Г. П. Переведенцева Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв
Вид материала | Документы |
- І. В. Голіков Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв, 27.77kb.
- Міністерство освіти та науки України Національний університет кораблебудування імені, 545.38kb.
- Н.Є. Терьошкіна Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв шляхи активізації, 28.19kb.
- Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв аналіз заробітної плати,, 36.8kb.
- Національний університет кораблебудування,, 29.31kb.
- О. В. Лапчук Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Проблеми обліку, 28.98kb.
- Т. А. Бурова,О. О. Батаріна Національний університет кораблебудування,, 26.97kb.
- Національний університет кораблебудування ім адм, 27.26kb.
- Національний університет кораблебудування ім адм, 27.9kb.
- Національний університет кораблебудування,, 29.46kb.
УДК 657.05
Г.П. Переведенцева
Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ВИТРАТ
ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
ТА СТАТТЯМИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ
Метою обліку собівартості є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних ресурсів і грошових коштів. Для досягнення цієї мети витрати, що формують собівартість продукції, мають бути згруповані за певними ознаками. П(С)БО 16 передбачає застосування таких видів групувань витрат, що складають виробничу собівартість продукції, за: видами продукції (робіт, послуг); способом віднесення до конкретного об’єкта витрат; ступенем залежності від об’єму виробництва; економічним змістом; відношенням до виробничого процесу.
Відповідно до цього групування, аналітичний облік виробничих витрат суб’єкта господарської діяльності ведеться за такими напрямами: за видами виробництв; за статтями калькуляції; за елементами витрат.
За економічним змістом витрати групуються за економічними елементами і статтями калькуляції.
Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за економічними елементами, застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, в розрізі яких обчислюється собівартість продукції суб’єкта господарської діяльності. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат та їх зв'язок з технологічним процесом підприємства. Встановлення переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції віднесене до компетенції підприємства і має бути регламентоване його обліковою політикою.
У групуванні витрат за статтями, прямі витрати, як правило, поділяються за елементами, а непрямі утворюють комплексні статті, що відрізняються за їх функціональним призначенням у виробничому процесі.
На сьогодні зростає потреба товаровиробників в інформації про витрати на виготовлення виробів та їх реалізацію, не викривлених в результаті розподілу непрямих витрат. Таку інформацію у вигляді даних про калькулювання собівартості продукції на основі змінних витрат надає система управлінського обліку директ-костинг.
Основні ознаки директ-костингу: враховуючи те, що собівартість калькулюється лише на основі змінних виробничих витрат, решта витрат постійних виробничих і невиробничих покривається за рахунок загального доходу (виручки) від реалізації підприємств; фінансовий і управлінський облік інтегровані; в системі директ-костинг здійснення калькулювання визначається маржинальний дохід.
Система директ-костинг має наступні переваги перед системою повного розподілу витрат: дані про собівартість, обсяг, прибутки необхідні для цілей планування прибутку завжди можна отримати із поточної звітності; при зміні залишків запасів, прибуток за певний період не змінюється під впливом постійних накладних витрат; звіти про витрати підприємства і доходи, складені за системою директ-костинг, в більшій мірі відповідають інтересам керівництва, ніж ті, які складені за системою повного розподілу витрат; підкреслюється вплив постійних витрат на прибуток, оскільки загальна сума цих витрат за період відображається у звіті про доходи.
За допомогою системи обліку директ-костингу можна детально вивчити залежність між обсягом виробництва, витратами, маржинальним доходом та прибутком суб’єкта господарської діяльності. Вона акцентує увагу на формах залежності витрат від обсягу виробництва чи завантаження виробничих потужностей; дозволяє виявити вироби з більшою рентабельністю; забезпечує отримання інформації, яка дозволяє швидко переорієнтувати виробництво у відповідь на зміни умов ринку. Дана система забезпечує керівництво фірми інформацією про можливість використання у конкурентній боротьбі такого прийому, як демпінг (продаж товару за свідомо зниженими цінами), який пов'язаний з встановленням ціни по нижній межі – собівартості стосовно змінних витрат.