варвинського району (загальна сума інвестицій - 25 млн. грн., у т.ч. 15 млн. грн. на 2009 рік).
  

Торгівля та послуги

Важливою складовою внутрішнього ринку є сфера внутрішньої торгівлі, ресторанного господарства та послуг, яка відіграє значну роль як у формуванні загальноекономічного потенціалу області, так і у забезпеченні потреб населення у товарах та послугах.

На початку 2009 року в області функціонує понад 6,6 тис. об'єктів роздрібної торгівлі (усіх форм власності) та понад 500 оптових (юридичних осіб). Сфера ресторанного господарства налічує більше 1,5 тис. закладів харчування.

Станом на 1.01.2009 у сфері торгівлі задіяні у стаціонарній роздрібній торгівлі - 33 106 осіб, на ринках області - 30 359 осіб, у ресторанному господарстві - 4 415 осіб, у сфері побуту - 1 500 осіб.

Досягненню позитивних результатів сприяло впровадження нових форм організації роздрібної та оптової торгівлі, раціональних механізмів забезпечення потреб населення у товарах та послугах першої необхідності.

За підсумками 2008 року обсяги роздрібного товарообороту зросли на 19,1 проц., реалізованих послуг – на 5,6 проц. Це дозволило закласти необхідний фундамент для подальшого розвитку сфери торгівлі та послуг на наступні роки.

У подальшому передбачається впровадження технічного переоснащення підприємств торгівлі, створення багатопрофільних і спеціалізованих об'єктів (універсамів, маркетів) у районних центрах області, перетворення ринків області у сучасні торговельно-сервісні комплекси.


Підприємництво.

Самостійним і незамінним елементом ринкової економіки є підприємництво. Цей сектор економіки - один із дієвих важелів зміцнення економічної бази регіонів, швидкого насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвитку конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей, забезпечення зайнятості значної частини населення області.

Загальна чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва на кінець 2008 року становила 110 тис. осіб, прогноз на 2009 рік - 116 тис. осіб.

Із загальної кількості працюючих у малому бізнесі 20,8 проц. зайнято на підприємствах торгівлі та у сфері ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, 19 проц. - у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, 18,3 проц. - на підприємствах промисловості,
10,6 проц. - у будівництві, 5,9 проц. - на транспорті та зв'язку.

Кількість новостворених робочих місць у сфері малого бізнесу становитиме, у середньому, до 80 проц. від створених у всіх галузях господарського комплексу області, що ефективно впливатиме на зменшення соціальної напруги, зниження рівня безробіття. На початку 2009 року в області працює 5600 діючих суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) та 48,7 тис. фізичних осіб-підприємців.

Пріоритетними напрямами розвитку малого підприємництва області на 2009-2010 роки визначено:

• розроблення та впровадження у виробництво нових технологій, у тому числі природоохоронних та енергозберігаючих;
  

• впровадження інформаційних технологій;
  
• вирощування та переробка сільгосппродукції;
  

• запровадження виробничих процесів з використанням місцевої сировини та відходів виробництва;
  
• побутове обслуговування сільського населення через створення мережі сервісних підприємств;
  

• підвищення якості надання транспортних послуг;
  
• виробництво будівельних матеріалів;
  
• туристичний бізнес;
  
• народні промисли;
  
• виробництво продуктів харчування;
  
• "зелений" туризм та ресторанний бізнес;
  
• охорона здоров'я та соціальна сфера.
  

В обласній Програмі розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки одним з головних завдань є створення організаційно-економічних умов та механізмів регулювання і координації, які б сприяли:

• підвищенню рівня зайнятості соціально найменш захищених верств населення;
  
• забезпеченню продуктивної зайнятості населення шляхом створення нових робочих міст, самозайнятості;
  
• підвищенню рівня підприємницької активності та зменшенню рівня безробіття серед сільського населення.
  

Перспективним буде напрям професійної підготовки молоді з тих спеціальностей, що дають змогу зайнятися самозайнятістю чи відкриттям власного бізнесу.

Розвиток туризму

Передбачається посилення ролі туризму в соціально-економічному розвитку регіону шляхом:

- інформаційно-рекламної діяльності;

- участі у проведенні міжнародних, всеукраїнських та регіональних туристичних форумів, виставок, семінарів, науково-практичних конференцій;

- організації рекламно-інформаційних турів для представників ЗМІ, турагентів та туроператорів з метою популяризації туристично-реакреаційного потенціалу області;

- продовження робіт у національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця»;

- відтворення історико-культурної спадщини в ряді населених пунктів області;

- розвитку сільського зеленого туризму.

Транспорт та зв’язок

Транспортні підприємства області упродовж 2008 року доставили замовникам 3075,1 тис. тонн вантажів, що на 14,3% менше ніж у 2007 р. За рахунок міжнародних перевезень вантажообіг зріс на 20,2% і становив 1095,9 млн. тонн/км. Пасажирський транспорт області перевіз 133,1 млн. пасажирів, що на 0,2% більше ніж у 2007 р. Фізичні особи-підприємці власним транспортом перевезли 2606,5 тис. тонн вантажів і 91,2 млн. пасажирів.

Серед видів зв’язку найбільшим попитом користувався мобільний – 80,4% загального обсягу. Частка телефонного зв’язку становила 11,9%. У той же час постійно зменшується попит на такі види зв’язку: передача і прийом телевізійних і радіопрограм, радіозв’язок – на 25,3% за рік, телеграфний – на 23,7%, телефонний міжміський – на 9,4% та сільський – на 6,6%.

Передбачається в наступні роки:

- підвищення безпеки та якості пасажирських автомобільних перевезень та посилення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у транспортній галузі, забезпечення споживачів високоякісними послугами зв’язку;

- продовження роботи з оптимізації наявної маршрутної мережі, охоплення автобусним сполученням сільських населених пунктів;

- оновлення рухомого складу та заміна автобусів малої місткості на транспортні засоби середньої і великої місткості;

- будівництво під’їздів з твердим покриттям до сільських населених пунктів;

- капітальний ремонт автомобільних доріг і мостів, що з’єднують 5 міжнародних контрольно-пропускних пунктів, які знаходяться на території області, з м. Києвом (у межах підготовки до чемпіонату Європи 2012 року з футболу):

- введення в експлуатацію автодороги міжнародного значення М-02 Кіпті – Глухів – Бачівськ та ряду під’їздів з твердим покриттям до населених пунктів;

- реконструкція наявних та будівництво сучасних АТС з розширенням абонентської бази;

- будівництво волоконно-оптичних ліній зв’язку, заміна повітряних ліній зв’язку на кабельні, розвиток ефірного радіомовлення як альтернативи мережі проводового.

Пріоритетними напрямками розвитку сільського господарства Чернігівщини визначено розвиток м’ясного тваринництва та нарощування виробництва технологічних культур і зерна.

У даний час в області функціонує 1158 сільськогосподарських підприємств, заснованих на приватній власності на землю і майно. Щорічно виробляється близько 1,5 млн. тонн зерна, 1,52 млн. тонн картоплі, 300 тис. тонн цукрового буряка, 85-90 тис. тонн м’яса і 580 тис. тонн молока.

У сільськогосподарських підприємствах області знаходиться у використанні 2084,8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з них 1381,9 тис. га ріллі, налічується 166 тис. голів великої рогатої худоби, у т.ч. 61,4 тис. корів, 106,9 тис. свиней, 2,8 тис. овець, 743,9 тис. голів птиці.

В області функціонує 477 фермерських господарств, за якими закріплено 72,5 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 70,1 тис.га ріллі.

Обсяги будівництва протягом 2009 року дещо зменшаться, в основному через проблеми банківської сфери та відповідно зменшенням іпотечного кредитування. У подальшому прогнозується нарощення обсягів житлового будівництва, розширення інфраструктури туристичних комплексів, здійснення будівництва та реконструкції об’єктів промислового, сільськогосподарського та соціального призначення.

Виконання Програми соціально-економічного розвитку області на період до 2015 року забезпечать, у першу чергу, якісні робітничі кадри.

Професійно-технічна освіта, на відміну від інших освітянських ланок, щільно інтегрована в економіку і потребує у зв’язку з фінансово-економічною кризою запровадження екстрених заходів, спрямованих на збереження та відтворення трудових ресурсів держави.

Професійно-технічні навчальні заклади щороку поповнюють робітничий потенціал області на 4 тис. осіб.

Уже зараз не задовольняється попит у робітниках-верстатниках (верстатниках широкого профілю, зуборізальниках, токарях, фрезерувальниках, шліфувальниках), робітниках будівельних професій (лицювальниках - плиточниках, монтажниках та формувальниках залізобетонних виробів, покрівельниках), у налагоджувальниках виробничого устаткування, електромонтерах, слюсарях контрольно-вимірювальних приладів та ін.

Поряд з цим, ринок праці перенасичений робітничими кадрами за спеціальностями: секретар керівника, кухар, продавець продовольчих і непродовольчих товарів, пекар, швачка, обліковець сільськогосподарського виробництва.

Основні тенденції розвитку ситуації на ринку праці на довготерміновий період залежить також від соціально-економічних наслідків входження України до Світової організації торгівлі (СОТ). Доступ підприємств до міжнародних ринків значно розширився, у той же час значно підвищились вимоги до якості продукції та послуг, що, у свою чергу, вимагає значного підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працюючих. Найближчим часом буде скорочено кількість неефективних робочих місць та зменшення їх вакансій в умовах підвищення ефективності економіки і зростання продуктивності праці із застосуванням новітніх технологій. Тому прогнозується зростання обсягів професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.

Низькокваліфіковані робітничі кадри є значним, основним гальмом запровадження інноваційної активності промислових підприємств, впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.

У зв’язку із складною демографічною ситуацією в регіоні очікується зниження середньорічної чисельності наявного населення області орієнтовно з 1115,5 тис. осіб (2009 рік) до 1062,4 тис. (2013 рік), передусім, за рахунок природного скорочення. Зменшиться чисельність випускників загальноосвітніх навчальних закладів з 23543 (2008 рік) до 19301 (2013 рік), що відповідно зменшить набір у професійно-технічні навчальні заклади з 4120 чоловік (2008 рік) до 3275 чол. (2013 рік).

Очевидно роботодавцям слід усвідомити, що період нарощування обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості робочої сили себе вичерпав, подальший розвиток економіки буде здійснюватись за рахунок впровадження інноваційних, найбільш продуктивних технологій при оптимальній кількості працюючих.

Звідси випливає і нове, головне завдання профтехосвіти: вона повинна здійснювати не тільки відтворення та забезпечення сьогоднішнього ринку праці висококваліфікованими спеціалістами, а й перейти до випереджуючої освіти, активного проведення маркетингової діяльності щодо нових професій, підвищення якості підготовки робітничих кадрів до європейського рівня кваліфікації.

Сприятиме цьому і система професійної перепідготовки, і підвищення кваліфікації безробітних громадян, що здійснюється через обласний центр зайнятості. Передбачається перенавчати 6 % від загальної пропозиції робочої сили. В основному, цю освітню послугу надають державні професійно-технічні навчальні заклади.