Льнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих вод суші, радіаційного стану та геологічних явищ за перший квартал 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни стан довкілля в україні, 442.08kb.
- Інститут гідромеханіки національної академії наук україни, 214.18kb.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару, 1898.13kb.
- Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан, 599.58kb.
- Методические рекомендации по формализованной комплексной оценке качества поверхностных, 53.08kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2551.89kb.
- Приклад обгрунтування „ короткого переліку пріоритетних забруднювачів атмосферного, 103.42kb.
- Ми та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану, 52kb.
- Аналіз ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря промисловиМи, 204.63kb.
- Оби рхз в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно, 59.94kb.
2. Стан поверхневих та морських вод України.
Оцінка якості поверхневих та прибережних морських вод України здійснювалася на основі аналізу інформації щодо величин гідрохімічних показників, які порівнювалися з відповідними значеннями їх гранично допустимих концентрацій чи рівнів (ГДК). При підготовці матеріалів застосовувалася інформація щодо екологічного стану областей, надіслана суб’єктами моніторингу. Аналізувалися такі гідрохімічні та гідрофізичні показники:
- компоненти сольового складу: (сума іонів, гідрокарбонати, хлориди, сульфати, іони магнію, кальцію, натрію);
- показники трофо-сапробіологічного стану: завислі речовини, розчинений кисень, рН, розчинені органічні речовини (за показниками БСК5 та ХСК), сполуки головних біогенних елементів (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати);
- специфічні речовини: нафтопродукти, СПАР, феноли; важкі метали (залізо загальне, цинк, хром загальний, свинець, нікель, кадмій).
У табл. 3 наведено нормативи для гідрохімічних показників, за якими здійснювалася оцінка.
Таблиця 3. Гранично допустимі величини (ГДК) гідрохімічних показників
та гранична межа 3 категорії за екологічною оцінкою.
| № | Гідрохімічний показник | ГДК | Гранична межа 3 категорії екологічної оцінки (досить чисті води, добрий екологічний стан)**** | ||
| Для водойм рибогосподарського призначення (ГДКРГ)* | Для водойм господарсько-побутового використання (ГДКГП) ** | У внутрішніх морських водах та територіальному морі України (ГДКМ)*** | |||
| 1 | Розчинений кисень, мг/дм3 | >6,0 | >4,0 | >4,0 | ≥7,1 |
| 2 | Показник рН, од. pH | 6,5 - 8,5 | 6,5 - 8,5 | 6,5-8,5 | 6,6-8,1 |
| 3 | БСК5, мгО2/дм3 | -------- | 3,0 | 3,0 | 2,1 |
| 4 | ХСК, мгО/дм3 | -------- | 15,0 | -------- | 25 |
| 5 | Сума іонів, мг/дм3 | -------- | 1000 | -------- | 1000 (прісні води) |
| 6 | Хлориди, мг/дм3 | 300 | 350 | 11900 | 75 (прісні води) |
| 7 | Сульфати, мг/дм3 | 100 | 500 | 3500 | 100 (прісні води) |
| 8 | Іони магнію, мг/дм3 | 40 | 50 | -------- | -------- |
| 9 | Іони кальцію, мг/дм3 | 180 | -------- | -------- | -------- |
| 10 | Іони натрію, мг/дм3 | 120 | 200 | -------- | -------- |
| 11 | Азот амонійний, мг/дм3 | 0,39 | 1,5 | 0,39 | 0,3 |
| 12 | Азот нітратний, мг/дм3 | 9,0 | 10,0 | 9,0 | 0,5 |
| 13 | Азот нітритний, мг/дм3 | 0,02 | 1,0 | 0,02 | 0,01 |
| 14 | Фосфати, мг/дм3 | -------- | 3,5 | -------- | 0,153 (0,05 мг Р / дм3) |
| 15 | Цинк, мг/дм3 | 0,01 | 1,0 | -------- | 0,02 |
| 16 | Марганець, мг/дм3 | 0,01 | 0,1 | -------- | 0,05 |
| 17 | Хром VI, мг/дм3 | 0,001 | 0,05 | -------- | -------- |
| 18 | Свинець, мг/дм3 | 0,1 | 0,03 | -------- | 0,01 |
| 19 | Нікель, мг/дм3 | 0,01 | 0,1 | -------- | 0,01 |
| 20 | Кадмій, мг/дм3 | 0,005 | 0,001 | -------- | 0,002 |
| 21 | Залізо загальне, мг/дм3 | 0,1 | 0,3 | 0,05 | 0,1 |
| 22 | Нафтопродукти, мг/дм3 | 0,05 | 0,3 | 0,05 | 0,05 |
| 23 | СПАР, мг/дм3 | 0,2 | -------- | -------- | 0,02 |
| 24 | Феноли, мг/дм3 | 0,001 | 0,001 | -------- | 0,001 |
* Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Москва, 1990 г.
** Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.
*** Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 431.
**** Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін., Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями К.: Символ-Т, 1998.- 28 с. (затверджено наказом Мінекобезпеки України № 44 від 31.03.98, погоджено з Держкомгідрометом та Держводгоспом України, надано чинності з 1 січня 1999 р.).
Наведені у таблиці 3 нормативні рівні показників для граничної межі 3 категорії екологічної оцінки відносяться (таблиця 4), фактично, до переходу між водами, що розглядаються як чисті та такими, що вважаються забрудненими. Повні таблиці діапазонів усіх категорій якості вод не наводяться через їх великий обсяг.
Таблиця 4. Класи та категорії якості поверхневих вод України
за “Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод ...”
| Клас якості вод | І | II | III | IV | V | ||
| Категорія якості вод | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Назва класів і категорій якості вод за їх станом | Відмінні | Добрі | Задовільні | Погані | Дуже погані | ||
| Відмінні | Дуже добрі | Добрі | Задовільні | Посередні | Погані | Дуже погані | |
| Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості) | Дуже чисті | Чисті | Забруднені | Брудні | Дуже брудні | ||
| Дуже чисті | Чисті | Досить чисті | Слабо забруднені | Помірно забруднені | Брудні | Дуже брудні |
Стан поверхневих вод України
Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: рр. Сан, Західний Буг, Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, а також групи річок Криму та Приазов’я.
Кількісні характеристики гідрохімічних показників поверхневих вод у досліджених басейнах наведено на рис. 8 – 10.
Рис. 8. Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин у водах основних річкових басейнів України
Рис. 9. Середні значення вмісту сполук біогенних елементів у водах основних річкових басейнів України
Рис. 10. Середні концентрації ряду специфічних речовин у водах основних річкових басейнів України
Басейн р. Сан.
На рис. 11 наведено кратності перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників якості вод басейну.
Рис.11. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Сан
За цією оцінкою, у водах басейну спостерігалися підвищені рівні вмісту нітратного азоту та заліза загального. Водночас, треба відзначити невисокий вміст хлоридів.
За середніми рівнями показників сольового складу відзначено підвищений вміст сульфатів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп). На окремих пунктах відзначалися також підвищені концентрації кальцію. Максимальні значення за показниками сольового складу були відзначені, як і у попередньому кварталі, у оз. Яворівське (7,7 ГДКрг, 1,5 ГДКгп по сульфатах та 1,6 ГДКрг по кальцію).
З гідрохімічних показників трофо-сапробіологічної групи, по окремих пунктах спостерігалися підвищені рівні амонійного азоту; максимальна величина за цим показником відзначена у р Шкло, с Краковець (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп 5 категорія).
Серед специфічних речовин можна відзначити підвищений вміст заліза загального. Середній рівень показника становив 4,9 ГДКрг, 1,6 ГДКгп. Найвищий рівень (16,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,3 ГДКгп, 6 категорія) відзначений у р. Вишня. Спостерігався також підвищений вміст нафтопродуктів (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп у середньому по басейну). Максимальний рівень за цим показником (6,0 ГДКрг, на межі ГДКгп, 6 категорія) відзначений у р. Вирва.
Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну спостерігався нижчий вміст органічних речовин, але більший – заліза загального.
Басейн р. Західний Буг.
Кратності перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників наведено на рис. 12.
Рис. 12. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Західний Буг
З цієї оцінки можна зробити висновок про підвищені рівні у водах басейну БСК5, та концентрацій сполук біогенних елементів і заліза загального.
За вмістом компонентів сольового складу по окремих пунктах відзначені підвищені концентрації сульфатів та магнію. Максимальні рівні за вмістом сульфатів спостерігалися у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), а за вмістом магнію – у гирлі р. Кам’янка (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп).
Відзначені підвищені рівні вмісту органічних речовин, який у середньому склав за БСК5 2,2 ГДКгп, а за ХСК 1,3 ГДКгп. Найбільший вміст органічних речовин спостерігався у гирлі р. Кам’янка. Тут відзначено 5,0 ГДКгп за ХСК (7 категорія) та 7,6 ГДКгп за БСК5 (7 категорія). Спостерігався підвищений вміст мінеральних форм азоту. За середніми рівнями відзначено 2,8 ГДКрг (нижче ГДКгп) по амонійному азоту й 4,5 ГДКрг (нижче ГДКгп) по нітритному. Найвищі рівні спостерігалися:
- за вмістом амонійного азоту (33,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,6 ГДКгп, 7 категорія) у гирлі р. Кам’янка;
- за вмістом нітритного азоту (62,9 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,3 ГДКгп, 7 категорія) у р. Західний Буг, с. Литовеж
- за вмістом нітратного азоту (2,4 ГДКрг, 2,2 ГДКгп, 7 категорія) у р. Луга.
Серед специфічних речовин спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (3,8 ГДКрг, 1,3 ГДКгп), хрому загального (5,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), нафтопродуктів (3,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), СПАР (2,5 ГДКрг), кадмію (1,2 ГДКрг, 6,1 ГДКгп), нікелю (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп). Найвищі рівні спостерігалися:
- за вмістом заліза загального у оз. Тисобул: 19,9 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6,6 ГДКгп, 6 категорія.
- за вмістом цинку (7,8 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія), та СПАР (21,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія)у гирлі р. Кам’янка;
- за вмістом хрому загального (17,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 5 категорія) у р. Кам’янка, с.м.т. Куликів;
- за вмістом нікелю (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) та кадмію (1,6 ГДКрг, 7,8 ГДКгп, 5 категорія) у р. Полтва, після О/С Львова;
- за вмістом нафтопродуктів (17,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,8 ГДКгп, 7 категорія) у гирлі р. Полтва.
Порівняно з попереднім кварталом, відзначені перевищення нормативів за більшим числом специфічних речовин, зріс вміст амонійного, але зменшився – нітритного азоту.
Басейн р. Дунай.
Перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників якості вод (рис. 13) спостерігалися за вмістом нітритного й нітратного азоту та органічних речовин.
Рис. 13. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дунай
З компонентів сольового складу, за середніми рівнями, відзначено підвищений вміст сульфатів (2,1 ГДКрг нижче ГДКгп). Найвищі рівні по вмісту сульфатів (23,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,8 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод), магнію (8,6 ГДКрг, 6,9 ГДКгп) та кальцію (2,3 ГДКгп) відзначені у р. Карасулак, 3,3 км від гирла, у лютому. У цьому ж пункті у лютому відзначений один із найвищих рівнів вмісту хлоридів (2,7 ГДКрг, 2,3 ГДКгп, 5 категорія для солонуватих вод); максимальний рівень хлоридів спостерігався у січні у оз. Китай, яке відноситься до групи придунайських лиманів (2,8 ГДКрг, 2,4 ГДКгп,).
У водах басейну спостерігався підвищений вміст органічних речовин: 1,9 ГДКгп за БСК5 і 2,1 ГДКгп за ХСК. Максимальний вміст органічних речовин відзначений у березні у р. Киргиж-Китай (74,0 ГДКгп за БСК5 та 23,6 ГДКгп за ХСК; 7 категорія), що може розглядатися, як високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами. Серед сполук біогенних елементів, води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом нітритного азоту (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний рівень за цим показником (26,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Киргиж-Китай, у січні. При цьому, найбільший вміст амонійного азоту (4,2 ГДКрг, 1,1 ГДКгп, 6 категорія) спостерігався у р. Прут, нижче скиду Чернівецьких О/С. Максимальний вміст нітратного азоту відзначений у р. Карасулак (1,2 ГДКрг, на межі ГДКгп, 7 категорія).
Серед показників групи специфічних речовин, спостерігався підвищений середній рівень заліза загального (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп) та хрому загального (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні показників цієї групи по окремих пунктах відзначені:
- за вмістом заліза загального – у р Тиса, с. Юлінці (11,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,7 ГДКгп, 5 категорія);
- за вмістом цинку – у р. Прут (6,2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія);
- за вмістом нафтопродуктів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) і СПАР (1,9 ГДКрг, 7 категорія) – у р Великий Ял пуг, с. Тобакі.
Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну збільшився вміст органічних речовин і нітритного азоту та зменшився середній вміст заліза загального та хрому загального.
Басейн р. Дністер.
Води басейну характеризувалися (за перевищенням граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) підвищеним вмістом заліза та сполук біогенних елементів (рис. 14).
Рис. 14. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дністер
У водах басейну, в середньому, за показниками сольового складу перевищень ГДК не спостерігалося. Максимальні рівні за всіма показниками цієї групи (2,0 ГДКрг, 1,7 ГДКгп по хлоридах; 7,6 ГДКрг, 1,5 ГДКгп по сульфатах; 2,8 ГДКрг, 1,7 ГДКгп Пол натрію; 5,0 ГДКрг, 4,0 ГДКгп по магнію; 1,2 ГДКрг по кальцію) відзначалися у Кучурганському водосховищі.
Вміст органічних речовин у середньому знаходився на рівні ГДКгп за показником БСК5 і 1,4 ГДКгп за ХСК. Максимальні рівні вмісту органічних речовин спостерігалися: за ХСК (13,0 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) у Кучурганському водосховищі, а за БСК5 (3,5 ГДКгп, 6 категорія) у р. Устя. Води басейну в середньому характеризувалися підвищеним вмістом нітритного азоту (2,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні вмісту сполук біогенних елементів спостерігалися:
- за вмістом амонійного азоту (11,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,9 ГДКгп, 7 категорія) у р. Саджава;
- за вмістом нітритного азоту (18,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Нічлава;
- за вмістом нітратного азоту (2,0 ГДКрг 1,8 ГДКгп, 7 категорія) у р. Коропець;
- за вмістом фосфатів (8,7 ГДКгп, 7 категорія) у р. Тернавка.
Води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом заліза загального (2,2 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), кадмію (нижче ГДКрг, 2,1 ГДКгп) та хрому загального (6,0 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначені:
- заліза загального (24,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,0 ГДКгп, 6 категорія) у р. Верещиця, витік;
- хрому загального (91,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,8 ГДКгп, 7 категорія) та свинцю (нижче ГДКрг, 1,6 ГДКгп, 5 категорія) у р. Верещиця, гирло;
- нікелю (5,0 ГДКрг нижче ГДКгп, 5 категорія) у Кучурганському водосховищі;
- кадмію (1,8 ГДКрг 9,1 ГДКгп, 5 категорія) у р. Бережниця, гирло;
- нафтопродуктів (6 ГДКрг, на межі ГДКгп, 6 категорія) у р. Дністер, с. Розвадів;
- СПАР (1,8 ГДКрг, 7 категорія) у р. Ягорлик.
Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну зменшився середній вміст сполук біогенних елементів. Показник БСК5 у середньому зменшився, але ХСК – зріс. Середній вміст сполук біогенних елементів знизився. Зріс середній вміст заліза, цинку та хрому, але знизився – кадмію, нафтопродуктів та фенолів.
Басейн р. Дніпро.
У водах басейну спостерігалися (рис. 15) підвищені (відносно граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) середні концентрації заліза, сполук біогенних елементів та органічних речовин (за БСК5).
Рис. 15. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дніпро
У водах басейну, за наявною інформацією, показники групи сольового складу в середньому не перевищували нормативів ГДК. Втім, по окремих пунктах спостерігалися високі значення. Максимальний вміст хлоридів (9,2 ГДКрг, 7,9 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод) спостерігався у р. Інгулець, с. Андріївка. Максимальний вміст сульфатів (20,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,0 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод) та магнію (7,7 ГДКрг, 6,1 ГДКгп) відзначений у р. Висунь, перед впадінням цієї ріки до р. Інгулець. Максимальний вміст кальцію (2,1 ГДКрг) та натрію (4,6 ГДКрг, 2,7 ГДКгп) спостерігався у р. Кінка.
Води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом органічних речовин: 1,3 ГДКгп за БСК5 і 2,0 ГДКгп за ХСК. Максимальні величини було відзначено: за БСК5 – у р. Суха Лохвиця, нижче скиду О/С Лохвицького ВУЖКГ (16,5 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія), а за ХСК – у р. Нивка (8,3 ГДКгп, 7 категорія). Спостерігався підвищений середній вміст азоту амонійного (1,6 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначено:
- за вмістом амонійного азоту – у березні – у дренажному каналі, у 0,5 км вище впадіння до р. Золотоношка (31,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,2 ГДКгп, 7 категорія), та – у січні – у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин (19,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,1 ГДКгп, 7 категорія);
за вмістом нітритного азоту (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на рівні ГДКгп, 7 категорія) у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин;
- за вмістом нітратного азоту (3,6 ГДКрг, 3,2 ГДКгп, 7 категорія) у р. Норинь, м. Овруч;
- за вмістом фосфатів (22,4 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами) у гирлі р. Стрижень.
З показників групи специфічних речовин, у середньому по басейну, спостерігався підвищений вміст заліза загального (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (6,8 ГДКрг, нижче ГДКгп), нафтопродуктів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) та фенолів (1,1 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні рівні спостерігалися:
- за вмістом заліза загального (14 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,7 ГДКгп, 6 категорія) у р. Уборть;
- за вмістом хрому загального (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на рівні ГДКгп, 6 категорія) у р. Дніпро, м. Херсон;
- за вмістом цинку (31,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Мокра Московка;
- за вмістом нікелю (5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) р. Дніпро, 490 км;
- за вмістом свинцю (нижче ГДКрг, 2,2 ГДКгп, 6 категорія) р. Ірпінь, с. Сущанка;
- за вмістом нафтопродуктів (17 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,8 ГДКгп, 7 категорія) р. Сухий Кагарлик, м. Кременчук;
- за вмістом СПАР (2,5 ГДКрг, 7 категорія) у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин;
- за вмістом фенолів (40 ГДКрг та ГДКгп, високий рівень забруднення, 7 категорія) у Канівському водосховищі нижче м. Київ.
Порівняно із попереднім кварталом, знизився середній вміст у водах басейну сульфатів та нітритного азоту, але збільшився – нафтопродуктів.
Ріки, на яких спостерігалися максимальні рівні показників сольового складу відносяться до південної, степової, частини басейну Дніпра (р. Інгулець і р. Висунь – до правобережної, а р. Кінка – до лівобережної). У басейні р. Інгулець, виходячи зі специфіки Криворізького промислового комплексу, вельми вірогідний вплив кар’єрних і шахтних вод. Можна припустити, принаймні для цієї ріки, що підвищені показники сольового складу є наслідком сумісного впливу як природних, так і антропогенних чинників.
Басейн р Південний Буг.
Води басейну (за перевищенням граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) відзначалися підвищеними рівнями більшості розглянутих показників, перш за все БСК5, вмісту хлоридів та сполук біогенних елементів (рис. 16).
Рис. 16. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Південний Буг
Спостерігалися підвищені середні величини вмісту сульфатів (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп) і магнію (1,3 ГДКрг, на межі ГДКгп). Максимальні рівні були відзначені:
- за вмістом хлоридів – у Бузькому лимані (8,8 ГДКрг, 7,5 ГДКгп) та р. Інгул (2,2 ГДКрг, 1,9 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод, 4 категорія для солонуватих);
- за вмістом сульфатів – у р. Мертвовод (12,4 ГДКрг, 2,5 ГДКгп високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія для солонуватих вод);
- за вмістом магнію – у Бузькому лимані (5,1 ГДКрг, 4,1 ГДКгп) та у р. Мертвовод (3,5 ГДКрг, 2,8 ГДКгп)
- за вмістом кальцію – у р. Мертвовод (1,2 ГДКрг).
Вміст органічних речовин у водах басейну в середньому був підвищеним (1,8 ГДКгп за БСК5 і 2,1 ГДКгп за ХСК). Максимальні рівні відзначені у Бузькому лимані (за БСК5 31,6 ГДКгп, а за ХСК 13,3 ГДКгп, по обох показниках високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) та у р. Синюха (4,4 ГДКгп за БСК5 і 6,5 ГДКгп за ХСК, по обох показниках 7 категорія). Серед сполук біогенних елементів у водах басейну спостерігався підвищений вміст азоту амонійного (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні за обома цими показниками відносяться до Бузького лиману. Тут відзначено такі концентрації: по амонійному азоту 21,1 ГДКрг (високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами), 5,5 ГДКгп, 7 категорія; по нітритному азоту 13,5 ГДКрг (високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами), нижче ГДКгп, 7 категорія. Максимальний вміст нітратного азоту (2,2 ГДКрг, 2,0ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Кодима, м Балга, а фосфатів (1,4 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Гнилий Тикич, с. Хлипнівка.
Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом заліза загального (1,8 ГДКрг, нижче ГДКгп) та фенолів (1,4 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні рівні показників групи вмісту специфічних речовин спостерігалися:
- заліза загального (26,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,8 ГДКгп, 7 категорія) – у Бузькому лимані;
- цинку (9,8 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) – у р. Дохна, м. Бершадь;
- хрому загальноо (8,0 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) – у р. Південний Буг, с.м.т. Брацлав;
- нафтопродуктів (5,0 ГДКрг, нижче ГДКгп, 6 категорія) – у р. Інгул, м. Миколаїв;
- СПАР (2,2 ГДКрг, 7 категоря) – у р. Кодима, м. Балта;
- фенолів (7,0 ГДКрг та ГДКгп, 6 категорія) у р. Інгул, нижче м. Кіровоград.
Порівняно із попереднім кварталом, середній вміст сульфатів, магнію, нітритного азоту, фенолів зріс, а органічних речовин, металів, амонійного азоту – зменшився.
Басейн р. Сіверський Донець.
За середніми величинами показників якості вод, у басейні Сіверського Дінця спостерігалися (рис. 17) перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за БСК5, вмістом сполук біогенних елементів, сульфатів, хлоридів, заліза.
Рис. 17. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Сіверський Донець
За середніми рівнями, води басейну характеризувалися підвищеним (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) вмістом сульфатів. Максимальні значення показників сольового складу відзначені:
- хлоридів – у р. Верхньо-Біленька, м. Лисичанськ (1,9 ГДКрг, 1,6 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод);
- сульфатів – у р. Сухий Торець, с. Гусарівка (6,5 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод);
- магнію – у р. Сіверський Донець, с. Білогрівка (1,6 ГДКрг, 1,3 ГДКгп);
- кальцію – у р. Лугань, гирло (1,3 ГДКрг).
Вміст у водах басейну органічних речовин відзначався підвищеними рівнями показників: 1,3 ГДКгп за БСК5 і 2,0 ГДКгп за ХСК. Максимальна величина БСК5 (3,8 ГДКгп, 6 категорія) спостерігалася у р. Лопань, у межах м. Харків, вище скиду. Найбільший рівень показника ХСК (4,5 ГДКгп, 7 категорія) зареєстровано у р. Верхньо-Біленька, м. Лисичанськ. Серед сполук біогенних елементів у середньому по басейну спостерігався підвищений вміст азоту амонійного (2,1 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (2,7 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні величини по обох цих показниках було відзначено у р. Уди, у межах с. Жихарь: амонійного азоту – на рівні 9,5 ГДКрг, 2,5 ГДКгп, 7 категорія; нітритного азоту – на рівні 14 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія. Найбільший вміст фосфатів (13,4 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) відзначений у р. Оскіл, с. Кам’янка.
У середньому, води басейну характеризувалися підвищеними концентраціями заліза загального (1,7 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,7 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (2,6 ГДКрг, нижче ГДКгп), нікелю (1,6 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нафтопродуктів (4,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні спостерігалися на р. Лопань, у пунктах, розташованих у межах м. Харків: заліза загального (6,4 ГДКрг, 2,1 ГДКгп, 5 категорія), цинку (15 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 6 категорія), хрому загального (6 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія), нікелю (5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) і СПАР (1,7 ГДКрг, 7 категорія) – вище скиду; нафтопродуктів (32 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,3 ГДКгп, 7 категорія) – нижче скиду. Максимальний вміст фенолів (7 ГДКрг та ГДКгп, 6 категорія) було відзначено у р. Сіверський Донець, с. Білогрівка.
Порівняно із попереднім кварталом, знизився середній вміст сульфатів і магнію, зріс рівень ХСК. Знизився вміст нітритного азоту й хрому загального, але зріс – амонійного азоту й нафтопродуктів.
Річки Криму.
Кримські річки (за перевищенням граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) відзначалися, у середньому, підвищеними рівнями вмісту, хлоридів, органічних речовин (заБСК5), сполук біогенних елементів (рис. 18).
Рис. 18. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, річки Криму
У середньому, щодо показників групи сольового складу, кримські річки характеризувалися підвищеним вмістом сульфатів (1,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні показників цієї групи відзначені у р. Чорна, у пункті 1,5 км до впадіння у Чорне море: 24,0 ГДКрг, 20,5 ГДКгп по хлоридах і 27,2 ГДКрг 5,4 ГДКгп по сульфатах, по обох показниках – 7 категорія для солонуватих вод.
У середньому, спостерігався підвищений вміст органічних речовин за БСК5 (1,5 ГДКгп), азоту амонійного (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (7,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). З показників трофо-сапробіологічного блоку максимальні рівні відзначені:
- по БСК5 – у р. Чорна, с. Родникове (3,7 ГДКгп, 6 категорія);
- по амонійному азоту – у р. Победна (8,0 ГДКрг, 2,1 ГДКгп, 7 категорія);
- по нітритному азоту – у р. Балаклавка, м. Балаклава (50,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на межі ГДКгп, 7 категорія).
Середній вміст заліза загального у річках цієї групи був підвищеним (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст цього компоненту спостерігався у р. Байдарка, с. Озерне (3,0 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія). У водах р. Чорна відзначений підвищений вміст цинку (10 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія).
Порівняно із попереднім кварталом, збільшився середній вміст заліза загального, амонійного й нітритного азоту, органічних речовин (за БСК5). Натомість, зменшився вміст нітратного азоту.
Річки Приазов’я
У річках Приазов’я спостерігалися (рис. 19) підвищені середні рівні (відносно граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) концентрацій компонентів сольового складу.
Рис. 19. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, річки Приазов’я
Річки Приазов’я у цілому характеризувалися вельми значними рівнями показників сольового складу: 13,8 ГДКрг, 2,8 ГДКгп сульфатів, 3,8 ГДКрг, 3,0 ГДКгп магнію, 2,4 ГДКрг, 1,5 ГДКгп натрію, 1,5 ГДКгп кальцію, 1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп хлоридів. Максимальний вміст хлоридів (2,4 ГДКрг, 2,0 ГДКгп, 4 категорія для солонуватих вод), сульфатів (34,1 ГДКрг, 6,8 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод), магнію (7,9 ГДКрг, 6,3 ГДКгп) та кальцію (2,8 ГДКрг) відзначений у р. Обіточна, м. Приморськ. Максимальний вміст натрію (4,8 ГДКрг, 2,9 ГДКгп) відзначений у р. Молочна, м. Токмак.
Спостерігався підвищений середній вміст органічних речовин: 1,1 ГДКгп за БСК5 і 1,2 ГДКгп за ХСК. Максимальний рівень за БСК5 (2,0 ГДКгп, 5 категорія) відзначений у р. Молочна, м. Мелітополь, а за ХСК (1,9 ГДКгп, 4 категорія) – у р. Обіточна, м. Приморськ. Зі сполук біогенних елементів спостерігався у середньому підвищений вміст амонійного азоту (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні вмісту сполук біогенних елементів було відзначено: амонійного азоту (3,5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 6 категорія) – у р. Кальчик; нітритного азоту (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) – у Грабовському водосховищі.
У річках Приазов’я спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нафтопродуктів (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Найбільший вміст відзначено:
- заліза загального (2,6 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) – у Волинцевському водосховищі;
- цинку (6,2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) – у р. Кальчик;
- хрому загального (5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 3 категорія) та нафтопродуктів (2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) – у р. Сухий Єланчик.
Порівняно із попереднім кварталом, зросли середні концентрації всіх компонентів сольового складу, які розглядалися. Натомість, знизилися середні концентрації амонійного та нітритного азоту. З показників групи вмісту специфічних речовин перевищення нормативів спостерігалися за тими ж компонентами, що й у попередньому кварталі, однак їх значення були нижчими.
Річки Причорномор’я
У річках Причорномор’я, у середньому, спостерігався підвищений (відносно граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) вміст органічних речовин, компонентів сольового складу, нітратного й нітритного азоту (рис. 20).
Рис. 20. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, річки Причорномор’я
Річки Причорномор’я характеризувалися значним середнім вмістом більшості компонентів сольового складу. Зокрема: 2,5 ГДКрг, 2,2 ГДКгп хлоридів; 11,3 ГДКрг, 2,3 ГДКгп сульфатів; 4,2 ГДКрг, 3,3 ГДКгп магнію; 3,9 ГДКрг, 2,4 ГДКгп натрію. Максимальні рівні більшості показників цієї групи спостерігалися у р. Хаджижер, с. Сергіївка. Тут відзначено: 3,5 ГДКрг, 3 ГДКгп хлоридів (6 категорія для солонуватих вод); 27,1 ГДКрг, 5,4 ГДКгп сульфатів (6 категорія для солонуватих вод); 8,4 ГДКрг, 6,7 ГДКгп магнію; 9 ГДКрг, 5,4 ГДКгп натрію. Лише у Березанському лимані по вмісту хлоридів було відзначено більший рівень (11,3 ГДКрг, 9,7 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод).
Середній рівень вмісту органічних речовин був підвищеним: 1,3 ГДКгп за БСК5 і 12,6 ГДКгп за ХСК. За ХСК максимальну величину (24,2 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) відзначено у р. Хаджидер, с. Сергіївка. Максимальний рівень за БСК5 (2,6 ГДКгп, 6 категорія) спостерігався у р. Когільник, с. Новоалексіївка. Спостерігався підвищений середній вміст нітритного азоту (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст нітритного азоту відзначений у р. Когільник, с. Серпневе (4 ГДКрг, нижче ГДКгп, 6 категорія). У р. Хаджижер, с. Сергіївка відзначений максимальний вміст нітратного азоту (1,4 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 7 категорія).
Спостерігався підвищений вміст СПАР (1,3 ГДКрг). Максимальний вміст СПАР відзначений у р. Хаджижер, с. Сергіївка (2,4 ГДКрг, 7 категорія). У р. Когільник, с. Новоалексіївка відзначений максимальний вміст заліза загального (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія).
Порівняно із попереднім кварталом, зменшився вміст хлоридів, магнію і кальцію; але зріс – сульфатів і натрію. Істотно збільшився середній вміст органічних речовин. Підвищилася середня концентрація СПАР.
Причорноморські лимани
Розглядаючи окремо причорноморські лимани, треба відзначити наступне.
Води лиманів характеризувалися підвищеним середнім вмістом хлоридів (3,7 ГДКрг, нижче ГДКм), сульфатів (5,2 ГДКрг, нижче ГДКм) та магнію (3,4 ГДКрг). Максимальний рівень вмісту сульфатів (23,3 ГДКрг, нижче ГДКм) і магнію (8,2 ГДКрг) спостерігався у оз. Китай, Червоноярська ГНС. Максимальний вміст хлоридів (11,3 ГДКрг, нижче ГДКм) відзначений у Березанському лимані.
Води лиманів характеризувалися підвищеним середнім вмістом органічних речовин за БСК5 (3,0 ГДКм). Максимальний вміст органічний речовин за БСК5 (31,6 ГДКм) відзначений у Бузькому лимані. Спостерігався підвищений вміст амонійного (1,3 ГДКрг) та нітритного (1,4 ГДКрг) азоту. Максимальний вміст (21,1 ГДКрг амонійного азоту й 13,5 ГДКрг нітритного) відзначений у Бузькому лимані.
Спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (2,2 ГДКрг), цинку (1,2 ГДКрг), фенолів (1,8 ГДКрг). Максимальні рівні показників вмісту специфічних речовин відзначені: заліза загального (26,5 ГДКрг), цинку (9 ГДКрг) та нафтопродуктів (4 ГДКрг) – у Бузькому лимані; фенолів (4 ГДКрг) – у оз. Китай.
Водосховища дніпровського каскаду
Показники якості води водосховищ Дніпровського каскаду представлені окремо на рис. 21 – 24.
Рис. 21. Показники сольового складу води дніпровських водосховищ
Рис. 22. Показники трофо-сапробіологічного стану вод дніпровських водосховищ (завислі речовини, кисень, органічні речовини)
Рис. 23. Показники трофо-сапробіологічного стану вод дніпровських водосховищ (сполуки біогенних елементів)
Рис. 24. Показники вмісту специфічних речовин у воді дніпровських водосховищ
У більшості випадків, у водосховищах, розташованих у нижній частині Дніпровського каскаду, спостерігалися більші величини середнього вмісту хлоридів, сульфатів, кальцію. У Канівському водосховищі відзначений максимальний середній вміст нітратного азоту, завислих речовин, органічних речовин за ХСК. Максимальний середній рівень БСК5 спостерігався у Кременчуцькому водосховищі.
Висновки
Таким чином, у першому кварталі 2009 року випадки високого рівню забруднення за рибогосподарськими нормативами було відзначено:
- у басейні р. Сан – за вмістом заліза загального
- у басейні р. Західний Буг – за вмістом амонійного та нітритного азоту, заліза загального, хрому загального, нафтопродуктів;
- у басейні р. Дунай – за вмістом сульфатів, нітритного азоту, заліза загального;
- у басейні р. Дністер – за вмістом амонійного та нітритного азоту, заліза загального, хрому загального;
- у басейні р. Дніпро – за вмістом сульфатів, амонійного та нітритного азоту, заліза загального, хрому загального, цинку, нафтопродуктів, фенолів;
- у басейні р. Південний Буг – за вмістом сульфатів, амонійного й нітритного азоту, заліза загального;
- у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом нітритного азоту, цинку, нафтопродуктів;
- у річках Криму – за вмістом нітритного азоту.
Випадки високого рівню забруднення за господарськоо-побутовими нормативами було відзначено:
- у басейні р. Дунай – за БСК5 та ХСК;
- у басейні р. Дністер – за ХСК;
- у басейні р. Дніпро – за БСК5 та вмістом фосфатів і фенолів;
- у басейні р. Південний Буг – за БСК5 та ХСК;
- у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом фосфатів;
- у річках Причорноморя’ – за ХСК.
Випадки високого рівня забруднення за показниками сольового складу у водах річок півдня й південного сходу України можуть бути спричинені дією як природних, так і антропогенних чинників (або їх сумісною дією), тож потребують окремого дослідження.
Транскордонні водні об’єкти
Оцінка стану поверхневих вод на кордонах України здійснювалась на основі аналізу даних спостережень за вмістом гідрохімічних показників на транскордонних створах.
На рис. 25-28. наведена узагальнена інформація по стану водних об’єктів на кордонах України з сусідніми країнами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Білоруссю, Молдовою, Румунією та Російською Федерацією. На картосхемах рис.29-34. наведені відомості за показниками якості води окремих транскордонних пунктів по областях України.
