Підприємство як суб'єкт господарювання
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Тема 1: підприємство як суб'єкт господарювання, 339.03kb.
- Стату т приватного підприємства, 205.84kb.
- Тема підприємство як суб’єкт господарювання, 41.71kb.
- Тема Підприємство як суб’єкт господарювання. Теми рефератів з питання, 114.44kb.
- Програми вступних випробувань до Вінницького торговельно-економічного інституту Київського, 791.01kb.
- Документ z0315-01, редакцiя вiд 30., 221.92kb.
- Постановою Верховної Ради України від 7 червня 1996 р. N 237/96-вр [В текст внесено, 140.18kb.
- Питання для підготовки до семінарських та практичних занять з курсу «Економіка підприємства», 80.3kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
- Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів Мета, 778.25kb.
ЕТАПИ ПРОЦЕСУ ВІДБОРУ ПЕРСОНАЛУ
1. Попередній відбір
2. Анкетування
3. Співбесіда
4. Тестування
5. Перевірка інформації про кваліфікацію
6. Рішення про прийняття на роботу
7. Рішення про розмір оплати праці
Система набору з використанням зовнішніх джерел інколи малоефективна, оскільки на підприємство приходять люди, які не знайомі із специфікою виробництва і тому слід затратити достатньо часу, коштів і зусиль, щоб працівник досягнув необхідного рівня кваліфікації.
Тому підприємства частіше використовують внутрішні джерела набору:
• підготовку робітників через учнівство на підприємстві;
• просування по службі своїх працівників;
• перепідготовку своїх працівників;
• інформування колективу працівників про наявні вакансії тощо.
Формами підготовки і перепідготовки робітників є:
1) навчальні заклади з підготовки молодших спеціалістів;
2) індивідуальне і бригадне навчання робітників безпосередньо на виробництві;
3) курси з оволодіння другою і суміжними спеціальностями;
4) перепідготовка кадрів за допомогою бірж праці.
Підготовку і підвищення кваліфікації службовців, спеціалістів та керівників здійснюють вищі навчальні заклади різних рівнів (коледжі, інститути, університети, академії), інститути післядипломної освіти, курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва та ін.
Підготовка кадрів для підприємств нових (недержавних) форм господарювання здійснюється державними і недержавними навчальними закладами на основі укладених договорів між підприємствами і навчальними закладами. Підприємства відшкодовують витрати на ці цілі за рахунок власних коштів.
3. Визначення чисельності працівників підприємства.
Слід розрізняти спискову, середньоспискову і явочну чисельність працівників.
До спискової чисельності включаються всі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які прийняті на роботу на один і більше днів, незалежно від того, чи перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені з роботи у зв'язку з непрацездатністю та ін.
Середньоспискову чисельність працівників за місяць визначають, розраховують сумуванням спискової чисельності за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці.
Середньоспискову чисельність працівників за квартал (рік) визначають як середньоарифметичну величину середньоспискової чисельності за відповідні місяці.
Явочна чисельність включає всіх працівників, які Г явилися на роботу.
Обчислення планової потреби у працівниках підприємства розпочинається із визначення їх загальної чисельності.
Вона складається із чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.
Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу (Чпвп.пл) здійснюється за формулою:
Чпвп.пл = Чпвп.б х Iq , чол.,
Іпп
де Чпвп.б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;
Іq - індекс росту обсягу виробництва в плановому році;
/пп - запланований індекс росту продуктивності праці.
Планова чисельність основних робітників (Чор) визначається трьома методами:
/. За трудомісткістю виробничої програми:
Чор = Т сум , чол.,
Фд х Квн
де Тсум - сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год.;
Фд - дійсний фонд часу роботи одного середньоспискового робітника, год. (визначається за балансом робочого часу середньоспискового робітника);
Квн - середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.
2. За нормами обслуговування:
Чор = n х 3м х Ксс , чол.,
Но
де n - загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується, одиниць;
Зм - кількість змін роботи устаткування;
Ксс - коефіцієнт спискового складу, який обчислюється як відношення явочної чисельності робітників до спискової їх чисельності;
H0 - норма обслуговування на одного робітника, одиниць.
За нормами обслуговування чисельність основних робітників можна обчислити ще так:
Чор= n х 3м х Ксс х На, чол.,
де На - кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат, чол.
3. За нормами виробітку:
Чор = N , чол.,
Фд х Квн х Нвир
де N— планова кількість виробів, натур, один.;
Нвир - годинна норма виробітку одного робітника, натур. один.
Планова чисельність допоміжних робітників (Чдр) визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:
Чдр= nд х 3м х Ксс х На, чол.,
де nд - кількість робочих місць допоміжних робітників.
Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.
Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення дійсного (корисного) фонду часу роботи одного середньоспискового працівника.
Цей фонд визначається шляхом складання балансу робочого часу середньоспискового працівника.