Нено експлуатацію 87 державних автомобілів І 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього 472, в т
| Вид материала | Документы |
- Програми дисциплін ● Теорія автомобілів І тракторів Втуп, 118.6kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 199.1kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 91.36kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 94.33kb.
- Реферат по правознавству Тема: Провадження у справах про адміністративні правопорушення, 205.01kb.
- Назва реферату: Будова та експлуатація автомобілів. Зварювальні роботи Розділ, 114.46kb.
- Кон’юнктура глобального ринку легкових автомобілів, 515.86kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 95.04kb.
- Звіт про проведення закупівель товарів, 190.52kb.
- Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
Аналізуючи моніторингову інформацію, можна зробити деякі висновки не тільки щодо тенденцій в змінах стану довкілля, а й щодо об’єктивності даних спостережень та їх адекватності реальному стану.
Отже, щодо першого.
За останнє десятиріччя суттєвих змін у стані навколишнього природного середовища області не відбулося, не зважаючи на значні зміни в активності техногенної сфери.
Щодо другого.
Насторожує значна амплітуда коливань у багатьох наведених вище графіках та діаграмах. Недостатня впевненість в результатах – наслідок вад існуючої моніторингової системи :
- по-перше, просторова і часова фрагментарність картини, що обумовлена недостатністю ресурсів для розширення мережі точок спостережень і регулярності відбору проб, та (або) практична відсутність систем автоматизованого збору інформації;
- по-друге, розмаїття в оснащеності контрольно-вимірювальними приладами та устаткуванням з різними порогами чутливості, неоднакова кваліфікація фахівців, відсутність єдиних методик при проведенні аналітичних досліджень;
- по-третє, повна відсутність даних за деякі періоди, як наслідок часткового або повного згортання робіт деякими суб’єктами моніторингу через відсутність фінансування.
4. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
Демографічна ситуація в області, як і в цілому в державі, залишається складною і характеризується низьким рівнем народжуваності та високою смертністю населення, що призводить до його від’ємного приросту.
Як наслідок, чисельність населення постійно зменшується і станом на 01.01.2003 р. складає 1609,4 тис. чол. проти 1723,9 тис.чол. в 1996 р. В середньому за рік кількість населення зменшується на 12-14 тис.чол.
Рівень смертності в 2002 р. виріс на 3% порівняно з попереднім роком і склав 18,1 на 1000 населення проти 17,6 (у 1990 р. по області – 14,4, у 2001 р. в Україні – 15,2), всього померло в 2002 р. 29218 чоловік проти 29390 у 2001 р., 25252 у 1990 р.
Значно вищі показники смертності в сільських районах області, тоді як в містах (Полтава, Кременчук, Комсомольськ) вони в межах 12,0 - 13,4. Найвищі показники смертності в Чорнухинському (25,5), Козельщинському (24,0), Н.Санжарському (23,4), Глобинському (23,7) районах.
В структурі смертності провідні місця продовжують займати хвороби системи кровообігу, новоутворення, травми, отруєння та онкологічні захворювання, на які приходиться близько 90% всіх причин смерті населення.
В статево-віковому розрізі смертність продовжує мати характерні і досить стабільні особливості. Так, смертність чоловіків в усіх вікових групах вища за смертність жінок, особливо в найактивнішому працездатному віці (у віці 30-39 років смертність чоловіків перевищує смертність жінок в 3 рази).
При загальній тенденції до росту смертності населення вперше за багато років в 2002р. в області збільшилась кількість народжених дітей на 412 порівняно з даними 2001р., що призвело до росту рівня народжуваності – 7,2 на 1000 населення проти 6,6 (Україна 2001р. – 7,7, область 1990р. – 11,8) та деякого зменшення від’ємного приросту населення, який склав (-10,9) проти (-11,0), 1990р. – (-2,6) на 1000 населення.
Найнижчі показники народжуваності в Козельщинському (5,9), Полтавському (6,2) районах, мм. Полтаві (6,6), Комсомольську (6,3). Високий рівень народжуваності має місце в Карлівському (8,5), Котелевському (8,9), Чутівському (8,6), Н.Санжарському (8,1) районах.
Розподіл населення за місцем проживання (в міській та сільській місцевості) в цілому по області залишається стабільним – питома вага міського населення складає 58,7%, сільського – 41,3%. Статева структура населення області є також сталою, в якій переважають жінки – 54,2%, чоловіків – 45,8%. При цьому до 29 років переважають в статевій структурі чоловіки, в подальшому – питома вага жінок збільшується, особливо у віці 65 років і старше.
Середня тривалість життя в області для чоловіків складає 63 роки, для жінок – 74 роки.
Аналіз захворюваності населення області за останні 3 роки свідчить про постійне зростання даного показника серед дорослого населення та підлітків – показник вперше виявлених хвороб серед дорослого населення в 2002р. склав 4740,7 на 10 тис. населення проти 4257,1 в 2000р. (зростання на 11,3%); серед підлітків – 7657,7 на 10 тис. відповідного населення проти 6779,4 в 2000р. (зростання на 12,9%). Захворюваність дітей значно перевищує захворюваність підлітків та, особливо, дорослого населення, хоча порівняно з 2001р. знизилася і склала 1150,7 на 10 тис. дітей проти 1552,3 (зниження на 26%).
Таблиця 4.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис.
| Категорія населення | Рік | ||
| 2000 | 2001 р. | 2002 р. | |
| Дорослі | 4257,1 | 4369,4 | 4740,7 |
| Підлітки | 5779,4 | 7477,4 | 7657,7 |
| Діти | 1486,0 | 1552,3 | 1150,7 |
В структурі поширеності хвороб на І місці стабільно залишаються хвороби системи кровообігу, на II - органів дихання, на III - новоутворення.
Таблиця 4.2. Поширеність хвороб, на 10 тис.
| Класи хвороб | Рік | |
| 2000 | 2001 | 2002 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Системи кровообігу | 4065,4 | 4902,5 | 6043,2 |
| Органів дихання | 2167,8 | 2004,0 | 2045,9 |
| Новоутворення | 423,4 | 381,8 | 382,7 |
| Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин | 367,2 | 382,2 | 353,9 |
| Кров і кровотворні органи | 63,3 | 69,3 | 80,8 |
Рис. 4.2. Поширеність хвороб у 2002 році, на 10 тис.
Захворюваність на гострі кишкові інфекції в області за 2002 рік у порівнянні з 2001 роком знизилась на 28,3%, показник захворюваності склав 140,1 на 100 тис. населення, по Україні – 153,7. Показник захворюваності дитячого населення – 460,7 на 100 тис. даного контингенту (по Україні – 510,6), зниження захворюваності порівняно з попереднім роком на 28,1%.
В той же час найвищі рівні захворюваності на гострі кишкові інфекції в 2002 році реєструвалися в м.Комсомольську, Глобинському районі, Решетилівському районі, м.Кременчуці, Хорольському районі та м.Полтаві (264; 253,5; 186,3; 172,4; 168,6; 160,5 відповідно).
В 2002 році в області відбулося зниження захворюваності на дизентерію на 56,4%, показник 6,7 на 100 тис. населення (по Україні – 17,9). Захворюваність дітей знизилась на 65,7%, показник 18 на 100 тис. дитячого населення (по Україні – 59,3), але, не зважаючи на зниження захворюваності дизентерією в цілому по області, високі показники захворюваності зареєстровані в Глобинському, Диканському, Решетилівському, Козельщинському районах (24,1; 22,7; 16,3; 16,3 на 100 тис. населення).
Шляхи передачі дизентерії були встановлені у 78,2%, з них водний шлях передачі дизентерії встановлений лише у 1,2% (харчовий – у 85%).
Продовжувала зростати в 2002 році захворюваність на вірусний гепатит А – порівняно з попереднім роком на 45,5%, показник 88,15 на 100 тис. населення (по Україні 69,7) проти 60,6 у 2001 році. Захворюваність дитячого населення зросла на 91,7%. Показник захворюваності 115,9 на 100 тис. дитячого населення (по Україні 125,9) проти 60,5 у 2001 році. Найбільш інтенсивний ріст захворюваності відмічався в Кременчуцькому, Решетилівському районах та м.Кременчуці. На водний шлях передачі вірусного гепатиту припадає 4,5%
При проведенні вірусологічних досліджень питної води був виявлений антиген вірусного гепатиту А в пробах води, доставлених з м.Полтави, Решетилівського, Глобинського районів, тобто з регіонів з високим рівнем захворюваності, що говорить про велике значення водного шляху передачі.