Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040 103 геологія, спеціалізації геологія, геохімія шифр І назва спеціальності
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040 103 геологія, спеціалізації, 475.88kb.
- Робоча навчальна програма для студентів ІІ курсу геологічного факультетуі напряму 040103, 329.17kb.
- Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 Геологія, спеціалізації геологія,, 512.28kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія (спеціалізації, 522.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія (спеціалізації, 492.71kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія, спеціалізація, 475.49kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 «Геологія» (спеціалізація:, 283.53kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 040103 «геологія», 963.64kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
_________г е о л о г і ч н и й _________
Факультет / інститут
__кафедра мінералогії, геохімії та петрографії
Назва кафедри
Укладач(і): доктор геолого-мінералогічних наук, професор Павлишин В.І.
вчене звання, прізвище та ініціали
_______М І Н Е Р А Л О Г І Я________
назва дисципліни
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності ___6.040 103 – геологія, спеціалізації – геологія, геохімія
шифр і назва спеціальності
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________200__р.
Зав. кафедри
Шнюков С.Є. ____________
Підпис Прізвище, ініціали
Декан факультету
Вижва С.А. ____________
КИЇВ – 2007
Робоча навчальна програма з дисципліни «Мінералогія».
Назва навчальної дисципліни
Укладач доктор геолого-мінералогічних наук, професор Павлишин Володимир Іванович
науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові
Лектор(и): доктор геолого-мінералогічних наук, професор Павлишин Володимир Іванович
Науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали
Викладач(і): _______________________________
Науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали викладача(ів),
який(і) веде(уть) семінарські, практичні, лабораторні заняття
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 200__р.
___________________________
Підпис голови НМК факультету/ інституту
ПЕРЕДМОВА
Курс мінералогії для студентів геологічного факультету спеціальності 6.040103 – геологія покликаний грунтовно ознайомити студентів з основами мінералогії – науки про мінерали, їхній хімічний склад, будову, властивості, генезис і розподіл у природі.
Основна мета дисципліни збігається з метою самої науки мінералогії – навчити студентів знати та вміти пізнавати природну історію мінералів, без якої неможливо нині ефективно розвивати ні саму науку, ні мінералогічну культуру, ні мінерально-сировинний комплекс, ні, скажімо, таку сакраментальну тему як походження життя на Землі.
Мінералогія – базова нормативна дисципліна – викладається в 1-му семестрі на 2-му курсі при підготовці фахівців за ОКР бакалавр геології. Загальний обсяг навчального часу – 180 годин, у тому числі 54 години – лекції, 36 годин – лабораторні заняття, 90 годин – самостійна робота студентів. Вивчення дисципліни завершується іспитом, за умови успішного складання якого студенту присвоюється 5 кредитів ECTS.
Мінерал – основний об`єкт вивчення у сучасній мінералогії розглядається з таких позицій:
- Мінерал – це кристал, фізичне тіло, побудоване закономірно розташованими у просторі атомами і тому характеризується відповідними властивостями.
- Мінерал – хімічна сполука, гігантська молекула, продукт природних хімічних реакцій.
- Мінерал – кристалічний організм, який має свою анатомію і наділений відповідними функціями.
- Мінерал – джерело генетичної інформації, закодованої в його формі, будові, конституції та властивостях.
- Мінерал – об`єкт практичного використання, у тому числі камінь, що випромінює естетичну насолоду.
- Мінерал – джерело забруднення довкілля.
Виходячи з цього, студент для досягнення основної мети повинен отримати такі знання:
- освоїти основні закони та закономірності з кристалохімії мінералів (хімічний зв`язок та розміри атомів (іонів) у мінералах, хімічний склад мінералів, вчення про ізоморфізм, кристалохімічні формули мінералів);
- знати основні чинники, які впливають на морфологію та анатомію мінералів (морфологія мінералів – результат взаємодії зовнішніх факторів і конституції мінералів; габітус і обрис кристалів; рельєф на гранях кристалів; скелетні кристали; елементи анатомії мінералів; закони анатомії кристалів; закономірні зростки мінералів; морфологія мінеральних агрегатів);
- вивчити фізичну природу основних властивостей мінералів (густини мінералів, механічні, електричні і магнітні властивості мінералів, забарвлення та люмінесценція мінералів);
- освоїти основні положення генетичної мінералогії – учення про закони утворення, перетворення та руйнації мінеральних індивідів та агрегатів, яке охоплює такі явища: зародження, ріст, перетворення мінералів, способи їх утворення, геологічні процеси мінералоутворення;
- грунтовно засвоїти кристалохімічні формули, сингонію, структурний мотив та ососбливості морфології, фізичних властивостей, генезису найбільш поширених породоутворювальних, рудних і акцесорних мінералів (орієнтовно 200 назв), а також основні родовища, наукове та практичне (позитивне та негативне) значення.
Студент повинен вміти:
- читати сучасні кристалохімічні формули мінералів, перевіряти їх правильність;
- інтерпретувати кристалічні структури мінералів на рівні структурного мотиву;
- схарактеризувати основні особливості морфології та анатомії мінералів – їхні прості форми, габітус, обрис, зонально-секторіальну будову, спотворені форми, закономірні та випадкові зростки;
- діагностувати мінерали за фізичними властивостями, у тому числі вміти досконало діагностувати орієнтовно 200 найбільш поширених породоутворювальних, рудних та акцесорних мінералів;
- орієнтуватися в онтогенії та походженні мінералів за морфологічними ознаками.
Програма має свої ще такі особливості. Вона розрахована на студентів, які до проходження курсу мінералогії грунтовно засвоїли університетський обсяг знань з кристалографії, загальної геології, фізики та хімії. З іншого боку, мінералогічні знання необхідні для засвоєння споріднених дисциплін – геохімії, петрографії та вчення про родовища корисних копалин, певним чином між собою пов`язаних. У мінералі синтезуються індивідуальні якості атомів – об`єктів геохімії. Мінерали, поєднуючись між собою, утворюють об`єкти петрографії – породи – і вчення про родовища корисних копалин – руди, які являють собою об`єкти, відмінні від простої суми мінералів.
Спільність проблем мінепралогії, біології та медицини привела до формування біомінералогії, яка зародилася на підвалинах знань, що тривалий час створювалдися внаслідок взаємодії мінералогії з палеонтологією. Об`єкти останньої – скам`янілі рештки рослин і тварин – є фактично мінералами. Сучасну, як і недавно минулу, мінералогію неможливо уявити без взаємозв`язків з фізикою та хімією. Об`єднання зусиль трьох фундаментальних наук – фізики, хімії, мінералогії – відкриває перспективу створення комплексинх природничих законів, тобто законів, які діють у природі.
Контроль знань з дисципліни “Мінералогія”
Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Змістовий модуль 1
Кристалохімія, морфологія та властивості мінералів