Міністерство охорони здоров'я україни наказ №286

Вид материала

Стандарти діагностики та лікування хвороб, які передаються статевим шляхом
2. Обстеження донорів та осіб, що виявили бажання здати кров
3. Заходи при виявлені осіб з позитивними імунологічними реакціями та таких, відносно яких є підстави запідозрити у них наявніст
ЖУРНАЛ Обліку осіб, які відсторонені від крово/плазмоздачі з причини клінічної підозри на сифіліс
ЖУРНАЛ Обліку донорів, у яких виявлені позитивні, слабопозитивні та сумнівні серологічні реакції при обстеженні на сифіліс

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

СТАНДАРТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

№ п№ п/п	Нозологічна форма	Шифр МКХ- 10	Перелік Діагностичних обстежень	Обсяг лікувальних заходів	Критерії якості	Середня тривалість лікування, дні
11	2	3	4	5	6	7
11.	Ранній сифіліс Первинний сифіліс статевих органів, анальної області, іншої локалізації	А51.0 А51.1 А51.2	Загальні аналізи крові та сечі Біохімічне дослід- ження кров дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ Аналіз мазка на ГН, ТР Дослідження на бліду трепонему Аналіз калу на яйця гельмінтів (далі я/г).	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси.	Клінічне видужання. Нормалі-зація показни-ків серологічних дослід-жень.	12 З 14 Д 14-18 А
2 2.	Вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок (сифілітична алопеція, лейкодерма)	А51.3 L99.8	1. Загальні аналізи крові та сечі 2. Біохімічне дослідження крові 3. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 4. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 5. Аналіз мазка на ГН, ТР. 6. Дослідження на бліду трепонему. 7. Аналіз калу на я/г.	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологіч- них дослід-жень.	14-18 З 16-21 Д 21-28 А
3 3.	Інші форми вторинного сифілісу (менінгіт, іридоцикліт, окулопатія, міозит, періостит, враження тазових органів у жінок, лімфаденопатія) Ранній сифіліс латентний Ранній сифіліс неуточнений	А51.4 G01 H22.0 H55.8 M63.0 M90.1 N74.2 A51.5 A51.9	1. Загальніаналізи крові та сечі 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз мазка на ГН, ТР. 5. Аналіз калу на я/г. 6. Консультації невропатолога, офтальмолога, інших фахівців. 7. Дослідження спиномозкової рідини. 8. Біохімічне. дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В; 5. Аутогемоте- рапія; 6. АУФОК.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологіч-них дослід-жень.	16-18 З 18-21 Д 21-30 А
34.	Пізній сифіліс Сифіліс серцево-судинної системи (перикардит, аортальна недостатність, легенева недостатність, ендокардит, міокардит, церебральний артеріїт, аневризма аорти, аортит)	А52 А52.0 І39.0 І39.1 І39.3 І39.8 І41.0 І68.1 І79.0 І79.1	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2.дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1/2 типів. 3.Дослідження сироватки крові на наявність антитіл (IgM та/або IgG) до збудника сифілісу Treponema pallidum методом ІФА. 4.Аналіз мазка на ГН, ТР. 5. Аналіз калу на я/г. 6.Консультації .невропатолога, кардіолога. 7. Дослідження спиномозкової рідини. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В; 5. Аутогемотерапія; 6. АУФОК; 7. Серцево-судинні препарати.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологічних дослід-жень.	28-36 З 28-42 Д
55.	Симптоматичний нейросифіліс (пізній: менінгіт енцефаліт полінейропатія атрофія зорового нерву ретробульбарний неврит неврит слухового нерва артропатія Шарко Безсимптомний нейросифіліс Неуточнений нейросифіліс Кісток та суглобів	А51.1 G01 G05.0G63.0H48.0H48.1H49.0M14.6 А52.2 А52.3	1. Аналізи крові та сечі. 2. Аналізи крові на СНІД. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз мазка на ГН, ТР. 5. Аналіз калу на я/г. 6.Консультації .невропатолога, офтальмолога, інших фахівців. 7. Дослідження спиномозкової рідини. 8.Рентгенологічне дослідження. 9. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномоду-лятори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В; 5. Аутогемо-терапія; 6. АУФОК; 7. Неврологічні препарати.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологічних дослід-жень.	28-36 З 28-42 Д
66.	Інші симптоми пізнього сифілісу (епісклерит, хоріоретиніт, перитоніт, бурсит) сифіліс легенів, печінки, м’язів, синовіальний, кісток. Пізній прихований сифіліс Пізній неуточнений сифіліс	А52.7 H19.0 H32.0 K67.2 M73.1 J99.8 K77.0 M63.0 M90.2 A52.8 A52.9	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз мазка на ГН, ТР. 5. Аналіз калу на я/г. 6. Консультації необхідних фахівців. 7. Рентгенологічні дослідження. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В; 5. Аутогемо-терапія; 6. АУФОК; 7. Симптоматична терапія.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показ-ників серо-логічних дослід-жень.	28-36 З 28-42 Д
47.	Інші та неуточнені форми сифілісу Латентний сифіліс неуточнений ранній або пізній Сифіліс неуточнений	А53 А53.0 А53.9	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз мазка на ГН, ТР. 5. Аналіз калу на я/г. 6. Біохімічне. дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномодуля-тори; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Вітаміни групи В; 5. Аутогемо-терапія.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показ-ників серо-логічних дослід-жень.	28-40 Д 28-34 З
58.	Ранній вроджений сифіліс Ранній вроджений сифіліс симтоматичний Ранній вроджений сифіліс прихованний Ранній вроджений сифіліс неуточнений	А50 А50.0 А50.1 А50.2	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз калу на я/г. 5. Консультації невропатолога, педіатра, офтальмолога. 7. Рентгенологічні дослідження. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 3. Вітаміни групи В.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологіч-них дослід-жень.	14-21 З 14-28 Д
99.	Пізня вроджена офтальмопатія Пізній вроджений нейросифіліс Інші форми пізнього вродженого сифілісу з симптомами (тріада Гетчінсона) Пізній вроджений латентний сифіліс Пізній вроджений неуточнений сифіліс Вроджений неуточнений сифіліс	А50.3 А50.4 А50.5 А50.6 А50.7 А50.9	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів. 3. Аналіз крові РВ, ІФА, РІФ. 4. Аналіз калу на я/г. 5. Консультації невропатолога, педіатра, офтальмолога. 6. ЕКГ. 7. Дослідження спиномозкової рідини. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 3. Вітаміни групи В; 4. Аутогемо-терапія; 5. АУФОК.	Клінічне видужан-ня. Нормалі-зація показни-ків серологі-чних дослід-жень.	21-28 З 21-35 Д
610.	Гонококова інфекція (гостра, хронічна, ускладнена, дитяча) Гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту без абсцедування періуретральних або придаткових залоз	А54	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Дослідженння секрету передміхурової залози. 6. Мазок на гарднерелу. 7. Засів на міко- та уреаплазму. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Сульфаніл-аміди; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Місцеве лікування; 5. Консультації необхідних фахівців.	Клінічне видужан-ня.	1-3 З 3-7 Д 1-10 А
111.	Гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту з абсцесом періуретральних або придаткових залоз Гонококовий тазоперитоніт та інші гонококові сечостатеві інфекції Гонококова інфекція ока (кон’юктивіт, іридоцикліт) Гонококова інфекція кістково-м’язової системи (артрит, синовіїт, тендосеновіїт, бурсит, остеомієліт) Гонококовий фарингіт Гонококова інфекція аноректальної області Інші гонококові інфекції Гонококова інфекція неуточнена	А54.1 А54.2 А54.3 Н13.1 Н22. А54.4 М01.3 М68.0 М73.0 М90.0 А54.5 А54.6 А54.8 А54.9	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Дослідженння секрету передміхурової залози. 6. Мазок на гарднерелу. 7. Засів на міко- та уреаплазму. 8. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Сульфаніл-аміди; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Місцеве лікування; 5. Консультації необхідних фахівців.	Клінічне видужан-ня.	7-14 З 10-16 Д 10-21 А
1 12.	Захворювання, що передаються статевим шляхом, спричинені хламідіями. (кон’юктивіт) Хламідійні інфекції нижнього відділу сечостатевого тракту (уретрит, цистит, цервіцит, вульвовагініт) Хламідійні інфекції тазових та інших сечостатевих органів (епідидиміт, орхіт) Запальне враження тазових органів у жінок Хламідійна інфекція сечостатевого тракту неуточнена Хламідійна інфекція аноректальної області Хламідійний фарингіт Хламідійна інфекція, що передається статевим шляхом іншої локалізації	А56 Р39. А56.0 А56.1 N51.1 N74.4 A56.2 A56.3 A56.4 A56.8	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. Біохімічне дослідження крові. 3. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 4. Аналіз крові РВ. 5. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 6. Дослідженння секрету передміхурової залози. 7. Визначення антигену Chl. trachomatis методом ІФА. 8.Визначення антитіл (IgG) до Chl. Tracho-matis, Chl. psittaki, Chl. Pneumoniae методом ІФА. 9.Визначення антигену Chl.trachomatis методом РІФ.	1. Антибіотики; 2. Сульфаніл-аміди; 3. Препарати, що стимулюють метаболічні процеси; 4. Місцеве лікування; 5. Вітаміни групи В; 6. Аутогемо-терапія; 7. АУФОК; 8.Консультації необхідних фахівців; 9. Симптома-тична терапія.	Клінічне видужан-ня.	18-23 З 18-28 Д 18-45 А
813.	Трихомоніаз Урогенітальний трихомоніаз Трихомоніаз інших локалізацій Трихомоніаз неуточнений	А59 А59.0 А59.8 А59.9	1. Аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Виявлення найпростіших 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Препарати для лікування прото-зойних інфекцій; 2. Вітаміни групи В; 3. Аутогемо-терапія; 4. АУФОК; 5. Імуномоду-лятори; 6. Інстіляції.	Клінічне видужан-ня.	5-10 Д 3-7 З 1-14 А
914.	Аногенітальна герпетична вірусна інфекція Герпетична вірусна інфекція генітальна та урогенітальна Герпетична вірусна інфекція навколоанальної області та прямої кишки Герпетична вірусна інфекція навколоанальної області неуточнена	А60 А60.0 А60.1 А60.9	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Виявлення вірусспецифічного антигену вірусу простого герпесу (РПГА, РІФ). 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Антивірусні препарати; 2. Вітаміни групи В; 3. Аутогемо-терапія; 4. АУФОК; 5. Імуномоду-лятори; 6. Інстіляції; 7.Хімічні де-структивні методи; 8.Лазеротерапія; 9.Кріотерапія.	Клінічне видужан-ня.	14-16 З 14-18 Д 1-10 А
115.	Контагіозний молюск	ВО8.1	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5.Виявлення вірусспе-цифічного антигену вірусу простого герпесу (РПГА, РІФ). 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Антивірусні препарати; 2. Вітаміни групи В; 3. Аутогемо-терапія; 4. АУФОК; 5. Імуномоду-лятори; 6. Антибіотики; 7. Хімічні деструктивні методи.	Клінічне видужан-ня.	1-5 Д 1-7 А
116.	Аногенітальні бородавки (венеричні)	А63.0	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3.Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5.Виявлення вірусспе-цифічного антигену вірусу простого герпесу (РПГА, РІФ). 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Антивірусні препарати 2. Вітаміни групи В 3. Аутогемо-терапія 4. АУФОК 5. Імуномодуля-тори 6. Кріотерапія.	Клінічне видужан-ня.	1-7 Д 1-10 А
117.	Захворювання, що передаються статевим шляхом неуточнені (мікоплазмоз, уреаплазмоз)	А64	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3.Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5.Бактеріологічний засів на мікоплазми та уреаплазми. 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Імуномодулятори; 3.Сульфаніламі-ди; 4. АУФОК; 5. Вітаміни групи В; 6. Інстіляції.	Клінічне видужан-ня.	7-14 З 10-18 Д 14-18 А
118.	Бактеріальний вагіноз (гарднерельоз)		1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3.Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5.Виявлення найпростіших. 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Препарати для лікування протозойних інфекцій; 2. Вітаміни групи В; 3. Антибіотики; 4. АУФОК; 5. Імуномоду-лятори; 6. Інстіляції.	Клінічне видужан-ня.	7-14 З 10-16 Д 10-18 А
19.	Хвороба Рейтера	М02.3	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Дослідження секрету передміхурової залози. 6. Мазок на гарднерелу. 7. Засів на міко- та уреаплазму. 8. РГ, ПІФ, РНІФ на хламідії. 9. ПЛР на хламідії. 10. УЗД органів малого тазу. 11. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Сульфаніламі-ди; 3. АУФОК; 4. Вітаміни групи В; 5. Препарати,що стимулюють метаболічні процеси; 6. Місцеве лікування; 7. Аутогемотера-пія; 8. Консультації необхідних фахівців; 9. Симптоматична терапія.	Клінічне видужан-ня.	18-28 З 18-35 Д
120.	Неспецифічні та негонококові уретрити	N34.1	1. Загальні аналізи крові та сечі. 2. дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. 3. Аналіз крові РВ. 4. Бактеріоскопія та бактеріологічне дослід-ження на ГН і ТР. 5. Бактеріологічний засів на патогенну мікрофлору. 6. Біохімічне дослідження крові.	1. Антибіотики; 2. Сульфаніламі-ди; 3. АУФОК; 4. Вітаміни групи В; 5. Імуномодуля-тори; 6. Інстіляції.	Клінічне видужан-ня.	7-12 З 10-16 Д 10-16 А

Умовні скорочення:

РВ – реакція Васермана, ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, ГН – гонокок, ЕКГ – електрокардіограма, ІФА – імуноферментний аналіз, ПІФ – пряма флюорісценція, РІТ – реакція імобілізації трепонем, РІФ – реакція імунофлюоресценції, ТР – трихомонада, УЗД – ультразвукове дослідження, А – амбулаторне лікування, З – загальне лікування, Д - денний стаціонар, КСР - клініко-серологічні реакції.

Затверджено

Наказ МОЗ України

від__________№______

Інструкція

з профілактики трансфузійного сифілісу в роботі станцій, відділень переливання крові та шкірно-венерологічних диспансерів, лікувально-профілактичних закладів

Протягом останніх років в Україні в десятки разів зросла захворюваність на сифіліс. В окремих регіонах зберігається стійка тенденція до подальшого погіршення епідемічної ситуації, реєструються випадки вродженого сифілісу та набутого сифілісу серед дітей та підлітків, зростає відсоток пізніх та латентних форм сифілісу.

Несприятлива епідемічна ситуація з венеричних хвороб серед населення України, висока питома вага випадків самолікування, лікування зазначених захворювань поза межами спеціалізованих закладів, значна кількість прихованих форм даних захворювань, а також інтенсивна міграція населення потребують зміни підходів до організації профілактичної роботи щодо боротьби з росповсюдженням інфекцій, зокрема сифілісу, що передається трансфузійним шляхом. Необхідність організаційної перебудови роботи служби крові та дерматовенерологічної служби з питань профілактики трансфузійного сифілісу зумовлена рекомендаціями ВООЗ, підписанням Україною міжнародних угод з прав людини.

Профілактика трансфузійного сифілісу повинна складатися з поетапного здійснення наступних заходів:

1. Інформування донорів перед крово- або плазмоздачею про відповідальність (адміністративну та кримінальну) про приховування захворювання на сифіліс або раніше перенесеного захворювання на сифіліс.

2. Ретельне клініко-імунологічне обстеження донорів перед кожною крово/плазмоздачею.

3. Відбракування крові або її компонентів, заготовлених від донорів, у яких спостерігається позитивна або сумнівна імунологічна реакція на сифіліс.

4. Реалізація територіальними органами охорони здоровя та лікувально-профілактичними закладами комплексних планів з боротьби з розповсюдженням трансфузійного сифілісу.

НА ЗАКЛАДИ СЛУЖБИ КРОВІ ПОКЛАДЕНО ОБОВЯЗКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАСТУПНИХ ЗАХОДІВ:

1. Відбір донорів

1.1. До виконання донорських функцій допускаються особи, які зобовязані пред′явити паспорт або документ, що засвідчує особу та місце її проживання.

1.2. Перед кожною крово/плазмоздачею необхідно провести передтестове консультування з особою, яка виявила бажання здати кров або плазму.

1.3. Особа, яка виявила бажання здати кров/плазму, попереджується про те, що наявність у неї сифілісу та інших захворювань, що можуть передаватися трансфузійним шляхом, є протипоказанням для виконання донорських функцій.

Необхідно отримати підпис зазначеної особи у формах медичної документації ф405у, ф406у та ф407у.

Особу, яка виявила бажання здати кров/плазму, необхідно поінформувати щодо відповідальності за приховування відомостей про наявні або перенесені захворювання на сифіліс та інші хвороби, що можуть передаватися трансфузійним шляхом, а також поінформувати її, що виконання донорських функцій можливе щонайменше через добу після вживання алкогольних напоїв, психотропних лікарських засобів, їжі, яка містить значну кількість жирів та гострих приправ.

2. Обстеження донорів та осіб, що виявили бажання здати кров:

2.1. Обстеження здійснюється перед кожною крово/плазмоздачею лікарем-дерматовенерологом.

2.2. Перед кожною крово/плазмоздачею лікар-дерматовенеролог повинен провести співбесіду з метою виявлення в анамнезі перенесеного сифілісу раніше або на даний момент та проведеного превентивного лікування з приводу статевого контакту з особою, хворою на сифіліс.

2.3. При здійсненні обєктивного обстеження лікар-дерматовенеролог зобовязаний:

- ретельно оглянути всі шкірні покриви та видимі слизові оболонки;

- вивчити візуально та пальпаторно стан кісткової системи та лімфовузлів;

- врахувати можливість наявності не лише активних проявів сифілісу, а й ознак, що можуть свідчити про сифіліс в минулому, у тому числі вроджений сифіліс, для якого характерні рубці, дистрофії, зміни зубів, кісток, вкорочення мізинця тощо.

2.4. Лабораторне обстеження донорської крові.

Для технічного виконання робіт з постановки відповідних реакцій залучаються лаборанти зі спеціальною освітою. Оцінка та підпис результатів аналізів є виключно компетенцією завідуючого лабораторією або лікаря-лаборанта.

Обстеження донорської крові на сифіліс проводиться методом імуноферментного аналізу.

При отриманні негативних результатів кров може використовуватися для приготування компонентів і препаратів крові.

У разі отримання позитивних результатів проводиться повторне тестування сироватки крові згідно з інструкцією до тест-системи, яка при цьому використовується.

У разі підтвердження аналізу як позитивного, еритроцитарна маса, отримана від цього донора, знищується, а плазма заморожується та зберігається до отримання відповіді з дерматовенерологічного закладу.

При отриманні з дерматовенерологічного закладу результатів, які підтверджують наявність сифілісу, плазма крові даної особи знищується як абсолютний брак, а донор реєструється у картотеці і відсторонюється від виконання донорських функцій назавжди.

У разі непідтвердження сифілісу дерматовенерологічним закладом плазма може використовуватися для приготування препаратів крові, результат імуноферментного аналізу оцінюється як хибно-позитивний, а донор в майбутньому допускається до кровоздач.

В лабораторії повинен бути журнал обліку донорів з позитивними, слабопозитивними та сумнівними результатами імунологічних досліджень.

2.5. У дерматовенерологічному закладі для підтвердження чи спростування позитивного результату імуноферментного аналізу обов′язково проводять обстеження донора за методом імобілізації трепонем або методом імунофлюоресценції.

3. Заходи при виявлені осіб з позитивними імунологічними реакціями та таких, відносно яких є підстави запідозрити у них наявність захворювання на сифіліс:

3.1. При виявленні особи з підозрою на наявність клінічного сифілісу інформація про неї з детальним викладенням реєструється у відповідному журналі (додаток 1).

3.2. Особі пропонують звернутися в спеціалізований медичний заклад для подальшого обстеження та лікування, а також персонально попереджають про відповідальність за розповсюдження венеричних хвороб.

3.3. При позитивних результатах імунологічного обстеження крові у особи інформація щодо неї протягом доби письмово передається до територіального дерматовенерологічного закладу.

3.4. Лікар дерматовенерологічного закладу служби крові повинен постійно заповнювати журнал обліку донорів з позитивними результатами імунологічного обстеження (додаток 2).

3.5. Кров та плазма від донорів з позитивними результатами обстеження на сифіліс є абсолютним браком.

3.6. Дані про донорів з позитивним результатом обстеження заносяться до Національного і регіонального реєстрів донорів як дані про осіб, яким відмовлено в виконанні донорських функцій.

На дерматовенерологічні заклади покладаються наступні обовязки:

1. Контроль за проведенням заходів щодо профілактики трансфузійного сифілісу на території обслуговування диспансеру (відділення, кабінету), їх організаційно-методичне забезпечення.

2. Виявлення серед хворих на венеричні захворювання (зокрема, на сифіліс) шляхом збирання детального анамнезу осіб, які є донорами крові та її компонентів (***). Результати опитування заносяться до первинного медичного документу.

*** - при захворюванні на первинний сифіліс потрібно зясувати, чи не був хворий донором за останні 6 місяців. При захворюванні на вторинний, рецидивний, ранній прихований та на пізні форми сифілісу потрібно зясувати, чи не був хворий донором за останні 2 роки.

3. Попередження хворих на сифіліс про те, що донорами крові та її компонентів, тканин і органів вони не можуть бути протягом життя. Попередження оформляється документально з підписом хворого.

4. Проведення розшуку, обстеження, а при потребі, і лікування донорів та інших осіб, що направлені закладами служби крові.

5. Обстеження донорів з позитивними імунологічними реакціями на сифіліс здійснюється шляхом спільного використання серологічних, імунологічних реакцій та при застосуванні реакції імобілізації трепонем та реакції імунофлюоресценції двічі з інтервалом у 1 місяць.

6. Надання допомоги закладам служби крові при обстеженні донорів перед здачею крові при масовій заготівлі крові або у випадках, коли проведення огляду осіб, що виявили бажання здати кров, в закладах служби.

7. Оперативного розшуку, притягнення до обстеження реципієнтів гемотрансфузійних середовищ, якщо встановлено, що дані середовища заготовлені від хворих або від осіб, які раніше хворіли на сифіліс.

8. Превентивного лікування реципієнтів гемотрансфузійних середовищ відповідно до “Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом”,

*** Превентивне лікування реціпієнта, якому було перелито кров хворого на сифіліс, проводиться за однією з методик, рекомендованих для первинного серопозитивного (вторинного свіжого) сифілісу, якщо з моменту трансфузії пройшло не більше, ніж 2 місяці.

Рекомендовано також дворазове введення екстенциліну, ретарпену по 2400000 ОД з інтервалом в 1 тиждень.

Якщо термін після переливання крові хворих на сифіліс складає від 3 до 6 місяців, то реціпієнту проводиться клініко-серологічний контроль з інтервалом 2 місяці.

Якщо після переливання крові пройшло понад 6 місяців, то проводиться одноразове клініко-серологічне обстеження.

ЖУРНАЛ

Обліку осіб, які відсторонені від крово/плазмоздачі з причини клінічної підозри на сифіліс

№ з/п	Да-та	ПІП, рік народ- ження	Адреса	Місце роботи	Причина відсто- ронення	Дата направ- лення на обстеження в дермато- венеро-логічний заклад	Дата пись-мового повідомлення дерматове-нерологічного закладу	Кінце-вий Резуль-тат обсте- ження

ЖУРНАЛ

Обліку донорів, у яких виявлені позитивні, слабопозитивні та сумнівні серологічні реакції при обстеженні на сифіліс,

клінічної підозри на сифіліс

№ з/п	Да-та	ПІП, рік народження	Адреса	Місце роботи	Резуль- тати ІФА	Відмітка про бракуван-ня крові чи її компо-нентів	Дата письмо- вого повідом- лення дермато- венерологічного закладу	Кінце- вий резуль-тат обсте- ження

Затверджено

Наказ МОЗ України

від __________ № ____

Blog

Міністерство охорони здоров'я україни наказ №286