Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і завдання дослідження.
Об'єкт дослідження
Методи дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів.
Дістало подальший розвиток
Практичне значення отриманих результатів
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дослідження
Структура й обсяг роботи.
Основний зміст дисертації
Економічний механізм управління якістю та напрями його удосконалення
База: найповніше використання людського потенціалу виробництва
Принципові підходи до менеджменту
Порівняльний аналіз принципів Е.Демінга, Дж.Джурана, Ф.Кросбі, Д.Реббіта і П.Бергха, а також
У п’ятому розділі «Методологія ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю»
Т – ступінь дотримання графіку досягнення цілей в області якості; К
Ф – значимість виявленого відхилення (оцінюється за умовною шкалою); n
Дсту ohsas 18001:2006
Список опублікованих праць
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Початок ХХ ст. характеризується новими всеосяжними глобальними процесами в техніці, технології й економіці. Виходячи з того, що для досягнення основної мети будь-якого виробництва – отримання максимуму прибутку – визначальну роль відіграють, насамперед, якість і ціна виготовленого товару, адаптація й глобалізація національної економіки в ці процеси, виникає об'єктивна необхідність підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств й їхньої продукції до рівня світових стандартів. Як свідчать узагальнення теоретичних положень і результати зарубіжного досвіду, зазначене може бути досягнуте за допомогою загального управління якістю виробничої діяльності підприємств, починаючи від проекту господарюючого суб'єкта до випуску й реалізації продукції на основі використання механізму управління якістю. (Тут і надалі поняття «механізм управління якістю» використовується як тотожне поняттю «механізм управління якістю виробничої діяльності господарюючого суб'єкта», під якою розуміються сукупні результати функціонування підприємства (на етапах маркетингу, проектування, матеріально-технічного постачання, підготовки до виробництва, виробництва, контролю, упакування й зберігання, реалізації, монтажу, технічного обслуговування й утилізації), що забезпечують отримання очікуваного прибутку). Особливо це актуально для підприємств харчової промисловості й сфери послуг.

Сформовані економічні умови, обумовлені процесами глобалізації й становленням ринкових відносин, докорінно змінюють ставлення підприємців, керівників і фахівців підприємств України до якості продукції, що випускається. До цих змін, насамперед, належать: формування різних форм власності, свобода будь-якого виду господарювання, зростання конкуренції, необхідність урахування запитів споживача й визначення відповідної ціни, дотримання екологічних умов. Трансформація економічних умов виробництва, що відбувається, з настійливою необхідністю вимагає створення принципово нових шляхів, форм, методів і підходів до управління якістю продукції на кожному підприємстві та об'єднанні. Сьогодні у ряді розвинених країн в управлінні якістю використовуються апробовані ними положення й рекомендації з метрології, стандартизації й сертифікації.

Дослідженням питань удосконалення механізму управління якістю приділено увагу в роботах зарубіжних учених Д.Вальдена, А.Грехема, Е.Демінга, Дж.Джурана, К.Ісікави, Т.Конті, Ф.Кросбі, Х.Куме, Г.Тагуті, А.Фейгенбаума, Ш.Шиба, В.Шухарта. Із сучасних російських фахівців проблеми управління якістю освітлювали Ю.П.Адлер, В.Г.Версан, О.В. Гличев, О.П.Глудкін, О.О.Горленко, В.А.Лапідус, В.Ю. Огвоздін, І.І.Чайка, В.Л.Шпер. В Україні ці питання розглядаються в працях Л.В.Балабанової, Б.В.Буркинського, О.В.Виноградової, Л.М.Віткіна, А.С.Зенкіна, П.Я.Калити, В.К.Мамутова, В.Є. Момота, Л.О.Омельянович, Ф.Ю.Поклонського, А.А.Садєкова, С.К.Фомичева, В.М.Хобти, О.Б.Чернеги, М.Г.Чумаченка, І.Б.Швець, О.О.Шубіна, А.І.Яковлєва, В.В.Якубовського.

У той же час проблема вдосконалення економічного механізму управління якістю потребує подальшого розвитку. Це обумовлено найважливішими світовими тенденціями: укрупненням і розширенням нових глобальних споживчих ринків, на яких компанія повинна бути конкурентноздатною; появою й освоєнням нових технологій, які визначають успіх на цьому ринку; величезним тиском на компанії нових економічних сил; істотними постійними змінами в моделях управління, їхнім пристосуванням до нового, швидко мінливого конкурентного середовища. Недостатнє дослідження даної проблеми в умовах трансформації економіки, необхідність наукового обґрунтування методології й практики вдосконалення економічного механізму управління якістю обумовили вибір теми, визначили мету, завдання й зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота базується на результатах досліджень, проведених на кафедрі «Управління якістю» Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України в 2005-2007 рр. відповідно до теми «Удосконалення економічного механізму управління якістю» (номер державної реєстрації 0105U002361), у межах якої підготовлені пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю на підприємствах регіону; в 2000-2004 рр. відповідно до теми «Аналіз і використання стандартів ДСТУ ISO серії 9000 при розробці систем управління якістю на підприємствах Донецького регіону», у межах якої автором проведено аналіз особливостей формування системи менеджменту якості на підприємствах Донецької області та розроблені напрямки їхнього вдосконалення; за 2006-2007 р. відповідно до теми «Удосконалення системи менеджменту якості вищого навчального закладу», у межах якої зроблено аналіз особливостей формування системи менеджменту якості у сфері освітніх послуг і підготовлені пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю у вищих навчальних закладах регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – розробка методології, методів і методичних підходів з вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі теоретичні, методичні й практичні завдання:

систематизація й узагальнення сутності понять «якість продукції» й «якість виробничої діяльності підприємств»;

аналіз закономірностей еволюції механізму управління якістю продукції;

обґрунтування концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств;

виявлення особливостей систем управління якістю в промислово розвинених і постсоціалістичних країнах;

аналіз особливостей інтеграції підприємств України в систему міжнародного розподілу праці та визначення основних проблеми в проходженні адаптаційних процесів;

обґрунтування своєрідності формування і розвитку системи загального управління якістю (Total Quality Management – TQM) в Україні, формування принципів поліпшення управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;

обґрунтування доцільності використання корпоративних систем управління якістю виробничої діяльності підприємств;

визначення особливостей методології ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;

обґрунтування напрямків розвитку існуючих систем менеджменту і можливостей їхнього ефективного використання на вітчизняних підприємствах;

розробка науково-методичного підходу до оцінки ефективності системи менеджменту якості.

Об'єкт дослідження – процеси управління якістю виробничої діяльності підприємств.

Предмет дослідження – теоретичні, методологічні й практичні положення щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг в умовах трансформації економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження стали положення сучасної економічної теорії, економічні закони, закономірності сучасного розвитку виробництва, роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області управління якістю, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.

Практичною базою дослідження стали законодавчі акти, дані Державного комітету статистики України, звітні дані про результати діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг, дані опитування керівників і фахівців, дані анкетування, матеріали періодичних видань.

Методологічним апаратом є комплексний і системний підходи, на основі яких розглядаються питання вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств у діалектичній єдності з державною економічною політикою.

У процесі формування методологічних основ оцінки системи управління якістю на підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин використалися методи економічного аналізу й синтезу, вибіркового обстеження, експертної оцінки; при розгляді концептуальних основ державної політики в сфері управління якістю – методи статистичного аналізу економічних показників і графічного моделювання; при розробці концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю – методи аналогів, сценаріїв, експертної оцінки, інтерв'ювання, вибіркового обстеження; при розгляді проблем реформування організаційних структур управління підприємствами – методи екстраполяції, процесного аналізу, організаційного й інформаційного моделювання; при дослідженні напрямків удосконалення системи управління якістю продукції – економіко-математичні й програмно-цільові методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методології, методів і методичних підходів до розвитку управління якістю виробничої діяльності вітчизняних підприємств за допомогою вдосконалення їхніх економічних механізмів, які ґрунтуються на результатах узагальнення сучасних теоретичних положень з якості, урахування світових тенденцій управління якістю й особливостей умов економіки України.

Отримані результати дослідження в сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему – розвиток ефективного управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформаційних процесів в Україні. Розв’язання зазначеної проблеми забезпечило отримання нових положень і розробок.

Уперше:

обґрунтовано закономірності еволюції механізму управління якістю продукції на основі виділених семи періодів: механічного контролю виконавця (до 1880 р.); 2) контролю майстра (1880-1920 рр.); 3) інспекційного контролю з якості (1920-1940 рр.); 4) статистичного контролю з якості (1940-1960 рр.); 5) забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції (1960-1980 рр.); 6) загального управління якістю (1980-2000 рр.); 7) забезпечення якості життя людини (з 2000 р. і по теперішній час), що є складовими частинами принципів формування концепції вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств;

обґрунтовано необхідність трансформації української методології управління якістю виробничої діяльності підприємств шляхом переходу її зі стану низької організаційної структури, недостатньої загальної нормативної культури, застарілих стилів і методів менеджменту, його професіоналізму й недооцінки важливості підвищення якості продукції у стан розробки й реалізації національної ідеї, заснованої на пріоритеті якості, яка б об'єднала населення країни, сприяла підвищенню якості й конкурентоспроможності продукції, стала рушійною силою поступового просування України до благополуччя й процвітання, у якій удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності є її першоосновою;

доведено, що своєрідність формування, розвитку й ефективності системи загального управління якістю в Україні, проявляється в реалізації обґрунтованих дванадцяти принципів поліпшення якості (забезпеченні «лідерства» керівництва; залученні до процесу поліпшення якості всього персоналу підприємства; орієнтації на задоволення вимог споживача; впровадженні нової філософії якості; формуванні потреби в якісній роботі; визначенні вартості витрат на усунення невідповідностей і доведенні цієї інформації до персоналу; стимулюванні персоналу повідомляти про проблеми, що не дозволяють працювати без браку; встановленні цілей для постійного вдосконалення; стимулюванні прагнення до освіти; забезпеченні безперервного поліпшення процесів; впровадженні корпоративної культури; створенні постійно діючих команд з поліпшення якості й удосконалення діяльності підприємства) за допомогою вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;

обґрунтовано методологія ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності підприємств на засадах комплексного підходу за критеріями: рівня виробничого потенціалу, ступеня готовності персоналу та поставленої мети.


Удосконалено:

визначення сутності основних функцій економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств як взаємообумовлюючої та взаємодоповнюючої системи нормативно-правових, виробничо-технологічних, організаційних, фінансових і метрологічних ланок та елементів господарюючих суб'єктів;

метод оцінки ефективності системи менеджменту якості, в основу якого покладені принципи: ключових процесів; визначення показників кожного із ключових процесів; аналізу динаміки зміни кількісних характеристик показників, що дозволяє підвищити якість оцінки;

засоби активізації урахування впливу на ефективність економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств таких чинників, як конкурентоспроможність господарюючих суб'єктів і управління витратами на якість за допомогою використання бенчмаркінгу внутрішнього й зовнішнього середовища, системи управління якістю, що працює за принципом попередження, а не виявлення дефектів, і інтегрованих систем менеджменту.

Дістало подальший розвиток:

обґрунтування загального визначення «якість продукції» як предмета споживання, що характеризується сукупністю властивостей, які забезпечують придатність його застосування, задоволення потреби споживача й відсутність невідповідностей (дефектів), і як результату якості діяльності підприємства;

визначення сутності поняття «якість виробничої діяльності підприємств», під якою розуміється сукупність властивостей (характеристик) основних складових цієї діяльності, здатних задовольняти вимоги, і яка включає, по-перше, постійне зростання якості роботи, продукції, послуги, технології, інформації, процесів, підрозділів підприємств, працівників, у тому числі робітників, інженерів, менеджерів і керівництва, системи, цілей тощо; по-друге, попереджуване поліпшення сукупності характеристик продукції і послуги, що стосуються маркетингу, розробки, виробництва й технічного обслуговування, за допомогою яких продукція й послуги при своєму використанні можуть задовольняти очікування споживачів; і, по-третє, врахування динамічності вимог покупців для задоволення їхнього попиту;

науково-методичний підхід до становлення раціонального управління якістю виробничої діяльності підприємств України на основі урахування системно виявлених особливостей методів управління якістю японських підприємств (основний предмет управління – трудові ресурси), європейських та американських (отримання найбільшої вигоди з найменшими зусиллями, тобто максималізацією прибутку) при загальному обов'язковому чинникові – творчому потенціалі власних працівників, як одного з головних ланок економічного механізму управління цим процесом;

теоретичні засади формування системи інформаційного забезпечення управління якістю, а саме, запропоновано поетапний процес створення функціональної системи обліку і підсистеми витрат на якість, що дозволяє реалізувати принцип постійного поліпшення якості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методології з удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг. Рекомендації щодо здійснення перебудови організаційної структури управління якістю виробничої діяльності підприємства і створення сучасної системи управління конкурентоспроможністю продукції сприяють росту ефективності діяльності вітчизняних товаровиробників.

Практичні рекомендації з удосконалення економічного механізму управління підприємством в умовах трансформації економіки України були використані ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат «ДБКК» (лист від 11.07.2007 р. № 877), ТОВ «Донецький лікеро-горілчаний завод «Лик» (лист від 15.11.2007 р. № 1503), виконавчим комітетом Ленінської районної в м. Донецьку ради (лист від 09.11.2007 р. № 01/24-3217), Державним підприємством «Донецький регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації «Донецькстандартметрологія» (лист від 17.10.2007 р. № 13163/ 25-5), Державним підприємством «Закарпатський регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації «Закарпаттястандартметрологія» (лист від 02.11.2007 р. № 2824), ЗАТ «Донецько-Кураховський машинобудівний завод «Д-КМЗ» (лист від 19.09.2007 р. № 05).

Результати досліджень теоретичного й прикладного характеру активно використовуються в навчальному процесі Донецького національного технічного університету при викладанні дисциплін «Менеджмент якості та елементи системи якості», «Системи менеджменту якості», «Економіка і бізнес», «Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація», «Основи стандартизації», «Основи сертифікації продукції».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання науково-прикладної проблеми підвищення ефективності економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформації економіки України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані результати досліджень обговорювалися на регіональній науково-практичній конференції «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)» (м. Донецьк, 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Якість інженерної освіти» (м. Брянськ, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції з нагоди всесвітнього дня стандартів «Навколишнє середовище й стандарти: разом до загальної мети» (м. Київ, 2001 р.); Другому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика й перспективи розвитку інституційного партнерства» (м. Донецьк, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Машинобудування і техносфера на рубежі ХХ століття» (м. Севастополь, 2001 р.); Третьому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика і перспективи розвитку інституційного партнерства» (м. Таганрог, 2002 р.); міжнародному симпозіумі «Якість і навколишнє середовище – 2003» (м. Київ, 2003 р.); міжнародному симпозіумі «Якість і навколишнє середовище – 2004» (м. Київ, 2004 р.); Шостому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика і перспективи розвитку партнерства в сфері вищої школи» (м. Донецьк, 2005 р.); Сьомому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика й перспективи розвитку партнерства в сфері вищої школи» (м. Таганрог, 2006 р.).

Публікації. За результатами зроблених досліджень опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 68,47 д.а. (особисто авторові належить – 63,74 д.а.), у тому числі одна індивідуальна монографія (24,0 д.а.), 21 стаття в провідних професійних виданнях (8,27 д.а., у тому числі особисто авторові належить – 5,49 д.а.), 16 тез доповідей (5,6 д.а., у тому числі особисто авторові належить – 4,1 д.а.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів і висновків, викладених на 365 сторінках, списку використаної літератури, що містить 335 найменувань на 28 сторінках, 25 рисунків й 18 таблиць на 34 сторінках, 10 додатків на 30 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У дисертаційній роботі обґрунтовано нову цілісну концепцію удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансформації економіки України.

У вступі визначено актуальність теми дослідження та розкрито її зв’язок з науковими темами; сформульовано мету дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об’єкт, наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію, публікації, структуру й обсяги роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи й закономірності формування системного підходу до управління якістю виробничої діяльності підприємств» обґрунтовано поняття «якість продукції», виявлено особливості категорії «якість виробничої діяльності підприємств» та визначено основні складові принципів формування концепції удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб’єктів.

Результатами дослідження доведено, що поняття «якість продукції» і «якість виробничої діяльності підприємств» за своєю сутністю відрізняються. Досліджено теоретичні положення сутності поняття категорії «якість». Поняття «якість» на сьогодні зазнало значних змін, що пояснюється, насамперед, трансформацією сформованих об'єктивних умов у світі. Підходи до визначення поняття «якість» змінюються протягом часу. Виконана в роботі періодизація відбиває особливості головних історичних етапів еволюційного розвитку систем менеджменту якості. Зокрема, виділено сім періодів: 1) механічний контроль виконавця (до 1880 р.); 2) контроль майстра (1880-1920 рр.); 3) інспекційний контроль з якості (1920-1940 рр.); 4) статистичний контроль з якості (1940-1960 рр.); 5) забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції (1960-1980 рр.); 6) загальне управління якістю (1980-2000 рр.); 7) забезпечення якості життя людини (з 2000 р. і по теперішній час).

У зв'язку з об'єктивними умовами, що змінилися, були внесені відповідні зміни й у визначення терміна «якість». Якість тепер визначається чотирма найважливішими світовими тенденціями: 1) новим глобальним ринком покупців, на якому компанія повинна бути конкурентоспроможною; 2) появою й освоєнням нових технологій, які визначають успіх на цьому ринку; 3) величезним тиском на компанії нових економічних сил; 4) істотними постійними змінами в моделях управління, їхнім пристосуванням до нового, швидко мінливого конкурентного середовища.

Термін «якість» стане набагато зрозумілішим рядовому споживачеві, якщо в ньому будуть відбиті умови, близькі для споживача. Тому із цього погляду поняття «якість» можна охарактеризувати як сукупність характеристик (властивостей) продукції, що забезпечує: придатність до застосування; задоволення потреби споживача; відсутність невідповідностей (дефектів).

Еволюційний розвиток систем управління якістю обумовив і наявність певного економічного механізму, що відповідає кожному етапу. Аналіз еволюційного розвитку систем управління якістю дозволив виявити закономірності становлення механізму управління якістю, що є складовими частинами принципів формування концепції його вдосконалення. Сутність концепції полягає в системній орієнтації всіх підрозділів підприємства на якість із кінцевою метою виправдань очікування покупців й, як наслідок, отримання максимально можливого прибутку. Економічний механізм управління якістю являє собою взаємообумовлюючу і взаємодоповнюючу систему нормативно-правових, виробничо-технологічних, організаційних, фінансових і метрологічних ланок та елементів господарюючого суб'єкта. Розгляд ланок та елементів механізму як його функцій дозволили виявити методи їхнього визначення. Механізм перебуває під впливом чинникiв, які тією чи іншою мірою, залежно від конкретної ситуації, рівня розвитку, стану й безлічі інших причин, визначають його ефективність і відповідність мети кінцевому результату (рис. 1).

У загальній системі економічного механізму управління якістю різні ланки впливають на ефективність функціонування всього механізму, що й визначило розходження методичних підходів до визначення напрямків удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності. Обґрунтовані методичні підходи розглядаються одночасно в декількох розділах, тому що всі вони тісно переплітаються між собою і самі являють собою взаємопов'язану систему, що може максимально ефективно впливає на економічний механізм управління якістю тільки в комплексі.

В основі всіх розглянутих ланок економічного механізму управління якістю червоною ниткою проходить людський чинник. Однак в умовах недостатньої мотивації персоналу, обумовленою низькою купівельною спроможністю оплати праці більшості працівників, величезний потенціал людського чинника використовується далеко не повною мірою.

Виконане дослідження показало, що для того щоб впроваджувати на підприємствах сучасні міжнародні стандарти на системи управління, потрібно проводити більшу підготовчу роботу серед населення. Це стосується, насамперед, термінології в області управління якістю, стандартизації й сертифікації. Поняття, використовувані в стандартах, незрозумілі більшості працівників. Тому навчання можна проводити безпосередньо на підприємствах силами самих працівників у спеціальних групах (наприклад, гуртках якості, групах з удосконалення діяльності

Економічний механізм управління якістю

та напрями його удосконалення






Виробничо-технологічна ланка


Організаційна ланка

Фінансова ланка

Метрологічна ланка

Нормативно-правова ланка


Законодавчі та нормативні документи


Структура управління виробництвом

Новітні технології

Модернізація

Менеджмент

Організація праці

Підготовка кадрів


Оптимізація витрат

Забезпечення конкурентоспроможності


Метрологія

Стандартизація

Сертифікація






Підвищення якості діяльності підприємства


Місія

Споживач

Споживач


Задоволення потреб споживача



Підвищення

якості продукції


Етапи життєвого циклу продукції: маркетинг, проектування, матеріально-технічне постачання, підготовка до виробництва, виробництво, контролювання, пакування і зберігання, реалізація, монтаж, технічне обслуговування та утилізація




Підвищення якості

життя


Задоволення потреб суспільства


Задоволення потреб

співробітників


Підвищення

рентабельності підприємства


Задоволення потреб акціонерів


Задоволення потреб постачальників