Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України для розгляду в другому читанні, враховує більшість пропозицій Верховної Ради України в частині доходів. Водночас, варто відзначити, що низка змін проекту закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України станом на 27 лютого 2012 р. № п\п, 991.19kb.
- Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України станом на 10 лютого 2012 р. № п\п, 985.5kb.
- Кабінетом Міністрів України та з урахуванням зауважень І пропозицій постійних комісій, 179.09kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.
- Верховної Ради України, Чечетову М. В. Шановний Михайло Васильович! Верховною Радою, 22.69kb.
- Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Кабінету Міністрів України: 1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України, 33.8kb.
- Дзасідань Верховної Ради України на 19-22 квітня 2011 року Реєстр номер Субєкт ініціативи, 606.98kb.
| | Діаграма 3 |
| | Структура планових видатків Державного бюджету України (з міжбюджетними трансфертами) у 2005-2006 роках |
| |  |
| | |
| ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДАТКІВ | Кілька Пропозицій стосувалися перегляду вже існуючих бюджетних програм, за якими було заплановано видатки у проекті Державного бюджету Україні на 2006 рік, поданому на розгляд у першому читанні. При доопрацюванні законопроекту про державний бюджет на 2006 рік, ряд пропозицій було не враховано. Наприклад, пункт 40 стосувався «зменшення видатків, передбачених у проекті державного бюджету на 2006 рік, для Державного управління справами, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України». Аналогічні пропозиції містилися у пункті 39 щодо окремих бюджетних програм для інших розпорядників бюджетних коштів. Згідно з порівняльною таблицею, поданою Кабінетом Міністрів України разом з проектом Закону щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради України при доопрацюванні проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, зменшення видатків за рядом бюджетних програм не враховано виходячи із необхідності виконання ряду законодавчих актів, що регулюють діяльність бюджетних установ у певній галузі. На думку експертів, пропозиції, викладені у пунктах 39 і 40 носять більше політичний, ніж економічний характер. Однак, їх включення до Бюджетних висновків Верховної Ради України свідчить про необхідність здійснення аналізу існуючих бюджетних програм із метою визначення обґрунтованості обсягів видатків за такими програмами та доцільності їх планування у державному бюджеті. Слід зазначити, що такий аналіз необхідно здійснити і по інших бюджетних програмах враховуючи те, що при плануванні видатків державного бюджету застосовуються окремі елементи програмно-цільового методу. |
| | |
| ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ВИДАТКІВ | Ряд Пропозицій стосувалися збільшення видатків за окремими бюджетними програмами або галузями економіки. Водночас, необхідно відмітити, що не було запропоновано конкретних доходних джерел для такого збільшення. Наприклад:
Зазначена пропозиція не містила визначення конкретних бюджетних програм або заходів, що свідчить про відсутність достатнього обґрунтування збільшення видатків бюджету на цю галузь. При цьому, в проекті державного бюджету на 2006 рік, поданому на розгляд Верховній Раді України у першому читанні, видатки і надання кредитів на сільське господарство, лісове господарство та мисливство по загальному фонду складали 5 259,4 млн.грн. (у 2005 році – 4 159,6 млн.гривень). Не зважаючи на значне, порівняно з 2005 роком збільшення видатків і надання кредитів на цю галузь, Кабінетом Міністрів України було враховано пропозицію Верховної Ради України і надано реєстр бюджетних програм на розвиток аграрного сектору та села, врахованих у доопрацьованому проекті державного бюджету на 2006 рік. Згідно з цим реєстром, видатки і надання кредитів при доопрацюванні проекту державного бюджету на розвиток аграрного сектору та села збільшено на 1,7 млрд.грн. і заплановано у загальному обсязі 10,0 млрд.гривень. Це складає 10,6 % видатків і надання кредитів державного бюджету в співставних умовах5. Згідно з листом Кабінету Міністрів України про проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, доопрацьований для прийняття у другому читанні, зазначені додаткові кошти спрямовано на бюджетні програми інвестиційного (а значить – довгострокового) характеру, що на думку експертів, є позитивним рішенням;
Зазначена пропозиція, як і попередня, також не містила деталізації за бюджетними програмами. Слід відмітити, що видатки Міністерства вугільної промисловості України у проекті державного бюджету на 2006 рік, поданому на розгляд Верховній Раді України у першому читанні, складали 3,5 млрд.гривень. При цьому, обсяги видатків за окремими бюджетними програмами, порівняно з затвердженими бюджетними призначеннями на 2005 рік було змінено несуттєво. До таких програм належали:
При доопрацюванні проекту бюджету до другого читання, видатки Міністерства вугільної промисловості України було збільшено на 885,0 млн.грн., у тому числі за вищевказаними бюджетними програмами. Загальний обсяг видатків Міністерства вугільної промисловості України, запланований на 2006 рік складає 4,3 млрд.грн. або 3,2 % всіх видатків державного бюджету (з урахуванням міжбюджетних трансфертів). |
| | |
| ІНШІ ПРОПОЗИЦІЇ | Серед інших Пропозицій варто також відмітити пункти, які не було враховано Кабінетом Міністрів України при доопрацюванні проекту державного бюджету на 2006 рік:
Зазначену пропозицію не було враховано при доопрацюванні проекту Державного бюджету України на 2006 рік до другого читання, оскільки проект бюджету, поданий до розгляду у першому читанні, вже передбачав поетапне підвищення заробітної плати у 2006 році. Щодо наближення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму, то Кабінетом Міністрів України наводиться обґрунтування про необхідність вишукання додаткового ресурсу для такого збільшення видатків. У доповнення до наведених аргументів експерти ГБФП відзначають, що наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму має відбуватися поетапно, протягом кількох років. Такі помірні темпи підвищення соціальних стандартів більше відповідатимуть загальноекономічним тенденціям, що склалися в Україні у поточному році та прогнозуються на наступний рік. Більш детальний аналіз наведено у Аналізу Групи бюджетної та фіскальної політики проекту Закону України від 15.09.2005 № 8000 «Про Державний бюджет України на 2006 рік», поданому до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні. Довідково: плановий розрив між мінімальною заробітною платою та прожитковим мінімумом на 1 особу до кінця 2006 року складатиме лише 19 %, тоді як до кінця поточного року – 27 %;
Зазначену пропозицію Кабінетом Міністрів України не було враховано, хоча на думку експертів, її врахування дозволило б підвищити ефективність і прозорість використання бюджетних коштів, оскільки одразу ж встановило б розподіл зазначеної субвенції за регіонами у відповідному додатку до Закону;
Згідно з порівняльною таблицею щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради України при доопрацюванні проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, законопроект містить окремі норми, якими можливо врегулювати питання накопичення кредиторської заборгованості. Однак експерти ГБФП зазначають, що зазначені норми, а саме статті 62 і 73 включаються до Закону про державний бюджет України на відповідний рік протягом кількох останніх років. При цьому станом на 01.07.2005 року кредиторська заборгованість складала 4 854,8 млн.грн., у тому числі прострочена – 1 427,3 млн.грн., зменшившись із початку року на 28,2 млн.грн. або на 1,9 %. Зазначене свідчить про недостатність вищезгаданих норм у щорічних законах про державний бюджет і означає необхідність розроблення методологічних засад бюджетного процесу, які сприятимуть зменшенню кредиторської заборгованості. Зокрема, це питання тісно пов’язано з необхідністю проведення реформи системи бюджетного контролю. |
| | Слід відмітити пункти Пропозицій, які стосувалися окремих видів видатків бюджету. Наприклад, пункт 49 містив пропозицію щодо «механізму реалізації бюджетних програм у галузі сільського господарства, які відповідатимуть Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та мають забезпечити ефективність використання бюджетних коштів». Пункт 50 стосувався «механізму надання із державного бюджету підтримки сільського господарства безпосередньо товаровиробникам через органи Державного казначейства України». На думку експертів, зазначені пропозиції були узагальненими і не зовсім коректними. Наприклад, пункт 49 був некоректним з огляду на те, що всі бюджетні програми мають бути ефективними і лише у такому випадку включатися до державного бюджету. Пункт 50 був недостатньо конкретним, оскільки обслуговування державного бюджету здійснюється виключно органами Держказначейства. Кабінетом Міністрів України наводяться досить ґрунтовні пояснення щодо цих пропозицій, а також зазначається що на сьогоднішній день «надано доручення при підготовці проектів Порядків використання коштів державного бюджету у 2006 році в обов’язковому порядку визначати механізми, які б забезпечували надання підтримки із державного бюджету безпосередньо сільгосптоваровиробникам через органи Державного казначейства, а також подання звітності щодо фактичного одержання підтримки безпосередньо товаровиробниками». |
| | |
| ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПЦМ | Значна кількість Пропозицій стосувалися упорядкування бюджетних програм, що на думку експертів, свідчить про необхідність удосконалення програмно-цільового методу бюджетування, елементи якого застосовується на рівні державного бюджету. Наприклад Кабінету Міністрів України пропонувалося врахувати пропозиції, викладені у:
Зазначені пропозиції не були враховані Кабінетом Міністрів України, хоча на думку експертів їх врахування, наприклад, пропозицій 41 і 55 дозволило б оптимізувати видатки державного бюджету, здійснивши аналіз доцільності окремих бюджетних програм. Пропозиція 59 відповідає одній з головних вимог застосування ПЦМ щодо відповідності видатків функціям головного розпорядника. Це безпосередньо пов’язано з ефективністю здійснення єдиної політики у певній галузі, прозорістю бюджетного процесу і посиленню відповідальності розпорядників за витрачання бюджетних коштів. Серед пропозицій, спрямованих на покращення якості бюджетних показників та удосконалення підходів до розподілу бюджетних видатків згідно з вимогами ПЦМ слід відмітити пункт 65 про «деталізацію у додатку № 3 до проекту Закону назв бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я України за кодом 2301870 “Реконструкція адміністративного приміщення”, Центральної виборчої комісії за кодом 6731060 “Реконструкція приміщень” та Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки) за кодом 3511280 “Здійснення природоохоронних заходів” в частині конкретизації напрямку використання бюджетних коштів». Назви зазначених бюджетних програм були надто узагальненими і багато в чому повторювали назви статтей економічної або функціональної класифікації видатків бюджету. Це не відповідало вимогам програмно-цільового методу, оскільки назва бюджетної програми має відображати основну мету заходів. Дану пропозицію було враховано, в результаті чого назви бюджетних програм у додатку № 3 було уточнено. |
| | |
| ОПТИМІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗМІНОЮ У ВІДОМЧІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАТКІВ | Експерти ГБФП відзначають, що ряд пропозицій Верховної Ради україни стосувалися оптимізації бюджетних програм окремих головних розпорядників бюджетних коштів у зв’язку зі структурними та функціональними змінами. Структурні зміни полягали у ліквідації одних розпорядників і створенні інших, функціональні – у передачі виконання окремих бюджетних програм між розпорядниками. Кабінетом Міністрів України було враховано пропозиції, пов’язані зі структурними змінами, а саме:
Пропозиції стосовно функціональних змін при доопрацюванні проекту бюджету враховано не було, а саме;
Стосовно пункту 61, то на думку експертів, передача лісового фонду, що знаходиться на обліку деяких головних розпорядників до відповідного комітету є необхідною з огляду на вимоги ПЦМ. Як уже зазначалося вище, однією з вимог ПЦМ є відповідність видатків функціям головного розпорядника. Кабінетом Міністрів України наводиться обґрунтування, що передачу лісового фонду окремих міністерств і відомств до профільного відомства можливо буде здійснити у разі вступу в дію нового Лісового кодексу України. Зазначений законопроект підготовлено до розгляду Верховною Радою України у другому читанні. Щодо пропозиції № 92, то вона суперечить статті 22 Бюджетного кодексу України, згідно з якою НАК „Украгролізінг” не може бути головним розпорядником бюджетних коштів. |
| | |
| | ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ |
| | |
| БЮДЖЕТНІ РЕСУРСИ | Серед Пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», поданому до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні (далі – Пропозиції), у частині місцевих бюджетів, слід відмітити наступні: 1. Пункт 95 Пропозицій щодо збільшення розрахункового обсягу видатків місцевих бюджетів на 5 млрд.грн., у тому числі обсягу дотації на вирівнювання диспропорцій, що виникли внаслідок нерівномірності мережі бюджетних установ. На думку експертів ГБФП запропонований підхід повністю відповідає реальним потребам місцевого самоврядування, адже як зазначалося у попередніх дослідженнях, обсяг прихованого дефіциту видатків на виконання делегованих повноважень місцевих бюджетів у цінах 2004 року складав 3,5 млрд.гривень. Згідно із супровідним листом до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», доопрацьованого для прийняття у другому читанні», загальний обсяг видатків місцевих бюджетів збільшено на 5,6 млрд.гривень6. Водночас слід зауважити, що таке збільшення включає в себе видатки галузевих міністерств на централізовані програми, зокрема: – кредитування впровадження заходів, спрямованих на зменшення витрат по виробництву, передачі та споживанню теплової енергії (600 млн.грн.); – збільшення видатків на інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів та централізоване придбання обладнання та автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров’я (311,2 млн.грн.); – гранти учасникам Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування – 14,5 млн.грн.; – утримання дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях – 50 млн.грн.; – заходи, пов’язані із ліквідацією наслідків стихійного лиха у Закарпатський області – 30 млн.гривень. Крім того, збільшення відбулося завдяки включенню до проекту закону двох субвенцій зі спеціального фонду державного бюджету, а саме: – погашення заборгованості минулих років із різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування – 2 млрд.грн.; – заходи щодо погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок компенсації втрат заощаджень – 1 млрд.гривень. Збільшено обсяг субвенцій на: – будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських – 265 млн.грн.( до 450 млн.грн.); – будівництво і капітальний ремонт доріг у сільський місцевості – 50 млн.грн.(до 633,1 млн.гривень). Зазначені напрями збільшення ресурсу місцевих бюджетів безумовно є важливими, але можливо стверджувати, що реальне збільшення розрахункових показників Міністерства фінансів України, тобто тих, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів і спрямовуються на забезпечення делегованих державою повноважень, відбулося на 800 млн.грн., проти 5 млрд.грн. встановлених у дорученні Верховної Ради України. У тому числі на: – оплату праці з нарахуваннями – 518,5 млн.грн.; – харчування дітей у 1-4 класах – 88,7 млн.грн.; – медикаменти – 174,4 млн.грн.; – інші видатки – 18,4 млн.гривень. Крім того, зросли нерозподілені видатки на загальну суму 191,1 млн.гривень. Як було наведено експертами ГБФП у цьому та попередніх дослідженнях, зазначений приріст не відповідає необхідному обсягу збільшення розрахункових показників до рівня, який би відповідав мінімальному забезпеченню поточних видатків на утримання установ з урахуванням інфляційних процесів.7 Отже, фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшено на 5,087 млрд.грн. у тому числі 1,8 млрд.грн. - по загальному фонду, 3,2 млрд.грн. - по спеціальному. В тому числі обсяг трансфертів з державного бюджету (дотації та субвенції) збільшено на 4 690,8 млн.грн., у т.ч. трансферти загального фонду – на 1 488,9 млн.грн., спеціального фонду – на 3 201,9 млн.гривень. Обсяг так званого “чистого” трансферту вирівнювання місцевим бюджетам із державного бюджету (різниця між дотацією вирівнювання, яка збільшилася на 525 млн.грн. (на 4,3 %), та коштами, що передаються до державного бюджету, що зменшені на 396,2 млн.грн. (18,4 %), зріс на 991,2 млн.грн. (на 8,6 %). Додаткову дотацію на вирівнювання диспропорцій внаслідок нерівномірності мережі бюджетних установ (1 % від дотації вирівнювання) збільшено на 5,9 млн.грн. (хоча Бюджетними висновками пропонувалось збільшити цю додаткову дотацію до рівня 2005 року – 421,7 млн.грн. (що становить у поточному році 3,8 % від дотації вирівнювання). У результаті економічна структура видатків місцевих бюджетів не зазнала суттєвих змін. Частка видатків на оплату праці за розрахунками Міністерства фінансів на друге читання становила 79,7 % при 80,1 % – на перше читання, тобто зменшилася лише на 0,4 %. А з урахуванням коштів на поетапне введення Єдиної тарифної сітки частка видатків на оплату праці склала 80,8 % (проти 81,2 % на перше читання). Для порівняння – у 2005 році цей показник становив 71-72 % (затверджені та звітні дані). Показник частки загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України зменшено порівняно з першим читанням до 41,1 % проти 41,2 %), не досягнута його величина, визначена у Бюджетній резолюції на 2006 рік – 45 відсотків. |
| | 2. Норма пропозицій щодо внесення змін до статті 50 проекту закону: у частині третій слова “за умови відхилення обсягу отриманої дотації наростаючим підсумком з початку року від врахованого обсягу в розписі Державного бюджету України більше ніж на 10 відсотків” вилучити; частину четверту вилучити. Зазначена пропозиція врахована у повному обсязі при доопрацюванні проекту закону. На думку експертів це є позитивний крок, адже вона передбачає спрощення механізму перерахування Державним казначейством України дотації вирівнювання безпосередньо з рахунку Державного казначейства у разі, якщо за нормативами щоденного перерахування (тобто в автоматичному режимі) місячний обсяг дотації перераховано не в повному обсязі. |
| | 3. Враховано пропозицію ВРУ щодо доповнення статті 56 частинами другою та третьою такого змісту: “Зобов’язати Міністерство фінансів України щомісячно за результатами виконання місцевих бюджетів надавати середньострокові безвідсоткові позички на умовах повернення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2006 рік, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у додатку № 6 до цього Закону. З цією метою Міністерству фінансів України затвердити на 2006 рік помісячний розпис зазначених доходів та довести його до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Погашення отриманих середньострокових позичок здійснюється за результатами річного звіту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”. Слід зазначити що аналогічна норма щодо отримання з рахунку Державного Казначейства України середньострокових безвідсоткових позичок вже діяла. За своїм економічним змістом зазначені позики є позиками з державного бюджету до місцевих бюджетів. Тому, експертами Групи бюджетної та фіскальної політики неодноразово наголошувалося, що зазначена норма порушує вимоги Бюджетного кодексу України. Окрім того, з методологічної точки зору перерахування середньострокових безвідсоткових позичок з державного бюджету до бюджетів, що недоотримали доходи порівняно із розрахунковими показниками мінфіну містить значні системні вади і, відповідно створює значні системні ризики. Системні вади полягають перш за все у тому, що недоотримання місцевими бюджетами доходів порівняно із розрахунковими показниками Міністерства фінансів свідчить про вади у методиці розрахунку, які необхідно виправляти. Однак отримання вищезазначених позичок створює ілюзію фінансової стабільності місцевих бюджетів у короткостроковій перспективі. Таким чином, надання позичок із державного бюджету не вирішує існуючої проблеми, а лише віддаляє в часі момент виникнення гострого бюджетного дефіциту відповідних місцевих бюджетів. Наступною системною вадою є відсутність у проекті Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» основних критеріїв надання таких середньострокових позичок, що знижує ступень прозорості бюджетного процесу. Необхідно також відмітити, що сучасний ринок місцевих запозичень в Україні є нерозвинутим. Місцеві запозичення не відграють належної їм ролі вагомого джерела інвестиційних видатків місцевих бюджетів. Водночас, можливість отримати безвідсоткові середньострокові позички із Державного казначейства України негативно впливає на зацікавленість керівників органів місцевого самоврядування в пошуку нових джерел доходів, зокрема в роботі з місцевими запозиченнями. |
| | 4. Безумовно позитивною є норма пункту 106 Пропозицій щодо компенсації втрат доходів місцевих бюджетів від надання державою пільг по платі за землю шляхом надання відповідної субвенції. Це повністю відповідає вимогам Бюджетного кодексу України. Однак, при доопрацюванні проекту закону до другого читання цю пропозицію не було враховано. |
| | 5. Збільшенню прозорості бюджетного процесу та ефективності використання бюджетних коштів сприятимуть пропозиції, які стосуються встановлення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» критеріїв та правил розподілу окремих субвенцій, а також запровадження розподілу певних субвенцій між місцевими бюджетами (пункти 112, 113, 121). Однак, зазначені пропозиції в основному також не враховано у поданому на друге читання законопроекті. |
| МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ МІЖБЮДЖЕТ-НИХ ТРАНСФЕРТІВ | Пропозиції, викладені у пункті 125 щодо удосконалення Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів у частині доходів, є обґрунтованими та необхідними для впровадження на сучасному етапі. Пункт 97 Пропозицій пропонує «визначення розмірів фінансових нормативів бюджетної забезпеченості здійснювати на основі вартісних та якісних стандартів надання суспільних послуг». Групою бюджетної та фіскальної політики неодноразово наголошувалося на необхідності розробки державних стандартів надання соціальних послуг населенню. Тому, зазначені пропозиції безумовно є позитивними. Водночас, на думку експертів, розроблення таких стандартів є громіздкою та клопіткою, науково - обґрунтованою працею, яку мають очолити галузеві міністерства та відомства. До того ж, на думку експертів, ці стандарти мають пройти широке обговорення із громадськістю. Тому, до прийняття бюджету в другому читанні з методологічної точки зору навряд чи можливо було б розробити та запровадити відповідні стандарти на належному рівні якості. Слід зазначити, що більшість кроків з удосконаленню методики розрахунку міжбюджетних трансфертів при доопрацюванні проекту закону до другого читання відповідають рекомендаціям експертів ГБФП, наданими у попередніх дослідженнях. Так, згідно із листом Кабінету Міністрів України «Про проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», доопрацьований для прийняття у другому читанні, усунено розбіжності у показниках, застосованих при визначенні обсягів доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, встановлено механізм збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні доходів місцевих бюджетів через обмеження темпу приросту розрахункових обсягів доходів на 2006 рік до очікуваного виконання за 2005 рік. Зазначені нові підходи відображено в удосконаленні розрахунку коефіцієнту вирівнювання.8 Таким чином, згідно вищезазначеного листа, до проекту закону в разі, коли фактичні обсяги доходів відповідного бюджету протягом трьох останніх років мають приріст вищий від середнього показника по Україні, обсяги вилучення коштів до державного бюджету не плануються вище, ніж в 2005 році. Уточнено розподіл прогнозних обсягів податку з доходів військовослужбовців (податку з доходів фізичних осіб) між місцевими бюджетами. Водночас, зазначені позитивні зрушення дещо нівелюються продовженням негативної практики врахування у Формулі розподілу міжбюджетних трансфертів очікуваних надходжень 2006 року. Як було наведено експертами ГБФП у дослідженні «Аналіз проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» поданому на розгляд Верховній Раді України у першому читанні», зазначена практика суперечить ідеології Бюджетного кодексу України в частині здійснення розрахунків на основі фактичних надходжень за три повні попередні роки, оскільки дані щодо тих надходжень є остаточно вивірені та включені до річного Звіту про виконання бюджету України. Окрім того, використання у розрахунках міжбюджетних трансфертів прогнозних даних, розрахованих на підставі звітності за неповний бюджетний рік, призводить до викривлення прогнозного показника доходів на 2006 рік. Так, за такою методологією не враховується сезонність надходжень доходів до окремих видів місцевих бюджетів (особливо це стосується курортних та сільськогосподарських регіонів). Водночас враховуються разові надходження за перерахунками, або погашенням податкового боргу за попередні роки, суми нез’ясованих надходжень тощо. В результаті, за даними Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, штучно збільшено обсяг доходів для усіх місцевих бюджетів, зокрема для бюджетів районів – на 37,5 млн.грн., бюджетів міст – на 89,6 млн.грн., обласних бюджетів - на 19,8 млн.грн., бюджету м.Києва – на 33,2 млн.грн. та Севастополя – на 2 млн.гривень. Також не враховано при здійсненні розрахунку розмір соціальної пільги та податкового кредиту в розрізі міст і районів відповідно до прогнозної кількості її отримувачів; не запропоновано порядок визначення доходів бюджетів територій з ознаками депресивного стану та обмеженою можливістю нарощування дохідної бази. Зазначене також призводить до завищення прогнозних показників доходів за окремими місцевими бюджетами. У результаті вищенаведених змін методології розрахунку місцеві бюджети (загальна кількість бюджетів понад 12 тисяч) отримали 178,3 млн.грн. ресурсу. |
1 Слід зазначити, що по деяких статтях податкових надходжень планові річні показники було зменшено
2 Детальніше див. матеріал ГБФП «Аналіз проекту закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»»
3 Окрім цього, з 8,8 млрд.грн. додаткового ресурсу, 5,1 млрд.грн. було спрямована на збільшення обсягів місцевих бюджетів згідно з пропозицією Верховної Ради України № 95 (див. таблицю 1).
4 Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання зведеного та Державного бюджету України за 2004 рік (за оперативними даними Державного казначейства України). Аналіз Закону України від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів.
5 Співставні умови визначаються як обсяг видатків та надання кредитів загального фонду проекту державного бюджету на 2006 рік за виключенням видатків, які передаються Пенсійному фонду України з державного бюджету.
6 Водночас, у таблиці змін обсягу видатків, наведеної у цієї ж супроводжувальної записці враховано обсяг 5,1 млрд.грн., або на 500 млн.грн. менше, а ніж у тексті зазначеного листа
7 Порівняно з розрахунками робочої групи при Бюджетному Комітеті щодо удосконалення міжбюджетних відносин у законопроекті про державний бюджет на 2006 рік та з урахуванням розрахунків місцевих фінансових органів, представлених Комітету під час розгляду показників у першому читанні, навіть на оплату праці коштів не вистачає близько 1,7 млрд.гривень. Що стосується інших видатків, то їх обсяг менше, ніж показники, затверджені місцевими радами на 2005 рік, на 2,8 млрд.гривень.
Так, розрахунковий обсяг видатків на 2006 рік на державне управління (1,4 млрд.грн.) менший, ніж обсяг, затверджений місцевими радами на 2005 рік (2,1 млрд.грн.). Аналогічна ситуація і з видатками на культуру (відповідно 1,4 проти 1,5 млрд.грн.), фізичну культуру (396 проти 544 млн.грн.), соціальний захист та соціальне забезпечення (1,3 проти 1,9 млрд.грн.).
8 Завдяки врахуванню в розрахунку коефіцієнту вирівнювання нових факторів:
1) випереджального темпу приросту фактичних надходжень доходів 1 кошику за три попередні роки, які передують планованому;
2) темпу приросту розрахункових показників доходів на плановий рік до аналогічного показника попереднього року;
3) темпу приросту обсягу коштів, які передаються з відповідного місцевого бюджету до державного.