Методичні рекомендації для проведення практичних занять з курсу «Агробіоценологія»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
- Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Методичні рекомендації для проведення практичних занять з дисципліни, 631.56kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної роботи з гігієни та екології, 1563.69kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
- Методичні рекомендації для практичних занять з фармакології для студентів 3 курсу медико-психологічного, 977.24kb.
Мета: Ознайомитись із закономірностями будови і розвитку агрофітоценозів та центрами різноманіття культурних рослин. Оволодіти бальною методикою визначення забур’яненості агрофітоценозів.
Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, таблиці.
Запитання для самоперевірки та тестового контролю
1. Характерною закономірністю агрофітоценозів є:
А) домінування в фітоценозі культурної рослини та одного виду бур’яну;
Б) домінування в фітоценозі декількох видів культурних рослин та одного виду бур’яну;
В) домінування в фітоценозі декількох видів культурних рослин та декількох видів бур’янів;
Г) домінування в фітоценозі культурної рослини;
2. За едифікаторною роллю виділяють наступні угрупування агрофітоценозів:
А) однодомінантні;
Б) дводомінатні;
В) тетрадомінантні;
Г) полідомінантні;
3. Жуковський П.М. виділив наступні центри різноманіття культурних рослин, які є одночасно осередками їх походження:
1. Китайсько-апонський;
2. Індонезійсько-індійський;
3. Австралійський;
4. Індостанський;
5. Середньоазіатський;
6. Середньоазіатський (Передньоазіатський);
7. Середземноморський;
8. Африканський…..доповніть…..
4. За призначенням та біологічними властивостями культурні рослини поділяються на групи:
1. Зарнові;
2. Технічні культури….доповніть…
5. Охарактеризуйте другу категорію культурних рослин за Г.О. Часовенною.
6. Сегетальними бур’янами називають…продовжіть речення….
7. Рослини, які є особливо небезпечними і шкідливими для аборигенної рослинності та сільськогосподарських культур називають:
А) сегетальними;
Б) рудеральними;
В) карантинними.
8. В залежності від щільності субстрату, В.В. Протопопова виділяє наступні групи синантропної флори:
А) ерозіофіли;
Б) екзозіофіли;
В) ендозіофіли;
Г) консписофіли.
9. Виділяють наступні категорії ценотичних взаємозв’язків між компонентами агрофітоценозу:
А) фітогенні;
Б) фітогенно – антропогенні;
В) зоогенні;
Г) зоогенно – антропогенні.
10. Чи правельне твердження, що під терміном «польові культури» розуміють трав’янисті однорічні і баготорічні рослини, які вирощуються людиною з метою прибутку.
А) так;
Б) ні.
Практичні завдання
1. Використовуючи літературні джерела та конспект лекцій подайте визначення термінів і понять: культивовані рослини, центри походження культурних рослин, сегетальні й рудеральні бур’яни, флористичні комплекси, синантропна флора, екофітони, ековаріанти, антропогенний флорокомплекс.
2. На основі літературних джерел, виділіть закономірності будови та розвитку агрофітоценозів. Обгрунтуйте їх відмінність від природних.
3. Використовуючи літературні джерела занотуйте фактори від яких залежить стійкість агробіоценозів.
4. Використовуючи табл. 1 запишіть найбільш культивовані рослини Вашої місцевості.
5. Запишіть до якої категорії відносяться культивовані рослини Вашої місцевості (табл. 1) за висотою стояння (використовуючи методику Г.О. Часовенної). Результати оформіть у вигляді таблиці (табл. 2).
6. Оцініть забур’яненість агрофітоценозу Вашої місцевості за бальною методикою. Результати оцінки оформіть у вигляді таблиці (табл. 3).
7. Використовуючи літературні джерела охарактеризуйте головні специфічні ознаки синантропної рослинності.
8. Індивідуальне науково-дослідне завдання.
Підготуйте реферат за темою заняття (кількість балів за отриманий реферат – 3-7 балів, в залежності від розкритості теми, структури реферату, його наповнення, кількості використаних інформаційних джерел, оформлення).
Таблиця 1
Найбільш культивовані рослини України
| № з/п | Назва культурної рослини (родина, вид) | Назва культурної рослини Вашої місцевості (родина, вид) |
| 1 | Злакові – пшениця, жито, ячмінь, рис, просо, овес, кукурудза, сорго, тимофіївка, костриця, грястиця, суданська трава | |
| 2 | Бобові – горох, квасоля, боби, сочевиця, вика, люцерна, конюшина, люпин, еспарцет | |
| 3 | Айстрові – соняшник, топінамбур, сільфіум | |
| 4 | Капустяні – капуста, редька, редис, гірчиця, бруква, кольрабі | |
| 5 | Пасльонові – картопля, помідори, баклажани, фізаліс, перець, тютюн | |
| 6 | Селерові – морква, селера, петрушка, кмин, кріп | |
| 7 | Цибулеві – часник, цибуля | |
| 8 | Лободові – цукровий буряк | |
| 9 | Розові – яблуня, слива, груша, абрикос, вишня, черешня | |
| 10 | Виноградові – виноград | |
Таблиця 2
Категорії культурних рослин за висотою стояння
(за Г.О. Часовенною)
| Категорія | Характеристика категорії | Назва культурної рослини Вашої місцевості |
| І | Рослини першої величини, які в стадії повної зрілості досягають висоти 120-600 см. | |
| ІІ | Рослини другої величини мають висоту до 80-120 см. | |
| ІІІ | Рослини третьої величини мають більш широкий діапазон висоти – від форм, що стеляться на поверхні грунту, до висоти 20-80 см. | |
Таблиця 3
Оцінка забур’яненості агрофітоценозів
за бальною методикою
| Бали | Характеристика | Забур’яненість агрофітоценозу Вашої місцевості (бали) |
| 1 бал | Бур’яни в посіві культурних рослин – поодинокі | |
| 2 бали | Бур’яни серед культурних рослин трапляються частіше, але їх ще небагато | |
| 3 бали | Бур’янів у посівах багато, але їх ще менше, ніж культурних рослин | |
| 4 бали | Бур’яни кількісно переважають над культурними рослинами й глушать їх | |
Примітка: облік забур’яненості поля проводять візуально-маршрутним методом. При цьому поле обходять по діагоналі через певні відстані та візуально визначають забур’яненість посіву за 4 – бальною шкалою. Таким шляхом встановлюють тільки чисельність бур’янів на одиницю площі поля, щоб виявити поріг шкідливості.
Практичне заняття № 7
Тема: Екологічні фактори та їх взаємодія в агробіоценозі.
Мета: Охарактеризувати середовища існування організмів. Визначити екологічні фактори середовища, які впливають на процес формування і розвитку різних типів агробіоценозів.
Матеріали і обладнання: довідкова та навчально-методична література, конспект лекцій, малюнки.
Запитання для самоперевірки та тестового контролю
1. Середовище життя – це та частина природи, яка оточує…. продовжіть речення…
2. Живі організми в ході тривалого історичного розвитку освоїли наступні середовища існування:
А) водне;
Б) повітряне;
В) наземно – повітряне;
Г) грунтове;
Д) водно – грунтове;
Е) живі організми.
3. Чи правельне твердження «Екологічна ніша – це певний фізичний простір з характерними для нього екологічними умовами, які визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає ставлення до абіотичних факторів середовища існування та функціональну роль у біоценозі».
А) так;
Б) ні.
4. Який вчений сформував наступний закон «Два види, навіть дуже близькі за своїми систематичними і морфологічними ознаками, завжди займають різні екологічні ніші»:
А) Одум;
Б) Степановський;
В) Гаузе;
Г) Сукачов.
5. Екологічний фактор – це будь-яка умова навколишнього середовища, що прямо…продовжіть речення…
6. Адаптації можуть бути:
А) морфологічні;
Б) фізіологічні;
В) мутаційні;
Г) генетичні;
Д) етологічні.
7. Екологічні фактори класифікуються на:
А) біологічні;
Б) абіотичні;
В) хімічні;
Г) біотичні;
Д) фізичні;
Е) антропогенні.
8. Ф. Швердтфегер виділяв наступні основні фактори середовища:
А) специфічні;
Б) кліматичні
В) тривалі;
Г) фізичні;
Д) взаємні;
Е) нерозривні.
9. Стійкість живих організмів до дії факторів середовища регламентує:
А) закон мінімуму;
Б) закон толерантності;
В) звкон компенсації.
10. Вплив експозиції, крутизни схилів, висота над рівнем моря, вплив рельєфу на особливості циркуляції атмосфери, ходу температур – характеризує наступний абіотичний фактор:
А) едафічний;
Б) геологічний;
В) орографічний;
Г) геофізичний.
Практичні завдання
1. Подайте визначення основних термінів і понять: середовище, природне середовище, навколишнє середовище, середовище існування, екологічні фактори, екологічна ніша, екологічна амплітуда видів, екотоп, біотоп, обмежуючі й лімітуючі фактори, закон мінімуму Ю. Лібіха (1840), закон толерантності В. Шелфорда (1913), екологічна валентність виду, гомеостаз.
2. Замалюйте схему класифікації середовища існування організмів (рис.1).
3. Використовуючи рис. 2, визначте та занотуйте які екологічні фактори впливають на формування і динаміку агрофітоценозу (поле цукрового буряка) протягом періоду вегетації культурної рослини.
4. Замалюйте схему залежності дії екологічного фактора від його інтенсивності (рис. 3).
5. Використовуючи літературні джерела, а також рис. 2 і 3 встановіть критичну точку для наступних агрорфітоценозів: пшеничне поле, фруктовий сад, поле томатів, баштанник, поле соняшнику.
6. Застосовуючи літературні джерела занотуйте організми агробіоценозів свого регіону, за відношенням до температури, як екологічного фактора.
7. Індивідуальне науково-дослідне завдання.
Підготуйте реферат за темою заняття (кількість балів за отриманий реферат залежить від розкритості теми, структури реферату, його наповнення, кількості використаних інформаційних джерел, оформлення).
Рис. 1. Класифікація середовища існування організмів
Рис. 2. Класифікація екологічних факторів
Рис. 3. Залежність дії екологічного фактора
від його інтенсивності
Розділ ІІ
ТЕМАТИЧНА САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Реферати як форма творчої самостійної роботи студентів
Реферат – це одна із найактивніших форм поглибленого вивчення окремих тем і розділів програмного чи позапрограмного матеріалу дисципліни. Вона спонукає студентів до пошуку й опрацювання літератури з вибраної теми; виховує навички роботи з літературними джерелами; вчить аналізувати й використовувати літературні відомості при написанні реферату.
Не забувайте, що, використовуючи дані тих чи інших авторів, посилаючись на їхні праці, ви повинні зазначати це у своєму рефераті. Вчіться творчо використовувати літературу, а не переписувати («пepeфoтoгpaфoвyвaти») її механічно. Творче осмислене поєднання своїх знань і розумінь з літературними допоможе вам у засвоєнні матеріалу, підвищить зацікавленість дисципліною. Лише таким шляхом ви прийдете до професійного володіння теоретичними і практичними знаннями.
Методичні поради щодо написання і
оформлення рефератів
Тему реферату ви можете вибрати самі або за рекомендацією викладача.
Написання реферату і висвітлення теми здійснюється за такою схемою: план; вступ; основна частина реферату; висновки; список літератури.
План повинен включати пункти, що охоплюють зміст цілого реферату. Подається він окремою сторінкою.
У «Вступі» коротко висвітлюється актуальність, суть вибраної теми; проблема, якої вона стосується; наукове, екологічне й соціально-економічне практичне значення для регіону (чи ширше). Бажано відзначити стан вивчення чи дослідження з даної теми в Україні й у світі.
Розділ «Основна частина реферату», як підкреслює його назва, повинна містити основні відомості, досягнення і специфіку дослідження питання, що стосується теми реферату; об’єкта чи процесу досліджень. У цьому розділі ви повинні викласти основний матеріал реферативної теми, її значення для агросфери і суспільства, основні шляхи вирішення даного питання чи проблеми. Якщо є необхідність та бажання, то частину інформації ви можете передати у вигляді таблиці, ілюструвати рисунками. Однак врахуйте, шо таблицю, чи рисунок ви повинні відповідно пояснити в тексті.
Якщо ваша тема стосується конкретного регіону України, вашої місцевості, то виокремте його спеціальним розділом (підрозділом). Складіть його короткий опис, відзначте екологічний стан регіону (чи на об'єкті), необхідність і можливості його покращення чи шляхи вирішення конкретних екологічних проблем.
Висновки повинні містити короткий підсумок стосовно теми, можливості реалізації здобутків наукових досліджень у сфері сільськогосподарського виробництва чи його галузі, чи в межах конкретного об'єкта.
Список літератури повинен включати ті літературні джерела, які ви використовували.
Теми рефератів
Тема 1. Роль українських вчених у розвитку агробіоценології.
Тема 2. Вплив способів живлення на формування різних типів агробіоценозів.
Тема 3. Основні форми взаємовідносин між рослинами в агробіоценозах.
Тема 4. Алелопатія як екологічне явище.
Тема 5. Природно-антропогенні зміни рослинності в агробіоце-нозах Поділля.
Тема 6. Сукцесійні зміни агрофітоценозів Поділля. Причини виникнення, наслідки.
Тема 7. Екологічна характеристика лісорослинних умов Поділля.
Тема 8. Сегетальні й рудеральні бур’яни агрофітоцено-зів Вінниччини та їх ценотична роль.
Тема 9. Вплив екологічних факторів середовища на формування різних типів агробіоценозів.
Розділ ІІІ
Структурно–модульна схема з дисципліни
| Модуль | К-сть годин | Форма контролю | К-сть заходів | Оцінка за захід, балів | Сума балів | ||
| ЛЗ | ЛПЗ | СРС | |||||
| І | 8 | 16 | 33 | Контрольна робота | 1 | 7 | 7 |
| Захист практичних занять | 4 | 3 | 12 | ||||
| Присутність на парі | 12 | 0,5 | 6 | ||||
| Реферат | 1 | 5 | 5 | ||||
| Всього за модуль І | 30 | ||||||
| ІІ | 6 | 12 | 33 | Контрольна робота | 1 | 11,5 | 11,5 |
| Захист практичних занять | 3 | 3 | 9 | ||||
| Присутність на парі | 9 | 0,5 | 4,5 | ||||
| Реферат | 1 | 5 | 5 | ||||
| Всього за модуль ІІ | 30 | ||||||
| Додаткові бали за рішенням кафедри | 10 | ||||||
| Всього за поточний контроль | 70 | ||||||
| Іспит | 30 | ||||||
| Разом | 100 | ||||||
Модуль І
А. Лекції:
Лекція 1. Агробіоценологія: мета об’єкти вивчення, основні завдання, методи досліджень, структура та взаємозв’язок з іншими науками. Історія розвитку агробіоценології.
Лекція 2. Фактори живлення в агробіоценозі.
Лекція 3. Динаміка рослинності в агробіоценозі.
Лекція 4. Сукцесії та сукцесійні зміни в агробіоценозі. Клімаксові угруповання, їх типи, значення.
Б. Практичні заняття:
Заняття 1. Агробіоценологія: мета, об’єкти вивчення, основні завдання, методи досліджень, структура та взаємозв’язок з іншими науками. Історія розвитку агробіоценології.
Заняття 2. Типи живлення та види взаємовідносин в агробіоценозі.
Заняття 3. Визначення динаміки змін рослинності в агробіоценозі.
Завдання 4. Вивчення сукцесійних змін в агробіоценозі.
В. Запитання до контрольної роботи:
1. Мета і завдання навчальної дисципліни «Агробіоценологія».
2. Об’єкти вивчення навчальної дисципліни «Агробіоценологія».
3. Агробіоценоз та агроекосистема – складові агробіоценології, їх структура, характеристика.
4. Зв’язок агробіоценології з іншими науками.
5. Історія розвитку агробіоценології.
6. Живлення його види і способи.
7. Класифікація організмів за типом живлення.
8. Алелопатія, як екологічне явище.
9. Характерні ознаки динаміки рослинності в агробіоценозі.
10. Природні зміни рослинності агробіоценозу, їх класифікація, характеристика.
11. Природно-антропогенні зміни рослинності агробіоценозу, їх класифікація, характеристика.
12. Антропогенні зміни рослинності агробіоценозу, їх класифікація, характеристика.
13. Прогнозні зміни рослинності агробіоценозу.
14. Сукцесії, їх відмінності.
15. Причини сукцесійних змін.
16. Класифікація сукцесій фітоценозів, їх характеристика.
17. Клімаксові угруповання, їх класифікація.
18. Категорії клімаксу, їх класифікація, характеристика.