Виробнича практика студентів спеціальності 090209

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Виробнича практика студентів

спеціальності 7.090209

Гідравлічні та пневматичні машини”


Необхідним етапом в загальній системі підготовки випускника вищого навчального закладу наряду з другими дисциплінами учбового плану спеціальності 7.090209 “Гідравлічні та пневматичні машини”, затвердженого Міністерством освіти і науки України, являється виробнича практика

Виробнича практика, як один із етапів навчання студентів, має велике значення в підготовці фахівця в галузі гідромашинобудування.

Практика проводиться після 6-го семестру протягом п’яти тижнів на промислових підприємствах, з якими укладені трьохсторонні договори на підготовку фахівця. Інші студенти проходять практику на передових промислових підприємствах, які розробляють або виготовляють гідравлічне та пневматичне обладнання і з якими кафедра уклала договори.

Практика студентів може проводитися в лабораторіях кафедри прикладної гідроаеромеханіки.

Робочі місця практикантів виділяються підприємством і можуть бути у відділах головного конструктора і головного технолога, в службах головного механіка і головного енергетика; в заготівельних, механіко-складальних, ремонтно-механічних цехах; в операторних на станціях по експлуатації гідравлічного та пневматичного обладнання.

При проходженні практики студент-практикант зобов’язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку підприємства, строго дотримувати трудову дисципліну, приймати участь у громадському житті трудового колективу.

Керівництво виробничою практикою здійснюється викладачем кафедри університету і призначеним фахівцем від підприємства.

Керівництво практикою передбачає контролювання трудової дисципліни і виконання програми практики.

Під час проходження практики студенти знайомляться з:
  • історією підприємства, його місцем розміщення та значенням для регіону;
  • структурою підприємства, основними підрозділами;
  • структурою управління підприємства;
  • номенклатурою виготовлюваної продукції та основними її споживачами;
  • основними технологічними процесами та устаткуванням;

- організацією робіт по енергозбереженню на підприємстві.


Студенти, які проходять практику на підприємствах галузі гідромашинобудування детально знайомляться з:
  • роботою відділу головного конструктора і його підрозділів, функціональними обов’язками працівників, конструкціями і технічними характеристиками основних гідравлічних машин, виготовлюваних на підприємстві, правилами оформлення креслень, вимогами до оформлення розрахунково-технічної та супровідної документації, застосовуємих стандартів та нормалей, автоматичним проектуванням конструкцій гідромашин;

- роботою відділу головного технолога і його підрозділів, функціональними обов’язками працівників, технологічними процесами механічної обробки деталей, автоматичним проектуванням технологічних процесів, технологічним оснащенням і інструментом, способами отримання лиття та штампування, технологією виготовлення моделей і форм, випробувальними стендами, приборами та методикою обробки результатів випробувань, методами дефектоскопії.

Інші студенти приділяють увагу детальному ознайомленню з:

- відділом служби механіка, основним гідравлічним обладнанням, способами ремонту, технологічним обладнанням і інструментом, механічними властивостями матеріалів, основними способами зварювання і різки металів, пристроями для механічної обробки деталей;

- станом охорони праці на підприємстві, обов’язками і правами адміністрації, характеристикою небезпечних місць, причинами виробничого травматизму, заходами по створенню безпечних умов праці, заходами по охороні навколишнього середовища.


Під час виробничої практики передбачається обов'язкове виконання кожним студентом індивідуального завдання, яке видається керівником практики від університету.

Індивідуальне завдання полягає в поглибленому вивченні основ теорії насосів та вентиляторів; проектування, виготовлення, випробування і експлуатації гідравлічного та пневматичного обладнання; технології виготовлення деталей насосів та вентиляторів; конструкцій пристроїв для забезпечення роботи гідравлічного та пневматичного обладнання.

Тематика рекомендованих індивідуальних завдань наведена нижче.


З метою ознайомлення студентів з сучасними методиками проектування, прогресивними технологіями, перспективним гідравлічним та пневматичним обладнанням, вивченням взаємозв’язку “проектування-виготовлення-експлуатація” гідравлічного та пневматичного обладнання, розширення кругозору проводяться екскурсії по підприємству, на якому проводиться практика, а також на передові суміжні гідромашинобудівні підприємства, в проектні та науково-дослідні установи, насосні або компресорні станції, гідроелектростанції.

На протязі практики проводяться навчальні заняття. На цих заняттях вивчають:

- перспективні конструкторські розробки гідро- та пневмомашин на підприємстві;

- систему автоматизації проектування насосів, вентиляторів та технологічних процесів;

- прогресивні технологічні процеси при виготовленні гідравлічного та пневматичного обладнання;

- використання ПЕОМ для розрахунків, проектування та дослідження гідравлічних та пневматичних машин;

- систему стандартів підприємства, її цілі та задачі;

- нові конструкційні матеріали та методи їх обробки;

- технічний рівень випускаємих гідромашин, в порівнянні з кращими світовими зразками;

- питання якості на виробництві, контроль якості виробів;

- балансування деталей та роторів гідромашин;

- прогресивні методи обслуговування гідро- та пневмоагрегатів;

- особливі умови експлуатації гідромашин, основні показники надійності та довгостроковості, методи їх забезпечення.

З метою закріплення отриманих знань студент виконує робочі креслення однієї деталі (робочого колеса, направляючого апарату, секції, кришки, валу, корпусу підшипника та інш.) і однієї складальної одиниці (ротора, секції в зборі, кінцевого ущільнення, підшипника ковзання, клапана та інш.).

Після закінчення практики проводиться студентська конференція та залік шляхом захисту звіту перед комісією.


Перелік рекомендованих індивідуальних завдань на виробничу практику


1 Порядок проведення науково-дослідних робот по створенню нового насосного обладнання та постановки випуску насосів на виробництво.

2 Основні параметри та типи лопатевих насосів. Конструкції лопатевих насосів. Особливості конструкції насосів для перекачування двофазних рідин.

3 Баланс енергії в лопатевих насосах. Втрати в насосах. Способи їх зменшення.

4 Вплив кавітації на роботу лопатевих насосів. Способи запобігання або ослаблення кавітації в насосах. Кавітація в вільновихрових насосах.

5 Осьові сили, діючі на ротор насоса, та методи їх урівноваження.

6 Радіальні сили в насосах. Причини їх виникнення та шляхи їх зменшення.

7 Перекачування в’язких рідин. Вплив в’язкості перекачуваної рідини на характеристики насоса. Можливість застосування вільновихрових насосів для перекачування рідин з твердими частинками.

8 Характеристика системи. Узгодження роботи насоса з характеристикою системи. Регулювання роботи насоса.

9 Конструкції та призначення підводів лопатевих насосів. Вплив їх на роботу насоса.

10 Конструкції та призначення відводів лопатевих насосів.

11 Кінцеві ущільнення вала лопатевих насосів. Контактні та безконтактні ущільнення.

12 Спільна робота насосів на гідравлічну систему. Послідовна та паралельна робота насосів.


13 Методи випробування насосів. Види випробувань.

14 Характерні неполадки в лопатевих насосах та методи їх усунення. Ремонт та наладка насосів.

15 Кавітаційна ерозія деталей лопатевих насосів.

16 Об’ємні насоси. Конструкції об’ємних насосів та галузь їх застосування. Величини які характеризують роботу об’ємних насосів.

17 Баланс енергії та подача поршневого насоса. Нерівномірність подачі поршневого насоса та методи її вирівнювання.

18 Кавітація в об’ємних насосах. Способи її ослаблення.

19 Об’ємний гідропривід та шляхи регулювання його роботи. Робочі рідини, які використовуються в об’ємному гідроприводі.

20 Конструкції гідропідсилювачів. Принцип дії та галузі застосування.

21 Системи постачання питної та технологічної води на підприємстві. Насосне устаткування, яке використовується.

22 Системи вентиляції та кондиціювання на підприємстві. Вентиляційні установки, типи вентиляторів.

23 Системи виробництва (постачання) стиснутого повітря на підприємстві. Компресорні установки.

24 Системи каналізації, каналізаційні споруди та їх обладнання. Ремонтне господарство на підприємстві.