Geum.ru

Загальна інформація про діяльність Банку

Вид материалаДокументы

Содержание


Примітка 1.11. Іноземна валюта
Примітка 1.12. Звітність за сегментами
Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснював свою діяльність
Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Примітка 1.11. Іноземна валюта


Всі активні та пасивні операції, що здійснюються Банком в іноземній валюті, відображаються в бухгалтерському обліку за номіналом (якщо інше не передбачено законодавством). В звіті Баланс всі валютні залишки за статтями активів та зобов’язань відображено в національній валюті за курсом Національного банку України, встановленим на останній робочій день звітного року.

Доходи та витрати, що виникають в результаті діяльності Банку, відображаються в національній валюті за офіційними курсами, встановленими Національним банком України на дату визнання - нарахування або отримання, в залежності від методу. Відповідним чином доходи та витрати відображаються у Звіті про фінансові результати.

Переоцінка валютних статей балансу здійснюється щоразу при зміні курсу національної валюти до іноземної.

Політика керівництва щодо мінімізації ризиків збитку внаслідок зміни курсу іноземних валют за звичайних умов діяльності Банку базується на щоденному управлінні валютною позицією Банку окремо за кожною валютою, що дозволяє завчасно приймати рішення щодо обмеження валютного ризику. Крім того, здійснюється постійний моніторинг і прогноз динаміки курсів на валютному ринку України та міжнародних валютних ринках, аналізується співставлення тенденцій руху курсів та їх можливого впливу на наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу Банку, що виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют. З метою внесення в поточну діяльність коректив, спрямованих на обмеження ймовірних і очікуваних втрат, проводиться вимірювання та контроль операцій в іноземній валюті, планується збалансованість доходів та витрат, що їх отримують/сплачують в іноземній валюті.

З метою мінімізації валютних ризиків внаслідок неповернення кредитів, що надані позичальникам в іноземній валюті, Банком здійснюється формування резервів у валюті наданих кредитів.

Для управління валютним ризиком щоденно здійснюються розрахунки та контроль нормативів валютної позиції, розмір яких не має перевищувати граничні межі значень, встановлених Національним банком України. При здійсненні операцій в іноземній валюті, що можуть вплинути на розмір валютної позиції, здійснюється їх поточне вимірювання та наслідки на дотримання лімітів відкритої довгої/короткої валютної позиції.


Примітка 1.12. Звітність за сегментами


Сегмент визначається як компонент бізнесу Банку, який може бути виділений і який пов'язаний або з наданням продуктів та послуг (сегмент діяльності), або з наданням продуктів та послуг у конкретному економічному середовищі (географічний сегмент), в якому він наражається на ризики й одержує економічні вигоди, відмінні від ризиків і економічних вигод в інших сегментах.

Господарський сегмент - відокремлювана частина діяльності Банку з надання певного виду (або групи) послуг, яка відрізняється від інших:
  • видом послуг;
  • способом отримання доходу;
  • характером виробничого процесу;
  • характерними для цієї діяльності ризиками;
  • категорією клієнтів.



Сегменти, основна частина доходів яких походить від надання послуг зовнішнім клієнтам, а також доходи, фінансові результати й активи яких перевищують 10% від загальних показників за всіма сегментами, розкриваються окремо.

Географічні сегменти Банку показані у цій фінансовій звітності окремо виходячи з фактичного місця діяльності контрагента, тобто з урахуванням не юридичного, а економічного ризику.


Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснював свою діяльність


Оцінка комплексу тенденцій, що визначали економічний та фінансовий стан України, дозволяє акцентувати увагу на факторах ризику, які формували економічні та фінансові умови функціонування економіки нашої країни в 2011 році. Макроекономічна ситуація в країні свідчить про деяке уповільнення в частинівідновлення реального сектора, при цьому ситуація в банківській системі країни залишалася відносно стабільною. На динаміку і перспективи розвитку вітчизняної економіки продовжували чинити тиск традиційні ризики:
  • залежність динаміки розвитку реального сектора економіки України від кон'юнктури на світових товарних і сировинних ринках, а також від можливих коливань попиту на продукцію вітчизняного експорту;
  • зростання обсягу державного боргу та видатків з його обслуговування при збереженні необхідності в нових запозиченнях з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності державного бюджету та погашення запозичень, залучених у попередні бюджетні періоди;
  • висока питома вага у витратній частині державного бюджету поточних першочергових  витрат, які не підлягають скороченню, а також витрат по фінансуванню опосередкованого бюджетного дефіциту (дефіцит Пенсійного фонду і компенсації НАК «Нафтогаз України» різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації), що чинить тиск на збалансованістьбюджетних показників;
  • негативне сальдо торгового балансу, що надає тиск на платіжний баланс і показники зовнішньої ліквідності, що ймовірно призведе до подальшого нарощування валового зовнішнього боргу;
  • висока чутливість банківської системи Україні до системних та індивідуальних ризиків, яка стримує відновлення банківського ринку.


На валютному ринку спостерігалося посилення дисбалансів попиту та пропозиції з бокуосновних учасників, що змушувало НБУ розширювати перелік адміністративних заходів для стабілізаціїкурсу національної грошової одиниці. Протягом осені 2011 р. кілька разів змінювалисяправила роботи на готівковому валютному ринку. Попит на валюту був частково компенсований за рахунок валютних інтервенцій НБУ, що призвело дозниження золотовалютних резервів на 8,1% до 31,6 млрд. доларів США. Уряд планував до кінця 2011 р. отримати два транші від МВФ по 1,5 млрд. дол. кожен, які планувалося направити у валютні резерви НБУ, але після безрезультатних переговорів з місією МВФ транш отримано не було.

Знизилася інвестиційна привабливысть України.У рейтингу Світового банку Doing Business Україна опустилася на 152-е місце (з 183), у 2010р. займала 134-е місце (з 178).

За таких умов Банком пильно відстежувались показники нормативів ліквідності, платоспроможності та адекватному розподіленню ресурсів.


Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти


В процесі своєї діяльності ПАТ “А-БАНК» керується Міжнародними та Національними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Протягом звітного року Банк застосував такі переглянуті МСФЗ і нові Інтерпретації:


МСФЗ (IAS) 24 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін»був переглянутий в 2009 роціі набрав чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2011 року або після цієї дати, в результаті чого: (а) було спрощено визначення пов'язаної сторони і уточнено його значення, а також усунені суперечності і (б) було надано часткове звільнення від застосування вимог до надання інформації для державних компаній. В результаті перегляду стандарту Банк тепер також повинен розкривати договірні зобов'язання щодо купівлі та продажу товарів чи послуг пов'язаним сторонам. Банк вважає що ці зміни не матимуть впливу на його діяльність, тому що такі операції з пов’язаними сторонами не проводились.

Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (випущені в травні 2010 року і набрали чинності з 1 січня 2011 року). Удосконалення представляють собою поєднання суттєвих змін і роз'яснень наступних стандартів і інтерпретацій: згідно з переглянутим МСФЗ 1 (i) балансова вартість відповідно до раніше діючих ЗПБО використовується як умовно розрахована вартість статті основних засобів або нематеріальних активів, якщо ця стаття використовувалася в операціях, які підпадають під регулювання ставок, (ii) переоцінка, викликана певною подією, може бути використана як умовно розрахована вартість основних засобів, навіть якщо ця переоцінка проведена протягом періоду, який входить в першу фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ, і (iii) компанії, вперше застосовують МСФЗ, повинні пояснити зміни в обліковій політиці або винятки з вимог МСФЗ 1, введені між першим проміжним звітом по МСФЗ та першою фінансовою звітністю за МСФЗ; згідно з переглянутим МСФЗ 3 необхідно (i) провести оцінку за справедливою вартістю (в тому випадку , якщо інші стандарти МСФЗ не вимагають оцінки на іншій основі) неконтролюючій частки участі, яка не є поточною участю або не дає власникові право на пропорційну частку чистих активів у разі ліквідації, (ii) надати рекомендації щодо умов виплат, заснованих на акціях, в придбаної компанії, які не були змінені або були добровільно змінені в результаті об'єднання бізнесу, і (iii) вказати, що умовна винагорода при об'єднанні бізнесу, що мав місце до дати вступу в силу переглянутого МСФЗ 3 (випущеного в січні 2008 року), буде відображена в відповідно до вимог колишньої версії МСФЗ 3; переглянутий МСФЗ 7 уточнює деякі вимоги в галузі розкриття інформації, зокрема (i) особлива увага приділяється взаємозв'язку якісних і кількісних розкриттів інформації про характер і рівень фінансових ризиків, (ii) скасовано вимогу про розкриття балансової вартості фінансових активів, умови яких були переглянуті і які впротивному випадку були б простроченими або знеціненими, (iii) вимогу про розкриття суму заставного забезпечення, на яке звернено стягнення, на звітну дату, а не суму, отриману протягом звітного періоду; переглянутий МСФЗ (IAS) 1 уточнює деякі вимоги до подання та змісту звіту про зміни у складі власних коштів, переглянутий МСФЗ (IAS) 27 уточнює перехідні правила щодо змін до МСФЗ (IAS) 21, 28 і 31, обумовлених переглядом МСФЗ (IAS) 27 (з урахуванням змін, внесених в січні 2008 року); переглянутий МСФЗ (IAS) 34 містить додаткові приклади істотних подій і операцій, що підлягають розкриттю у скороченій проміжної фінансової звітності, включаючи перенесення між рівнями ієрархії оцінки справедливої ​​вартості, зміни класифікації фінансових активів або зміни умов діяльності та економічної ситуації, що впливають на справедливу вартість фінансових інструментів компанії ; переглянута інтерпретація ПКІ 13 уточнює метод оцінки справедливої ​​вартості заохочувальних нарахувань. Удосконалення справили вплив на надання фінансової звітності Банку, в основному в частині розкриття застав.

ПКІ 19 «Погашення фінансових зобов'язань пайовими інструментами», зміни до МСФЗ (IAS) 32 за класифікацією випуску прав на придбання акцій, роз'яснення в ПКІ 14, що стосуються МСФЗ (IAS) 19 «Обмеження за вартістю активу з пенсійного плану з установленими виплатами, мінімальні вимоги до фінансування та їх взаємозв'язок», пов'язані з передоплатою мінімальних вимог до фінансування і зміни до МСФЗ 1"Перше застосування МСФЗ» не зробило істотного впливу на фінансову звітність Банку.


У грудні 2010 року Рада з МСФЗ опублікувала поправки до МСФЗ (IАS) 12, які набирають чинності для звітних періодів, що починаються 01 січня 2012 року або після цієї дати. Відповідно до поправок, відстрочений податок з інвестиційної власності, що обліковується за справедливою вартістю, та за неамортизованими активами у сфері застосування МСФО (IAS) 16, до яких застосовується модель переоцінки, буде визначатися, виходячи із припущення, що балансова вартість буде відшкодовуватися шляхом продажу активу.

МСФЗ 13 «Оцінка за справедливою вартістю» (випущений у травні 2011 року і набирає чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2013 або пізніше), спрямований на поліпшення порівнянності та підвищення якості розкриття інформації про справедливу вартість, тому що вимагає застосування єдиного для МСФЗ визначення справедливої ​​вартості вимог щодо розкриття інформації та джерел оцінки справедливої ​​вартості.

На сьогодні Банк оцінює вплив цих поправок.


ЗмінидоМСФЗ (IAS) 1 «Представленняфінансовоїзвітності»(випущені вчервні2011 івступаютьвсилудлярічнихперіодів, що починаються з 1липня2012 року абопісля цієїдати), вносять зміниу розкриттястатей,представлениху складііншогосукупногодоходу.Згідно з данимизмінамкомпанії зобов'язаніподілятистатті,представленівскладі іншогосукупногодоходу, на дві категорії,виходячи зтого, чи можуть ці статтібутиперекласифікованівприбутки та збиткивмайбутньому.ЗапропонованавМСФЗ (IAS) 1 назвазвітутеперзміненана «Звіт про прибуткиі збиткита іншийсукупнийдохід». Банквважає,щопереглянутийстандартзмінитьуявленняфінансовоїзвітності, алеприцьому невплиненаоцінкуоперацій ізалишків.


Голова Правління

ПАТ «А-БАНК» Н.А.Малихіна


Головний бухгалтер

ПАТ «А-БАНК» І.Ф.Маркова