Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк

Вид материалаДокументы

Содержание


4.11. Енергозбереження на об'єктах Держжитлокомунгоспу
Витрати на впровадження, млн. грн.
Впровадження систем обліку
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   39

4.11. Енергозбереження на об'єктах Держжитлокомунгоспу


Житлово-комунальне господарство України до недавнього часу в значній мірі працювало за рахунок державних коштів. На рівні 1990 року 73 % житлового фонду належало державі. Також державними була уся соціальна інфраструктура - дитячі садки, освітні та медичні заклади, торгівля, соціально-культурні установи. Але насиченість цими об'єктами була недостатня і не відповідала нормам.

Демократизація суспільства і лібералізація економіки обумовили значне зростання недержавних установ комунально-житлового призначення - приватних торгівельних установ та установ громадського харчування, медичних, освітніх та інших закладів. Поряд з цим кризовий стан економіки, різке зниження платоспроможності населення обумовили необхідність значної державної підтримки населення у сплаті комунальних послуг.

У перспективі роль держави у цьому секторі економіки значно знизиться і головним її завданням буде створення умов, при яких громадяни країни зможуть самі купувати житло і сплачувати комунальні послуги, користуватися приватними, платними медичними, освітніми та іншими установами соціально-побутової сфери. Державна підтримка планується для соціальної сфери на селі.

Житлово-комунальне господарство за обсягами споживання енергоносіїв займає третє місце в Україні й щорічно споживає біля 10 млрд. кВт·год. електроенергії і майже 8 млрд. м3 газу.

Але ефективність використання енергоносіїв невисока, що пов'язано з цілим рядом обставин.

Штучне зниження тарифів за енергію для населення та застосування державних дотацій для підприємств не стимулює ні виробників, ні споживачів послуг до економного та раціонального витрачання води і теплової енергії. Значне перевищення тарифів на воду та тепло для промислових підприємств порівняно з тарифами для населення не дає позитивних результатів. Всі ці витрати входять до собівартості промислової продукції, що приводить до різкого зростання її ціни.

Фактичне споживання води і теплової енергії значно перевищує санітарно-гігієнічні норми забезпечення комфортних умов.

Питомі витрати палива на виробництво 1 Гкал тепла в комунальній енергетиці країни становлять 180 - 200 кг у. п., а в розвинутих державах - 150 - 160 кг у. п. На опалення 100 кв. м житла витрачається біля 4,4 т у. п., що більше, ніж у США, Данії та інших високорозвинених країнах.

Через надмірну централізацію теплопостачання, експлуатацію малоефективного та зношеного обладнання, низьку теплозахисну спроможність огороджуючих конструкцій житлових будинків застарілих серій втрачається майже 30 - 40 % виробленої теплової енергії. Близько 6000 км інженерних мереж перебувають в аварійному стані, що також призводить до непродуктивних витрат енергії.

Водопровідно-каналізаційне господарство - розвинута підгалузь житлово-комунального господарства. За станом на 01.01.96 р. річне подавання питної води в міста та селища України становило 3,76 млрд. м3 з витратами електроенергії на цей процес на рівні 3,016 млрд. кВт·год. (тобто питомі витрати - 0,8016 кВт·год./м3), пропускання стічних вод - 3,13 млрд. м3 на рік з витратами електроенергії 0,66 млрд. кВт·год. (питомі витрати - 0,21 кВт·год./м3) та очищення стічних вод - 2,9 млрд. м3 на рік з витратами електроенергії 0,793 млрд. кВт·год. (питомі витрати - 0,273 кВт·год./м3).

За останні п'ять років подавання води дещо зменшилось (з 4,35 млрд. м3 до 3,76 млрд. м3 на рік, або на 15 %), що пов'язане із зменшенням обсягів реалізації води промисловим підприємствам. Проте в підгалузі ще досить високі втрати води у зовнішніх мережах та в житловому фонді (до 25 %). Облік витрат води мають лише 9 % житлових будинків, близько 30 % води використовується нераціонально, що потребує додаткових витрат електроенергії в розмірі 1,1 млрд. кВт·год. щорічно.

У містах та селищах міського типу України щорічно збирається біля 40 млн. м3 побутового сміття, 90 % якого знешкоджується на 656 міських звалищах. Тільки 10 % сміття спалюється на чотирьох сміттєспалювальних заводах.

За морфологічним складом сміття вміщує майже 35 % забрудненого паперу, біля 1,5 % металу, майже 5 % полімерів та інших компонентів, які можна використовувати як вторинну сировину для одержання додаткових видів енергії.

Поширений в Україні метод складування сміття на міських звалищах не відповідає природоохоронним вимогам, а також призводить до вилучення з сільськогосподарського обігу значної кількості землі.

У світовій практиці найнадійнішими та найефективнішими технологіями переробки сміття вважаються термічні. За їх використання зменшуються обсяги сміття на 90 %. До того ж можна одержати з кожного кілограму майже 2 кВт·год. електроенергії.

Розроблювана Комітетом, Мінмашпромом та НАН України програма виготовлення сміттєспалювального обладнання на 1997 - 2010 рр. дасть змогу одержати у 2010 р. понад 12 млн. Гкал додаткової теплової енергії. Крім того, можна буде повернути у господарський обіг біля 170 тис. т металу у вигляді скрапу.

Значний економічний ефект дає впровадження в систему транспортування двоетапного вивезення сміття. Це дає змогу зменшити на 30 - 40 % кількість збираючих сміттєвозів та зекономити щорічно майже 10 тис. т світлих нафтопродуктів.

Найважливіші заходи, спрямовані на енергозбереження в галузі (табл. 4.11):

- у водопровідно-каналізаційному господарстві - впровадження технологічних схем регулювання п'єзометричних характеристик на водопровідних мережах, технологій переривчатої аерації стічних вод, аеротанків-освітлювачів, технологічних рішень щодо використання біогазу очисних споруд як нетрадиційного палива, автоматизація роботи насосних станцій;

- у теплоенергетиці - заміна морально застарілих котлів на нові з більшим к. к. д., впровадження нових методів антикорозійного захисту теплових мереж, ефективного теплоізоляційного покриття трубопроводів, автоматики та регулюючого обладнання, пластинчатих теплообмінників, автоматизованих систем керування технологічними процесами вироблення та подавання споживачам теплоенергії, розробка та впровадження нових типових проектів з оптимальним поєднанням помірно централізованих та децентралізованих систем теплопостачання, використання нетрадиційних і альтернативних видів палива та джерел тепла (енергії сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод, відходів виробництва);

- у житловому господарстві - впровадження прогресивних архітектурно-конструктивних рішень та технологій будівництва і ремонту житла, поліпшення теплозахисних та енергозберігаючих характеристик будівель;

- у міському електротранспорті - диспетчеризація та телеуправління роботою тягових підстанцій, впровадження автоматизованих систем керування рухом, виробництво рухомого складу з теристорно-імпульсною системою керування та нових спецчастин для трамвайних колій.

Певні заходи щодо енергозбереження здійснюються в інших підгалузях житлово-комунального господарства. Ці заходи спрямовано на реалізацію Концепції розвитку житлово-комунального господарства. Вони мають довгостроковий перспективний характер.

Вкрай напружене становище з енергоносіями висунуло в ряд найактуальніших проблему впровадження засобів обліку споживання води і теплової енергії у побуті. Це важливе завдання є складовою частиною державної енергозберігаючої політики.

Нині приладами обліку холодної води обладнано тільки 9 % усього житлового фонду, а облік споживання гарячої води та теплової енергії в житлових будинках не ведеться взагалі.

Тому в 1995 р. визначено потребу в приладах обліку та обсяги їх впровадження. Розроблено і постановою Кабінету Міністрів України N 947 від 27.11.95 затверджено Державну програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2000 роки.

Головною метою цієї Програми є максимальне зменшення потреби держави в енергоресурсах: на першому етапі 1996 - 1998 рр. - зменшення споживання води і теплової енергії на 15 - 20 %, на другому - на 30 - 50 %.

Основне завдання Програми полягає в тому, щоб знайти найефективніші шляхи для мінімізації витрат на впровадження приладів обліку, для організації достатнього рівня контролю виробництва і споживання ресурсів, а також для відчутного зменшення споживання цих ресурсів.

Витрати на реалізацію Державної програми залежно від номенклатури приладів окуповуються в термін від одного до чотирьох років, а щорічна економія ресурсів складатиме: води - 570 млн. м3, теплової енергії - 16,3 млн. Гкал, електроенергії - 700 млн. кВт·год., природного газу - 1,9 млрд. м3.

За рахунок впровадження заходів з енергозбереження енергоємність галузі планується знизити на рівні 2000 року на 15.5 %, до 2005 року - 18.7 % і до 2010 року на 22 %.

В цілому за рахунок впровадження на об'єктах житлово-комунального господарства енергозберігаючих технологій щорічна економія ПЕР на рівні 2010 року складатиме 17 млн. т у. п. при витратах у розмірі 1.381 млрд. гривень.

Крім того, розроблювана Держжитлокомунгоспом, Мінмашпромом та НАН України програма виготовлення та впровадження сміттєспалювального обладнання на 1997 - 2010 рр. дасть змогу одержати у 2010 р. понад 12 млн. Гкал додаткової теплової енергії (17 % загального споживання) і повернути у господарський обіг близько 170 тис. т металу.

Таблиця 4.11. Економія паливно-енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві України

N п/п 

Найменування енергозберігаючих заходів 

Одиниці виміру 

Замовник 

Розробник 

Міністерство (відомство), де впроваджуються заходи 

Обсяги впровадження, одиниці виміру
Витрати на впровадження, млн. грн. 

Витрати на науково-
дослідні та проектно-
конструк-
торські робот и  млн. грн. 

Джерело фінансування:
(1) - бюджет;
(2) - держфонд-
енерго-
збереження;
(3) - кошти підприємств;
(4) - інші джерела 

Економія енергетичних ресурсів, тис. т у. п., у тому числі:
(1) - млрд. м3 природного газу;
(2) - тис. т вугілля;
(3) - тис. т мазуту;
(4) - тис. Гкал
(5) - млн. кВт·год. 

1996 

1997 

1998 

1999 

2000 

2001 - 2005 

2006 - 2010 

1996 

1997 

1998 

1999 

2000 

2001 - 2005 

2006 - 2010 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

7 

8 

9 

10 

11 

12 

13 

14 

15 

16 

17 

18 

19 

20 

21 

22 

1. 

Житлове господарство 

1.1. 

Реконструкція житлових будинків, впровадження прогресивних архітектурно-конструктивних рішень, поліпшення теплозахисних властивостей конструкцій, ізоляція дахів, підвалів тощо. 

тис. м2 

Міськ-
виконкоми 

НДІ проектрек., НДКТІ МГ 

Держжитло-
комунгосп 

7
3,06 

11
4,31 

1094
36,45 

1066
34,45 

1299
41,95 

3653
115,24 

4302
135,74 

1,04 

1; 2; 3; 4 

0,44 

0,35 

112 

104 

102 

852 

1094 

1.2. 

Облаштування шатрових дахів, утеплення дверей, вікон, сходових клітин тощо. 

будинків 

Міськ-
виконкоми 

НДІ проектрек., НДКТІ МГ 

Держжитло-
комунгосп 

3
0,03 

6
0,06 

8
0,09 

8
0,09 

12
0,12 

10
0,08 

9
0,07 

0,067 

0,05 

0,05 

0,04 

0,041 

0,097 

0,1 

2. 

Водопровідно-каналізаційне господарство 

2.1. 

Впровадження вдосконалених конструкцій запірно-регулювальної арматури, технологій переривчастої аерації стічних вод, аеротенків освітлювачів, декальматація свердловин та модернізація насосів і двигунів, оптимізація водопровідних мереж тощо. 

тис. одиниць обладнання 

Міськ-
виконкоми 

НДІ проектрек., НДКТІ МГ 

Держжитло-
комунгосп 

14
0,2 

25
0,35 

33
0,49 

29
0,49 

32
0,52 

53


45
0,8 

 

1; 2; 3 

25,4 

16,3 

15 

12,24 

11,2 

56 

56,9 

2.2. 

Рекуперація метану з осадків стічної води, використання біогазу 

тис. т у. п. 

Міськ-
виконкоми 

НДІ проектрек., НДКТІ МГ 

Держжитло-
комунгосп 

7
0,03 

4
0,03 

3
0,05 

3
0,07 

2,4
0,08 

14,6
0,24 

14,2
0,27 

 









2,4 

14,6 

14,2 

3. 

Теплоенергетика 

3.1. 

Заміна котлів застарілих конструкцій, обладнання котлів утилізаторами, приладами регулювання і обліку, водопідготування, автоматикою тощо 

шт. 

Держад-
міністрація 

Держжитло-
комунгосп 

Держжитло-
комунгосп 

50
0,78 

125
2,33 

265
4,72 

283
4,08 

291
4,2 

686
4,2 

552
8,78 



2; 3 

45,4 

48 

62 

52 

42 

268 

323 

3.2. 

Оптимізація схем теплопостачання міст країни. 

схема 

Держжитло-
комунгосп 

1
0,01 

1
0,02 

2
0,03 

1
0,03 

1
0,03 

4
0,06 

3
0,07 

1; 2 

22 

25 

20 

16 

13 

97,4 

106 

3.3. 

Ремонт та зменшення довжини існуючих теплових мереж 

км 

Держжитло-
комунгосп 

41
0,46 

83
1,28 

126
2,36 

146
3,33 

242
6,42 

284
12,78 

239
2,96 

2; 3 

40 

33 

36 

46 

63 

365 

349 

4. 

Міський електротранспорт 

4.1. 

Впровадження в експлуатацію рухомого складу трамваїв, тролейбусів, стрілочних переводів з гнучким пером тощо 

одиниць обладнання 

Підприємства МЕТ 

НВФ Грінд 

Держжитло-
комунгосп 

61
11,12 

134
27,48 

269
55,11 

287
64,99 

318
69,10 

466
90,19 

412
85,17 

0,005 

1; 2; 3 







6,4 

5,1 

23 

23 

4.2. 

Ліквідація хвилеподібного зношення рейок 

 

 

 

Держжитло-
комунгосп 

 

6
0,07 

27
0,3 

40
0,44 

53
0,53 

18
0,2 

160
0,16 

3; 4 

 

0,09 

0,25 

0,34 

0,34 

0,34 

0,34 

5. 

Знешкодження сміття 

5.1. 

Удосконалення перевезень сміття та його знешкодження 

одиниць обладнання 

Міськ-
виконкоми 

НДКТІ МГ, ІГ НАНУ та ін. 

Держжитло-
комунгосп 

0,8
0,01 

1
1,98 

1
1,29 

1
21,8 

1
22,58 

1
19,84 

1
23,95 

 

3; 4 

67 

53 

55 

61 

65 

131 

264 

6. 

Впровадження систем обліку 

6.1 

Впровадження засобів побудинкового та поквартирного обліку води, тепла та газу. 

тис. одиниць обладнання 

 

 

Держжитло-
комунгосп 

376
49,72 

680
78,54 

960
113,54 

920
91,88 

2954
101,18 

1036
0,85 

625
0,19 

 

2; 3 

1069 

1553 

2167 

2757 

3084 

517,6 

238 

6.2. 

Зменшення температури в адміністративних приміщеннях у неробочі дні 

 

Держад-
міністрація 

 

Держжитло-
комунгосп 

 

 

 

 

 

 

 

 



53 

32 

25 

21 

17 

110 

118 

 

Всього витрат, млн. грн. 

 

 

 

 

65,42 

116,45 

214,43 

221,65 

246,71 

244,68 

258,16 

Всього, тис. т у. п. 

 

1336,3 

1769 

2501 

3079 

3405 

2435 

2587