Оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва

Вид материала

1.1.2) Сільськогосподарська продукція
1.1.4) Фіксований сільськогосподарський податок
Глава 3. Торговий патент на право здійснення деяких видів підприємницької діяльності

Подобный материал:

1 2 3 4

Глава 2. Фіксований сільськогосподарський податок

Ця Глава визначає правові засади застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників фіксованим сільськогосподарським податком.

Стаття 1. Визначення термінів

1.1. Терміни, які використовуються у цій Главі, мають таке значення:

1.1.1) Частка сільськогосподарського товаровиробництва – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, у загальній сумі його валового доходу за такий звітний (податковий) рік, яка враховується при визначенні права такого товаровиробника на реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку.

1.1.2) Сільськогосподарська продукція – продукція, що відповідає кодам 01.1 – 01.3 та 05.00.1-05.00.3 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

1.1.3) Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, яка займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, у тому числі рибогосподарське підприємство, яке займається виловом (збиранням), відтворенням, вирощуванням переробкою та реалізацією риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах).

1.1.4) Фіксований сільськогосподарський податок – податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (обов’язкових платежів).

1.2. Інші терміни використовуються у цій Главі у значеннях, визначених цим Кодексом або іншими законами у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку, з урахуванням обмежень, визначених пунктом 2.3 цієї статті, можуть бути зареєстровані сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний (податковий) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Звітний (податковий) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

У цілях частини першої цього пункту для сільськогосподарських товаровиробників, створених протягом попереднього календарного року, під попереднім звітним (податковим) роком розуміється період від дати їх державної реєстрації по 31 грудня такого календарного року.

2.2. Новостворені сільськогосподарські товаровиробники, з урахуванням положень 2.3 цієї статті, можуть бути зареєстровані платниками фіксованого сільськогосподарського податку з дня їх державної реєстрації.

2.3. Не можуть бути зареєстровані платниками фіксованого сільськогосподарського податку:

1) суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні та (або) інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, зареєстровані платниками єдиного податку;

2) суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які є учасниками таких суб`єктів господарювання, але не зареєстровані платниками фіксованого сільськогосподарського податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

3) інкубаторні станції, птахофабрики, відгодівельні комплекси та інші сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на виробництві та переробці продукції тваринництва і птахівництва, у разі якщо у їх власності або у користуванні знаходиться менш як 1000 гектар сільськогосподарських угідь;

4) суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить дохід від реалізації продукції квітково-декоративного рослинництва, декоративних рослин, грибів, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

5) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та (або) реалізації підакцизних товарів;

6) суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Стаття 3. Об’єкт і база оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та (або) земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), які знаходяться у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

3.2. Базою оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є нормативна грошова оцінка площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – нормативна грошова оцінка площі ріллі в Автономній Республіці Крим або по області.

3.3. Нормативна грошова оцінка землі провадиться відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Ставки податку

4.1. Розмір ставок фіксованого сільськогосподарського податку залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках до бази оподаткування):

а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) – 0,15;

б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) – 0,09;

в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) – 0,09;

г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях – 0,03;

ґ) для земель водного фонду – 0,45.

Стаття 5. Порядок нарахування та строки сплати податку

5.1. Базовим податковим (звітним) періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є календарний місяць.

5.2. Платники податку самостійно визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на звітний (поточний) рік у порядку і розмірах, передбачених цією Главою, і подають податкову декларацію до органу державної податкової служби за своїм місцем знаходження до 1 лютого звітного (поточного) року.

5.3. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник податку має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Платники податку, що ліквідуються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення у звітному податковому періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку (для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику).

Сільськогосподарські товаровиробники, створені шляхом злиття, приєднання, перетворення поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, та зареєстровані платниками фіксованого сільськогосподарського податку у рік свого створення надають податкову декларацію органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

5.4. Платники податку у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) подають податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку разом із висновком Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин у попередньому звітному (податковому) році.

До таких платників податку у наступному звітному (податковому) році не застосовується виконання вимоги, згідно якої частка сільськогосподарського товаровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.

5.5. Якщо у звітному періоді у платника фіксованого сільськогосподарського податку змінюється площа сільськогосподарських угідь та (або) земель водного фонду у зв’язку з набуттям на неї права власності або користування, такий платник зобов’язаний:

провести уточнення суми податкових зобов’язань з фіксованого сільськогосподарського податку на період від дати набуття такого права до останнього дня звітного (податкового) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та за місцем розташування земельної ділянки уточнені декларації щодо площі земельної ділянки, а також витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх нормативну грошову оцінку.

5.6. У разі коли платник фіксованого сільськогосподарського податку (орендодавець) здає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду іншому платнику фіксованого сільськогосподарського податку (орендар), то орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до декларації сплати фіксованого сільськогосподарського податку у орендаря, а враховуються у декларації такого податку орендодавця.

5.7. Якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку (орендар) орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду у не платника фіксованого сільськогосподарського податку (орендодавець), орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.

5.8. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

5.9. Платники фіксованого сільськогосподарського податку перераховують протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем базового звітного (податкового) місяця, загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Стаття 6. Облік і звітність платників податку

6.1. Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.

6.2. Доходи платника податку, отримані від операцій з реалізації не сільськогосподарської продукції, та від надання робіт (послуг), обліковуються окремо.

Стаття 7. Особливості оподаткування платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)

7.1. Платники фіксованого сільськогосподарського податку, з урахуванням положень пункту 7.3 цієї статті, не є платниками таких податків і зборів:

а) податок на прибуток підприємств (в частині доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції та за винятком сплати податку з доходів у вигляді дивідендів, процентів і доходів, що отримують нерезиденти з джерел їх походження з України);

б) земельний податок (у частині сільськогосподарських угідь, які є об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком);

в) комунальний податок;

г) збір за спеціальне водокористування;

ґ) плата за торговий патент (у частині плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності).

7.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не передбачені у пункті 7.1 цієї статті, у тому числі внески до державних цільових фондів, сплачуються платниками фіксованого сільськогосподарського податку в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

7.3. Дохід платника фіксованого сільськогосподарського податку, отриманий від операцій з реалізації не сільськогосподарської продукції, та від надання робіт (послуг), оподатковується на загальних підставах.

Стаття 8. Порядок переходу на сплату податку або відмова від його застосування

8.1. Сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників фіксованого сільськогосподарського податку подають:

загальну податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, – до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням;

звітну податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою – до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

податкову декларацію частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний (податковий) рік – до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою Мінагрополітики разом з Державною податковою адміністрацією;

витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх нормативну грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

8.2. Платники податку, що ліквідуються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення у звітному податковому періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок уточнений розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку.

8.3. Сільськогосподарські товаровиробники, зазначені у пункті 2.2 статті 2 цієї Глави, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх державної реєстрації, до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за період від дати їх державної реєстрації до кінця поточного року, для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

8.4. Довідка про надання або підтвердження статусу платника податку видається органом державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку протягом десяти робочих днів після дати подання платником податкового розрахунку.

Стаття 9. Відповідальність платників податку

9.1. У разі коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному (податковому) році на загальних підставах.

9.2. Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання податкових розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до законодавства.

9.3. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснює орган державної податкової служби в установленому законом порядку.

Стаття 10. Прикінцеві положення

Ця глава діє до 31 грудня 2009 року.

Глава 3. Торговий патент на право здійснення деяких видів підприємницької діяльності

Ця Глава визначає правові засади застосування спеціального режиму оподаткування деяких видів підприємницької діяльності.

Стаття 1. Визначення термінів

1.1. Терміни, які використовуються у цій Главі, мають таке значення:

відокремлений підрозділ – підрозділ суб’єкта господарювання, який розташований поза його межами та здійснює всі або частину її функцій, в тому числі пункти продажу товарів та надання послуг, пункти обміну іноземної валюти;

гральний бізнес – діяльність, пов’язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів, проведенням лотерей, крім державних, та розиграшів незалежно від того, чи передбачає така діяльність видачу виграшів, а також форми видачі таких виграшів (грошової або майнової);

окреме гральне місце – гральний автомат, гральний (більярдний) стіл;

незалежні гральні місця – це:

місця одного грального (більярдного) столу, які забезпечують можливість здійснювати декількома гравцями більше ніж одну гру одночасно;

місця одного грального автомату, обладнані окремим моніторами, приймальниками монет, жетонів або купюр, клавіатурами або іншими органами керування таким гральним автоматом, які забезпечує можливість здійснювати декількома гравцями більше ніж одну гру одночасно;

короткотерміновий торговий патент – торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, термін дії якого не перевищує 15 календарних днів;

пільговий торговий патент – торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, під час придбання якого вноситься одноразова плата за весь термін дії такого патенту;

плата за торговий патент – плата за придбання та використання торгового патенту;

платні послуги – діяльність, пов’язана з наданням послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік платних послуг, для на надання необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України;

пункт обміну іноземної валюти – обмінний пункт суб’єкта господарювання, який діє підставі агентських угод з уповноваженим банком, обмінний пункт уповноваженого банку, розташований поза його операційним залом, обмінний пункт іншої кредитно-фінансової установи, яка одержала ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

пункт продажу товарів – це:

магазин, інша торгова точка, які знаходиться в окремому приміщенні, будівлі або їх частині і має торговельний зал для покупців або використовує для торгівлі його частину;

кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка займає окреме приміщення, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

лоток, прилавок, інший вид торгової точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб‘єктам господарювання - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами та/або скрапленим газом;

фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, каф, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт громадського харчування;

оптова база, склад-магазин, інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;

суб’єкт патентування – суб’єкт господарювання (його відокремлений підрозділ), який отримав право на здійснення підприємницької діяльність шляхом придбання торгового патенту;

торгівля готівковими валютними цінностями – продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту;

торговельна діяльність – роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівкові кошти (громадське харчування), інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток;

торговий патент – державне свідоцтво з обмеженим терміном дії, яке видається за плату суб’єкту господарювання (його відокремленому підрозділу) органом державної податкової служби, засвідчує право такого суб’єкта (його відокремленого підрозділу) на здійснення зазначеної у цій Главі підприємницької діяльності та користування яким передбачає регулярне внесення до бюджету плати.

1.2. Інші терміни використовуються у цій Главі у значеннях, визначених цим Кодексом або іншими законами у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Стаття 2. Сфера застосування торгового патенту

2.1. З придбанням торгового патенту здійснюються такі види господарської діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних послуг, за переліком встановленим Кабінетом Міністрів України;

в) операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти;

г) операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.

2.2. З придбанням пільгового торгового патенту здійснюється:

2.2.1. торговельна діяльність суб`єктів господарювання, які:

реалізують інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів;

займаються продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації, одержують пільговий торговий патент на торгівлю такою супутньою продукцією: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя. Дія цієї частини не розповсюджується на торгівлю супутньою продукцією виготовленою з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів;

здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців.

2.2.2. торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів:

насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

сірники.

2.2.3. торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Міністерства транспорту та зв’язку України, і фурнітура до них;

б) періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України, проїзні квитки, зошити;

в) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері культури;

г) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, ветеринарні препарати; термометри та індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);

ґ) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

д) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню по місцю їх проживання для використання у жилих та/або нежилих приміщеннях;

2.3. Без придбання торгового патенту здійснюється торговельна діяльність та діяльність з надання платних послуг таких суб`єктів господарювання:

а) підприємств і організацій військової торгівлі;

б) аптек, що перебувають у державній власності;

в) розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово–виробничих державних підприємств робітничого постачання;

г) фізичних осіб – підприємців, які здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

ґ) фізичних осіб – підприємців, які сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

д) фізичних осіб – підприємців, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

е) фізичних осіб – підприємців, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

є) фізичних осіб – підприємців, які сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

ж) спільна діяльність без створення юридичної особи, суб'єктів господарювання, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах „Українського товариства сліпих” та „Українського товариства глухих”;

з) торговельна діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню;

і) реалізація суб‘єктом господарювання продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;

к) діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки).

л) діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Стаття 3. Порядок придбання торгового патенту

3.1. Торговий патент придбавається суб’єктом господарювання за плату та на підставі заявки, поданої до органу державної податкової служби за місцем його державної реєстрації.

3.2. Заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі відомості:

а) найменування суб‘єкта господарювання;

б) витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб‘єкта господарювання, а у випадках, якщо патент придбавається для відокремленого підрозділу, погодження із органом місцевого самоврядування місцезнаходження такого відокремленого підрозділу;

в) вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

г) найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту;

3.3. Відомості, наведені в поданій суб‘єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналом первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка.

3.4. Одночасно з заявкою на придбання торгового патенту суб‘єкт господарювання подає відповідній державній податковій інспекції розрахунок плати за торговий патент за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України.

3.5. Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

3.6. Торговий патент придбавається суб’єктом господарювання за плату, розмір якої встановлено статтею 4 цієї Глави. Сума коштів, сплачених суб’єктом господарювання під час придбання торгового патенту, враховується у зменшення розміру плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній звітний період його дії (місць, квартал).

3.7. Під час придбання торгових патентів суб`єкти господарювання можуть сплати їх повну вартість за весь термін таких торговий патентів, а для суб`єктів господарювання, що здійснюють торговельну діяльність та діяльність з надання платних послуг (крім короткотермінових торгових патенті), також на наступні за поточним календарні роки, але не більше ніж на три календарні роки. При цьому такі суб`єкти господарювання звільняються від обов’язків додаткового внесення плати за придбання та використання торгового патенту у разі якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується її розмір.

3.8. Торгові патенти обов’язково придбаваються суб’єктами господарювання окремо на кожний його відокремлений підрозділ, який займається торговельною діяльністю, діяльність з надання платних послуг, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями.

3.9. При здійсненні операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу торговий патент придбавається на кожне окреме гральне місце. У разі якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць торговий патент придбавається окремо на кожне з таких незалежних гральних місць.

3.10. Оплата вартості торгового патенту здійснюється:

а) на право торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту – не пізніше ніж за один календарний день до початку здійснення торговельної діяльності;

б) на право здійснення торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання побутових послуг, операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями – щомісячно до 15 числа місяця, який передує наступному звітному місяцю;

в) на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу – щоквартально до 15 числа місяця, який передує наступному звітному кварталу.

Стаття 4. Розмір плати за торговий патент

4.1. Розмір плати за придбання та використання торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування на календарний місяць залежно від місцезнаходження суб’єкта господарювання (його відокремленого підрозділу) та асортиментного переліку товарів (переліку послуг) у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати у таких межах:

а) на території міста Києва і обласних центрів – від 60% до 100% включно;

б) на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів – від 40% до 80 % включно;

в) на території інших населених пунктів – до 30 % включно.

4.2. У разі коли пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортних місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовується плата за придбання торгового патенту, можуть прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 110% мінімальної заробітної плати за календарний місяць. Додаткові доходи, отримувані внаслідок прийняття зазначених рішень, повністю спрямовуються до відповідних місцевих бюджетів.

4.3. Розмір плати за придбання торгового патенту на право здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить три мінімальні заробітні плати на календарний місяць.

4.4. Розмір плати за придбання та використання торгового патенту на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, незалежно від форми видачі виграшу (грошової або майнової) становить (за квартал):

для використання грального автомата – 1050 гривень;

для використання грального столу з кільцем рулетки – 48000 гривень;

для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 36000 гривень за кожний стіл;

для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 1500 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);

для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 450 гривень за кожний стіл для більярду;

для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 1800 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

Стаття 5. Порядок використання торгового патенту

5.1. Оригінал торгового патенту або його нотаріально засвідчена копія повинна бути розміщена:

на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

5.2. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

5.3. У окремих випадках для запобігання ушкодження торгового патенту (вигорання на сонці, псування від затікання дощу, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально завірені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен знаходитись у відповідальної особи суб‘єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов‘язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

5.4. Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємництва або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу. Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу суб'єкта господарювання не дозволяється.

5.5. Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.

Стаття 6. Термін дії торгового патенту

6.1. Термін дії торгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності та торгового патенту на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, становить 12 календарних місяців.

Термін дії короткотермінового торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 календарних днів.

Термін дії торгового патенту на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 8 календарних кварталів.

6.2. У разі невнесення суб’єктом господарювання плати за використання торгового патенту в установлений цією Главою термін дія такого торгового патенту анулюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулось таке порушення.

6.3. Суб‘єкт господарювання, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб‘єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Стаття 7. Порядок внесення плати за торговий патент та її зарахування до бюджету

7.1. Кошти, отримані як плата за придбання та використання торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем державної реєстрації суб‘єкта господарювання, у разі придбання торгових патентів для відокремленого підрозділу – до місцевого бюджету територіальної громади за місцем розташування відокремленого підрозділу, торгівля через пересувну торговельну мережу – за місцем реєстрації суб’єктів господарювання.

7.2. Суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем придбання торгового патенту.

7.3. Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Відповідальність суб’єктів патентування

8.1. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цієї Глави несуть таку відповідальність:

за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті;

за порушення порядку використання торгового патенту сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;

за здійснення операцій, передбачених цією Глави, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту (окрім операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу), сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів господарювання із зазначеним порушенням;

за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених пунктом 2.2 статті 2 цієї Глави, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;

за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

за здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу передбачених цієї Глави, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі річної вартості торгового патенту.

8.2. До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємництва зупиняється.

8.3. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

8.4. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємництва у разі порушення вимог цієї Глави притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

Blog

Оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва