Geum.ru

Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році

Вид материалаДокументы

Содержание


Середня освіта
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Особливості навчальних програм з біології для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Програми з біології для старшої школи передбачають вивчення живої природи як системи, яка має відповідні рівні організації з притаманними їм будовою та властивостями. Такий системно-структурний підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності.

Навчання біології на рівні стандарту й академічному рівні. Зміст програми для 11 класу академічного рівня має незначні відмінності порівняно зі змістом програми рівня стандарту. Водночас програма академічного рівня відрізняється від програми рівня стандарту за рівнем вимог до результатів навчання. Наприклад, у змісті теми «Закономірності спадковості» програмами обох рівнів окреслено вивчення питань щодо взаємодії генів. Але програмою рівня стандарту визначається, що учні мають лише наводити приклади взаємодії генів, а програма академічного рівня вимагає, щоб учні не тільки наводили приклади а й характеризували взаємодію алельних і неалельних генів. Також програма академічного рівня, на відміну від рівня стандарту, вимагає від учнів уміння пояснювати цитологічні основи законів Г. Менделя і значення позаядерної спадковості.

Навчання біології вії класі на академічному рівні і рівні стандарту буде здійснюватись за підручниками, які об’єднують обидва рівні. Щоб запобігти перевантаженню учнів, які навчаються на рівні стандарту, і реалізувати в повній мірі зміст та вимоги програми академічного рівня вчителю під час планування вивчення теми необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів) відповідної програми.

Звертаємо увагу, що у новій програмі з біології для 11 класу вивчення питань щодо розмноження організмів передбачено перед вивченням закономірностей спадковості та мінливості. А питання індивідуального розвитку організмів включено у зміст окремої навчальної теми «Індивідуальний розвиток організмів», яка вивчається після теми «Генотип як цілісна система». У зміст програми включено такі актуальні питання сучасної науки, як трансгенні організми, ембріотехнології, клонування. У темі «Основи еволюційного вчення» заплановано для виконання практичну роботу «Порівняння природного і штучного добору», виконання якої сприятиме усвідомленому засвоєнню учнями знань про природний добір, а також виявленню рівня сформованості в одинадцятикласників уміння порівнювати. Виконання практичної роботи «Розв’язування типових задач на визначення типу мутацій», що включена в програму академічного рівня, має бути спрямоване на перенесення теоретичних знань про типи мутацій та застосування знань у дещо зміненій ситуації. Використання подібних завдань у навчальному процесі заслуговує на особливу увагу, оскільки результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів з біології засвідчують про недостатній рівень сформованості в учнів уміння аналізувати, вибирати головне, узагальнювати, застосовувати теоретичні знання.

Надорганізмові рівні організації живої природи за новою програмою вивчаються в межах однієї навчальної теми «Популяція. Екосистема. Біосфера». Зміст навчального матеріалу теми враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія», навчальна програма якого охоплює 8 взаємопов’язаних тем:

Тема 1. Екологія як наука про довкілля;

Тема 2. Природа і людина: системний підхід;

Тема 3. Проблема забруднення природного середовища та стійкості гео- систем до антропогенних навантажень;

Тема 4. Проблема деградації природних компонентів;

Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії;

Тема 6. Проблема збалансованого природокористування;

Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть;

Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території.

Зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі, а години біології розподілити як у наведеній нижче таблиці.

Навчальний предмет
Кількість годин у розкладі занять

І семестр
II семестр

Біологія, 52 год. (1,5 години тижневого навантаження)
2
1

Екологія, 17 год. (0,5 години тижневого навантаження)
-
1

Навчання біології на профільному рівні. Зміст програми профільного рівня реалізує принцип різнорівневої організації живої природи та відображення в ній еколого-еволюційного підходу.

Програма профільного рівня відрізняється обсягом понятійного апарату, глибиною розкриття понять, посиленням практичної складової програми. Відмінності у змісті і вимогах до результатів навчання зумовлюють методичні і процесуальні особливості навчання біології на профільному рівні. Методика навчання біології на профільному рівні має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, дослідницьких методів, різноманітних видів самостійних робіт, інформаційно-комунікаційних технологій. Якісному засвоєнню знань, розвитку біологічних компетенцій учнів сприятиме залучення їх до різноманітної проектної діяльності: дослідницької, творчої, інформаційної, практико-орієнтовної. Для організації проектної діяльності доцільно використовувати тематику практикумів.

Метою практикумів є поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Тематика практикумів, як і кількість визначеній в них робіт, є орієнтовною. Учитель може запропонувати учням для обов’язкового виконання одну роботу практикуму на вибір учителя або учнів. Результати виконання можуть бути представлені у вигляді звіту, доповіді, наукового реферату, комп’ютерної презентації тощо. Доцільною буде організація обговорення з учнями класу процесу виконання і результатів роботи. Для проведення практикумів можуть бути використані години резервного часу. Оцінка за практикум виставляється у класному журналі в колонці з написом «Практикум» без зазначення дати та враховується в тематичному оцінюванні як поточна оцінка

Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою (лабораторні роботи №№ 3, 4, 5; практична робота № 9) виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, отже пропонувати власну тематику робіт.

Навчання біології вії класі на профільному рівні здійснюватиметься за підручником «Біологія. 11 клас», рекомендованим для вивчення біології на профільному рівні.

Зазначаємо, що видавництвом «Планета книжок» готується до друку навчальний посібник, що включатиме дві теми, які не увійшли до підручника «Біологія. 10 клас» (профільний рівень): «Організм як біологічна система: структурні елементи і основні процеси» та «Властивості організмів: розмноження та індивідуальний розвиток».

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства.

Перелік навчально-методичної літератури, яка має відповідний гриф і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки.



Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 18-21, 2011


СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році

Астрономія

Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчатиметься в 11 класі. Навчальний предмет «Астрономія» може викладатися за двома навчальними програмами. За програмою рівня стандарту та академічного рівня учні опановуватимуть курс астрономії впродовж 17 годин на рік, а за програмою профільного рівня — 35 годин. Якщо на вивчення астрономії у загальноосвітньому навчальному закладі відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі (наприклад, у першому), якщо 35 годин, то протягом року по годині на тиждень, або попарно щотижня протягом семестру. Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (ov.ua/education/average/progl2), а також надруковано в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

Хоча кількість годин, відведених на вивчення астрономії, не змінилась порівняно з попереднім навчальним роком, однак змінилися навчальні програми, на основі однієї з яких створено новий підручник із курсу астрономії (рівень стандарту, академічний рівень). Звертаємо увагу вчителів на те, що зміст навчального матеріалу в нових програмах не зазнав суттєвих змін, натомість державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня більш конкретизовано порівняно з попередніми програмами. Цей курс спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина стикається в повсякденному житті, має розкривані еволюційні зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими га технічними науками.

Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв’язувати задачі. У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв’язувати задачі астрономічного змісту.

Програма ріння стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика, зокрема результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, показує, що учні на неналежному рівні знають зоряне небо: не орієнтуються в сузір’ях; не можуть вказати найяскравіші зорі у відомому сузір’ї; недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це рекомендуємо проводити комбіноване практичне заняття, на якому показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.

Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб «Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас» (опис зазначеного ППЗ є за адресою osvita.kiev.ua/HTML/infotl8.php]), а також скористатись електронним планетарієм Stellarium (вільний доступ за адресою: arium.org/, що має серед іншого україномовний інтерфейс). Зазначений електронний планетарій демонструє зоряне небо на будь-який обраний момент часу, а тому дозволяє в режимі відеопроекції показати учням його вигляд у різні пори року (для цього в налаштуваннях планетарію необхідно встановити географічні координати місця спостережень та вказати дату). Рекомендуємо чотири орієнтовні дати: 15 жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня (весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби добирається довільно, бажано обирати вечірні години. За допомогою цього планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж доби.

Якщо немає можливості комп’ютерної демонстрації, то можна попередньо виготовити фотозображення (скріншоти екрана монітора) потрібних ділянок зоряного неба та надрукувати їх.

Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й іншу тему роботи. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).

З огляду на те, що 2011/12 навчальний рік буде завершуватися раніше, пропонуємо таке ущільнення навчального матеріалу за профільною програмою: на розгляд тем 1.3. «Час та календар» та 3.3. «Малі тіла Сонячної системи» виділити по 1 навчальній годині, а на тему 4.4. «Утворення та еволюція зір» — 2.

При формуванні календарно-тематичного планування за 17 годинним курсом рекомендуємо планувати дві тематичні атестації: першу — за результатами вивчення тем 1-3, а другу ~ за результатами вивчення тем 4-8.

За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 — перша, розділів 3-4 — друга і п’ятого розділу — третя.

Готуючись до тематичних атестацій у профільних класах, можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії (авт. Казанцев A.M., Крячко І.П., X.: Гімназія, 2008. — 48 с.). До цього збірника було включено завдання високого рівня для учнів класів фізико-математичного профілю. Під час підбору завдань для проведення тематичного оцінювання за програмою рівня стандарту, академічного рівня можна брати за основу завдання, які запропоновано у збірнику завдань для державної підсумкової атестації з астрономії для 11 класу (2011), який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.