Травень 2009 (випуск 2) Моніторинг Економічна криза в Україні: наслідки та антикризова політика

Вид материала

Документы

Содержание Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн. дол. США 3.7. Антикризова політика у реальному секторі економіки (травень) 3.8. Стабілізаційний фонд як основне джерело підтримки підприємств реального сектору 3.9. Альтернативні напрями фінансування інвестицій 3.10. Підтримка підприємств гірничо-металургійного комплексу 4. Соціальна сфера 4.1. Позитивні тенденції у зайнятості населення Динаміка кількості зареєстрованих безробітних у 2008-2009 роках, тис. осіб 4.2. Доходи та заробітна плата Динаміка середньомісячної заробітної плати одного працівника у 2008-2009 роках 4.3. Динаміка споживчих цін 4.4. Заходи у сфері зайнятості 4.5. Заходи у сфері доходів та заробітної плати 4.6. Заходи щодо регулювання цін

Подобный материал:

• Якушик В. Концептуальні та інституційні аспекти проблеми національного порозуміння, 235.18kb.
• Церковна політика Росії в Галичині під час Першої світової війни: експансія "воєнного, 1159.34kb.
• План берестейській мирний договір та його наслідки для України. Гетьманський переворот., 186.27kb.
• Тести до системи антикризової діагностики, 89.74kb.
• Декларація про створення, 59.73kb.
• Список литературы Александров И. А., Половян А. В., Тарасова М. Ю. Классификация объектов, 13.44kb.
• Реферат на тему, 207.52kb.
• Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її локалізації, 565.79kb.
• 12 квітня 2011 р, 268.71kb.
• Україна в 20-х роках ХХ століття, 287.19kb.

3.2. Сільськогосподарське виробництво

Сільське господарство є чи не єдиною галуззю економіки, яка показує ріст в умовах кризи. За січень-квітень 2009 р. обсяг продукції сільського господарства перевищив аналогічний минулорічний показник на 2,1%. Це на 0,4% більше, ніж у січні-березні.

Опорою росту у галузі є рослинництво. Незважаючи на обмеження кредитування аграрного комплексу весняно-польові роботи проводяться понад темпи, досягнуті у 2008 р. (на 8,3%). З початку року обсяг реалізації продукції рослинництва зріс у 3 рази, що зменшує для виробників негативний вплив від падіння цін на 41% порівняно із січнем-квітнем 2008 р.

Інша ситуація у тваринництві, де за рік поголів’я худоби зменшилося на 4,9%. Фактором, який стримує його розвиток, являється посилення конкуренції з боку іноземних виробників. За I квартал 2009 р. імпорт в Україну продуктів тваринного походження зріс майже у півтора рази, при цьому в умовах кризи ємність внутрішнього ринку ніяк не збільшилася.


Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва
(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)




3.3. Транспорт

Динаміка показників транспорту

(у % до аналогічного періоду попереднього року)




Рецесія у транспорті поглиблюється. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то у квітні вантажооборот знизився на 5,9%, а пасажирооборот – на 0,4%. Це є віддзеркаленням низхідних тенденцій у промисловості та зниження доходів населення, що спостерігалось у квітні.

В абсолютному виразі з початку 2009 р. найбільше знизився вантажооборот на трубопровідному транспорті, що корелюється зі зменшенням обсягів споживання і транзиту енергоносіїв.

3.4. Будівництво

У січні-квітні скорочення обсягів виконаних будівельних робіт з минулим роком склало 55,6%. Це на 1,1% менше, ніж у січні-березні. Зокрема дещо уповільнилось зниження обсягів робіт з підготовки будівельних ділянок та будівництва будівель та споруд. Однак загалом низький платоспроможний попит на житло і брак обігових коштів у будівельників продовжують тягнути галузь донизу.

Зміна обсягів виконаних будівельних робіт

(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)



3.5. Торгівля

Динаміка роздрібної торгівлі виступає відображенням ділової активності у країні. На цей час на неї значно впливає скорочення споживання населення у період кризи. Як наслідок, у січні-квітні 2009 р. оборот роздрібної торгівлі скоротився на 14,3% (для порівняння, у січні-квітні 2008 р. – зріс на 30,1%). Також зазначається, що нинішній показник може означати перехід споживачів на неорганізовані ринки з причини нижчих цін, які не охоплені офіційною статистикою.

3.6. Інвестиції

Сучасна глобальна криза негативно вплинула на обсяг надходжень іноземних інвестицій в Україну. Найбільш важкий період припав на 4 квартал 2008 р., коли стався відтік іноземного капіталу в обсязі 1,9 млрд. дол. США.

У 1 кварталі 2009 р. відбулися певні позитивні зміни у динаміці прямих іноземних інвестицій. Їхній приріст склав додатне значення у 0,8 млрд. дол., що втім становить тільки 24,4% рівня відповідного періоду минулого року.

Крім того, основна частина іноземного капіталу була вкладена у підприємства фінансової сфери та ті, які здійснюють операції з нерухомим майном, інжиніринг і надання послуг підприємствам – загалом 520,4 млн. дол. або 63,5%. Реальний сектор економіки отримав 161,7 млн. дол. або 19,7%. Серед них 80 млн. дол. інвестицій у промисловість мають приналежність до Кіпру, що свідчить про репатріацію українського капіталу. Це могло бути зроблено не стільки для поширення інвестиційних проектів, скільки для підтримки бізнесу в умовах кризи.

За оцінками експертів, низький рівень іноземних вкладень у реальний сектор засвідчує відсутність вільних інвестиційних коштів у світі та непевну політико-економічну ситуацію в Україні. Найбільше шансів стати реципієнтами інвестицій мають сектори, що найменше постраждали від кризи, наприклад харчова промисловість³³.


Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн. дол. США

(наростаючим підсумком з початку інвестування)



Посилюються негативні тенденції в розподілі фінансових ресурсів підприємств: на інвестиції та споживання.

У 1 кварталі 2009 р. обсяг інвестицій в основний капітал, що освоєні підприємствами України, склав 25,2 млрд. грн., знизившись до аналогічного періоду 2008 р. на 39,5%.

Інвестиції в основний капітал зменшилися за всіма видами економічної діяльності. При цьому спад інвестицій співвідносяться з масштабами рецесії у кожній галузі. Так, найбільше скоротились капіталовкладення у транспорті (на 72%), будівництві (56,5%). Серед сфер промисловості переробна недорахувалась 42,4% інвестицій попереднього періоду, добувна – 35,7%, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – 11,8%.

Криза у банківському секторі зумовила зменшення частки кредитів у структурі джерел фінансування інвестицій на 3% до 12,6%. Знизилося бюджетне фінансування на 0,5% до 3,2%. Унаслідок цього зросла частка власних коштів підприємств з 59,6% до 66,7%, хоча у фактичних цінах ці інвестиції порівняно з 2008 р. зменшилися на 17,5%. Позитивна динаміка в структурі та абсолютному вираженні відзначена лише за коштами іноземних інвесторів, які у 1 кварталі 2009 р. досягли 1,3 млрд. грн.

Аналітики справедливо зауважують, що скорочення інвестицій в основний капітал затягне вихід із кризи. Це віддалить структурну модернізацію економіки, як запоруку подальшого ефективного її функціонування у посткризовий період³⁴.

3.7. Антикризова політика у реальному секторі економіки (травень)

11 травня Рада директорів МВФ погодила надання Україні другого траншу кредиту за програмою stand by в розмірі 1,875 млрд. СПЗ (еквівалент 2,8 млрд. дол. США). Украй важлива для економіки України позика за Меморандумом між Україною та МВФ має бути направлена на виплати за зовнішніми позиками, поповнення золотовалютних резервів.

Підписаний у квітні «Меморандум про економічну та соціальну політику» представляє набір програмних цілей для мінімізації макроекономічного впливу кризи і забезпечення економічного відновлення. Уряд України погодився з прогнозами розвитку економіки: 2009 р. – продовження спаду, очікується, що виробництво реального ВВП у порівнянні з попереднім роком знизиться на 8%, наступний рік – буде спостерігатися помірний ріст, а в 2011 р. можливе досягнення високих докризових значень.

У тексті Меморандуму з МВФ майже відсутня тема реального сектора економіки та шляхи подолання у ньому значних кризових явищ. Хоча прем’єр-міністр Ю.Тимошенко передбачає підтримку основних економічних галузей за рахунок коштів другого траншу кредиту³⁵.

Меморандум з МВФ поки що залишається найбільш повною економічною програмою розвитку України. Національна програма подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи на відміну від багатьох інших країн в Україні досі не схвалена. Проект урядової Антикризової програми «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» надійшов до парламенту у грудні 2008 р. Проте при відсутності належності підтримки у суспільстві та серед парламентських сил він не був розглянутий. 13 травня Уряд заявив про необхідність доопрацювання антикризової програми з урахуванням пропозицій опозиції.

Антикризова програма підмінюється окремими «антикризовими» пакетами, які приймаються під впливом міжнародних організацій – донорів України, або під тиском галузевого лобі.

28 квітня на Колегії Міністерства промислової політики було заявлено про необхідність підготовки програми структурної перебудови металургійної галузі. Її ціллю був би вихід галузі на прибутковий рівень. Основний захід міністерство вбачає у впровадженні енергозберігаючих технологій з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках. На її підтримку готується законопроект, яким передбачено до 01.01.2015 р. звільнити від оподаткування товари, які ввозяться для модернізації виробництв із застосуванням енергозберігаючих технологій, а також до 50% суми прибутку, що зараховується на спеціальний рахунок і спрямовується на модернізацію³⁶.

12 травня міністр транспорту та зв’язку Й.Вінський презентував план антикризових дій у транспорті³⁷. Він складається з 10 пунктів, що охоплюють усі сфери транспорту. Серед них задекларовані: ринкова трансформація галузі, формування конкурентної тарифної політики, спрощення і прискорення дозвільних процедур, підвищення енергоефективності роботи підприємств транспортно-дорожнього комплексу та зв’язку.

Міністерство вважає за необхідне побудувати інвестиційно-інноваційну модель розвитку галузей транспорту та зв’язку. Заплановано ряд проектів з розвитку інфраструктури: будівництво доріг, модернізація залізниць, покращення інфраструктури портів. Раніше у квітні міністр заявив про підготовку більше 200 інвестиційних проектів на суму 80 млрд. грн.³⁸

Проте в умовах кризи акумулювання необхідних інвестицій на проекти такого масштабу є нереальним.

3.8. Стабілізаційний фонд як основне джерело підтримки підприємств реального сектору

Завданням на часі для держави стоїть фінансова підтримка галузей та економічних суб’єктів, які не спроможні самотужки протистояти наступу фінансово-економічної кризи. Механізмом реалізації цих прагнень є кошти Стабілізаційного фонду, утвореного у складі спеціального фонду державного бюджету.

У 2009 р. на поповнення Стабілізаційного фонду передбачається направити до 20 млрд. грн. Значна частина з цих коштів має надійти на фінансування інвестиційних проектів на підприємствах реального сектора економіки: агропромислового комплексу, авіабудування, машинобудування, гірничої хімії, вугільної промисловості, енергетичної галузі тощо.

До джерел формування Фонду віднесені: надходження від роздержавлення майна та земельних ділянок під об’єктами приватизації (9,8 млрд. грн.); кошти від розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку (4,3 млрд. грн.), перехідний залишок коштів Стабілізаційного фонду (5,9 млрд. грн.), податкові доходи від запровадження тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита.

5 місяців 2009 р. показали, що наповнення Стабілізаційного фонду запланованими коштами залишається проблемою.

Станом на 28.05.2009 р. від приватизації до бюджету отримано тільки 493,1 млн. грн. (в основному, за рахунок продажу у квітні-травні пакетів акцій розміром 26,98% Львівобленерго і 25% Чернігівобленерго). Приватизація «блакитних фішок»  Укртелекому та Одеського припортового заводу – затягується у зв’язку з несприятливою ринковою кон’юнктурою та дискусіями щодо способів їхнього роздержавлення. 29 травня Президент В.Ющенко призупинив дію постанови Уряду щодо приватизації у поточному році 99 структурних підрозділів державних вугледобувних підприємств³⁹.

Щодо інших джерел, то залучення державою внутрішніх позик відбувається для наповнення загального фонду державного бюджету, а не Стабілізаційного фонду. Сформовані на кінець 2008 р. кошти у Стабілізаційному фонді майже витрачені на надання позик Пенсійному фонду та місцевим бюджетам (за оцінками, залишок складає 2 млрд. грн.). Надбавка ж на імпорт по більшості товарних груп скасована, окрім автомобілів і холодильників.

Поміж тим Кабінет Міністрів продовжує приймати рішення щодо використання коштів Стабілізаційного фонду на 2009 р. У травні прийняті рішення щодо спрямування коштів Фонду на:

• здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримки окремих проектів в агропромисловому комплексі на загальну суму 2,2 млрд. грн. (на безповоротній основі у розмірі 1,6 млрд. грн., на поворотній основі – 0,6 млрд. грн.);
  
• фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобування залізної руди, утилізації боєприпасів на загальну суму 20 млн. грн.⁴⁰
  

13 травня Уряд затвердив перелік із понад 300 об’єктів фінансування коштами Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів⁴¹. На це планується виділити 723 млн. грн.

Секретаріат Президента наводить дані, за якими за 1 квартал цього року із Стабілізаційного фонду фактично профінансовано 480 млн. грн., при запланованих обсягах у 6,3 млрд. грн. Експерти Секретаріату вважають ідею Стабілізаційного фонду як інвестиційного локомотиву економіки у період кризи провальною⁴².

3.9. Альтернативні напрями фінансування інвестицій

Обмежені можливості щодо самофінансування змушують владу та економічних суб’єктів шукати додаткові джерела залучення інвестицій.

Перевага при цьому надається співробітництву з міжнародними фінансовими організаціями. За останній час активізувались переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Загальний портфель проектів ЄБРР, що реалізуються в державному секторі України за станом на 1 січня 2009 р., становить близько 850 млн. дол. США. Основні переваги кредитів ЄБРР – це їх довгий термін, значні обсяги та нижчі відсоткові ставки порівняно із вітчизняними банками.

У травні «Укрзалізниця» досягла домовленість з ЄБРР щодо фінансування проекту модернізації залізничних напрямів з метою забезпечення енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом. Кредитні кошти ЄБРР складуть 90 млн. євро. Укравтодор веде переговори з приводу отримання позики ЄБРР для фінансування реконструкції основних під’їзних доріг до Києва.

Кошти із-зовні мають сприяти реформам у комунальній теплоенергетиці, а саме переходу до використання альтернативних видів палива. Проте вони будуть представлені не у формі кредитів, а як доходи від продажу Японії квот на викид парникових газів. Кабінет Міністрів вже отримав 640 млн. грн. відповідних доходів. У подальшому ця сума може збільшитися до 2 млрд. грн.

Водночас внутрішні ресурси фінансування інвестицій обмежені. Як приклад, це засвідчує відмова вітчизняних комерційних банків від придбання облігацій Державної іпотечної установи на суму 1 млрд. грн. Ця сума мала би бути направлена на добудову житлових об’єктів зі ступенем готовності понад 70%. Натомість після провалу розміщення облігацій потрібно шукати інші канали фінансування добудови житлових будинків.

3.10. Підтримка підприємств гірничо-металургійного комплексу

Гірничо-металургійний комплекс, так само як хімічна промисловість, стали першими галузями, які взяв під опіку Уряд після розгортання фінансово-економічної кризи. Механізм їхньої підтримки був відображений у, так званих, меморандумах порозуміння. Серед іншого меморандуми передбачали зобов’язання Уряду щодо зниження собівартості продукції шляхом скасування цільової надбавки на природний газ, недопущення підвищення тарифів на електроенергію та транспортні перевезення.

За загальними висновками, реалізація цих заходів надала позитивний ефект, глибина падіння виробництва у галузях могла би бути більшою. Тому Кабінет Міністрів у квітні вирішив продовжити термін пільг для металургів та хіміків до 1 липня 2009 р⁴³.

Однак зниження собівартості металургійної та хімічної продукції досягається за рахунок погіршення умов господарювання у інших галузях, що в свою чергу робить останні вразливими до кризи.

У травні Укрзалізниця, НАК «Нафтогаз України» і Міністерство палива та енергетики звернулися до прем’єр-міністра Ю.Тимошенко з проханням скасувати тарифні пільги для підприємств гірничо-металургійного комплексу⁴⁴. Через кризу Укрзалізниця опинилася у тяжкому становищі: обсяг перевезень залізничним транспортом порівняно з вереснем знизився на 30%; різко скоротилися прибутки. НАК «Нафтогаз України» відчуває очевидні проблеми із платоспроможністю.

Металурги наполягають на збереженні пільг, оскільки їх скасування може привести до зупинення виробництва⁴⁵. В Уряді поки не прийняли остаточного рішення.


4. Соціальна сфера

Офіційні показники квітня 2009 р. демонструють помітне зниження гостроти негативних соціальних наслідків кризи. Проте враховуючи процеси, які проходять у «тіні», в соціальної сфері України зберігається критична ситуація.

4.1. Позитивні тенденції у зайнятості населення

Офіційна статистика показує позитивні зсуви у структурі зайнятості. Другий місяць поспіль відбувається зменшення абсолютної чисельності зареєстрованих безробітних та рівня безробіття в Україні.

Станом на 1 травня 2009 р. рівень безробіття опустився до 2,9% проти піку у 3,2% у січні та лютому. Скорочення загальної кількості безробітних склало біля 10%, причому ця позитивна тенденція відмічається майже в усіх регіонах країни. Експерти зазначають, що зниження рівня безробіття відбувається переважно завдяки сезонному збільшенню попиту на робочу силу.

На відміну від України, де можливо говорити про завершення фази гострого спаду, в розвинутих країнах продовжується розгортання кризи зайнятості. На початок квітня узагальнений рівень безробіття по країнах ЄС досяг свого піку у 8,3%, збільшившись з початку року на 0,7%.


Динаміка кількості зареєстрованих безробітних у 2008-2009 роках, тис. осіб⁴⁶

(на кінець періоду)



Як вже відмічалося в попередньому Моніторингу (квітень 2009 р., №1), за офіційними показниками рівня безробіття можливо оцінювати реальну динаміку змін у рівні зайвості працездатного населення Україні, але вони повною мірою не відображають реальний рівень безробіття в країні. Розрахований за методологією МОТ показник рівня безробіття в Україні набагато більше і сопоставимий з рівнем безробіття в інших країнах світу.

До того ж, при оцінки тенденцій у зайнятості населення в умовах України особливо важливо враховувати тенденції у неповної зайнятості, тобто у формах прихованого безробіття. Порівняно з 808,8 тис. осіб, які зареєстровані як безробітні офіційно, станом на 1 травня 2009 р. 464,4 тис. осіб перебували у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації, іще 1190,6 тис. – працювали у режимі скороченого робочого дня.

Таким чином, у загальній кількості працездатного населення на частку тих, що офіційно зареєстровані в якості безробітних, припадає 2,9%, знаходяться у примусових відпустках - 1,7% , працюють неповний робочий день/тиждень – 4,3%, тобто загалом це складає 8,9%. Це рівень, який наближений до критичного (10%).

Але в динаміці відкритого і прихованого безробіття спостерігаються позитивні тенденції. У квітні скорочення кількості зареєстрованих безробітних склало біля 10%, працюючих у режиму неповного робочого дня/тижня – на 3,3 %, тих, що знаходяться у примусових відпусках – на 1,6%.


4.2. Доходи та заробітна плата

У квітні середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила 1845 грн. Її рівень перевищив показник аналогічного періоду минулого року на 6,3%, але у порівнянні з березнем темпи приросту декілька зменшилися – на 0,5 пункти. Найбільш негативна динаміка спостерігається у галузі будівництва, де рівень нарахованої заробітної плати опустився за місяць на 20,2%.

У квітні реальна заробітна плата все ще зостається нижче рівня попереднього року і складає 91,9%. Проте, починаючи з березня 2009 р., розходження між динамікою номінальної і реальної заробітної плати зменшується: березень – 17,8 пунктів, квітень – 14,4 пункти. Головний фактор поліпшення – зниження інфляційного тиску.

Станом на 1 травня 2009 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 1404,6 млн. грн., зменшившись за місяць на 318,5 млн. грн. або 18,5%. Проте в цілому сума заборгованості з початку року зросла на 18,1%. Борг сформований в основному на економічно активних підприємствах переробної промисловості у східних регіонах країни (Донецька, Харківська, Луганська області).


Динаміка середньомісячної заробітної плати одного працівника у 2008-2009 роках,
(у % до аналогічного періоду попереднього року)



Низхідна динаміка особистих доходів так само як розповсюджені затримки з одержанням заробітної плати чинять тиск на платіжну дисципліну населення. З жовтня 2008 р. (початку кризи) до березня
2009 р. заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг збільшилась на 41,7% і досягла 10,2 млрд. грн. При цьому загальна сума призначених субсидій на оплату цих послуг у 1 кварталі 2009 р. становила 27,2 млн. грн.

4.3. Динаміка споживчих цін

Зниження рівня життя населення додатково викликане фактором інфляції. У січні-квітні індекс споживчих цін склав 106,9% (прогноз Уряду на 2009 р. – 9,5%). Продукти харчування, які займають основне місце в раціоні малозабезпечених верств населення, подорожчали на 7,4%. Критично піднялися в ціні продукція та послуги, пов’язані з охороною здоров’я – на 19,9%.

Зниження інфляційного тиску спостерігається з лютого 2009 р., але воно здійснюється вкрай повільно. Відносно аналогічних періодів 2008 р. у 2009 р. темпи приросту споживчих цін зменшувались: у лютому – на 0,8, у березні – на 0,1, квітні – на 0,5 пунктів.

Зміна індексу споживчих цін

(у % до попереднього місяця)





4.4. Заходи у сфері зайнятості

Антикризові заходи у сфері зайнятості направлені на зменшення негативних наслідків безробіття.

З листопада 2008 р. по травень 2009 р. армія безробітних в Україні поповнилась на 278,8 тис. осіб. З числа зареєстрованих у центрах зайнятості громадян за січень-березень 2009 р. 40% припадає на тих, які були звільнені за угодою сторін.

В умовах сучасної кризи з боку роботодавців набуло поширення фактично примусове звільнення працівників за угодою сторін. Тим самим роботодавці намагалися уникнути сплати їм вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати та інших виплат. В той же час звільнені працівники втрачали захист профспілкових організацій щодо отримання іншої роботи на тому ж самому підприємстві. А найголовніше – вони не могли отримувати допомогу по безробіттю протягом 90 днів після реєстрації у центрах зайнятості.

При різкому підвищенні рівня безробіття влада не може проконтролювати правильність усіх випадків звільнень. Тому акцент у політиці Уряду робиться на удосконалення системи матеріальної допомоги безробітному населенню.

У травні Уряд розробив законопроект щодо внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Його сутність полягає у наданні допомоги по безробіттю працівникам, звільненим за угодою сторін, вже на 8-й день з дня звернення за нею⁴⁷.

Крім того, звільнені за угодою сторін громадяни зможуть претендувати на субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виходячи із сукупного доходу сім’ї за попередні три місяці, а не шість, як було раніше. Це визначено у постанові Уряду, прийнятої 13 травня⁴⁸. Застосування такого порядку обчислення доходу має наблизити набуття в часі права на отримання соціальної допомоги у час різкого зменшення доходу через втрату заробітку одним із членів сім’ї.

4.5. Заходи у сфері доходів та заробітної плати

У період кризи і загального спаду ділової активності держава об’єктивно не здатна забезпечити висхідний тренд у динаміці доходів населення. Тому Уряд перевагу надає точковим заходам, що спрямовані на підтримку окремих категорій громадян.

У травні Уряд започаткував реформу у сфері оплати праці працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Основний її зміст лежить у площині підвищення питомої ваги посадового окладу у заробітній платі з одночасним скасуванням доплат і надбавок. Це впровадить гарантію отримання працівниками чітко встановленої заробітної плати безвідносно до нарахування чи не нарахування надбавок. Як відомо, скорочення доплат і надбавок стало у період кризи основною причиною зменшення доходів працівників апарату центральної і місцевої влади.

27 травня Кабінет Міністрів ухвалив рішення збільшити на 50 відсотків посадові оклади сільським, селищним головам та працівникам апаратів сільрад⁴⁹. Найближчі плани стосуються прийняття аналогічних рішень щодо категорії представників виконавчої влади.

У травні Уряд відновив програму з виплати компенсацій втрат населення від знецінених заощаджень колишнього Ощадбанку СРСР. Ця програма була ініційована нинішнім прем’єр-міністром Ю.Тимошенко ще під час виборчої кампанії у 2007 р. Повна компенсація втрат громадян мала бути здійснена упродовж двох років. У минулому році на ці цілі було передбачено загальну суму у 6 млрд. грн. при оцінюваному рівні боргу перед населенням у 132 млрд. грн.

У 2009 р. на виплату громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень передбачено ще менше – 250 млн. грн. Із цієї суми 87 млн. грн. отримають вкладники, що не отримали компенсацію протягом 2008 р., в межах 1000 грн. на одну особу, 157 млн. грн. – спадкоємці вкладників, 6 млн. грн. – спадкоємці застрахованих осіб чи страхувальників⁵⁰.

За розрахунками Секретаріату Президента, в 2009 р. компенсацію отримає приблизно кожна сімдесята особа з тих, хто включений до реєстру вкладників⁵¹. Таким чином, криза значно обмежила можливості Уряду щодо виконання своїх і так надто амбітних обіцянок.

19 травня Верховна Рада схвалила запропонований президентом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей»⁵². Його зміст стосується надання цим категоріям населення привілеїв в отримання соціального житла, сплаті комунальних послуг, транспортному та медичному забезпеченні. Закон має вступити в дію вже з 1 січня 2010 р. Однак це потребує значних обсягів додаткового фінансування соціальних заходів, що вряд лі можливо в умовах дефіциту бюджетних коштів.

Ініціативи парламенту у сфері соціальної політики доповнились прийняттям у цілому проекту закону «Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи». Ним вводиться мораторій на стягнення банками заставного житла, в якому постійно проживають громадяни. Асоціація українських банків застерігає, що прийняття цього закону матиме вкрай негативні наслідки для банківської системи⁵³.

Влада займає активну позицію щодо своєчасного виконання зобов’язань зі сплати заробітних плат та пенсій.

У травні прем’єр-міністр Ю.Тимошенко поставила перед державними підприємствами ультиматум з вимогою погасити заборгованість із заробітної плати до 1 червня. Основні претензії адресовані міністерствам промислової політики, вугільної промисловості, аграрної політики, транспорту та зв’язку. Підпорядковані ним підприємства мають найбільшу суму боргу перед працівниками.

21 травня Верховна Рада подолала вето Президента на закон, яким посилюються штрафні санкції для підприємств за несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. І одночасно цим законом надається право на реструктуризацію заборгованості за внесками, нарахованими за 2007-2008 рр.

У Пенсійному фонді очікують на збільшення надходжень в зв’язку з реструктуризацією боргів підприємств. Натомість Президент В.Ющенко бачить загрозу зниження доходів Пенсійного фонду, що матиме ризик у появі боргів з виплати пенсій⁵⁴.

4.6. Заходи щодо регулювання цін

У травні Уряд прийняв три рішення стосовно забезпечення стабільності цін на окремі групи товарів. Вони стосувалися:

• проведення регіональних продовольчих ярмарків для забезпечення населення якісною сільськогосподарської продукцією за доступними цінами;
  
• реалізації з державного продовольчого резерву цукру з максимальною торговельною надбавкою у 15%;
  
• затвердження плану заходів щодо стабілізації цін у 2009 р. на лікарські засоби, який включав би вивчення обсягів закупівель, формування державного замовлення, розширення державної аптечної мережі⁵⁵.