Льнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих вод суші, радіаційного стану та геологічних явищ за перший квартал 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни стан довкілля в україні, 442.08kb.
- Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару, 1898.13kb.
- Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан, 599.58kb.
- Методические рекомендации по формализованной комплексной оценке качества поверхностных, 53.08kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2551.89kb.
- Приклад обгрунтування „ короткого переліку пріоритетних забруднювачів атмосферного, 103.42kb.
- Ми та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану, 52kb.
- Аналіз ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря промисловиМи, 204.63kb.
- Оби рхз в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно, 59.94kb.
Рис. 25. Середні показники якості вод на прикордонних пунктах
(сольовий склад)
Рис. 26. Середні показники якості вод на прикордонних пунктах
(завислі речовини, органічні речовини, кисень)
Рис. 27. Середні показники якості вод на прикордонних пунктах
(сполуки біогенних елементів)
Рис. 28. Середні показники якості вод на прикордонних пунктах
(специфічні речовини)
Води у пунктах спостереження на кордоні з Польщею характеризувалися підвищеними концентраціями за середніми величинами по сульфатах (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп), азоту амонійному (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп) та залізу загальному (4,6 ГДКрг, нижче ГДКгп).
На кордоні зі Словаччиною води за середніми величинами характеризувалися підвищеними рівнями по БСК5 (1,3 ГДКгп) азоту нітритному (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп) та залізу загальному (4,8 ГДКрг, 1,6 ГДКгп).
Води на кордоні з Угорщиною характеризувалися підвищеними середніми величинами по азоту нітритному (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп), та по залізу загальному (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп).
Рис. 29. Якість води по транскордонних пунктах спостереження,. Закарпатська область
| 1 р. Тиса, 807 км, с.м.т. Вилок, кордон із Угорщиною 2 р. Тиса, 696 км, м. Чоп, кордон із Угорщиною 3 р. Латориця, 65 км, г. Чоп, кордон зі Словаччиною 4 р. Уж, с. Сторожниця, 1 км нижче села, кордон зі Словаччиною | 5 р. Тиса, 912 км, смт. Солотвино, кордон із Румунією 6 р. Улічка, гирло , 2км вище смт. В.Березний кордон зі Словаччиною 7 р. Ублянка, 1 км, с. М. Березний, гирло, кордон зі Словаччиною |
Рис. 30. Якість води по транскордонних пунктах спостереження, Рівненська область
| 1 р. Стохід, с. Прикладники в межах с. Прикладники, біля кордону з Білоруссю 2 р. Простир, с.м.т. Зарічне в межах с. Старі Коні, 1 км нижче впадiння р. Стубла, витік ріки в Білорусь, 4 км до кордону 3 р. Льва, с. Переброди в межах села, вихід рiки в Білорусь, 5 км до кордону | 4 р. Стир, с. Іванчиці в межах села, 1 км нижче впадіння р. Стубла, витік ріки в Білорусь, 4 км до кордону 5 р. Горинь, с. Висоцьк в межах села, на кордоні з Білоруссю 6 р. Прип'ять, с. Сенчиці кордон з Білоруссю 7 р. Ствига, с. Познань, кордон з Білоруссю |
Рис. 31. Якість води по транскордонних пунктах спостереження, Сумська та Чернігівська області
| 1 р. Десна, 569 км, с. Камінь, кордон із Російською Федерацією 2 р. Снов, 156 км, с. Тимоновичі, кордон із Російською Федерацією 3 р. Дніпро, смт. Лоєв, 3км нижче селища, кордон із Білоруссю 4 р. Псел, с. Миропілля, 2 км вище села, кордон із Російською Федерацією | 5 р. Ворскла, кордон із Російською Федерацією 6 р. Сож, 32 км, с. Ст. Яриловичі, кордон з Білоруссю 7 р. Судость – с.м.т. Б. Берізка, 0,1 км вище гирла, кордон із Російською Федерацією |
Рис. 32. Якість води по транскордонних пунктах спостереження, Харківська та Луганська області
| 1 р. Сіверський Донець, с. Поповка, кордон із Російською Федерацією 2 р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огурцове, кордон із Російською Федерацією 3 р.Уди, 134 км, с. Окоп, кордон із Російською Федерацією 4 р. Лопань, 65 км, с. Козача Лопань, кордон із Російською Федерацією | 5 р. Харків, 54 км, с. Стрілечє, кордон із Російською Федерацією 6 р. Вовча, с. Землянки, кордон із Російською Федерацією 7 р. Оскіл, кордон із Російською Федерацією |
Рис. 33. Якість води по транскордонних пунктах спостереження, Одеська область
| 1 Одеська область, м. Ізмаїл, кордон із Румунією 2 м. Біляївка, осетровий завод, кордон із Молдовою 3 163 км, м. Рені, кордон із Румунією | 4 с.Табаки, кордон із Молдовою 5 с. Артирівка, кордон із Молдовою |
Рис. 34. Якість води по транскордонних пунктах спостереження, Чернівецька область
| 1 р. Дністер, 658 км, ГАЕС, с. Наславча, кордон із Молдовою 2 р. Прут, с. Тарасівці, 1 км вище села, кордон із Румунією | 3 р. Прут, 697 км, с. Костичани, 200 м нижче впадіння в р. Прут р. Черле, кордон із Румунією 4 р. Сірет, с. Тереблече (с. Порубне), кордон із Румунією |
На кордоні з Російською Федерацією води за середніми величинами мали підвищений вміст органічних речовин за ХСК (1,5 ГДКгп), сульфатів (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), заліза загального (1,7 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп).
У районі кордону з Білоруссю води характеризувалися підвищеним за середніми величинами вмістом органічних речовин за ХСК (2,2 ГДКгп), азоту амонійного (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп), заліза загального (2,6 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп).
Води у пунктах спостереження на кордоні з Молдовою відзначалися підвищеним вмістом сульфатів (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), магнію (1,5 ГДКрг, 1,2 ГДКгп), органічних речовин за ХСК (3,1 ГДКгп), азоту нітритного (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп), заліза загального (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп).
На кордоні з Румунією за середніми величинами перевищень ГДК не відзначено. На окремих пунктах води характеризувалися підвищеним вмістом органічних речовин за ХСК (1,2 ГДКгп) та БСК5 (1,2 ГДКгп), азоту нітритного (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), заліза загального (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп).
Стан морських вод України
Оцінка стану морських вод здійснювалась на основі даних спостережень у прибережних акваторіях Чорного та Азовського морів. Узагальнена інформація наведена на рис. 35-37. Показники стану вод по окремих групах пунктів спостереження наведені на картосхемах рис. 38-39.
Рис. 35. Показники якості морських вод України
(завислі речовини, розчинений кисень, органічні речовини)
Рис. 36. Показники якості морських вод України
(сполуки біогенних елементів)
Рис. 37. Показники якості морських вод України
(специфічні речовини)
Азовське море
Води Азовського моря характеризувалися підвищеним середнім рівнем вмісту органічних речовин за БСК5 (1,2 ГДКм), амонійного азоту (2,5 ГДКм), нітритного азоту (2,8 ГДКм), заліза загального (7,7 ГДКм), нафтопродуктів (1,5 ГДКм). Максимальні рівні відзначені:
- за БСК5 (2 ГДКм) і концентрацією азоту нітритного (23 ГДКм, високий рівень забруднення) – у м Маріуполь, у районі скиду зливової каналізації по вул. Р. Люксембург;
- за вмістом амонійного азоту (19,2 ГДКм, високий рівень забруднення) – у м. Маріуполь, у районі впливу зливової каналізації, Зінцев струмок;
- за вмістом заліза загального (74,8 ГДКм, високий рівень забруднення) та нафтопродуктів (4,5 ГДКм) – у 250 м від скиду №9 ВАТ МК «Азовсталь».
Чорне море
Максимальні рівні показників у водах Чорного моря спостерігалися:
- за вмістом амонійного азоту (2,9 ГДКм) та нафтопродуктів (4 ГДКм) – м. Миколаїв, Миколаївський порт;
- за вмістом нітритного азоту (4,6 ГДКм) –зона впливу скиду Білгород-Дністровських очисних споруд, м. Одеса.
Рис. 38. Показники якості вод Азовського моря
Рис. 39. Показники якості вод Чорного моря
Скиди зворотних вод
Узагальнена наявна інформація стосовно перевищення нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України наведена на рис. 40.
Рис. 40. Відсоток випадків перевищень нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України
Західний регіон. Серед проконтрольованих випусків нормативи скидів було перевищено: по БСК5 – у 39% випадків, по ХСК – у 28%, по вмісту завислих речовин у 32% випадків, азоту амонійного – у 35%, нітритів – у 22%, нітратів – у 11%, фосфатів – у 41%, заліза загального – у 44%, нафтопродуктів – у 8%. Середній відсоток перевищення за цими показниками склав 29%.
Центральний регіон. Проконтрольовані в областях регіону випуски характеризувалися перевищенням нормативів скидів: по БСК5 – у 36% випадків, по ХСК – у 45%, по вмісту завислих речовин у 38% випадків, азоту амонійного – у 41%, нітритів – у 20%, нітратів – у 31%, фосфатів – у 36%, заліза загального – у 37%, нафтопродуктів – у 47%. Середній відсоток перевищення за цими показниками склав 37%.
Північний регіон. Згідно отриманій інформації, нормативи скидів у проконтрольованих випусках було перевищено: по БСК5 – у 43% випадків, по ХСК – у 40%, по вмісту завислих речовин – у 33% випадків, азоту амонійного – у 33%, нітритів – у 13%, нітратів – у 25%, фосфатів – у 25%, заліза загального – у 25%, нафтопродуктів – у 25%. Середній відсоток перевищення за цими показниками склав 29%.
Південний регіон. На проконтрольованих у регіоні випусках нормативи скидів було перевищено: по БСК5 – у 34% випадків, по ХСК – у 32%, по вмісту завислих речовин – у 28% випадків, азоту амонійного – у 28%, нітритів – у 34%, нітратів – у 21%, фосфатів – у 30%, заліза загального – у 23%, нафтопродуктів – у 28%. Середній відсоток перевищення за цими показниками склав 29%.
Східний регіон. Серед проконтрольованих випусків нормативи скидів було перевищено: по БСК5 – у 29% випадків, по ХСК – у 43%, по вмісту завислих речовин у 18% випадків, азоту амонійного – у 33%, нітритів – у 24%, нітратів – у 31%, фосфатів – у 42%, заліза загального – у 25%, нафтопродуктів – у 10%. Середній відсоток перевищення за цими показниками склав 28%.
Таким чином, за отриманими матеріалами можна констатувати наступне. У середньому, за показниками, проаналізованими вище, по регіонах у цілому відсоток перевищення нормативів скиду зворотних вод склав 30%. Найбільший середній відсоток випадків перевищення нормативів скиду зворотних вод (37%) відзначений у центральному регіоні. Найбільше було випадків перевищення нормативів по ХСК; середній відсоток по всіх регіонах за цим показником склав 38%. Другим за відсотком перевищення нормативів скиду показником (36%) був БСК5.
3. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН
Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання у повітрі проводиться на 155 стаціонарних постах. Аналізування потужності експозиційної дози у повітрі показало, що перевищень рівня дії згідно з НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось (рис. 41). Зафіксовані максимальні рівні ПЕД також не перевищують цього рівня (рис. 42).
На рис. 43 наведені карти розподілу середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України. Прапорцями на картах позначені пункти проведення спостережень. Як видно з наведених карт значення ПЕД для ряду регіонів суттєво різняться в залежності від пункту спостережень. Це пов’язано з тим, що рівень ПЕД залежить від багатьох чинників, таких як умови формування радіоактивного складу ґрунтів (природні радіонукліди, техногенно-підсилений фон за рахунок, наприклад, викидів теплових електростанцій та котелень, що працюють на кам’яному вугіллі, тощо), умов проведення вимірювань (під час дощу рівень ПЕД може підвищуватись на 1 2 мкР/год за рахунок вимивання радіоактивних речовин з атмосфери) та ін.
На картах чітко видно зони забруднення радіоактивними речовинами в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Київська, Житомирська області), зони з відносно підвищеним вмістом природних радіонуклідів у ґрунтах (Кіровоградська, Дніпропетровська області) та зони з техногенно-підсиленим фоном (Донецька область).
В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України не спостерігається.
У І кварталі 2009 р. вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr в пробах поверхневих вод не перевищував допустимих рівнів.
Рис. 41. Середньомісячна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі
Рис. 42. Максимальна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі
Рис. 43. Розподіл середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України
4. СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Аналіз стану геологічного середовища на території України здійснювався на основі даних спостережень за коливаннями земної поверхні. Узагальнену інформацію щодо сейсмічних подій в Україні наведено в табл. 5. До “сейсмічних подій” відносяться усі випадки струсів земної поверхні, які не ідентифіковані як землетруси, а також власне землетруси.
За звітний період сейсмічні події фіксувались на території Чернівецької області та АР Крим. Найбільша кількість сейсмічних подій була зареєстрована в Чернівецькій області. Сила сейсмічних подій в АР Крим у звітному періоді не перевищувала 1 балу, сила прояву сейсмічних подій та землетрусів в Чернівцях становила 1 бал за 12-бальною шкалою на протязі всього звітного періоду.
Таблиця 5. Сейсмічні події на території України
| Область | Місяць | Кількість сейсмічних подій | Сила прояву за 12 бальною шкалою | |
| Всього | Землетрусів | |||
| Чернівецька | Січень | 93 | 14 | 1 бал |
| Лютий | 83 | 14 | ||
| Березень | 98 | 13 | ||
| АР Крим | Січень | 2 | 2 | Практично невідчутні |
| Лютий | 4 | 4 | Практично невідчутні | |
| Березень | 19 | 19 | 2 бали |