«Облік розрахунків з формування статутного фонду та активів, власних коштів акціонерного товариства»

Вид материала

Документы

Содержание РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади формування власного капіталу акціонерного товариства Список використаної літератури

Подобный материал:

• Формат опису модуля, 18.54kb.
• План Облік І контроль касових операцій І грошей в касі. Облік створення І використання, 152.62kb.
• Закон України "Про цінні папери І фондову біржу", 37.89kb.
• Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних, 233.33kb.
• Облік статутного капіталу, 42.88kb.
• Аудиторський висновок тов аф «каупервуд» щодо річної фінансової звітності публічного, 66.95kb.
• Ь майном у межах території закритого акціонерного товариства "Львівський ізоляторний, 18.16kb.
• Протокол №1/2010 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства, 1735.19kb.
• Положення про Київську філію публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного, 28.97kb.
• Облік нематеріальних активів облік нематеріальних активів, 423.45kb.

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Бухгалтерський облік»

на тему: «Облік розрахунків з формування статутного фонду та активів, власних коштів акціонерного товариства»


ЗМІСТ


стор.

Вступ

В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасника­ми), і являє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різноманітних матеріаль­них, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли акціонерне това­риство ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підпри­ємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгова­ності, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Функціонування акціонерного підприємства розпочинається з формування статутного фонду. Отже, для його функціонування підприємство повинно володіти статутним фондом. Акціонерні товариства формують статутний фонд шляхом реалізації акцій.

Порядок формування і використання статутного фонду акціонерного підприємства регулюються Законами України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства». Акціонерні товариства формують статутний фонд шляхом реалізації акцій, розподіленим на певну кількість акцій рівної номінальної вартості.

Завданням даної курсової роботи є опис відображення власного капіталу акціонерного підприємства в обліку, характеристика його основних елементів, їх формування, визначення суті та функцій власного капіталу.

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем власного капіталу у створенні та функціонуванні підприємства, його особливим статусом “гаранту” організації бізнесу.

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади формування власного капіталу акціонерного товариства

1.1. Статутний фонд як основа фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства

У відповідності з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (у закритих акціонерних товариствах). Таким чином, у закритих акціонерних товариствах 100 відсотків статутного фонду належать засновникам. Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств зобов’язані викупити 25% всіх акцій, тобто їхня частка в статутному фонді не може бути нижчою за 25%.

На стадії заснування при створенні відкритого акціонерного товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції, тобто стати акціонерами нового підприємства повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися.

Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності розпочинається з формування статутного фонду.

Статутний фонд – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

Порядок і джерела формування статутних фондів залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. В Україні

• результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, відкриттів, промислових зразків, технологій, гудволів, ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій, звітів про науково-дослідницькі роботи і іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  
• землею, водою або іншими природними ресурсами;
  
• будівлями, обладнанням.
  

Вартість об’єктів інтелектуальної власності і інших нематеріальних активів визначається на договірних засадах між власниками підприємств і суб’єктами права власності на ці об’єкти (громадяни, юридичні особи, держава).

Оцінка об’єктів основних засобів, що надходять як внесок у статутний фонд підприємства, здійснюється через визначення їх первісної, відновної та залишкової вартості. Первісна вартість будівель, машин, устаткування, транспортних засобів визначається за даними бухгалтерського обліку, що характеризують витрати на їх придбання, будівництво, виготовлення, доставку, монтаж. Відновна вартість цих об’єктів розраховується на підставі їх первісної вартості та інфляційної індексації. Залишкова вартість кожного об’єкта основних засобів визначається як різниця між відновною вартістю і фактичним зносом даного об’єкта.

Об’єкти основних засобів приймаються на баланс підприємства як внесок до статутного фонду по залишковій вартості.

Вартість оборотних засобів (сировина, матеріали, тощо) приймається на баланс як внесок у статутний фонд підприємства, виходячи з вартості їх придбання. В такому ж порядку оцінюються цінні папери (акції, облігації тощо).

Враховуючи розміри і темпи інфляції, законодавство України допускає збільшення вартості окремих видів високоліквідного майна (автомобілі, будівельні матеріали тощо) до рівня ринкових цін, що склалися на момент формування статутного фонду підприємства.

Згідно з п.п. 4.2.9 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емісійний доход не підлягає оподаткуванню податком на прибуток. У балансі акціонерних товариств емісійний доход відображається по статті «Додатковий капітал» і не підлягає будь-якому використанню, крім випадків реалізації акцій за ціною нижче номінальної вартості.

Сальдо рахунка 46 «Неоплачений капітал» має відповідати сумі заборгованості акціонерів, яка підлягає погашенню у визначений установчими документами строк з урахуванням того, що до дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести не менше ніж 30% від номінальної вартості акцій, а якщо акції розміщаються виключно серед засновників (ЗАТ) - не менше ніж 50% від номінальної вартості акцій. Повну вартість акцій, на яку підписалися акціонери, вони повинні оплатити в строк, визначений установчими документами, але не пізніше року після реєстрації АТ.

Порядок зміни статутного капіталу акціонерного товариства регламентується Законом України «Про господарські товариства», згідно з яким збільшення статутного капіталу акціонерного товариства може бути здійснено шляхом додаткового випуску акцій, обміну акцій на облігації або збільшення номінальної вартості акцій. При додатковому випуску акцій у бухгалтерському обліку роблять такі самі записи, як і при первинній емісії.

При збільшенні номінальної вартості акцій у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» і дебету рахунків по обліку грошових коштів (30 «Каса», 31 «Рахунки в банках») або рахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» (залежно від джерела збільшення — додаткових грошових внесків акціонерів або за рахунок прибутку акціонерного товариства).

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може бути в результаті зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій за рахунок викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання

Таблиця 2.4

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників
2.	Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів

При збільшенні статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції емітента статутний капітал збільшується на загальну вартість облігацій, які обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій має дорівнювати номінальній вартості акцій. Акціонерне товариство також повинно провести реєстрацію випуску акцій. При обміні облігацій на акції збільшується статутний капітал та зменшуються зобов’язання. Позитивна різниця відноситься на доходи від реалізації фінансових інвестицій – субрахунок 741, негативна – на фінансові витрати субрахунок 952.

Таблиця 2.5

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій номінальною вартістю на акції

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом: зменшення вартості акцій; зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Таблиця 2.6

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення номінальної вартості акцій
2.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості при їх викупі
3.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості (акції анульовано)

ПРИКЛАД. Для формування статутного капіталу акціонерним товариством було випущено 3000 акцій номінальною вартістю 50 грн. Продажна вартість акцій склала 55 грн. за акцію.

Таблиця 2.8

Формування статутного капіталу акціонерного товариства

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Відображено статутний капітал акціонерного товариства, виходячи з номінальної вартості випущених акцій
2.	Відображено емісійний дохід

Різниця між продажною вартістю емітованих акціонерним товариством акцій та їх номінальною вартістю (у нашому прикладі 15 000 грн.) і являє собою емісійний дохід такого акціонерного товариства.

В подальшому акціонерне товариство може викуповувати свої акції з метою перепродажу або анулювання. Накопичений товариством емісійний дохід може бути джерелом:

• для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю акцій, у випадку якщо ціна, за якою акції були викуплені, перевищує ціну акцій, за якою вони потім були продані;
  
• для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю анульованих акцій, у випадку якщо ціна акцій, за якою вони були викуплені, перевищує номінальну вартість анульованих акцій.
  

В балансі акціонерного товариства залишок суми невикористаного емісійного доходу, тобто кредитове сальдо по рахунку 421 відображається по статті “Додатково вкладений капітал”.

На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший внесений засновниками товариства (крім акціонерного) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

Для узагальнення інформації про вилучений капітал товариства Планом рахунків передбачено рахунок 45 “Вилучений капітал”.

По дебету рахунку 45 відображають фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у своїх акціонерів, по кредиту – вартість анульованих або перепроданих акцій.

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

ПРИКЛАД. Акціонерне товариство викупило 300 акцій номінальною вартістю 120 грн. за акцію.

Таблиця 2.13

Продаж акцій акціонерним товариством

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Викуплено 300 акцій за викупною вартістю 120 грн. за акцію

У подальшому викуплені акціонерним товариством акції можуть бути:

- анульовані;

- перепродані.

ПРИКЛАД. Акціонерним товариством було анульовано 100 акцій на суму 10000 грн.

Таблиця 2.14

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Відображено зменшення статутного капіталу акціонерного товариства на номінальну вартість викуплених акцій (100х100 = 1000)
2.	Різницю між викупною і номінальною вартістю анульованих акцій віднесено у зменшення емісійного доходу (100х(120-100) = 200)

У випадку, коли емісійного доходу не вистачає для “покриття” перевищення викупної вартості акцій над номінальною, використовують прибуток звітного періоду. При цьому здійснюють запис Дт 443 Кт 451.

Висновки

Підсумовуючи курсову роботу, можна зробити такі висновки, що власний капітал є невід’ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства. Він визначається як різниця між його активами та зобов’язаннями.

Власний капітал виконує такі функції: самостійності і влади; відповідальності і захисту прав кредиторів; довгострокового кредитування; фінансування ризику;кредитоспроможності; компенсації понесених збитків; розподілу доходів і активів.

Складовими власного капіталу є: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий капітал; резервний капітал; вилучений капітал; неоплачений капітал, нерозподілені прибутки (непокриті збитки); цільові надходження; забезпечення майбутніх витрат; страхові резерви.

Вказані елементи найшли своє відображення на рахунках IV класу, який має назву “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”:

Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності розпочинається з формування статутного фонду.

Статутний фонд – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання.

Порядок і джерела формування статутного фондів залежать від типу підприємства і форми власності.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // Урядовий кур’єр. - 2007. - 17 січня. - С. 5-13.
   
2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV // Там само. -2000. - 15 вересня. - С. 5-12.
   
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ­міськбуд»» від 20 квітня 2000 р. № 1694-ІІІ // Там само. -2000. - 18 травня. - С. 8.
   
4. Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства» від 4 жовтня 2001 р. № 2747-ІІІ // Там само. - 2001. - 31 жовтня. - С. 2.
   
5. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Галицькі контракти.- 2006. - № 42.- С. 40-50.
   
6. Закон України «Про державну таємницю» від 10 вересня 1999 р. № 1079-ХІV // Урядовий кур’єр. -2006. -24 листопада. - С. 1-11.
   
7. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // Там само. - 2001.- 25 квітня. -С. 1-13.
   
8. Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р. № 723/97- Ст. 68.
   
9. Закон України «Про Національний банк- 1 липня. - С. 1-9.
   
10. Бабченко Т.Н. Учет внешнеэкономической деятельности. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 201 с.
    
11. Бухгалтерський облік і прийняття рішень: Навч. посібник. / За ред. П.С. Смоленюка. – Хмельницький: НВП „Евріка” ТОВ, 2001. – 380 с.
    
12. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спец. „Облік і аудит” / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 6-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2005. – 756 с.
    
13. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі: Практ. посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840 с.
    
14. Голубович А.Д., Кулагин М.В. Валютные операции в коммерческих банках. – М.: АО „Менатеп–Информ”, 2004. – 250 с.
    
15. Ключников С.В., Мездриков Ю.В. Учетно-аналитическое обеспечение совместной деятельности / Под ред. В.И. Бариленко. – Саратов: СГСЭУ, 2003. – 154 с.
    
16. Мікерін Г.І Бухгалтерский учет и финансовый анализ. – СПб.: Литера-Плюс, 2004. – 272 с.
    
17. Паршина Є.А. Финансовая отчетность. – М.: Омега-Л, 2001. – 354 с.