Загальні положення

Вид материала

Документы

Содержание Мета, завдання та зміст практики Бази практики Порядок організації та керівництво виробничою практикою Поточний контроль Підсумковий контроль Індивідуальне завдання Збирання та опрацювання матеріалу Порядок складання та оформлення звіту з виробничої практики Підведення підсумків виробничої практики Критерії оцінювання результатів практики Зміст завдання Разом за теоретичним розділом Разом за аналітичним розділом Загальна максимальна сума балів Критерії оцінки розділів звіту з практики (за кожний розділ) Критерії оцінки захисту звіту з практики Документація з практики Направлення на практику Склад групи Зразок титульної сторінки звіту ... Полное содержание

Подобный материал:

• І. Загальні положення, 60.53kb.
• Загальні положення, 157.52kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
• И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
• І. Загальні положення, 36.77kb.
• 1. загальні положення, 89.5kb.
• Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
• Закон україни, 706.59kb.
• Закон україни, 745.76kb.

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виробнича практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності «Економічна кібернетика».

Програма практики розроблена у відповідності до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів», Закону України “Про вищу освіту”, Указу Президента України від 04.07.2005 р. № 1013/2005 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, Державної програми розвитку вищої освіти на 2005 – 2007 роки з врахуванням положень Концепції досконалості Європейського фонду управління якістю, вимог Міжнародного стандарту якості ISO серії 9000.

В основу змісту виробничої практики покладено головні вимоги до освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця зі спеціальності «Економічна кібернетика».

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Виробнича практика є логічним продовженням навчальних курсів, що розглядають питання організації діяльності, технології та управління організацією (підприємством).

Метою практики є:

• систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань, здобутих в процесі вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін;
  
• набуття та удосконалення практичних навичок і умінь за спеціальністю;
  
• формування у студентів професійних умінь і навичок застосування принципів та інструментарію моделювання у реальних ринкових умовах;
  
• набуття досвіду прийняття самостійних рішень в умовах невизначеності на основі методології системного аналізу з використанням сучасних інформаційних технологій.
  

Основними завданнями у процесі проходження виробничої практики студентів є:

• ознайомлення зі структурою, технологічним оснащенням підприємства чи установи (бази практики) та організацією, методами роботи спеціалістів на різних рівнях управління в процесі здійснення основних видів діяльності;
  
• вивчення досвіду підприємств, обраних об'єктом практики, з питань методів організації та управління їх діяльністю, застосування комп’ютерної техніки та інформаційних технологій;
  
• оволодіння функціональними обов'язками службових осіб з профілю майбутньої роботи, формування системного підходу до аналізу економічного об’єкта;
  
• формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретного виробництва;
  
• оволодіння сучасними методами, формами організації праці, знаряддями праці в галузі їх майбутньої спеціальності;
  
• здобуття практичних навичок та досвіду роботи в галузі застосування знань з економіки, економіко-математичного моделювання та нових комп`ютерних інформаційних технологій, автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП), автоматизованих систем обробки економічної інформації (АСОЕІ), автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП);
  
• підбір необхідного матеріалу для виконання звіту з практики, виявлення практичних проблем з метою формування напрямів подальшої наукової роботи та написання кваліфікаційних робіт.
  

Практика проводиться в колективній та індивідуальній формах, які тісно пов'язані й доповнюють одна одну.

Колективна форма передбачає консультації зі спеціалістами, обговорення, дискусії тощо. Індивідуальна форма – самостійне вивчення програмних питань виробничої практики, проведення досліджень, необхідних для підготовки звіту з практики.

Зміст практики визначається у відповідності з завданнями виробничої практики:

• проаналізувати діяльність підприємства з позицій системного підходу, в тому числі дослідити напрям основної діяльності підприємства, зовнішні та внутрішні зв’язки, організацію колективної праці на підприємстві з урахуванням форм її розподілу, виробничої та організаційної структури;
  
• ознайомитися із конкретною проектною та виробничою документацією (державні та галузеві стандарти, стандарти підприємства, керівні матеріали та методики, норми та правила тощо);
  
• виконати функції стажера (дублера) на конкретному робочому місці економіста відповідної спеціалізації;
  
• проаналізувати структуру та зміст інформаційних потоків, що мають місце на підприємстві та виділити дані, що будуть використані при написанні курсових, кваліфікаційних робіт;
  
• обґрунтувати доцільність застосування економіко-математичних моделей, методів та інформаційних технологій на підприємстві (установі), а також розрахувати економічну ефективність такого застосування;
  
• здійснити постановку економічної задачі, розробити алгоритм її розв’язання за допомогою методів, що вивчалися, реалізувати його роботу на сучасній обчислювальній техниці. Провести аналіз розрахунків на адекватність та застосовність до конкретного підприємства або конкретної економічної ситуації, виконати розрахунок економічної ефективності впровадження задачі;
  
• ознайомитися із структурою існуючого програмного забезпечення на підприємстві, проаналізувати ступінь та спрямованість його використання;
  
• ознайомитись із типами економіко-математичних моделей, методами аналізу й прогнозування, методиками і технологіями економічних досліджень, використовуваними на базі практики;
  
• ознайомитись із методами виявлення, аналізу, кількісного оцінювання, врахування та управління ризиком, методологією та інструментарієм економіко-математичного моделювання та прогнозування ризику, використовуваними на базі практики;
  
• ознайомитися з однією із діючих на підприємстві автоматизованих систем обробки економічної інформації, структурою бази даних та системою управління базами даних (СУБД). Проаналізувати існуючи аналоги - програмні засоби та технології, що пропонуються на відповідному сегменті ринку інформаційних технологій (IT) для вирішення функціональних задач виробництва (установи), що розглядаються. Виконати порівняльний аналіз за показниками ефективності, функціональності, вартості тощо;
  
• створити масив необхідної статистичної інформації фінансового, техніко-економічного характеру та здійснення її оброблення з метою визначення необхідних параметрів системи (факторів ризику), що використовуватимуться в системі економіко-математичних моделей;
  
• розробити АРМ економічного профілю засобами систем управління базами даних;
  
• здійснювати ефективний бізнес-аналіз в корпоративних комп’ютерних мережах, а також в мережі Інтернет.