Тема основні положення економічного вчення про фінанси

Вид материала

Содержание

Основні поняття і терміни
Тема 5. фінансове планування на підприємстві
1.1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.
1.3. Амортизаційні відрахування.
1.4. Довготермінові кредити банків.
1.6. Інші довготермінові зобов'язання.
1.7. Короткотермінові кредити банків.
1.8. Суми авансів, отриманих від поставок продукції, виконання робіт (послуг).
1.9. Векселі (короткотермінові) видані.
1.10. Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу.
1.11. Цільове фінансування і цільові надходження
1.12. Інші джерела.
2.4. Поточні фінансові інвестиції.
Повернення позик, кредитів та інших коштів, отриманих на зворотній основі з бюджету.
3.3. Відшкодування витрат бюджету, пов'язаних із виконанням гарантійних зобов'язань.
У розділі 4 фінансового плану "Витрати, пов'язані
Оперативне фінансове планування
Процент виконання плану по об'єму
Мета складання фінансового плану
А. Від основної діяльності
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Основні поняття і терміни:

податок,
плата,
відрахування,
функції податків,
елементи податків,
об'єкт податку,
масштаб вимірювання,
суб'єкт податку,
податкові пільги,
податкова система,
податкова політика;
фонди цільового призначення,
загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
обов'язковий збір,
страховий тариф,
добровільні внески,
охарактеризуйте сутність і значення спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва: умови переведення, визначення об’єкта оподаткування, ставки податку, термін сплати.

ТЕМА 5. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Огляд ключових категорій і положень

Планування передбачає визначення основних завдань діяльності суб'єктів господарювання на перспективу.

Фінансове планування – складова частина народногосподарського планування, пов'язана з управлінням фінансами.

Об'єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (прибуток, амортизаційні відрахування, податки та обов'язкові збори в державні цільові фонди тощо).

Фінансові плани - це плани формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. їх особливістю є те, що вони складаються виключно у грошовій формі.

Фінансові плани складаються окремими підприємствами, установами, об'єднаннями, відомствами (баланс доходів і видатків, кошторис, бізнес-план, платіжний календар) в розрізі окремих територій (місцеві бюджети) та на рівні держави в цілому (Державний бюджет, зведений бюджет, баланс фінансових ресурсів і витрат держави).

За тривалістю дії такі плани поділяють на:

перспективні фінансові плани (складаються на період, більший 1-го року);
поточні (складаються на один рік);
оперативні (складаються на квартал, місяць).

Принципами фінансового планування є:

наукова обґрунтованість (проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду, використанням засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого);
єдність фінансових планів (полягає в єдності фінансової політики, єдиній методології розрахунку фінансових показників тощо);
безперервність (взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);
стабільність (незмінність показників фінансових планів).

При складанні фінансових планів використовують відповідні методи: нормативний, балансовий, економіко-математичний, метод коефіцієнтів, та метод економічного аналізу (див.табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Етапи і методи фінансового планування

№	Етапи	Методи
1.	Аналіз виконання показників фінансових планів за попередній період	Економічного аналізу
2.	Розрахунки доходів і видатків на плановий період	Коефіцієнтів, нормативний, економіко-математичний
3.	Збалансування доходів і видатків фінансового плану	Балансовий

Метод коефіцієнтів передбачає розповсюдження встановлених раніше тенденцій на майбутній період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів. Наприклад: в плановому періоді обсяги реалізації продукції збільшаться на 20%. Потрібно визначити величину очікуваного прибутку. Для цього обчислюємо коефіцієнт зміни обсягів реалізації (1,2) і множимо на величину прибутку за попередній період.

Цей метод надзвичайно простий в застосуванні, але він має і суттєвий недолік: разом з коефіцієнтом на наступний період механічно переносяться всі негативні явища, які мали місце в попередньому періоді. Внутрішні резерви, як правило, не вишукуються.

Метод коефіцієнтів використовується при індексації основних засобів, дооцінці товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних активів тощо.

Нормативний метод у фінансовому плануванні передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів. Це - нормативи утворення фондів грошових коштів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи розподілу прибутку, норми витрачання коштів в бюджетних установах тощо.

Нормативний метод є більш ефективним за умови, що норми і нормативи відповідають наступним вимогам:

вони мають бути науково обґрунтованими;
прогресивними, тобто орієнтованими на кращий досвід;
стабільними.

Балансовий метод передбачає відповідність видатків джерелам їхнього покриття та ув'язку всіх розділів фінансового плану, в результаті чого досягається збалансованість плану. В сучасних умовах цей метод набуває особливого значення, тому що видатки підприємств залежать від зароблених коштів, і підприємства повинні розраховувати лише на власні поступлення, а не на допомогу держави чи міністерства.

Баланс доходів і видатків - це поточний фінансовий план, який складається на підприємстві і розраховується на рік з розбивкою по кварталах.

Платіжний календар - це оперативний фінансовий план, який складають на квартал з розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає чіткіше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Бізнес-план - це план реалізації певного проекту аоо угоди, які потребують вкладення коштів.

Складається бізнес-план у випадках:

приватизації;
продажу контрольного пакету акцій іноземному інвестору; - при створенні спільних підприємств за участю держави; - при наданні підприємству кредитними установами довгострокових позик (для обґрунтування повернення кредитів).

В перших розділах бізнес-плану подається загальний опис проекту, вказується його мета, виробничі характеристики майбутнього підприємства, принципи та методи керівництва ним.

Заключні розділи бізнес-плану - фінансові. В них подаються розрахунки прибутку і рентабельності від реалізації угоди або проекту, обґрунтовуються терміни і джерела повернення позик, а також строки окупності затрат.

Кошториси доходів і видатків складають установи соціальної сфери, тобто бюджетні організації. Кошторис містить два основних розділи:

I. Доходи:

надходження коштів із загального фонду бюджету;
поступлення з інших джерел (плата за навчання, за лікування, орендна плата, плата за проживання в гуртожитку, доходи від підсобних господарств тощо).

II. Видатки:

зарплата працівникам бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання предметів постачання і матеріалів;

оплата послуг з утримання установи;

відрядження;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

капітальні видатки;

інші.

Бюджет як фінансовий план завжди складається з двох частин: дохідної і видаткової.

I. Доходи:- податки;

відрахування в державні цільові фонди, приєднані до бюджету;
неподаткові надходження (вартість конфіскованого майна, надходження від зовнішньоекономічної діяльності, кошти від випуску державних цінних паперів тощо).

II. Видатки:

на народне господарство (капітальні вкладення, дотації);

на соціальний захист населення;

на оборону;

на управління;

на утримання соціальної сфери;

на екологію;

на створення державних резервів;

на інші цілі.

Перевищення видатків над доходами спричинює дефіцит бюджету.

Бізнес-план має:

• давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

• містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;

• розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

• обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

• показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.

Розрахунок показників ф-нансового плану

Фінансовий план підприємства може складатися з одного дохідного розділу "Джерела формування та надходження коштів" і чотирьох розхідних:

• "Приріст активів підприємства";

• "Повернення залучених коштів";

• "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів";

• "Покриття збитків минулих періодів".

У дохідній частині фінансового плану — розділ 1 "Джерела формування та надходження коштів " відображаються показники, які характеризують очікуваний обсяг надходжень інвестиційних ресурсів (власних, залучених і позичених).

1.1. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.

Розмір прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, що складається з прибутку, отриманого від основної діяльності і прибутків від виконання інших господарських та фінансових операцій, встановлюється за схемою (див. рис. 5.1.)

При обчисленні суми очікуваного прибутку від звичайної діяльності До оподаткування окремо встановлюється прибуток, отриманий від реалізації товарної продукції (робіт, послуг) за державними замовленнями і реалізації продукції на митній території України і за її межами.

Прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності не планується, оскільки такого роду події, що мають вплив на фінансові результати підприємства, трапляються лише за форс-мажорних обставин.

Прибуток віз звичайної діяльності до оподаткування

Прибуток від операційної діяльності (прибуток від продажу) товарної продукції + інший операційний прибуток

Прибуток від участі в капіталі інших підприємств

Інший прибуток

Рис. 5. 1. Визначення очікуваного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування

1.2. Нерозподілений прибуток минулих періодів. У джерелах формування та надходження коштів відображається сума нерозподіленого прибутку звітного періоду, який вплине на розмір власних фінансових ресурсів у плановому періоді.

1.3. Амортизаційні відрахування. Відповідно до чинного законодавства підприємства самостійно обирають методи нарахування амортизації (податковий чи фінансовий), за допомогою яких визначається сума амортизаційних відрахувань на плановий період. На території України нормативно-правова база нарахування амортизації встановлюється чинним законодавством, а саме — ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

1.4. Довготермінові кредити банків. Це потреба у залученні кредитних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у плановому періоді, а також сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням і буде погашатись у плановому періоді.

7.5. Інші довготермінові фінансові зобов'язання. У дохідну частину фінансового плану вноситься сума довготермінової заборгованості підприємства щодо зобов'язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

1.6. Інші довготермінові зобов'язання. До інших довготермінових зобов'язань відносять очікувані розрахунки у плановому періоді з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням. Зокрема, це може бути відстрочена, відповідно до чинного законодавства, заборгованість з податків, зборів, фінансова допомога на зворотній основі тощо.

1.7. Короткотермінові кредити банків. Планова потреба у коштах(у національній та іноземній валютах), термін повернення яких не перевищуватиме планового періоду, та повернення банкові короткотермінових позик, враховуючи сплату відсотків, термін погашення яких минув.

1.8. Суми авансів, отриманих від поставок продукції, виконання робіт (послуг). Отримані аванси — це кошти, отримані від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), які припадають на плановий період.

1.9. Векселі (короткотермінові) видані. Сума заборгованості, на яку підприємство планує видати векселі на забезпечення поста вок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів, що підлягають погашенню у плановому періоді, визнається джерелом надходження фінансових ресурсів і входить у дохідну частину фінансового плану.

1.10. Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу. За дохід у плановому періоді визнається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

1.11. Цільове фінансування і цільові надходження (субсидії, асигнування з бюджету і кошти спеціальних цільових фондів, гуманітарна допомога). Це кошти цільового призначення, які планується отримати як джерело фінансування певних заходів.

1.12. Інші джерела.

До інших джерел формування та надходження коштів відносять:

• кошти, виділені на забезпечення наступних виплат персоналу;

• поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків;

• інші поточні зобов'язання.

Складання розрахунків до витратної частини фінансового плану. У розділі 2 "Приріст активів підприємства "відображаються такі витрати підприємства:

2.1. Капітальні інвестиції: капітальне будівництво; придбання /виготовлення основних засобів; придбання / виготовлення інших не обігових активів; придбання / створення нематеріальних активів.

У цій статті відображається планова потреба у капітальних інвестиціях. Так, відображаючи приріст обсягів капітального будівництва доцільно встановлювати обсяги, які будуть виконуватись підрядниками і власними силами. Це стосується не тільки капітального будівництва, а й проведення модернізації, модифікації (добудови, дообладнання, реконструкції) основних засобів, виготовлення інших необігових активів та створення нематеріальних активів.

2.2. Довготермінові фінансові інвестиції.

2.3. Приріст обігових активів підприємства.

Приріст обігових активів, як правило, відображається за двома напрямками:

• збільшення потреби у виробничих запасах, пов'язаних зі зміною у плановому періоді виробничої програми, географії постачальників сировини й основних матеріалів тощо;

• збільшення потреби у фондах обігу, пов'язаних зі зміною форм розрахунків за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги; встановлення нових термінів розрахунків за відвантажену продукцію залежно від складених угод з контрагентами на плановий період та ін.

2.4. Поточні фінансові інвестиції.

До поточних фінансових інвестицій можна віднести вкладення вільних коштів (вільного обігового капіталу) в короткотермінові фінансові активи (державні цінні папери), вкладення на депозитні рахунки в банках на період, що не перевищує плановий.

2.5. Інші витрати.

До витрат, відображених у розділі 3 "Повернення залучених коштів", відносять:

3.1. Повернення залучених коштів: довготермінові кредити банків; інші довготермінові фінансові зобов'язання; інші довготермінові зобов'язання; короткотермінові кредити банків.

За цією статтею відображаються витрати підприємства у плановому періоді, пов'язані з поверненням залучених (позичених) коштів, отриманих на умовах повернення та платності.

Повернення позик, кредитів та інших коштів, отриманих на зворотній основі з бюджету.

У цій статті відображається повернення позик, кредитів у плановому періоді у випадках, коли підприємства запобігали до залучення коштів на зворотній основі з бюджету.

3.3. Відшкодування витрат бюджету, пов'язаних із виконанням гарантійних зобов'язань.

При встановленні фактичного рівня виконання фінансового завдання за цим розділом можна використовувати матрицю взаємозв'язку основних показників звітності та фінансового плану.

У розділі 4 фінансового плану "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів "відображаються:

4.1. Сплата поточних податків та обов'язкових платежів до бюджету: податок на прибуток; інші податки та обов'язкові платежі.

Суми сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів на плановий період встановлюються на підставі планових обсягів продажу продукції та інших господарських і фінансових операцій (податок на додану вартість, акцизний збір, податок з прибутку), одиниці транспортних засобів (податок з власників транспортних засобів), площі земельної ділянки (плата за землю) та ін.

4.2. Внески до державних цільових фондів, усього: внески на загальнообов'язкове (державне) пенсійне страхування; внески на соціальне страхування; внески на страхування на випадок безробіття.

Такі витрати встановлюються на підставі планового розміру загального фонду оплати праці та додаткових виплат і винагород працівникам.

4.3. Погашення податкової заборгованості, яка виникла на початок планованого періоду (реструктурировані та відстрочені суми, що підлягають сплаті в планованому році; Інші обов'язкові платежі).

У цьому розділі може відображатися, наприклад, сума відстроченого податку на прибуток.

Розділ 5. Покриття збитків минулих періодів (інформація відображається, як правило, при встановленні фактичного виконання фінансового плану).

Процес фінансового планування передбачає, що при виникненні ситуації, коли у плановому періоді не очікується отримання прибутку від звичайної діяльності підприємством, то до фінансового плану додатково вноситься розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства за встановленою формою.

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Це пов'язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Отже, система оперативного планування фінансовою діяльністю заключається в розробці комплексу короткострокових планових завдань по фінансовому забезпеченню основних напрямів господарської діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет.

Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання.

У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Він уможливлює спостереження за станом обігових коштів та вказує на необхідність використання позикових та залучених коштів у плановому періоді.

Процент виконання плану по об'єму визначається діленням фактично виконаного обсягу до запланованого.

Процент виконання плану по асортименту визначається діленням фактичного виконання обсягу в межах плану до запланованого.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. Якщо доходи перевищують витрати, то сума перевищення може направлятись в резервний фонд. Коли витрати перевищують доходи, визначається сума додаткових фінансових ресурсів: кредитів, позик, випуску цінних паперів та інше.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частини: найпростішою формою фінансового плану є баланс доходів та видатків.

Враховуючи зміни в бухгалтерському обліку-і фінансовій звітності, які відбуваються з введенням національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, можуть бути запропоновані такі форми і зміст поточного фінансового плану

ПЛАН ДОХОДІВ І ВИТРАТ ГРОШОВИХ КОШТІВ на 200_р.

Статті доходів і витрат	Рядок	Розрахунок
І. Надходження
А. Від основної діяльності
1. Доходи від реалізації продукції, робіт, послуг	1
2. Інші операційні доходи	2
Підсумок по розділу А	3
Б. Від фінансових операцій
1. Доходи від участі в капіталі	4
2. Дивіденди і проценти одержані	5
3. Доходи від інших фінансових операцій	6
Підсумок по розділу Б	7
В. Від іншої звичайної діяльності
1. Доходи від реалізації фінансових інвестицій	8
2. Доходи від реалізації необоротних активів	9
3. Доходи від реалізації майнових комплексів	10
4. Інші доходи від звичайної діяльності	11
Підсумок по розділу В	12
Г. Від надзвичайних подій
1. Відшкодування збитків від надзвичайних подій	13
2. Інші надзвичайні доходи	14
Підсумок по розділу Г	15
Всього надходжень	16
II. Витрати
А. За основною діяльністю
1. Витрати на реалізовану готову продукцію, роботи, послуги	17
2. Адміністративні витрати	18
3. Витрати на збут	19
4. Інші операційні витрати	20
Підсумок по розподілу А	21
Б. За фінансовими операціями
1. Витрати від участі в капіталі	22
2. Проценти за користування кредитами	23
3. Інші фінансові витрати	24
Підсумок по розділу Б	25
В. За іншою звичайною діяльністю
1. Витрати за реалізованими фінансовими інвестиціями	26
2. Витрати за реалізованими необоротними активами	27
3. Витрати за реалізованими майновими комплексами	28
Підсумок по розділу В	29
Г. За надзвичайними подіями
1. Витрати від стихійного лиха	30
2. Витрати від техногенних аварій	31
3. Інші надзвичайні витрати	32
Підсумок по розділу Г	33
Усього витрат	34
Фінансовий результат	35	р. 16-р. 37
III. Податок на прибуток	36
Результат від основної діяльності	37	р. 3-р. 21
Результат від фінансових операцій	38	р. 7-р. 25
Результат від іншої звичайної діяльності	39	р. 12-р. 29
Результат від надзвичайних подій	40	р. 15-р. 33

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо через оперативне фінансове планування. З цією метою складають баланс грошових надходжень, який показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

Розділ бізнес-плану, що розробляється з метою підтвердження окупності та прибутковості інвестицій у підприємницький проект. Містить такі складові:

• план доходів і витрат;

• план грошових надходжень і витрат;

• план активів і пасивів (балансовий план);

• план формування і використання коштів.

План доходів і витрат — складова фінансового плану бізнес-плану реалізації підприємницького проекту. Показує динаміку формування прибутку в часі і розробляється, як правило, на три роки, причому за перший рік усі показники подаються помісячно, за другий — поквартально, а за третій — в цілому за рік. Цей показник містить показники, наведені в таб. 5.2.

Таблиця 5.2. План доходів і витрат

Показники	Перший рік	Другий рік	Третій рік
1. Виторг від реалізації 2. Прямі витрати на виробництво реалізованої продукції, у тому числі: матеріальні затрати, заробітна плата, амортизація відрахування, інші витрати 3. Загальновиробничі витрати 4. Сумарний прибуток від реалізації(п.і-п.З) 5. Податки з прибутку 6. Чистий прибуток (п.4-п.5)	Помісячні значення показників	Поквартальні значення показників	Значення показників за рік

План грошових надходжень і виплат — складова фінансового плану бізнес-плану реалізації підприємницького проекту. Розробляють з метою оцінки руху коштів(готівки та грошей на рахунку у банку) в процесі реалізації підприємницького проекту здебільшого на три роки з помісячним поділом першого року та поквартальним—другого.

Кошти, необхідні для реалізації підприємницького проекту, можна умовно поділити на дві частини: кошти для організації виробництва і кошти для забезпечення виробництва уже в процесі функціонування підприємства. І якщо під час розроблення бізнес-плану не враховувати другої частини необхідних коштів, то й за найдетальнішого розроблення всіх інших положень цього документа проект стане нереальним. Річ у тому, що навіть при забезпеченні рентабельності (прибутковості) виробництва з першого місяця реалізації проекту може відчуватися дефіцит коштів, оскільки час реалізації продукції практично ніколи не збігається з часом надходження коштів на рахунок підприємства. Не кажучи вже про продаж товарів у кредит, коли гроші надходитимуть не раніше як через кілька місяців після реалізації. Тобто завжди потрібен якийсь час на здійснення банківських операцій перерахування грошей, табл..5.3..

Таблиця 5.3. План грошових надходжень і витрат

Показники	Перший рік	Другий рік	Третій рік
1. Залишок коштів на початок планового періоду. 2. Надходження від продажу. 3. Платежі, у тому числі: обладнання, сировина, матеріали, торговельні витрати, заробітна плата, реклама, податки, плата за банківський кредит, комунальні послуги, оренда, інші платежі. 4. Сальдо надходжень і виплат (п.2 - п.З) 5. Залишок коштів на кінець планового періоду (п.1—п.4)	Помісячні значення показників	Поквартальні значення показників	Значення показників за рік

За показниками даних надходжень і виплат можна передбачити брак коштів у плановому періоді й уникнути їх дефіциту за рахунок залучення короткотермінових позик або перенесення (в допустимих межах) термінів деяких платежів. За наявності стабільного залишку на рахунку підприємства варто подбати про розширення масштабів виробництва чи про оформлення на суму цих коштів депозитного банківського рахунку під відповідний процент. Таким чином, план грошових надходжень і виплат, крім свого основного призначення, дозволяє в одному випадку уникнути фінансових витрат, а в іншому—отримати додатковий прибуток.

Особливістю Державного бюджету як фінансового плану є те, що він єдиний має силу закону.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів країни і напрямів їх використання. Відмінність балансу від зведеного бюджету полягає в тому, що, крім централізованих фінансових ресурсів, які мобілізуються через фінансову систему, в ньому відображаються і децентралізовані фінансові ресурси, зосереджені у суб'єктів господарювання і населення.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави є фінансовою програмою економічного та соціального розвитку держави. У ньому передбачаються можливості фінансового забезпечення темпів і пропорцій розвитку економіки держави у прогнозованому періоді. Також баланс фінансових ресурсів та витрат держави служить інформаційною та аналітичною основою для розробки та обґрунтування фінансової політики держави.

Метою розробки балансу фінансових ресурсів держави є визначення розмірів державних фінансових ресурсів, збалансування доходів та витрат держави, перевірка економічного обґрунтування розрахунків державного бюджету, балансу грошових доходів та витрат населення, платіжного балансу та інших фінансових балансів.

Основними напрямами удосконалення фінансового планування в сучасних умовах є:

забезпечення стабільних умов господарювання, а отже, стабільного надходження податків та зборів до бюджету;

підвищення ролі перспективного фінансового планування, яке останнім часом майже не використовується через наявність негативних тенденцій у розвитку економіки і неможливість точних розрахунків фінансових показників.

Разом з тим, як підприємства, так і регіони зацікавлені у фінансовому плануванні на перспективу, тому що багато економічних процесів виходять за межі одного року і потребують свого обгрунтування;

широке застосування економічних нормативів, економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки у фінансовому плануванні.

На малих підприємствах мета фінансового плану полягає у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами.

Отже, основними завданнями фінансового планування на малих підприємствах є:

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування на малих підприємствах дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;
які джерела їх надходження;
чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;
яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;
як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні на малих підприємствах використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

* максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

* економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

* економія поточних витрат;

* мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

* максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) на малих підприємствах потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні Доходів та витрат. Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів. Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин. Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у "Прогнозі обсягів реалізації". У процесі складання плану доходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).

Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою. Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів. Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

Список літератури

Боди Зви, Мертон Роберт. Финансы. Гл. 5. - Москва -Санкт-Петербург-Киев: Издат. дом «Вильямс», 2000. -585 с.
Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. Розділ 7. - К.:НІОС, 2000.-416 с.
Єрмошкіна О.В. Фінансові аспекти планування розвитку бізнесу //Фінанси України. - 1999. - №5. - с. 35-39.
Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві//Фінанси України. - 2000. - №9. - с. 155-158.
Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія. Розділ 3. - К.: КНЕУ,2001.-240 с.
Павлюк К.В. Система фінансових балансів в економіці держави //Фінанси України. - 1997. - №8. - с. 21-28.

План семінарського заняття

Зміст і принципи фінансового планування.
Етапи і методи фінансового планування.
Загальна характеристика основних фінансових планів держави та підприємств.
Шляхи вдосконалення фінансового планування в сучасних умовах

Теми рефератів

Система фінансових планів, їх взаємозв'язок та розвиток в Україні.
Поточні та перспективні фінансові плани в економічній системі держави.
Проект складання фінансового бізнес – плану на малих підприємствах.

Контрольні запитання та завдання

Тести для самоконтролю

1. Принципи фінансового планування:

а) наукова обґрунтованість;

б) єдність фінансових планів;

в) безперервність;

г) стабільність;

д) демократичний централізм;

е) превентивність.

2. За тривалістю дії фінансові плани поділяють на:

а) поточні;

б) наступні;

в) перспективні; г) оперативні.

3. При складанні фінансових планів використовують такі методи:

а) вимірювання;

б) економічного аналізу;

в) балансовий;

г) нормативний;

д) економіко-математичне моделювання;

е) госпрозрахунковий;

є) коефіцієнтів.

4. Баланс доходів і видатків підприємства - це:

а) оперативний фінансовий план;

б) поточний фінансовий план;

в) перспективний фінансовий план.

5. Баланс доходів і видатків підприємства включає такі Розділи:

а) початкове сальдо;

б) видатки і відрахування;

в) кінцеве сальдо;

г) взаємовідносини з кредитною системою;

д) доходи і надходження;

е) взаємовідносини з бюджетом і позабюджетними фондами;

є) бізнес-план.

6. До оперативних фінансових планів відносяться:

а) бізнес-план;

б) Державний бюджет;

в) кошторис доходів і видатків;

г) платіжний календар;

д) місцеві бюджети.

7. Силу закону мають наступні фінансові плани:

а) баланс доходів і видатків підприємства;

б) баланс фінансових ресурсів і витрат держави;

в) Державний бюджет;

г) місцеві бюджети;

д) бізнес-план.

8. Кошторис доходів і видатків складають:

а) комерційні підприємства;

б) установи соціальної сфери;

в) фермерські господарства;

г) аудиторські фірми.

9. Бізнес-план в обов'язковому порядку складається:

а) у випадку продажу контрольного пакету акцій іноземному інвестору;

б) при створенні спільного підприємства з участю держави;

в) при створенні товариства з обмеженою відповідальністю;

г) при створенні акціонерного товариства;

д) уразі приватизації державного підприємства;е) при наданні підприємству довгострокових позик.

Основні поняття і терміни

фінансове планування,
принципи фінансового планування,
кошторис доходів і видатків,
фінансовий план,
бюджет,
платіжний календар підприємства,
бізнес-план,
методи фінансового планування,
баланс доходів і видатків підприємства,
баланс фінансових ресурсів і витрат держави.

Blog

Тема основні положення економічного вчення про фінанси

Содержание

Основні поняття і терміни:

Основні поняття і терміни