Юрій кобзенко матір мов 2
| Вид материала | Документы |
- Учитель: Гладченко Ірина Анатоліївна, 166.17kb.
- Етико-антропологічні аспекти аборту, 99.25kb.
- Юрій Косач – український письменник-емігрант, 99.56kb.
- Полаз Юрій В`ячеславович, 11.5kb.
- Гагарін Юрій Олексійович, 71.46kb.
- Верховною Радою України 15 травня 2003 року відповідний закон, 5910.37kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов в 2011/2012, 858.96kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов у 2011/2012, 77.12kb.
- Вноситься народними депутатами України Ківаловим, 375.44kb.
- Методика наука про навчання іноземних мов. Мета, 931.01kb.
Д
ДЖУРА. Звук «дж» маємо в арабів, а на Сході «Ґ», Ґолани - Жуляни, Ґад (щастя, везіння, поталанило), Ґді (нащадки Ґада), в арб. жиді. Гора Арарат наз. в арб. Аль - Жид удача, везіння.
Слово джура (так називали юнаків, котрі приходили на Січ) означало, «дитинча». Ще не звір, а так, цуценя. Справжнього звіра з нього ще треба було зробити. Хоч можливий варіант √ ЙоРа стрілець, казан, Й = Ж, О = У, бо і в армії у нас були то «черпаки», то «котєлки». Так мабуть і на Січі було, спершу навчали кашу варити (придивлялись), а потім стріляти.
ДЖУРА. Звук «дж» маємо в арабів, а на Сході «Ґ», Ґолани - Жуляни, Ґад (щастя, везіння, поталанило), Ґді (нащадки Ґада), в арб. жиді. Гора Арарат наз. в арб. Аль - Жид удача, везіння.
Слово джура (так називали юнаків, котрі приходили на Січ) означало, «дитинча». Ще не звір, а так, цуценя. Справжнього звіра з нього ще треба було зробити. Хоч можливий варіант √ ЙоРа стрілець, казан, Й = Ж, О = У, бо і в армії у нас були то «черпаки», то «котєлки». Так мабуть і на Січі було, спершу навчали кашу варити (придивлялись), а потім стріляти.
ДЗВІНЕЦЬ, Дзвонецький, поріг на Дніпрі. Від √ ТЦ\ вийди!, √ /На спів, або утиски, мука. Див. пороги дніпровські.
ДИКЕ ПОЛЕ. В інших мовах дике = wild = feld = поле, П = Ф = W = F. Завдяки мандрівці у пошуку звуку виявляємо, що й назва «Дике Поле», - щось на кшталт: «мокра вода», «масна олія», тощо. Правильніше було би вибрати з: «Первозданне», «Одвічне», «Споконвічне», «Безлюдне». Біблійного Ейсава вважали дикою людиною, з біблійної - це перекладається, як польовий, в ідиш фельдман.
ДИКИЙ ЗАПОРОЖЕЦ. Так характеризує наших козаків Савєльєв Є. П. у своєму опусі «Казаки». Про те що тим «дикуном» збудовано Собор (читай одноіменний роман Олеся Гончара) на березі р. Самари, котра впадає у Дніпро біля Кодака, автор не відає. Як, мабуть і того, що Катеринослав мав стати Третьою Столицею Імперії. Див. московський язик. А чом ображатися на вченого лакузу? Адже слово «дикий» √ БР\і, теж саме що й «польовий, первісний». Дитя Поля, Великого Лугу, споконвічний. Та ще арамейською √ БР дитя, син. Дитя України! Див. Варава, дикун.
Турок Ельвія Челебі, мандруючи Україною в 1657 році відзначив, що українці, - стародавній народ, їхня мова всеосяжніша, ніж китайська, перська, монгольська. Цікавили його й лайки, але знайшов усього чотири вирази: «щезни, собако!», «свиня», «чорт», «дідько». Ще він відзначив, що вирази не мали «злобно - хамського» характеру і не вживались для вульгарної орнаменталістики, як у Московії.
ДНІПР, від арб. сяюча течія, чи плинуче сяйво? Порівняй Ганг, Волхов. Прочитайте навпаки ДНІПР і матимете – рафінад. П = Ф. Очищення? Розіклавши: П = Ф = ХВ, маємо √ РХВ широкий, просторий, √ НД рухатися, стіна (береги?).
ДНІПРО. Є √ \оР світло, сяйво, √ ПіНа очищати, повертати. До того стану, коли ще не грішив? Бо саме так і розуміють слово «каяття». Чи це не змивання гріхів, - купіль, як у Івана - Хрестителя в Іордані? Склавши обидва корені, та додавши закінчення «Т = Д» маємо \оР – ПіНа - Т, П = Ф. Якщо ж прочитаєте у зворотньому напрямку – матимете «Дніпро». Порівняйте обидві назви з Бористен, Борисфен. Та все ж, наші пращури, називаючи, мабуть простіше міркували бо є √ ТНН зволожувати, покривати мулом, Т = Д, √ ПР\ давати плоди. Адже перекривши греблями русло, - ми втратили чимало врожаю овочів та й, пошкодили довкілля. Багато країн давно вже відмовилися від гідростанцій і розгородили свої ріки.
ДОНСЬКЕ КОЗАЦТВО створилося у 16 столітті. Науковці стверджують, що з кріпаків - утікачів. У них і прізвища кріпацькі: Шолохов, √ ШЛХ посланець, грц. апостол, Мелехов √ МЛХ цар, король, або вся станиця Левіних, √ ЛВй охорона, оберіг, супровід, то Будьоний (Буданов) √ БДа брехло. Вам не спадає на думку, що це залишки хазар? Див. гети, гуни, голота, казаки, кацапи.
Цар І. Грізний 25 травня 1579 р. послав на Дон грамоту про визнання козацтва. Чом так, адже в тих краях були вже козаки? Та щоби розколоти Україну, Імперію Святослава, котра була від Каспію до Дунаю. Гасла ті ж самі були: «Для поєднання братських народів». Не розумієте? І не треба. Головне – теревенити про це по всіх усюдах, а там і «кролики» зі сцени підспівуватимуть.
ДОНЦІ, див. нижче дончаки, донське козацтво.
ДОНЧАКИ, козаки з р. Дон. Див. донське козацтво.
ДОТ. Оборонна споруда. Є й √ ДТ яма.
ДУБОВА БАЛКА, - те з чого почався сучасний Кривий Ріг. «- А що тут сакрального?» - скажете ви. Там і справді дубові гаї здавна, та погляньте на слова: Вечірній Кут, Кривий Ріг, Саксагань, і порівняйте з наступним тлумаченням,- √ Д\ це, √ БВа ворота, √ ДБ\ багатство, √ Ба/аЛ Володар (Всесвіту?). Є над чим замислитись? Вечірній Кут, Вечірній Кут, - багато там всіляких руд. Див. Мардук, Нібіру.
ДУНАЙ, ДАНУБА, циг. Доряв, від √ ТиНа муляка, мул? Тоді √ ТНй – замулений, замулюючий, Т = Д. Дон раніше називали Танаїс. Щоправда, при Д = Т = Ц, воно може бути й Цна, і Сена. Див. Деніза.
Ж
ЖЕЗЛ, лат. gzl, а √ ГоЗеЛь пташка, голуб’я. На жезлі були крильця.
ЖЕЧ. Ага, та що - Посполита. Все я ніяк не міг втямити, - що ж воно означає. Ну про друге спитав у польській громаді, виявилось – народ(- не), як лат. рublika, чи анг. рeople (читається п’юпл). З цим погодився, а от з «жеч» - довелося міркувати. У поляків «море» = «може», Юрій = Єжи. От і майнула думка: «Часом, - це не лат. Reх»? Тоді підходить, - R = Ж, «кс» = «шж» = «ч». Див. Варшава, Краків, Рига, Париж.
ЖОВТІ ВОДИ, місто на Дніпропетровщині, поблизу П’ятихаток і Кривого Рогу. Звичайно ж звідусюд чується, що весняні потоки ріки вимивають глину - тому й «жовта»». Та й поляки Жовту річку називали Zlota woda, а к - т. «алтин», могло бути і «йалтин» (пригадайте анг. yellow (йелоу), - жовте), Й = Ж. Маємо й √ Ше те що, √ БТВТ набухати, надутися, Б = В, Т = Д. Є ще √ ЗВЎТ витоки, З = Ж, але стрічаємо і √ ЗЎ/а (+ Т) жах, √ БД матерія, галузка, жила, (уранова?), Б = В. А, розглянувши √ СоФ згубити, знищити, кінець… С = З = Ж, Ф = В, Смертоносна жила, хтось заперечуватиме? Див. Вечірній Кут, П’ятихатки.
З
ЗАБОРА. Я й не знав, що так називається місцина де є кар’єр на моїй Батьківщині. Щось мені муляє скласти з √ ЗБХ жертва, √ Ра/ друг, ближній. Була така потреба? Може через те й сталася сутичка поміж першими прибульцями. Історики запевняють, що за шмат землі побилися. Одне ми забуваємо, - ті прибульці, не обов’язково були ревними християнами, хоч для заволодіння землею й приносилась жертва – вільний дух (згадайте про Каїна та Авеля). Треба = жертва. Горловий приголосний «Х» перетворювався на голосний «А». Назва Таромське від √ ТРМ жертва. Див. Волох та Козир, бо вже їхні імена вказують на осілість та кочовий лад життя.
Якось бачив по ТБ, що дітлахи незадоволені були назвою свого села Лох в Сибіру, бо через те сусіди їх дражнили лохами, дцс. На Сході √ ЛХ дірка, саме таким завжди й було перше помешкання прибульця, або після ворожої навали. От і прізвище Волох могло бути від того √ ЛХ. А прізвище Козир – це √ ка - сар (кацап?) той що повеліває, у фєні криша.
Пригадується, як у комуністичній Болгарії збиралися звести, якусь вельми потрібну суспільству, будівлю. Звернулися до тогочасної пророчиці Ванги за порадою, а та сказала, щоби перед закладкою першого каменя, на тому місці зарізали півня й покропили кровію землю.
Будівельники знехтували порадою. Ну як можна атеїстам, комуністам вірити в ті нісенітниці? Так от, підчас закладки каменю, один з представників місцевого партійного осередку спіткнувся, упав носом на той камінь, закривавив землю і помер… Хоч усі релігії зараз і відмовилися від кривавої жертви, та людство постійно платить кровію. Привалюють будівлі, транспортні катастрофи, вибухи й пожежі. Навіть у медицині, - то не те відріжуть, то не те введуть.
ЗАЛІССЯ, рос. Залесье. Дика окраїна володінь київської імперії з культурним центром на болотах - дєрєвня Кочкіно (від рос. кочка, укр. купиння, куп’я, див. купа), бо на болоті треба було ставити «избушки на курьих ножках», на палях, щоби підлога не пріла (з 1147 – Москва).
Майнула оце думка порівняти ті краї з Румунією, котра була місцем заслання для римлян, які порушили Закон імперії. Є √ ЗЛТ ницість, підлість, Т = С. Звідси й «зелот», той що віру поміняв. Та і народ, майбутньої Москви називався «голять», що, навіть у циг. гелійа заслання, а √ ГаЛуТ розвіяння, рос. рассеяние. Або ж √ Зе це, √ ЛЙЦ клоун, дурень. Йван - Дурак… Знов таки √ ЙВаН грек. Віра православна?
Гайнув туди Ю. Долгорукий (син котрого потім ущент знищив Київ), щоби легітимізувати грабунки боярина Куцька (?) і, згодом, стати главою самостійної держави, непідвладної Києву. Маємо √ /уРКаН довгорукий. Див. Суздаль.
Як стверджують московські науковці, (знавці «істіной» історії, а не фальсифікованої, як її знають у інших країнах, особливо в дикій Україні), - саме там і є центр усих наступних цивілізацій земної кулі. В тих краях болотний дух породив білого лицаря слов’янства з вєлікоросскім язиком, котрий, усілякі недолугі тузємци, перетворили потім то на арабську, то на китайську… Аж 6000 їх нараховують сьогодні. Щоправда один митрополит стверджував, що слово «Росія» створилося від англійського «раша»… Нам калікам того не втямити, бо ліземо в словники, знаходимо слово мочарі = болото, порівнюємо з біблійним √ МЦР долина ріки (мул, болото, Єгипет). Чомусь починаємо порівнювати мавзолей у центрі столиці, з мумією… Та шукаємо зміст √ ПТН кобра, - символ влади єгиптян…
ЗАПОРІЖЖЯ. Здавалось би, нащо тут шукати біблійні витоки. Та спробуємо? Якщо √ Зе це, √ Бо в ньому, √ Р\ШЙ головне, то бачимо «русь», дцс. Воно й академік Боргардт у своїй книзі «Тіні незабутих предків», висуває гіпотезу, що на тому місці була сиву давнину, столиця держави з назвою «Данапргард». Держава та, начебто, називалась Готія і всі назви тут, - готські. Той же «Гетьман», - «Готський чолов’яга», а «- ман», як у Гоцман. Див. Готія, Гоц, Русь, рейх, СС.
Каже німець… Та є ще √ Зе це, √ ПРК розділяти, √ ЙЙ бог, К = Г = Ж, Й = Ж, Зе – ПРК - ЙЙ. А що там Бог розділив, - самі поміркуйте. Див. Баглій, Хортиця, Дніпр. Маємо й √ ПРЦ потік, спалахнути, вибухати, тріщина. В земній корі? Див. Хортиця. Та найцікавіше тлумачення, на мою думку, √ Зе це, √ ПРШ вершник, √ ЙЙе Бог. Божі вершники… Козаченьки… Відчуваю, як розімліли серця щирих українців. Та, ті вершники, - можуть бути прибульцями, янголами…
Така версія не здаватиметься плодом надмірної уяви, якщо поміркувати над тлумаченнями назв недалеких сусідів, Кам’яна Могила, Кривий Ріг, Мавринський майдан, Мелітополь, Хортиця, Херсон, Очаків, Дубова Балка і ознайомитися з версіями З. Сітчина у його книзі «Дванадцята планета». Про неї схвально згадував космонавт Гречко. А оце ось почув розповідь московського геолога, котрий виконував досліди на наявність тріщин в земній корі, перед зведенням особливо небезпечних споруд – то виявилося, що в Чорнобилі та тріщина… була під 4 - м блоком…
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ. В «Історії Єкатерининської залізниці» згадується, що облаштував її Дмитро Вишневецький у 1555 році і, тут же знаходимо підтвердження, що саме слово похідне від перетину, середини - «осередок, центр». На початку XVIII ст. біля Січі налічувалось близько 4000 хуторів. Згадується рівень освіти на Січі перед її знищенням Катериною: «більше половини населення було освіченим». Росія ж була «дремучей», бо і в ХХ ст., та й зараз вважають, що Б. Хмельницький очолював «малорусский народ». Та ще й наполягають на наявності у ХІІІ ст. «европейской части России»... Маємо √ Зе це, та Се ц - с., √ \еШ світло, вогонь, Ш = Ч. Див. Хортиця.
ЗАПОРОЖЬЄ. Виявляється, що я жив за три зупинки електрички біля нього і не знав. Так спочатку називалася залізнична станція Баглій, нині Придніпровська залізниця. А ще «Старим Запорожьєм» називає Савєльєв нинішній Новомосковськ. Як до того ставитись і не знаю…
ЗБРОЯ, від √ ШБР ламати, поразка, розбивати, нищити, √ ШБРія кинджал? Винищувач? Ш = С = З.
ЗВИТЯГА. Від √ ЦВ\аТ сили, воїнство, Ц = З, √ ЙГЎа Боже ймення? За Божої допомоги? Див. Саваоф, Святослав. Чи у другу частину варто додати √ ТГГ вражати?
ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО. Пропонується запровадити в козацтві України. Є √ /аДа звичай, закон. Чули мабуть і арабське – адати, теж, звичай. Це ще раз підтверджує походження козаків від Біблійного Гада, котрий мешкав на лівобережжі Йордану та мав арабський акцент. А ще варто знати, що нащадки Гада в арб. ЖіДі. Були й Жидівські ворота в Києві. Козацькі… Див. гето, таромські кутки.
ЗМІЄВІ ВАЛИ згадуються в билинах та літописах. Начебто запріг богатир Змійгоринича у плуга та й проклав борозну навколо Києва таку, що чужинці подолати її не могли. Та чи був той Змій? Маємо √ СЙМ знак, ознака, закінчення, край, √ Ба/аЛ володар. Володіння, закінчення володінь? На «знаковому» змісті валів і Ю. Канигін наполягає. При створені словосполучення, маємо СМЙ - Ба/аЛ, Б = В, як у Біблії Ваал. Нічого дивного нема в тому, що п’яненький елінський дячок - переписувач √ СМЙ записав, як – «змій». Див. буква «З».
Тут маємо змогу зрозуміти чому так наполегливо нас пхають в «Окрайну», адже √ /аКР основне. Засноване, база? Основна ознака володінь? Демаркація, розмежування, окраяння. Край київських володінь? Варто погодитися з версію М. Юзяка, що до нас дійшли свідчення про минувшину в основному зі згортків середньовіччя. А звідки вони переписували – невідомо. Як і те – куди зникли бібліотеки Ярослава Мудрого та Івана Грозного? А якщо і є десь – то у Москві. А правда – лише там… синодально - луб’янська.
ЗНАМ’ЯНКА, назви населених пунктів від √ ЦіН ознака, Ц = З, √ МНКа очищена. Щоправда є й √ ЗН зброя, розпуста…
І
ІГРЕНЬ, район Дніпропетровська, було місто - Огрінь. Маємо √ \оГР хом’як, √ ГРН тік, стодола, клуня. Начебто підходить? А є інше, √ аГР протока. Я тут не вказую літеру «Гей», щоправда можемо написати латиною – hagar. Там якраз у Дніпро впадає р. Самара. Нестачі в протоках не було.
ІНГУЛ(- ець). Від √ ГіНе ось, √ \Л бог? Адже маємо р. Ніл, від √ На/аЛ підійматися («айн» = «Г»), а ще √ Й\оР, де √ ЙЙ скорочена назва бога. Та й Буг = бог, У = О. Дніпропетровські геологи вважають, що дві тисячі років тому Бористен (Дніпр) протікав руслом Інгулу, а потім землетрус поверхню здійняв біля теперішніх Черкас, і потік Дніпро руслом Самари. Також маємо біблійний зміст Інгулу – котити, відвертати. Час усе змінює. Див. Ітіль, Ніл, Ольга.
ІСТАНБУЛ. Від √ СТ стікати, √ МаБуЛ потоп. Місце стікання потопу. Див. Стамбул, Константинополь, Візант(- ія), Також є √ СТМ чіп, затичка, √ Ба/аЛ володар. Володар затички? Це мабуть з давнини прийшло, коли Чорне море ще не поєднувалося з Середземним, але й потім, той хто володів Босфором і Дарданеллами «затикав» прохід до океану. Затичку поставив був і Колчак замінувавши протоки. Зараз Туреччина, член НАТО, контролює та дозволяє Чорноморському флоту вихід до океану. Див. стан, штат.
К
КАЗАК. Поправлять: «козак» та все залежить від артикуляції. Див. Курінський. Бо на Сході √ Ка, Ке, Кі, Ко, Ку – те що, такий як, той що. А ще єгиптяни словом «Ко» називали астрального двійника. Душу? Див. Аз, козак. У співця єврейського життя Ш. Алейхема зустрічаємо прізвище Козак та ще й з наголосом на «о». Самі ж козаки, як стверджує Савєльєв Є. П., коли їх називали «русскими» - заперечували свою причетність до «вєлікороскості», а гордо відповідали: «Наш народ називається казаки!»
Російська наука довго шукала корінь того слова, але так до пуття й не второпала, - що ж воно таке… Зійшлися на тому, що це – утікачі від дворянських утисків, - зарізяки, розбійники… «Какой там народ?! Сброд!!!» І це, після того, як Москва мала відносини з тим «сбродом», через Посольський приказ, сучасне: «Міністерство іноземних справ».
Пан Савєльєв усе ж висловив слушну думку, що без лінгвістично - порівняльного аналізу, наука історія, - плутанина. Та його мандри «мислію по древу» видали перл, що російські втікачі осідали і на берегах Дніпра (Черкаси й вище) та, вже в Х столітті Р.Х., називали себе «русскімі». Ну не було тоді Києва, Володимира - Хрестителя, лише синод Московського патріархату… В дєрєвнє Кочкіно? А найблагороднішою мовою на той час була грека, бо іще ХІІ ст.., до Р.Х., русскія мужикі (масковскія), гайнули на лодіях до Середземного моря і залюднили Апенінський півострів. Щоправда він заперечує походження слова «козак» від слова «гусь» (мабуть таки, - «гусак»?). І на тому дяка… А я ніяк не міг второпати, - звідки це стільки тирси в голову понаносило Вашкевичам, Морозовим, Орєшкіним?
Є √ ҐЗа/ раса, порода, Ґ = К, «айн» = «ГХ», що чужинцям теж, могло чутися, як «К». Також є √ ХСГ перебувати під покривом, Х = Г = К. Козаки й Покрова, - нероздільне. Див. козак, Покрова, Половиця. Хоч, на мою думку, - це рід одного із синів Біблійного Якова. Див. Гад, жид.
КАЗАКИ, история, рос., книга Є.П. Савєльєва про історію донського козацтва. Замість «Передмови», - «Как писать историю». Ціка-аво…
Далі йдеться, що про своє походження дончаки не мають ніякої уяви, так… декілька байок… Новочеркаський архів козацтва згорів повністю в 1744 році… Та й нащо він? Адже історію Росії писав німець, а він і без усіляких там архівів краще знає… Див. історія. Щоправда автор чесно визнає суперечливість історії написаної центром і тією, котру розповідають народи «ощасливлені добровільним» приєднанням. Їхня історія просто приносилася в жертву центру, а цариця Катерина навіть заборонила законом згадувати вченим про наявність (насправді ж, - відсутність) титульної нації в Росії.
Також у книзі чітко розповідається про те, що завоювання величезної території для імперії відбулося лише завдяки козакам, тільки історик оминає їхнє попереднє підпорядкування Києву.
Друге, що відповідне істині, - це переконаність у марності розгляду історії без лінгвістичного аналізу назв, порівняння змісту слів з мовами сусідів, інакше матимете плутанину, суперечливість. Але мандри до інших мов заводять його у нетрі та приводять до «істінорусскості» сусідських назв, на кшталт, - гети(готи) = руси, тощо. Ну… Всі народи, - паростки вєлікоросов… Треба ж показати «кузькіну мать» тим «думеноксам» (нім. бугай - телепень). Ото й вивів їм через благородну греку, що берендеї, - вони ж торки, і черкеси і т. д. і т. п... Див. берендеї, торки, черкеси. А малоросам втокмачує, що росіяни, втікачі від утисків вожаїв, осідали в районі нинішнього Києва і, через те, вже в Х ст., називали себе руССкими. Ну Києва ж у Х столітті, ще не було… Зате був Московський Патріархат?..
Всеж, в усіляких версіях походження слова «козак» промайнуло киргизьке «кхазак». Є таки √ ХЗК сила, Х = К, (богатир), та √ ХоСГ перебувати під покривом. Щось тут натякає на Святу Покрову Богородиці… Та в 1915 році мову Святого Письма вивчав один лиш Лев Толстой, і того церква прокляла.
КАЗАК - «КРЫША». Є √ СКК той хто криє (дах), С = З. Так воно й було, - прикривали вояки хліборобів від кочівників бо й √ СК щит, √ СҐ огорожа, Ґ = К. Захист?
КАЙДАКИ, від слова Кодак, фортеця біля порогів. Від √ Ко те що, √ ДаК більмо, тонкий (вузький?). Там був вузький фарватер, Ко - ДаК. Див. Кодак. Хоч може і наступна назва характеризує ту місцину, √ Ка те що, √ ЙДГ рукав, манжет, вилога, чохла, визнавати, дякувати (Бога?), √ ЙДа/ відомий, √ ЙДГН улов. Останнє практикувалось і на Британських островах (та й у всьому світі теж), коли мешканці ходили до берега і збирали все, що випало з розбитих кораблів, та й самі кораблі розбирали до тріски.
КАЛАБЕРДА, і так називають балку біля нашого села. Від √ КЛЛі спільний, суспільний, громадський, √ Бе\еР криниця. Воно таки випасали там худобу, траплялися й копанки. Пригадую як ми хлопчаками пасли в балці гусей і воду їм приносили аж від Гриниців з вулиці Залізничної. Гуси без води… Як же вони радісно ґелґотіли, коли бачили хазяїна з цеберкою. Кажуть, там у ХІХ ст., була поштова станція (подейкують, що її відвідали і Шевченко, і Пушкін), а відповідно й колодязь. От і поїли худобу пастушки, з дозволу начальника. Як його прізвище вже й забули, називали по назві криниці. Таке буває.
КАЛІБЕРДА, від √ КЛ знищувати, √ БРД град? Див. Килибердене.
А може від √ КаЛа наречена, √ КаЛі моя (мою) наречена (- у), √ ПРД розлучатись, прощатись. Край бо козацький, доходили до ярка і... Вона верталася в Таромське, а він до Запоріжжя, на Січ? Але повернувшись до цього слова через півроку виявив, що є й √ КЛЛі спільний, суспільний, громадський, √ Бе\еР криниця. Воно таки й випасали там худобу, бачили й залишки копанок. Див. Берда.
КАЛІКИ - ПЕРЕХОЖІ. Що це за явище? Подейкують, що то були колись бояри - ясуни, потім вони стали тамплієрами, характерниками… А сьогодні?.. Є √ ГаЛікХа мандри, Г = К. Див. бояри - ясуни, характерник. Та й √ ПРа плоди, творити, √ ХоШХ сутінки, морок, темінь. Див. венеди, євреї, коган.
КАЛКА, річка. Про всілякі битви біля неї згадується в літописі, а є √ КЛа осоромитись, ганьба.
КАЛМИКИ, кочовий (і досі) народ, що живе біля Каспію, вбік Чорного моря. Люди мають характерну східну зовнішність, релігія буддизм. Рудницький називає їх - кімлики. Чому? Мабуть через те що камлають, є такий горловий булькаючий спів. Див. монголи.
Схоже маємо в Карпатах, коли грають на дримбі, - це шматочок дроту, зігнутий півколом по дузі щелепи, що вставляється до рота, і вільний шматочок пощипують нігтем, а він деренчить. Звук резонує в роті підсилюючись завдяки порожнинам голови.
Якщо розглянути їхню назву як східну, то √ Кі той що, √ МЛК цар, Кі - МЛК. Геродот описуючи ці краї згадує про царських скіфів. То може це про них? Щоправда є й інше словосполучення маємо з √ КЛЛ община, спільнота, √ МКх скромний, бідний. КЛЛ - МК, злидарі? Див. аз, Ульянов.
КАЛЬМІУС, річка на котрій стоїть і Донецьк. Є √ КЛХ потік, бризкати, поливати. Тут «Х» горлова й іноді «випадає», також див. Міус.
Та маємо й √ КЛа/ викидати, а √ М/Се товкти, тиснути (масаж). Наш краєзнавець Б. Ковтонюк був здивований тим, що і наші ріки іноді мають бистрину, як у гірських, тому підходить і √ Мі із, √ \оТ диво, Т = С, для - Міус. А корінь √ √ М/Се збуджувати(- сь), теж характеризує рівнинну ріку, котра, раптом стає бурхливою на каменях. Бачив і я таку бистрину, там де Гайчур у Вовчу впадає, неподалік залізничної станції Мечетна.
КАМ’ЯНА МОГИЛА. Є така біля Мелітополя, віку їй налічують – 27 000 років. Написи на її каменях вважають попередниками шумерського письма та, якщо погодитися з Сітчіним, що нашій мові передували акадська й шумерська, - то можемо зробити висновок про походження мови від прибульців з планети Нібіру. Потім, з невідомих причин, Мойсею дали Закон для людства мовою, котра називається – іврит. Нібіру й іврит – слова одного кореня, що тлумачиться і як – перехід.
Спільність коренів усіх мов Землі може пояснюватися тим, що прибульці не лише в Межиріччі мали базу, а й в інших місцях, де видобували корисні копалини, а в глибинах Придніпров’я маємо і уран, і золото і багато іншого. Див. Межиріч, Мавринський майдан, Кривий Ріг.
Хто знає, може й накраще, те що там і досі не колупалися археологи? Адже останні розкопки проведені Ю. Шиловим з вражаючою делікатністю, дали, незнані до цього, результати. До тієї справи треба ставитися, як до реставрації ікон, вручну, залучаючи багато людей, а не з кар’єрним бульдозером, котрого запускали ми в 60 - ті роки, бо квапили будівельники та комуністична партія, зменшуючи до мінімуму фінансування.
КАМ’ЯНСЬКЕ, так називали майже всі старші у моєму дитинстві, місто Дніпродзержинськ. Залізничну ж станцію там, вирішили були пітерські інженери на початку ХХ ст., назвати Запорож’є. Якщо вести лік від гирла Дніпра – то так воно і є, але здавна, для українців, точкою відліку був Київ - Русь і тоді б воно називалось би Передпоріжжя. Див. Баглій, Запоріжжя.
КАНІВ, місто де похований Т. Г. Шевченко. Від √ Ка те що, √ НВ\ пророк? Хто ж обирав місце для перенесення праху Пророка? Не читав. Напевно не той, хто тлумачив якось по радіо, що слово «канів» від слова «кан» кабан. А чув, начебто є слово каніс, - собака?
Ще є √ НаВа бути гарним, √ НіВа родюче, урожайне, або √ КНВ зрізати. Гадаю, що кожне з цих слів може характеризувати назву міста, а от «Пророче» - мабуть сам Господь вказав. Тарас, як і Біблійний Мойсей (похований на горі Нево) завершив свій шлях у Пророчій місцині.
КАРАЇМ, множина від √ КаРа кликати. Закликаючі, волаючі? Народ, котрий виник у Багдаді VІІІ століття, як галузка віри Мойсея. Згодом мав Тору написану арабськими буквами, √ КаРаЙМ, - читачі, а циг. хараїмос мудрість. Ну, більшість циган, - і досі читати не вміють...
Є ще назва караїмів √ БНеЙ МіКР\а - діти що кличуть, скликаючі. Див. Крим, дуліби, Перекоп, татари. Хоч вважають, що їхня назва через те, що не визнавали «Усної Тори», а лише записану Мойсеєм, тому й основа назви √ КаР\а читати. Див. кримчаки. Зараз караїми у кількості, близько 20 000, мешкають в Ізраїлі. Залишилося трішки і в Литві, і в Україні.
До Литви караїми потрапили після 1392 року, як полоняни князя Вітовта. А вже наполеонівський солдат описуючи литовських єврейок, вказує на їхню розкосість (косий розріз очей). Може через те й назва «татар» - придивлятись. Адже мружимо очі намагаючись краще розгледіти. Див. монгол, татар.
КАРНИ, крайни. У 1853 році вчений із С - Пб. А. Чертков пише, що за свідченням схимника Хінського, народ венетів називався карни, крайни. Побачити в слові крайни назву, - украйни йому не вдалося. Та й нащо? Адже усім ясно, - там лише малороси. Також є √ КаР холод. Холодний край? Сіверці? Була ж у елінів і назва Гіперборея, дцс.
КАРПАТИ, як на Сході (Ка -) + Арафат? Гора на котру Господь спровадив з Раю грішну пару - Адама і Єву, де корінь √ РФ має зміст – очищення, П = Ф. Підтверджує назву Карпат наявність санаторіїв для очищення в Моршині, Трускавці, Сваляві, тощо. Див. Дніпр.
КА - САР, арб. КСР силувати, насильство, а є √ СаР повелитель. Чомусь мені здається що пращури могли вимовляти це слово як «ка - цап» (лат. kа - сар). Щоправда освічені люди кажуть, що цього ніяк не може бути, бо в латині перед «а» лат. «С» читається як «К».
Ну маю гріх, - «скурив буквар, граматику на свисток виміняв». Чому ж ми тоді кажемо цар? Ах, - ісключеніє... А що ж то за ланцюжок: кайзер, чезаре, сезар?.. І слово русь у мові Святого Письма, - чол. роду, а от в рос. жін. рід. Теж «исключение»? Чи може «закони не писані?» Див. козар, ка-цап, хазар, кесар, кайзер, Сезар, чезаре, цезар, Гад, жид, Реувен, Гамліель, гора Нево, Геродот, Храм-Перший.
КАСОГИ. Когось із Кавказу так наші пращури нарікли. Здається аланів, теперішніх осетинів? Від √ КЦГ зрізати, зрубати? Ц = С. Зарізяки? Адже і наших козаченьків турки вважали розбійниками. Див. аз. Є √ КЦа/ шкребти (волосся на голові?). Бритоголові? Було таке в моді кавказців. Але не «братки» з 90 - х. Ще маємо √ КШГ твердий, упертий, суворий, жорстокий, капосний, незрозумілий, Ш = С. В «яблучко»?
КАТЕРИНОСЛАВ, Новоросійськ, знов Катеринослав, Січеслав, Дніпропетровськ, - такі назви мало моє рідне місто, а до цього, - див. Кодак, Половиця. Є √ КТР оглав, (вінок), √ ЦЛВ розпинати, та √ КТР диміти (цього, аж занадто…), калібр, √ КДР куля, Д = Т, а є √ ЦЛФ снайпер, Ц = С, Ф = В. Та й арб. СЛБ сталь, слов’яни Б = В.
КАФА, Феодосія. Від √ ҐФа берег, паркан, Г = К? Так там і був карантин.
КАЦАП. Змалку чув про себе (бо наш тато так і не позбулися російського акценту), потім, в Росії, хохол, а після написання книги, почув у рідному Дніпропетровську: «Быча - ара!» та «жидомасон». Що не кажіть, а у нас: «Ксенофобии, нет!»
Кого не спитай, посилаються на ц - с. аки як та цап. Тобто, через наявність бороди, «як цап». Хоч може бути, що це від натяку на Біблійне значення слова байстря, котре називали ще козенятком, рос. козлёнок. Це ще раз нас посилає до Гада сина Якова, адже √ ГДі, а в арб. ЖіДі козеня. Є й √ Ка той що, √ СаР повелитель. Прочитайте ка - сар лат. ka - cap і матимете кацап. Звичайно ж закинуть, що там С = К, а не С = Ц, та усеж порівняйте вимови слів: кесар, цезар, цісар, чезаре, кайзер, цар, Сезар.
Я дійшов висновку, що це, - хазари, як варіанти, козари, касари, хозари. Навіть сучасний іврит їх називає кузарі, У = О. Забуваємо, що це нащадки Гада? Чи навмисно? Прикладів і причин цьому багато. Див. аз, казаки, байстрюки Добрині.
КАШУБИ. Поляки - помори, котрі спілкуються на кашубських діалектах. Може назва від √ КСФ срібло, С = Ш, Ф = Б. Рибалки, вкриті лускою риби? Звідси прізвище «Коцюба»? Див. кацап.
КЕЛИХ - козацький. Так М. Киценко у книзі «Хортиця в героїці й легендах» називає кухоль з дома ручками. Оця наївна закоханість у козацтво породжує усілякі вигадки. Який козацький!? То нетілатниця. Ним юдеї роблять «нетілат ядаїм», - ритуальне омовіння рук. Це те ж саме що й, - чисто українське прізвище Тягнирядно, бо те «рядно», не що інше як таліт (ідиш талес), - молитовне покривало, котре символізує Храмову Завісу, від √ парохет. Звідти й пішло, - пархатий.
Звичайно, що головною умовою вступу до лав козацтва було визнання Ісуса сином Божим, та привселюдне прочитання молитви «Отче Наш», а в кого ж рука здійметься викинути виткане матінкою полотно? Отож і носив його за собою, а іноді й накривався, подумки творячи молитву рідною мовою, котрої мама навчили. Див. Дорошенко.
КЕРЧ, від √ КРЦ моргати, загибель. Маяк? Також є √ КРТ місто, Т = Ч.
Саме арсенал Керчі, котрий покинули радянські війська, допоміг Гітлеру бомбити й далі відступаючі армії, бо на Севастополь, «Люфтваффе» скинуло 90% своїх бомб. За таку допомогу Гітлеру, та панічну втечу із Севастополя, комуністична партія СРСР нагородила віце - адмірала Октябрського та генерала Петрова званням героїв, а матросів і бійців, котрі вижили після полону, нагородили 5 роками сталінських концтаборів, щоби не пащекували... Див. Севастополь, Запоріжжя.
КИЛИБЕРДЕНЕ, балка, ярок біля Таромського. Див. Каліберда.
КИНДЖАЛ, арб. КхиНЖаР кинджал, Р = Л, а циг. ханжялі кинджал. Не всі народи мають літеру «Л» та «Р», тож і вимовляють замість «риба» - «оселедець» і навпаки.
КИНЖАЛ. Від √ Кі те що, √ НГа/ вразити, ранити, Г = Ж, √ а\Л сила.
КИПЧАК. Щось воно мені нагадало √ К той що та слово з к/ф «Кіндза - дза», - ПаЦаК, котре навпаки дає «кацап». Див. Данелія.
КИРГИЗИ. Так називали в Росії мешканців від Каспію аж до Тянь - шанських верховин, хоч там різні народи жили, потім розібралися й казахами стали називати. А чому ж так? Мабуть від √ Кі той що, √ РГЗ тривога, хвилювання. Може просто – турботливі? Щоправда є √ КіРХ безволосий, √ \іШ чоловік. А таки населення на Схід від Волги (Шевченко усіх їх називає киргизами) не славиться рослинністю на обличчі.
КИРСОН, Квітка - Основ’яненко, тлумачать, як Херсон. Є √ Кі те що, √ РЗоН виснаження, З = С. Від холери, дизентерії?
КЛАДИНЕЦЬ. Цікавий вираз «меч - кладинець» зустрічаємо в казках про Кощія, тобто Чахлика - Невмирущого. Куди ж його клали? Може звернемось до √ КЛі інструмент, √ \НС насильство? Де «Т» додається при створенні словосполуки. Та й √ КЛТ плести (скручувати), веде нас до технології виготовлення «дамаської сталі», меча, котрий виготовляли, складаючи навпіл та зварюючи пластини металу з різним вмістом вуглецю. Внаслідок такого складання (спробуйте скласти навпіл газету, хоч би удвадцятеро…), мали близько мільйона шарів і цікавий візерунок на лезі, котре загострювалося само. Див. гладі(- с, - атор), меч.
КЛЕЙНОДИ. У словнику, – коштовності (й жіночі теж), відмінності влади, а от √ КЛ\ утримувати, √ НД рух, є ще √ КЛЙ інструмент, одіж та √ НоТ керувати (судном). Зараз уже інші сигнали використовуються, а раніше були барабан, ріг, довга палиця до котрої щось чіпляли, тощо. Див. золото.
КЛИНОК. Вбивча частина холодної зброї, є √ КЛ/ метати, √ НГ/ вражати, √ НКх лиходій. Див. кинджал, кортик, шабля.
КІШКА Самійло, гетьман. Вийшов на «чайках» в Чорне море бити турків у 1567 році. Є √ КШГ твердий, упертий, жорсткий, суворий, Г = К.
КОБЕЛЯКИ, місто на Полтавщині. Стосовно нього весь час жартують, пропонуючи влаштувати там конкурс краси «Міс Кобеляки». Звичайно ж на думку спадає лиш «кобила», а про √ Ба/аЛь Ваал, Владика, Володар (небесний), ніхто й не згадує. Шкода… Адже в тій місцині багато знакового, містичного в назвах… Див. Гілея, Знам’янка, Китайгород, Ковель, Мавринський Майдан, Полтава, Санжари, Царичанка.
КОВЕЛЬ, волинське місто. Не питав я у місцевих про тлумачення назви. Певен, що приплетуть сюди ковалів (навряд чи ковилу, всеж, - Полісся), а про √ Ба/аЛь Ваал, Владика, Володар (небесний), ніхто й не згадає. Див. Кобеляки.
КОГОРТА, є √ Ко таке як, √ ГРа жуйка, збуджувати, дратувати, Ко – ГРа, і √ КРТ місто, та √ ГРД чесати, вишукувати, Д = Т. Див. сдейра.
КОДАК, фортеця біля порогів, є √ Ко те що, √ ДаК більмо, тонкий (вузький?), Ко - ДаК. Замість «Ко» може бути «КЙ». Див. Кайдаки.
КОЗАК. Часом не від √ ҐЗа/ порода, раса? Ґ = К, та й довелося зустрічати транскрипції, де звук «айн» вказували, як «Ґ». Адже козаки ніколи не вважали себе руськими, як би там не виписували у своїх працях косовороточно – луб’янськіє мужі від московської науки. Зазвичай старшиною ставали воїни, вони вважалися вивищеними. Еліта. Див. оселедець, султан, че. Маємо ще √ Ко той що, √ ЗаК іскра, обов’язок, √ СГ відвертати, запобігати, огороджувати = охороняти. Г = К. Ко - ЗК, Ко – СҐ, С = З. Див. зіґ (зік), касар. А може й палій? Були Іскри, й Палії, запалювали сигнальне полум’я на палях - вежах. Див. казак, казаки история, Покрова, Половиця, хабалка. Козацтво ж було на межі католицького та мусульманського світів. Мабуть і степ запалювали (а що ж іще дає землі чорний колір), щоби ворог не пройшов, це й хроніками підтверджується. Так зустрічали тут і скіфи персів, і козаки татар, а самі відступали на «один день» просування війська. Коли цар домовився йти з козаками воювати Крим, то запорожці пропонували степ запалити. Але воєвода царський на це не пристав, бо вважав, що з нього глузують. Втратили ініціативу, а Крим завоювали набагато пізніше, попередньо зрадивши Січ.
Часто стрічаємо серед євреїв прізвище Козак. Хіба таки всі батьки їхні козакували? Чи може від √ ХаЗаК сила, міць. Мабуть воно пояснюється ашкеназькою вимовою, коли Х = К. При першому складі у слові «оселедець» √ КоСе покривати, схов, («к» могло й «випадати»), - маємо ще й тлумачення Матінки Покрови, котру так шанували козаки, та й «козак» при івр. √ ЗГ зчеплювати, зійтися, √ ЗЎ/аГ жах, /Г = К, або √ ЗК\ праведний, достойний, - вже розглядається під іншим кутом. Див. оселедець, літо, латаття.
КОЗАК, галасливий? Маємо √ З/К кричати, волати. Не без того…
КОЗАК - генерал (дцс). На час написання І. Лютим «Етапів…» у складі «Козацтва Запорозького» налічувалось більше 2000 (475 генералів та 1775 полковників). Оце сила!..
КОЗАК - гот, вважав Гітлер. «Вчений - німець», не лише нам «вішав локшу на вуха» про «маголів». Так з отих готів - козаків фашисти укомплектували кілька дивізій (окрім армії Власова), котрі оскаженіло нищили українські села підчас відступу вояків Вермахту. Саме села, адже народ України – це село (див. украйн). До індустріальних міст встигли нагнати «Первой Беды…», вона й досі визнає, - лише «язык пайнятный кажному дураку».
Наприкінці ХХ ст., патріарх московський Алексій - ІІ, вирішив увічнити пам'ять народну про тих «готів» і своїм коштом звів пам’ятник. Щоправда хтось його потрощив потім. Ну не розуміє сучасна молодь Росії вагомості вкладу донців у справу зміцнення слов'янського братерства…
Воно й «вчений - німець» не розгледів, що хазари (ка - сар, прочитай латиною і матимеш «кацап»), з роду Гада, сина Якова - Ізраїля… А слово «готи», похідне від √ ХТ\ грішник. Див. ашкеназ, готи, Млєчін, хети.
КОЗАК - депутат. У нашій Верховній Раді вони є від усіляких фракцій, стверджує пан Лютий. Навіть від комуністів? Ну якщо від Кремлівської був Черномирдін, то чом би й ні - від Люберецьких, Коза Ностри, людожерів Газпрому, тощо?
КОЗАК - еліта. Стверджують наші козакознавці. Слово еліта від √ /аЛа здіймати(сь). Елітність, вивищеність у нього вже на маківці – оселедець, дцс. Також башлик на шапці. А от у кубанських козаків те зникло… бо царям підпорядкувалися. Ті ж у Москві й досі плутаються з визначенням: «Незаконные бандформирования, или законные?..»
КОЗАК - єврей. Чуємо таке єврейське прізвище, або ж читаємо у Шоломалейхема. Щоправда наголос на першому складі. Так це норма для ашкеназів. Так біблійне Сара, у них Сора. Окрім того в ідиш відсутня літера «хет», а є лише «хаф», котра мовою Святого Письма, на початку слова читається, як «К». Тому нічого дивного, що √ ХЗК сильний, написане мовою ідиш чутиметься, - «КЗК». Та й нащо нас переконують, що серед козаків не було тих, кого зараз називають євреями? Було й чимало… Див. Дорошенко, Тягнирядно. Звичайно ж доводилось охреститись, бо це було першою умовою вступу до лав козацьких.
КОЗАКИ - КАЛІКИ. Такими, завдяки радянській владі, вважає наших козаків родовий козак В. Тартушко. Тут не заперечиш, бо «руськоязичні каліки» на кожному кроці. Та якщо чесно визнати – багато сміття серед сьогоднішніх козаків, адже зараз не треба кров проливати. Наша наука історія (ще й досі радянська, чи луб’янська?) не може пояснити виникнення козацтва у наші часи, хоч його поява у XV ст., начебто й зрозуміла. Гадаю, що це через небажання аргументувати написаним у Біблії. Є там у Якова син Гад (везунчик, щасливчик), почитайте його характеристику в Берешит 49:19 (Буття), та Дварім 33:20 - 21 (Повторення Закону). Щоправда – оте, ще й читати треба вміти, а нас тому не навчають, подаючи лише різноманітні переклади прямого (простого) розуміння, а з того ясно видно – хто має право бути козаком. Та й у М. Павича подається така ідея, що хозари (а саме вони і є пращурами козацтва) у плині часу перероджуються у «торгашів». Потім, коли виникає нагальна потреба – знов беруться за зброю.
У них спільне основне – знання доріг і володіння зброєю для успішного захисту. Хто були чумаки? Козак – то стан душі. Козацтву «українство», тобто осілість – не притаманне, йому треба гуляти, шукати здобич, а газ і нафту до кишені не покладеш. Тут вже нащадки Йосефа меткіші, не кажучи про синів Леві. Адже вони гнані вже по Біблії - у них нема свого уділу навіть в Ізраїлі, хоч, саме їхніми зусиллями він і відродився.
КОЗАКИ КУБАНСЬКІ. Колишні запорожці, котрим С - Пб. віддячив за перемогу в Ізмаїлі, витуривши з рідної землі до гір Кавказу. Москва нищила їх і в ХХ столітті. Їхні домівки заселяли «істіннорускімі» солдатами з хвойдами ЧК - ГПУ - НКВД. У багатьох хатах, ще вогонь у печі горів, а мешканців завантажували на транспорт, котрим привезли заміну. Вже в наші часи, їхні онуки, ряжені в черкески, нахвалялися біля Тузли, - «показати хахлам кузькіну мать». Ті «баранячі голови» насипали гатку до острова, щоби відібрати український острів Тузла собі. Але сталося, як говорив мені один мудрий татарин в Криму: «Море принесло, воно й забере». І тут море, лише посміялося з представників «Пєрвой Бєди Росії…», змило ту гатку. Див. казаки история, кубанські козаки. Пригадайте «Поднятую целину» М. Шолохова. Головою громади землеробів (щоправда на Дону), Москва прислала з Ленінграду сина повії, Сёму Давидова.
КОЗАК - кушак. От називали вірмени їх кушаками і «ламай голову»… Та є √ Ко(- у) той що, √ ШГа піднесений, величний, Ш = С = З, Г = К. Отакої!
КОЗАКИ та непорочне зачаття. Є √ ПРЦ ламати, Ц = Ч. Спало оце на думку, коли прочитав, що Законом дозволяють створювати козацькі осередки, як «невоєнізовані формування». А де ж їх навчатимуть козацької справи, у Смольному, чи там де навчалась Проня Прокопівна? Див. покозачення.
КОЗАК - МАМАЙ. Є √ \Ма\ мама, √ Ма те що, √ \МаЙ материнське. Дитя Матері - України?
КОЗАК - ОХОРОНЕЦЬ. В степу, на вежах запалювали сигнальні вогні. Маємо √ \аЗ/аКа тревога, сигнал, «алеф» = К. Див. вежа, казак - криша.
КОЗАК - ПОРОДА, а не русскій (дцс). Є √ СуҐ категорія, рід. Див. козак.
КОЗАК - ПРАВЕДНИК. Від √ ЗК\ достойний, праведний. Справедливий?
КОЗАК - РЕЄСТРОВИЙ, а √ Ко той що, √ ШіХ приписаний, прикріплений (кріпак?) Ш = З = Ч, Х = К, √ ЗК ланцюг, √ ЗКК зобов’язання. Див. козачок.
КОЗАК - СИЛА. Є √ ЗК ланцюг, ланка (паланка? дцс), √ ЗГ поєднання, Г = К.
КОЗАК - СЛУГА. А що? Так воно й було… Служили, за гроші, як і лицарі, за харч… Див. козачок. Дончаки он, «верой и правдой» царю служили, народ шашками розганяли, √ ЗКх очищати (територію?).
КОЗАК - ТРУДАР. Ратний, бо √ З/Г піт, бо «айн» та Г = К, √ З/ рухатись, дрижати. Див. оселедець.
КОЗАРСЬКИЙ КУТОК Києва. Жидівські Ворота… Див. гет(-и, -о), таромські кутки.
КОЗАЦЬКІ ПАРАДИ. Чи «парад козацтва»… Як не назви – не полегшає. Сторонній людині те здається клоунадою. Адже приймають і відвертих недоброзичливців, і жінок… Аби зиск… За одежу я вже мовчу. Та й що носили козаки? Що віднімуть – те й на себе. Схожі в тому були й партизани – носили шинелі й пілотки фашистів.
Почитайте в Біблії характеристики синів Якова. Там Реувенові не дає главенства Господь, хоч він і назвався «русь» - головний. Довелося кликати нащадка Юди – Рюрика. Зараз ми вже маємо своїх українців - нащадків Юди. Це залишки вояків Карла -ХІІ. Див. Гад, Реувен, Юда, Карл -ХІІ.
КОЗИРЕВА БАЛКА в Тарамському. Подейкують, начебто там, у лісі паслося багато кіз і вони дуже ревли, тож і маємо – кози та рев. Усілякі думки бувають. Та - де багато кіз, там зникає ліс. Див. Козиреве.
КОЗИРЕВЕ, назва кутка в Таромському. Див. куток. Вважається, що так звали козака - засновника. А що ж саме ім’я означає? Маємо √ Ко той що, √ СаР повелитель. Чимало у світі від цього, - козари, касари (кацап?), хазари, кесар, чезаре, кайзер, Сара, цар. Хоч може бути й √ ЗРа/ сім’я (сперма), нащадки, потомство (Аврамове? Бо про це говорить йому Господь, що √ ха -ХоЛ»), сіяти, вагітніти, запліднювати, (плавні для цього й призначені), міць, рукав ріки. Та не виключено, що й від √ ЗР чужинець, зайда. Усі ми починали зайдами… Окрім того мої дослідження Біблії призвели до того, що хозари – це нащадки біблійного Ґада, а вони називались √ ГеДі, арб. жиді, бо жили на лівобережжі Йордану. Маємо і в Таромському цих нащадків з прізвищем Жидівки.
КОЛІНА ІЗРАЙЛЕВІ, від √ Ко той що, √ /оЛь дитина? Діти? Дванадцять колін - це 12 дітей. Мій пошук дав змогу віднайти сім. Нащадки Леві та Шимона, - ті хто зараз називається євреями; Реувен, первісток, мав стати головним (Р\Сь); Ґад (арб. Жид) удача, везіння щасливчик, козак, пращур хазар, козарів, ка - сар, ка - цап; Гамліель нащадок Йосефа, першого Біблійного гетьмана фараона, став Гамалієм, Хамалем, Зямою Хмелем (в миру Б. Хмельницький); і царське коліно Юди, після поразки під Полтавою (дцс), - найбільше представництво в Карлівці, Полтавська обл. Див. коло, Грозний.
КОНКА, річка. Від √ Ко те що, √ НКа чисте? Було колись…
КОНОТОП, місто. А які там відьми були! Усих утопили… Маємо √ Ко те що, √ НТФ крапля, пахощі, випари. Мабуть зналися жінки на зіллі, через те й постраждали. Надмір, - то не добре… Див. Башмачка.
КОРОГВА. Те що й «хоругва», а ще й бойова одиниця, до 100 воїнів. Сучасне, - рота. Від √ Ко те що √ РГВ клубок, жмут, грудка?
КОРТИК, холодна зброя на поясі морського офіцера. Те що й «кортить» (дцс)? Є й √ КРі спротив, непослух, √ ТК/ пронизати, встромити.
КОРСАР. Є √ КоР рити, копати, проривати, √ КоРе/ різати, рвати, відчужувати, √ КР\а кричати, √ СаР повелівати, неслухняний, злочинець.
КРАЙНИ, карни. Украйни? Див. карни, краяни.
КРАКІВ, від √ КаРКа/ земля, грунт, дно? Див. кір, кирка. Земляний вал, стіна? Маємо ж Городок, Городище. Або ж √ К те що, √ РК ріг, головне, √ \В основа. Див. Варшава, Київ, Рига, Кривий Ріг, Рейк’явік, рейх, русь.
КРАСНА - РУСЬ, часом не від √ К те що √ РіШоН первинний, споконвічний, початок, К - РШН, Ш = С. Див. русь, Карпати. Але ж слово русь,- чоловічого роду. хоч там, у граматичній конструкції, - зв’язаного стану, має бути артикль «Га», котрий нам вчувається, як «А», тоді √ КРШН √ Га-Р\уС. Завдяки ж тиску ц - с. грамоти, прикметник красн став жіночого роду.
КРАСНОДАР. Тут знов бачимо, що √ К те що, √ РС голова, √ ДР (на -)рід. Давайте розглянемо √ РС голова, та (зворотнє) √ СР повелитель. Голова роду, головний. Часом не стольний град Царських Скіфів? Див. болгари, бояри, русь, рейх, ріг, цар.
КРАСНОЯРСК. Від √ К те що, √ РС голова, √ Й\Р ліс. Див. болгари, бояри. Давайте розглянемо √ РС голова, та (зворотнє) √ СР повелитель. Голова роду, головний. Тоді К - РС - Й\аР, - те що й Цар - Ліс. Тайга. Маємо ж рос. «Царь - Колокол» та «Царь - Пушка».
КРАЯНИ, чуємо таку самоназву у нас. В арб. КРЙаН друг, поєднані, √ КРЙаТ селище (селяни, украйни?). Поселення, поєднання, друзів - богатирів? Див. карни, украйн.
КРИВИЙ РІГ. Місто на Дніпропетровщині. На моє запитання: «- Чому, Кривий Ріг», Людмила Петрівна Шацька, керівник археологічної експедиції, з котрою я поїхав на Криворіжжя, відповіла що слово «кривий» - це «крутий», а «ріг»… Ми чомусь вживаємо зараз «поворот», хоч є й - «на розі вулиці». Річка, мов, там круто повертає. Хоч потік прямий, як струна – це канал. Та, може й потік приведе до розгадки? Читав, як наші геологи висунули припущення, що Бористен тік руслом Інгульця, а це весняні повені, долини з травою. Пасовиська. Є √ К те що, √ Р/Йа пасовисько та «РіГ», як √ Р’С русь, головне. Див. русь, рейх, ріг. Воно й «Мішурин Ріг», може бути від √ МіЦ сік. Соковиті трави? Див. Башмачка. «Таренський Ріг», згаданий Бопланом, - теж натякає на «турів», котрі колись тут водились. Центральноєвропейськість нашої землі - вже в назві Києва. То деяким фіно - угорським племенам, треба було «прорубувати вікно в Європу».
Але найцікавіше те, що назва тотожна слову «червоне». Там така залізнична станція й була, разом з населеним пунктом. Див. Грігян, Червоне - Кривий ріг, рейх, русь.
Читав, посилаються на археологів, котрі припускають, що видобуток залізної руди там був 40 000 років тому, та пригадалось почуте про Кам’яну Могилу біля Мелітополя, котрій налічують віку 27 000 років, а написи на її каменях вельми схожі з клинописом післяпотопного Шумеру, що історики відносять на 7000 років від сьогодення шкали літочислення. Знавець тих клинописів Захарія Сітчін наводить переконливі приклади вражаючої схожості мови шумерів з тією, якою Мойсей написав Святе Письмо. Маємо на Сході СЛБ, (√ ЦЛВ), Ц = С, Б = В, котре означає і сталь, і слов’яни, і хрест. Ми, якось не звертаємо уваги, на значення хреста, як початку системи координат. Споконвічне!
А ще √ КР – копати, видобувати, √ БЙ\ вхід, проникати, Б = В, √ РЙК пустоти, порожнини (печера), Й = І, К = Г, КР - БЙ’- РЙК. Є й √ КР\а стояти навколішки (нормальна поза рудокопа), √ КРВ нутрощі, діра, √ РК/ розтягувати, чавити (чи не тому, чавун?) покривати металом, плющити (див. криця), √ КР/ відривати (зараз підривають), √ ГРР витягувати, кришити, каретка, Г = К, √ РК/ фон (природа), платформа (пласт?). Знаємо і слова «рейх», «ріг», котрі мають зміст, нашого «русь». Див. Вечірній Кут, Дубова Балка, русь, рейх, Саксагань.
КРИВИЙ РІГ - ЧЕРВОНЕ. Хто бував у тому місті, - той знає, що воно увібрало в себе чимало сіл. Одне з них мало назву «Червоне». Для тієї місцини – це не дивина, там і горобці червоні, а коли дощ пройде, - то криваві потоки оточують тебе.
Мені ж закортіло написати латиною корінь того «червоного», вийшло – CRVN. Ми вже бачили, що лат. «С» = нашому «Ч», або «К», (Цезар - Кесар - Сезар - Чезаре). Також «Н» замінються на «Й» (русиН – русЙ, караваН - короваЙ). Таким чином «кривий» = КРВЙ? Бачимо наявність кореня з мови Святого Письма, - √ РВ багато. Примноження, багатство? Див. красне, черевне. Такий погляд на назву примушує замислитися й над справжнім значенням слова «ріг». Часом не родич воно: рейх, ріг(- к), русь, тобто, - головне? То, що ж тоді насправді означає сполука «кривий ріг»? Головне багатство? А чом би й ні? Адже там залізна руда!!! Метал. Задля того й «притягнув свого Рябка» туди цар Дарій долаючи тисячі кілометрів. Але тутешні скоти (наукове скіфи, сьогоднішнє «олігархи», «нові…»), - багачі, його не допустили…
КРИМ. Після захоплення кримських земель ордою Чингісхана, Крим став улусом його держави, а після розпаду створилося Кримське ханство, зі столицею в місті Солхат, що мав і назву Кирим. Від √ Ки те що, √ РМ підвищення, головне? Сьогодні – це Старий Крим. Див. Кремль, кримчаки, русь, рейх. Є ще √ КРМ садок, виноградник. Чи караїм? Бо √ КаРа закликати, звати (Бога?), √ КаРа той хто кличе (однина), карайім - (множина). Маємо ще:
КРИМЧАКИ. Народ Криму, котрий виникає після завоювання півострова Росією в 1783 році. Подейкують, що це змішана сефардсько - ашкеназька група, яка виникла з євреїв Вавілонії, Візантії, Італії, Хазарії, Кавказу, Туреччини, Персії, Польщі, Литви й України. Садівництво годувало той народ. Називають себе «срел балалари», або «бане исраел», тобто, - «Діти Ізраїлю». Див. Крим. Серед них зустрічаються прізвища і Ламброзо (Італія), і Гурджі (Кавказ), і Ашкеназі (німці), і Лехно (ляхи), і Токатлі та Ізмерлі (азійці). Див. єврейська мова, кримчакська.
КРУГЛЯК. Саме з наголосом на першому складі називають у нас місцину у балці, котра тягнеться від могили, повз Божу гору до плавнів. Там глинище, з котрого брали глину мої земляки, для будівлі хат. Чому саме там, адже й інші кручі є? І глина там – така ж жовта й поряд. Щось у цьому сакральне є бо, якщо розглянути слово «кру - гляк» через мову Святого Письма – матимемо √ КРу\ закликай, волай, √ \аЛаГ сила, Бог. Звук алефу кінцевого та початкового, міг асоціюватися з сьогоднішнім «Г», бо він горловий, а кінцева Г = К. Можемо порівняти ланцюжок могила = курган = божа гора (дцс). Та й на цьому не закінчується розгадка таїни, бо й зрозуміле нам слово «плавні» - має ще зміст √ ПЛ\ диво, ц - с. чудо, √ \ВНі кам’яне, або √ /уВНН віщун. Див. дуліби, караїми.
Знаючи своїх земляків – я вже чую і про метеликів, і про кульбабки, котрих занесло вітром до моєї голови. Воно ж, назва Кам’янське котрою називали ту місцину (може й 5 або й 6 тис. років) – не така вже й гарна в порівнянні з Дніпродзержинськ, але теж навіює деякі думки, адже, взірця революціонера, кришталево чисті товариші по партії, вірні ленінці – отруїли, як використану повію. В цій місцині зібрали таку купу заводів металургії (ядерної теж) та хімії, що просто дивно – як вони там іще живуть!? Та ще й чималенько циган примусили осісти там.
Вельми цікаву споруду бачив з вікна електропоїзда – металева труба на опорах, діаметром метрів зо два, простяглася від Карнухівки до хімкомбінату. Виявляється, що в самому Дніпродзержинську повітря не годиться для успішних хімічних реакцій – дуже вже брудне. Див. плавні, могила, Таромське.
КУБАНСЬКІ КОЗАКИ. Нащадки запорізьких? Котрих, за перемогу над турками в Ізмаїлі, нагородила Катерина - ІІ тим, що витурила поближче до Кавказу. Там і досі розмовляють такою гарною українською мовою, - замилуєся. А яке ж ставлення у них до України?
Показували, якось чергові пориви братської любови Росії до України на траверзі острова Тузла. Валки великопідйомних самоскидів насипали гатку з російського берега до того острова. Виставили охорону, ряжену під нащадків славетних запорожців. Нащо? Від кого збиралися боронитися? Чи може нападати? Адже на острові українські вояки. Коли запитали одного «ряженого» про мету його присутності, то воно пропащекувало, що ладне силу застосовувати для повернення «исконноруССких земель». Отаке братерство чекає нас в «Светлой Руси», котру закликає створити московський патріарх. Подивився оце в словнику √ ТЗЗ відсікати, схибнутись, з глузду з’їхати, √ Ла її (землю).
Якось я запитав у одного татарина на Азовському морі, чом не завезе до двору оті гори ракушок, що нанесло хвилями? « - Море принесло, воно й забере, а брати не можна», відповів той. Отак воно й з Тузлою, час - від - часу море то косу сотворить, а то відсіче острів, не питаючи людей. Господу видніше…
КУБАНЬ. Ріка, легенда кавказького епосу Нартів, - Кубина. Побрався з нею Амра (Сонце) родоначальник абазигів. Є √ КВа жіночий статевий орган, Б = В.
Також є слово √ КБ/аН закріплення, фіксація. Так абхази і вважають її межею свого краю. Тобто воно, як і слово √ КРа/ окраяти, визначає суверенність, самостійність, а не чийось «ведмежий кут». Див. абазиг, аз.
КУДАШІВКА. Село і станція на Дніпропетровщині. Від √ КДШ святе. Див. КДШ, Кайдаш, Кадишева, Кадочніков.
КУЛИКОВО - ПОЛЕ, рос., Хан Мамай, ріка Непрядва, 1380 р. Що тут скажеш, - від кулика пішла назва. Та навчали мене вчителі, - чотири значення має ім’я! Поміркуємо? Є √ ПЛ\ диво, √ КуЛі усе, всі, √ КаВа збирати. Диво! Всі зібралися!? Або ж √ ПоЛе ловити вошей. Ну воїни й воші, - нероздільні. Маємо √ НПРД розділ, розлучення, √ Ба в ній, Б = В, НПРД - Ба. А ще √ МаМЙХ гладкий, опасистий. Отож і вирішили: «Годі вже годувати!» Хто ж тоді сьогодні Мамай? Дракона вбито! Хай живе Дракон! Ну, хоч би на гербі…
КУП’ЯНСЬК, місто. Чи не тезки вони з пращуркою Москви? Див. Кочкіно, Кучкіне, Куцьково, купа.
КУРГАН. Академік Шилов вважає, що час їхньої появи сягає 7000 - літньої давнини. Наші «прив’язані» до Кам’яної Могили, що біля Мелітополя. Є √ КР вал, рити, стіна, √ ГН оберіг. Навалена земля? Див. могила. Є ще √ КР\ кликати, + √ ГН захист. Матимемо, - волати про захист, там же було капище. Є й √ ХН милість, ласка, КР\ - ХН, Прохати Божої ласки?
КУРІНЬ, від √ КРН ріг, промінь. Це мабуть з часів мамонтів. Їхні роги - бивні ставили основою до землі, загнутим уверх, там поєднували, обкладали шкурами, - помешкання готове. Це зараз ми вживаємо в основному поворот, заворот, а є ще, - «ріг». Чули, мабуть: «На розі вулиці, ріки?» або ж Кривий Ріг? Та чуємо: крутий поворот. Див. зимівник, січ, кіш, паланка.
Маємо ще анг. corner кут. Кути, як схрещені палиці для облаштування чуму, яранги (куріні північних народів)? Скутіння, скутчення? Т = Ф = П? Див. екран. Бо тут і «яранга» на щось натякає, якщо написати √ ЙРНГа, то маємо Й = Ж = Г = К, КеРеН – Га, чи КРН(Ка) те що променисте, рогате… Стосовно Й = К, мабуть стрічали в літературі, як жіночки іноді кажуть Йенерал, замість Генерал? Народ мову творить.
КУТОК. У нас Таромщани кажуть: «На нашому кутку». Замість, - на нашій вулиці, в нашому регіоні і нікому не спаде на думку, що «куток» родич «гетто», «секти», √ КіТа кімната, клас. Ну землянку, льох, діру ми знаємо, та у плині тисячоліть забули, що √ Ку те що, √ Т\ замкнутий простір, √ кХа твій (чол. роду, у жін. - кХ). Шабатна територія? Див. таромські кутки. Також «гето» = √ ГТ, Т = Д, тобто √ ГД = ЖД. Мають і таромщани прізвище Жидівки. Хозари?