Нено експлуатацію 87 державних автомобілів І 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього 472, в т
| Вид материала | Документы |
- Програми дисциплін ● Теорія автомобілів І тракторів Втуп, 118.6kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 199.1kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 91.36kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 94.33kb.
- Реферат по правознавству Тема: Провадження у справах про адміністративні правопорушення, 205.01kb.
- Назва реферату: Будова та експлуатація автомобілів. Зварювальні роботи Розділ, 114.46kb.
- Кон’юнктура глобального ринку легкових автомобілів, 515.86kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 95.04kb.
- Звіт про проведення закупівель товарів, 190.52kb.
- Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
3. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПЕРІОД 1992-2002 рр.
Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою КМУ № 391 від 30.03.1998 р. із змінами, внесеними Постановою КМУ № 528 від 16.05.01 р., моніторинг навколишнього природного середовища в області здійснюють установи та підприємства чотирьох міністерств та чотирьох державних комітетів. Узагальнені дані про систему точок та постів спостереження за навколишнім природним середовищем зведені до табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень
| № | Суб‘єкти моніторингу довкілля | Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень | |||||||
| атмосферне повітря | промислові викиди в атмосферу | поверхневі води | підземні води | ґрунти | |||||
| річки та водоймища | морські води | ||||||||
| джерел скидів стічних вод | решта | джерел скидів стічних вод | решта | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Міністерство екології та природних ресурсів | 10 | | 36 | 115 | | | 127 | 67 |
| 2 | МНС | | | | | | | | |
| 3 | МОЗ | 35 | | | | | | | |
| 4 | Міністерство аграрної політики | | | | 27 | | | | 24 |
| 5 | Держкомлісгосп | | | | | | | | |
| 6 | Держводгосп | | | | 11 | | | | |
| 7 | Держкомзем | | | | | | | | |
| 8 | Держбуд | | | | 6 | | | 22 | |
Суб’єктами моніторингу, підпорядкованими Міністерству екології та природних ресурсів України, є Державне управління екоресурсів, обласний центр по гідрометеорології та Харківська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія”.
МНС, згідно з Положенням про державну систему моніторингу, здійснює нагляд за зонами радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, яких в Полтавській області немає.
Полтавська обласна СЕС, крім наведених в таблиці стаціонарних, має пересувні пости для контролю за станом атмосферного повітря. Інвентаризація точок спостереження за станом ґрунтів, поверхневих вод та питної води не проведена, районні СЕС надають в область зведені дані, з урахуванням яких і складається звіт по області.
Полтавське обласне управління земельних ресурсів складає звіти про структуру, розподіл, стан та використання земельних угідь, але ця інформація не має прив’язки до просторових координат.
В таблиці наведені дані тільки про точки спостереження обласного державного комунального підприємства “Полтававодоканал”, що розташовані в межах м. Полтави та комунального підприємства “Кременчукводоканал” м. Кременчука.
При кількості джерел промислових викидів в атмосферу більше 20 тис. відділ аналітичного контролю держуправління екоресурсів в змозі за рік зробити не більше 100 контрольних вимірів. Нерегулярність таких вимірів не дозволяє вважати об’єкти, на яких вони проводяться, точками спостереження.
Кременчуцький міськвиконком продовжує роботи по створенню комплексної системи регіонального екологічного моніторингу в м. Кременчуці. В 2001 р. завершено стадію “Науково-методичне забезпечення створення регіональної системи комплексного екологічного моніторингу (РС КЕМ)”, виконану УкрНДІЕП м. Харків. У 2002 році розпочата робота по реалізації першочергових задач програми.
Таблиця 3.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів
| № з.п. | Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля | Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм | Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Стан підземних вод в зоні впливу полігону твердих побутових відходів м. Кременчука (лише один промінь /напрямок/) | Відділ екології Кременчуцького міськвиконкому | |
Таблиця 3.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля
| № з.п. | Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля | Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) | Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. | Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Комплексна система регіонального екологічного моніторингу м. Кременчук | Впровадження | | |
Основні тенденції змін у стані природного середовища
Атмосферне повітря
Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться обласною СЕС та лабораторією Полтавського обласного центру по гідрометеорології.
Полтавська обласна СЕС відбирає за рік близько 4000 проб атмосферного повітря на стаціонарних та, більшістю, пересувних постах спостережень. Узагальнені дані по області за останні роки зведені до табл.3.4. та відображені на рис.3.1.
Таблиця 3.4. Рівні забруднення атмосферного повітря в населених пунктах області по роках за даними облСЕС (% проб з перевищенням ГДК)
| Інгредієнти | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| Пил | 29,3 | 27 | 26,7 | 29,5 | 26,5 | 28,2 | 34,0 | 28,1 | 30,4 | 33,3 |
| Сірчистий ангідрид | 11,8 | 18,8 | 12,5 | 17,1 | 9,5 | 10,1 | 15,0 | 13,7 | 9,5 | 5,3 |
| Окис вуглецю | 11,7 | 8,6 | 8,5 | 5,7 | 31,6 | 29,8 | 37,9 | 33,0 | 36,2 | 25,2 |
| Окисли азоту | 30,5 | 24,6 | 21,9 | 24,7 | 19,1 | 19,0 | 26,3 | 27,4 | 20,5 | 16,5 |
| Аміак | 42,4 | 30,8 | 28,4 | 15,1 | 16,7 | 15,6 | 9,7 | 4,8 | 11,9 | 1,4 |
| Фенол і його похідні | 8,8 | 11,3 | 3,3 | 6,9 | 16,0 | 9,8 | 18,1 | 15,5 | 22,1 | 16,4 |
| Солі важких металів | 0,3 | | 17,7 | | 2,2 | 4,8 | 10,0 | 3,1 | 5,5 | |
| Разом | 17,8 | 19,3 | 16,4 | 15,4 | 12,5 | 13,3 | 17,1 | 14,9 | 16,5 | 13,9 |
Полтавський обласний ЦГМ відбирає та аналізує за рік більше 20 тис. проб повітря. Регулярні спостереження за ступенем забруднення повітря здійснюються по 10 інгредієнтах, крім того, у відібраних фільтрах з аерозолями в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ визначається вміст в повітрі 8 важких металів та бенз(а)пірену.
Таблиця 3.5.Рівні забруднення атмосферного повітря у м .Полтаві за даними ЦГМ (середньорічні концентрації у кратностях ГДК)
-
Інгредієнти
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
Пил
1,333
1,333
1,333
1,000
1,333
0,667
1,000
1,333
1,333
1,000
1,300
Діоксид сірки
0,140
0,160
0,140
0,100
0,080
0,080
0,080
0,080
0,080
0,080
0,100
Оксид вуглецю
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,667
0,700
Діоксид азоту
1,000
1,000
1,000
0,750
0,750
0,750
0,750
0,750
0,750
0,750
0,800
Оксид азоту
0,500
0,500
0,500
0,500
0,500
0,333
0,333
0,333
0,333
0,333
0,300
Фтористий водень
0,800
0,600
0,600
0,400
0,400
0,300
0,400
0,400
0,400
0,200
0,300
Хлористий водень
0,200
0,200
0,150
0,100
0,100
0,100
0,100
0,100
0,100
0,100
0,100
Аміак
0,750
0,500
0,750
0,500
0,500
0,500
0,500
0,500
0,500
0,500
0,200
Формальдегід
1,333
1,000
1,000
0,667
1,000
0,667
0,833
0,833
0,833
1,000
1,000
Бенз(а)пірен
4,600
4,400
1,400
1,700
2,200
1,700
1,500
1,700
1,400
1,200
0,700
Результати аналізів за останні роки засвідчили, що рівень забруднення приземного шару атмосфери на території м. Полтави обумовлений здебільшого наявністю в повітрі 5-ти пріоритетних домішок: бенз(а)пірен, пил, формальдегід, діоксид азоту, оксид вуглецю, з яких лише пил та бенз(а)пірен в окремі роки перевищували ГДК (граничні допустимі концентрації). Рівень забруднення іншими домішками не перевищував нормативні показники. Це стосується і вмісту важких металів, зокрема кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, хрому, цинку та свинцю.
В той же час, в окремі періоди за несприятливих метеоумов максимальні концентрації в 2002 році перевищували максимальну разову ГДК і досягали: по пилу 2,8, оксиду вуглецю - 2,6, діоксиду азоту - 2, формальдегіду - 1,7 ГДК. Випадків високого та екстремально високого рівня забруднення атмосферного повітря не зареєстровано.
Найбільш помітно тенденції забруднення атмосферного повітря за останні роки проглядають в табл.3.6. і рис.3.3, де дані базуються на матеріалах річної державної статистичної звітності за формою 2-тп (повітря).
Таблиця 3.6.Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за даними обласного управління статистики по роках, тис.т
| Забрудники | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| Пил | 25,189 | 21,066 | 16,087 | 14,982 | 11,621 | 10,930 | 10,540 | 7,000 | 6,633 | 6,262 | 6,619 |
| Сірчистий ангідрид | 44,184 | 47,650 | 48,442 | 31,150 | 20,636 | 13,552 | 19,323 | 10,273 | 5,301 | 5,024 | 9,275 |
| Окис вуглецю | 25,739 | 33,366 | 27,600 | 22,574 | 20,414 | 19,198 | 14,888 | 16,819 | 16,619 | 15,325 | 15,686 |
| Окисли азоту | 10,415 | 14,487 | 13,077 | 11,940 | 10,909 | 11,504 | 10,448 | 9,337 | 8,371 | 10,672 | 10,592 |
| Вуглеводні (без ЛОС) | 61,832 | 54,729 | 54,624 | 34,883 | 26,308 | 22,161 | 23,037 | 21,272 | 16,555 | 16,765 | 20,844 |
| ЛОС | 11,143 | 12,786 | 9,874 | 8,184 | 6,399 | 5,552 | 5,388 | 5,028 | 5,329 | 4,944 | 5,097 |
| Інші газоподібні та рідкі | 2,007 | 1,609 | 2,083 | 2,518 | 3,320 | 1,326 | 2,570 | 3,790 | 1,591 | 5,881 | 3,651 |
Поверхневі води суші
Багаторічні аналітичні дослідження підтверджують відсутність негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад не перевищують ГДК. Спостерігається незначне перевищення нормативів вмісту заліза та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний. Влітку, при досить тривалому високому рівні температур, в деяких річках у 2001 та 2002 рр. спостерігалося різке зниження вмісту розчиненого кисню, в липні мали місце факти загибелі дрібної риби (тюльки, бичків) та деяких молюсків в Кременчуцькому водосховищі.
Результати спостережень за останні роки по критичних інгредієнтах наведені у табл. 3.7-3.9, та ж інформація у графічному вигляді – на рис. 3.4-3.6.
Річка Дніпро у вигляді Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ розташована на півдні області, в районі м. Кременчука вона має статус річки. На території області в Дніпро впадають три річки державного значення - Сула, Псел, Ворскла та декілька малих річок.
Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище.
Річка Псел протікає від межі з Сумською областю по території 8 районів Полтавської області (334 км) і впадає в Дніпродзержинське водосховище.
Річка Ворскла протікає по території Полтавської області (206км) від кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище.
Таблиця 3.7. Вміст БСК5 у водах річок, середні показники по всіх створах у кратностях ГДК
| Роки | Дніпро | Сула | Псел | Ворскла |
| 1993 | 1,478 | 1,888 | 1,620 | 2,011 |
| 1994 | 1,771 | 1,823 | 1,559 | 1,941 |
| 1995 | 1,425 | 1,840 | 1,589 | 1,936 |
| 1996 | 1,474 | 1,980 | 1,566 | 1,944 |
| 1997 | 1,563 | 1,935 | 1,807 | 2,092 |
| 1998 | 1,445 | 1,766 | 1,882 | 2,110 |
| 1999 | 1,326 | 1,665 | 1,675 | 2,142 |
| 2000 | 1,181 | 1,682 | 1,439 | 1,760 |
| 2001 | 1,733 | 1,571 | 1,412 | 1,468 |
| 2002 | 1,866 | 1,779 | 1,494 | 1,923 |
Таблиця 3.8. Вміст амонію сольового у водах річок, середні показники по всіх створах у кратностях ГДК
| Роки | Дніпро | Сула | Псел | Ворскла |
| 1993 | 0,835 | 1,171 | 1,026 | 0,770 |
| 1994 | 1,436 | 1,666 | 1,188 | 1,580 |
| 1995 | 0,540 | 1,048 | 0,870 | 0,962 |
| 1996 | 1,368 | 0,986 | 0,721 | 1,004 |
| 1997 | 0,706 | 0,907 | 1,103 | 0,992 |
| 1998 | 0,762 | 0,844 | 0,834 | 0,543 |
| 1999 | 0,613 | 0,325 | 0,510 | 0,575 |
| 2000 | 0,811 | 0,541 | 0,678 | 0,502 |
| 2001 | 0,891 | 0,762 | 1,094 | 0,555 |
| 2002 | 1,040 | 0,701 | 0,643 | 0,434 |
Таблиця 3.9. Вміст заліза у водах річок, середні показники по всіх створах у кратностях ГДК
| Роки | Дніпро | Сула | Псел | Ворскла |
| 1993 | 3,750 | 2,748 | 2,267 | 2,990 |
| 1994 | 3,740 | 4,932 | 4,227 | 3,622 |
| 1995 | 3,675 | 4,244 | 5,843 | 3,343 |
| 1996 | 2,638 | 3,366 | 3,494 | 3,548 |
| 1997 | 3,611 | 3,539 | 5,303 | 4,180 |
| 1998 | 3,172 | 3,566 | 5,105 | 2,500 |
| 1999 | 5,504 | 3,891 | 4,737 | 3,306 |
| 2000 | 2,971 | 3,138 | 2,351 | 1,434 |
| 2001 | 3,528 | 2,136 | 1,487 | 3,436 |
| 2002 | 1,970 | 1,703 | 3,003 | 1,715 |
Радіологічний контроль стану поверхневих вод в області здійснює Полтавське регіональне управління водних ресурсів Держводгоспу. Багаторічні дослідження вказують, що вміст як стронцію, так і цезію у воді річок області, де проводився аналіз, на один-два порядки нижчий за допустимі норми.
Підземні води
Основними експлуатаційними водоносними горизонтами в межах Полтавської області є сеноман-нижньокрейдовий та бучацько-канівський горизонти. Згідно з даними спостережень за елементами режиму зони активного водообміну підземної гідросфери на території Полтавської області в 2002 р. рівні ґрунтових вод зафіксовані на відмітках, близьких до багаторічних, виснаження запасів підземних вод зафіксовано не було.
Моніторинг підземних вод на території Полтавської області здійснює Харківська КГП КП “Південукргеологія”. Головним і болючим питанням геологів є незадовільне фінансування робіт по підтримці у працездатному стані спостережної гідрогеологічної мережі, яке продовжується вже тривалий час, призводить до суттєвих інформаційних втрат, наслідком яких є неможливість прийняття адекватних оперативних рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Так, за 2001 р. на території області було відібрано 14 проб води на хімічний аналіз, що складає 7 % від запланованих обсягів, протягом 2002 р. проби зі спостережних свердловин взагалі не відбирались, не було проведено й інспектування гідрологічних постів. Таким чином, об’єктивно висвітлити питання якості підземних вод та оцінити рівень їх забруднення у теперішній час неможливо.
Питна вода
Господарсько-питне водопостачання Полтавської області здійснюється з підземних водозаборів, за виключенням мм. Комсомольська, Кременчука та Кременчуцького району, які забезпечуються, більшою частиною, з поверхневих водойм (Кременчуцьке водосховище).
Для бучаксько-канівського горизонту характерно перевищення фтору, тому в деяких районах (Лубенський, Гребінківській, Оржицький, Миргородський, Шишацький, Решетилівській, Кобеляцький, Карлівський) спостерігається перевищення ГДК по цьому інгредієнту.
З інших відхилень в воді централізованих систем водопостачання відмічаються:
Залізо - Кременчук, Гадяч, Диканька, Карлівка, Котельва, Лохвиця, Миргород;
прозорість - в тих же районах (пряма залежність від заліза);
хлориди - Глобино, Лохвиця, Лубни, Машівка, Миргород, Н-Санжари, Полтавський р-н;
сульфати - Решетилівській р-н;
сухий залишок - ті ж райони, де перевищення хлоридів та сульфатів.
Таблиця 3.10. Питома вага проб питної води з джерел централізованого водопостачання, які не відповідали нормативам по хімічним показникам за даними облСЕС, %
| № з/п | | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| 1 | Джерела централізованого водопостачання (всі) | 6,6 | 7,8 | 10,2 | 15,3 | 12,7 | 12,3 | 13,8 | 14,8 | 8,8 | 10,7 | 8 |
| 2 | Комунальні водопроводи | 5,2 | 6,5 | 6,3 | 12,5 | 10,2 | 9,0 | 10,3 | 13,3 | 6,1 | 7,6 | 6,2 |
| з них із відкритих водойм | 2,8 | 9,6 | 6,2 | 12,2 | 4,4 | 3,0 | 0,8 | 7,9 | 1,0 | 11,4 | 2,7 | |
| 3 | Відомчі водопроводи | 8,1 | 6,3 | 13,3 | 13,9 | 10,5 | 15,2 | 13,4 | 15,2 | 9,1 | 14,4 | 9,4 |
| 4 | Сільські водопроводи | 8,3 | 10,7 | 16,2 | 21,5 | 19,7 | 17,2 | 20,0 | 16,8 | 13,8 | 14,5 | 10,9 |
Таблиця 3.11. Бактеріологічна забрудненість питної води джерел централізованого водопостачання за даними облСЕС, %
| № з/п | | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| 1 | Джерела централізованого водопостачання (всі) | 7,8 | 6,1 | 6,8 | 7,8 | 5,6 | 5,3 | 6,1 | 4,6 | 3,6 | 4,0 | 3,7 |
| 2 | Комунальні водопроводи | 4,7 | 3,9 | 4,6 | 5,5 | 3,9 | 3,4 | 4,7 | 3,1 | 2,8 | 2,8 | 2,8 |
| з них із відкритих водойм | 1,5 | 1,4 | 1,7 | 1,9 | 2,6 | 2,8 | 5,8 | 2,6 | 2,2 | 2,2 | 2,1 | |
| 3 | Відомчі водопроводи | 7,8 | 8,2 | 7,8 | 9,2 | 7,3 | 6,2 | 6,5 | 4,8 | 4,8 | 4,9 | 5,0 |
| 4 | Сільські водопроводи | 12,6 | 8,4 | 10,1 | 11,1 | 8,1 | 8,3 | 8,6 | 7,2 | 5,1 | 5,9 | 4,8 |
Ґрунти
Відділом аналітичного контролю держуправління екоресурсів за рік відбирається та аналізується близько 250 проб ґрунту сільськогосподарських угідь, земель під промисловими комплексами, земель населених пунктів, парків та лісопарків промислових міст, зон рекреації та масового відпочинку.
За результатами проведених аналізів виявлені перевищення ГДК валового вмісту важких металів на промислових майданчиках. На прилеглих територіях перевищує фоновий показник вміст нафтопродуктів.
Протягом року відбулося 10 аварійних випадків забруднення грунтів нафтопродуктами з перевищенням фону в 3 – 60 разів.
Контрольні показники стану забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення відповідають вимогам ГДК, за винятком фтору.
Полтавський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції контролював рівні забруднення орних земель залишками пестицидів, солями важків металів, радіонуклідами. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що:
- вміст ЗК пестицидів: ДДТ, у-ГХЦГ, атразину, симазину,дурсбану, карбофосу, метафосу, фозалону та фосфаміду в проаналізованих зразках не перевищував ГДК;
- забруднення солями важких металів на контрольованих ділянках складало: Cd – від 0,01 до 0,2 ГДК, Pb – від 0,03 до 0,25 ГДК, Hg – від 0,05 до 0,1 ГДК;
- гамма-фон – на рівні природного, вміст радіонуклідів відповідає чистим землям, динаміку стану можна простежити на рис. 3.9. – 3.11.
Таблиця 3.12. Питома вага проб ґрунту, які не відповідали санітарним нормативам по хімічних показниках за даними облСЕС, %
| № з/п | | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| 1 | в місцях виробництва продукції рослинництва | 4,5 | 10,9 | 8,4 | 6,5 | 0,5 | 2,3 | 3,1 | 2,5 | 1,4 | 0,9 | 1,3 |
| 2 | на території промислових підприємств | 25,0 | 53,3 | | | 28,5 | 14,7 | 10,0 | 20,4 | 24,1 | 33,9 | 10 |
| 3 | на території санітарно-захисних зон підприємств | 4 | 32,7 | 80,0 | 59,2 | | 30,9 | 32,7 | 29,6 | 28,8 | 4,2 | 5,0 |
| 4 | в зоні впливу транспортних магістралей | 18,2 | 29,6 | 20,0 | 20,5 | 10,2 | 9,1 | | 11,8 | 9,4 | 2,3 | 5,1 |
| 5 | в місцях зберігання токсичних відходів: - на території підприємств | | | | | | 5,7 | 14,6 | 20,9 | 10,3 | 2,4 | 3,8 |
| - поза територією підприємств, в місцях їх утримання чи захоронення (полігони, звалища, кар’єри) | 17,6 | 41,6 | 66,6 | 42,8 | 40,0 | 15,6 | 12,6 | 10,9 | 16,0 | 12,2 | 4,3 | |
| 6 | в житловій зоні | 5,9 | 12,7 | 2,2 | 9,6 | 0,9 | 2,8 | 2,3 | 4,8 | 1,3 | 1,9 | 2,1 |