Київська міська рада IV сесія XXIV скликання

Вид материалаДокументы

Содержание


1.4.3. Розрахунок коефіцієнта соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста
1.4.3.1. Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності
Таблиця 6. Визначення значимості галузі для доходної частини бюджету (за даними наповнення бюджету м. Києва в 1999 - 2002 роках)
Сфера матеріального виробництва, всього
Сфера нематеріального виробництва
Таблиця 7. Коефіцієнт економічної ефективності галузей народногосподарського комплексу міста
Сфера матеріального виробництва
Сфера нематеріального виробництва
Таблиця 8. Коефіцієнт пріоритетності галузей народногосподарського комплексу міста
Сфера матеріального виробництва
Сфера нематеріального виробництва
Таблиця 9. Коефіцієнт соціально-економічного значення проекту будівництва (реконструкції) для міста
Сфера матеріального виробництва
Сфера нематеріального виробництва
Сфера матеріального виробництва
Сфера нематеріального виробництва
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

1.4.3. Розрахунок коефіцієнта соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста


Розвиток соціально-економічного комплексу міста напряму залежить від вибраного напряму (генеральної мети розвитку). Відповідно до цього на перспективу визначаються цілі, завдання та заходи з їх реалізації, а також основні пріоритетні напрями та галузі народногосподарського комплексу. Цілі поділяються на коротко-, середньо- та довгострокові, а їх досягнення має сприяти вирішенню певних соціальних та економічних проблем в межах вибраного напряму розвитку міста.

Проекти будівництва (реконструкції), що реалізуються на території міста, повинні сприяти досягненню визначених цілей та завдань. Це є можливим за умови, що вони будуть реалізовуватися відповідно до визначених пріоритетів розвитку соціально-економічного комплексу міста. Одним із заходів, який би дозволив стимулювати надходження коштів саме в ті галузі міського господарства, які віднесені до пріоритетних, є оптимізація обсягів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі за текстом - пайова участь). Для цього зведені питомі показники вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003 - 2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей в розрахунку на 1 кв. м загальних площ (надалі за текстом - зведені питомі показники вартості будівництва), які служать базою для розрахунку розміру пайової участі, можуть бути відкориговані на коефіцієнт соціально-економічного значення.

Коефіцієнт соціально-економічного значення враховує який результат може отримати місто в результаті втілення проекту будівництва (реконструкції) залежно від галузі, в якій він має реалізовуватися. Тому цей коефіцієнт може коригувати величину зведених питомих показників вартості будівництва як в сторону зменшення (якщо розвиток галузі, в якій реалізується проект будівництва (реконструкції), має важливе соціально-економічне значення для міста), так і в сторону збільшення (якщо розвиток галузі, в якій реалізується проект будівництва (реконструкції), не має важливого соціально-економічного значення для міста).

Коефіцієнт соціально-економічного значення є добутком двох множників (коефіцієнта економічної ефективності та коефіцієнта пріоритетності). Їх взаємозв'язок дозволяє враховувати значення галузі для соціально-економічного комплексу міста як на даний момент, так і на перспективу.

1.4.3.1. Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності


Коефіцієнт економічної ефективності показує наскільки важливою є та чи інша галузь міського господарства на даний момент (дзеркальне відтворення існуючої ситуації). Наприклад, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери зараз фінансується переважно за кошти бюджету м. Києва. Основними джерелами його поповнення є в першу чергу податки на прибуток підприємств та фізичних осіб. Місто зацікавлено в збільшенні обсягів надходження коштів за цими двома податками Тому реалізація проектів будівництва (реконструкції) в тих галузях, які є найбільшими платниками цих податків до бюджету м. Києва, представляє для столиці значний інтерес з точки зору вирішення сьогочасних проблем.

Для того, щоб визначити розмір коефіцієнта економічної ефективності, було проаналізовано наповнення бюджету м. Києва в 1999 - 2002 роках* у частині податків на прибуток підприємств та фізичних осіб в розрізі основних галузей народногосподарського комплексу столиці. Було встановлено співвідношення обсягів сплати податків та чисельності працюючих у відповідних галузях і середнє значення по Києву.
____________
* За 2002 р. використано оперативні дані. 

Таблиця 6. Визначення значимості галузі для доходної частини бюджету (за даними наповнення бюджету м. Києва в 1999 - 2002 роках)

Назва галузі 

Середньо-
річна чисель-
ність працю-
ючих, чол. 

Середньорічні відрахування до бюджету м. Києва 

В розра-
хунку на 1-го працю-
ючого 

Відхи-
лення від серед-
нього по місту 

податок на прибуток під-
приємств 

податок на при-
буток фізич-
них осіб 

разом 

Сфера матеріального виробництва, всього 

435,90 

716,86 

1002,58 

1719,43 





В тому числі 

  

  

  

  

  

  

Промисловість, всього 

165,00 

379,51 

369,95 

749,46 





В тому числі 

  

  

  

  

  

  

Електроенергетика 

11,40 

232,26 

21,83 

254,09 

22,29 

19,28 

Хімічна та нафтохімічна промисловість 

11,00 

1,52 

22,20 

23,72 

2,16 

-0,86 

Машинобудування і металообробка 

75,60 

48,58 

129,48 

178,06 

2,36 

-0,66 

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 

6,10 

1,02 

11,10 

12,12 

1,99 

-1,03 

Промисловість будівельних матеріалів 

9,30 

2,16 

14,80 

16,96 

1,82 

-1,19 

Скляна і фарфорово-фаянсова промисловість 

1,90 

1,37 

2,37 

3,73 

1,97 

-1,05 

Легка промисловість 

15,20 

10,06 

20,05 

30,11 

1,98 

-1,03 

Харчова промисловість 

18,00 

79,70 

77,69 

157,39 

8,74 

5,73 

Поліграфічна промисловість 

6,50 

1,52 

16,73 

18,25 

2,81 

-0,21 

Інші галузі промисловості (медична, борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість, чорна і кольорова металургія, інші) 

10,00 

1,33 

53,71 

55,04 

5,50 

2,49 

Транспорт 

74,50 

11,60 

158,41 

170,00 

2,28 

-0,73 

Зв'язок 

15,90 

126,50 

80,21 

206,71 

13,00 

9,99 

Будівництво 

76,40 

43,22 

140,36 

183,58 

2,40 

-0,61 

Громадське харчування 

7,40 

52,71 

43,11 

95,82 

12,95 

9,94 

Торгівля 

49,80 

73,79 

125,32 

199,12 

4,00 

0,99 

Інші галузі матеріального виробництва: матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі, виробничі види побутового обслуговування, АЗС, СТО, шиномонтаж, мийки тощо 

46,90 

29,52 

85,22 

114,74 

2,45 

-0,57 

Сфера нематеріального виробництва 

418,90 

337,34 

518,32 

855,67 





В тому числі 

  

  

  

  

  

  

Освіта 

109,10 

2,43 

25,92 

28,35 

0,26 

-2,75 

Охорона здоров'я 

76,40 

4,22 

51,83 

56,05 

0,73 

-2,28 

Соціальне забезпечення 

2,70 

0,00 

2,07 

2,07 

0,77 

-2,24 

Культура і мистецтво 

25,60 

2,11 

25,40 

27,51 

1,07 

-1,94 

Наука 

66,60 

28,46 

108,85 

137,31 

2,06 

-0,95 

Житлово-комунальне господарство 

53,70 

28,46 

82,93 

111,40 

2,07 

-0,94 

Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа 

24,80 

210,84 

103,66 

314,50 

12,68 

9,67 

Інші галузі нематеріальної сфери:
управління операції з нерухомістю (в тому числі будівництво офісних приміщень, готелів, ігорні заклади) 

60,00 

60,82 

117,66 

178,48 

2,97 

-0,04 

Всього 

854,80 

1654,20 

1520,90 

2575,10 

3,01 

  

Надалі визначили відхилення відрахувань відповідної галузі до бюджету в розрахунку на одного працюючого до середнього значення по місту.  Залежно від того, який результат було отримано, галузі присвоїли відповідний коефіцієнт. При цьому керувалися наступною логікою: реалізація проекту в тій сфері економіки, відрахування до бюджету міста з якої є більшими за середній розмір, сприятиме зростанню доходної частини бюджету. В той же час, якщо розмір відрахувань по галузі менший за середнє значення, то, цілком вірогідно, що проект будівництва (реконструкції), який там планується втілити, може не принести очікуваного ефекту для міста. Тому від'ємним значенням було присвоєно підвищуючий коефіцієнт, а позитивним - знижуючий.

Для того, щоб визначити розмір коефіцієнта, було розроблено матрицю по типу матриці "Дженерал Електрик" - "МакКінзі". По вертикалі, залежно від можливого розміру відхилення галузевого значення від середнього по місту, було встановлено значимість галузі для доходної частини бюджету м. Києва. По горизонталі - встановлено розмір відповідного коефіцієнта. В спрощеній формі ця матриця має наступний вигляд:

Розмір коефіцієнта 

Відхилення середнього по місту розміру відрахувань до бюджету (в розрахунку на 1-го працюючого) 

Значимості галузі доходної частини бюджету 

Відхилення від середнього по місту розміру відрахувань до бюджету (в розрахунку на 1-го працюючого) 

Розмір коефіцієнта 

0,95 

Від 0 до 2 

Незначна 

Від - 0,01 до - 0,5 

1,05 

0,75 

Від 2,01 до 10 

Значна 

Від - 0,51 до - 1 

1,5 

0,5 

Від 10 і вище 

Дуже значна 

Від - 1,01 і менше 



Галузі були розділені на три групи, які формувалися залежно від фактичного розміру відхилення. Кожній з них було присвоєно відповідний коефіцієнт економічної ефективності (таблиця 7).

Таблиця 7. Коефіцієнт економічної ефективності галузей народногосподарського комплексу міста

Назва галузі 

Коефіцієнт економічної ефективності 

Сфера матеріального виробництва 

Промисловість: 

  

електроенергетика 

0,50 

хімічна та нафтохімічна промисловість 

1,50 

машинобудування і металообробка 

1,50 

деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 

2,00 

промисловість будівельних матеріалів 

2,00 

скляна і фарфоро-фаянсова промисловість 

2,00 

легка промисловість 

2,00 

харчова промисловість 

0,75 

поліграфічна промисловість 

1,05 

інші галузі промисловості (медична, борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість, чорна і кольорова металургія, інші) 

0,75 

Транспорт 

1,50 

Зв'язок 

0,75 

Будівництво 

1,50 

Інші галузі матеріального виробництва: матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі, АЗС, СТО, шиномонтаж, мийки тощо 

1,50 

Сфера нематеріального виробництва 

Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров'я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво 

2,00 

Побутове обслуговування 

1,05 

Гаражі, паркінги та автостоянки 

1,50 

Загальноміські, районні та мікрорайонні громадсько-торговельні центри (будівлі споруди та комплекси), ринки, заклади громадського харчування (крім ресторанів) 

0,95 

Наука 

1,50 

Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа 

0,75 

Житлове будівництво (в т. ч. добудова аттикових, мансардних поверхів до існуючих будинків (під житлові приміщення) 

1,50 

Інші галузі нематеріальної сфери: адміністративні та офісні будівлі (приміщення), готелі, ігорні заклади, ресторани тощо 

1,05 

Будівництво нежитлових приміщень, функціональне призначення яких не визначено 

  

Коефіцієнт пріоритетності характеризує відповідність можливого проекту будівництва (реконструкції) основним народногосподарським завданням розвитку соціально-економічного комплексу столиці. Іншими словами цей коефіцієнт дозволяє врахувати головні пріоритети розвитку економіки міста та основні направлення соціальної політики, визначені на довгострокову перспективу.

Коефіцієнт враховує відповідність галузі пріоритетам розвитку економіки міста і держави, перспективи соціальної та екологічної політики. Розмір коефіцієнта пріоритетності визначався на основі експертних бальних оцінок фахівців по ряду параметрів, визначених на основі наступних програмних документів, що визначають перспективи розвитку України та м. Києва як її невід'ємної складової:

• Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ";

• Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 р.";

• Закону України "Про Генеральну схему планування території України";

• постанови Кабінету Міністрів України "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 р.";

• Указу Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики";

• Послань Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 роки" та "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки";

• Указу Президента України "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року";

• Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2020 року.

Для визначення пріоритетності окремих галузей для інвестування, виходячи з аналізу наведених вище програмних документів, були обрані такі параметри: екологічна безпечність галузі, соціальна пріоритетність, ефективність завантаження інфраструктури міста, перспективність структурних зрушень, розвиток та використання науково-освітнього потенціалу. Рейтингова оцінка по цих параметрах визначалася за шкалою: 

Якісна оцінка 

Дуже погано 

Погано 

Незадо-
вільно 

Середньо 

Задовільно 

Добре 

Дуже добре 

Кількісна оцінка 















Загальне значення пріоритетності кожної галузі визначалося на основі середніх бальних оцінок по кожному з параметрів. Коефіцієнт пріоритетності галузі розраховувався як зворотня величина до рейтингів пріоритетності, визначених на підставі експертних оцінок, для кожної з галузей народногосподарського комплексу міста. Таким чином, галузі, що мали максимальне значення пріоритетності розвитку для міста, мають найменший коефіцієнт пріоритетності (див. таблицю 8).

Таблиця 8. Коефіцієнт пріоритетності галузей народногосподарського комплексу міста

Назва галузі 

Пріоритетність галузі (підгалузі) інвестування 

Сфера матеріального виробництва 

Промисловість: 

  

електроенергетика 

0,90 

хімічна та нафтохімічна промисловість 

0,80 

машинобудування і металообробка 

0,30 

деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 

0,90 

промисловість будівельних матеріалів 

0,40 

скляна і фарфоро-фаянсова промисловість 

1,00 

легка промисловість 

0,30 

харчова промисловість 

0,70 

поліграфічна промисловість 

0,90 

інші галузі промисловості (медична, борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість, чорна і кольорова металургія, інші) 

1,40 

Транспорт 

0,30 

Зв'язок 

0,90 

Будівництво 

0,60 

Інші галузі матеріального виробництва: матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі, АЗС, СТО, шиномонтаж, мийки тощо 

1,50 

Сфера нематеріального виробництва 

Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров'я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво

0,16 

Побутове обслуговування 

0,95 

Гаражі, паркінги та автостоянки 

0,30 

Загальноміські, районні та мікрорайонні громадсько-торговельні центри (будівлі, споруди та комплекси), ринки, заклади громадського харчування (крім ресторанів) 

0,95 

Наука 

0,40 

Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа 

3,00 

Житлове будівництво (в т. ч. добудова аттикових, мансардних поверхів до існуючих будинків (під житлові приміщення) 

0,05 

Інші галузі нематеріальної сфери: адміністративні та офісні будівлі (приміщення), готелі, ігорні заклади, ресторани тощо 

2,00 

Будівництво нежитлових приміщень, функціональне призначення яких не визначено 

  

Таблиця 9. Коефіцієнт соціально-економічного значення проекту будівництва (реконструкції) для міста

Назва галузі 

Коефіцієнт соціально-економічного значення 

Сфера матеріального виробництва 

Промисловість: 

  

електроенергетика 

0,45 

хімічна та нафтохімічна промисловість 

1,20 

машинобудування і металообробка 

0,45 

деревообробна целюлозна паперова промисловість 

1,80 

промисловість будівельних матеріалів 

0,80 

скляна і фарфоро-фаянсова промисловість 

2,00 

легка промисловість 

0,60 

харчова промисловість 

0,53 

поліграфічна промисловість 

0,95 

інші галузі промисловості (медична, борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість, чорна і кольорова металургія, інші) 

1,05 

Транспорт 

0,45 

Зв'язок 

0,68 

Будівництво 

0,90 

Інші галузі матеріального виробництва: матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі, АЗС, СТО, шиномонтаж, мийки тощо 

2,25 

Сфера нематеріального виробництва 

  

Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров'я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво 

0,32 

Охорона здоров'я 

0,40 

Фізична культура 

0,40 

Соціальне забезпечення 

0,00 

Культура та мистецтво 

1,00 

Житлове господарство 

0,30 

Комунальне господарство 

0,30 

Побутове обслуговування 

1,00 

Гаражі, паркінги та автостоянки 

0,45 

Загальноміські, районні та мікрорайонні громадсько-торговельні центри (будівлі, споруди та комплекси), ринки, заклади громадського харчування (крім ресторанів) 

0,90 

Наука 

0,60 

Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа 

2,25 

Житлове будівництво (в т. ч. добудова аттикових, мансардних поверхів до існуючих будинків (під житлові приміщення) 

0,08 

Інші галузі нематеріальної сфери: адміністративні та офісні будівлі (приміщення), готелі, ігорні заклади, ресторани тощо 

2,10 

Будівництво нежитлових приміщень, функціональне призначення яких не визначено 

  

Після того, як були визначені коефіцієнти економічної ефективності та пріоритетності, було розраховано коефіцієнт соціально-економічного значення (див. табл. 9). Його застосування дає змогу враховувати значення проекту будівництва (реконструкції) для міста залежно від галузі, в якій він буде реалізовуватися.

Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста та відповідної галузі народногосподарського комплексу міста визначаються шляхом перемноження питомих показників вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003 - 2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей в розрахунку на 1 кв. м загальних площ, наведених в таблиці 5, на відповідний коефіцієнт соціально-економічного значення, приведені в таблиці 10.

Таблиця 10. Розрахунок нормативів пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням соціально-економічного значення проекту будівництва (реконструкції) для міста

Назва галузі 

Зведені питомі показники вартості будівництва міської інфраструктури при будівництві об'єктів виробничого призначення та ринкової інфраструктури і житловому будівництві з урахуванням всіх об'єктів соціальної сфери місцевої та міської мережі на 1 кв. м загальної площі 

Коефі-
цієнт еконо-
мічної ефектив-
ності 

Пріори-
тетність галузі (підга-
лузі) інвесту-
вання 

Норматив, грн. 

інже-
нерна інфра-
струк-
тура 

зелене та рекреа-
ційне будів-
ництво 

вулично-
шляхова-
мережа та транс-
порт 

соціаль-
на сфера 

всього 

розра-
хункові 

затверд-
жені 

Сфера матеріального виробництва 

Промисловість: 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

електроенергетика 

16,57 

0,00 

74,13 

0,00 

90,70 

0,50 

0,90 

40,81 

40,80 

хімічна та нафтохімічна промисловість 

33,15 

0,00 

74,13 

0,00 

107,28 

1,50 

0,80 

128,73 

181,50 

машинобудування і металообробка 

16,91 

0,00 

74,13 

0,00 

91,04 

1,50 

0,30 

40,97 

41,00 

деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 

15,03 

0,00 

74,13 

0,00 

89,16 

2,00 

0,90 

160,49 

160,50 

промисловість будівельних матеріалів 

19,81 

0,00 

74,13 

0,00 

93,94 

2,00 

0,40 

75,15 

75,20 

скляна і фарфоро-фаянсова промисловість 

16,59 

0,00 

74,13 

0,00 

90,73 

2,00 

1,00 

181,45 

128,70 

легка промисловість 

21,25 

0,00 

74,13 

0,00 

95,39 

2,00 

0,30 

57,23 

57,20 

харчова промисловість 

21,92 

0,00 

74,13 

0,00 

96,05 

0,75 

0,70 

50,43 

50,40 

поліграфічна промисловість 

14,37 

0,00 

74,13 

0,00 

88,50 

1,05 

0,90 

83,63 

83,60 

інші галузі промисловості (медична, борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість, чорна і кольорова металургія, інші) 

15,09 

0,00 

74,13 

0,00 

89,22 

0,75 

1,40 

93,68 

93,70 

Транспорт 

15,09 

0,00 

25,90 

0,00 

40,99 

1,50 

0,30 

18,45 

13,50 

Зв'язок 

15,09 

0,00 

74,13 

0,00 

89,22 

0,75 

0,90 

60,22 

60,20 

Будівництво 

15,09 

0,00 

74,13 

0,00 

89,22 

1,50 

0,60 

80,30 

54,40 

Інші галузі матеріального виробництва: матеріально-технічне постачання та збут, заготівлі, АЗС, СТО, шиномонтаж, мийки тощо 

15,09 

0,00 

74,13 

0,00 

89,22 

1,50 

1,50 

200,74 

200,70 

Сфера нематеріального виробництва 

Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров'я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво

12,49 

0,00 

74,13 

0,00 

86,62 

2,00 

0,16 

27,72 

20,80 

Побутове обслуговування 

13,54 

0,00 

74,13 

0,00 

87,67 

1,05 

0,95 

87,45 

57,00 

Гаражі, паркінги та автостоянки 

15,11 

0,00 

25,90 

0,00 

41,01 

1,50 

0,30 

18,46 

14,40 

Загальноміські, районні та мікрорайонні громадсько-торговельні центри (будівлі, споруди та комплекси), ринки, заклади громадського харчування (крім ресторанів) 

14,98 

0,00 

74,13 

0,00 

89,02 

0,95 

0,95 

80,34 

80,30 

Наука 

12,13 

0,00 

74,13 

0,00 

86,26 

1,50 

0,40 

51,76 

34,50 

Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа 

8,81 

0,00 

74,13 

0,00 

82,94 

0,75 

3,00 

186,62 

116,10 

Житлове будівництво (в т. ч. добудова аттикових, мансардних поверхів до існуючих будинків (під житлові приміщення) 

0,00 

108,87 

0,00 

396,64 

505,51 

1,50 

0,05 

37,91 

20,40 

Інші галузі нематеріальної сфери, в тому числі:  

13,54 

0,00 

74,13 

0,00 

87,67 

1,05 

2,00 

184,10 

  

- готелі 

  

  

  

  

  

  

  

  

80,30 

- адміністративні, офісні будівлі (приміщення) тощо 

  

  

  

  

  

  

  

  

115,00 

- ігорні зали, ресторани 

  

  

  

  

  

  

  

  

116,80 

Будівництво нежитлових приміщень, функціональне призначення яких не визначено 

  

  

  

  

  

  

  

  

52,50