Примітки до фінансової звітності

Вид материала

Документы

Содержание Дебіторська заборгованість за операціями з довірчого управління Примітка 1.2 Основи облікової політики та складання звітності Превалювання сутності над формою Нарахування та відповідність доходів і витрат Первісна вартість Амортизована вартість Примітка 1.3 Консолідована фінансова звітність Примітка 1.5 Торгові цінні папери Примітка 1.6 Кредити та заборгованість клієнтів Примітка 1.7 Цінні папери у портфелі банку на продаж Примітка 1.8 Цінні папери у портфелі банку до погашення

Подобный материал:

• 3 примітки до фінансової звітності, 507.84kb.
• Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року n 1706, та відповідно до статті, 576.23kb.
• Товариство з обмеженою відповідальністю, 96.22kb.
• Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність, 1658.75kb.
• І. Загальні положення, 60.53kb.
• Аудиторська фірма, 230.98kb.
• З курсу „Міжнародні стандарти фінансової звітності для студентів Vкурсу спеціальності, 79.58kb.
• Єдрпоу 30116289, 1224.28kb.
• Аудиторська фірма “Фінком-Аудит”, 5292.06kb.
• Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.

За станом на 31.12.2008 року основні економічні показники Банку мають наступні значення:

• норматив адекватності капіталу Н2 - 78,06%;
  
• норматив миттєвої ліквідності Н4 - 678,51%;
  
• норматив поточної ліквідності Н5 – 138,06%
  

У звітному році Банк також продовжував здійснювати операції за рахунками довірчого управління.


Операції довірчого управління банк здійснює відповідно до основних принципів бухгалтерського обліку, зокрема автономності, за яким активи і зобов'язання Банку мають бути відокремлені від активів та зобов'язань довірчого управління. Операції довірчого управління не включаються до балансу Банку, а відображаються за позабалансовими рахунками. Активи, що належать установникам на правах власності та перебувають в довірчому управлінні Банку як управителя, обліковуються за кожним індивідуальним договором про довірче управління та/або за кожним фондом банківського управління в розрізі установників (клієнтів) та об'єктів довірчого управління.

Активи, які прийняті (придбані) управителем у довірче управління, обліковуються Банком за вартістю їх придбання чи виникнення.

Переоцінка активів, які прийняті (придбані) управителем у довірче управління, здійснюється Банком у відповідності з принципами переоцінки, які застосовує Банк для власних активів. Результати переоцінки Банк обліковує за окремими аналітичними позабалансовими рахунками доходів (витрат) від операцій довірчого управління.

У разі припинення дії договору про довірче управління Банк (управитель) згідно з умовами договору повертає установнику (вигодонабувачу) прийняті та/або придбані в довірче управління активи і доходи від управління цими активами за вирахуванням комісійних.


Інформація за операціями довірчого управління за звітний рік:

(тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік	Зміни після дати останньої річної звітності (+;-)
1	Готівкові кошти за операціями довірчого управління	0	0	0
2	Поточні рахунки банку-управителя з довірчого управління	261	10 896	- 10 635
3	Дебіторська заборгованість за операціями з довірчого управління	92 105	33 734	+58 371
4	Цінні папери в довірчому управлінні	0	0	0
5	Банківські метали в довірчому управлінні	0	0	0
6	Інші активи в довірчому управління	0	0	0
7	Витрати за операціями довірчого управління	0	0	0
8	Нараховані доходи за об’єктами довірчого управління	0	0	0
9	Усього за активними рахунками довірчого управління	92 366	44 630	+ 47 736
10	Фонди банківського управління	79 150	44 630	+34 520
11	Рахунки установників	0	0	0
12	Кредиторська заборгованість за операціями довірчого управління	371	0	+371
13	Доходи від операцій довірчого управління	12 845	0	+12 845
14	Усього за пасивними рахунками довірчого управління	92 366	44 630	+ 47 736

Додаткову інформацію про показники діяльності Банку та результати від здійснення операцій надано у звіті „Баланс”, Звіті про фінансові результати, Звіті про власний капітал, Звіті про рух грошових коштів та Примітках до фінансової звітності.


Примітка 1.2 Основи облікової політики та складання звітності


В основу облікової політики банку закладено основоположні принципи обліку, за якими складаються фінансові звіти відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності та міжнародних стандартів фінансового обліку та звітності. Відмінності між обліковою політикою та МСФО зумовлені наявністю відмінностей між нормативно-правовими актами НБУ та МСФО.

Фінансова звітність Банку за 2008 рік ґрунтується на наступних принципах:

Повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;


Своєчасність – операції відображаються в обліку в день їх здійснення ( в день укладення договору), тобто в день виникнення прав (активів) чи зобов’язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за цим договором. У разі виникнення різниці між датою операції та датою розрахунку, такі операції відображаються на позабалансових рахунках Банку;


Превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;


Автономність - активи та зобов'язання Банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників Банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності Банку. Активи - ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов'язання - заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;


Обачність – метод оцінки, відповідно до якого активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;

Фінансовий звіт складається за принципом обачності, із врахуванням невизначеності, яка супроводжує багато подій та операцій, таких як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, вартість активів на продаж, термін використання основних засобів, тощо.

Активи і доходи не повинні бути переоцінені, а зобов’язання та витрати – недооцінені з метою виключення можливості переходу фінансових ризиків до наступних звітних періодів навіть у випадках, коли це може викликати збитки за поточний звітний період.


Безперервність - оцінка активів Банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо Банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;


Нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;


Послідовність - постійне (із року в рік) застосування Банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;


Історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення.


Банк складає фінансову звітність у національній валюті України.

Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, переоцінюються у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.

Одиниці виміру у яких подається звітність зазначаються на формах звітності. Переважно звітність складається у тисячах гривень.

Визнання елементів фінансової звітності - це процес включення об’єкта (статті) у звіт про фінансовий результат та баланс, у разі, якщо об’єкт (стаття) відповідає визначенню одного з елементів (актив, зобов’язання, дохід, витрати) і відповідає критеріям визнання.

Визнання передбачає опис об’єкта і його визначення у вигляді грошової суми та врахування цієї суми у звіті про фінансовий результат та балансі. Їх не визнання не може бути компенсовано розкриттям облікової політики, примітками чи пояснюючими матеріалами.

Критерії визнання:

• існує висока ймовірність отримання чи втрати майбутніх економічних вигод, зв’язаних з об’єктом що відповідає визначенню елемента;
  
• об’єкт має вартість чи оцінку, яка може бути надійно визначена.
  

Необхідною умовою для визнання активів і зобов'язань в балансі є оцінка, тобто можливість визначення грошової суми, в якій елементи балансу мають бути відображені у звітності.

Основні методи оцінки, які використовуються Банком:


Справедлива вартість – це сума, на яку можна обміняти актив або за допомогою якої можна врегулювати зобов’язання під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними непов’язаними сторонами, що діють на добровільних засадах. Справедлива вартість являє собою поточну ціну пропозиції для фінансових активів та ціну попиту для фінансових зобов’язань, що котируються на активному ринку.


Первісна вартість – це сума сплачених грошових коштів або їх еквівалентів або справедлива вартість інших ресурсів, наданих для придбання активу на дату придбання, яка включає витрати на проведення операції. Для зобов’язань – це сума мобілізованих грошових коштів в обмін на такі зобов’язання або сума грошових коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення цих зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності.

Витрати на проведення операції – це витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням, випуском або вибуттям фінансового інструмента. Це витрати, що не були б понесені, якби операція не здійснювалась. Витрати на проведення операції включають виплати та комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам, збори які сплачуються регулюючим органам та біржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрації права власності. Витрати на проведення операцій не включають витрат на фінансування, внутрішніх адміністративних витрат чи витрат на зберігання.


Амортизована вартість – вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання (виникнення), зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної процентної ставки, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Метод ефективної процентної ставки – це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) Ефективна процентна ставка – це ставка, за якою розрахункові майбутні грошові потоки точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту.


Примітка 1.3 Консолідована фінансова звітність


За положеннями Облікової політики Банку, консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність Банку, що відображає його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів з урахуванням дочірніх установ, асоційованих компаній та спільних підприємств як єдиної економічної одиниці.

Дочірніми компаніями є компанії, в яких Банк має безпосередньо або опосередковано, понад половину прав голосу або менше 50% голосів, але має:

• частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50% завдяки договорам з іншими інвесторами;
  
• право визначати фінансову та операційну політику підприємства згідно з установчими документами;
  
• право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії;
  
• право визначального голосу в раді директорів або аналогічному керівному органі компанії
  
• іншим чином має змогу контролювати їхню фінансову та операційну діяльність для отримання економічних вигод.
  

Консолідована фінансова звітність складається з використанням до фінансової звітності дочірніх установ облікової політики Банку для подібних операцій та подій. Виняток становлять небанківські дочірні установи, облікові політики яких, виходячи із специфіки їх економічної діяльності, відрізняються від облікової політики Банку в частині операцій, неподібних до операцій Банку.

Дочірні компанії повністю консолідуються, починаючи з дати фактичної передачі Банку контролю над ними (дата придбання), і консолідація припиняється, починаючи з дати припинення контролю.

Для проведення консолідації фінансова звітність учасників консолідованої групи складається в звичайному порядку, після чого консолідується.

З метою консолідації фінансової звітності Банк отримує від дочірніх установ необхідні дані, відповідальність за достовірність і повноту яких несуть дочірні установи. При цьому, для забезпечення консолідації звітності Банк отримує як індивідуальні звіти учасників групи (які складаються відповідно до чинного законодавства), так і уніфіковані (індивідуальна інформація учасників, яка використовується для консолідації).


Асоційована компанія це компанія, у якій Банк має суттєвий вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством. Суттєвий вплив передбачає, що Банк прямо або через дочірні компанії володіє 20% або більше голосів об’єкта інвестування. Суттєвий вплив є, якщо Банк прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 20% голосів об’єкта інвестування, але виконуються щонайменше дві з таких умов:

• інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;
  
• інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;
  
• здійснюється обмін управлінським персоналом між інвестором (банком) та компанією;
  
• інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну інформацію.
  

Спільне підприємство це договірна угода у відповідності до якої дві і більше сторін здійснюють економічну діяльність за умови спільного контролю за нею. Спільний контроль – зумовлене договором спільне здійснення контролю над економічною діяльністю, яке має місце тільки у випадках, коли прийняття стратегічних питань, фінансової і оперативної політики у відношенні цієї діяльності вимагає одноголосного рішення сторін, що здійснюють спільний контроль.


Банк консолідує асоційовані компанії та спільні підприємства за методом участі в капіталі, за яким частка Банку у прибутку чи збитках цих компаній після інвестування зазначається у звіті про фінансові результати банку.


На протязі 2008 року та станом на 31.12.2008 року Банк не мав дочірніх установ, спільних підприємств та асоційованих компаній.




Примітка 1.4 Первісне визнання фінансових інструментів


Цінні папери в торговому портфелі та похідні фінансові інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати, понесені на здійснення операції.

Підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.

Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Банк зобов’язується поставити фінансовий актив. Усі інші операції із придбання або продажу визнаються на дату розрахунку, при цьому зміна вартості за період між датою прийняття зобов’язань та датою розрахунку не визнається щодо активів, відображених за первісною або амортизованою вартістю; визнається у складі прибутку або збитку щодо торгових цінних паперів, похідних фінансових інструментів та інших фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через фінансовий результат; і визнається у складі капіталу щодо активів, які відносяться до категорії активів для подальшого продажу.

Примітка 1.5 Торгові цінні папери

Цінні папери, які обліковуються в торговому портфелі :

боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що використовуються банком для отримання прибутків у результаті короткотермінових коливань ціни або дилерської маржі та продажу в найближчий час;

будь-які інші цінні папери, що визначаються банком на етапі первісного визнання як такі, щодо яких банк має намір і змогу обліку за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки (крім акцій, які не мають котирувальної ціни на активному ринку і справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити).


В умовах фінансової кризи оскільки цінні папери втратили активний ринок, банкам було надано можливість здійснити одноразове переведення цінних паперів з торгового портфеля та портфеля на продаж в портфель до погашення або віднести їх до категорії кредити та заборгованість клієнтів.

Переведення цінних паперів з торгового портфеля в інші портфелі банку або навпаки з інших портфелів цінних паперів у торговий портфель не допускається.

До торгового портфелю банк відносить цінні папери, які активно обертаються на ринку та мають високий рівень ліквідності.

Цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на операції з придбання визнаються за рахунками витрат під час первісного визнання таких цінних паперів.


Банком не здійснювалися операції з цінними паперами, що підлягають обліку в торговому портфелі цінних паперів.

Примітка 1.6 Кредити та заборгованість клієнтів

В ході звичайної роботи Банк бере на себе зобов’язання, пов’язані з кредитуванням, включаючи зобов’язання з надання кредитів, зобов’язання з андеррайтингу, акредитиви, гарантії та авалювання векселів. Фінансові гарантії являють собою безвідкличні зобов’язання здійснити платежі на користь третіх сторін у випадку невиконання клієнтом його зобов’язань; гарантії мають той самий кредитний ризик, що і кредити.

Якщо умови щодо знецінених фінансових активів переглядаються, збиток від знецінення та балансова вартість активу, умови щодо якого були переглянуті, визначаються із використанням первісної ефективної процентної ставки, яка застосовувалась до моменту перегляду умов.

Збитки від знецінення визнаються у звіті про фінансові результати по мірі їх виникнення у результаті однієї або декількох подій («збиткових подій»), що відбулись після початкового визнання фінансового активу і чинять вплив на суму або строки оціночних грошових потоків, які пов’язані з фінансовим активом або групою фінансових активів, якщо ці збитки можна достовірно оцінити. Якщо Банк визначає відсутність об’єктивних ознак знецінення для окремо оціненого фінансового активу (незалежно від його суттєвості), він відносить цей актив до групи фінансових активів, що мають схожі характеристики кредитного ризику, та здійснює їх колективну оцінку на предмет знецінення. Основними факторами, які враховує Банк при визначенні знецінення фінансового активу, є його прострочений статус та можливість реалізації відповідного забезпечення, за його наявності.

Збитки від знецінення визнаються шляхом створення резерву у сумі, необхідній для зменшення балансової вартості активу до поточної вартості очікуваних грошових потоків (без урахування майбутніх, ще не понесених кредитних збитків), дисконтованих за ефективною процентною ставкою для даного активу. Розрахунок поточної вартості оціночних майбутніх грошових потоків забезпеченого заставою фінансового активу відображає грошові потоки, що можуть виникнути у результаті набуття кредитором права володіння майном боржника за мінусом витрат на отримання та продаж застави, незалежно від ступеня ймовірності набуття кредитором права володіння майном боржника.

Якщо у наступному періоді сума збитку від знецінення активу зменшується і це зменшення може бути об’єктивно віднесене до події, яка відбулась після визнання збитку від знецінення (наприклад, через підвищення кредитного рейтингу дебітора), то визнаний раніше збиток від знецінення сторнується шляхом коригування рахунку резерву. Сума зменшення відображається у звіті про фінансові результати.

Активи, погашення яких неможливе, списуються за рахунок відповідного резерву збитків від знецінення після завершення всіх необхідних процедур для відшкодування активу та після визначення остаточної суми збитку.

Примітка 1.7 Цінні папери у портфелі банку на продаж

Цінні папери в портфелі на продаж – цінні папери, які не належать до торгового портфелю та портфелю до погашення. У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:

боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;

цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;

фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;

інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.


Наміром придбання та утримання цінних паперів у портфелі на продаж є наступний

продаж.

Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції з придбання таких цінних паперів.

Витрати на операції з придбання боргових цінних паперів у портфель на продаж відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) на дату їх придбання.


На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери, що придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у портфелі на продаж, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити.

Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.

Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним, то банк застосовує для визначення справедливої вартості такі методи:

• посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;
  
• аналіз дисконтованих грошових потоків. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, банк використовує ставку дисконту, яка дорівнює діючій нормі прибутковості подібної фінансової інвестиції, що має в основному такі самі умови та характеристики (строк погашення, що залишився; структура потоків грошових коштів; валюта; кредитний рейтинг емітента, процентна ставка);
  
• інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості цінних паперів.
  

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі на продаж, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.

Усі цінні папери, що обліковуються в портфелі банку на продаж, переглядаються на зменшення корисності.

Зменшення корисності визнається на кожну дату балансу, якщо є об'єктивні докази однієї або кількох подій, які мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки за цінними паперами.

Об'єктивними доказами, що свідчать про зменшення корисності цінних паперів, можуть бути відомості про:

• фінансові труднощі емітента;
  
• фактичне розірвання контракту внаслідок невиконання умов договору або прострочення виплати процентів чи основної суми;
  
• високу імовірність банкрутства;
  
• реорганізацію емітента;
  
• зникнення активного ринку для цих цінних паперів через фінансові труднощі емітента;
  
• значне (більше 1%) або тривале( більше 1 року) зменшення справедливої вартості акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком порівняно з їх собівартістю.
  

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) за рахунками обліку цінних паперів в іноземній валюті у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу здійснюється в порядку переоцінки іноземної валюти, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах.

Протягом звітного року портфель цінних паперів Банку на продаж складали депозитні сертифікати НБУ, облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються НБУ, іменні процентні облігації українських банків та суб’єктів господарювання, акції з нефіксованим прибутком.

Нараховані процентні доходи за придбаними цінними паперами в портфелі банку на продаж, амортизація дисконту (премії) відображалися у складі Процентних доходів банку Звіту про фінансові результати банку.

Витрати від зменшення корисності цінних паперів відображалися за рахунками капіталу банку та включені до статі Резервні та інші фонди банку балансу банку.

Примітка 1.8 Цінні папери у портфелі банку до погашення

Цінні папери в портфелі до погашення - боргові цінні папери, щодо яких є намір і змога банку утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу. У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення.

Банк постійно на дату балансу оцінює свій намір та змогу утримувати цінні папери до погашення.

Цінні папери, що утримуються банком до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка.

Цінні папери в портфелі банку до погашення підлягають перегляду на зменшення їх корисності.

Протягом звітного року банк не здійснював придбання цінних паперів у портфель до погашення.