I обгруниування актуальності проекту

Вид материала

Содержание

3.Слухання розповіді і з супроводженням ілюстраціями на мультимедійному екрані.
Виступ пошукової групи
На екрані портрет В. Живного
На екрані види Варшави.
На екрані люди, які танцюють мазурку.
На екрані портрет Й. Ельснера.
На екрані портрет Ф.Шопена.
На екрані портрети Ф. Листа, Г Берліоза, Е. Делакруа, Г. Гейне.
На екрані портрет А. Міцкевича
4. Короткий перепочинок. Фізкультхвилинка
Читання Чарівної книги.
У світі музики Ф. Шопена
На екрані люди, які танцюють мазурку і відомості про те, скільки мазурок створив Ф. Шопен.
Прослуховування уривка з мазурки
Прослуховування уривка з мазурки
2. Творча галявинка
3. Слухання музичних творів, їх аналіз
Полонез – пишний бальний танок – хід. Основою полонезу став національний танок - «польський», який з часом отримав французьку на
Прослуховування головної теми полонезу
4. Творча галявинка
...
Полное содержание

Подобный материал:

Формат опису модуля, 38.32kb.
Роль бізнес-проекту, 105.24kb.
Дирекції Всеукраїнського конкурсу зміст проекту, 860.5kb.
Формування І розвиток проектної команди, 353.79kb.
Швейцарсько-українська співпраця в рамках проекту forza успішно продовжується, 36.71kb.
Міністерство науки І освіти україни національний транспортний університет, 787.42kb.
Висновок, 17.41kb.
Администрация кемеровского муниципального района постановление, 17.84kb.
Наказуємо, 134.81kb.
Пояснювальна записка, 1142.65kb.

1 2 3

3.Слухання розповіді і з супроводженням ілюстраціями на мультимедійному екрані. ( Звучить Вальс Ф. Шопена, під який кружляють дві пари старших учнів. По закінченні з’являється Муза).

МУЗА. Коли ви пишете твір, складаєте твір, виконуєте поробку чи малюнок до вас приходить натхнення або Муза. Тобто я. Саме я перша в невеличкому польському містечку Желязова Воля відшукала хлопчика, який плакав коли чув музику. Всі гадали, що вона йому не подобається. А маленький хлопчик виріс і став великим композитором. Але все по порядку. Послухайте спочатку моїх помічників і подивіться на фотографії у чарівному дзеркалі (на мультимедійному екрані).

ВИСТУП ПОШУКОВОЇ ГРУПИ

На екрані види Польщі, фотографії батьків і сестер Ф. Шопена.

1 учень. Фредерік Шопен народився 1 березня 1810 року неподалік Варшави, столиці Польщі, у містечку Желязова Воля. Мати Шопена була полька, батько - француз. Сім'я Шопена жило маєтку графа Скарбека, де батько був домашнім учителем. Після народження сина Микола Шопен отримав місце вчителя у Варшавському ліцеї (середньому навчальному закладі), і вся родина переїхала до столиці. Маленький Шопен зростав в оточенні музики. Його батько грав скрипці і флейті, мати добре співала і трохи грала на фортепіано. Ще не вміючи говорити, маленький Шопен починав голосно плакати, щойно чув спів матері чи гру батька. Батьки вважали, що Фредерік недолюблює музику, і це їх дуже засмучувало. Але невдовзі вони переконалися, що це було не так. У п'ять років хлопчик вже впевнено виконував нескладні п'єси, розучені під керівництвом старшої сестри Людвіки.

На екрані портрет В. Живного

Невдовзі його педагогом став відомий у Варшаві чеський музикант Войцех Живний. Чуйний і досвідчений вихователь, він прищепив своєму учневі любов до музики класиків і особливо творів І.С. Баха. Твори Баха згодом завжди лежали у композитора на робочому столі.

На екрані види Варшави.

2 учень. Перший виступ маленького піаніста відбувся у Варшаві, коли йому виповнилося сім років. Концерт мав успіх, і ім'я Шопена скоро дізналася уся Варшава. У цей час був виданий один з перших його творів - полонез для фортепіано соль-мінор. Виконавський талант хлопчика розвивався так швидко, що дванадцяти років Шопен не поступався найкращим польським піаністам. В. Живний відмовився від занять із юним віртуозом, заявивши, що нічого більше не може навчити його.

Одночасно з заняттями музикою хлопчик отримав хорошу загальну освіту. Вже в дитинстві Фредерік вільно володів французькою і німецькою мовами, жваво цікавився історією Польщі, читав багато творів класиків. 13-ти років він вступив у ліцей і через три роки успішно його закінчив. Протягом років навчання проявилися різнобічні здібності майбутнього композитора. Юнак добре малював, особливо йому вдавалися карикатури. Його мімічний талант був таким яскравим, що Шопен міг би стати театральним актором. Вже молоді роки Фредерік вирізнявся гостротою розуму, спостережливістю і великою допитливістю.

На екрані люди, які танцюють мазурку.

3 учень. З дитинства у Шопена проявилася любов до народної музики. За розповідями його батьків, під час заміських прогулянок із батьком чи товаришами, хлопчик міг подовгу простоювати під вікном який-небудь хати, звідки доносилися народні наспіви. Буваючи влітку під час канікул у маєтках своїх друзів по ліцею, Фредерік і сам приймав участь у виконанні народних пісень і танців. З роками народна музика стала невід'ємною частиною його творчості.

На екрані портрет Й. Ельснера.

Після закінчення ліцею Шопен вступив у Вищу школу музики. Тут його заняттями керував досвідчений педагог і композитор Й. Ельснер. Ельснер дуже швидко зрозумів, що його учень не просто талановитий, а геніальний. Серед його нотаток збереглася коротка характеристика, дана їм юному музиканту: " Дивовижні здібності. Музичний геній " . На той час Шопен вже було визнаний кращим піаністом Польщі. Досяг зрілості і його талант композитора. Про це свідчить два концерту для фортепіано з оркестром, створені в 1829-1830 роках. Ці концерти незмінно звучать і у наш час, і є улюбленими творами піаністів всіх країн.

4 учень. В 1829 року молодий музикант ненадовго їздив у Відень. Його концерти відбулися з величезним успіхом. Шопен і його друзі зрозуміли, що йому слід вирушити у тривале концертне турне. Але Фредерік все не наважувався зробити цей крок. Його мучили лихі передчуття. Йому здавалося, що він назавжди залишить батьківщину. Нарешті, восени 1830 року Шопен виїхав із Варшави. Друзі подарували йому на прощання кубок, наповнений польської землею. Зворушливо попрощався з ним його вчитель Ельснер. У передмісті Варшави, де проїжджав Шопен, він разом із учнями виконав хоровий твір, написаний саме для цього випадку. Шопену було двадцять років. Щаслива юнацька час, повна пошуків, надій, успіхів, закінчилася. Передчуття Шопена справдилися. Він попрощався з батьківщиною назавжди.

На екрані портрет Ф.Шопена.

Пам’ятаючи гарний прийом, влаштований у Відні, Шопен вирішив розпочати там свої концерти. Але, незважаючи на посилені клопоти, йому не вдалося дати самостійний концерт, а видавці погоджувалися надрукувати його твори тільки безкоштовно.

Неочікувано з батьківщини прийшла тривожна звістка. У Варшаві почалося повстання проти російського самодержавства, організоване польськими патріотами. Шопен вирішив перервати концертне турне і повернутися до Польщі. Він знав, що серед повсталих - його друзі, можливо і батько. Адже у дні молодості Микола Шопен брав участь в народному повстанні під керівництвом Тадеуша Костюшко. Але рідні та друзі наполегливо радять у листах не приїжджати. Близькі Шопену люди бояться, що переслідування влади може торкнутися і його. Нехай краще він залишиться вільним та служить батьківщині своїм мистецтвом. З гіркотою композитор скорився й вирушив у Париж. Дорогою Шопена спіткало та приголомшила звістка: повстання жорстоко придушене, його керівники кинуті до в'язниць, заслані у Сибір.

С роздумами щодо трагічної долі батьківщини безпосередньо був пов'язаний створений ще до приїзду у Париж найвідоміший етюд Шопена, який отримав назву " революційного " . У ньому втілився дух листопадового повстання, гнів і скорбота композитора.

На екрані види Парижу.

5 учень. Восени 1831 року Шопен прибув Париж. Тут він прожив до кінця свого життя. Але Франція не стала другою батьківщиною композитора. І у своїх уподобаннях, і у своїй творчості Шопен залишався поляком. І навіть своє серце по смерті він заповідав відвезти до Варшави.

Шопен "завоював" Париж спочатку як піаніст. Він відразу ж вразив слухачів своєрідним і незвичним виконанням. Тоді у Парижі було багато музикантів із різних країн. Найбільшою популярністю користувалися піаністи-віртуози: Калькбреннер, Герц, Гіллер. Гра їх відрізнялася технічним досконалістю, блиском, які приголомшували публіку. Саме тому перше ж концертне виступ Шопена пролунало таким різким контрастом. За спогадами сучасників, виконання його було навдивовижу духовним і поетичним.

Про перший концерт Шопена зберігся спогад прославленого угорського музиканта Ференца Листа, який також почав тоді свій блискучий шлях піаніста і композитора: "Нам згадується його перший виступ у залі Плейеля, коли оплески, які збільшувалися з подвійною силою, здавалося, не могли досить висловити наш ентузіазм перед талантом…". Шопен підкорив Париж, як колись підкорили Відень Моцарт, Бетховен. Подібно Листу, він визнали найкращим піаністом світу.

На концертах Шопен здебільшого виконував свої власні твори: концерти для фортепіано з оркестром, концертні рондо, мазурки, етюди, ноктюрни, Варіації на тему з опери Моцарта "Дон -Жуан". Саме про ці варіаціях писав видатний німецький й критик Роберт Шуман: "Шапки геть, добродії, перед вами геній " .

Музика Шопена, як та її концертні виступи, викликала загальне захоплення. Вичікували лише музичні видавці. Вони публікували твори Шопена, але, як й у Відні, безплатно. Тому перші видання не принесли Шопену доходу. Він мусить був давати уроки музики по п'ять - сім годин щодня. Ця робота забезпечувала його, але забирала занадто багато часу сил. І навіть згодом, будучи композитором зі світовим ім'ям, Шопен не міг дозволити собі припинити ці уроки, що так сильно виснажували його.

На екрані портрети Ф. Листа, Г Берліоза, Е. Делакруа, Г. Гейне.

6 учень. Разом зі зростанням популярності Шопена як піаніста і композитора розширюється коло його знайомих. У числі його - Лист, видатний французький композитор Берліоз, французький художник Делакруа, німецький поет Гейне. Та як не цікаво Ф. Шопену було спілкуватися з новими друзями, перевагу він віддавав завжди своїм співвітчизникам. Заради гостя з Польщі він зраджував суворому порядку свого робочого дня, показуючи йому визначні пам'ятки Парижа. Годинами міг слухати розповіді про батьківщину, про життя рідних і друзів. З юнацької ненаситністю насолоджувався народними польськими піснями, але на вірші, що сподобалися, нерідко писав музику. Найчастіше ці вірші, перетворені на пісні, потрапляли знову на Польщу, ставали надбанням народу.

На екрані портрет А. Міцкевича

Якщо ж приходив близький друг, польський поет Адам Міцкевич, Шопен відразу сідав за фортепіано і відігравав йому годинами. Змушений, як і Шопен, жити вдалині від Батьківщини, Міцкевич теж сумував за нею. І тільки музика Шопена трохи послабляла біль цієї розлуки, переносила його туди, далеко, в рідну Польщу. Саме завдяки Міцкевичу народилася Перша балада.

7 учень. Зустрічі з польськими друзями були особливо дорогими композиторові оскільки своєї сім'ї в Шопена не було. Його надія взяти шлюб із Марією Водзиньською, дочкою одного з багатих польських вельмож, не здійснилася. Батьки Марії не побажали бачити свою дочку одруженою з музикантом, хоча б й відомим на весь світ. Багато років його близьким другом була знаменита французька письменниця Авророю Дюдеван, що виступала у пресі під псевдонімом Жорж Санд.

На екрані портрет Ж. Санд.

З роками Шопен давав концерти дедалі рідше, обмежуючись виконанням у колі друзів. Він віддався повністю творчості. З'явилися його сонати, скерцо, балади, експромти, нова серія етюдів, найпоетичніші ноктюрни, прелюдії і досі улюблені мазурки і полонези. Поруч із світлими ліричними п'єсами дедалі частіше з-під його пера виходили твори, повні драматичної глибини, а то й трагізму.

8 учень. Життя Шопена в Парижі склалася щасливо і сприятливо для творчості. Талант його досяг вершини. Видання творів Шопена не зустрічає перешкод, брати в нього уроки вважається за велику честь, а почути його гру - рідкісним щастям, доступним небагатьом обраним. Останніми роками життя композитора були сумні. Помер його друг Ян Матушиньский, слідом за - палко любимий батько. Сварка і розрив із Жорж Санд зробили її зовсім самотнім. Шопен не зміг оговтатися після цих жорстоких ударів. Загострилася хвороба легень, якою Шопен страждав з юних літ. Останні два роки композитор майже не писав. Кошти його вичерпалися.

Щоб поправити своє тяжке матеріальне становище, Шопен поїхав до Лондона по запрошенню англійських друзів. Зібравши останні сили, хворий, він дає там концерти, уроки. Палкий прийом спочатку тішить його, вселяє бадьорість. Але сирий клімат Англії має згубну дію на композитора. Неспокійне життя, повне світських, часто порожніх і беззмістовні розваг, почало втомлювати його. Листи Шопена з Лондона відбивають його похмурий настрій, а то й страждання. " А я ні тривожитися, ні радіти не можу - зовсім перестав щось відчувати - лише скнію і чекаю, щоб це швидше скінчилося " , - писав Фредерік Шопен одному з своїх друзів.

9 учень. Свій останній концерт у Лондоні, який виявився останнім у житті, Шопен дав на користь польських емігрантів. За порадою лікарів він поспішно повернувся до Парижа. Останнім твором композитора була Мазурка фа-мінор, яку він не міг зіграти і записав тільки папері. На його прохання із Польщі приїхала його старша сестра Людвіка, на руках якої він помер.

Похорон Шопена був урочистим. Найкращі артисти Парижа виконали Реквієм так улюбленого їм Моцарта. Прозвучали і його власні твори, у тому числі - похоронний марш з фортепіанної Сонати сі-бемоль мінор у виконанні оркестру. Друзі принесли на його могилу кубок з польською землею. Похований Шопен у Парижі, поруч із могилою свого приятеля Белліні. А серце його, як і заповідав, було відправлено у посудині в Польщу, до Варшави, де досі бережно зберігається у колишньому костьолі Св. Хреста.

4. Короткий перепочинок. Фізкультхвилинка

МУЗА. Велика подяка моїм помічникам, які самі гарно ознайомилися з життям великого Шопена і розповіли про це нам. Щоб трішки перепочити і краще запам’ятати, слухаючи «Вальс» Ф. Шопена за мною повторюємо отакі прості рухи. (Діти виконують танцювальні рухи під музику).

Читання Чарівної книги.

Читання статті «Фредерік Шопен» ( у кожного лежить на парті)

МУЗА. У чарівній книзі ми прочитаємо статтю про життя і творчість Ф.Шопена «ланцюжком».

Бесіда. Технологія «Кущ»

Як називається країна, де народився Ф. Шопен?
На чому грав батько? Мати?
Коли Фредерік склав свій перший твір?
Чи давав він концерти у Відні?
У якому місті оселився Ф. Шопен після від’їзду з Польщі?
Для якого інструменту створював свої твори Шопен7
Чи давав польській композитор уроки в Парижі?
Як оцінив його гру і творчість Р. Шуман?
Чи зміг Ф. Шопен повернутися у Польщу?
Які цікаві факти з життя польського композитора і віртуоза ви запам’ятали?

Чарівне завдання. Написання тесту

Муза. Той, хто уважно слухав з легкістю виконає моє чарівне завдання.

Як називалася країна, де народився і виріс великий польський композитор і віртуоз Фредерік Шопен?

а) Україна; б) Польща; в) Росія.

2. Скільки років було Фредеріку Шопену, коли він дав свій перший концерт у Варшаві і

було надруковано його перший твір – полонез соль-мінор?

а) 7 років; б) 12 років; в) 17 років;

3. З якої причини Шопен від’їжджає з Польщі?

а) навідати родичів; б) розпочати концертний тур;

в) подивитися інші країни світу.

4. Чому Ф. Шопен не зміг повернутися до Польщі?

а) у Варшаві почалося повстання;

б) лікарі рекомендували йому пожити у більш теплому кліматі;

в) йому сподобалося жити у Європі.

5. Для якого музичного інструменту переважно складав твори Ф.Шопен?

а) для скрипки; б) для бандури; в) для фортепіано.

6. Про кого німецький композитор сказав:«Капелюхи геть, панове, перед вами геній!»:

а) Про В. А. Моцарта; б) Про Л. ван Бетховена;

в) про Ф. Шопена.

7. У якій країні жив до самої смерті Ф. Шопен?

а) в Україні; б) у Франції; в) у Польщі.

8. Що заповідав Ф. Шопен:

а) всім вчитися грати на фортепіано; б) любити свою Вітчизну;

в) відправити після смерті його серце у Варшаву У Польщу.

IV Слухання музичних творів

У світі музики Ф. Шопена

Слухання музичних творів, їх аналіз

МУЗА. І ось ми попали до світу музики Фредеріка Шопена, великого польського композитора і віртуоза.

На екрані люди, які танцюють мазурку і відомості про те, скільки мазурок створив Ф. Шопен.

Мазурка - польський народний танок у трьохдольному розмірі. Це танок дуже жвавий, він вимагає від танцюючих великої спритності.

Свої перші мазурки Шопен складає у віці 14-15 років. Як правило, це веселі, задорні мажорні п’єси. Але дуже швидко, поряд з простими п’єсами, які відновлюють атмосферу польського балу, з’являються ліричні мазурки, задумливі і ніжні.

Я иду за музыкою Шопена, В черно-белых клавишах рояля

Открываюсь радости сама: Есть волынки, скрипки, контрабас,

Плещут искры Вислы белопенной, Разом загудели, заиграли –

И мазуркой взвихрена корчма. И кого же не подхватит в пляс!

(Эдди Огнецвет)

Мазурки Шопена – це п’єси танцювального характеру. Шопен обдав у них характерні риси трьох старовинних танців: це куявяк, мазур і оберек, які розповсюджені в різних областях Польщі. Мазурки були особливо дорогі Ф. Шопену.

Звучить Шопен Мазурка op. 56, № 2

Які почуття викликає у вас ця музика?
Яка вона за настроєм весела, мажорна чи сумна, мінорна?
Які картини намалювала вам уява, коли ви слухали цю мазурку?

Ця мазурка відображує атмосферу сільського свята. Поляки називали її «мазуркою мазурок». Спочатку на протязі декількох тактів звучить квінта, ніби сільський оркестр. А на фоні цього звучить весела і рухлива мелодія.

Прослуховування уривка з мазурки

Далі загальний танок ніби змінюється сольним номером. Після нього звучить ніжна, легка музика, ніби танцюють дівчата.

Прослуховування уривка з мазурки

І знову повертається головна тема мазурки, що придає їй закінчену форму.

Прослуховування уривка з мазурки.

2. Творча галявинка

Слухання дитячих творів на тему «Коли я слухаю музику Ф. Шопена»

МУЗА. Музика Ф. Шопена настільки геніальна, що пробуджує творчі здібності в душах наших дітей. Зараз ми відпочинемо на творчій галявинці, де послухаємо твори дітей про емоції і почуття, які в них викликає музика великого польського композитора. Признаюся без мене – Музи – не обійшлося.

3. Слухання музичних творів, їх аналіз

На екрані люди, які танцюють полонез і відомості про те, скільки полонезів створив Ф. Шопен.

Полонез – пишний бальний танок – хід. Основою полонезу став національний танок - «польський», який з часом отримав французьку назву «полонез».

Колись полонез був святковим церемоніальним ходом. У старину у ньому брали участь тільки воїни-рицарі. Народившись у народному оточенні, полонез сформувався в колі польського дворянства і ввійшов у бальну музику.

Полонези Ф. Шопена, як і його мазурки, призначені для концертного виконання. За характером вони різні. Поряд з полонезами ліричними зустрічаються твори, повні драматизму. А бравурні, блискучі полонези, ніби переносять нас до лицарських часів.

Один з найвідоміших полонезів – полонез Шопена ля мажор.

Звучить Шопен Полонез op. 40, № 1

Які почуття викликає у вас ця музика?
Яка вона за настроєм весела, мажорна чи сумна, мінорна?
Які картини намалювала вам уява, коли ви слухали цей полонез?

Цей полонез відрізняється звучністю. Головна тема його має величний, переможний характер.

Прослуховування головної теми полонезу

Цю тему доповнює заклична, фанфарна друга тема, яка звучить в середині музичного твору.

Прослуховування уривка з полонезу.

4. Творча галявинка

Демонстрація виставки дитячих малюнків.

МУЗА. А зараз ми знову відпочинемо на творчій галявинці, де подивимося на малюнки, створені вашими однокласниками та їх батьками під впливом музики Ф. Шопена. І знову без мене не обійшлося.

5. Чарівне завдання від Музи. Розгадування кросворду

МУЗА. Мені, хоч і сумно, вже час з вами прощатися. Але не надовго, бо я знаю, ви мене ще покличете. НА прощання я вам дарую чарівне завдання. Цікаво, чи зможете ви виконати його?

					Ш	У	М	А	Н
	П	О	Л	Ь	Щ	А
Ф	О	Р	Т	Е	П	І	А	Н	О
П	О	Л	О	Н	Е	З
	Ж	И	В	Н	И	Й

1.Кому з відомих композиторів і критиків належить фраза, яка найкраще характеризує творчість Ф. Шопена: «Шапки геть, добродії, перед вами геній!»

2.У якій країні народився Фредерік Шопен?

3. Інструмент, для якого Ф. Шопен склав більшість творів?

4. Про який танок йде мова «Пишний бальний танок – хід»?

5. Як прізвище викладача музики Ф. Шопена, який вчив його у дитинстві?

V Підсумок

Сьогодні ім’я Шопена не забуто: по всьому світу про водять конкурси і фестивалі імені Фредеріка Шопена, про нього складають вірші, пишуть романи, знімають кінофільми, а також є багато пам’ятників цьому великому композитору і віртуозу.

На екрані пам’ятники Ф. Шопену.

Без усілякого сумніву, цей великий композитор прожив насичене і важке життя. Для усього світу він залишив свій спадок – свою творчість.

Не молкнет сердце чуткое Шопена, И нощно слышит сердце все, и денно, -

Звучит громоподобно, как орган, Оно недремно, словно океан, -

В «Святом кресте» вмурованное в стену, Прах гения покоится над Сеной,

Не для одних лишь здешних прихожан. Но он живой для всех людей и стран!

Мета: ознайомити з життям великого польського композитора і віртуоза Ф. Шопена,

зацікавити його творчістю;

сприяти розширенню кругозору, розвитку їх музичної культури, естетичного смаку,

виховувати любов до класичної музики, почуття поваги до великого польського

композитора і віртуоза Ф. Шопена.

Обладнання: сюжетні малюнки, фотографії, музична апаратура, записи творів Ф. Шопена

Хід вечора

Мечтатель пылкий, благородный, Кудрявой музыке внимая,
Властитель фортепьянных сцен, Я слышу волн бурлящий плеск,
Поэт мелодии народной - И брызги солнечного мая,
Все это Фредерик Шопен. И октября стеклянный блеск,

И зов Отечества суровый, Звеня аккордом фортепьянным,
И революции простор. Играет пенная волна.
Вот пианист насупил брови, Наплывом колдовским и странным
Вступая в "Си-бемоль-минор". В себя вбирает зал она.
Расправив, словно крылья, плечи,
Как ангел, невесом и чист,
Парит весь фортепьянный вечер
Над залом хрупкий пианист. (Владимир Ефремович Шостак)

Ведучий. Фредерік Шопен – великий польський композитор, який прославив свій народ, оспівуючи його трагедію.

На екрані види Польщі, фотографії батьків і сестер Ф. Шопена.

Ведучий. Фредерік Франсуа Шопен народився в Желязовій Волі 1 березня 1810 року. Його батьками Були Микола Шопен – іммігрант з Франції, учасник польського повстання, освічена людина, і Юстина Кшижаноська, дворянка за походженням. Родина Шопенів жила в помісті графа Скарбека, де батько слугував домашнім вчителем. Після народження сина Микола Шопен отримав місце учителя у Варшавському Ліцеї, і вся родина переїхала до столиці. В родини Шпенів Було четверо дітей – Людвіка, Фредерік, Ізабелла і Емілія. Усіх батьки ніжно любили, але виховували строго.

В этом доме родился Шопен. Смотрим в детскую эту тетрадь,

Тишина здесь как пауза в хоре. Где стихи и смешные фигурки,

И так властно берет меня в плен А сердца начинают стучать

Ощущенье восторга и горя. Окрыляющим тактом мазурки.

На столе, простоявшем сто лет, Через парк, где дубы высоки,

Возле свечки раскрытая книга Вьется речка в сиянье заката.

И овальный девичий портрет: Я спросил про названье реки,

То сестра Фредерика – Людвига. И поляк мне ответил: «Утрата». (Л. Хаустов)

На екрані портрет В. Живного

Ведучий. Маленький Шопен ріс в оточенні музики. Батько грав на скрипці і на флейті, мати гарно співала і трохи грала на фортепіано. Ще не вміючи говорити, дитина починала голосно плакати, як тільки чув спів матері чи гру батька. Батьки думали, що Фредерік не любить музику, і це їх дуже сильно засмучувало. Але дуже скоро вони побачили, що це не так.

У п’ять років хлопчик вже впевнено виконував нескладні п’єси, які вивчив під керівництвом старшої сестри Людвіки. В шість з половиною років Фредерік став займатися у Войчеха Живного – чеського музиканта, який виховав у Шопена любов до класики, особливо до творів Й. С. Баха. Шопен любив свого вчителя і присвятив йому багато творів. З 1816 року він починає виступати в салонах варшавських аристократів, виконуючи як власні твори, так і твори інших композиторів.

На екрані види Польщі.

Ведучий. Фредерік не відрізнявся міцним здоров’ям, тому кожного літа його відправляли до сільської місцевості, щоб свіже повітря відновили його сили. Перший виступ маленького піаніста відбувся у Варшаві, коли йому виповнилося сім років. Концерт мав успіх, і ім’я Шопена вже скоро знала вся Варшава. У цей же час був надрукований перший з його творів – полонез для фортепіано соль-мінор. Виконавський талант хлопчика розвивався настільки швидко, що до дванадцяти років Шопен грав не гірше найкращих польських піаністів.

Одночасно з заняттями музикою хлопчик отримав хорошу загальну освіту. Вже в дитинстві Фредерік вільно володів французькою і німецькою мовами, жваво цікавився історією Польщі, читав багато красного письменства. 13-ти років він вступив у ліцей і через три роки успішно його закінчив. Протягом років вчення проявилися різнобічні здібності майбутнього композитора. Юнак добре малював, особливо йому вдавалися карикатури. Його мімічний талант був такий яскравим, що міг би стати театральним актором. Вже молоді роки Шопен вирізнявся гостротою розуму, спостережливістю і великий допитливістю.

До 15 років він об’їздив усю Польщу – він був у Лодзі, у Гданську, в Кракові, у Полоцьку і інших містах. У кожній місцевості була своя музика: в Мазовії – мазури, В Полоцьку – куявяки, під Краковом – стрімкий і веселий краков’як. З жанрами народної музики тісно пов’язані більшість творів Ф. Шопена. І в першу чергу його танцювальні п’єси, мазурки, вальси, полонези.

На екрані люди, які танцюють мазурку і відомості про те, скільки мазурок створив Ф. Шопен.

Ведучий. Свої перші мазурки Шопен складає у віці 14-15 років. Як правило, це веселі, задорні мажорні п’єси. Але дуже швидко, поряд з простими п’єсами, які відновлюють атмосферу польського балу, з’являються ліричні мазурки, задумливі і ніжні.

Я иду за музыкою Шопена, В черно-белых клавишах рояля

Открываюсь радости сама: Есть волынки, скрипки, контрабас,

Плещут искры Вислы белопенной, Разом загудели, заиграли –

И мазуркой взвихрена корчма. И кого же не подхватит в пляс! (Э. Огнецвет)

Звучить Шопен Мазурка op. 6, № 1

Ведучий. Деякі з мазурок ніби малюнки сільського побуту, замальовки з натури. Їх веселі або ліричні мелодії начебто звучать на фоні народних мелодій. Можна почути звук волинки і дудок, сільських скрипок, доноситься гудіння саморобного контрабасу.

Звучить Ф. Шопен Мазурка C-dur, оп. 56 № 2

На екрані люди, які виконують полонез і відомості про те, скільки полонезів створив Ф. Шопен.

Ведучий. У багатьох полонезах Шопен розповідає про напружену драматичну боротьбу польського народу за свою незалежність, про його шлях до волі. У деяких полонезах оживають картини величі Польщі минулих століть, в інших звучить сум за великі страждання народні, відчутний заклик до цілеспрямованої боротьби за краще майбутнє.

На екрані види Польщі.

Звучить Ф. Шопен Полонез A-dur,оп.40 № 1

На екрані будівля Головної школи музики у Варшаві, портрет Ю.Ельснера

Ведучий. З 1826 по 1829 рік Фредерік вчиться у Головні школі музики у Варшаві у Ю. Ельснера, де удосконалюється у грі на фортепіано і вивчає теорію композиції. У звітах головної школи музики Ельснер писав:»Учень першого року Ф. Шопен – особливе дарування», «Учень третього року Ф. Шопен. Виключна обдарованість, музичний геній»

На екрані міста Берлин і Відень.

Ведучий. У 1829 році Шопен відвідує Берлин, а в 1829 – Відень, де виступає як піаніст і композитор, виконавши серед інших своїх творів «Варіації на тему Моцарта для фортепіано з оркестром. З цього приводу газети написали: «Він грав власне Рондо, а також Варіації на тему Моцар та і був прийнятий із загальним задоволенням, після кожного його соло відновлювалися бурні аплодисменти». (Gazeta Polska",1829, 30 sierpinia).

На екрані види Польщі.

Ведучий. Шопен збирався відправитися підкорити увесь світ – завоювати Відень, Париж – і повернутися до Польщі визнаним композитором. Але доля вирішила інакше. Шопен довго не міг зважитися на цей крок. Його мучили важкі передчуття. Фредеріку здавалося, що він назавжди покидає Вітчизну. Восени 1830 році він відправляється у концертне турне. Друзі подарували йому на прощання кубок, який наповнили польською землею. Розчулено попрощався з ним його вчитель Ельснер. В передмісті Варшави, де проїжджав Шопен, він разом із своїми учнями виконав спеціально для цього випадку написаний ним хоровий твір. Шопену було двадцять дев’ять років. Щаслива пора юності, наповнена пошуками, надіями, успіхами закінчилась.

Когда Шопен отчизну покидал, В неизъяснимой грусти дни текли.

Друзья ему любовно поднесли Средь разных стран, холодных, чуждых зал

В старинном кубке горсть родной земли, Он свято кубок свой оберегал,

Чтоб милый дар его сопровождал. В нем видя край, оставленный вдали.

У Відні Шопен не зустрічає теплого прийому – віденці були налякані бунтами, епідемією холери, яка насувалася. У цей же час у Польщі починається повстання. Шопен не може залишатися осторонь, він теж хоче воювати за Вітчизну. Його друг, Тіт Войцехівський, який прибув із ним до Відня, як і батько Шопена говорять йому про іншу його долю6 він – Художник. Він повинен створювати свої музичні твори заради Польщі.

Шопена не пустили до Польщі. Протиріччя терзають Ф. Шопена, І він направляється до Парижу. Новини про поразку повстання застигають його у Штутгарті. У своєму щоденнику Шопен напише: …Неможливо описати моє горе: я ледь його переношу!» Потрібні були не слова, а щось інше. Всі почуття, всі думки про незалежність Польщі, весь пил повстання він втілить за фортепіано – створить фортепіанний етюд c-moll, названий "Революційним".

На екрані слайди повстання і поразки Польщі.

И не буря лист срывает ржавый, Он каноны музыки степенной

И не громы с молниями бьют, - Рвал началом горя и тревог.

То гремит над осенью Варшавы Там звучала музыка Шопена,

Грозный Героический этюд. Где Мицкевич говорить не мог.

Царские сатрапы в ус не дули

И не знали, что ноктюрн – удар.

Что в мазурке, как в обойме, пули,

В полонезе – гневный звук фанфар. (Эдди Огнецвет)

Звучить Ф. Шопен Етюд c-moll, "Революційний" оп.25 № 12

Ведучий. Прибувши до Парижу, Шопен вражений цього різноманітністю і можливими перспективами. В Парижі Шопен Знайомиться з відомими музикантами: Ф. Міллером, Ф. листом, Дж. Мейєрбером, Ф.Калькбреннером, Г.Берліозом, Ф.Мендельсоном і іншими.

На екрані портрети композиторів, їх вислови про Шопена

Ведучий. Ференц Лист був ненабагато молодшим за Шопена, але вже встиг завоювати Париж своєю віртуозною виконавською майстерністю. Композитори по-справжньому

Подружилися. Фредерік був у захваті від чесності і відкритості ще одного свого друга Гектора Берліоза, але так і не зміг полюбити його екстравагантну музику.

На екрані фото Ф. Шопена.

Ведучий. За своїм характером Ф. Шопен був справжнім аристократом, який не любив відсутність смаку. У його поведінці і зовнішності не був нічого фальшивого. У його серці була любов до людей, він намагався їм допомагати. Окрім цього Ф. Шопен мав прекрасне почуття гумору і був талановитим співбесідником. Шопен був дуже гарним, незважаючи на блідий вигляд. Його манери гри була досконала, неперевершена, вона підкорювала з перших хвилин і вела за собою, примушуючи забути про все і тільки слухати і сприймати музику.

Ни слова… И только мельканье То чудом рожденные трели,

Бегущих по клавишам рук, То лепет ручья поутру,

Невидимых струн рокотанье, То голос поющей свирели,

За звуком взлетающий звук. То птиц щебетанье в бору. (Николай Браун)

Нема нічого дивного у тому, що Ф. Шопен дуже швидко підкорив Париж. У цей починається і педагогічна діяльність Шопена – він дає уроки гри на фортепіано для паризької знаті. Крім цього починають друкуватися твори Шопена. Але, незважаючи на активну концертну, творчу, педагогічну діяльність, незважаючи на знайомства з творчими людьми, представниками вищого світу, Фредерік залишався одиноким. Він не міг нікому відкритися, не міг розповісти про те розчарування, про ту тугу, яку він відчував за Вітчизною, за близькими людьми. Будучи люблячим сином і братом, він ніколи не дозволяв собі жалітися в листах, писав тільки про гарне – про свої успіхи, про плани на майбутнє.

Звучить Ф. Шопен Ноктюрн, оп.9 № 1. На екрані портрети батьків Шопена.

Ведучий. У 1835 році, через п’ять років після розлуки, Шопен зустрічається зі своїми рідними в німецькому містечку Карлсбаді. Ось що писав Шопен з цього приводу своїм сестрам у Польщу: «Нашу радість неможливо описати! Обіймаємося і цілуємося – і що ще можна сказати? Шкода тільки, що ми не усі разом! Але Господь милостивий до нас!.. Ні про що більше думати! Насолоджуватися щастям, до якого дожив!...»

На екрані портрети Клари Вік, Роберта Шумана. Нижче – портрети родини графів Водзиньських і Марії Водзиньської.

Ведучий. У цьому ж році Шопен знайомиться З Кларою Вік і Робертом Шуманом, який пізніше скаже про нього: «Капелюхи геть, панове, перед вами геній!» Поїздка по Германії була для нього свіжим ковтком, і його яскравий талант зустрів найгарячіший прийом. Шопен закохується у дочку графів Водзиньських, Марію. Ось що пише у своєму щоденнику сестра Марії Ю. Косьцельська: «В день від’їзду, який був опівдні, Шопен подарував Марії тільки що написаний для неї фа-мінорний Вальс, який нам і зіграв перед як сісти до диліжансу».

Звучить Ф. Шопен Вальс, оп.69 № 1

Ведучий. Марія спочатку відповіла йому взаємністю. Але вони так і не одружилися. У 1836 році Марія пише його акварельний портрет.

Лікарі ставлять йому діагноз – сухоти. Знаходячись у важких умовах, хворий, Фредерік продовжує творити. Були хвилини, коли йому здавалося, що всі померли – і нема більше ні Парижу, ні Відня, ні Італії Але в його серці була Італія – і він грав за фортепіано за неї, він згадував її красу, згадував свій дім.. Так створювалася друга балада.

Звучить Ф. Шопен Балада № 2 оп.38. На екрані портрет Шопена

Ведучий. В березні 1839 року Шопен повернувся до Парижу зовсім хворий – при кашлі нього йшла горлом кров. Але відпочинок відновив його сили. У цей час він знайомиться із французькою письменницею Авророю Дюдеван, яку сучасники знали під псевдонімом Жорж Санд. Це благотворно впливає на Ф. Шопена, він створює чимало творів. Одним з них є соната b-moll з похоронним маршем У цій сонаті історія цілого покоління підкореного, але не зломленого.

Вся соната – порив і туга. Задум цього твору глибоко трагічний. Ведуча ідея – нерозривний зв'язок особистої і народної долі, показаний складний перехід від психологічної драми до епічної картини загального горя, а похоронний марш третьої частини став центром усього твору.

На екрані слайди поразки Польщі, похоронна процесія, природа Польщі.

Опять Шопен не ищет выгод, Гремит Шопен, из окон грянув,

Но, окрыляясь на лету, А снизу, под его эффект

Один прокладывает выход Прямя подсвечники каштанов,

Из вероятья в правоту. На звезды смотрит прошлый век.

Как бьют тогда в его сонате,

Качая маятник громад,

Часы разъездов и занятий

И снов без смерти и фермат. (Борис Пастернак)

Звучить Ф. Шопен Соната b-moll, оп. 35, 3 частина.

Ведучий. Здоров’я Шопена було підірване і стало погіршуватися. В 1848 році Шопен дає останній паризький концерт і відправляється у концертне турне по Англії. В листопаді важкохворий Шопен повертається до Парижу. Навесні 1849 року він знову намагається почати педагогічну діяльність, але сили залишають його. Влітку 1849 року Фредерік робить нарис свого останнього твору.

Звучить Ф. Шопен Мазурка f -moll, №4 оп.68

Вперше за все життя Шопена покидають сили, і він пише своїм рідним у Варшаву: «Якщо можете, приїжджайте. Я хворий, і ніякі лікарі не допоможуть мені так, як ви…»

17 жовтня 1849 року у присутності сестри Людовіки, Соланж і декількох друзів Фредерік Шопен помер.

На екрані місце поховання Шопена, зображення костелу Св. Хреста, далі пам’ятники Ф. Шопену, його портрети.

Ведучий. Похорон Шопена був урочистим. Найкращі артисти Парижу виконали Реквієм улюбленого ним Моцар та. Прозвучали його власні твори, серед них похоронний марш з фортепіанної сонати b-moll у виконанні оркестру. Друзі принесли на його могилу кубок з рідною польською землею. Похоронений Шопен у Парижі, поряд з могилою композитора Бєлкіні. А серце його, як він і заповідав, було відправлено в сосудів Польщу, в Варшаву, де до сьогодні зберігається у костьолі Св. Хреста.

Великий композитор помер. Але його музика продовжувала жити, будити до життя інших, підтримувати важку хвилини, кликати до свободи. Навіть у часи Великої Вітчизняної війни твори Шопена не мовчали. Вони давали людям віру у перемогу, вели у бій. Багато втрат переніс польський народ у цій кривавій війні, але серце великого Шопена зберіг.

Сердце Шопена в костеле Святого Креста.

Тесно ему в замурованной каменной урне.

Встал бы владелец его, и немедля с листа

В мир полетели бы вальсы, этюды, ноктюрны.

Сердце Шопена в фашистские черные дни

Черным погромщикам и палачам не досталось.

Около предков и около близкой родни

Сердце Шопена с корнями деревьев срасталось

Как ты не лопнуло, сердце Шопена? Ответь!

Как твой народ уцелел в этой схватке неравной?

Вместе с Варшавой родной ты могло бы сгореть,

Остановили б тебе огнестрельные раны!

Ты уцелело! Ты бьешься в груди варшавян,

В траурном марше, и в трепетном пламени воска.

Сердце Шопена – ты воин, герой, ветеран,

Сердце Шопена – ты музыки польское войско. (Виктор Боков)

Сьогодні ім’я Шопена не забуто: по всьому світу про водять конкурси і фестивалі імені Фредеріка Шопена, про нього складають вірші, пишуть романи, знімають кінофільми, а також є багато пам’ятників цьому великому композитору і віртуозу.

На екрані пам’ятники Ф. Шопену.

Те, що Фредерік Шопен зробив у галузі фортепіано неможливо оцінити. Якщо кажуть, що Ференц Ліст шукав оркестр у фортепіано, то Шопен шукав у фортепіано — фортепіано. За словами Гете, «в обмеженні виявляється майстерність».

Під впливом лише звукової палітри, чистої музики (абсолютної, безсюжетної) в уяві слухачів постають майже реальні образи, картини, виникають асоціації. Музика Ф. Шопена настільки геніальна, що пробуджує творчі здібності в душах наших дітей. Подивіться, які малюнки створили діти разом з батьками під впливом мазурок і полонезів Ф. Шопена.

Послухаємо твори наших хлопчиків і дівчаток про те, які емоції і почуття пробуджує у них прослуховування музики Ф.Шопена.

Технологія «Мікрофон». Слухання дитячих творів.

Без усілякого сумніву, цей великий композитор прожив насичене і важке життя. Для усього світу він залишив свій спадок – свою творчість.

Не молкнет сердце чуткое Шопена, И нощно слышит сердце все, и денно, -

Звучит громоподобно, как орган, Оно недремно, словно океан, -

В «Святом кресте» вмурованное в стену, Прах гения покоится над Сеной,

Не для одних лишь здешних прихожан. Но он живой для всех людей и стран!

Великий сын земли многострадальной, То сердце, что стучало в лад с народным

Мир покорили до окраин дальних Во имя жизни светлой и свободной

Навеки звуки музыки твоей. И камнем взято, всех живых – живей!

(Мамед Фанк)

Завіса.

Мета: підвести підсумки тижня «І геній музики його підносить нашу душу»;

сприяти розвитку музичної культури, естетичного смаку учнів, розширювати їх кругозір, виховувати почуття поваги до великого польського композитора і Ф. Шопена.

Хід радіолінійки

Звучить Ф. Шопен Полонез A-dur,оп.40 № 1

Фредерік Шопен залишив по собі слід у світовій культурі як найяскравіший представник романтизму в музиці й неперевершений віртуоз-піаніст.

З раннього віку концертував, об’їхав мало не всю Європу, яка була в захваті від молодого польського генія. З 1831 року мешкав у Відні, згодом переселився до Парижу, де й жив і творив до кінця свого надто короткого, але бурхливого мистецького життя. Власне паризькій період був для Шопена найпліднішим.

Як композитор майстер був першим, хто звертається до найтонших, найінтимніших людських переживань. Про це власне й написав Максим Рильській у вірші „Коли торкався клавіш Фредерік, то сам Міцкевич, сам Міцкевич плакав…”.

Найголовнішим у творчості Фредеріка Шопена були фортепіанні твори. Але створив він також низку пісень на слова відомих польських поетів. Щоправда, цей бік творчості генія знаний набагато менше. Писав і музику для фортепіано з оркестром. Салонні танці (полонез, мазурку) підніс на рівень шедеврів. Відродив прелюдію, скерцо зробив самостійним жанром. Здійснив вплив на багатьох музикантів і композиторів наступних поколінь. Приміром, у нас, на Україні, його традиції продовжував і розвивав Кароль Микулі.

Цей рік у світі – Шопенівський. У 2010 р. виповнюється 200 років із дня народження генія й 150 – з часу відходу у Вічність. Та заходи, присвячені геніальному синові народу польського вже розпочалися. Проходять вони й в Україні. Тиждень, який закінчується, у нашій школі був присвячений знайомству з життям і творчістю великого польського композитора і віртуоза. Ми дізналися цікаві факти з його біографії, познайомилися з його музичними творами. І найголовніше кожен свій день розпочинали із слухання музики великого Шопена. Саме ця музика дала нам можливість піднестися над буденною метушнею. Вона немов би підняла нас трохи над світом. Затонула кожну струну нашої душі, щоб та озвалася нашою творчістю, душевністю, добрими вчинками. Спасибі тобі, великий композитор, геніальний Фредерік Шопен, за твою музику!

Звучить Ф. Шопен Вальс, оп.69 № 1

					Ш	У	М	А	Н
	П	О	Л	Ь	Щ	А
Ф	О	Р	Т	Е	П	І	А	Н	О
П	О	Л	О	Н	Е	З
	Ж	И	В	Н	И	Й

					Ш	У	М	А	Н
	П	О	Л	Ь	Щ	А
Ф	О	Р	Т	Е	П	І	А	Н	О
П	О	Л	О	Н	Е	З
	Ж	И	В	Н	И	Й

Blog

I обгруниування актуальності проекту

Содержание

					Ш	У	М	А	Н
	П	О	Л	Ь	Щ	А
Ф	О	Р	Т	Е	П	І	А	Н	О
П	О	Л	О	Н	Е	З
	Ж	И	В	Н	И	Й