Аналіз кореспондентської мережі банку

Вид материала

АНАЛІЗ РУХУ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ ЗА КОРЕСПОНДЕНТСЬКИМИ РАХУНКАМИ БАНКУ, тис. грн
7.5. Особливості аналізу обмінних операцій
Таблиця 7.14 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ОБМІННИХ ПУНКТІВ, тис. грн
Пункт обміну валют 1 — агент.
Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.
7.6. Аналіз ефективності валютних операцій
Аналіз структури доходів банку

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

АНАЛІЗ РУХУ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ ЗА КОРЕСПОНДЕНТСЬКИМИ РАХУНКАМИ БАНКУ, тис. грн

Банк	Залишок на 01.01.02 р.	Обороти ДТ	Обороти КТ	Залишок на 01.01.03 р.
Банки-резиденти	120 000,00	299 830,00	237 210,00	182 620,00
«А»	1500,00	0,00	0,00	1500,00
«Б»	950,00	250,00	350,00	850,00
«В»	140,00	0,00	0,00	140,00
«Г»	450,00	25 740,00	1580,00	24 610,00
«Д»	349,00	25 860,00	19 850,00	6359,00
«Ж»	116 611,00	247 980,00	215 430,00	149 161,00
Банки-нерезиденти	768 510,00	70 360	58 540,00	780 330,00
«Х»	256 500	0,00	0,00	256 500
«Y»	154 200	12 560	25 100	141 660
«Z»	357 810	57 800	33 440	382 170
Усього оборотів за кор-рахунками	888 510,00	370 190,00	295 750,00	962 950,00

У поточному році банк продовжував розвивати кореспондентську мережу, враховуючи як поточні, так і перспективні запити клієнтів. Як видно з наведених даних, за аналізований період не за всіма рахунками проводилися операції. Так, не було руху коштів на коррахунках у банку «А» та банку «В». Подібне явище є непродуктивним відволіканням коштів з обороту і потребує додаткового аналізу доцільності триманням коштів на цих рахунках. Найбільш активний рух коштів спостерігався за коррахунком банку-резидента «Ж» та банку-нерезидента «Z». Так, дебетові обороти по банку «Ж» становили 247 980 грн, а кредитові обороти — 215 430 грн. Коефіцієнт оборотності коштів за рахунками банку «Ж» становив 1,87 разів.

Аналізуючи розвиток кореспондентської мережі, необхідно простежувати динаміку зростання кількості відкритих клієнтських рахунків в іноземній валюті. При цьому позитивною тенденцією вважається пропорційне зростання як рахунків «ЛОРО», так і рахунків «НОСТРО».

7.5. Особливості аналізу обмінних операцій

Операції купівлі-продажу іноземної валюти є найпоширенішими банківськими операціями. Ці операції здійснюються всіма банками, які мають ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями. Обмінні операції здійснюються банками через власні операційні каси, власні пункти обміну валют та пункти обміну валют, які відкриті на підставі агентських угод. Слід зазначити, що пункти обміну валют — агенти, які мають певні особливості в організації розрахунків.

По-перше, агентська угода укладається банком із суб’єктом підприємницької діяльності, суть якої полягає у наданні банку певних послуг. Операції агентів здійснюються за рахунок коштів банку і обліковуються на балансі банку. Фінансовий результат за цієї категорії обмінних пунктів формується на балансі банку, а розрахунки банку здійснюються за визначеною в агентській угоді формою.

У практиці банку найчастіше сума, що підлягає сплаті агенту, розраховується залежно від показників діяльності (обсяг коштів, оборот коштів, реалізований та нереалізований результат, сплата збору до Пенсійного фонду, заробітна плата касира та інші накладні витрати). Але бувають і інші форми розрахунків, визначені в абсолютній формі. У такому разі перед аналітичною службою банку постає завдання оцінити ефективність використання послуг агента та доцільність установлення певного розміру платежу. Крім того, пункти обміну валют, відкриті на агентських угодах, мають найбільший ступінь ризику для банку з погляду порушень валютного законодавства. Адже за наявності таких порушень штрафні санкції покладаються на банк.

У зв’язку з цим аналіз зазначених операцій необхідно проводити саме у цьому розрізі. Якщо результативність обмінного пункту агента невисока, необхідно зіставити ризики і прийняти рішення щодо подальшої його роботи.

Практично будь-яке управлінське рішення має як позитивні, так і негативні наслідки, і метою управлінської політики має бути впровадження тих заходів, за яких різниця між позитивним і негативним рішеннями була б максимально позитивною у певній сфері діяльності банку.

Головним критерієм управлінських заходів у сфері валюто-обмінних операцій є їх вплив на ефективність, рентабельність, що досягається за рахунок:

оптимізації коштів, що використовуються;
курсової політики.

За результатами аналізу діяльності банку на ринку валютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динаміку прибутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційного аналізу, що реалізується через маркетингові функції.

Розглянемо приклад аналізу роботи обмінних пунктів банку. Припустимо, що 1 і 2-й пункти — агенти, інші — пункти обміну банку. У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значно відрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули на діяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи.

Таблиця 7.14

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ОБМІННИХ ПУНКТІВ, тис. грн

Обмінні пункти	1	2	3	4	5	Усього
1. Обсяг купівлі валюти	10 254 181	30 241 000	31 215 140	4 025 124	4 808 341	80 543 786
2. Обсяг продажу	9 750 420	29 010 020	29 512 040	3 250 420	823 920	72 346 820
3. Реалізований фінансовий результат	390 016,8	1 305 450,9	1 475 602	130 016,8	28 013,28	3 329 099,78
4. Нереалізований фінансовий результат	1242	2154	2075	2578	2702	10751
5. Усього результат	391 258,8	1 307 604,9	1 477 677	132 594,8	30 715,28	3 339 850,78
6. Маржа	0,04	0,045	0,05	0,04	0,034

Пункт обміну валют 1 — агент.

Розташований у великому супермаркеті.

Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти інших банків.

У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього.

Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.

Місце розташування — у спальному районі міста.

Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскільки місце розташування не вигідне.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробити висновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак робота власного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування при однакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, і частка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку, становить меншу питому вагу.

За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пункту обміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, що вплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують.

Фактори, що мають високий вплив на результат валютообмінних операцій банку:

місткість ринку послуг (попит);
сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку);
конкурентна позиція (пропозиція);
динаміка курсів, їх змін, розмір маржі;
адміністративні чинники;
технічна оснащенність;
режим роботи;
рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банкнот, виявлення фальшивок).

Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи з показниками, менеджери банку повинні брати до уваги малоконтрольовані чинники зовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни у соціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись під час моделювання, координації та формування спектра послуг.

7.6. Аналіз ефективності валютних операцій

Завершальним етапом аналізу валютних операцій є оцінка їх ефективності, яка здійснюється через аналіз доходів та витрат банку від операцій з іноземною валютою.

На цьому етапі необхідно визначити, яка частка доходів від операцій в іноземній валюті у загальному обсязі доходів банку та за якими операціями вони отримані. Аналогічні аналітичні процедури здійснюються за витратами від операцій в іноземній валюті. При цьому слід мати на увазі, що доходи та витрати від валютних операцій формуються в національній та іноземній валюті. Відповідно до чинного законодавства банку згідно із власними тарифами дозволяється утримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов’язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції з чеками, що прийняті на інкасо, операції з пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв’язку за користування їхніми послугами.

Ті доходи і витрати, що отримані або нараховані банком в іноземній валюті, відображаються у балансі банку у валюті операції з одночасним перерахуванням їх у національну валюту за офіційним курсом на день здійснення операції. Облік доходів і витрат в іноземній валюті здійснюється за окремими аналітичними рахунками технічного рахунка № 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів», з одночасним їх відображенням на рахунках 6-го класу, що дає можливість аналізувати їх у валюті операції та в еквіваленті за поточним офіційним курсом НБУ.

Розглянемо основні види доходів від валютних операцій:

проценти за наданими кредитами суб’єктам підприємницької діяльності;
проценти за міжбанківськими кредитами та депозитами;
доходи від операцій із цінними паперами;
проценти за кредитними картками;
проценти за овердрафтами;
комісійні доходи від операцій із чеками;
комісійні доходи за переказами фізичних осіб;
комісійні доходи за відкриття та ведення поточних і депозитних рахунків клієнтів;
доходи від операцій купівлі-продажу іноземної валюти;
доходи за агентськими угодами.

Додатково можна визначати питому вагу доходів у розрізі операцій та валют, з тим щоб визначити прибутковість операцій у розрізі валют.

У нашому прикладі загальний обсяг доходів банку у звітному періоді становив 783 669 грн, або 42 відсотки від їх загального обсягу.

З даних табл. 7.15 видно, що найбільшу частку в загальних валютних доходах становлять доходи від торговельних валютних операцій — 77,24 %. Причому серед різних видів валют у цьому напрямі лідирує «євро» — 91,8 %. Другим за значимістю видом валютних операцій, що формують досить істотну частку валютних доходів, є процентні доходи в основному від надання валютних кредитів юридичним особам. Їх частка становить 19,76 % в загальних валютних доходах банку. Інші види операцій з валютою приносять банку незначний дохід, проте їх наявність є обов’язковою умовою залучення клієнтів, які потребують широкого спектра банківських послуг у валюті, і без надання подібних послуг банк не буде конкурентоспроможним на ринку.

Структуру валютних доходів у розрізі видів валют показано в табл. 7.16.

Структура доходів від валютних операцій у розрізі валют показує прибутковість операцій у розрізі валют.

З даних табл. 7.16 видно, що найбільшу частку у доходах від валютних операцій банку становлять операції у доларах США — 63,58 %, у євро — 28,55 %, у російських рублях — 7,84 %. Причому найбільша частка доходів у доларах США припадає на процентні доходи від надання валютних кредитів — 65,60 % (не враховуючи інших доходів). Частка операцій у євро досить вагома в торговельному доході (33,93 %) та в комісійному доході (30,43 %). Істотну частку в процентних доходах становлять доходи від кредитів, наданих у російських рублях, — 22,87 %. При аналізі структури валютних доходів у динаміці проглядається чітка тенденція до збільшення ролі операцій, здійснюваних у євро.

Розрахунок абсолютного приросту та темпу приросту доходів від валютних операцій характеризує тенденції у прибутковості валютних операцій.

Важливим показником ефективності використання валютних коштів банку є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізувати його динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національній валюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного та відносного приросту доходів від валютних операцій:

приріст ресурсної бази;
збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій;
зміни у клієнтській базі;
тарифна політика;
наслідки політичної та економічної ситуації у країні;
зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів;
зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку;
структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів.

Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат за операціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витрати банку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці.

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ДОХОДІВ БАНКУ

Доходи	Усього
	Усього		долари США
	сума	%	сума	%
1. Усього доходів від валютних операцій	536 838,0	100,0	341 339,0	100,0
У тому числі:
від торговельних операцій	414 658,0	77,24	256 218,0	75,06
комісійні доходи	986,0	0,19	508,0	0,15
з них:
від операцій з чеками	72,0	0,01	54,0	0,02
від операцій з переказами	308,0	0,05	140,0	0,04
конверсійні	135,0	0,03	60,0	0,02
дозволи на вивіз валюти	72,0	0,01	30,0	0,01
платіжними картками	124,0	0,02	124,0	0,04
обслуговування юридичних осіб	138,0	0,02	50,0	0,01
інші комісійні	137,0	0,02	50,0	0,01
Процентні доходи:	106 104,0	19,76	69 601,0	20,39
кредити юридичних осіб	92 427,0	17,78	56 480,0	16,55
кредити фізичних осіб БПК	12 580,0	2,34	12 580,0	3,69
овердрафти	192,0	0,04	67,0	0,02
інші процентні	905,0	0,17	474,0	0,14
Інші доходи	15 090,0	2,81	15 012,00	4,40

Blog