З м І с т № з/п Найменування теми Стор. Введення 2 1 Активізація розумової діяльності учнів на урок
| Вид материала | Урок |
- План. І. Вступ. ІІ. Шляхи І методи активізації розумової діяльності учнів на уроках, 183.28kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії, 98.22kb.
- Дерен Лариса Георгіївна Проблема, над якою працює: Створення проблемних ситуацій, 70.2kb.
- Вища нервова діяльність людини Урок з біології в 9 класі, 98.83kb.
- Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, 19.25kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії, 30.16kb.
- Ігрова програма. Обладнання. 3 картки з намальованим комп`ютером, призи, диплом. Хід, 80.41kb.
- Василя Симоненка Черкаської міської ради. Проблема досвіду: Активізація пізнавальної, 83.7kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів, 94.92kb.
- Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій, 185.2kb.
«АКТИВІЗАЦІЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
НА УРОКАХ СПЕЦДИСЦИПЛІН»
З М І С Т
| № з/п | Найменування теми | Стор. |
| | Введення | 2 |
| 1 | Активізація розумової діяльності учнів на уроках теоретичного навчання | 3 |
| 1.1 | Психолого-педагогічна характеристика розумової діяльності учнів | 3 |
| 1.2 | Педагогічні технології активного навчання | 5 |
| 1.3 | Принципи технології активного навчання | 7 |
| 1.4 | Система вдосконалення методичного активного навчання | 8 |
| 2 | Висновок | 12 |
| | Література | |
Введення
Класична педагогіка минулого стверджує – «Смертний гріх учителя – бути нудним». Коли учень займається з-під палиці, він доставляє викладачу масу турбот і прикростей, коли ж учні займаються з охотою, то справа йде зовсім по іншому. Активізація пізнавальної діяльності учня без розвитку його пізнавального інтересу не тільки важка, але й практично не можлива. Ось чому в процесі навчання необхідно систематично збуджувати, розвивати і зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як потужний засіб виховного навчання, підвищення його якості.
В психологічних знаннях в громадському вигляді відбиті вже пізнані психологічні закономірності навчання і виховання, формування особистості на різних вікових етапах в умовах різних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні зв’язки в сфері педагогічних і психологічних явищ. Психолого-педагогічна наука накопичила немало цінних фактів, використання яких може збагатити зміст і організацію трудової і виробничої праці, більш повно використовувати резерв учня, забезпечити в трудовому вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність.
Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу.
Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації розумової діяльності учнів. Це не заміна старих уроків, а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу.
На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя.
Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу і майстру виробничого навчання в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.
Активізація розумової діяльності учнів на уроках
теоретичного навчання.
1.1.Психолого-педагогічна характеристика розумової діяльності учнів.
Успішне викладання немислимо без стимулювання активності учнів у процесі навчання. Компонент стимулювання не обов’язково слідує за організацією. Він може передувати їй, може здійснюватися одночасно, але може і завершувати її. Педагогікою накопичено численні прийоми та способи стимулювання активної навчальної діяльності, розроблені спеціальні методи стимулювання. Стимулювання виконує завдання – привернути увагу учнів до теми, пробудити в них допитливість, цікавість, пізнавальний інтерес. Одночасно необхідно розвивати в учнів почуття обов’язку і відповідальності, що активізують вчення. Важливо не тільки задовольнити потребу у вивченні теми на самому початку заняття, розкриваючи її значимість, незвичність, але й продумати прийоми стимулювання, які будуть використані в ході уроку і особливо в другій частині його, коли настає природне стомлення, і учні мають потребу у впливах, що знімають напругу, перевантаження і викликають бажання активно засвоювати навчальний матеріал.
Під активністю в психології розуміється здатність людини виробляти суспільно значущі перетворення навколишнього, які проявляються у спілкуванні, спільній діяльності, творчості. Постійним збудником механізму пізнання є інтерес.
Інтерес – це мотив, що сприяє орієнтуванню, в будь якій області, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності. Роль інтересів у процесах діяльності велика.
Вони змушують особистість активно шукати шляхи і способи задовільнення виникнення у неї спраги знання і розуміння. Задовільнення інтересу не призводить до його згасання, а внутрішньо перебуваючи, збагачуючи і поглиблюючи його, викликає виникнення нових інтересів, що відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності.
Пізнавальний інтерес формується і розвивається в діяльності. Сильним стимулом пізнання є здивування. Дивуючись людина як би прагне зазирнути вперед. Вона знаходиться в стані очікування чогось нового. Але пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися весь час тільки яскравими фактами, а його привабливість неможливо зводити до уяви, що дивує і вражає.
Це швидко може набриднути учневі, необхідно змінювати форми і методи роботи на уроці, намагатися заманити його, залучаючи до творчої розумової діяльності.
Після пояснення матеріалу для перевірки та закріплення знань добре використовувати тестові завдання. Тести замінюють фронтальне опитування викладача, тому що учні, відповідаючи на питання, самостійно оцінюють свої знання.
Наприклад, у процесі вивчення теми «Обробка коміра» учням після закінчення уроку був запропонований тест, який вони повинні були виконати протягом 10хвилин.
Примірне тестове завдання
| № п/п | Питання | Відповіді і рівень | |
| 1 | Назвіть зрізи деталі виробів - пілочки | Боковий зріз, плечовий зріз, зріз борта, зріз пройми, зріз низу, зріз горловини | 2 |
| 2 | Назвіть зрізи деталі виробів - коміра | Зріз підльота, зріз кінця коміра, середній зріз, зріз стойки | 2 |
| 3 | Назвіть зрізи деталі виробів - підборта | Зріз внутрішній, зріз борта, зріз низу, зріз горловини , зріз плечовий | 2 |
| 4 | Визначить для кожної операції обробки коміра відповідні параметри (ширину шва):
а) 0,7; б) 1,0; в) 0,1; г) 0,2. | 1-б 2-а 3-г 4-в | 2 |
К.Д.Ушинський писав, що нове несподіване завжди в навчальному матеріалі виступає на фоні вже відомого та знайомого, і тому для підтримки пізнавального інтересу важливо вчити учня вмінню в знайомому матеріалі бачити нове.
Викладачу необхідно учнів переводити із ступеня його суто життєвих досить вузьких і бідних уявлень про світ – на рівень наeкових понять, узагальнень, розуміння закономірностей. Зацікавленість до знань сприяє також показ новітніх досягнень науки. Зараз, більше ніж будь-коли, необхідно розширити рамки програм, знайомити учнів з основними напрямками наукових пошуків, відкриттями. Далеко не все в навчальному матеріалі для учнів може бути цікавим. І тоді виступає ще одне, не менш важливе джерело пізнавального інтересу – сам процес діяльності.
Шлях до нього лежить, перш за все, через різноманітну роботу учнів, організовану у відповідності з особливістю інтересу.
Сучасна дидактика надає великого значення розвитку і творчої активності учнів, під час уроків необхідно вишукувати можливості для їх самостійної роботи. Слід заохочувати самостійні приклади, прагнути до того, щоб учні немеханічно запам’ятовували розповідь учителя, а спробували самі знайти відповіді на висунуті вчителем питання. Щоб розвивати цю цінну якість, треба відмовитись від надмірної опіки учнів, занадто швидких підказок, надавати можливості самим знайти вихід з навчального забруднення, що виникло.
Під час занять зі спец дисциплін дуже важливо навчати учнів доступним прийомам раціоналізації і винахідництва, конструювання і моделювання, удосконалення тих чи інших теоретичних знань.
1.2.Педагогічні технології активного навчання
Орієнтація системи середньої і вищої освіти на активізацію пізнавальної діяльності учнів і формування їх творчого мислення висуває нові вимоги для організації навчально-пізнавального процесу в школі, ліцеї, коледжі та вищому навчальному закладі. Серед способів інтенсифікації навчання особливе значення має застосування методів, форм і прийомів, що активізують творчу, пізнавальну діяльність учнів. У ліцеї знаходять широке застосування методи проблемного навчання, які сприяють розвитку творчого мислення. Їх розгляд може служити підставою для розробки конкретних педагогічних технологій.
Творчі здібності особистості виявляються і розвиваються тільки в процесі творчої діяльності. Педагогічна діяльність складається з безлічі різних завдань спрямованих на формування вміння аналізувати, розвивати логічне мислення та творчу активність учнів.
Для того щоб урок став цікавим і наповненим змістовно на початковому етапі навчання, я використовую гру.
Учні краще запам’ятовують складну термінологію в процесі гри «лото», «кросворд».
По горизонталі
Легка тканина полотняного переплетення з тонковолокнистої бавовни (рідше з вовни, льону, віскози). (Батист)
Цифрове і літерне позначення типу матеріалу. (Артикул)
Пружні тканини, які містяться в еластичних тканинах, одяг з яких обтягує фігуру. (Лайкра)
Тканина з яскраво вираженим рубчиком, горизонтальними або вертикальними. (Репс)
Прозора жорстка тканина полотняного переплетення. (Органза)
По вертикалі
Матеріал, що вставляється для жорсткості та зберігання відповідної форми дрібної деталі. (Флізелін)
Збірна назва групи тканин з зернистою поверхнею. (Креп)
Тканина з нерівною петельною поверхнею. (Букле)
Тканина з нахиленими рубчики на лицьовій стороні, яка використовується для підкладки. (Саржа)
Б
авовняна тканина з вузькими поздовжніми смужками, яка заснована потовщеними нитка ми основи. (Зефір)
У процесі накопичення навчального матеріалу ускладнюється і гра. Вона стає рольовою. Перед учнями ставиться завдання не просто назвати правильно термін, а й застосувати його в контексті, розповідаючи про послідовність обробки виробу.
Так, наприклад, учням видаються картки-завдання, в яких відображена конкретна задача.
Більш слабкому учневі дістається картка із завданням типу:
Ви замовник і прийшли в ательє замовити собі модель сукні. Ваше завдання зуміти правильно пояснити закрійнику бажаний фасон моделі.
Учневі із середнім рівнем підготовленості доручається роль закрійника і в його картці-завданні повинні бути перераховані ті терміни, які повинен буде вжити у промові під час бесіди з замовником. І зі слів замовника намалювати модель.
Для «сильного» учня дається завдання підвищеної складності. Він повинен уважно прослухати діалог закрійника із замовником і виявити всі помилки, допущені в розмові учнів.
Таким чином, процес засвоєння матеріалу проходить від простого до складного, учні звикають використовувати професійну лексику, подумки представляти моделі виробів за описом. Начальні ігри є методом педагогічної технології формування технічного, творчого мислення і спрямовані на розвиток в учнів різних структур: сприйняття, відчуття, пам’яті, мислення.
Всі ігри можна підрозділити на тренувальні, інтелектуальні та організаційно-діяльні. Основне завдання всих цих ігор навчити учнів самостійно приймати рішення, шукати реальні шляхи для досягнення мети, активізувати їх розумову діяльність.
Наступним кроком самостійної роботи учня буде підготовка повідомлення на задану тему. Найбільш вдалі повідомлення можна оформити у вигляді рефератів, а потім провести їх захист. Форми проведення захисту можуть бути різні: усний журнал, дискусійний клуб, учнівська конференція. При вивченні теми «Історія костюма» були виділені кращі повідомлення, доповнені й перероблені в реферати. Заключним етапом роботи по цій темі була гра «Колесо історії», на якій був використаний матеріал цих рефератів.
В результаті проведеної роботи, я помітила прояв інтересу до мого предмету, активність на заняттях активно зросла. Завдяки таким формам навчання я привчила учнів працювати з науковою літературою, робити самостійні висновки і перейшла до більш серйозних типам уроку, таким як: урок-лекція, урок-семінар, урок-бесіда.
1.3.Принципи технологій активного навчання.
Будь-яка форма роботи, будь-який метод, будь-яка форма уроку обрана викладачем, повинна дотримувати ся принципів технології активного навчання. А саме:
Принцип наукової спроможності сприяє розкріпаченню педагога, в результаті чого активізується інтуїція педагога і учня. Сам процес підготовки до заняття на ньому перетворюється на творчий.
Принцип органічної єдності елементів дозволяє дати учням цілісне уявлення про світ, сформулювати дбайливе ставлення до нього, показати значення екології навколишнього середовища.
Принцип доцільності дає можливість зрозуміти сутність процесу навчання як процесу «вирощування» знань і усвідомлення їх учнями.
Принцип практичної спрямованості дозволяє педагогу передати в інтегрованій формі те цінне, що придбано і створила людина протягом багато тисячолітнього шляху розвитку.
Принцип багатофункціональності. На основі цього принципу створюються реальні умови для підвищення ефективності педагогічного процесу.
Принцип необхідності та достатності (у тому числі по протяжності, інтенсивності, обсягу, якості, різноманітності, кількості розглянутих елементів і способу їх впливу). Завдяки йому забезпечується відображення дійсності в свідомості учнів і краще засвоєння знань.
Принцип посильності та доступності дозволяє найбільш розумно будувати процес навчання і більш повно використовувати наявні засоби.
Всі ці принципи яскраво видно в побудові учнями «генеалогічного дерева». Вибудовуючи, його учні бачать кінцевий результат своєї діяльності, складають поопераційну послідовність виготовлення виробів, використовуючи при цьому свої знання і термінологію машинних і ручних робіт.
Таке дерево можна запропонувати учням в готовому вигляді для виконання практичної роботи з пошиття виробу, а можна дати їм завдання самим скласти таке дерево.
При складанні використовувалося групове обговорення, усно викладалися технічні умови виконання прийомів і операцій. Таким чином, у короткій та лаконічній формі була вивчена і законспектована технологічна послідовність початкової обробки штанів. Закріплено нові поняття і повторене раніше вивчене.
1.4.Система вдосконалення методики активного навчання
Практична диференціація навчання реалізується в системі відбору змісту і кількості інформації з теми в цілому і уроку зокрема. Цю систему складають:
- випереджаюче завдання з теми;
- комплекс дидактичних засобів, до заняття, основною якого є опорний конспект з різно-цільового призначення;
- оперативне блочне повторення частини досліджуваного матеріалу;
- пізнавальні завдання з проблемними ситуаціями для більш підготовлених учнів;
- спеціальні завдання для перевірки засвоєння знань менш підготовлених учнів;
- залікові завдання, пропоновані учням на початку вивчення нової теми для подальшої роботи.
Диференціація навчання можлива за допомогою активних методів нетрадиційних дидактичних засобів, які є джерелом знань, основою формування вмінь і навичок виробничого навчання і спрямована на підвищення активізації розумової діяльності учнів. Для цього можна застосувати:
- Оперативне закріплення одного з питань теми уроку за допомогою карток-завдань.
- Фронтальне усне диференційоване закріплення вивченого на уроці, що проводиться «сильним» учням з менш підготовленим під керівництвом педагога.
- Рецензування учнями відповідей своїх товаришів.
- Виконання письмових оперативно-оцінюваних завдань (тестів), перевірка їх за еталонами.
- Заліки з еталонами ігрових ситуацій.
- Письмові заліки.
На уроках спец дисциплін я використовую роботу «на пари». У парі повинен бути «сильний» і «слабкий» учні. Такий вид роботи можна використовувати при повторенні пройденого матеріалу. «Сильний» учень розповідає матеріал «слабкого», «слабкий» учень слухає, оцінює відповідь, після чого вони міняються ролями.
Для вирішення проблемного завдання добре використовувати групову форму роботи. Роботу можна побудувати в двох напрямках:
1.Розділити всіх учнів на групи за рівнем їх підготовленості. У всіх трьох груп завдання будуть різні за складністю.
Першими розкривають рішення поставленої проблеми група учнів зі слабким рівнем підготовленості. Учні двох інших груп слухають і оцінюють відповідь. Потім відповідає наступна група. Завершують і узагальнюють відповідь усі учні з високим рівнем підготовленості.
2.Всі учні діляться на групи. У кожній групі по п’ять чоловік, з яких один «сильний», один «слабкий», решта із середнім рівнем підготовленості.
Для всіх груп завдання дається однакове. Це може бути повторення теоретичного матеріалу, завдання на кмітливість, вивчення нового матеріалу. Спочатку всі учні працюють колективно. Потім кожен член групи розповідає цей матеріал, один починає, а наступний продовжує. Завершує роботу учень з більш високим рівнем підготовленості. Свої відповідні вони оцінюють спільно. Моя функція полягає у контролі якості знань учнів. Слухаючи відповідь самого слабкого учня, я можу оцінити всіх інших учнів групи (якщо учень із слабкою підготовкою може добре розповісти цей матеріал, значить, вся група попрацювала добре). Група, що відповіла, одержує ускладнений варіант завдання, а я перевіряю відповіді наступної групи. Така форма роботи допомагає мені підняти активність і зацікавленість на уроках. При проведенні термінологічних диктантів, тестів-підстановок, доповнень висловлювань, тестів на виконання алгоритмічних дій на етапі контролю я працюю з учнями-консультантами. Два учні правильно виконали завдання першими, збирають роботи інших учнів і перевіряють, оцінюючи. Критерії оцінок обговорюються заздалегідь.
Приклад: тест-підстановка.
Завдання. Заповніть пропуски.
Комір скласти лицьовими сторонами всередину … ..зрізи, … .. шириною … .. см.
Потім об … .. шириною шва … ..см., і т.д.
Ключ до завдання.
Вирівняти
Обшивати
0,1 см.
0,7 см.
1,0 см.
Завдання. Доповніть висловлювання.
З’єднання двох деталей машинної строчкою з наступним вивертанням на лицьову сторону називається … ..
Ключ до завдання: обшивання.
2.Висновок
Застосування системи методів і засобів навчання змінює традиційність заняття, вимагає дотримання основних елементів методики, в число яких входить підготовка учнів до активного сприйняття навчального матеріалу, постановка питань і творчих завдань, проведення різних форм закріплення. Такий підхід інтенсифікує працю вчителя і учня, збільшує можливості педагога, як організатора, вихователя, наставника. Звільняє його на заняттях від великого обсягу чисто технічної роботи збільшуючи час для творчої.
І так технологія активного навчання вимагає активної підготовки до уроку однак витрати зусиль окуповуються більш вис Окою ефективністю занять, збільшують творчий потенціал викладача і підвищують інтерес учня до навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1.Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических институтов под редакцией Ю.К.Бабанского, М. 1988.
2.Общая психология: Учебник для студентов под редакцией А.В.Петровского, М. 1986.
3.Молчанов В.М., Способи активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ, Донецьк, 2006.
4.Якименко Ф.Т., Преподавание предмета «Технология изготовления швейных изделий», Х. 1999.