Основні історичні дати створення та розвитку регіону

Вид материала

Содержание

Поштові індекси
Телефон: (05652) 5-60-20
Географічна характеристика.
1.4. Адміністративний розподіл
Органи місцевого самоврядування та виконавчих органів влади
Голуб Василь Федорович .
Число, місяць і рік народження
Науковий ступінь
Нагороди, почесні звання
Ранг державного службовця
Стаж державної служби
Трудова діяльність
Хавренко Олександр Володимирович .
Число, місяць і рік народження
Науковий ступінь
Нагороди, почесні звання
Ранг державного службовця
Стаж державної служби
Трудова діяльність
Труш Людмила Пилипівна .
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

м. Жовті Води

ПАСПОРТ

ЖОВТІ ВОДИ 2010

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Коротка історична довідка:

 Основні історичні дати створення та розвитку регіону

Регіон: Дніпропетровська обл.

Жовтоводська міська рада

Населення: 49,1 тис. чоловік;

Площа: 3325 км².

Поштові індекси: 52200

Телефонний код: +380- 05652 ,

Жовтоводська міська рада

Поштова адреса: 52204, Україна, м. Жовті Води, вул. Петровського , буд. 33.

Телефон: (05652) 5-60-20

Факс: (05652) 5-60-20, (05652) 2-85-40

Електронна пошта: info@gvvyk.dp.ua

Основні історичні дати створення та розвитку міста Жовті Води

Жовті Води - місто обласного значення розташоване на межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей на відстані 136 км на захід від обласного центру (м. Дніпропетровськ) та 71 км на північ від м. Кривого Рогу.

В адміністративному підпорядкуванні міської ради також знаходиться село Суха Балка.

Місто Жовті Води має власну символіку - герб, прапор та статут територіальної громади. Свято – День міста відзначається в останню неділю серпня. Пам’ятними датами міста є: День перемоги військ Богдана Хмельницького над польською шляхтою в 1648 році - 16 травня; День визволення міста від німецько-фашистських загарбників в 1943 році - 20 жовтня.

Місто має славне історичне минуле, його історія пов’язана з першою блискучою перемогою українських козацьких військ під керівництвом Богдана Хмельницького, над польсько-шляхетськими військами під час народно-визвольної війни 1648 - 1654 рр. в битві на
Жовтих Водах.

Тому і кажуть люди, ніби жовтавий колір води в річці - від пролитої в тому бою крові. Але старі люди переказували, що битва відбулася вже тоді, як брід називали Золотим, а вода в річці була жовтою. Історія виникнення міста тісно пов’язана із промисловим освоєнням краю, з відкриттям і розробкою залізорудних родовищ на р. Жовтій, які у 1875 році відкрив О. Поль. Початок розробок родовища залізної руди у 1895 р. вважається датою заснування селища Жовта Ріка. У 1901 році почалася промислова експлуатація рудника. Вже в 1904 році на руднику “Жовта Ріка” налічувалося близько 1000 робітників. У 20 роки минулого століття замість землянок у селищі почали будуватися перші багатоповерхові будинки. З 1905 року в поселенні Жовта Ріка діє початкова школа, де працювало 3 вчителя, навчалося 120 дітей.

В 1913 році в поселенні проживало 1300 жителів, функціонував фельдшерський пункт на 6 ліжок, було 17 робочих будинків і 14 сімейних. На передодні Великої Вітчизняної війни у селищі було 25 вулиць, з’явився дерев’яний тротуар, а в 1937р. школу ім. О.С. Пушкіна реорганізували на середню. На той час тут проживало 6,5 тис. чоловік.

13 серпня 1941р. селище Жовта Ріка було окуповано фашистськими загарбниками.

В кінці 1941 року головний інженер рудокопалин М. Чередниченко очолив підпільну боротьбу за визволення з-під фашистської неволі, вже з 19 по 23 березня 1943 року більшість патріотів були заарештовані та розстріляні. Але жорстокі розправи не злякали робітників Жовтої Річки, вони продовжували чинити опір загарбникам, ухилялися від примусових робіт, гальмували налагодження нормальної роботи рудника.

20 жовтня 1943 року війська 2-го Українського фронту звільнили селище від фашистів. У боротьбі з фашистами брали участь понад 700 жителів селища. На превеликий жаль, більше 300 жовтоводців полягло в цій боротьбі. За відвагу на фронтах Великої Вітчизняної війни багато жовторічанських гірняків були нагороджені орденами та медалями.

Після визволення селища від німецько-фашистських окупантів жовторічянці з великим ентузіазмом приступили до відбудови зруйнованого господарства. Незабаром було введено в експлуатацію шахту «Капітальна», відбудовано залізницю. Вже в 1944 році на металургійні
заводи країни з шахт міста було відправлено 173,3 тис. тонн залізної руди. У 1946 році геологи виявили на Жовтоводському родовищі уранову руду. Добувати уранову руду почали в 1948 році. 1 серпня 1951 року на базі рудокопалин створюється підприємство п/я 28, пізніше ДП “Схід ГЗК”. Наприкінці цього ж року в селище Жовта Ріка рішенням уряду була направлена перша група будівельників для підготовки та розвитку робіт по будівництву промислових, житлових і соціально-побутових об’єктів, в грудні було відкрито лікувальний заклад - медико-санітарну частину № 9.

Постановою Уряду в 1951р. створено в місті Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Першим структурним підрозділом комбінату стали геологорозвідувальні партії № 1 та № 2, що проводили детальну розвідку Жовторічанського та Першотравневого родовищ. На момент створення комбінату було організовано два рудоуправління: №1 – в Тернах (перший директор – Бур’ян О.С.), № 2 в селищі Жовта Ріка (перший директор Алесенко В.Г.).

З 1951 по 1957 рік було побудовано 2 шахти завдяки використанню передового досвіду проходки стволів і комплексної механізації всіх робіт на поверхні й у вибоях. Шахта “Нова” дала першу руду в 1956 році; шахта “Вільхівська” - в 1957-му. З січня 1959 року введено в експлуатацію ГМЗ – основного виробничого підрозділу гірничо-збагачувального комбінату, який переробляє руду в урановий концентрат. Для забезпечення гідрометалургійного заводу ДП “Схід ГЗК” сірчаною кислотою в 1983 році побудована перша черга Сірчанокислотного заводу. А вже 15 лютого І984 року була випущена перша сірчана кислота, а в IV кварталі 1987 року - 2-га черга заводу.

Населення міста значно збільшилося, люди з прилеглих сіл та затоплених Кременчуцьким водосховищем сіл Черкащини приїхали на новобудови селища.

22 травня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР, селище Жовта Річка було перейменоване в місто Жовті Води, з населенням, враховуючи село Весела Іванівка, що ввійшла до складу міста, 31тис. і віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

Приладний завод “Електрон” (на сьогодні ВАТ “Електрон- Газ”) введено в дію в 1972 році.

Завод був створений, як головне підприємство Мінсередмаша СРСР по випуску складної дозиметричної та радіометричної апаратури для задоволення потреб промисловості, міністерства оборони, охорони здоров’я, геологорозвідки та ін. у приладах, реєструючих та контролюючих процеси, пов’язані з використанням радіоактивних матеріалів в ядерних енергетичних установках та в інших цілях.

Підприємство Південний радіозавод (на сьогодні ВАТ “Південний радіозавод”) на самому початку був організований, як філія Дніпропетровського заводу радіорелейних приладів. Загальна площа підприємства була - 2480 м². На цих площах було організовано два цехи: механічний, що виготовляє деталі для монтажно-складального цеху, і монтажно-складальний, що виготовляє технологічні стенди, надалі - вироби типу блоків осередків.

В зв’язку з розгортанням будівництва філії Дніпропетровського заводу радіорелейних приладів і з метою розширення виробничої бази по виготовленню коштів спеціального радіобудування був утворений з 1 липня 1970 року самостійний завод, що профілювався в області виготовлення спеціальної радіоприборобудування по тематиці ЦНПО “Вимпел”.

Ці спеціалізовані підприємства Військово - промислового комплексу колишнього СРСР і машинобудування міста Жовті Води, які забезпечували зайнятість населення та наповнення бюджету ще 10 років тому, через повну конверсію практично призупинили свою роботу.

На сьогодні Жовті Води - це єдине на Україні місто, де здійснюється видобуток та переробка уранової сировини – основи ядерного палива для вітчизняної атомної енергетики. В місті розташовані підприємства високого технічного рівня, зосереджено значний інтелектуальний та технологічний потенціал.

Економіка міста представлена 6-ма основними галузями матеріального виробництва: добувна, харчова та легка промисловості, металургія та оброблення металів, машинобудування та виробництво і розподіл тепла, води та газоподібного палива.

Добувна промисловість, яка представлена підприємствами ДП “Схід ГЗК” та ТОВ “Восток Руда” є основною в місті, її питома вага в загальному обсязі виробництва становить 80,0%.

Основні підприємства та установи, що діють на території міста:

Добувна промисловість:

ДП ”Східний гірничо-збагачувальний комбінат”;
ТОВ “Восток-Руда”

Машинобудування:

ВАТ “Електрон-Газ”;
ВАТ “Південний радіозавод”;
ТОВ “Техномаш”;
ЗАТ “Тетра”;
ТОВ “Білмакс”

Виробництво та розподіл електроенергії, тепла, води та газоподібного палива:

КП “Жовтоводський водоканал” ДОР;
КП “Жовтоводськтепломережа”;
Управління експлуатації газового господарства

Легка промисловість:

ТОВ “Фабрика штучного хутра”;

Харчова промисловість:

ВАТ “Жовтоводський хлібозавод”;

Металургія та оброблення металів:

ЖВК - 26

В січні 1976 року стала до ладу Жовтоводська фабрика штучного хутра. Використання імпортних волокон, плідна співпраця спеціалістів фабрики з художниками і дизайнерами будинків мод дозволили підприємству заявити про себе.

В 1990 році почалося технічне переоснащення фабрики. В асортименті фабрики з’явилися великі полотна 18 кольорів килими, гобелени, декоративні покривала і все це виготовлено руками працюючих на підприємстві.

Продукція Жовтоводської ФШХ розходиться по всіх містах України, ближнього та дальнього зарубіжжя. Професіоналізм працівників з року в рік зростає, асортимент оновлюється щорічно. Це свідчить, що якість хутра фабрики дуже висока. І недарма, що олімпійський ведмедик, який в день закриття Московської Олімпіади піднявся над стадіоном в Лужниках, був виготовлений із жовтоводського хутра. Велика частина продукції
відправляється за кордони України.

Із фабрикою співпрацюють провідні модельєри світу. Це підтверджує, що продукція ТОВ “ФИМ” не поступається, а в деяких позиціях перевищує імпортну.

З 1970р. в місті діє Український науково-дослідницький та проектно-розвідувальний інститут промислової технології. Підприємство підпорядковано Міністерству палива та енергетики України.

Інститут формує технічну політику атомно-промислової галузі, бере безпосередню участь у створенні ядерно-паливного циклу в Україні. Має понад 35-річний досвід комплексного виконання проектно-вишукувальних робіт, щодо будівництва та реконструкції підприємств з видобутку та переробки урану, золота і рідкісноземельних металів, машинобудівних заводів, об’єктів цивільного та соціального призначення, а також науково-дослідних робіт з розробки технології видобутку корисних копалин, в галузі охорони праці та довкілля, створення систем радіаційної безпеки уранових об’єктів.

На території міста зареєстровано близько 200 малих підприємств та 2,0 тис. фізичних осіб-підприємців.

Розвиток підприємницької діяльності в місті найбільш спостерігається через розвиток торговельної мережі.

Сферу платних послуг нашого міста представляє мережа об’єктів з надання побутових послуг населенню. В місті працюють 212 об’єктів з надання платних послуг. В сфері обслуговування нашого міста працює близько 500 осіб.

Позитивним є те, що розвиток підприємницької діяльності почав розвиватися за різними напрямками. Якщо раніше спостерігався розвиток в основному сфери торгівлі, то на даний час це й інформаційні технології і різні види послуг (медичні, перукарські, перевезення пасажирів та ін.), будівництво, виробництво промислової продукції.

Основним спеціалізованим підприємством з надання побутових послуг населенню залишається в нашому місті підприємство ТОВ “Побут”, на якому працює 73 особи. Розвивається мережа послуг на ринках міста.

Паливно-енергетичний комплекс міста забезпечує енергоресурсами та гарантовано обслуговує усі галузі промисловості, соціально-побутової сфери та інфраструктури міста на рівні державних стандартів.

Основним джерелом централізованого теплопостачання багатоповерхових будинків міста Жовті Води є Жовтоводська ТЕЦ КП” Жовтоводськтепломережа”, яка здійснює централізоване теплопостачання (опалення і гаряче водопостачання). Основні енергоносії, що споживає ТЕЦ – природний газ, технічна вода, питна вода, а також у період зупинки турбогенераторів електроенергія на власні потреби від системи. Теплоцентраль міста повністю забезпечує потреби міста в теплоенергії.

КП “Жовтоводський водоканал” ДОР забезпечує населення, підприємства та організації м.Жовті Води, сіл Петрівського району Кіровоградської області та с. Мар’янівка, П’ятихатського району Дніпропетровської області послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, а також інших послуг, передбачених чинним законодавством України.

Міський пасажирський транспорт – невід’ємна частина комплексу життєзабезпечення міста.

Транспортна мережа міста становить 36,8км автошляхів загального користування. Міські перевезення пасажирів здійснюють транспортне підприємство ВАТ “АТП –11210” та приватні підприємці.

Зв’язок забезпечується цехом зв’язку № 6 УкрТелекому.

В місті розвинена мережа навчальних закладів.

Міській відділ народної освіти заснований 16 серпня 1957р. За 50 років його історії школи та дитячі дошкільні заклади будувались, відкривались, реорганізувались.

На сьогодні освіта міста представлена 7-ма загальноосвітніми закладами з профільними класами, трьома навчально-виховними комплексами “Дивосвіт”, “Перспектива”, “Родина”, гуманітарною гімназією ім. Л. Українки, ліцеєм природничо-наукового навчання ім.10-ї річниці Незалежності України, спеціалізованою школою для дітей з вадами розумового розвитку, інститутом підприємництва “Стратегія”, педагогічним училищем - філіалом Криворізького педагогічного університету, Жовтоводським промисловим коледж Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, вищим професійно-технічним ліцеєм та 13 дошкільними закладами.

Діють в місті 2 позашкільних заклади: Центр дитячої творчості та дитяча юнацька спортивна школа.

В 1929 році у Жовтій Річці з’явилась перша лікарня зі стаціонарним відділенням на 15 ліжок, а в 1932 році - друга лікарня на 50 місць. В 1952 році була створена санітарно-епідеміологічна служба. В 1953 році створена санітарна бактеріологічна лабораторія, в послідуючих роках промислово-санітарна, санітарно-хімічна. В 1965 році введено в дію новий профілакторій з 3-х корпусів на 200 місць. У 1967 році побудовано новий хірургічний комплекс на 100 ліжок. Нині медичне обслуговування населення здійснює спеціалізована медико-санітарна частина № 9.

Амбулаторно-поліклінічна служба ЦСМСЧ-9 представлені поліклініками для дорослого та дитячого населення, жіночою консультацією, стаціонарна допомога - багатопрофільним стаціонаром на 440 ліжок у складі 14 відділень.

Історія відділу культури сягає в далекі 50-ті роки, коли було побудовано клуб “Родина” на Веселій Іванівці.

В 1954 році Жовтоводська селищна Рада прийняла рішення про відкриття музичної школи, яка діє і сьогодні.

6 листопада 1957 року відкрив свої двері Палац культури – пам’ятник архітектури в Дніпропетровській області. Розквіт палацу культури прийшовся на період 60-80-х рр. Десятки колективів художньої самодіяльності, робота клубів за інтересами та любительських об’єднань, хороша матеріальна база, все це забезпечило палацу культури передові позиції серед культзакладів галузі. Сьогодні палац культури - це центр народної творчості, культури і дозвілля. В центрі працює 9 колективів художньої самодіяльності, 7 із них носять високе звання “Народні”. Це народний цирк “Юність”, народний хор “Веселка”, народний театр, народний духовий оркестр, народний камерний академічний хор, народний фольклорний ансамбль “Горлиця”, народний ансамбль танцю “Світанок”, студія естрадного співу, ВІА “Сувенір”.

1959 рік. у маленькій кімнаті в клубі “Родина” була відкрита бібліотека. На сьогодні в місті створена та діє Централізована бібліотечна система державних масових бібліотек.

8 травня 1985р. відкрито міський історичний музей. З 1999 року музеєві присвоєне ім’я почесного громадянина міста Ю.І. Пригожина - одного із ініціаторів створення музею. Нині музей нараховує 9 тис. експонатів.

Історія фізичної культури і спорту є складовою частиною аспекту життя нашого міста. Найбільшого розквіту він набуває у 50-ті роки. В першу чергу, це пов’язано зі створенням у 1954 р. Центральної ради фізкультурного спорту. Особливою подією для фізкультурників стало відкриття 2 травня 1955р. стадіону. З’явилися нові секції: боксу, волейболу, гімнастики, плавання, велоспорту.

В 1959р. в місті з’явився перший майстер спорту по альпінізму В.Г. Лазебний. Великою популярністю в місті користувався мотоспорт. В 1954р. була організована секція з цього виду спорту. Через 3 роки вже був перший майстер спорту М. Куриленко. Зараз таку ж популярність отримав автомобільний спорт: крос на легкових автомобілях, СКА-баггі, раллі. А все це завдяки команді “Атомтехноспорт” та її президенту А.Зернію, які в останньому спортивному сезоні стали абсолютними рекордсменами по кількості винагород. Особливого розквіту набули такі види спорту, як: баскетбол, волейбол, теніс, плавання. В 2007р. виповнилось 20 років залу боротьби, а саме його відділенню - дзюдо. В 1989р. за першістю
області спортсмени вибороли 12 медалей. У 1991р. 5 наших дівчат, в складі збірної України виступали на першості СРСР, а Шарапову О. визвали на збори для підготовки до першості в Європу. В 2006р. був показний результат: 48 медалей з обласних змагань по самбо і 24 дзюдо. На початку 2007р. Бардіна Ліза привезла бронзову медаль чемпіонату України по самбо. І всі ці 20 років очолює відділення тренер Шутенко Є.А. Взагалі в місті виховано більш як 100 майстрів спорту, 4 майстри міжнародного класу, 258 кандидатів у майстри спорту, більше 10 тис. спортсменів розрядників.

Для відпочинку населення є два парки та приміська зелена зона. В парку “Слави” проходять міські урочистості й свята.

1963р. вперше в Жовтих Водах пролунали позивні міського радіо. Організатором та першим редактором міських радіопередач був В.П.Кліменко. Першим диктором на міському радіо був А.Хомяков.

В 1990р. сталися значні зміни на радіо – міська студія стала структурним підрозділом
Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії. Міська влада допомогла технічно переоснастити студію – передачі записуються і монтуються на сучасній комп’ютерній техніці.

Жовтоводці давно мріяли мати власну міську газету, розмови про це час від часу
виникали у місті, і ось навесні 1989 року стало відомо, що перший секретар ЦК КПУ В.В.Щербицький дав згоду на створення газети в Жовтих Водах. У вересні було прийняте
відповідне рішення ЦК, в якому йшлося про те, що в нашому місті з 1 січня 1990 року
виходитиме газета під назвою «Робітнича трибуна».

Через рік газета дістала назву “Жовтоводські вісті”. З серпня 1991 року засновником “ЖВ” є Жовтоводська міська рада. Газету почергово очолювали М.І.Калюжний, І.В.Домченко, Л.М.Плис. Із 2004 року головним редактором “ЖВ” працює Н.П.Сіра.

З жовтня 1993р. розпочинає відлік свого існування телерадіокомпанія “Степ”. Для міста це було визначною подією, адже з появою власного
місцевого телебачення у мешканців з’явилася можливість не тільки чути по радіо або читати
у місцевих газетах новини міста, а й слідкувати за ними “на власні очі”, а інколи і самим ставати героями репортажів.

Найдорожчим багатством міста є його люди, особливо люди талановиті. В місті існує чудова традиція - особливо заслуженим людям присвоювати звання “Почесних громадян міста” за те, що вони багато встигли зробити для міста. Відзнака звання “Почесний громадянин міста” вручається на урочистостях під час святкування Дня міста. Починаючи з 1986р. це звання присвоювалось всім відомим та поважним людям. Ось їх імена: Семенченко В.П., Глазуненко В.І., Родецька Н.А., Сухий В.І., Седченко В.Н., Пригожин Ю.І., Кривослицька А.Ф., Ланін М.Л., Колдаєв О.А., Агафонова М.І., Головатий А.А., Єрмолаєв Б.З., Шишков Е.К., Котреє М.О., Жушман О.С., Мастаков Ф.М., Руденко В.В., Артемов, Молиш Г.А., Шабалін А.І., Голованьова В.Я., Добровольський В. В., Бабак М.І.,
Винокуров Л.Б., Єфименко М.А., Трапенок М.М., Кондакові Т.О., Хавренко В.М., Іванісов С.І., Ульянов І.М.

Величне історичне минуле знайшло відображення в архітектурі міста. Уславленому гетьману Б.Хмельницькому присвячені визначні місця Жовтих Вод. Його ім’ям названо центральну вулицю міста, що простяглася на 1,5км. Вулиця Б.Хмельницького бере свій початок від СШ № 1, побудованої у 20-ті роки Х ст. В 1957р. школі присвоєне ім’я О.С.Пушкіна, а в 1959р. на бульварі Б.Хмельницького, навпроти школи, встановлено пам’ятник видатному російському поетові. Замикає бульвар пам’ятник Б.Хмельницькому,

встановлений у 1960р. Подібний пам’ятник встановлено біля будинку культури “Родина” на Веселій Іванівці.

Головний пам’ятник міста “Героям визвольної війни українського народу 1648-1654рр.” - скульптурна композиція, що зображує трьох вершників – Б.Хмельницького (в центрі), М.Кривоноса та І. Богуна. Загальна висота пам’ятника 11,5 м. Автори проекту – київські скульптори А.Ю. Білостоцький, О.О. Супрун, архітектор-художник В.Г. Гнєздилов. Будівельно-монтажні роботи виконані жовтоводським управлінням будівництва.

Влітку 1959р. на братській могилі, по вул.Петровського, навпроти CШ № 5 встановлено обеліск із білого граніту. До 30-ї річниці Перемоги здійснено реконструкцію меморіалу, біля підніжжя обеліску запалав вогонь вічної слави. Скіфський курган (пам’ятник археології до
нашої ери), розташований на вулиці Петровського. За переказом, Б.Хмельницький під час бою з польським військом використовував курган, як вартовий пункт. У народі курган звуть “Богданів”. У 1957р. на кургані встановлено опорну стіну з природного каменя й горельєф із епізодом історичної битви. Курган взято під охорону держави, як історичну пам’ятку міста.

На відзнаку 70-ти річчя трагедії Голодомору в Україні, з вірою, що подібне не повториться, у
вересні 2003р. в парку “Слави” був встановлений пам’ятний знак померлим від голоду у 1932-1933рр.

28 червня 2006р. в парку «Слави», з нагоди 20-ти річчя Чорнобильської трагедії, на
благодійні пожертвування мешканців та організацій міста встановлено Пам’ятний знак
жовтоводцям, які виявили мужність та героїзм при виконанні завдань Батьківщини на Афганській війні та ліквідації аварії Чорнобильської АЕС. Автор проекту Е.Мананов, ініціатори та активісти його спорудження: Л.Ляліков - голова міської організації “Союз. Чорнобиль. Україна” та В.Вахнюк - голова міської організації воїнів-інтернаціоналістів.

1967р. на головній площі міста, на честь 100-річчя з дня народження було встановлено
пам’ятник В.І. Леніна. Скульптор – Грічанік В.В.

В 2007році Жовті Води відсвяткувало ювілей: 50 років надання йому статусу міста.

В 2008 році 360 річницю перемоги військ Б. Хмельницького у Визвольній війні 1948-1954рр. Завдяки праці багатьох поколінь жовтоводців побудоване сучасне красиве місто з розвинутою інфраструктурою.

 Символіка: герб, прапор міста.

Географічна характеристика.

Основні форми земної поверхні: степ.

Основною водною артерією є річка Жовта та два ставки.

Клімат міста помірно-континентальний, типовий для степової зони України та характеризується жарким (іноді засушливим) літом і відносно холодною зимою. Середня річна температура повітря складає 8 градусів за С. Найбільш жаркий місяць – липень – (21 С). Найбільш холодний – січень(-5,3С). Річна кількість опадів 500мм, з них 400мм випадає у вигляді дощу. Сніговий покрив невисокий і непостійний, тримається 2 місяці. Середня висота сніжного покрову складає 10-15 см. В зимовий період переважають південні, південно-східні і північно-східні вітри, влітку – північні, північно-східні і північно-західні. Кількість сонячних днів складає в середньому 235 днів.

Грунти: чорноземи звичайні мало гумусні.

Рослинний і тваринний світ:

лікарські рослини: подорожник, горобина, полинь, деревій, волошки, кульбаба, звіробій.
культурні рослини: пшениця, жито, рапс, соняшник, буряк, кукурудза.
свійські тварини: свині, кози, корови, кролі, нутрії.
дикі тварини: кабани, лисиці, зайці.

Територія міста видовжена в меридіональному напрямку і співпадає з Жовторічанським родовищем, що знаходиться в північній частині Криворізького залізорудного басейну.

Родовище приурочене до Жовторічанської смуги порід Криворізької зони, що простягається серед гнейсів і магматитів у меридіанному напрямку уздовж долини річки Жовтої протягом 9км при ширині від 0.5 до 2км.

1.4. Адміністративний розподіл:

1.5 Населення

 Кількість (всього, осіб) станом на 01.01.2010 року – 49,1 тис.осіб

Народилось у 2009 році	477 осіб
Померло у 2009 році	860 осіб

 Розподіл за статтю

Населення наявне, всього тис.осіб	52,5
Чоловіки	24,6
%	46,9
Жінки	27,9
%	53,1

 Розподіл за віком

0 - 15 років	6,0
%	11,4
15 - 18 років	3,1
%	5,9
18 – більш 60	43,4
%	82,7

 Національний склад

Українці	43,0
%
Росіяни	8,5
%
Евреї	0,03
%
Білоруси	0,3
%
Інші	0,67
%

Blog

Основні історичні дати створення та розвитку регіону

Содержание