Місто Банк" керується Конституцією України, Законом України "
| Вид материала | Закон |
| 1.13 «Основні засоби» 1.15 « Податок на прибуток» |
- Ключник Наталії Іванівни перед колективом та громадськістю Пархомівський дошкільний, 157.96kb.
- Реферат на тему: Загальна характеристика правової природи Національного банку України, 75.36kb.
- Звіт про виконання плану діяльності Зміївської районної державної адміністрації, 2252.73kb.
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 199.02kb.
- Відомості забезпечити вирішення завдань щодо консолідації суспільства, підтримання, 68.64kb.
- Ро місцеві державні адміністрації та іншими Законами України, актами Президента України,, 1519.77kb.
- Ро місцеві державні адміністрації та іншими Законами України, актами Президента України,, 3607.97kb.
- Додаткова інформація щодо фінансової звітності кб тов «місто банк» за 2008 рік, 894.98kb.
- Загальна інформація про діяльність ат «златобанк» у 2011 році, 3643.91kb.
- Управління підзвітне та підконтрольне голові облдержадміністрації та Міністерству освіти, 149.32kb.
1.13 «Основні засоби»
Фінансовій облік основних засобів провадився у 2007 році згідно вимог «Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України», затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 480 від 20.12.2005 зі змінами та доповненнями.
Основні засоби оприбутковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати по їх придбанню.
Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.
Порядок та норми нарахування і обліку амортизації основних засобів регламентується внутрішнім «Положенням про бухгалтерський облік основних засобів та нематеріальних активів КБ ТОВ «Місто Банк» (далі – Положення).
Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом за наступними строками корисного використання:
| 1. | Споруди | 75 років |
| 2. | Капітальний ремонт орендованих приміщень | За строком оренди |
| 3. | Обчислювана техніка, принтери, лічильно-грошова техніка, копіювальні апарати, факс-модеми та т.п., в тому числі: | від 2 до 5 років |
| | Платіжні термінали | 5 років |
| | Банкомати | 5 років |
| 4. | Офісні меблі: | |
| | столи, шафи, шкіряні крісла та т.п. | 10 років |
| | стільці та крісла з пластику типу “ІСО” та “Престиж” | 2 роки |
| | крісла (шкірозамінник) | 5 років |
| 5. | Офісне обладнання: | |
| | сейфи металеві | 15 років |
| | сейфи пістолетні | 5 років |
| 6. | Охоронно-тривожна сигналізація та система пожежної безпеки, система кондиціонування | від 5 до 7 років |
| 7. | Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього | 7 років |
| 8. | Телефонні апарати та обладнання, у тому числі стільникові | 2 роки |
| 9. | Побутова техніка: холодильники, пилососи, автомагнітоли, мікрохвильова піч та т.п. | від 2 до 5 років |
| 10. | Офісні прилади: | від 2 до 5 років |
| | Електродрилі | 2 роки |
| | Електрорадіатори | 2 роки |
| | інші офісні прилади | від 2 до 5 років |
| 11. | Офісний інвентар: | від 2 до 5 років |
| | покриття для підлоги | 2 роки |
| | інший офісний інвентар | від 2 до 5 років |
Протягом звітного року Банк не змінював метод та норми амортизації основних засобів.
Переоцінку основних засобів потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
Переоцінка групи основних засобів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
На виконання рішення Загальних зборів учасників КБ ТОВ «Місто Банк» від 28.05.2007 (протокол № 48) та наказу Голови Правління № 087-ДСК від 15.08.2007, у грудні 2007 року було проведено інвентаризацію та переоцінку основних засобів І групи (нерухомого майна). Незалежну оцінку майна провело Приватне підприємство «Оціночна компанія «Гобсек» (код за ЕДРПОУ 26210462). За даними оціночної компанії справедлива вартість нерухомих об’єктів склала:
- Приміщення Одеської філії банку за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський,13 - 6 427 тис. грн.;
- Приміщення Центрального відділення Київської філії банку за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 47 - 1 797 тис. грн.;
- Приміщення для Київської філії банку за адресою:м. Київ, провулок Несторовський, 6 - 54 752 тис. грн.;
- Приміщення Дніпропетровської філії банку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 13а - 11 525 тис. грн.;
- Приміщення Алчевської філії банку за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 49 - 3 043 тис. грн.;
- Приміщення Краматорського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 26 - 808 тис. грн.;
- Приміщення Маріупольського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Будівельників, 75 на суму 2 254 тис. грн..
Сума дооцінки основних засобів склала 34182 тис. грн.. Відстрочені податки з прибутку (відстрочені податкові зобов’язання, відстрочений податковий актив), які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів не були відображені у бухгалтерському обліку. Проаналізувавши тлумачення Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 «Податки на прибуток» (МСБО 12) та вимоги Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 121, у березні 2008 року банк зробив коригуючі проводки за 2007 рік щодо визнання відстрочених податкових зобов’язань та відстрочених податкових активів. Також, Одеською філією КБ ТОВ «Місто Банк» було виявлено завищення збитків в результаті закриття відділення № 6. Балансова вартість ремонту орендованого приміщення, яка при закритті відділення у звітному році віднесена на негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів, була завищена на 38 тис. грн.. Коригування негативного результату від вибуття нематеріальних активів та основних засобів та відповідно зносу інших необоротних матеріальних активів було також проведено річними коригуючими проводками.
Під час проведення переоцінки основних засобів накопичена амортизація, згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року № 480 (зі змінами та доповненнями, (далі – «Інструкція № 480»)), вираховувалась з первісної вартості об‘єкта основних засобів, а отримана балансова вартість переоцінювалась до його справедливої вартості, яка наведена вище. За цим методом переоцінена вартість об‘єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Цей метод «Інструкцією № 480» рекомендовано при переоцінці будівель та споруд.
Таким чином, загальна сума дооцінки основних засобів склала 34182 тис. грн. та відображена за кредитом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Відстрочені податкові зобов’язання, які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів склали 8535 тис. грн. та були відображені річними коригуючими проводками за дебетом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Таким чином, результат переоцінки основних засобів склав 25647 тис. грн..
На кожну дату балансу визнається зменшення корисності основних засобів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди, а саме:
- протягом періоду експлуатації ринкова вартість активу зменшилася значно більше, ніж це очікувалося, внаслідок плину часу або використання;
- відбулися (або відбудуться найближчим часом) значні зміни у використанні об'єкта, пов'язані з негативним впливом як зовнішніх (технологічні, ринкові, економічні, правові), так і внутрішніх (припинення експлуатації, реструктуризація, ліквідація активу до раніше очікуваної дати тощо) факторів;
- ринкові ставки відсотка або інші ринкові показники прибутковості інвестицій збільшилися і це збільшення, можливо, вплине на ставку дисконту, яка застосовуватиметься під час обчислення вартості використання активу;
- моральне старіння або фізичне пошкодження об'єктів;
- економічна ефективність є (або буде) нижчою, ніж очікувана.
Корисність необоротних активів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування.
У звітному році перегляду терміну корисного використання основних засобів не було.
Банк отримує та надає основні засоби в оперативний лізинг за залишковою вартістю, яка діє на дату складання договору лізингу, а у разі надання об‘єкту в лізинг, який не перебував в експлуатації – за вартістю придбання.
Операції з фінансового лізингу у звітному році Банк не проводив.
Необоротні активи Банку під заставу зобов‘язань не надавалися.
Банком не укладались договори щодо придбання в майбутньому основних засобів.
1.14 «Резерви»
Обов’язкові резерви обліковуються за амортизованою первісною вартістю і являють собою суми обов’язкових резервних активів, що не можуть використовуватися для фінансування повсякденних операцій Банку.
Резервний фонд створюється Банком для забезпечення його зобов'язань і покриття можливих збитків по його операціям в розмірі 25% статутного капіталу. Кошти резервного фонду Банку обліковуються на балансовому рахунку 5021. Фонд формується за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку в розмірі не менш 5% до досягнення резервним фондом передбаченого вище розміру.
Загальні резерви під різні ризики Банком не формувалися.
Банком щомісячно за станом на 1-ше число проводиться ретельна інвентаризація усієї дебіторської заборгованості, розподіл її за групами ризику, визначення сумнівної заборгованості та формування резерву у розмірах, передбачених Положенням про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2002 року N 505 (із змінами).
Формування резерву під дебіторську заборгованість Банк зобов'язаний здійснювати в повному обсязі незалежно від розміру його доходів відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Створення та використання резерву здійснюється на підставі внутрішнього положення «Про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості та порядок списання безнадійної заборгованості», затвердженого рішенням Правління банку (протокол № 05 від 02.02.2006).
Списання дебіторської заборгованості в звітному році за рахунок резерву не було.
Банк здійснює щомісячне (станом на перше число місяця, наступного за звітним) формування та коригування резерву під цінні папери.
На протязі звітного року до набрання чинності “Положенням про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 2007 року № 31 Банк створював резерви під цінні папери, що обліковуються в портфелях Банку 15 і більше днів, у сумі перевищення їх балансової вартості над сумою очікуваного відшкодування, що коригується на фактор ризику емітента. Після набрання чинності вищевказаним Положенням Банк створював резерви під цінні папери, що обліковуються в портфелях Банку на продаж та до погашення:
- за цінними паперами, які оцінювались за справедливою вартістю та за якими визнавався ризик цінного папера, резерв формувався на суму накопиченої за такими цінними паперами уцінки на дату розрахунку резерву;
- за цінними паперами, які оцінювались за собівартістю та за якими визнавався ризик цінного папера, резерв формувався на суму перевищення балансової вартості цінного папера над сумою очікуваного відшкодування з урахуванням поточної ринкової ставки дохідності та ризику цінного папера.
Активи у вигляді цінних паперів, за якими Банк визнає втрату економічної вигоди, вважаються нестандартними. Резерв під цінні папери формується у валюті номіналу цінних паперів.
Банк здійснює перегляд цінних паперів, що відносяться до портфеля на продаж, портфеля до погашення не рідше одного разу на місяць з дати визнання їх на балансі (крім цінних паперів, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком, вкладення в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем, кредитних бюро). За результатами аналізу фінансового стану емітентів, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в розпорядженні Банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку Банк визначає нестандартні цінні папери, під які мають створюватися резерви.
Розрахунок резерву за операціями з цінними паперами здійснюється залежно від їх класифікації до відповідного портфеля та методу визначення балансової вартості.
Розрахунок та формування резерву під цінні папери Банк здійснює щомісяця у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу.
Створення та використання резерву під цінні папери проводиться у відповідності до внутрішнього положення «Про порядок оцінки цінних паперів, розрахунку та формування резерву під операції КБ ТОВ „Місто Банк” з цінними паперами», затвердженого рішенням Правління банку (протокол № 38 від 25.07.2007) та вимог Національного банку України.
Банк формує резерви на всю суму прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, незалежно від фінансового стану боржника (прибуткової або збиткової діяльності).
Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.
Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи Банк здійснює щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного балансу.
1.15 « Податок на прибуток»
Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” за № 335/94-ВР від 28 грудня 1994 (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 28.05.97), прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
В звітному періоді діяла така ж ставка.
Чистий прибуток фінансового звіту розраховується з використанням умов обачності, методу нарахування та відповідності.
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається за правилами оподаткування та нормативними документами податкових органів. За цими правилами сума доходу у фінансовому обліку збільшується з метою оподаткування на суму активного залишку (у разі наявності) за рахунками резервів Банку, а суми витрат у фінансовому обліку зменшуються на суми витрат Банку за рахунок прибутку. Тому сума податку на прибуток у податковому обліку (залишок на балансовому рахунку 7900) може не дорівнювати сумі прибутку, яка визначається як різниця між доходами та витратами у фінансовому обліку.
Різниці між бухгалтерським та податковим обліком приводять до виникнення відмінностей між податковим і обліковим прибутками та зумовлюють потреби відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного, так і наступного періодів.
Різниці між обліковим прибутком (збитком) та податковим прибутком (збитком) можуть бути постійними та тимчасовими.
Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку (збитку), або визнаються з метою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.
Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками - це різниці в часі, які виникають унаслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку.
Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:
- визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;
- здійснити їх поділ на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;
- обрахувати всі відстрочені податкові зобов’язання, визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;
- обрахувати всі відстрочені податкові активи, застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню.
Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи.
Ці тимчасові різниці приводять до виникнення у поточному періоді відстрочених податкових зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком:
- гудвілу, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства;
- первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.
Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з оподаткування в майбутніх періодах у податковому обліку, виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.
Ці різниці приводять у поточному періоді до визнання відстрочених податкових активів.
Банком у 2007 році були визнані відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов‘язання.
Для визнання розміру відстрочених податкових активів була порівняна балансова вартість основних засобів першої групи «Будинки та споруди», які підлягали переоцінці, за даними бухгалтерського обліку з їх балансовою вартістю у податковому обліку. Балансова вартість основних засобів першої групи до переоцінки у бухгалтерському обліку виявилась менша, ніж у податковому на суму 41 тис. грн.. Таким чином, відстрочений податковий актив склав 10 тис. грн..
Балансова вартість основних засобів першої групи за результатами переоцінки у бухгалтерському обліку стала більша ніж у податковому обліку на суму 34141 тис. грн. (тимчасові різниці). Визнані відстрочені податкові зобов’язання за наслідками переоцінки склали 8535 тис. грн..
В балансі банку відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображені розгорнуто за балансовими рахунками 3521 та 3621.
Протягом звітного року у Банка не здійснював фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Тому тимчасові різниці, пов’язані з даними інвестиціями, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не визнані у банка відсутні.
Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена у звітному році не визнавалася.