Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни стан довкілля в україні інформаційно-аналітичний огляд лютий
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
1 2
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
СТАН ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
ЛЮТИЙ
2008
ЗМІСТ
ВСТУП 2
3. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН 33
3. СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 37
ВСТУП
У даному інформаційно-аналітичному огляді наводиться узагальнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України основними забруднюючими речовинами, радіаційного стану та геологічних явищ за лютий 2008 року.
Аналіз стану атмосферного повітря здійснювався на основі даних спостережень за вмістом забруднюючих речовин, наданих обласними Центрами з гідрометеорології (ЦГМ) Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) та Центральної геофізичної обсерваторії МНС України (спостереження за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва та області). За звітний місяць спостереження здійснювались на 150 постах, в тому числі:
- у Західному регіоні (Закарпатська, Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька області) – на 19 постах;
- у Центральному регіоні (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська області) – на 37 постах;
- у Північному регіоні (Київська, Сумська області та м. Київ) – на 24 постах;
- у Південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та м. Севастополь) – на 32 постах;
- у Східному регіоні (Харківська, Луганська, Донецька області) – на 38 постах.
Аналіз стану поверхневих вод виконано на основі даних спостережень за вмістом гідрохімічних показників наданих спеціальними підрозділами та територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), територіальними органами Державного комітету України по водному господарству (Держводгоспу) та ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України.
Аналіз радіаційного забруднення повітря здійснювався на основі даних спостережень, наданих обласними ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України (загалом на 155 пунктах спостережень) та Житомирською обласною санітарно-епідеміологічною службою (на 23 пунктах спостережень).
Аналіз забруднення поверхневих вод у зонах впливу атомних електростанцій здійснювався на основі даних спостережень за вмістом у воді радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 наданих:
- у Волинській області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (5 пунктів спостережень);
- у Рівненській області – Рівненським ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України (2 пункти спостережень);
- у Хмельницькій області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (4 пункти спостережень);
- у Запорізькій області – Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів (1 пункт спостережень);
- у Миколаївській області – Миколаївський ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України, Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в Миколаївській області, Державною санітарно-епідеміологічною службою (загалом 9 пунктів спостережень);
- у Київській області – Державним департаментом – Адміністрацією зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення МНС України (16 пунктів спостережень).
Спостереження за станом геологічного середовища здійснювались:
- у Волинській області – Рівненською геологічною експедицією ДП “Північ геологія”;
- у Луганській області – Державним регіональним геологічним підприємством "Схід ДРГП", Луганською геофізичною експедицією ДГП "Укргеофізика", ДП "Укрсхідрозвідування", Луганською філією "УкрДІІНТР" Держбуду України;
- у Львівській області – відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України;
- у Полтавській області – Полтавською гравіметричною обсерваторією НАН України;
- у Рівненській області – Рівненською геологічною експедицією ДП "Північгеологія";
- у Чернівецькій області – ННГ обсерваторія Чернівецького національного університету;
- у АР Крим – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України;
- у м. Севастополь – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України.
1. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Оцінка стану атмосферного повітря у регіонах України здійснювалась за середньомісячними величинами перевищень гранично-допустимих концентрацій (ГДК) пріоритетних забруднюючих речовин. Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, вміст яких контролювався на переважній більшості постів.
Перелік пріоритетних забруднюючих речовин наведено у табл. 1 згідно з ГДК та класом небезпеки, де значення класу небезпеки забруднюючої речовини зменшується відповідно до підвищення її небезпечності.
Таблиця 1. Значення ГДК забруднюючих речовин атмосферного повітря*
| Забруднююча речовина | ГДК середньодобова, (мг/м3) | Клас небезпеки |
| Суспендовані тверді частинки (пил) | 0,05 | 3 |
| Діоксид сірки | 0,05 | 3 |
| Оксид вуглецю | 3,0 | 4 |
| Діоксид азоту | 0,04 | 2 |
| Оксид азоту | 0,06 | 3 |
| Формальдегід | 0,003 | 2 |
* “Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест”, Киев, 1991. Государственный комитет Украинской ССР по экологии и рациональному природопользованию. № 9-12-92, 12 апреля 1991 г.
Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі регіонів України наведено на рис. 1. Значний вміст формальдегіду спостерігався у всіх регіонах України, окрім Північного. Можливими джерелами надходження цієї забруднюючої речовини у атмосферне повітря є виробництво будівельних матеріалів (Західний регіон), металургійна, хімічна промисловість та автотранспорт (Центральний, Південний та Східний регіони).
У лютому місяці також спостерігався підвищений вміст діоксиду азоту (близько 2,0 ГДК) у атмосферному повітрі Південного регіону як наслідок
Рис. 1. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі регіонів України (у кратності ГДК)
можливого впливу викидів автотранспорту та підприємств енергетики, металургійної та хімічної промисловості.
У Східному регіоні спостерігалось незначне перевищення вмісту у атмосферному повітрі пилу (близько 1,5 ГДК). Можливі джерела надходження – металургійна та вугільна галузі промисловості.
Протягом звітного періоду найбільш чистим у порівнянні з іншими регіонами було атмосферне повітря Північного та Центрального регіонів, де вміст усіх пріоритетних забруднюючих речовин, окрім формальдегіду, в середньому практично не перевищував рівнів ГДК.
Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря міст України у лютому місяці виявив наступне.
У Західному регіоні (рис. 2) найбільший вміст пилу (перевищення ГДК більше ніж у 2,5 рази) та діоксиду азоту (перевищення ГДК більше ніж у 3 рази) спостерігався в атмосферному повітрі м. Хмельницький, а формальдегіду – в атмосферному повітрі мм. Львів (майже у 4 рази вище ГДК), Луцьк (перевищення ГДК більше ніж у 4 рази) та Ужгород (перевищення ГДК майже у 2 рази). Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі інших міст регіону був практично у межах норми, або перевищував її незначною мірою.
Випадків високого забруднення атмосферного повітря міст Західного регіону (перевищення ГДК більше ніж у 5 разів) відмічено не було. Як видно із даних, наведених на рис. 2, найгіршою якістю атмосферного повітря Західного регіону у лютому характеризувалось мм. Хмельницький та Львів, а найкращою – м. Чернівці.
Атмосферне повітря міст Центрального регіону (рис. 3) характеризувалось підвищеним вмістом пилу у м. Кривий Ріг (перевищення ГДК у 2 рази), діоксиду азоту в атмосферному повітрі м. Дніпропетровськ (більше ніж у 2 рази вище ГДК) та формальдегіду у мм. Дніпродзержинськ (перевищення ГДК більше ніж у 6 разів), Дніпропетровськ (перевищення ГДК більше ніж у 2 рази), Світловодськ (перевищення ГДК більше ніж у 3 рази), Черкаси (майже у 3 рази вище норми) та Вінниця (у 2 рази вище норми).
Найбільше перевищення норми, більше ніж у 6 разів, формальдегіду спостерігалась в атмосферному повітрі м. Дніпродзержинськ, що кваліфікується як високе забруднення повітря. Високий вміст формальдегіду був зафіксований на усіх постах спостереження (рис. 4), що ймовірно було спричинено викидами промислових підприємств міста.
Рис. 2. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Західного регіону України
Рис. 3. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Центрального регіону України
Рис. 4. Високе забруднення атмосферного повітря м. Дніпродзержинськ формальдегідом (червоні цифри – кратність перевищення ГДК)
Найгіршою якістю атмосферного повітря Центрального регіону у лютому місяці характеризувались мм. Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Дніпропетровськ, а найкращою – мм. Комсомольськ та Полтава.
Атмосферне повітря міст Північного регіону України (рис. 5) характеризувалось забрудненням діоксидом азоту у мм. Київ (у 2 рази вище норми), Обухів, Бровари (у 1,5 рази вище норми) та Біла Церква (більше ніж у 1,5 вище норми). Відносно високі середні концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі цих міст можуть бути наслідком його забруднення викидами автотранспорту.
Найгіршою якістю атмосферного повітря Північного регіону характеризувались мм. Київ, а найкращою – м. Українка Київської області.
Рис. 5. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Північного регіону України
Рівень забруднення атмосферного повітря міст Південного регіону (рис. 6) характеризувався високим вмістом пилу у мм. Армянськ і Красноперкопськ (2,0 ГДК), діоксиду азоту (м. Херсон – більше ніж 4 ГДК) та формальдегіду (мм. Херсон – більше ніж 3 ГДК, м. Одеса – близько 6 ГДК). Високий вміст пилу у повітрі м. Армянськ та Красноперекопськ ймовірно був зумовлений природними факторами, характерними для Північного Криму. Забруднення атмосферного повітря м. Херсон діоксидом азоту могло бути наслідком впливу промислових викидів та викидів автотранспорту.
Найбільше перевищення норми, майже у 6 разів, формальдегіду спостерігалась в атмосферному повітрі м. Одеса, що кваліфікується як високе забруднення повітря, можливим наслідком якого був автотранспорт. Розташування постів спостережень, на яких було зафіксовано високий вміст формальдегіду в атмосферному повітрі, позначено на рис. 7.
Рис. 6. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Південного регіону України
Рис. 7. Високе забруднення атмосферного повітря м. Одеси формальдегідом (червоні цифри – кратність перевищення ГДК)
Найгіршою якістю атмосферного повітря Південного регіону у лютому місяці характеризувались мм. Херсон та Одеса, а найкращою – м. Керч.
Атмосферне повітря міст Східного регіону (рис. 8) у лютому місяці в порівнянні з містами інших регіонів характеризувалось досить високими рівнями забруднення.
Так високий рівень пилу було відмічено в атмосферному повітрі мм. Маріуполь (більше 6 ГДК), Єнакієве (майже у 3 рази вище ГДК), Дзержинськ (більше 2 ГДК), Горлівка (у 3 рази вище ГДК), Макіївка (більше 3 ГДК), Донецьк (майже у 2 рази вище ГДК) та Алчевськ (більше 2 ГДК). Можливі джерела надходження пилу у атмосферне повітря зазначених міст – природні чинники та вплив гірничовидобувної промисловості. Найбільше перевищення норми вмісту пилу в атмосферному повітрі – більше 6 ГДК, що кваліфікується як високе забруднення – було зафіксовано у м. Маріуполь. Розташування поста спостереження, на якому спостерігалось високе забруднення повітря пилом наведено на рис. 9.
Рис. 8. Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Східного регіону України
Рис. 9. Високе забруднення атмосферного повітря м. Маріуполь пилом (червоні цифри – кратність перевищення ГДК)
За звітний період в атмосферному повітрі шести міст Східного регіону спостерігався досить високий вміст діоксиду азоту, який становив: у м. Слов’янськ – близько 4 ГДК, у м. Краматорськ – майже 3 ГДК, у мм. Дзержинськ та Горлівка – майже 2 ГДК, у м. Макіївка – більше ніж 2 ГДК, у м. Донецьк – більше ніж 3 ГДК. Можливе джерело забруднення – викиди промислових підприємств та підприємств енергетики.
Найвищий вміст формальдегіду у лютому місяці спостерігався в атмосферному повітрі мм. Рубіжне (більше 4 ГДК), Сєверодонецьк та Лисичанськ (близько 6 ГДК, що кваліфікується як високе забруднення). Джерелом забруднення повітря цих міст формальдегідом ймовірно були промислові викиди. Розташування постів спостережень, на яких було зафіксовано високий вміст формальдегіду в атмосферному повітрі, позначено на схемах (рис. 10).
 |  |
Рис. 10. Високе забруднення атмосферного повітря мм. Сєверодонецьк та Лисичанськ формальдегідом (червоні цифри – кратність перевищення ГДК)
За звітний період у Східному регіоні найгіршою якістю атмосферного повітря характеризувались мм. Маріуполь, Сєверодонецьк, Рубіжне та Лисичанськ, а найкращою – атмосферне повітря м. Харків.
Узагальнений список міст України у відповідності до рівнів забруднення атмосферного повітря пріоритетними забруднюючими речовинами наведено у табл. 2.
Таблиця 2. Рівні забруднення атмосферного повітря міст України пріоритетними забруднюючими речовинами.
| Перевищення ГДК | Забруднюючі речовини | ||
| Пил | Діоксид азоту | Формальдегід | |
| У 2 рази та більше | Західний регіон: Хмельницький Центральний регіон: Кривий Ріг Південний регіон: Армянськ Красноперекопськ Східний регіон: Єнакієве Дзержинськ Горлівка Макіївка Алчевськ | Західний регіон Хмельницький Центральний регіон: Дніпропетровськ Північний регіон: Київ Південний регіон: Херсон Східний регіон Слов’янськ Краматорськ Макіївка Донецьк | Західний регіон: Львів Луцьк Центральний регіон: Кривий ріг Дніпропетровськ Світловодськ Черкаси Вінниця Південний регіон: Херсон Східний регіон: Дзержинськ Горлівка Донецьк Луганськ |
| У 5 разів та більше (високе забруднення) | Східний регіон Маріуполь | | Центральний регіон: Дніпродзержинськ Південний регіон: Одеса Східний регіон: Сєверодонецьк Лисичанськ |
Слід зазначити, що за звітний період найбільш поширеною забруднюючою речовиною, яка негативно впливала на якість атмосферного повітря багатьох міст регіонів України був формальдегід. В окремих випадках, в деяких містах Центрального, Південного та Східного регіонів забруднення атмосферного повітря формальдегідом досягало високого рівня забруднення і перевищувало норми вмісту у 5 разів і більше.
У лютому місяці також було відмічено підвищений вміст пилу у містах Східного регіону, а у атмосферному повітрі м. Маріуполь забруднення пилом досягало високого рівня і його вміст перевищував норму більше ніж у 6 разів.
2. СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД
Оцінка якості поверхневих вод України здійснювалась на основі аналізу середньомісячних величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій (ГДК).
Гідрохімічні показники були поділені на наступні групи у відповідності до їх типу та/або кількісних характеристик:
1) завислі речовини, розчинений кисень; біохімічне споживання кисню (БСК5), хімічне споживання кисню (ХСК), водневий показник (рН);
2) компоненти сольового складу (сума іонів, гідрокарбонатні іони, хлоридні іони, сульфатні іони, іони магнію, кальцію, натрію);
3) біогенні елементи (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфатні іони);
4) нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), залізо загальне;
5) важкі метали та феноли.
У табл. 3 наведено ГДК гідрохімічних показників.
Таблиця 3. Гранично допустимі концентрації (ГДК) гідрохімічних показників.
| № | Гідрохімічний показник | Тип ГДК | |
| Для водойм рибогосподарського призначення٭ (ГДКРГ) | Для водойм господарсько-питного використання٭٭ (ГДКГП) | ||
| 1 | Завислі речовини, мг/дм3 | <0,75 | <15 |
| 2 | Розчинений кисень, мгО/дм3 | >6,0 | >4,0 |
| 3 | Водневий показник, од. pH | 6,5 - 8,5 | 6,5 - 8,5 |
| 4 | БСК5, мг/дм3 | 2,25 | 3,00 |
| 5 | ХСК, мг/дм3 | не нормується | 30 |
| 6 | Сума іонів, мг/дм3 | не нормується | 1000 |
| 7 | Хлоридні іони, мг/дм3 | 300 | 350 |
| 8 | Сульфатні іони, мг/дм3 | 100 | 500 |
| 9 | Іони магнію, мг/дм3 | 40 | 50 |
| 10 | Іони кальцію, мг/дм3 | 180 | не нормується |
| 11 | Іони натрію, мг/дм3 | 120 | 200 |
| 12 | Азот амонійний, мг/дм3 | 0,5 | 2 |
| 13 | Азот нітратний, мг/дм3 | 9,1 | 10 |
| 14 | Азот нітритний, мг/дм3 | 0,08 | не нормується |
| 15 | Фосфатні іони, мг/дм3 | 0,17 | 3,5 |
| 16 | Мідь, мг/дм3 | 0,001 | 1 |
| 17 | Цинк, мг/дм3 | 0,01 | 1 |
| 12 | Хром загальний, мг/дм3 | 0,001 | 0,1 |
| 13 | Свинець, мг/дм3 | 0,1 | 0,03 |
| 14 | Нікель, мг/дм3 | 0,01 | 0,1 |
| 15 | Кадмій, мг/дм3 | 0,005 | 0,0001 |
| 16 | Залізо загальне, мг/дм3 | 0,1 | 0,5 |
| 17 | Нафтопродукти, мг/дм3 | 0,05 | 0,3 |
| 18 | СПАР, мг/дм3 | 0,1 | 0,5 |
| 19 | Феноли, мг/дм3 | 0,001 | 0,001 |
٭Обобщенный перечень предельно допустимих концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Москва, 1990 г.
٭٭ Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.
Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом у відповідності до наступних головних річкових басейнів: басейни рр. Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро (дніпровські водосховища), річок Приазов’я, річок Криму, р. Сіверський Донець.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників 1-ї групи головних річкових басейнів наведено на рис. 11.
У лютому місяці для всіх головних річкових басейнів вміст завислих речовин незначною мірою перевищував значення як ГДКРГ так і ГДКГП. Особливо високий вміст завислих речовин відмічено у річках Криму та басейну р. Сіверський Донець. Найвищий вміст завислих речовин спостерігався у басейні річок Криму у воді р. Байдарка – 243,0 мг/дм3, та у воді р. Сіверський Донець – 51,2 мг/дм3.
Рис. 11. Середній вміст завислих речовин, розчиненого кисню, розчинених органічних речовин та значення водневого показника у поверхневих водах головних річкових басейнів
Вміст розчиненого кисню у всіх головних річкових басейнах в цілому був у межах норми. Вміст кисню нижче ГДКРГ спостерігався у басейні р. Дніпро у воді р. Либідь (м. Київ) – 3,20 мг/дм3, що може свідчити про її забруднення стічними водами.
Показник БСК5, який характеризує наявність у воді летких органічних сполук, практично у всіх головних річкових басейнах незначною мірою перевищував нормативи за виключенням басейну р. Сіверський Донець, де спостерігалось його найбільше перевищення.
Максимальні значення цього показника, які перевищували нормативи як для водойм рибогосподарського призначення, так і для водойм господарсько-питного використання, були відмічені:
- у басейні р. Дунай у воді р. Латориця, м. Чоп (Закарпатська область) – 4,1 мгО/дм3;
- у басейні р. Дністер у воді р. Стрипа нижче м. Бучач (Тернопільська область) – 4,87 мгО/дм3;
- у воді р. Південний Буг, м. Хмільник (Вінницька область) – 6,4 мгО/дм3;
- у басейні р. Дніпро у воді р. Інгулець вище м. Снігурівка (Миколаївська область) – 8,4 мгО/дм3;
- у басейні річок Приазов’я у воді р. Мокрий Єланчик, с. Марьїн (Донецька область) – 3,6 мгО/дм3;
- у басейні річок Криму у воді р. Красна, нижче м. Старий Крим – 9,1 мгО/дм3;
- у басейні р. Сіверський Донець у воді р. Уди, с. Жихар (Харківська область) – 187,5 мгО/дм3.
Високе значення показника БСК5 у воді зазначених річок свідчить про надходження до них забруднених стічних вод.
Значення показника ХСК, який характеризує загальний вміст розчинених органічних речовин у воді водних об’єктів, в цілому за звітний період у більшості головних річкових басейнів знаходився у межах норми, або незначною мірою її перевищував (басейн р. Дніпро). Максимальне значення ХСК (більше 60 мгО/дм3) спостерігалось у басейні р. Сіверський Донець, що значною мірою перевищує ГДКГП.
Найвищі значення ХСК за звітний період відмічені:
- у басейні р. Південний Буг у воді Бузького лиману, м. Миколаїв – 52,0 мгО/дм3;
- басейні р. Дніпро у воді р. Тагамлик, смт. Машівка (Полтавська область) – 148,8 мгО/дм3;
- у воді Канівського водосховища – 40,4 мгО/дм3;
- у басейні р. Сіверський Донець у воді р. Уди, с. Жихар (Харківська область) – 326,0 мгО/дм3.
Високі значення показника ХСК можуть свідчити про значне забруднення води р. Уди стічними водами.
У лютому місяці значення водневого показника (рН) води всіх головних річкових басейнів були в межах норми.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників 2-ї групи головних річкових басейнів наведено на рис. 12.
Рис. 12. Середній вміст компонентів сольового складу у поверхневих водах головних річкових басейнів
Середні значення суми іонів (мінералізації) та вміст сульфатних іонів у воді всіх головних річкових басейнів за звітний період були у межах норми. Виключення складала підвищена мінералізація води басейну р. Південний Буг. Максимальне значення мінералізації, яке перевищувало ГДКГП, було відмічено у Бузькому лимані, м. Миколаїв – 5764,4 мг/дм3, що є результатом впливу природних чинників. Високе значення мінералізації, яке перевищувало норматив для водойм господарсько-питного використання, також було зафіксовано у басейні р. Дніпро у воді р. Висунь, с. Євгенівка (Миколаївська область) – 5497,8 мг/дм3.
Високий вміст сульфатних іонів, який у лютому місяці в середньому перевищував ГДК РГ, і ГДКГП, спостерігався у басейні річок Приазов’я (близько 1000 мг/дм3), а максимальний – у воді р. Мокрий Єланчик, с. Марьїн (Донецька область) – 1311,0 мг/дм3.
Підвищений вміст сульфатних іонів, що перевищував ГДКРГ також було зафіксовано у басейні р. Сіверський Донець, що найбільш вірогідно було спричинено в основному природними факторами.
Аналіз вмісту компонентів сольового складу води головних річкових басейнів (див. рис. 12) показав, що в цілому їх концентрації були в межах нормативів. Підвищений вміст хлоридних іонів у басейні Південного Бугу (в середньому близько 600 мг/дм3) був спричинений в основному природними факторами.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників 3-ї групи у воді головних річкових басейнів наведено на рис. 13.
Середні концентрації сполук азоту у головних річкових басейнах майже не перевищували значень ГДК за виключенням басейну р. Сіверський Донець, де спостерігалось перевищення вмісту азоту нітратного приблизно в 1,6 рази в ГДКГП. Максимальна концентрація цього показника у лютому місяці була зафіксована у воді р. Уди в межах с. Жихарь (Харківська область) – 36,7 мг/дм3, що могло бути наслідком антропогенного забруднення води цієї річки сполуками азоту.
Рис. 13. Середній вміст біогенних елементів у поверхневих водах головних річкових басейнів
Максимальні концентрації амонійного азоту, які перевищували значення ГДКРГ, спостерігались:
- у басейні р. Південний Буг у воді Сутиського водосховища, смт. Сутиськи (Вінницька область) – 0,98 мг/дм3;
- у басейні р. Сіверський Донець у воді р. Казений Торець, гирлова ділянка (Донецька область) – 0,70 мг/дм3.
Перевищення ГДКГП амонійного азоту було відмічено у басейнах р. Дніпро у воді р. Либідь (м. Київ) – 4,15 мг/дм3 та річок Приазов’я у воді р. Кальміус, гирлова ділянка (Донецька область) – 4,21 мг/дм3, що може бути пов’язано із їх забрудненням органічним речовинами.
Найбільш високий вміст азоту нітритного за звітний період спостерігався у басейні р. Дунай з перевищенням ГДКРГ більше ніж у 2 рази. Максимальні концентрації цього компоненту у басейні було відмічено у воді р. Боржава, с. Бене (Закарпатська область) – 4,43 мг/дм3.
Високий вміст азоту нітритного у лютому місяці було зафіксовано також у басейнах річок Приазов’я у воді р. Кальчик, м. Маріуполь (Донецька область) – 2,17 мг/дм3; річок Криму у воді р. Красна, вище м. Старий Крим – 2,14 мг/дм3; р. Сіверський Донець у воді р. Уди, с. Жихарь – 2,24 мг/дм3. Підвищений вміст азоту нітритного у воді зазначених річок свідчить про можливе антропогенне забруднення.
Вміст фосфатних іонів у головних річкових басейнах України за звітний період знаходився у межах норми. Найвищий вміст фосфатних іонів спостерігався у басейні р. Сіверський Донець, де їх середня концентрація перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення приблизно у 12 разів. Максимальний вміст фосфатних іонів відмічено у воді р. Уди, с. Жихарь (Харківська область) – 9,8 мг/дм3, що перевищував ГДК і для водойм рибогосподарського призначення, і для водойм господарсько-питного використання та свідчив про забруднення річки сполуками фосфору.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників 4-ї групи у воді головних річкових басейнів наведено на рис. 14.
Аналіз даних спостережень за вмістом нафтопродуктів у головних річкових басейнах показав, що у лютому місяці в усіх басейнах концентрації нафтопродуктів перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Виключення становили басейн р. Дунай, водосховища Дніпра та річки Криму, де вміст нафтопродуктів був дещо нижчим. Максимальні концентрації нафтопродуктів, які перевищували ГДКРГ, спостерігались у басейнах р. Південний Буг у воді р. Інгул, м. Миколаїв – 0,25 мг/дм3; р. Дніпро у воді р. Либідь, Київ – 0,33 мг/дм3; річок Приазов’я у воді р. Грузьська, смт. Мосьпіно (Донецька область) – 0,25 мг/дм3. У басейні р. Сіверський Донець у воді р. Уди в межах села Жихарь (Харківська область) вміст нафтопродуктів перевищував ГДКГП і становив 0,47 мг/дм3. Наведені дані свідчать про істотне забруднення води зазначених річок нафтопродуктами.
Рис. 14. Середній вміст нафтопродуктів, СПАР та заліза у поверхневих водах головних річкових басейнів
У лютому місяці середні концентрації СПАР у головних річкових басейнах знаходились у межах норми. Виключення становив басейн річок Криму, середній вміст СПАР у якому за звітний період перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення.
Максимальні концентрації СПАР в басейні річок Криму спостерігались у воді р. Балаклава, м. Балаклава – 0,196 мг/дм3, р. Байдарка, с. Озерне та р. Чорна на гирловій ділянці – 0,190 мг/дм3.
Підвищений вміст СПАР у лютому місяці також був відмічений у басейнах р. Південний Буг у воді р. Інгул, Миколаїв – 0,2 мг/дм3; річок Приазов’я у воді р. Кальміус, м. Донецьк – 0,13 мг/дм3, що свідчить про їх забруднення.
Аналіз даних спостережень за вмістом заліза свідчить про те, що у всіх головних річкових басейнах у звітному періоді спостерігалось перевищення середніх концентрацій цього показника нормативу для водойм рибогосподарського призначення. Найвищий вміст заліза було зафіксований у басейнах рр. Дунай та Дніпро, найнижчий – у басейнах р. Південний Буг та річок Криму. Мінливість вмісту заліза у поверхневих водах різних басейнів значною мірою зумовлюється природними факторами.
Максимальний вміст заліза, який перевищував норматив і для водойм рибогосподарського призначення, і для водойм господарсько-питного використання, спостерігався у басейнах р. Дунай у воді р. Тиса, с. Юлівці (Закарпатська область) – 1,3 мг/дм3; р. Дніпро у воді р. Білоус, с. Гущин (Чернігівська область) – 0,78 мг/дм3; річок Приазов’я у воді р. Грузьська, смт. Мосьпіно (Донецька область) – 0,99 мг/дм3; р. Сіверський Донець у воді р. Булавін, нижче м. Єнакієве (Донецька область) – 2,52 мг/дм3 та р. Уди, с. Жихарь (Харківська область) – 0,86 мг/дм3. Високий вміст заліза у воді зазначених річок був спричинений переважно природними факторами, проте у річках Булавін та Уди підвищений вміст заліза міг бути наслідком антропогенного впливу.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників 5-ї групи у головних річкових басейнах наведено на рис. 15-18 .
Оскільки важкі метали та феноли відносяться до показників токсичного забруднення поверхневих вод, їх ГДК для водних об’єктів різного призначення суттєво різняться (див. табл. 3).
Аналіз даних спостережень за вмістом міді у головних річкових басейнах показав, що за звітний період її середні концентрації були значно нижчими за ГДК для водойм господарсько-питного використання, проте набагато перевищували норматив для водойм рибогосподарського призначення (рис. 15). Найвищі середні концентрації міді були відмічені у басейнах р. Південний Буг та водосховищах Дніпра, що в цілому зумовлено природними чинниками.
Рис. 15. Середній вміст міді у поверхневих водах головних річкових басейнів
У лютому місяці максимальна концентрація міді спостерігалась у басейні р. Південний Буг у воді Сутиського водосховища, смт. Сутиски (Вінницька область) - 0,095 мг/дм3. Найнижчий вміст цього важкого металу спостерігався у басейні р. Дніпро у воді рр. Десна, Стрижень, Білоус, Остер, Снов у межах Чернігівської області – 0,00012-0,00029 мг/дм3. Підвищений вміст міді було відмічено у воді р. Дністер у межах Чернівецької області – 0,02-0,04 мг/дм3.
За звітний період середній вміст цинку у воді річкових басейнів був також суттєво нижчий за ГДК для водойм господарсько-питного використання і перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення у воді басейнів р. Південний Буг та річок Приазов’я (рис. 16). Виключення становив басейн р. Дунай, де середній вміст цього важкого металу перевищував ГДКГП у 2,6 разів. Максимальний вміст цинку в басейні р. Дунай спостерігався у воді р. Тиса в межах Закарпатської області, і коливався від 4,32 мг/дм3 (м. Тячів) до 9,7 мг/дм3 (с. Вілок), а також у воді р. Латориця, м. Чоп – 8,55 мг/дм3, що могло бути наслідком антропогенного забруднення.
Рис. 16. Середній вміст цинку у поверхневих водах головних річкових басейнів
Максимальне значення вмісту цинку спостерігалось у басейнах р. Південний Буг у воді Бузького лиману, м. Миколаїв – 0,04 мг/дм3 та річок Приазов’я у воді р. Грузьська, п. Горбач-Михайлівка (Донецька область) – 0,09 мг/дм3.
Аналіз даних спостережень за вмістом хрому у лютому місяці (рис. 17) виявив перевищення значеннями його середніх концентрацій нормативу для водойм рибогосподарського призначення практично у всіх басейнах, окрім басейнів рр. Дунай та Південний Буг. Найбільш високий вміст хрому спостерігався у водосховищах Дніпра та басейні р. Сіверський Донець. Перевищень ГДК для водойм господарсько-питного використання відмічено не було.
Максимальні концентрації металу, які перевищували ГДКРГ, спостерігались у басейні р. Дніпро у воді р. Каланчак (м. Херсон), у воді р. Дніпро (мм. Херсон та Нова Каховка) – 0,05 мг/дм3, а також у воді Дніпровського (м. Запоріжжя) та Каховського (м. Енергодар) водосховищ – 0,025 мг/дм3; у басейні р. Сіверський Донець у воді р. Уди, с. Жихарь (Харківська область) – 0,028 мг/дм3, що найбільш вірогідно було зумовлено впливом антропогенного чинника.
Рис. 17. Середній вміст хрому у поверхневих водах головних річкових басейнів
Середній за звітний період вміст нікелю перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення у басейні р. Дніпро (рис. 18).
Максимальна концентрація металу в басейні спостерігалась у воді р. Каланчак, м. Херсон та у воді р. Дніпро (мм. Херсон та Нова Каховка) – 0,2 мг/дм3, що перевищувало ГДКРГ та ГДКГП і свідчило про наявність забруднення води сполуками нікелю.
Підвищений вміст нікелю спостерігався також у басейні Південного Бугу у воді Бузького лиману (м. Миколаїв) – 0,012 мг/дм3, що також могло бути наслідком антропогенного забруднення.
Рис. 18. Середній вміст нікелю у поверхневих водах головних річкових басейнів
Аналіз даних спостережень за вмістом фенолів у поверхневих водах України у лютому місяці показав, що перевищення ГДК цих небезпечних забруднюючих речовин спостерігалось лише у басейні р. Дніпро у воді р. Горинь (у межах Рівненської області) на постах спостережень смт. Оржів – 0,01 мг/дм3 та м. Рівне – 0,003 мг/дм3.
Узагальнена інформація стосовно якості води головних річкових басейнів за гідрохімічними показниками наведена в табл. 4.
У лютому місяці найбільш високе забруднення спостерігалось за вмістом завислих речовин – у басейні річок Криму (172,1 ГДКРГ); за вмістом цинку – у басейні р. Дунай (276,1 ГДКРГ).
Також рівні високого забруднення головних річкових басейнів було зафіксовано за вмістом завислих речовин – у басейні р. Сіверський Донець (47,6 ГДКРГ) показником БСК5 – у басейні р. Сіверський Донець вмістом міді – у басейні р. Південний Буг (36,9 ГДКРГ).
| Гідрохімічний показник | Кратність перевищення відповідного ГДК у басейнах | |||||||||||||||
| Дунай | Дністер | Півдний Буг | Дніпро | Водоcховища Дніпра | Річки Приазов'я | Річки Криму | Сіверський Донець | |||||||||
| ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | ГДК РГ | ГДК ГП | |
| Завислі речовини | 9,2 | - | 24,3 | 1,2 | 19,2 | - | 21,2 | 1,1 | 5,8 | - | 13,9 | - | 172,1 | 8,6 | 47,6 | 2,4 |
| Розчинений кисень | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| pH | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| БСК5 | 1,2 | - | 1,8 | 1,4 | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 1,1 | - | - | 1,2 | - | 1,7 | 1,3 | 11,7 | 8,8 |
| ХСК | НН | - | НН | НВ | НН | - | НН | 1,1 | НН | - | НН | - | НН | - | НН | 2,2 |
| Сума іонів | НН | НВ | НН | НВ | НН | 2,7 | НН | - | НН | НВ | НН | НВ | НН | НВ | НН | НВ |
| Хлоридні іони | - | - | - | - | 2,0 | 1,7 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Сульфатні іони | - | - | - | - | 2,1 | - | 2,0 | - | - | - | 9,6 | 1,9 | 1,2 | - | 2,6 | - |
| Іони магнію | - | - | - | - | 1,8 | 1,4 | 1,2 | - | - | - | 3,0 | 2,4 | НВ | НВ | 1,6 | 1,3 |
| Іони кальцію | - | НН | - | НН | - | НН | - | НН | - | НН | 1,1 | НН | - | НН | - | НН |
| Іони натрію | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | - | - | - | - | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ |
| Азот амонійний | - | - | - | - | 1,2 | - | 1,8 | - | - | - | 1,1 | - | - | - | - | - |
| Азот нітратний | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 1,8 | 1,7 |
| Азот нітритний | 22,4 | НН | 1,5 | НН | - | НН | 1,8 | НН | - | НН | 7,7 | НН | 3,9 | НН | 8,5 | НН |
| Фосфатні іони | - | - | 3,8 | - | 1,5 | - | 2,9 | - | 2,3 | - | 4,5 | - | 1,2 | - | 12,2 | - |
| Мідь | 4,2 | - | НВ | НВ | 36,9 | - | 7,8 | - | 13,0 | - | 11,4 | - | НВ | НВ | 8,9 | - |
| Цинк | 276,1 | 2,8 | НВ | НВ | 3,1 | - | - | - | НВ | НВ | 5,0 | - | НВ | НВ | - | - |
| Хром загальний | - | - | НВ | НВ | - | - | 8,8 | - | 25,0 | - | 3,9 | - | НВ | НВ | 14,9 | - |
| Свинець | - | - | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ |
| Нікель | - | - | НВ | НВ | - | - | 3,5 | - | - | - | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ |
| Кадмій | - | 1,5 | НВ | НВ | НВ | НВ | - | 20,0 | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ | НВ |
| Залізо загальне | 3,2 | - | 2,1 | - | 1,5 | - | 4,5 | - | 1,9 | - | 2,4 | - | 1,3 | - | 2,7 | - |
| Нафтопродукти | - | - | НВ | НВ | 1,4 | - | 1,9 | - | - | - | 2,3 | - | - | - | 5,8 | - |
| СПАР | - | - | НВ | НВ | - | - | - | - | - | - | - | - | 1,4 | - | - | - |
| Феноли | - | - | НВ | НВ | НВ | НВ | 1,8 | 1,8 | 1,0 | 1,0 | НВ | НВ | НВ | НВ | - | - |
Пояснення до таблиці: ГДК РГ – гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення; ГДК ГП – гранично допустимі концентрації для водойм господарсько-питного використання; - – не перевищує ГДК; НН – вміст показника не нормується; НВ – вміст показника не визначався.