Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Державне управління екології та природних ресурсів
в Київській області
ДОВІДКА
про стан навколишнього природного середовища Київської області
у 2005 році
Київ – 2006
ЗМІСТ | стор. |
| 1. Екологічна ситуація у Київській області | 2 |
| 2. Мережа державного екологічного моніторингу в Київській області | 4 |
| 2.1 Атмосферне повітря | 4 |
| 2.2 Водні ресурси | 11 |
| 3. Атмосферне повітря | 23 |
| 4. Водні ресурси | 27 |
| 5. Земельні ресурси та грунти | 40 |
| 6. Надра | 45 |
| 7. Відходи | 48 |
| 8. Екологічна безпека Київської області | 60 |
| 8.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами | 60 |
| 8.2. Радіоекологічна безпека | 62 |
| 9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення | 63 |
| 10. Рослинний світ | 63 |
| 11. Тваринний світ | 68 |
| 12.1.Території і об"єкти з особливим статусом охорони | 70 |
| 12.2. Історико-культурна спадщина | 77 |
| 13. Екологічні проблеми | 79 |
| 14. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища | 79 |
| 15. Управління в галузі охорони довкілля | 86 |
| 16. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм | 88 |
| 17. Наукові дослідження в галузі екології | 89 |
| 18. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи | 89 |
| 19. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища | 91 |
| 20. Висновки | 92 |
- ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
У 2005 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Екологічна ситуація в цілому залишалась напруженою. Перелік проблем попередніх років залишився без змін – це незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, несанкціоноване розміщення відходів, часто не задовільний стан полігонів по захороненню відходів, відсутність на багатьох об`єктах зливової каналізації, систем замкнутого водокористування, пилогазоочисного устаткування .
Основну напругу створювали екологічно-небезпечні об`єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ „Київспецтранс” та Трипільська ТЕС. Полігон ТПВ продовжує залишатись об`єктом забруднення підземних вод фільтратом. Трипільська ТЕС - основний забруднювач атмосферного повітря.
Як і минулому році, спостерігається неритмічна робота очисних споруд.
Так, каналізаційно-очисні споруди м. Васильків продовжують працювати неефективно. За результатами аналізів стічних вод, що скидаються до р. Стугни, проведених лабораторією Дніпровського басейнового управління водних ресурсів було зафіксовано перевищення ГДС по завислим речовинам у 14 разів, за вмістом амонію у 48, фосфатів у 3, нафтопродуктів у 2, ХСК у 3 та БСК у 6 разів, що призвело до значного її забруднення, яке за течією річки досягло гирлової частини. Органічне забруднення води Стугни біля м. Обухів перевищував встановлені нормативи у 2-3 рази, підвищеним був також вміст хлоридів, амонію сольового та фосфатів, що складає небезпеку для відпочинку та водокористування громадян, особливо в літній період.
Неефективно працювали очисні споруди у м. Богуслав. Стічні води міста, що скидаються до р. Рось, мають перевищення у 2-3 рази за вмістом фосфатів, завислих речовин та азоту амонійного.
У м. Кагарлику стічні води, що скидаються в р. Росаву, притоку Росі, також мали перевищення за вмістом аміаку та хлоридів у 2, сульфатів у 3, фосфатів у 7 разів.
Останнім часом, свідчать спеціалісти Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, спостерігається тенденція до інтенсивного забруднення басейну р. Ірпінь. Це стосується, насамперед, підприємств і населених пунктів, розміщених у акваторії її приток:
- Р. Унава, у яку скидаються стічні води м. Фастова з виявленими перевищеннями забруднюючих речовин у 20 разів;
- Р. Нивка, де мали місце періодичні аварійні скиди неочищених стічних вод з КНС с. Петропавлівська Борщагівка та скиди недостатньо очищених стічних вод підприємств м. Києва, розміщених на кільцевій дорозі та смт. Жуляни.;
- Р. Бучанка, у яку з очисних споруд с. Дмитрівка Києво-Святошинського району скидаються недостатньо очищені стічні води з перевищенням ГДС по завислим речовинам, азоту амонійному, фосфатах, залізу, нафтопродуктах та інших інгредієнтах у 4-50 разів;
- Р. Кізка, де протягом останніх років фіксується незадовільний санітарно-екологічний стан та значне забруднення води. Стічні води ВАТ "Комплекс Агромарс"(с. Гаврилівка Вишгородського району), що скидаються до притоки Кізки є недостатньо очищеними. В 2005 році фіксувались значні перевищення встановлених гранично – допустимих нормативів за показниками – завислих речовин у 2-3, азоту амонійного у 5-15, нітритів у 5-9, нітратів у 6-85 разів, фосфатів у 242-482 рази, показників ХСК і БСК у 2 та 1,5 разів відповідно. В результаті виявлених систематичних порушень з боку ВАТ “Комплекс Агромарс” вода ріки нижче с. Гаврилівка і до її гирлової частини мала темний колір та різкий гнилісно-фекальний запах, а також значне гідрохімічне і органічне забруднення, що вкрай негативно вплинуло на екологічний стан всієї нижньої частини басейну ріки та гирлової частини р. Ірпінь, де також відмічалось значне органічне і гідрохімічне забруднення води.
- МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Як і в попередні роки, в 2005 році Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, проводилась певна робота щодо створення регіональної екологічної програми. Однак, з причини відсутності фінансування Київською обласною державною адміністрацією, вирішення цього питання переноситься на майбутнє.
Державний моніторинг стану навколишнього природного середовища на території Київської області існує у вигляді мережі спостережень:
- Центральної геофізичної обсерваторії Мінприроди України, яка включає 5 постійних точок спостережень за станом атмосферного повітря і 14 за станом водного басейну;
- в системі Держводгоспу України моніторинг довкілля області здійснюється Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів в 14 створах р.Дніпро у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками;
- в Головному управлінні МНС України в Київській області проводиться спостереження за станом навколишнього природного середовища на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення згідно з “Регламентом робіт ДСНВП “Екоцентр” з радіаційно-екологічного моніторингу на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення”;
- Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області здійснює контроль якості води на скидах зворотних вод підприємств, контроль якості поверхневої води в місцях розташування питних водозаборів та в транскордонних створах;
- Санітарно-епідеміологічна служба Київської області приймає участь у виконанні “Програми комплексного моніторингу” національної програми по екологічному оздоровленню басейну р.Дніпро на території області і має встановлені створи постійного спостереження в місцях рекреаційного водокористування населення, на водозаборах водопроводів господарсько-питного призначення, а також вище та нижче випусків стічних вод після очистки на очисних каналізаційних спорудах.
Недостатнє технічне оснащення не дозволяє накопичувати, зберігати та обробляти великі об’єми інформації від суб’єктів моніторингу і тому висновки щодо стану довкілля в регіоні не можуть бути достатньо обґрунтованими.
2.1 АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в Київській області проводився в чотирьох містах: в Білій Церкві – на двох стаціонарних постах спостереження (ПСЗ), в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту.
Визначався вміст чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену і восьми важких металів: заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.
За звітний рік к Білій Церкві було відібрано 7344 проби атмосферного повітря, у Броварах – 3582 проби, Обухові – 3600 проб, Українці – 3446 проб, які були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії .
Порівняльний аналіз забруднення повітря проводився з використанням гранично допустимих концентрацій (ГДК): для середньорічних концентрацій – середньодобових ГДК, для максимальних з разових концентрацій – максимально разових ГДК. Для бенз(а)пірену і важких металів використовуються середньодобові ГДК як для середньорічних, так і для максимальних середньомісячних концентрацій, тому що по цих домішках аналізуються лише середньомісячні проби.
Аналіз даних спостережень свідчить, що як правило, атмосферне повітря в більшості міст України, в тому числі міст Київської області більш забруднене діоксидом азоту (речовиною 2 класу небезпеки), із специфічних домішок – бенз(а)піреном (речовиною 1 класу небезпеки), які надходять в повітряний басейн від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту.
В 2005 році загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України.
Розподіл шкідливих домішок в атмосферному повітрі міст Київської області за середньорічними концентраціями у 2005 році надано надано на діаграмах.
Місто Біла Церква
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводилось на 2 постах: в районі вулиці Леваневського (ПСЗ № 1) та на вулиці Сломчинського (ПСЗ № 2).
В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого перевищувала середньодобову гранично допустиму концентрацію в 1,8 раза.
Середньорічні концентрації інших домішок дорівнювали: пилу – 0,7 ГДК, діоксиду сірки – 0,5 ГДК, оксиду вуглецю – 0,4 ГДК.
Середні за рік концентрації важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК.
Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: діоксиду азоту – 2,0 ГДК, оксиду вуглецю та пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,1 ГДК.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 21% (в2004 році – 24%).
Максимальна з середньомісячних концентрацій свинцю зафіксована на рівні 0,6 ГДК (ПСЗ № 1, грудень), по інших важких металах максимальні концентрації були значно нижче рівня допустимих норм.
Рівень забруднення повітря на обох постах міста суттєво не відрізнявся.
У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у січні, липні та вересні, зниження вмісту пилу – у лютому – березні. Річний хід концентрацій оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних коливань.
Порівняно з 2004 роком загальний рівень забруднення атмосферного повітря суттєво не змінився.
Місто Бровари
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняхівського (ПСЗ № 1).
Середньорічна концентрація з діоксиду азоту перевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Середньорічні концентрації інших забруднюючих домішок становили: оксиду вуглецю – 0,7 ГДК, пилу та діоксиду сірки – 0,3 ГДК. Середньорічний вміст важких металів був значно нижчий за рівень ГДК.
Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: з діоксиду азоту – 1,6 ГДК, оксиду вуглецю – 1,0 ГДК, пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,2 ГДК.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 11% (в минулому році 25%).
Максимальні з середньомісячних концентрацій по важких металах були значно нижчими за відповідні гранично допустимі норми.
У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: діоксиду азоту – в травні, серпні та жовтні, оксиду вуглецю – у лютому та липні-серпні. Річний хід концентрацій пилу та діоксиду сірки не зазнав значних коливань.
Порівняно з 2004 роком знизився рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, дещо підвищився – оксидом вуглецю; вміст пилу та діоксиду сірки суттєво не змінився.
Місто Обухів
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Миру (ПСЗ № 1).
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили: діоксиду азоту – 1,5 ГДК, діоксиду сірки – 0,3 ГДК, пилу та оксиду вуглецю – 0,2 ГДК. Середні за рік концентрації важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК.
Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту дорівнювала 1,9 ГДК, оксиду вуглецю – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,3 ГДК, пилу – 0,2 ГДК.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 16% (в минулому році – 28%).
По важких металах максимальні з середньомісячних концентрації були значно нижчими за відповідні гранично допустимі норми.
У річному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентрацій: діоксиду азоту у березні – квітні та червні, оксиду вуглецю – у січні – лютому, діоксиду сірки – у лютому – березні, пилу – у лютому та жовтні – листопаді.
Порівняно з 2004 роком рівень забруднення атмосферного повітря суттєво не змінився.
Місто Українка
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводилось в районі вул. Зв’язку (ПСЗ № 1).
Середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітрі міста дорівнювали: діоксиду азоту – 1,0 ГДК, діоксиду сірки та оксиду вуглецю – 0,3 ГДК, пилу – 0,2 ГДК. Середньорічний вміст важких металів був значно нижчий за відповідні ГДК.
Максимальні з разових концентрацій досягли: з діоксиду азоту – 1,6 ГДК, з пилу та оксиду вуглецю – 0,4 ГДК, з діоксиду сірки – 0,1 ГДК.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі вдвічі знизилась порівняно з минулим роком і складала 6%.
Максимальна з середньомісячних концентрацій свинцю зафіксована на рівні 0,5 ГДК (лютий), по інших важких металах максимальні концентрації були значно нижче рівня допустимих норм.
Протягом року спостерігалося зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у травні, липні та вересні. По вмісту пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю протягом року значних коливань не відмічено.
Порівняно з 2004 роком дещо знизився рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту та діоксидом сірки, вміст інших домішок суттєво не змінився.
Табл.2.1.1. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів ( по забруднюючих речовинах )
| №№ | Назва забруднюючих речовин, по яких | Перевірено | Встановлено перевищення нормативів ГДВ | ||||
| п./п. | Проводився контроль нормативів ГДВ | джерел | Кількість | Кратність перевищення | |||
| | | забруднення | джерел | 1-2 | 2-5 | 5-10 | понад 10 |
| 1 | Азоту оксиди (в перерахунку на діок-сид азоту) | 2 | - | - | - | - | - |
| 2 | Аміак | 4 | - | - | - | - | - |
| 3 | Ацетон | 1 | - | - | - | - | - |
| 4 | Бутилацетат | 1 | - | - | - | - | - |
| 5 | Вуглецю оксид | 2 | - | - | - | - | - |
| 6 | Пил інгредієнтів | 6 | - | - | - | - | - |
| | Всього | 16 | - | - | - | - | - |
2.2 ВОДНІ РЕСУРСИ
В 2005 році спостереження за станом забруднення водних об’єктів Київської області по гідрохімічних показниках, що проводились мережею гідрометслужби, здійснювались, як і в минулі роки, на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах на 15 пунктах в 27 створах.
За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії вміст розчиненого кисню у воді річок і водосховищ був в 2005 році достатнім і знаходився в межах 8,11-11,12 мгО2 /дм3 .
Водні об’єкти Київської області були забруднені переважно сполуками азоту та сполуками важких металів, середньорічні концентрації яких становили:
- азоту амонійного – 1,0-1,2 ГДК на р. Трубіж – смт. Баришівка та Київському водосховищі;
- азоту нітритного – 1-2 ГДК на рр.Ірпінь, Унава, Трубіж – смт. Баришівка, Недра, Рось – м. Богуслав, Київському водосховищі – м. Київ;
- фенолах – на рівні ГДК на рр. Унава, Рось – м. Біла Церква, вдсх. Київському – м.Чорнобиль, с. Новопетрівці та на вдсх. Канівському – м.Українка;
- сполук міді – 1-3 ГДК на рр. Ірпінь, Унава, Рось – м. Біла Церква, водосховищі Київському – м. Чорнобиль, с. Новопетрівці, вдсх. Канівському – мм. Київ, Ржищів;
- сполук заліза загального – 1-4 ГДК, марганцю – 1-5 , цинку – 1-3 ГДК на рр. Ірпінь, Унава, Десна, Рось – м. Біла Церква, Київському і Канівському водосховищах;
- сполуках хрому шестивалентного – 5-13 ГДК на всіх річках і водосховищах.
Протягом року спостерігалось 27 випадків високого забруднення: -
- сполуками марганцю – 12-17 ГДК на рр. Ірпінь, Рось – м. Біла Церква, Канівському водосховищі – м. Київ;
- сполуками цинку – 10-16 ГДК на р. Рось та Канівському водосховищі в районі м. Київ;
- сполуками заліза загального – 13-26 на водосховищі Канівському – мм. Київ, Українка.
Вміст інших забруднюючих речовин не зазнав змін.
Порівняно з 2004 роком, стверджують спеціалісти Центральної геофізичної обсерваторії, збільшились концентрації сполук заліза загального в річках та водосховищах Київської області, крім водосховища Канівського вище м. Ржищів, де концентрації заліза загального зменшились, дещо зменшились концентрації сполук марганцю в воді р. Ірпінь; вміст азоту амонійного у воді р. Трубіж в районі смт. Баришівка збільшився.
Гідробіологічні спостереження проводились Центральною геофізичною обсерваторією на Київському і Канівському водосховищах та на рр. Рось, Десна.За вимогами екологічної класифікації якості поверхневих вод суші води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод. Слід відмітити, що в створі 9 км вище міста (водозабір) стан планктонних угруповань був найкращим, висока чисельність, видове і таксономічне різноманіття. Значення індексу сапробності (ІС) на цій ділянці були найнижчими (по фітопланктону 1,96, по зоопланктону 1,53). Одержані величини біорізноманітності по фіто- та зоопланктону (за індексом Шеннона) вказували на високу сталість екосистеми річки на ділянці м. Біла Церква. Трофність вод в літній період змінювалась від ев-політрофні до політрофні на ділянці 9 км вище міста, до гіпертрофні в створі 3 км нижче міста.
Стан планктонних угруповань р Десна в створі 2,5 км нижче с. Літки свідчив про антропогенну екологічну напругу. В розвитку зоопланктоценозу відсутня сезонна динаміка, в літньо-осінній період в пробах зустрічалися поодинокі організми безхребетних. Трофність вод змінювалися від оліготрофні до евтрофні в осінній період.
Води Київського водосховища за екологічною оцінкою якості вод в цілому відповідали вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод. Трофність вод у верхів’ї водосховища змінювалася від евтрофні до політрофні, в середній частині – мезотрофні, а в районі с. Новопетрівці – евтрофні.
Планктонні угруповання Канівського водосховища характеризувалися невисоким розвитком: низька чисельність, невелика кількість видів і бідне таксономічне різноманіття. В цілому стан планктонного ценозу свідчив про антропогенну екологічну напругу. За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Канівського водосховища на контрольованих ділянках відповідали 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод. Трофність вод – оліготрофні.
На 2-х водосховищах і 6 річках: Десна, Рось, Тетерів, Недра, Ірпінь гідробіологами Центральної геофізичної обсерваторії виконувалися визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis. Всього було відібрано і проаналізовано 339 проб. У 93 пробах (27,4%) встановлено хронічну токсичну дію вод на виживаність або плодючість церіодафній.
Найчастіше (68 випадків) хронічна токсична дія вод спостерігалась на Канівському водосховищі, м. Київ – майже в кожному місяці року (максимум – в червні та листопаді); в Київському водосховищі, с. Новопетрівці зафіксовано 2 випадки в листопаді.
На р. Трубіж – смт. Баришівка і м. Переяслав-Хмельницький виявлено 10 випадків хронічної токсичності вод; на р. Рось – м. Біла Церква – 9 випадків, м. Богуслав – 2 випадки; на річках Десна – с. Літки та Ірпінь – с. Мостище – по одному випадку.
Аналітичними підрозділами Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області проводився контроль якості поверхневої води в місцях розташування питних водозаборів та в транскордонних створах. На території області діє 4 питних водозабори: в басейні р. Рось для м. Біла Церква, м. Богуслав та м. Миронівка, а також на річці Десна для м. Бровари. З початку 2005 року було відібрано 6 проб з усіх водозаборів та виконано більше 215 аналізів по 15-23 показниках. Взагалі значення показників в відібраних пробах відповідають нормативам СанПіН 4630 для водойм питного призначення. Але мали місце перевищення в питному водозаборі на м. Біла Церква по ХСК у 1,5 рази, по БСК у 1,3 рази. В питному водозаборі на м. Богуслав в грудні також було відмічено перевищення по ХСК в 1,75 рази, амонію – 6,24 рази, нітритам – 1,13 рази, фосфатам – 5,8 рази. В р. Десна в квітні було виявлено перевищення по БСК в 1,2 рази, перевищення по ХСК в 1,3, нітрат-іонам в 1,2, фосфатам – 2,4 рази. У вересні по ХСК –1,7, БСК – 1,7, фосфатам – 2,8. Всі інші показники, що визначались, знаходились в межах санітарних нормативів.
Для визначення впливу на водойми скидів підприємств спеціалістами Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області проводився лабораторно-інструментальний контроль якості води по гідрохімічним показникам 21 річки, що приймають зворотні води підприємств: Рось, Роська, Росава, Сквирка, Леглич, Унава, Стугна, Ільта, Кізка, Рокач, Десна, Кодра, Уж, Бучанка, Тетерів, Піщанка, Нивка, Трубіж, Сіверка, Скоропадка, Карань, 6 ставків, 2 озер та Канівського водосховища. Дані щодо хіміко-аналітичного контролю якості водних ресурсів проведених Держуправлінням в 2005 році наведені в табл. 7.4. і свідчать про тенденцію зростання забрудненості поверхневих водойм біогенними елементами. Причиною цього є високий рівень зношеності основних фондів, незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, незадовільна, неритмічна робота очисних споруд.
На протязі 2005 року аналітпідрозділами Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області проведено аналіз 10 проб із транскордонних створів на межі з Вінницькою, Житомирською, Черкаською та Чернігівською областями. В пробі води р. Рось на межі з Черкаською областю були зафіксовані перевищення по ХСК в 1,5 рази, амоній-іонам – 3,36 рази, нітритам – 1,14 рази, залізу – 1,9, фосфатам – 5,53. В пробах води р. Десна на межі з Чернігівською областю було зафіксовано перевищення по ХСК у 1,5 рази, БСК – 1,5, фосфатам – 2,8. По іншим показникам, що визначались, якість поверхневих вод відповідає нормативам Сан Пін 4630 для водойм культурно-побутового призначення.
Проводився контроль поверхневих водойм д/п “Олександрія” м. Біла Церква в зв’язку з забрудненням Cr (VI) та азотними сполуками, зокрема NH4+. Порівняно з 1994 р, коли з’явилось забруднення Cr (VI), його концентрація різко зменшується, але спостерігається міграція Cr (VI): однозначно зменшується вміст Cr (VI) у джерелі, але порівняно з минулим роком дещо збільшився у ІІ і ІІІ ставках. Продовжується спостерігатись висока концентрація нітратів, нітритів, амонію у джерелі та 1, 2, 3 ставках парку.
При дослідженні проб води поверхневих водойм області по санітарно-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних та вибірково вірусологічних і радіологічних показниках, які проводяться санітарно-епідеміологічною службою Київської області, в 2005 році були виявлені непоодинокі випадки відхилень зазначених показників від санітарних норм. Так з 2429 проб води І та ІІ категорії (за СанПіН 4630-88) досліджених по хімічним показникам не відповідало санітарним вимогам – переважно по таких показниках, як БСК, окислюваність, вміст залізу, каламутність – 171 проба (7%), з 1165 проб досліджених по мікробіологічних показникам – не відповідало 173 проби (15%) – переважно по числу лактозопозитивних паличок (в період цвітіння водойм). Відхилень по токсикологічних та радіологічних показниках не було встановлено в жодній досліджуваній пробі.
Для водойм господарсько-побутового призначення найбільш питома вага відхилень по санітарно-хімічних показниках зареєстрована спеціалістами облСЕС в Богуславському районі (21 %), Рокитнянському (28%), Вишгородському (8,5 %). В середньому по області з 934 досліджуваних проб не відповідало санітарним вимогам 6 % проб. Значно більше відхилень було встановлено по мікробіологічних показниках – до 16 % в середньому по області. Серед районів гірша за всіх ситуація в Рокитнянському – до 97 % відхилень, в Білоцерківському – до 70%, Таращанському – 33,3%, в Переяслав-Хмельницькому – до 25 %, в Бориспільському та Вишгородському – до 17 %.
На водних об’єктах культурно-побутового водокористування найбільш питома вага відхилень по санітарно-хімічних показниках зареєстрована в Макарівському районі (100%), в Яготинському (55,2 %), в Рокитнянському (50 %), в Києво-Святошинському (48 %), в Фастівському (17,9%), в Васильківському (13%) при середньо обласному –7 %. По мікробіологічних показниках в Вишгородському районі було виявлено відхилення в усіх досліджуваних пробах, в 75 % проб в Ірпіньському регіоні, в кожній другій пробі в Рокитнянському районі, в 56,8 % проб в Києво-Святошинському районі, в 55,2 % проб в Яготинському районі, вкожній четвертій пробі в Миронівському районі, в 24 % проб в Васильківському район, в 18 % проб в Обухівському районі. В середньому по області процент відхилень по мікробіологічних показниках становив в минулому році 14,4 %.
Табл.2.2.1. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів
| Назва водного об’єкту | Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод | Кількість відібраних | Кількість показників, що визначались | Кількість випадків з перевищенням ГДК | |
| | Всього | З переви-щенням ГДК | проб води | | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| р.Десна | 2 | 2 | 3 | 23 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, прозорість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР, цинк, нікель, мідь, розчинений кисень) | ХСК-3 нітрати – 1 фосфати – 2 залізо – 1 БСК – 2 Зав. Реч. – 3 |
| р. Рось | 13 | 10 | 28 | 25 ( нітрати, нітрити, азот амонійний, амоній-іони, рН, хлориди, сульфати, залізо (заг), фосфати, розчинений кисень, БСК, ХСК, завислі речовини, сухий залишок, АПАР, мідь, нікель, хром, цинк, температура, кольоровість, прозорість, жорсткість, кальцій, магній) | ХСК-12 азот амон.- 13 нітрати – 5 нітрити – 5 фосфати – 5 хлориди – 4 залізо – 6 БСК – 7 завислі реч. – 11 розч. Кисень – 3 |
| р. Роська | 3 | 3 | 5 | 12 ( нітрати, нітрити, азот амонійний, амоній-іони, залізо (заг), АПАР, ХСК, БСК5, хлориди, сульфати, фосфати, завислі речовини) | азот амон.- 5 нітрити – 1 залізо заг. – 1 фосфати – 1 ХСК – 3 БСК – 5 Зав. Реч. – 4 |
| р. Сквирка | 2 | 2 | 7 | 12 ( нітрати, нітрити, азот амонійний, амоній-іони, залізо (заг), АПАР, ХСК, БСК5, хлориди, сульфати, фосфати, завислі речовини) | ХСК-6 азот амон.- 6 нітрити – 2 фосфати – 3 БСК – 6 Зав. Реч. – 4 |
| р. Піщанка | 5 | 3 | 13 | 19 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР, нафтопродукти) | ХСК-2 азот амон. – 3 залізо – 1 завислі реч. – 3 |
| р. Кодра | 1 | - | 1 | 14 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР) | - |
| р. Росава | 4 | 4 | 8 | 12 (завислі речовини, нітрити, нітрати, азот амонійний, амоній-іони, хлориди, сульфати, залізо (заг), фосфати, БСК, ХСК, АПАР) | ХСК-8 азот амон.-8 фосфати – 5 БСК – 6 нітрити – 2 залізо заг. – 1 завислі реч. – 7 |
| р. Уж | 1 | 1 | 1 | 16 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, жорсткість, кальцій, магній) | ХСК-1 азот амон.-1 нітрити – 1 залізо – 1 зав. Реч. – 1 |
| р. Трубіж | 4 | 4 | 6 | 20(рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, прозорість, кольоровість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР, мідь) | ХСК-5 азот амон.-6 нітрити – 1 фосфати – 6 залізо – 1 зав. Реч. – 6 БСК – 2 Зав. Реч. – 6 |
| р. Кізка | 6 | 4 | 10 | 16 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, АПАР, нафтопродукти) | ХСК-9 азот амон.- 10 нітрити – 6 фосфати – 5 залізо – 12 БСК – 6 завислі реч. – 8 |
| р. Нивка | 2 | 2 | 4 | 14 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР) | ХСК-3 азот амон. – 2 фосфати – 4 залізо – 1 БСК – 3 завислі реч. – 4 |
| р. Бучанка | 1 | 1 | 2 | 14 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР) | ХСК-2 азот амон. – 1 нітрити – 2 БСК – 1 завислі реч. – 2 |
| р. Ільта | 2 | 2 | 3 | 13 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати) | ХСК-3 азот амон.- 3 нітрити – 2 фосфати – 2 зав. Реч. – 3 |
| р. Тетерів | 2 | 2 | 6 | 14 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР) | ХСК-6 азот амон. – 1 фосфати – 2 залізо – 1 БСК – 5 завислі реч. – 6 |
| р. Леглич | 2 | 2 | 4 | 12 (завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР) | ХСК – 4 БСК – 4 завислі реч. – 4 азот амон.-4 залізо – 1 фосфати – 4 |
| р. Рокач | 1 | 1 | 1 | 15 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, нафтопродукти) | азот амон.-1 нітрити – 1 фосфати – 1 залізо – 1 завислі реч. – 1 |
| р. Стугна | 4 | 4 | 6 | 15 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР, нафтопродукти) | ХСК- 6 азот амон. – 6 нітрати – 2 нітрити – 6 фосфати – 5 залізо – 4 БСК – 6 завислі реч. – 4 |
| р. Унава | 2 | 2 | 2 | 15 (завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, АПАР, хром (6+), цинк, нікель) | азот амон. – 2 фосфати – 2 ХСК – 2 БСК – 2 |
| р. Скоропадка | 4 | 4 | 8 | 19 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, прозорість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР) | ХСК – 7 залізо – 8 завислі реч. – 8 БСК – 4 фосфати – 6 азот амон. – 6 нітрити – 6 |
| р. Сіверка | 1 | 1 | 1 | 18 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР) | ХСК – 1 нітрити – 1 залізо – 1 фосфати – 1 зав. Реч. – 1 БСК – 1 азот амон. – 1 |
| Канівське водосховище | 12 | 6 | 64 | 21 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, жорсткість, кальцій, магній, АПАР, цинк, нікель, мідь, прозорість) | ХСК-12 азот амон.-8 нітрити – 1 фосфати – 10 залізо – 4 БСК – 4 завислі реч. – 9 |
| “Верхнє озеро” | 2 | 2 | 2 | 17 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, жорсткість, кальцій, магній) | ХСК –2 БСК – 2 Залізо – 1 Зав. Реч. – 2 |
| “Нижнє озеро” | 2 | 2 | 2 | 17 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, жорсткість, кальцій, магній) | ХСК –2 БСК – 2 Залізо – 2 Зав. Реч. – 2 |
| р. Карань | 2 | 2 | 2 | 13 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати) | ХСК – 1 БСК – 1 фосфати – 2 азот амон. – 2 Зав. Реч. – 2 |
| ставок “Згурівський” | 1 | 1 | 2 | 19 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, прозорість, жорсткість, кальцій, магній, АПАР) | ХСК – 2 БСК – 2 завислі реч. – 2 Залізо – 2 фосфати – 1 азот амон. – 2 |
| став “Панський” | 1 | 1 | 1 | 15 (рН, сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, амоній-іони, нітрати, нітрити, залізо (заг), фосфати, хлориди, сульфати, кольоровість, нафтопродукти) | ХСК – 1 БСК – 1 завислі реч. – 1 азот амон. – 1 |
- АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
У 2005 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств області становив 73,037 тис. тонн, що на 5,717 тис. тонн менше, ніж у 2004 році.
Основний вклад в загальну кількість викинутих шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС, викиди якої становили 53,204 тис. тонн (72,8 %), порівняно з 2004 роком зменшились на 6,123 тис. тонн, (табл. 3.1 ). У 2005 році відбулося зменшення кількості спаленого вугілля на 231069 т.н.п. та мазуту на 855 т.н.п., збільшення кількості спаленого газу на 72714 т.н.п. зменшення виробленої електроенергії на 36836 тис. кВт. В 2004 році розпочата реконструкція електрофільтрів блоку № 1 –А, використано 16 268 тис грн. з державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання плану природоохоронних заходів, фінансованих за бюджетною програмою „Підвищення якості атмосферного повітря”, після проведення якої збільшиться коефіцієнт корисної дії електрофільтра з 92,51% до 99,86% та зменшаться викиди в атмосферу на 4596,978 т/ рік або на 18.1 %.
Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, загальна кількість викидів по області залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області, (табл. 3,1. І табл. 3.2).
В області 183 підприємства провело режимні налагоджувальні роботи на 379 паливовикористовуючому обладнанні, що сприяє зменшенню викидів в атмосферне повітря та економному використанню пального.
В області проводяться спостереження за станом атмосферного повітря Центральною геофізичною обсерваторією Мінприроди України в чотирьох містах : Білій Церкві на двох стаціонарних постах спостережень, в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту.
Однією з важливих екологічних проблем в Київській області є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, в т.ч. вуглеводнями, оксидами вуглецю та азоту.
Обсяг викидів від автотранспорту за 2005 рік склав 96716,849 тонн, що становить 56,97 % загальних викидів по області.
Кількість автотранспорту в області в 2005 році порівняно з 2004 роком збільшилась з 383 тис. до 405 тис. автомобілів в основному за рахунок збільшення кількості приватного автотранспорту на 21 тисячу (з 321 тис. до 342 тис. одиниць).
У 2005 році на виконання вимог природоохоронного законодавства щодо зменшення забруднення атмосферного повітря від викидів автотранспорту, згідно з рішенням Мінприроди і МВС України, проводилась операція «Чисте повітря» двічі: 1-й етап у травні та 2-й етап у вересні У ході операцій здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря автомобільним транспортом, виконанням підприємствами та організаціями заходів по зменшнню викидів в атмосферу, організацією природоохоронних робіт тощо. Під час проведення операцій перевірено 256 об’єктів, з них: 29 автопідприємств, 24 СТОА, 133 автогосподарства та 70 інших організацій. На цих підприємствах, як в автопарках так і на лінії, проведено виміри на вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах в 1841 автомобілі, з яких 256 (13,9 %) не відповідали вимогам державних стандартів. Крім того перевірено 1703 автомобілі приватних власників, у 232 (13,6 %) виявлено перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Із загальної кількості 3544 перевірених автотранспортних засобів виявлено 488 (13,8 %) автомобілів, викиди яких перевищували нормативи державних стандартів.
Спільно із співробітниками ДАІ притягнуто до адміністративної відповідальності 327 осіб на загальну суму 10334 грн., з них 99 посадових осіб на суму 6434 грн., 213 індивідуальних власників на суму 3645 грн., 15 водіїв державного транспорту на суму 255 грн. Тимчасово призупинено експлуатацію 488 несправних автомобілів.
В зв’язку з реорганізацією ДАІ МВС України, другий етап заходів „Чисте повітря” проводився лише силами спеціалістів Держуправління на автопідприємствах та автогосподарствах області без перевірки автотранспорту приватного користування, що не дозволило отримати реальні дані забруднення атмосфери автотранспортом за поточний рік і на даний час це питання не вирішено на державному рівні.
Основною причиною великої кількості викидів від автотранспорту є те, що переважна більшість автомобілів не проходить щоквартально перевірку на додержання нормативів викидів, не оснащена нейтралізаторами і фільтрами для очистки відпрацьованих газів двигунів, не використовуються присадки в пальне для зменшення викидів, не переоснащуються автомобілі на більш чистіші види палива (газ) масове впровадження яких гальмується через високу собівартість. Ці всі причини не вирішено в сучасних економічних умовах в загальнодержавному масштабі.
На даний час в області діє 68 КДП, що явно недостатньо для обслуговування всього автопарку області який нараховує більше 405 тис. автотранспортних засобів, у 1998 році на 275 тис. автомобілів було створено 120 КДП. Найкраще налагоджена робота в Кагарлицькому районі. Так наприклад в місті Кагарлик приватним підприємцем Карієнком М.П., власником контрольно регулювального пункту, заключені договора, на перевірку та регулювання паливної апаратури 750 одиниць транспоритних засобів на 42 підприємствах.
Зменшення кількості КДП по області зумовлено відсутністю на підприємствах коштів, необхідних для переатестації лабораторії, повірки, ремонту та придбання потрібних приладів, а також через зменшення кількості автомобілів в автопарках підприємств та тих що виходять на лінію.