Н. С. Юзікова Судові та правоохоронні органи України

Вид материала

Документы

Содержание Генеральна прокуратура України Повноваження Генерального прокурора Прокуратури АРК, областей, районні і міські прокуратури Основні завдання, функції та організація діяльності прокуратури

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс з дисципліни «судові та правоохоронні органи україни», 727.41kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни «судові та правоохоронні органи україни», 593.44kb.
• Комплексна програма профілактики злочинності у Білогірському районі Хмельницької області, 149.31kb.
• В законі україни «Про міліцію» говориться, що правоохоронні органи повинні забезпечити, 387.86kb.
• Відповідальність за невиплату заробітної плати, 13.11kb.
• Тема. Правоохоронні органи, 72.47kb.
• Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи,, 61.89kb.
• Верховною Радою України за роки незалежності прийнято понад 50 закон, 219.25kb.
• Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості, 672.69kb.
• Сімейний кодекс України, Закон України «Про органи І служби у справах дітей та спеціальні, 37.98kb.

Японія

Органи прокуратури Японії входять до системи Міністерства юстиції, яке відає пенітенціарною системою, контролює імміграційні служби та "підривні організації". Прокуратура є централізованою організацією, яку очолює Генеральний прокурор, але головним чином її структура присто­сована до судової системи. Служби прокуратури діють при Верховному суді, при вищих, територіальних, сімейних та інших судах. Прокурори ведуть слідство щодо обмеженої кількості найбільш важливих кримі­нальних справ, наглядають за дізнанням та слідством, що проводиться поліцією з усіх інших справ, за виконанням кримінальних покарань. Органи прокуратури порушують кримінальне переслідування, складають обвинувальний висновок, передають його до суду та підтримують там обвинувачення, а також захищають інтереси осіб при розгляді цивіль­них справ. Відповідно до законодавства про судочинство прокурор має право не надавати обвинуваченому та його адвокату докази у справі і навіть приховувати ті докази, що свідчать на користь обвинуваченого. Прокурор не зобов'язаний знайомити суддю з усіма доказами у справі (до суду надається лише обвинувальний висновок без доказів).


Генеральна прокуратура України

Генеральна прокуратура є вищою, центральною ланкою в системі органів прокуратури. Організація і порядок діяльності Генеральної прокуратури України визначається Законом "Про про­куратуру", наказами і розпорядженнями Генерального прокурора і Регламентом Генеральної прокуратури України, що був затвер­джений 19 березня 1999 р. Структуру Генеральної прокуратури і положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної прокуратури України входить перший заступник Генерального прокурора України, заступники Генерального прокурора, начальники головних управлінь, відділів. Під керівництвом Генерального прокурора визначається стратегія і тактика діяльності системи органів прокуратури, здійснюється нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів.

Конституція у ст. 122 визначає, що прокуратуру очолює Генераль­ний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. При цьому Верховна Рада має право висловити недовіру Генеральному прокурору, що тягне за собою його відставку з посади.

Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокура­тури і здійснює контроль за роботою підпорядкованих йому проку­рорів. Генеральним прокурором України затверджується положення про структурні підрозділи, які визначають їх завдання і функції, а також повноваження і обов'язки працівників управлінь та відділів, старших помічників Генерального прокурора України, помічника першого заступника Генерального прокурора України у цивільній обороні. Заступники Генерального прокурора України затверджують розподіл службових обов'язків між працівниками підпорядкованих підрозділів за поданнями начальників управлінь та відділів.

Генеральний прокурор України — службова особа, яка очолює систему органів прокуратури в Україні, наділена відповідними службовими повноваженнями та посадовими обов'язками.

Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори призначаються на посаду терміном на 5 років. Після закінчення цього терміну прокурора звільняють або призначають на новий 5-річний термін. Раніше зазначеного законом терміну звільнення (відставка) прокурора може бути здійснена Президентом України у випадках:

• неможливості виконувати свої повноваження за станом
  здоров 'я;
  
• порушення вимог щодо несумісності. Законом "Про державну службу" передбачено, що державний службовець не має права ви­конувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, педагогічної,
  творчої діяльності та медичної практики. А Генеральний прокурор,як зазначено вище, є державним службовцем (службовою особою);
  
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо Генераль­ного прокурора. Якщо Генеральний прокурор вчинив злочин, то він несе кримінальну відповідальність у передбаченому законом
  порядку. Згідно зі ст. 401 КПК вирок місцевого суду вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляції, а вирок апеляційного суду — після закінчення строку на подачу касаційної
  скарги, внесення касаційного подання, якщо він не був оскарже­ний або на нього не було внесено подання. Обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили;
  
• припинення громадянства. Відповідно до статусу Генерально­го прокурора цю посаду може займати тільки громадянин України. Припинення громадянства України у порядку, передбаченому
  Законом "Про громадянство України", тягне дострокове припи­нення його повноважень;
  

—подання заяви про звільнення за власним бажанням. Це рі­шення Генеральний прокурор приймає самостійно без будь-якого стороннього впливу. Воно може бути мотивовано сімейними
обставинами, ідеологічними, політичними переконаннями або морально-етичними міркуваннями.

Повноваження Генерального прокурора з керівництва органами прокуратури мають внутрішньоорганізаційний характер. їх можна поділити на дві групи:

1.Загальноорганізаційні повноваження:

а)спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

б)затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури і розподіляє кошти на їх утримання;

в)відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує поло­ження та інструкції.

2.Повноваження у кадровій сфері:

а)призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора, керівників структурних підрозділів, головного бухгал­тера, інших працівників Генеральної прокуратури;

б)призначає ректора, директора інститутів, проректора, го­ловного бухгалтера, працівників науково-педагогічного складу Академії прокуратури України;

в)призначає прокурора АРК;

г)призначає прокурорів областей, міст Києва і Севастополя,військових прокурорів регіонів та ВМС України; перших заступ­ників і заступників прокурора АРК, областей, міст Києва і Севас­тополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України; прокурорів міст, районів, міжрайонних, військових прокурорів гарнізонів та прирівняних до них прокурорів; началь­
ників відділів нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою зло­чинністю (за погодженням з відповідним Комітетом Верховної
Ради України); начальників відділів роботи з кадрами (старшого помічника прокурора з кадрових питань); начальників органі­заційно-контрольних відділів (старшого помічника прокурора з
питань організації роботи і контролю виконання);

д)відповідно до законодавства визначає порядок прийняття,переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів;

є) присвоює класні чини.

Генеральна прокуратура і підпорядковані прокуратури по­винні координувати діяльність ОВС, СБУ, податкової міліції та інших правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. З цією метою при Генеральній прокуратурі України для узгодження і координації дій у боротьбі зі злочинністю скликаються наради за участю керівників правоохоронних органів і державних структур. Прокуратура організовує робочі групи, витребовує статистичну та іншу необхідну інформацію відповідно до нормативно-правових актів про координацію діяльності у боротьбі зі злочинністю.

Науково-методична рада. Дорадчим органом при Генераль­ній прокуратурі є науково-методична рада, яка створюється для вивчення наукових рекомендацій, пропозицій щодо поліпшення організації та діяльності органів прокуратури, удосконалення за­конодавства, особливо з питань, які пов'язані з реформуванням органів прокуратури відповідно до перехідних положень Конститу­ції та змін, які відбуваються у законодавстві. Порядок роботи нау­ково-методичної ради при Генеральній прокуратурі визначається наказом Генерального прокурора від 31 серпня 1998 р. № 22 "Про науково-методичну раду при Генеральній прокуратурі України". Науково-методична рада уповноважена розглядати:

1. Пропозиції, спрямовані на удосконалення прокурорського нагляду, організації роботи прокуратури, питання поліпшення підго­товки кадрів для органів прокуратури, підвищення їх кваліфікації.
   
2. Проекти законів України, інших нормативних актів Верхов­ної Ради України, Президента України, міністерств і відомств.
   
3. Спірні юридичні питання, що виникають у практиці проку­рорського нагляду, проблеми впровадження наукових рекомен­дацій у діяльність органів прокуратури.
   
4. Проекти наказів і розпоряджень Генерального прокурора,проекти інформаційних листів, методичних рекомендацій та ін­ших відомчих документів.
   

Науково-методична рада при Генеральній прокуратурі приймає рішення рекомендаційного характеру і доводить до відома керів­ництва Генеральної прокуратури. Узагальнення роботи науково-методичної ради проводиться один раз на рік.

Прокуратури АРК, областей, районні і міські прокуратури

Наступною ланкою у системі органів прокуратури виступа­ють прокуратура АРК, обласні, районні та міські прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів. Прокурори у межах законодавчо визначених повноважень здій­снюють керівництво відповідними прокуратурами і вирішують організаційні та кадрові питання.

До повноважень прокурорів АРК, областей, міст Києва і Се­вастополя та інших (на правах обласних) прокурорів належать:

1. Призначення на посади і звільнення працівників органів прокуратури, крім тієї категорії, що призначається Генеральним прокурором України.
   
2. За погодженням з Генеральним прокурором України — вне­сення змін до встановлених штатних розкладів у підпорядкованих їм прокуратурах тільки у межах затвердженої чисельності і фонду
   заробітної плати.
   

Слідчий прокуратури — процесуально самостійна і незалежна особа, яка проводить досудове слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до його підслідності, а також у інших справах, що були передані йому прокурором.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства досудове слідство проводиться слідчими прокуратури, ОВС, податкової міліції та слідчими органів СБУ. Законодавством встановлюється система слідчих органів, завдання, автономність у сфері управління, чіткі межі повноважень, статус дізнавача, слідчого, гарантії їх правового та соціального захисту.

Досудове слідство — діяльність слідчого яка полягає у зби­ранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об'єктивної істини у справі з метою встановлення винуватості або невинуватості особи в учиненні злочину.

Для проведення досудового слідства в органах прокуратури передбачаються такі штатні одиниці як старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі та слідчі. Кримінально-процесуальним законодавством не роз­межовуються повноваження слідчих різних рівнів, оскільки це віднесено до компетенції Генерального прокурора України та прокурорів відповідних структурних підрозділів.

Слідчий під час проведення досудового слідства самостійно приймає рішення у справі, крім випадків, в яких передбачається надання згоди суду або прокурора, і несе персональну відпові­дальність за законність і своєчасність дій. У випадках незгоди з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсягу обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про припинення провадження у справі, слідчий має право подати вищестоящому прокуророві письмові заперечення. У такому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає про­вадження в цій справі іншому слідчому.

Прийняття рішень, що стосуються актуальних питань проку­рорської та слідчої роботи, відбувається на засадах колегіальності та єдиноначалля у діяльності органів прокуратури. Колегіальність — це принцип управління, відповідно до якого керівництво здійс­нюється групою уповноважених осіб, кожна з яких індивідуально відповідає за визначену сферу діяльності.

Колегія прокуратури — дорадчий орган, який розглядає най­більш важливі питання дотримання законності, стану правопо­рядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Гене­рального прокурора України, кадрові питання, заслуховує звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

У Генеральній прокуратурі утворюються колегії, персональний склад яких затверджується Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора України затверджується персональний склад колегії прокуратур областей і прирівняних до них проку­ратур. Колегії діють у складі Генерального прокурора, його пер­шого заступника, заступників, прокурора АРК, інших керівників органів прокуратури. Засідання колегій проводяться відповідно до плану роботи, що формується організаційно-контрольним відділом за пропозиціями заступників Генерального прокурора, затвердженим Генеральним прокурором.

Прийняття рішення щодо питань, які мають значення для всієї системи органів прокуратури, проводиться на розширено­му засіданні колегії Генеральної прокуратури України за участю керівників нижчестоящих прокуратур. Не допускаються для обтворення на засіданні колегії прокуратури питання, які можуть бути розглянуті на оперативних нарадах або вирішені керівниц-тном прокуратури у межах їх компетенції.

Структурні підрозділи Генеральної прокуратури готують матеріа­ли за 2 тижні до засідання колегії. Засідання колегії проводяться за наявності більшості її членів, головує на засіданні Генеральний прокурор, а за його відсутності — виконуючий обов'язки. Рішення приймається щодо кожного питання окремо відкритим голосуван­ням. У випадку наявності розбіжностей при ухваленні рішення щодо конкретного питання між головуючим і більшістю членів колегії остаточне рішення приймає Генеральний прокурор.

Рішення колегії та прийняті на його основі накази і вказівки Генерального прокурора України після підписання доводяться до відома працівників органів прокуратури, яких вони стосуються.

Основні завдання, функції та організація діяльності прокуратури

Концептуальне вирішення питань контролю за дотриманням законів, зважаючи на положення Конституції, дасть можливість більш чітко визначити межі повноважень органів прокуратури і співвідношення функцій державних органів і органів прокуратури. Залежно від того, якими функціями буде наділена прокуратура, від­повідним чином будуть вирішуватися питання здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на території України.

Завдання прокуратури — встановлення наявності або відсут­ності порушень закону в матеріалах, які надходять до прокура­тури від контролюючих органів, інших органів, службових осіб чи громадян; виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, а головне — вжиття заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 4 Закону "Про прокуратуру" органи прокура­тури для забезпечення утвердження верховенства права, зміцнення правопорядку, виконують завдання, спрямовані на захист:

• закріплених Конституцією незалежності України, суспіль­ного і державного ладу, політичної й економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
  
• гарантованих Конституцією, законодавчими актами Украї­ни, міжнародними правовими актами соціально-економічних,політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина;
  
• основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.
  

Законодавчо прокуратура визнана головним координатором діяльності у боротьбі зі злочинністю, що проводиться ОВС, СБУ, податкової міліції, митної служби та іншими правоохоронними органами. Практична реалізація цієї функції не тільки не супере-читиме основним напрямам прокурорського нагляду, а й дозво­лить підвищити його ефективність завдяки поєднанню наглядових і організаційних заходів, проведенню різними правоохоронними органами в межах їх компетенції узгоджених дій. Згідно зі ст. 24 Закону "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" нагляд за отриманням законності при здійсненні цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави покладається на органи прокуратури.

Нагляд, як особливий вид державної діяльності, передбачає наділення прокуратури сукупністю функцій, які обумовлюють виконання покладених на неї завдань.

Функції прокуратури — основні напрями діяльності, в яких відображається суть, завдання і мета нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів в Україні.

Конституцією (ст. 121) та Законом "Про прокуратуру" (ст. 5) прокуратура України представлена як єдина централізована сис­тема, на яку покладаються наступні функції:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді.
   
2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом.
   
3. Нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство.
   
4. Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­
   бистої свободи громадян.
   
5. Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина,додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади,
   органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
   

Будь-яка правоохоронна діяльність ґрунтується на певних засадах, основні з яких є принципами.

Принцип верховенства закону — є одним з головних, відправ­них, базових принципів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Принцип єдності і централізації. Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокурору України.

Принцип незалежності. Прокуратура здійснює свої повнова­ження на засадах гласності та незалежності від органів державної влади і місцевого самоврядування, інформуючи їх про стан за­конності і правопорядку. Вплив у будь-якій формі на працівників органів прокуратури з боку органів державної влади та управління, юридичних та фізичних осіб з метою схиляння до прийняття неправомірного рішення чи ухилення від прийняття законного рішення тягне встановлену законом юридичну відповідальність. В інтересах реального забезпечення незалежності прокуратури як обов'язкової умови їх об'єктивності та принциповості в діяль­ності щодо зміцнення законності мають бути правові гарантії, які повинні стосуватись не тільки самих працівників прокуратури, а й членів їх сімей. Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" встановлюються особливі заходи державного захисту працівників прокуратури від перешкоджання виконанню професійних обов'язків і здійсненню законних прав, а також від посягань на життя, здоров я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку зі здійс­ненням нагляду за додержанням і застосуванням законів.

У разі звернення представників влади до органів прокуратури з приводу конкретних матеріалів справи, що знаходяться у провад­женні прокуратури, вони не мають права давати будь-які вказівки прокурору з приводу результатів вирішення справи.

Принцип рівності перед законом. Діяльність органів прокуратури із захисту прав і свобод громадян повинна ґрунтуватись на засадах рівності перед законом незалежно від соціального, службового чи майнового стану, національності, статі, освіти, сімейного стану, політичних, ідеологічних або релігійних переконань тощо. У разі виявлення порушень закону органи прокуратури вживають заходів до їх усунення, від кого б вони не виходили, поновлюють порушені права та інтереси, а винних осіб, які допустили ці порушення, при­тягують у встановленому законом порядку до відповідальності.

Принцип гласності. Органами прокуратури надається інформа­ція щодо результатів проведених перевірок, з метою недопущення у подальшій роботі порушень закону. Поряд з цим, забороняється без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і досудового слідства, що проводяться, до їх закінчення.

Обов'язковість виконання вимог прокурора. Вимоги прокурора, висунуті в межах його повноважень, підлягають безумовному виконанню в строки, що встановлені законодавством. У разі неви­конання вимог без поважних причин законодавством передбачена юридична відповідальність. Службові особи, юридичні та фізичні особи зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і повинні давати відповідні пояснення з обставин, що з'ясовуються у ході прокурорської перевірки. У випадках ухилення від прибуття, за постановою прокурора ці особи можуть бути примусово доставлені органами міліції для дачі пояснень.

Статистичні дані та інша інформація, документи та їх копії, що необхідні при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законодавства, пред'являються за вимогою прокурора безоплатно.

Принцип участі у засіданнях органів державної влади і управ­ління. Органи прокуратури не можуть працювати ізольовано від державних органів та органів самоорганізації населення. Проку­рор не зможе ефективно та своєчасно виконувати свої службові обов'язки, якщо не буде координувати свою діяльність з органами державної влади і управління різного рівня, органами місцевого самоврядування та громадськістю.

Закон регламентує взаємодію органів прокуратури та держав­них установ. Генеральний прокурор України, його заступник мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комісій і комітетів, уряду, колегій, міністерств та інших цент­ральних органів виконавчої влади.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності органів прокуратури України на сучасному етапі державотворення визнається взаємодія із органами законодавчої влади. Тому з метою забезпечення сут­тєвого підвищення рівня співпраці з Верховною Радою України,утвореними нею органами, окремими народними депутатами України, оперативного законного вирішення питань, що вини­кають у процесі такої співпраці, наказом Генерального прокурора України було затверджено Положення про організацію взаємодії Генеральної прокуратури України з Верховною Радою України. Прокуратура, беручи участь у засіданнях місцевих рад, вико­навчих комітетів, комісій та інших органів управління, може пос­тійно інформувати їх про стан законності на відповідній території, вносити конкретні пропозиції щодо поліпшення роботи. Своєю участю представники органів прокуратури попереджають прийняття незаконних та необгрунтованих рішень представниками влади та управління а також органами місцевого самоврядування.