Geum.ru

Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк

Вид материалаДокументы

Содержание


5.7. Науково-методичні та організаційні основи супроводження Програми, зв'язок її з Національною енергетичною програмою та іншим
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39

5.7. Науково-методичні та організаційні основи супроводження Програми, зв'язок її з Національною енергетичною програмою та іншими програмами державного рівня


Практика розробки і реалізації програм у нашій країні показала, що без відповідного супроводження їх ефективність досить низька. Більше того, через деякий час роботи по реалізації ряду програм або окремих її завдань практично припиняються. Слід зазначити, що часто причиною невиконання програм є відсутність їх ресурсного забезпечення, проте процес супроводження програм теж відіграє дуже важливу роль, зокрема у визначенні стану з ресурсами.

Головними задачами, що повинні вирішуватись при створенні системи супроводження Програми, повинні бути:

- координація та контроль виконання етапів та завдань Програми.

- своєчасне внесення уточнень в завдання Програми, які викликані корегуванням економічної політики держави, а також зміною показників розвитку економіки та її галузей.

- визначення пріоритетності завдань Програми на кожному етапі її реалізації і формування відповідної політики інвестування програми.

- поточне простеження ресурсної забезпеченості завдань Програми та оцінка реальності їх виконання у встановлені терміни.

Ефективність супроводження Програми залежить від досконалості створеної системи прямого та зворотнього зв'язку між робочою групою супроводження та виконавцями, розробленого механізму впливу на виконавців, а також бази даних показників програми та її програмного забезпечення.

Система прямого та зворотнього зв'язку між робочою групою та виконавцями природно повинна використовувати наявні сучасні засоби зв'язку. В основі такого зв'язку необхідно організувати систематичні надходження інформації по виконанню завдань програми. Ця інформація повинна бути уніфікована шляхом використання певних форм звітності, до яких слід додати рекомендації по їх заповненню. Частота надходження інформації повинна бути два рази на рік - по стану на 1 липня та 31 грудня звітного року.

Передбачається, що в основі механізму впливу на своєчасність надходження інформації буде:

- політика фінансування завдань;

- відповідні дії Кабінету Міністрів України та галузевих відомств;

- систематична безпосередня робота з виконавцями;

- звернення до регіональних служб державної адміністрації.

База даних показників Програми повинна грунтуватись на концептуальній схемі, яка враховує необхідність адекватного відображення всіх аспектів енергозбереження на різних рівнях управління виробництвом та сферою послуг (на рівні країни, регіону, галузі, підприємства). В цілому концептуальна схема бази даних реалізує інформаційну модель енергоспоживання і енергозбереження, яку можна відобразити певною ієрархічною структурою. Рівні цієї структури відповідають рівням управління, а її вершини - конкретним виробництвам і технологіям. Рекомендується представляти ці структури в реляційному вигляді.

Згідно з визначеними вище задачами системи супроводження можна окреслити інформаційні потреби такими двома підмножинами предметної області бази даних:

- на макроекономічному, регіональному, галузевому та продуктовому рівнях - звітно-статистична та прогнозна інформація про обсяги виробництва і послуг, енергомісткість, питомі витрати палива і енергії;

- на рівні опису та характеристика енергозберігаючих заходів - витрати на реалізацію, ефективність, рівні економії тощо.

Кожна з цих підмножин предметної області є сукупністю даних, які можна розглядати незалежно від інших. Це дозволяє при створенні бази даних розглядати їх як окремі складові, що повинні відображати такі аспекти:

- часовий, що відображає значення показників у базовому 1995 р., поточному 1996 р. і в розрахункових роках прогнозованого періоду;

- територіальний, що відображає розподіл на адміністративні та господарчі території;

- галузевий, що визначає розподіл народного господарства на окремі галузі;

- продуктовий, що визначає розподіл галузей на окремі виробництва та технології, види продукції, виробничі об'єкти тощо;

- енергетичний, що відображає прийнятий розподіл паливно-енергетичних ресурсів на котельно-пічне паливо, електричну та теплову енергію, а також світлі нафтопродукти;

- енергозберігаючий, що визначає заходи і відображає напрямки енергозбереження, а також стадії енергетичного процесу;

- координаційно-контрольний, що відображає терміни виконання енергозберігаючих заходів і їх ресурсне забезпечення.

Саме ці аспекти становлять набір ключових ознак бази даних.

Слід уточнити, що вершини ієрархічної структури бази даних, про які йшлося вище, відображають продуктовий і технологічний аспекти бази даних і в процесі її створення будуть представлені як закодовані відносно певної галузі (підгалузі) економіки, а також видів продукції та виробів.

Таким чином, концептуальна схема бази даних повинна забезпечувати можливість отримання інформації:

- на державному, регіональному, галузевому рівнях та на рівні підприємства;

- по роках та етапах реалізації завдань і видах заощаджених енергоресурсів;

- про необхідне ресурсне забезпечення тощо.

Програмне забезпечення бази повинно створити умови автоматизованої обробки даних та їх систематизацію згідно з задачами:

- забезпечення умов автоматизованої роботи бази даних в діалоговому режимі з користувачем;

- можливість систематизації даних на макроекономічному, регіональному, галузевому рівнях та рівні підприємства згідно з напрямками енергозбереження, по видах енергоресурсів та розмірах її економії, ресурсному забезпеченню тощо;

- проведення розрахунків зменшення енергоємності (питомих витрат енергоресурсів) в зв'язку з реалізацією завдань, тобто розрахунку розмірів економії палива та енергії;

- ранжуванні енергозберігаючих завдань по їх пріоритетності;

- визначення показників зниження рівнів енергоспоживання залежно від набору енергозберігаючих заходів, що реалізуються, тощо.

Цей перелік може бути доповнений в процесі створення бази даних.

Організаційні питання супроводження Програми вирішуються за рахунок створення робочої групи супроводження програми із спеціалістів Держкоменергозбереження, науковців та галузевих фахівців (до 10 чоловік), надання необхідного комп'ютерного устаткування та закріплення за базою на постійній основі диспетчера розробки Програми.

База даних супроводження Програми повинна мати також усі вихідні показники інших державних та галузевих програм, що мають взаємозв'язок з Програмою енергозбереження.

Слід визначити, що сьогодні існує цілий ряд державних, міжгалузевих та галузевих програм, які в своїй більшості доробляються і уточнюються. Але навіть вже затверджені програми практично не реалізовуються. Тому, аналізуючи зв'язок Комплексної державної програми енергозбереження з іншими програмами, не завжди можна показати цей зв'язок кількісними показниками.

Серед програм, що суттєво впливають на енергозбереження, слід відзначити:

- Національну енергетичну програму енергозбереження. У другому розділі КДПЕ наведено обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів, що закладені в показниках Національної енергетичної програми, з урахуванням рівнів енергозбереження (укрупнені оцінки, табл. 2.25, 2.26, 2.30);

- Національну програму відродження села (доробляється). В третьому розділі КДПЕ наведено оцінки рівнів заощадження палива та енергії, що практично відповідають наміченим в Національній програмі відродження села;

- Державну науково-технічну програму "Розвиток виробництва енерго- та ресурсозберігаючих джерел світла та систем освітлення в Україні (Світлотехніка) та міжгалузева науково-технічна програма "Розвиток основної елементної бази силової електроніки в Україні, як засобу енерго- та ресурсозбереження на основі підвищення технічного рівня продукції машинобудування (Силові напівпровідникові прилади)". Показники цих програм були враховані при оцінці міжгалузевого потенціалу енергозбереження (табл. 3.7), зокрема таких напрямків, як впровадження засобів силової електроніки та використання економічних систем і приладів електроосвітлення;

- програми розвитку енергомістких галузей промисловості та народного господарства.

Слід зазначити, що більшість цих програм постійно доробляється і уточнюється;

- програми розвитку галузей ПЕК - електроенергетики, вугільної промисловості, газової промисловості, нафтової галузі та нафтопереробної.

Напрямки і рівні енергозбереження суттєво впливають на розвиток ПЕК, в свою чергу надійність і якість енергопостачання впливає на рівні енергоспоживання.

В розділі 2.4 КДПЕ наведено основні показники галузевих програм з питань розвитку ПЕК, що враховані в розрахунках розділу 3 та при формуванні переліку енергозберігаючих заходів розділу 4.

У розробці розділів 3 і 4 програми енергозбереження використані показники програм розвитку гірничо-металургійного комплексу, хімічної та харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування і будівництва.

В цілому при розробці Комплексної державної програми енергозбереження була забезпечена практична ув'язка її показників з показниками багатьох існуючих програм і тих, що уточнюються і доробляються.