Розділ 3 облік фінансово-розрахункових операцій
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- Книга обліку розрахункових операцій, 18.2kb.
- Книга обліку розрахункових операцій, 175.76kb.
- Назва реферату: Облік грошових засобів І розрахункових операцій Розділ, 449.78kb.
- Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування Облік касових операцій, 136.55kb.
- Методичні вказівки, 498kb.
- В. В. Димченко Методичні вказівки, 671.68kb.
- Назва реферату: Облік касових операцій в журналі№1 Розділ, 308.39kb.
- Назва реферату: Організація обліку поточних зобов’язань Розділ, 488.06kb.
- Які особливості обчислення податку на додану вартість, що виникають при проведенні, 15.23kb.
Таблиця 3.17
| | Типова форма № 386 (бюджет) |
| РАЙОНО Святошинського р-ну м. Києва | Затверджено |
| (назва установи) | Наказом Державного казначейства |
| | України від 27.07.2000 № 68 |
| Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ | 403225 | Код за ДКУД | |
МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 8
за березень 2002 р.
НАКОПИЧУВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ ЗА РОЗРАХУНКАМИ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ
| № з/п | КЕКВ | Номер авансового звіту підзвітної особи | Прізвище, ім’я, по батькові підзвітної особи | Залишок на початок місяця за субрахунком № 362 | Видано під звіт і відшкодовано перевитрат — дебет субрахунка № 362 | |||||
| Дата виникнення заборгованості | Дебет | Кредит | Дата | Кредит субрахунка № 301 | Дата | Кредит субрахунка № 30_ | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 1 | 1140 | 15 | Беляєв О. О. | | | | 5,03 | 150,00 | | |
 2 | 1140 | 16 | Городова В. І. | 27,02 | | 17,43 | 6,03 | 17,43 | | |
| 3 | 1140 | 17 | Шамова В. Н. | | | | 7,03 | 243,98 | | |
| І так далі до кінця | ||||||||||
| Усього | 5769,37 | 1411,20 | | 13 998,30 | | | ||||
 Сума оборотів | ||||||||||
| Кредит субрахунка № 362 | Інші записи | Залишок на кінець місяця за субрахунком № 362 | |||||||||||
| Повернення невикористаних сум авансу | Затверджена сума витрат за авансовим звітом | До дебету субрахунків | Д | Д | Д | Дебет | Кредит | ||||||
| Дата | Дебет субрахунка № 301 | 811 | 23 | 234 | 235 | 113 | | К | К | К | |||
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 12,03 | 4,91 | 145,05 | 145,05 | | | | | | | | | — | — |
| 14,03 | 40,54 | 203,44 | 203,44 | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | |
| (розлінування через 16 пунктів) | |||||||||||||
| | 987,13 | 13 993,37 | 12 261,78 | | 60,79 | 119,00 | 564,61 | | | | | 6411,20 | 2048,10 |
| за меморіальним ордером | |||||||||||||
Виконавець: ________ _______ _______________ Перевірив: __________ ___________ ______________
(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)
Г
оловний бухгалтер: ________ ___________________ «___» ______________ 20 ___ р. Додаток на ________ аркушах(
посада) (ініціали і прізвище)3.6. Облік розрахунків з різними
дебіторами і кредиторами
3.6.1. Облік розрахунків
з відшкодування завданих збитків
Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних
цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).
Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно з цим Порядком розмір збитків Рз визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче за 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору й подається формулою:
(3.1)де Рз — розмір збитків;
Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;
А — амортизаційні відрахування;
Іінф — індекс інфляції;
Азб — розмір акцизного збору.
ПДВ — розмір податку на додану вартість;
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.
Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку в розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані з закупівлею (зберіганням, продажем,
обміном, доставкою, пересиланням і т. ін.) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:
- дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків,
- музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів,
- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків,
- заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009 (доповнення до Порядку № 116, п. 7) обчислюється з застосуванням коефіцієнта:
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством,
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.
Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконується за формулою:
Рз = Нс · K, (3.2)
де Рз — розмір збитків від нестачі одного бланка;
Нс — вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);
K — коефіцієнт.
Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані з заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка № 363 і дебетом рахунка каси.
Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 3.18.
Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передаються судовим чи слідчим органам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях.
Таблиця 3.18
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| За дебетом | За кредитом | |
| Віднесено на винних осіб: | ||
| 1) нестачу готівки в касі в національній валюті | 363 | 301 |
| 2) нестачу готівки в касі в іноземній валюті | 363 | 302, 642 |
| 3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування | 363 | 231—236, 238—239 |
| 4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів; | 401, 131—133 | 104—122 |
| водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету | 363 | 642 |
| 5) нестачу МШП; | 411 | 221 |
| водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету | 363 | 642 |
| Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків | 301 | 363 |
| Проведено утримання з заробітної плати на від- шкодування завданих збитків | 661 | 363 |
| Перераховано до бюджету відповідну суму | 642 | 321,323 |
У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 КЗпП заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.
Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.
Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 КЗпП) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.
Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах .
Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.
3.6.2. Облік розрахунків
за платежами й податками
до бюджету
Згідно з чинним законодавством бюджетні установи й організації є платниками податків та платежів до бюджету.
Оподаткуванню й перерахуванню до бюджету зборів і обов’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ і організацій, перелік яких наведено на рис. 3.10.
Для розрахунків за податками та платежами до бюджету в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок № 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:
- № 641 «Розрахунки за платежами й податками в бюджет»;
- № 642 «Інші розрахунки з бюджетом».
За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету (прибутковий податок, утриманий з фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок із транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів та забруднення навколишнього середовища, виторг від реалізації основних засобів). За дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.
Рис. 3.10. Схема розрахунків бюджетних установ
за податками і платежами до бюджету
Сплата податку на прибуток бюджетними установами й організаціями регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким оподаткуванню підлягають установи й організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.
Такі установи та організації крім бухгалтерського обліку в обов’язковому порядку ведуть податковий облік та сплачують податок на прибуток за ставкою 30 % об’єкта оподаткування господарської діяльності щоквартально, за наростаючим підсумком з початку звітного податкового року.
Об’єктом оподаткування даних установ і організацій є прибуток, який визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.
Операції в бухгалтерському обліку під час нарахування податку на прибуток відображаються за кредитом субрахунка № 641 і дебетом субрахунка № 432; під час сплати до бюджету на перераховану суму податку дебетується субрахунок № 641 і кредитуються субрахунки № 323, 324, 313.
Законом передбачено особливий порядок оподаткування неприбуткових організацій. Критерієм віднесення тієї чи іншої установи або організації до неприбуткової є відповідність її статутних документів вимогам норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи таких організацій повинні мати вичерпний перелік видів діяльності. При цьому в них не повинні зазначатися види діяльності, спрямовані на отримання прибутку. Законом передбачено (п. 7.11) перелік установ та організацій, які в разі дотримання всіх зазначених вимог щодо оформлення статутних документів можуть бути зареєстровані як неприбуткові, та перелік доходів, отриманих неприбутковими організаціями, що звільняються від оподаткування податком на прибуток.
Однак, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець І кварталу наступного за звітним року перевищують 25 % загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, то такі нерозподілені доходи підлягають оподаткуванню.
У разі, коли неприбуткова установа чи організація отримує дохід із джерел інших, ніж визначені Законом (п. 7.11.2—7.11.7), така неприбуткова організація повинна сплачувати податок на прибуток. Оподаткований прибуток у такому разі розраховується як різниця між сумою доходів, отриманих з таких інших джерел, та сумою витрат, пов’язаних з отриманням зазначених доходів, але в межах цих доходів.
Не підлягають оподаткуванню доходи неприбуткових установ, визначених в абзаці «а» п. 7.11.1, зокрема доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ, зареєстрованих як неприбуткові й утримуваних за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на їх утримання й використовуються лише на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їхніми статутами), складеного й затвердженого в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, установлює Кабінет Міністрів України.
При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових установ і організацій податок на прибуток не справляється.
Порядок розрахунку податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 з подальшими змінами та доповненнями.
Зазначеним Законом передбачено що цей податок сплачують ті бюджетні установи, обсяг оподаткованих операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Базу оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначають на підставі їхньої договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг). Податок становить 20 % бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг). Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається:
- дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку чи дата їх оприбуткування в касі;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податковий період — це період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до кошторисних витрат.
Податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Установи й організації, які підпадають під визначення платників податку, зобов’язані зареєструватися як платники податку в органах Державної податкової служби за місцем свого знахо-
дження та вести податковий облік, який передбачає окреме ведення книги обліку з продажу та придбання щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % і звільнених від оподаткування, а також надання податкової накладної на кожну поставку чи продаж товару (робіт, послуг).
Законом передбачено низку операцій, що не є об’єктом оподаткування, а також операції бюджетних установ, що звільняються від оподаткування. Так, згідно з переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.98 № 61, від оподаткування податком на додану вартість звільняються платні послуги з вищої (у межах ліцензованого обсягу прийому), середньої, професійно-технічної освіти, а також платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, затверджені Постановою Кабі-
нету Міністрів України від 05.10.98 № 1802, які мають відповідні ліцензії на надання таких послуг.
При цьому зазначені установи (платники податку), які здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування, не мають права включати до податкового кредиту суми податку, що сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до видатків за рахунок коштів загального чи спеціального фондів. Суми податку, сплачені платником за придбані товари (роботи, послуги), у такому разі відшкодовуються за рахунок відповідних джерел фінансування.
Стосовно права на податковий кредит з інших операцій, які відповідно до Закону оподатковуються податком на додану вартість, зазначені установи мають право на податковий кредит на дату списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу кошторисних витрат лише в тій частині, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Порядок відображення на рахунках обліку розрахунків за ПДВ у разі звільнення від оподаткування та за наявності права на податковий кредит ілюструє табл. 3.19.
Розрахунки з бюджетом за податком на додану вартість доцільно вести на трьох субрахунках другого порядку:
- субрахунку № 641/1— Розрахунки з бюджетом за ПДВ;
- субрахунку № 641/2 — Податковий кредит;
- субрахунку № 641/3 — Податкове зобов’язання.
Нарахування податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства проводиться за кредитом субрахунка № 641/3 та дебетом субрахунка № 811, перерахування суми податку до бюджету відображається за дебетом субрахунка № 641/3 та кредитом субрахунків № 313, 323.
Таблиця 3.19
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПДВ
| Зміст операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | |
| Придбано за рахунок коштів спеціального фонду основні засоби (сума без ПДВ) | 101—109 | 364, 675 |
| Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту | 641 | 364, 675 |
| Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту | 811 | 364, 675 |
| Здійснено видатки за рахунок спеціальних коштів (сума без ПДВ) | 811 | 301, 323, 364, 675 |
| Сума ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту | 641 | 364, 675 |
| Якщо ПДВ не включено до податкового кредиту | 811 | 364, 675 |
Наступними податками до бюджету, що сплачуються, окремими бюджетними установами й організаціями, є податок на землю та плата за оренду державного майна.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами, що видаються до нього. З 1 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України, статтею 206 якого передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 19.09.96, який визначає порядок справляння плати за використання земельних ресурсів, ставки земельного податку, відповідальність платників.
Законом звільнено від сплати земельного податку бюджетні установи й організації, але якщо такі установи здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їхні частини іншим суб’єктам підприємницької діяльності, то вони сплачують податок на загальних підставах. Ставки земельного податку встановлюються залежно від грошової оцінки землі.
Основним Законом, який регулює організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, а також питання справляння до бюджету плати за оренду державного майна, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92. Методику розрахунку орендної плати та порядок її використання для об’єктів, що перебувають у державній власності, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якою платники податків сплачують до Державного бюджету України плату за оренду нерухомого майна в розмірі 30 % суми орендної плати.
Операції з обліку земельного податку та плати за оренду відображаються такими бухгалтерськими проведеннями:
- на суму нарахованого земельного податку та платежу за оренду дебетується рахунок № 80 та кредитується субрахунок № 641;
- у разі перерахування коштів дебетується субрахунок № 641 та кредитуються рахунки № 31, 32.
Згідно з нормами Закону від 11.12.91 № 1963 «Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» із подальшими змінами та доповненнями до платників зазначеного податку віднесено й бюджетні установи та організації, які мають зареєстровані транспортні засоби. Звільнено від оподаткування лише навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджету, за умови використання транспортних засобів з метою вивчення матеріально-технічної частини, тобто отримання практичних навичок управління транспортними засобами.
Сума податку, який справляється з власників транспортних засобів, залежить від типу транспортного засобу, об’єму двигуна та ставки, визначеної з коду транспортного засобу. Під час розрахунку податку враховуються ті транспортні засоби, які за даними бухгалтерського обліку перебували на балансі підприємства станом на 1 січня поточного року. Розрахунок податку проводиться один раз на рік і подається до податкової інспекції до 1 березня наступного за звітним роком, сплачується щоквартально рівними частинами.
Операції з нарахування податку обліковуються за дебетом рахунка № 80 та кредитом субрахунка № 641.
Перерахування податку до бюджету проводиться за дебетом субрахунка № 641 та кредитом субрахунків з обліку грошових рахунків на реєстраційних і поточних рахунках.
Крім податку з транспортних засобів, бюджетні установи сплачують до бюджету збір за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними й пересувними джерелами забруднення, розрахунок і порядок сплати якого регулюється Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою Наказом Мінекобезпеки України від 19.07.99. Суму збору платники обчислюють самостійно щокварталу на підставі затверджених лімітів, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди.
На суму нарахованого збору робиться запис:
Дебет рахунка № 80 Кредит субрахунка № 641
Порядок нарахування та сплати інших податків і платежів розглядається у відповідних розділах посібника.
Операції з обліку розрахунків за платежами і податками до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах.
Аналітичний облік за субрахунками № 641, 642 ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках ф. № 292а або в машинограмі «Відомість обліку фінансово-розрахункових операцій».
Відповідно до бюджетної класифікації видатків суми загальнообов’язкових платежів та податків до бюджету (крім податку з транспортних засобів та прибуткового податку) відображаються за кодом економічної класифікації видатків № 1139. Податок з транспортних засобів відображається за кодом 1135.
3.6.3. Облік розрахунків з іншими
дебіторами і кредиторами
Для обліку розрахунків бюджетних установ та організацій за придбані матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги за поданими рахунками (крім розрахунків у порядку планових платежів), розрахунками за борговими зобов’язаннями і претензіями, переданими на вирішення арбітражного суду, витрачання спонсорських і благодійних внесків, гуманітарної допомоги, проведення видатків за коштами, що надійшли як субвенції іншого рівня, а також розрахунків зі студентами й учнями навчальних закладів за користування гуртожитком, плату за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації в навчальних закладах професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладах призначено активний субрахунок № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та пасивний субрахунок № 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Поділ субрахунків у плані рахунків має умовний характер, і кожна установа визначає його самостійно на підставі переважності дебетового чи кредитового залишку.
У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матеріальні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріальних цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться за дебетом субрахунка № 364. Одержання матеріальних цінностей, оплачених раніше, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому, відносяться до кредиту субрахунка № 364.
У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, проводиться бухгалтерський запис до кредиту субрахунка № 675, у разі перерахування коштів проводяться записи за дебетом субрахунка № 675.
Отже, за дебетом субрахунка № 364 проводиться запис на збільшення дебіторської заборгованості, за кредитом — погашення. Відповідно за кредитом субрахунка № 675 проводиться збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом — її зменшення.
Найтиповіші операції з обліку розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами наведено в табл. 3.20.
Таблиця 3.20
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ ТА КРЕДИТОРАМИ
| Зміст операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | |
| Перераховано постачальникам згідно з поданими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги: | | |
| попередньою оплатою | 364 | 321, 323, 324 |
| після надходження матеріальних цінностей | 675 | 321, 323, 324 |
| Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ): | | |
| що сплачені попередньою оплатою рахунків | 231—239 | 364 |
| що сплачені після отримання матеріалів і продуктів харчування | 231—239 | 675 |
| Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду | 801, 802 | 364, 675 |
| Нараховано плати за користування гуртожитком | 364 | 711 |
| Списано на видатки установи послуги зв’язку | 801, 811 | 364 |
| Надійшло до каси як плата за навчання | 301 | 364 |
| Придбано талони на бензин | 331 | 364, 675 |
| Надійшло на реєстраційний рахунок установи як попередня плата від орендарів за оренду приміщення | 323 | 675 |
З огляду на те, що доходи й витрати бюджетних установ відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду не завжди відтворює реальну заборгованість установи.
Наприклад, у вищих навчальних закладах плата за навчання нараховується залежно від умов контракту (за весь період навчання, за рік, посеместрово, щомісячно) і відображається бухгалтерським проведенням за дебетом субрахунка № 364
та кредитом субрахунка № 711. Надходження оплати може проводиться частково або сплачуватися в кінці семестру. У разі нарахування плати за навчання за весь період або посеместрово несплачену студентами плату за навчання не можна
приєднувати до реальної дебіторської заборгованості уста-
нови, оскільки послуги навчальним закладом ще повністю
не надані.
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами суміщається в накопичувальних відомостях відповідно ф. № 408 — меморіальний ордер № 4 та меморіальний ордер № 6 (табл. 3.21, 3.22) за допомогою позиційного способу записів. Відомості складаються окремо за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків. Операції за розрахунками, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремих меморіальних ордерах. Залишок на кінець місяця за субрахунками складається як загальний, так і за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків.
Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання в гуртожитках і користування постільними речами ведеться в оборотній відомості ф. № 285.
У балансі сальдо за субрахунками № 364 та № 675 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове — у пасиві.
З метою забезпечення контролю за станом кредиторської заборгованості бюджетних установ та вдосконалення механізму управління залишками бюджетних коштів з 1 січня 2001 року Наказом Державного казначейства України № 103 впроваджено Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету, згідно з яким уся кредиторська заборгованість устано-
ви на звітну дату підлягає реєстрації в органах Державного
казначейства.