Учбова І виробнича практика

Вид материала

Диплом

Содержание 1.1 Мета і завдання практики 1.2 Організація практики Зміст практики Приклад можливих варіантів завдань. Розробити елемент векторно-растрової геоінформаційної системи в середовищі швидкої розробки Обов'язкові вимоги. Text і єдиний формат. Звіт про практику Мета й завдання практики Організація практики Зміст практики Обчислювальна техніка 2.4. Звіт про практику 3.1 Мета й завдання практики 3.2 Організація практики 3. Зміст практики Типове завдання 3.4 Звіт про практику 4.1 Мета й завдання практики 4.2 Організація практики 4.3 Зміст практики ... Полное содержание

Подобный материал:

• Виробнича практика студентів спеціальності 090209, 62.83kb.
• Відповідно до структури навчального плану та графіка навчального процесу виробнича, 217.4kb.
• Програма переддипломної практики студентів V курсу 070501 географія, 83.15kb.
• Загальні положення, 429.05kb.
• Робоча навчальна програма виробничої переддипломної практики для студентів Vкурсу денної, 52.91kb.
• Програма виробничої практики студентів 3 курсу спеціальності «Економічна І соціальна, 75.99kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Програма виробничої практики студентів 5 курсу спеціальності «Економічна І соціальна, 43.11kb.
• Настанова лікарські засоби належна виробнича практика ст-н мозу 42 0: 2010 передмова, 4997.42kb.

Учбова і виробнича практика


ВСТУП


Робоча програма і методичні вказівки по організації і проведенню учбової, виробничої і переддипломної практик складені на підставі Постанов Уряду, діючих наказів, інструктивних листів, положень Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також методичних вказівок по учбових і виробничих практиках, розроблених учбовою частиною Державного ВНЗ «Національний гірничий університет» (Державний ВНЗ «НГУ»).

У робочій програмі викладені сучасні вимоги, що пред'являються до студентів при проходженні практики з питань участі у виконуваних роботах і правилах їх оформлення. Методичні вказівки містять усі необхідні відомості з організаційних, учбових і виробничих питань і повинні сприяти якісному проходженню студентами усіх етапів практики.

Навчальним планом спеціальностей 7,8.08010105 – «Геоінформаційні системи і технології»– ГІС (Галузь 0801 ГЕОДЕЗІЯ ТА ЗЕМЛЕУСТРІЙ, Напрям підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій», ГК) та 7,8.05010105 «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг» – КМ (Галузь 0501 ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА, Напрям підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки», КН) передбачені наступні практики:

1) учбова практика – «Навчальна практика по спеціальності» для напряму ГК та «Навчальна комп'ютерна практика» для напряму КН (4 тижня після першого курсу);

2) учбова практика – "Інформаційні технології" (4 тижні після другого курсу);

3) навчальна і виробнича практика – «Навчальна практика з геоінформаційних технологій» та «Виробнича практика по спеціальності» для напряму ГК (3 і 1 тижні після другого курсу), а також «Проектно-технологічна практика» для напряму КН (4 тижня після другого курсу),

4) виробнича та переддипломна практика – (відповідно 3 і 2 тижні після четвертого курсу).

Один тиждень практики складає 36 навчальних годин.


1. УЧБОВА ПРАКТИКА «НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ПО СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

1.1 МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

В період проходження практики студенти поглиблюють і закріплюють теоретичні знання і практичні уміння, отримані в процесі вивчення упродовж першого курсу учбової дисципліни "Основи програмування і алгоритмічні мови" і передбачені освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів комп'ютерних наук та інформаційних технологій, які активно використовуються також у геодезичних і картографічних застосуваннях.

Це знання:

• типових алгоритмічних конструкцій: послідовність, вибір, повторення;
  

• етапів обробки програм на персональному комп’ютері (ПК), таких як: редагування, трансляція, компіляція;
  

• головних операторів мови Object Pascal (Delphi);
  

• скалярних типів даних; структурованих типів даных: масивів, записів, множин, файлів, списків, класів;
  
• рекурсивних алгоритмів;
  
• структури і основних функцій операційної системи Windows, а также команд MS DOS, утіліт і файлової системи;
  
• модульного принципу розробки програм;
  
• особливостей обробки виключних ситуацій;
  
• графічних засобів середовищ швидкої розробки (RAD) застосувань Delphi;
  
• засобів Delphi для роботи з магнітними дисками;
  

• методів структурного, модульного і об'єктно-орієнтованого програмування.
  

Уміння:

• розробляти алгоритми методом покрокового уточнення;
  
• працювати із скалярними даними: цілими, дійсними, символьними і логічними;
  

• складати програми обробки масивів даних;
  
• використати процедури і функції при написанні програм;
  
• використати структуровані типи даних : масиви, класи, записи, файли, списки, множини;
  
• програмувати графічні алгоритми;
  
• реалізовувати модульні програми;
  
• використовувати стандартні функції;
  
• використовувати об’єктно-орієнтовані засоби мови С++;
  
• складати алгоритми пошуку і сортування масивів;
  
• відлагоджувати програми і застосування в середовищі Турбо-Паскаль, DELPHI и С++.
  

1.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ


Практика проходить в спеціалізованих лабораторіях кафедри геоінформаційних систем 1/78, 1/76 і 4/55.

Спеціальним розпорядженням по університету для кожного студента призначається керівник з числа викладачів кафедри геоінформаційних систем.

У кінці другого і четвертого семестру кафедра геоінформаційних систем проводить із студентами збори, на яких розглядаються усі питання організації і проходження практики.

До кінця терміну перебування на практиці студент повинен скласти звіт і підписати його у керівника практики.

3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ
   

Керівник практики дає студентові завдання розробити програму на певній мові програмування, що реалізовує конкретний алгоритм. За бажанням студента це може бути завдання підвищеної складності.


Приклад можливих варіантів завдань. Розробити елемент векторно-растрової геоінформаційної системи в середовищі швидкої розробки застосувавань Delphi.

Варіанти. Розробити програми:

1. інтерактивного введення полігонів, їх видалення і корекції вузлів;
   
2. перекреслення полігонів (вводяться з файлів), що мають текстовий атрибут. Має бути реалізована можливість нанесення тексту на полігони і забезпечена його неперекриття;
   
3. перекреслення полігонів (вводяться з файлів) із забезпеченням розширених можливостей їх редагування;
   

4. інтерактивного уведення й видалення крапок, поліліній, полігонів;
   
5. уведення з файлу об'єктів-ліній, що мають чисельний атрибут і виводу їх на екран з товщиною, що залежить від значення атрибута (кількість градацій змінюється інтерактивно);
   
6. уведення з файлу об'єктів-полігонів, що мають чисельний атрибут і виводу їх на екран з кольором заливки, що залежить від значення атрибута (кількість градацій змінюється інтерактивно);
   
7. уведення з файлу об'єктів-точок, що мають два чисельних атрибути й виводу їх на екран з розміром, що залежить від значення зазначеного атрибута (кількість градацій змінюється інтерактивно від 1 до 10);
   
8. інтерактивного уведення полігонів, визначення й корекції їхніх суміжних вузлів;
   
9. уведення з файлу точок, поліліній, полігонів з текстовим атрибутом і пошуку об'єктів по уведеному рядку;
   
10. уведення таблиць із трьома полями (координати Х, Y точки й текстовий атрибут) і відображення точок із заданими координатами на екрані + вивід підписів з поля текстового атрибута;
    
11. виводу полігонів з файлу і їхнього інтерактивного масштабування;
    
12. виводу ліній і точок з файлу і їхнього інтерактивного позиціонування;
    
13. уведення з файлу й відображення об'єктів - точок, поліліній і полігонів й забезпечення можливості інтерактивного виміру відстаней і нанесення текстових написів;
    
14. побудови растрових карт за значеннями, заданими по нерівномірній мережі з можливістю інтерактивного визначення значень по карті;
    
15. побудови растрових карт за значеннями, заданим по рівномірній прямокутній мережі з можливістю інтерактивного визначення значень по карті і їхнього редагування;
    
16. ведення таблиці з можливість додавання, видалення й корекції полів і записів.
    

Обов'язкові вимоги. У всіх програмах передбачити можливість виводу інформації у файл.

У всіх програмах забезпечити можливість завдання координат об'єктів в умовних одиницях.

Файли повинні мати тип Text і єдиний формат.

Формат файлів:

Файл – набір рядків, кожна з яких описує один об'єкт;

Об'єкти мають формат:

типу полігон

P N(кількість_вузлів) X1 Y1 X2 Y2 ... XN YN [опис атрибутів]

типу полілінія

L N(кількість_вузлів) X1 Y1 X2 Y2 ... XN YN [опис атрибутів]

типу крапка

Т X Y [опис атрибутів]

опис атрибутів

M (кількість атрибутів) Тип_Атрибута1 Назва_Атрибута1 Значення_Атрибута_1 ... Тип_Атрибутам Назва_Атрибута1 Значення_Атрибута_М

типи атрибутів

текстовий – Х

чисельний – F

Наприклад:

1) опис точки з координатами (122.33, 345.441) і текстовим атрибутом “Назва”, рівним “Телевишка”:

T 122.33 345.441 1 Х Назва Телевишка

2) опис полігона з 4-мя вузлами (10,11; 34,9; 33,28; 12,26), текстовим атрибутом «Тип», рівним «Ячмінь» і чисельним атрибутом «Висота», рівним «101.23»:

Р 4 10 11 34 9 33 28 12 26 2 Х Тип Ячмінь F Висота 101.23

3) при описі полілінії з тими ж параметрами, запис прийме вид:

L 4 10 11 34 9 33 28 12 26 2 Х Тип Ячмінь F Висота 101.23

3. ЗВІТ ПРО ПРАКТИКУ
   

Звіт про практику повинен включати наступні матеріали:

• титульний аркуш;
  
• зміст звіту;
  
• постановку розв'язуваного завдання;
  
• керівництво з користування програмою (опис загальної структури, цілей, виконуваних функцій, елементів керування й ін.);
  
• результати тестових прогонів програми;
  
• текст програми;
  
• блок-схеми основних обчислювальних процесів (вказуються викладачем)
  
• висновки, рекомендації, список використаної літератури.
  

2. УЧБОВА ПРАКТИКА "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ"
   

1. . МЕТА Й ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

У період проходження практики студенти поглиблюють і закріплюють теоретичні знання й практичні вміння, отримані в процесі вивчення протягом перших двох курсів навчальних дисциплін "Геоінформатика", "Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації", "Організація баз даних і знань", "Методи обчислень", "Картографія", "Обчислювальна геометрія", "Моделювання складних систем", "Геодезія з основами топографії", "Цифрова картографія", "Розпізнавання образів і обробка зображень", "Математико-картографічне моделювання".

Назва практики "Інформаційні технології" визначає зміст завдань, які студент повинен уміти вирішувати після проходження практики.

Інформаційні і геоінформаційні технології (GIS technology) - технологічна основа створення географічних інформаційних систем (ГІС), що дозволяє реалізувати функціональні можливості ГІС.

Вони включають:

• уведення даних у машинне середовище шляхом їхнього імпорту з існуючих наборів цифрових даних або за допомогою дигіталізації джерел;
  
• перетворення, або трансформація, даних, включаючи конвертування даних з одного формату в іншій, трансформацію картографічних проекцій, зміна систем координат;
  
• зберігання, маніпулювання й керування даними у внутрішніх і зовнішніх базах даних;
  
• картометричні операції, включаючи обчислення відстаней між об'єктами в проекції карти або на еліпсоїді, довжин кривих ліній, периметрів і площ полігональних об'єктів;
  
• операції обробки даних геодезичних вимірів;
  
• операції оверлея;
  
• операції "картографічної алгебри" для логіко-арифметичної обробки растрового шару як єдиного цілого;
  
• просторовий аналіз – група функцій, що забезпечують аналіз розміщення, зв'язків і інших просторових відносин об'єктів, включаючи аналіз зон видимості/невидимості, аналіз сусідства, аналіз мереж, створення й обробку цифрових моделей рельєфу, аналіз об'єктів у межах буферних зон і ін.;
  
• просторове моделювання або геомоделювання, включаючи операції, аналогічні використовуваним у математико-картографічному моделюванні й картографічному методі дослідження;
  
• просторове моделювання або геомоделювання, включаючи операції, аналогічні використовуваним у математико-картографічному моделюванні й картографічному методі дослідження;
  

• організація збору, керування й адміністрування картографічними й атрибутивними даними ГІС;
  
• забезпечення зв'язку ГІС із системним ПЗ
  
• забезпечення зв'язку ГІС із пристроями уведення, передачі, зберігання й виводу інформації;
  
• створення й супровід інформаційних (картографічних і атрибутивних) баз даних;
  
• вибір форм подання картографічної інформації;
  
• створення й ведення архіву ГІС;
  
• розрахунок потреб у матеріалах і устаткуванні для експлуатації ГІС;
  
• рішення виробничих завдань із використанням математичного моделювання предметної області;
  
• розробка пропозицій по нарощуванню й удосконалюванню функціональних можливостей ГІС;
  

2. . ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ
   

Практика проходить у спеціалізованих лабораторіях кафедри геоінформаційних систем 1/76, 1/78 і 4/55 або у філіях кафедри геоінформаційних систем ГЕОІНФОРМ (м.Київ), ЗЕМГРАД (м. Дніпропетровськ). За домовленістю з виробничими організаціями практика може проходити в організації, зацікавленої в залученні студентів для рішення виробничих завдань, пов'язаних з геоінформаційними технологіями й, що має достатню для рішення цих завдань комп'ютерну базу забезпечення робочих місць практикантів.

Спеціальним наказом по академії для кожного студента призначається керівник із числа викладачів кафедри геоінформаційних систем. У випадку проходження практики поза Державним ВНЗ «НГУ» призначається два керівники – керівник із числа викладачів кафедри геоінформаційних систем й керівник із провідних співробітників організації-місця проходження практики.

Наприкінці шостого семестру кафедра геоінформаційних систем проводить зі студентами збори, на якому розглядаються всі питання організації й проходження практики.

До кінця строку перебування на практиці студент повинен скласти звіт і підписати його у керівника (керівників) практики.

3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ
   

Керівник практики пропонує або видає студентові індивідуальне завдання. Видане завдання повинне відповідати одному із завдань, сформульованих в освітньо-кваліфікаційних характеристиках (ОКХ) спеціальностей 7,8.08010105 – «Геоінформаційні системи і технології»– ГІС (Галузь 0801 ГЕОДЕЗІЯ ТА ЗЕМЛЕУСТРІЙ, Напрям підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій», ГК) та 7,8.05010105 «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг» – КМ (Галузь 0501 ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА, Напрям підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки», КН).

Приклади типових завдань практики.

1. Збір даних про об'єкт інформатизації й виконуваних їм видах діяльності, оцінка цілей і специфіки функціонування об'єкта за допомогою аналізу відповідної документації.
   
2. За допомогою створення інформаційних моделей виявлення проблем, рішення яких доцільно й можливо за допомогою геоінформаційних технологій.
   
3. Виявлення й аналіз інформаційних потоків і зв'язків об'єкта по виду їхньої просторової прив'язки.
   
4. Системний аналіз завдань проблемної області з використанням сучасних методів наукових досліджень.
   
5. Розробка інформаційно-логічних моделей збору первинного картографічного й атрибутивного даних, їхнього переміщення, контролю й керування за допомогою автоматизованих робочих місць (АРМ).
   
6. Оцінка джерел, повноти й вірогідності картографічних і атрибутивних даних, орієнтуючись у сучасних приладах і встаткуванні геодезичних вимірів і картографічних стандартів.
   
7. Розробка необхідних класифікаторів картографічних об'єктів, що не ввійшли в існуючі стандарти з урахуванням естетичних принципів і діючих інструкцій.
   
8. Розробка концепції інформаційної бази, її укрупненої структури з розрахунком існування координатної прив'язки досліджуваних об'єктів.
   
9. Рішення організаційних і технологічних питань інтеграції цифрової картографічної основи з даними муніципальних і регіональних структур відповідно до діючому законодавству.
   
10. Збір і розподіл картографічних і атрибутивних даних.
    
11. Конвертація просторових даних типу растр-вектор і вектор-растр за допомогою програмних засобів.
    
12. Розробка функції системи керування базою даних відповідно до технічного завдання.
    

Студент повинен закріпити на практиці наступні вміння:

1. Розробляти інтерфейси програм і програмних систем, з огляду на естетичні принципи дизайну.
   
2. Виконувати автономне й комплексне тестування програмного забезпечення, використовуючи методики тестування й засоби налагодження.
   
3. Формулювати завдання й цілі служб підприємства по зборі інформації відповідно концепції ГІС.
   
4. Організовувати інформаційно-логічну мережу підприємства відповідно переліку розв'язуваних завдань.
   
5. Розробляти документи, що регламентують порядок збору й використання картографічної й атрибутивної інформації.
   
6. Використовувати програмне забезпечення ГІС і систем керування базами даних (СУБД) для технологічних операцій по створенню й веденню інформаційних баз даних.
   
7. Використовувати різні форми подання картографічних об'єктів при візуалізації геоінформації.
   
8. Створювати ескізи картографічних об'єктів і піктограми для виводу картографічної інформації.
   
9. Використовувати нормативні документи при оформленні й тиражуванні картографічних продуктів ГІС на відповідних носіях цифрової інформації.
   
10. Виконувати оцінку обсягу інформаційних потоків у системі й класифікацію інформації з рядків актуалізації відповідно вимогам до розв'язуваних завдань.
    
11. Вміти змістовно оцінювати й аналізувати результати комп'ютерного й математичного моделювання на основі комплексу наук про Землю й інших знань.
    
12. Враховувати основні вимоги державних стандартів і інших документів на вибір картографічної підоснови.
    
13. Приймати рішення про використання СУБД для роботи з атрибутивною інформацією й іншого супровідного програмного забезпечення на основі технічної документації.
    

2.4. ЗВІТ ПРО ПРАКТИКУ


Звіт про практику виконується у вигляді окремого документа, що включає наступні розділи:

• титульний аркуш;
  
• анотація (реферат);
  
• зміст;
  
• введення;
  
• постановка завдання;
  
• вихідні дані;
  
• методи й засоби рішення завдання;
  
• результати рішення завдання;
  
• висновок;
  
• перелік посилань;
  
• додаток: відзив керівника практики;
  
• додатки: <інші додатки>
  

В анотації приводять загальні відомості про склад і зміст звіту.

У введенні приводять відомості про документи, на підставі яких проводиться практика, найменування об'єкта (організації, підприємства, підрозділу), де проходила практика, строки початку й закінчення практики, описують мету практики й область застосування отриманих результатів, приводять формулювання типових завдань, розв'язуваних у ході практики, перелік знань і вмінь, застосовуваних і використовуваних у ході практики, відомості про використані нормативно-технічні документи.

У розділі "Постановка завдання" приводять конкретизоване стосовно до об'єкта (організації, підприємству), де проводиться практика, опис типового завдання, вимоги до результатів рішення завдання й критерії оцінки результатів, порядок оформлення й приймання результатів.

У розділі "Вихідні дані" визначають склад, форму подання, порядок вибору й формування вихідної інформації для рішення завдання. У розділі приводять перелік вихідних матеріалів і документів, використовуваних при рішенні завдання, а також описують особливості об'єкта (організації, підприємства), що впливають на вибір методів і засобів виконання завдання.

У розділі "Методи й засоби рішення завдання" указують обґрунтування вибору методики й засобів рішення завдання й нормативно-технічний документ, відповідно до якого виконується рішення, або короткий опис методів і засобів, або посилання на джерела, де опублікований цей опис.

У розділі "Результати рішення завдання" приводять короткий опис результатів рішення й виконують аналіз відповідності результатів заданим критеріям, а також приводять посилання на джерела, що містять повний опис результатів рішення (при необхідності).

У висновках приводять оцінку отриманих результатів і пропозиції по їхньому застосуванню (впровадженню).

У переліку посилань приводять бібліографічні описи джерел, на які є посилання в тексті звіту.

У додатках приводять матеріал, необхідний для повноти звіту, і який неможливо або недоцільно розмістити в основному тексті внаслідок великого обсягу або способу відображення. Першим додатком повинен бути відзив керівника практики.

При рішенні конкретних завдань звіт може бути доповнений специфічними розділами, характерними для цих завдань.


3. НАВЧАЛЬНА І ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА З ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

3.1 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

У період проходження практики студенти поглиблюють і закріплюють теоретичні знання й практичні вміння, отримані в процесі вивчення протягом четвертого курсу навчальної дисципліни "Проектування й експлуатація геоінформаційних систем" (і базових дисциплін, що її забезпечують), передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) відповідних спеціальностей. Назва практики визначає головні завдання, які студенти вирішують під час її проходження. Це – проектування (вибір інструментарію, визначення об'єктів і їхніх відносин, вибір області дослідження, оцінка даних, – усе, що потрібно для побудови працездатної ГІС) і експлуатація геоинформационных систем (уміння працювати з існуючими комерційними ГІС).

3.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ


Практика проходить у спеціалізованій лабораторії кафедри геоінформаційних систем 1/78 або у філіях кафедри геоінформаційних систем ГЕОІНФОРМ (м.Київ), ЗЕМГРАД (м. Дніпропетровськ). За домовленістю з виробничими організаціями практика може проходити в організації, зацікавленої в залученні студентів для рішення виробничих завдань, пов'язаних із проектуванням і експлуатацією геоінформаційних систем, і, що має достатню для рішення цих завдань комп'ютерну базу забезпечення робочих місць практикантів.

Спеціальним наказом по Державному ВНЗ «НГУ» для кожного студента призначається керівник із числа викладачів кафедри геоінформаційних систем. У випадку проходження практики поза НГУ призначається два керівники – керівник із числа викладачів кафедри геоінформаційних систем й керівник із провідних співробітників організації-місця проходження практики.

Наприкінці восьмого семестру кафедра геоінформаційних систем проводить зі студентами збори, на якому розглядаються всі питання організації й проходження практики.

До кінця строку перебування на практиці студент повинен скласти звіт і підписати його у керівника (керівників) практики.

3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ


Керівник практики видає студентові індивідуальне завдання. Поставлене завдання повинне відповідати однієї з виробничих функцій майбутнього фахівця.


Приклади типових завдань практики й відповідних їм виробничих функцій.

Виробнича функція	Типове завдання
Формування вимог до ГІС	Обстеження об'єкта й обґрунтування необхідності створення ГІС
	Формування вимог користувача до ГІС
Проектування ГІС	Вивчення об'єкта й проведення необхідних науково-дослідних робіт
	Розробка концепції варіантів ГІС і вибір варіанта, що задовольняє вимогам користувача
	Розробка технічного завдання на розробку (модернізацію) ГІС
	Розробка ескізного проекту ГІС
	Розробка технічного проекту ГІС
Розробка ГІС	Розробка сценаріїв і форм інтерфейсу користувачів із програмним забезпеченням
	Розробка (адаптація) програмного забезпечення ГІС
	Розробка документації на систему
	Випробування ГІС
Уведення ГІС в експлуатацію	Підготовка об'єкта до уведення ГІС в експлуатацію
	Вибір і установка програмного забезпечення ГІС і супровідного програмного забезпечення
	Організація взаємодії ГІС із периферійним устаткуванням
Експлуатація ГІС	Організація збору, керування й адміністрування картографічними й атрибутивними даними ГІС
	Забезпечення зв'язку ГІС із системним ПЗ
	Забезпечення зв'язку ГІС із пристроями уведення, передачі, зберігання й виводу інформації
	Забезпечення взаємодії ГІС із ПЗ технологічних розрахунків у різних прикладних областях
	Створення й супровід інформаційних (картографічних і атрибутивних) баз даних
	Вибір форм подання картографічної інформації
	Створення й ведення архіву ГІС
	Розрахунок потреб у матеріалах і встаткуванні для експлуатації ГІС
	Рішення виробничих завдань із використанням математичного моделювання предметної області
	Розробка пропозицій по нарощуванню й удосконалюванню функціональних можливостей ГІС
Супровід ГІС	Інсталяція ГІС і адаптація до умов використання й нових технічних засобів

Студент повинен закріпити на практиці наступні вміння:

• розробляти програмну документацію ГІС відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• використовуючи нормативну документацію, оцінювати необхідні витрати на розробку, запровадження в дію й експлуатацію ГІС: ефект, очікуваний від системи: умови створення й функціонування системи;
  
• формулювати й оформляти вимоги користувача до ГІС як ескіз ГІС-проекту;
  
• оформляти звіт про пророблену роботу й заявку на розробку ГІС, використовуючи нормативні документи;
  
• моделювати процедури прийняття рішень користувачем ГІС в умовах обмеженої апріорної інформації, використовуючи відповідний математичний апарат;
  
• за допомогою системного аналізу прогнозувати наслідку введення в експлуатацію ГІС для досліджуваних або керованих об'єктів;
  
• оцінювати необхідні ресурси на реалізацію й забезпечення функціонування альтернативних варіантів ГІС і всі види ефектів, отриманих від використання ГІС;
  
• визначати порядок оцінювання якості запропонованого варіанта системи й умов прийому системи в експлуатацію відповідно до діючим нормативам і інструкціям;
  
• описувати й обґрунтовувати запропонований варіант системи у формі проектної документації, використовуючи засобу обчислювальної й оргтехніки;
  
• розробляти технічне завдання на створення (розвиток) ГІС або його окремі частини, включаючи формулювання призначення й цілей ГІС, характеристику об'єктів інформатизації, виявлення типів, що використовують просторового й атрибутивного дані, установлення складу й змісту робіт зі створення ГІС, розробку вимог до порядку контролю, прийому, документування й експлуатації ГІС за допомогою АРМ;
  
• оформляти документацію технічного завдання відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• визначати функції ГІС і її підсистем, їхні мети й ефекти за допомогою АРМ;
  
• розробляти проектні рішення по ГІС і її частинах на основі технічної документації;
  
• проектувати методику спільного використання ГІС і систем регіонального збору й передачі даних за допомогою АРМ;
  
• проектувати методику збереження й передачі просторових даних відповідно до національних і міжнародних стандартів;
  
• проектувати використання аерокосмічної інформації в ГІС на базі відомостей про основні типи супутникових систем і апаратури для дистанційного зондування Землі;
  
• проектувати функції й параметри основних програмних засобів відповідно до технічному завданню;
  
• оформляти документацію ескізного проекту відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• за допомогою АРМ забезпечувати розробку загальних рішень по ГІС і її частинах ( функціонально-алгоритмічної структури системи, функцій персоналу й організаційної структури, структури технічних засобів, включаючи засоби уведення-виводу картографічної інформації, алгоритмів рішення завдань і використовуваних мов, організації й ведення інформаційної бази, у тому числі бази знань, систем класифікації й кодування даних, програмного забезпечення, засобам конвертації просторових даних);
  
• відповідно нормам діловодства обґрунтовувати вимоги й оформляти документацію на поставку й використання технічних засобів ГІС;
  
• відповідно нормам діловодства обґрунтовувати вимоги й оформляти документацію на поставку (закупівлю, розробку) і використання комерційних інструментальних програмних засобів ГІС;
  
• оформляти документацію технічного проекту відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• проектувати й реалізувати програмне забезпечення ГІС, використовуючи сучасні мови й інструментальні засоби програмування;
  
• здійснювати вибір, адаптацію й (або) прив'язку притягнутих програмних засобів ГІС, використовуючи програмну документацію;
  
• розробляти й оформляти робочу й експлуатаційну документацію на геоінформаційну систему відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• розробляти порядок випробувань і тестові дані для проведення випробувань системи до різних видів і режимів роботи відповідно до розробленій документації;
  
• виконувати випробування системи і її складових частин відповідно до встановленого порядку;
  
• оформляти результати випробувань ГІС відповідно до вимог нормативно-технічних документів;
  
• розробляти вимоги й оформляти документацію на поставку технічних засобів ГІС;
  
• виконувати роботи із установлення й супроводу ГІС, використовуючи сучасні інтегровані пакети прикладних програм, програмні оболонки й середовища;
  
• проектувати використання периферійного встаткування відповідно до технічній документації;
  

3.4 ЗВІТ ПРО ПРАКТИКУ


Звіт про практику виконується у вигляді окремого документа, що включає наступні розділи:

• титульний аркуш;
  
• анотація;
  
• зміст;
  
• введення;
  
• постановка завдання;
  
• вихідні дані;
  
• методи й засоби рішення завдання;
  
• результати рішення завдання;
  
• висновок;
  
• перелік посилань;
  
• додаток: відзив керівника практики;
  
• додатки: <інші додатки>
  

В анотації приводять загальні відомості про склад і зміст звіту.

У введенні приводять відомості про документи, на підставі яких проводиться практика, найменування об'єкта (організації, підприємства, підрозділу), де проходила практика, строки початку й закінчення практики, описують мета практики й область застосування отриманих результатів, приводять формулювання типових завдань, розв'язуваних у ході практики, перелік знань і вмінь, застосовуваних і використовуваних у ході практики, відомості про використані нормативно-технічні документи.

У розділі "Постановка завдання" приводять конкретизоване стосовно до об'єкта (організації, підприємству), де проводиться практика, опис типового завдання, вимоги до результатів рішення завдання й критерії оцінки результатів, порядок оформлення й приймання результатів.

У розділі "Вихідні дані" визначають склад, форму подання, порядок вибору й формування вихідної інформації для рішення завдання. У розділі приводять перелік вихідних матеріалів і документів, використовуваних при рішенні завдання, а також описують особливості об'єкта (організації, підприємства), що впливають на вибір методів і засобів рішення завдання

У розділі "Методи й засоби рішення завдання" указують обґрунтування вибору методики й засобів рішення завдання й нормативно-технічний документ, відповідно до якого виконується рішення, або короткий опис методів і засобів, або посилання на джерела, де опублікований цей опис.

У розділі "Результати рішення завдання" приводять короткий опис результатів рішення й виконують аналіз відповідності результатів заданим критеріям, а також приводять посилання на джерела, що містять повний опис результатів рішення (при необхідності).

У висновку приводять оцінку отриманих результатів і пропозиції по їхньому застосуванню (впровадженню).

У переліку посилань приводять бібліографічні описи джерел, на які є посилання в тексті звіту.

У додатках приводять матеріал, необхідний для повноти звіту, і який неможливо або недоцільно розмістити в основному тексті внаслідок великого обсягу або способу відображення. Першим додатком повинен бути відзив керівника практики.

При рішенні конкретних завдань звіт може бути доповнений специфічними розділами, характерними для цих завдань.


4. ВИРОБНИЧА ТА ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА

4.1 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою переддипломної виробничої практики є:

– поглиблення й закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання в університеті;

– оволодіння на практиці прийомами й технологіями комп'ютерної обробки картографічних атрибутивних даних, даних дистанційного зондування (ДДЗ), матеріалів аерокосмічних зйомок;

– оволодіння принципами й технологіями створення й експлуатації геоінформаційних систем різного призначення;

– ознайомлення з питаннями організації виробництва й економіки, охорони праці й навколишнього середовища.

Для досягнення зазначеної мети студенти зобов'язані:

– виконувати завдання, передбачені цією робочою програмою;

– брати безпосередню участь у роботах, пов'язаних із застосуванням сучасних інформаційних технологій обробки різноманітних геоданих;

– виконувати діючі на виробничих місцях правила внутрішнього розпорядку, строго дотримуватися правил охорони праці й техніки безпеки;

– постійно вести відповідні записи в робочих щоденниках;

– по закінченні чергового етапу скласти й захистити звіт по практиці.

На основі матеріалів, зібраних під час переддипломної виробничої практики студенти можуть готовити свою дипломну роботу. Збір представницького й повного геоінформаційного матеріалу для розробки випускних робіт є найважливішим завданням практики й ураховується при її оцінці.

Результати проходження переддипломної практики повинні показати ступінь підготовленості студента на даному етапі навчання до самостійної діяльності фахівця з геоінформаційних систем і технологій.

4.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ


Виробничу практику студенти спеціальності ГІС проходять в організаціях і установах, що виконує роботи з використанням геоінформаційних систем і технологій.

Студенти направляються на практику відповідно до договорів, укладеними між академією й відповідними організаціями.

Розподіл студентів по базах практики здійснюється кафедрою геоінформаційних систем з урахуванням права вибору: кращому студентові по успішності, дисциплінованості й участі в суспільному житті університету надається переважне право у виборі місця практики за його бажанням.

Спеціальним наказом по університету для кожного студента вказується місце проходження практики й призначається керівник із числа викладачів кафедри геоінформаційних систем.

Наприкінці семестру кафедра геоінформаційних систем проводить зі студентами збори, на якому розглядаються всі питання організації й проходження практики.

Перед виїздом на практику студент повинен зустрітися зі своїм керівником і одержати в нього консультацію з питань збору матеріалів для майбутньої випускної роботи й індивідуального завдання.

На місці проходження практики наказом керівника організації студентові призначається керівник практики від виробництва із числа провідних спеціалістів.

На час практики організація надає студентові робоче місце (при наявності вакансії), що забезпечує найбільшу ефективність її проходження. При відсутності вакантного робочого місця студент виконує роль дублера оператора, обчислювальника або яку-небудь іншу. Із загальної тривалості практики (5 тижнів) не менш 4-х тижнів студент повинен працювати в групі обробки й інтерпретації геоінформаційних матеріалів.

У процесі проходження практики керівник від виробництва проводить індивідуальні бесіди зі студентами з питань:

1. геоінформаційні аспекти виконання виробничих робіт;
   
2. методика застосування ГІС-технологій у практиці організації;
   
3. одержання й обробка геоінформаційних даних.
   

Крім того він консультує студента по різних питаннях, які можуть виникнути в процесі проходження практики.

Керівник практики від виробництва допомагає студентові придбати професійні знання й уміння, є відповідальною особою за виробниче навчання й дисципліну студента й у своїй роботі керується робочою програмою практики.

Протягом усього періоду практики студенти незалежно від того, займають вони штатні робочі місця чи ні, ведуть робочі записи (щоденники) в окремих зошитах, збирають передбачений програмою текстові й графічні матеріали, займаються раціоналізаторською діяльністю, беруть участь у суспільному житті колективу організації.

У робочих записах студент відбиває результати виконаної за день роботи на відведеному робочому місці, відомості про використовувані програмні й апаратні засоби, технологічні рішення, результати робочої зміни й причини простоїв, аналіз організації трудового процесу підприємства, зміст інструктажів з охорони праці й техніки безпеки на робочому місці, критичні зауваження й т.д.

До кінця строку перебування на практиці студент повинен завершити складання звіту, підписати його в керівника практики від підприємства й завірити її печаткою. Керівник практики також складає письмовий відгук про роботу студента, у якому відображає наступні моменти (відгук повинен бути завірений печаткою):

1. теоретична підготовка студента;
   
2. ступінь підготовленості студента до практичної роботи;
   
3. відношення до роботи, що доручається;
   
4. участь у суспільних справах організації;
   
5. загальна оцінка якості проходження практики.
   

Звіт про практику студент здає на перевірку керівникові практики від університету протягом першого тижня навчання в наступному семестрі.


4.3 ЗМІСТ ПРАКТИКИ


При проходженні переддипломної практики, беручи безпосередню участь у роботах організації, студент збирає інформаційні матеріали, дані про виробничу, економічну й суспільну діяльність організації. Особливу увагу варто приділити питанням застосування геоінформаційних систем і технологій, засобам збору, обробки й інтерпретації даних, що забезпечують рішення поставлених в організації завдань.

Типові приклади завдань для рішення під час практики:

1. Розробка й використання програмних, технічних і організаційних засобів для захисту ПЗ й даних ГІС від несанкціонованого доступу.
   
2. Побудова математичних моделей і виконання комп'ютерного моделювання (у різних сферах діяльності на основі методів теорії систем, теорії інформації, обчислювальної геометрії, теорії розпізнавання образів й обробки зображень, математичної фізики, різних розділів кібернетики й інформатики).
   

2. Створення електронних карт різного функціонального змісту на основі чинних правил і методик.
   
3. Розробка пропозицій по нарощуванню й удосконалюванню функціональних можливостей ГІС.
   
4. Удосконалювання інформаційного забезпечення діяльності підприємства з урахуванням актуальних джерел науково-технічної інформації й вимог, що виникають у процесі виробничої діяльності.
   
5. Формування на основі виробничих планів комплексу завдань і окремих завдань, розв'язуваних за допомогою ГІС.
   
6. Розробка заходів щодо впровадження ГІС відповідно до діючих нормативних документів та інструкцій.
   
7. Організація локальних обчислювальних мереж і проектів підключення до глобальних телекомунікаційних каналів відповідно до діючим стандартам і правилам
   

Студент повинен закріпити на практиці наступні вміння:

• використовувати технічні засоби обчислювальної системи по створенню й веденню архіву ГІС;
  

• виявляти й аналізувати причини збоїв у роботі ГІС, використовуючи методики тестування й налагодження програмних систем;
  

• визначати параметри й вибирати сучасні засоби обчислювальної техніки з урахуванням виробничих завдань і технічної документації;
  

• виконувати техніко-економічне, соціальне й ін. обґрунтування створення або модернізації ГІС на базі технічних вимог, економічних знань і оперативної інформації;
  

• організовувати взаємодію геоінформаційної системи із зовнішніми джерелами інформації на базі стандартів протоколів обміну інформацією;
  
• виконувати установку системного програмного забезпечення на засобах обчислювальної техніки відповідно до існуючій документації ГІС;
  
• забезпечувати надійне функціонування й взаємодію системних і прикладних програм відповідно до технічній документації;
  
• виконувати установку й настроювання пристроїв уведення, передачі, зберігання й виводу інформації відповідно до технічній документації;
  
• забезпечувати зв'язок програмних засобів ГІС із пристроями уведення, передачі, зберігання й виводу інформації;
  
• виконувати установку прикладного програмного забезпечення на використовуваних ГІС-засобах обчислювальної техніки;
  
• визначати необхідні параметри й виконувати настроювання конфігурації програмних засобів технологічних розрахунків для забезпечення взаємодії з ГІС відповідно специфікації;
  
• визначати вимоги до інтерфейсу ГІС із програмними засобами технологічних розрахунків у різних прикладних областях;
  
• використовувати різноманітні картографічні проекції й графічні засоби ГІС при проектуванні форм виводу геоінформації;
  
• формулювати динаміку взаємодії користувача з ГІС у вигляді діаграм потоків даних;
  
• реалізувати програмні засоби ГІС, використовуючи методи й засоби візуального програмування;
  
• розробляти й адаптувати програмне забезпечення ГІС, орієнтуючись у схемотехниці сучасних обчислювальних засобів і з урахуванням наявності відповідного системного програмного забезпечення.
  

Бажано на практиці зібрати вихідні дані для дипломного проектування, причому в такому обсязі, щоб знайшли своє висвітлення наступні питання:

1. умови провадження робіт;
   
2. історія й можливості геоінформаційного вивчення району;
   
3. геоінформаційні завдання і їхні особливості;
   

4) комплекс геоінформаційних систем і технологій, використовуваний для рішення поставлених завдань;

4. застосовувані методики обробки одержуваних даних;
   
5. результати подібних робіт за попередні роки;
   
6. матеріали, зібрані за індивідуальним завданням у ході проходження етапу практики;
   
7. дані про економічну діяльність підрозділів організації.
   

Всі необхідні матеріали із цих питань студент збирає на основі докладного вивчення літератури, наявної в організації (звіти про завершені проекти, методичні й інші друковані й рукописні матеріали), своїх особистих спостережень і участі в поточних роботах.

Якщо буде потреба для роботи з геоінформаційними матеріалами студенти повинні одержати в I-й частини університету припис й довідку про допуск до матеріалів і документів. На приписі керівник організації дозволяє студентові працювати з документами відповідного ступеня таємності й робити з них виписки, також часткове копіювання у встановленому порядку. Після повернення із практики в університет студент зобов'язаний здати довідку в I-у частина.

Повнота відомостей, що втримуються в кожному з перерахованих вище розділів повинна забезпечити якісне написання відповідних розділів дипломної (випускний) роботи. Тому студент зобов'язаний уважно вивчити "Методичні вказівки по виконанню випускної (дипломної) роботи" і виконувати їхні вимоги при зборі геоінформаційних даних.

Додатково для ділянки дорученої роботи зі звітів за минулі роки (одержати по цьому питанню консультацію у керівника практики від виробництва) необхідно вивчити й зібрати необхідні матеріали у вигляді карт, графіків і текстів. Ці матеріали повинні бути залучені в комплексну інтерпретацію при роботі над випускною (дипломної) роботою.

У звіт по практиці окремим розділом містяться матеріали, пов'язані з виконанням індивідуального завдання. У процесі проходження практики тема індивідуального завдання може бути уточнена або навіть змінена залежно від конкретних умов за узгодженням з одним з керівників.

Дані про економічну діяльність організації повинні містити відомості про:

–організаційну структуру;

–матеріально-технічне постачання;

–фінансову діяльності;

–ступень використання геоінформаційних технологій;

–впровадження й рівень наукової організації праці, охороні праці, побуту й відпочинку працівників.

Крім відомостей в описово формі необхідно широко застосовувати фотографії, таблиці, графіки, роздруківки й карти.

При зборі фактичного матеріалу студентові варто враховувати рекомендаціями керівника.


4.4 ЗВІТ ПРО ПРАКТИКУ


Протягом всієї практики, а також у спеціально виділені для цього 3-4 дні наприкінці її, студент збирає необхідні фактологічні матеріали й складає звіт. Робота студента на штатній посаді не є підставою для нерегулярного ведення робочих записів і неякісного збору матеріалів.

Звіт оформляється у вигляді двох окремо зброшурованих частин.


Зміст 1-ї частини.

1. Титульний аркуш.

2. Направлення на практику з даними про дати прибуття й вибуття, завірених печаткою підприємства, а також відзив керівника практики від виробництва про роботу студента (засвідчується печаткою).

3. Робочі записи, перевірені керівником.

4. Відомості про участь у суспільному житті підприємства.


Зміст 2-ї частини.

1. Титульний аркуш.

2. Всі текстові, табличні й графічні матеріали, зібрані студентом відповідно до вимог справжньої робочої програми по всіх підрозділах четвертого розділу. Рекомендується при систематичному викладенні цього матеріалу дотримуватися прийнятої в даних методичних вказівках рубрикації, що у значній частині збігається з вимогами рубрикації випускної (дипломної) роботи. Це полегшує і впорядкує подальше використання зібраних матеріалів. Наприкінці даної частини необхідно привести список використаної літератури (звіти, проекти геоінформаційних робіт і ін.) і список графічних додатків.

Обидві частини звіту студент здає на перевірку викладачеві-керівникові практики протягом першого тижня занять у наступному за практикою семестрі.

Після захисту звіту друга його частина видається студентові для використання при розробці курсового проекту або випускної роботи.

По завершенні роботи над випускною роботою всі матеріали звіту про практику здаються на кафедру геоінформаційних систем для довгострокового зберігання.


4.5. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ


Захист студентом звіту може бути організована на підприємстві за участю керівників практики від академії й виробництва. При захисті звіту в Національному гірничому університеті завідувач кафедрою в необхідних випадках може створити комісію, до складу якої крім викладача-керівника можуть увійти інші викладачі кафедри, представники суміжних кафедр і керівник випускної роботи.

При оцінці проходження практики (при цьому виставляється диференційована оцінка) враховуються:

– повнота виконання вимог робочої програми;

– зміст і якість оформлення робочих записів, добірки графічних і текстових матеріалів роботи, яка представляється, а також усього звіту в цілому;

– участь у суспільному житті організації;

– поводження студента під час проходження практики.

Студент, що не виконав програму практики, що одержав негативний відгук про роботу на підприємстві або незадовільній оцінці при захисті звіту, направляється на практику повторно в період канікул, а при відсутності такої можливості – відраховується з Національного гірничого університету.

Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри геоінформаційних систем й щорічних науково-методичних студентських конференціях.


4.6. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


Проїзд студентів до місця проходження практики й назад може оплачуватися тільки із коштів, що направляються підприємством на оплату їхньої роботи.

У період практики незалежно від одержання студентом заробітної плати по місцю її проходження за ним зберігається право на одержання стипендії на загальних підставах.


5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ, ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ Й ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Перед практикою студенти проходять груповий вступний інструктаж з техніки безпеки, про що кожний студент розписується у відомості.

При проходженні практики студенти зобов'язані:

1. пройти під керівництвом відповідального працівника організації індивідуальний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці;
   
2. дотримувати інструкцій по охороні праці для працівників своєї професії;
   
3. при зміні робочого місця пройти додатковий інструктаж;
   

4)  виконувати всі рекомендації з безпечної праці, які дає працівник-інструктор студентові-практикантові, якщо останній не займає штатної посади, а перебуває на положенні стажиста (дублера);

При кількаразовому порушенні студентом правил техніки безпеки питання про подальше проходження практики вирішується адміністрацією організації й навчального закладу.

Окрім того, студент повинен зібрати фактичні дані по нижчеперелічених питаннях:

1. основні протипожежні заходи в організації;
   
2. заходи щодо охорони навколишнього середовища.