Програма правової освіти населення Полтавської області на 2011 2012 роки загальні засади
| Вид материала | Документы |
- Про стан виконання Програми правової освіти населення області в 2010 році, 772.4kb.
- Про роботу Головного та територіальних управлінь юстиції з питань правової освіти населення, 279.42kb.
- Про роботу Головного та територіальних управлінь юстиції з питань правової освіти населення, 268.23kb.
- До проекту Програми Перелік завдань І заходів Програми правової освіти населення Запорізької, 290.41kb.
- Програма зайнятості населення м. Авдіївки на 2012-2013 роки загальні положення, 629.6kb.
- Провести районний конкурс творчих робіт учнів 9-10-11-х класів закладів освіти району, 50.12kb.
- Програма сприяння розвитку сфери побутового обслуговування населення Коломацького району, 1419.47kb.
- Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в Київській області на 2011-2012, 1119.68kb.
- Програма зайнятості населення м. Чернігова на 2012 2013 роки Загальні положення, 540.37kb.
- Програма зайнятості населення Білогірського району на 2012-2014 роки, 552.61kb.
Порядок та підстави для зупинення
виконавчого провадження
На особливу увагу в ході здійснення виконавчого провадження заслуговують обставини, які впливають на процедуру виконання та забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження. Зокрема, це обставини, які зумовлюють відкладення провадження виконавчих дій, встановлення відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення та зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження обов"язок письмового повідомлення державного виконавця протягом трьох робочих днів про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи покладено на сторін виконавчого провадження.
За наявності достатніх підстав для зупинення виконавчого провадження державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 вказаного Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених:
- пунктами 1 і 2 частини першої статті 37 Закону, - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові;
- пунктами 3, 4, 6-10 і 12-14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2-5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин;
- пунктами 5 і 11 частини першої статті 37 Закону, пунктом 1 частини першої статті 38 цього Закону, - до розгляду питання по суті;
- пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").
Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому Законом. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.
Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
Якщо арештоване майно боржника передано для реалізації, зупинення та поновлення виконавчого провадження надсилаються підприємству, установі, організації, які здійснюють таку реалізацію.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження викладені у статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
1. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:
1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;
2) визнання стягувача або боржника недієздатним;
3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;
4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;
6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право;
7) зупинення судом реалізації арештованого майна;
8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
9) запровадження Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, крім рішень щодо виконання зобов'язань, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності банку, у тому числі з виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, завданої життю та здоров'ю працівників банку, а також вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальної допомоги в межах, установлених тимчасовим адміністратором лімітів;
10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;
11) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;
12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;
13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;
15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
2. Виконавче провадження на підставі, передбаченій пунктом 7 частини першої цієї статті, зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, реалізацію якого зупинено судом.
3. Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження може бути зупинено:
1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;
2) у разі прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі;
3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі;
4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини;
5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.
Виконання рішень про стягнення аліментів
Порядок організації виконання рішення суду про стягнення аліментів визначається Законом «України «Про виконавче провадження», зокрема стаття 74 (далі Закон) та Сімейним кодексом України.
Обов'язок сплачувати аліменти виникає у матері, батька, інших членів сім'ї та родичів з обов'язку утримувати дитину, у повнолітніх дочки, сина та інших повнолітніх членів сім'ї та родичів з обов'язків утримувати батьків та інших родичів.
Відповідно до положень статті 191 Сімейного кодексу України Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Що стосується того, що місце проживання боржника невідомо згідно вимог статті 110 Цивільного процесуального кодексу України позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна, за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи), а позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача.
При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець зобов»язаний вживати заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення неупередженого, своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені таким документом. А також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян.
Такими заходами примусового виконання ст.32 Закону передбачено:
- звернення стягнення на майно боржника (грошові кошти та цінності, а також інше належне боржнику майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення),
- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
Виконавчі документи про стягнення аліментів пред»являються на виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи боржника.
При виконанні рішення суду за місцем роботи боржника державним виконавцем виноситься в порядку статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" та направляється до підприємства, установи чи організації, де працює боржник, постанова, в якій головному бухгалтеру, пропонується проводити щомісячні утримання у визначеному розмірі із заробітку боржника після відрахування всіх податків, а також вказується строк, протягом якого необхідно проводити ці утримання. У разі наявності заборгованості по аліментах, державним виконавцем проводиться відповідних розрахунок та головному бухгалтеру також вказується на стягнення цієї заборгованості. Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів або якщо боржник звільнився або змінилась адреса місця роботи власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів на користь стягувачів.
При виконанні рішення суду за місцем проживання боржника статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено здійснення таких виконавчих дій, як: виклики боржника з приводу виконання рішення суду, а у разі неявки без поважних причин застосовувати примусовий привід через органи внутрішніх справ, здійснюються виходи за місцем проживання боржника, тощо.
У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість звернення стягнення на майно боржника.
При цьому, звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.
З метою забезпечення даної норми законодавством надано право державному виконавцю:
- вживати заходів стосовно встановлення майнового стану боржника (шляхом направлення запитів до податкових органів, БТІ, ДАІ, адресного бюро та до інших установ, які реєструють право власності на рухоме та нерухоме майно),
- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку , опечатувати ці приміщення,
- накладається арешт на майно боржника, опечатувати та вилучати його, а також передавати на реалізацію в установленому законом порядку,
- звертатись до суду щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон, та інші.
У разі звернення стягнення на майно боржника, державний виконавець вправі звертати стягнення лише на майно, яке зареєстровано за боржником на праві власності.
За правилами, встановленими законом, державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.
Розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" від 26 лютого 1993 року визначається порядок утримання аліментів з працівників, який провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Зокрема з:
- основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;
- усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;
- грошових і натуральних премій;
- оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові , неробочі та вихідні дні;
- заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;
-одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;
- заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;
- винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;
- винагороди, що виплачується татним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;
- одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;
- допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що становлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;
- доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;
- сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;
- допомоги по безробіттю;
- одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;
- державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам",
- заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;
- стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
- доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;
- усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;
- плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю
- інших видів заробітку.
З членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів має провадитися з сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (включаючи вартість натуральних видач).
З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників утримання аліментів провадиться з сум авторського гонорара і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, - із заробітної плати.
З членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів провадиться з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві ( в тому числі із заробітку у валюті).
З фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, утримання аліментів провадиться після реалізації продукції з власного господарства в кінці року.
З військовослужбовців Збройних Сил України та інших військ, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Утримання аліментів не провадиться з:
1) вихідної допомоги при звільненні сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;
2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
3) допомоги на лікування;
4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;
5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;
6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;
7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;
8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;
9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;
10) одноразової допомоги при народженні дитини;
11) державної допомоги на поховання;
12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
14) допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми;
15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;
16) державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів, а також надбавки на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом, що передбачені Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"
17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 4 років;
18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;
19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
20) щомісячної грошової допомоги у зв'язкуз обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;
21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;
22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.
З військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.
Особи, які працюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті.
У разі відмови особи від добровільної сплати аліментів виконавчий документ надсилається для примусового виконання до спеціалізованого відомства держави, з якою укладено договір про надання правової допомоги.
З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, у разі їх виїзду для постійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду до досягнення дитиною повноліття.
З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.
Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями ( розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так із валюти.
За наявності спору питання про розмір заборгованості з аліментів вирішується за заявою зацікавленої особи судом у порядку, встановленому законом.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Якщо вжитими заходами місце проживання та місце роботи боржника не будуть встановлені, то державний виконавець зобов'язаний порушити перед судом питання про розшук боржника через органи внутрішніх справ. Необґрунтоване пересилання виконавчих листів для оголошення розшуку не допускається. Повернення виконавчого документа стягувачеві в зв'язку з не встановленням місця роботи чи проживання боржника не допускається.
Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається кабінетом Міністрів України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів..
Особи, що виявили бажання сплачувати аліменти добровільно, можуть звернутися до адміністрації за місцем роботи, за місцем отримання пенсії, стипендії тощо з письмовою заявою про утримання з їх заробітку аліментів та передачі їх сятгувачеві. Адміністрація підприємства, установи , організації зобов'язана проводити за такою заявою утримання аліментів у тому самому порядку, як і за виконавчим листом.
Заяви про утримання аліментів, а також про зміну їх розміру або припинення утримання аліментів, що надійшли від осіб, які виявили бажання сплачувати їх добровільно, зберігаються адміністрацією в порядку, установленому для зберігання виконавчих документів, і за втрату такої заяви винна посадова особа несе відповідальність. За невиконання вищезазначених обов'язків на винних посадових осіб може бути накладено штраф згідно із законом. Адміністрація підприємства, установи , організації тощо на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати , пенсії, стипендії та інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі.
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначати розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Стягнення аліментів провадиться із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов'язкових податків. Перерахування їх стягувачем проводиться за рахунок боржника.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.
Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного терміну, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Якщо за рішенням суду з відповідача слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також заборгованість з аліментів за минулий час, то державний виконавець дає вказівку про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.
У випадку, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітної (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Звільнення від сплати аліментів та питання про розмір заборгованості з них вирішується за заявою зацікавленої особи судом у порядку, встановленому чинним законодавством.
Платник аліментів повинен негайно повідомити державному виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також про інші доходи. У разі неповідомлення з неповажної причини зазначених відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому числі й на платника аліментів, може бути накладено штраф згідно зі ст.88 Закону.
При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішення суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
При проведенні виконавчого провадження по стягненню аліментів з інших членів сім'ї та родичів застосовуються вимоги тих же законодавчих актів, що і при загальному стягненні аліментів, але з особливостями, визначеними у главі 22 Сімейного кодексу України.
Ефективність виконання даної категорії виконавчого провадження залежить як від дій державного виконавця так і рівня правосвідомості боржників та дотримання сторонами виконавчого провадження, в першу чергу боржниками, своїх прав і обов»язків.
Загалом сторони виконавчого провадження зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Боржник у виконавчому провадженні зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.