Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя Сефаника
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни прикарпатський національний університет імені василя, 1200.58kb.
- Міністерство освіти І науки україни прикарпатський національний університет імені василя, 199.67kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 28.03kb.
- Міністерство освіти І науки України Прикарпатський Університет ім. Василя Стефаника, 76.17kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Прикарпатський національний університет імені василя стефаника на правах рукопису, 1535.36kb.
- Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені, 118.6kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Кость історія української журналістики, 4185.92kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Дещо з філософської афористики.
Афоризм (з грецьк. – визначення, вислів) – короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним.
В розділ увійшли висловлювання цілої плеяди визначних мислителів Давньої Греції – Аристотеля, Геракліта, Платона, Демокріта, що стверджували головним авторитетом людський розум і непохитну впевненість в тому, що все у світі можна пізнати шляхом системи логічних доведень.
Представлені також висловлювання давньоримських філософів і письменників – Цицерона, Сенеки, Горація, Ювенала. Вони відрізняються глибокою життєвою мудрістю. Вчать доброчинності і високій моральності в діяннях і вчинках людей.
Могутній політ думки, розквіт культури і мистецтва, що характерні для епохи Відродження (термін запроваджений італійським художником і истецтвознавцем, першим біографом великого Леонардо да Вінчі Джордано Вазарі, XVI ст.), знайшли своє відображення у висловлюваннях Д. Бруно, Леонардо да Вінчі, У. Шекспіра та ін. В них прославляються необмежені можливості людини, утверджуються гармонія і краса творчої особистоті і оточуючої дійсності. Пізнє Відродження цікаве тим, що саме в цей час з’являються творці афоризмів. Найвідоміші з них – французькі моралісти Франсуа де Ларошфуко і Жан де Лабрюйєр.
В епоху Просвітництва видатним майстром афоризмів був німецький письменник і вчений Георг Кристоф Ліхтенберг. В його думках, побудованих, як правило, на парадоксах*, озвучувалася різка опозиція до існуючих на той час суспільних норм і порядків.
Важливо, щоб студент не тільки захоплювався мудрістю попередників і сучасників, але і порівнював їх з власними почуттями і уявленнями про життя. Допомогти людині, особливо молодій, стати більш розумним, сильним, добрим, великодушним, переконати її в необхідності слугувати високій меті та ідеалам, керуватися у всьому мірою високої моралі і відповідальності, прагнути як до особистого щастя, так і завжди піклуватися про щастя інших – таким є призначення цього розділу.
Примітка:
*Тут: парадокс (від грецьк. несподіваний, дивний) – думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.
Всесвіт. Світ. Природа.
Природу премагають, лиш підкоряючись її законам.
Ф.Бекон.
Природа не визнає жартів; вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди строга; вона завжди права; помилки та заблуджения виходять від людей.
Й.-В. Гьоте.
Світ чудовий, і поза ним немає спасіння.
А.Камю.
Природа так про все потурбувалась, що усюди ти знаходиш, чому повчитися.
Леонардо да Вінчі.
В природі немає нічого некорисного.
М.Монтень.
Природа ніколи не дурить нас; це ми самі ошукуємось.
Ж.Ж. Руссо.
Світ жалюгідний лише для жалюгідної людини, світ порожній лише для порожньої людини.
Л.-А. Фойєрбах.
Твори природи довершеніші за твори мистецтва.
Цицерон.
Природа не терпить неточностей і не вибачає помилок.
Р. Емерсон.
Час.
Істинно великою є та людина, яка спромоглася оволодіти своїм часом.
Гесіод.
Людина, що наважилася розтринькати хоча б одну годину свого часу, ще не доросла до того, щоб розуміти всю вартість життя.
Ч. Дарвін.
Жодного дня не ухилятися від своєї мети – ось засіб подовжити час, і при цьому дуже правильний засіб, хоча користуватися ним і нелегко.
Г.К. Ліхтенберг.
Ніщо не є більш обтяжливим для мудрої людини і ніщо не завдає їй більшого клопоту, ніж необхідність витрачати на дурнички і некорисні речі більше часу, ніж вони на те заслуговують.
Платон.
Як часто буває в нещасливу годину, добре рішення приймається тоді, коли час вже втрачений.
Тацит.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
Л. Костенко.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений
Г.С. Сковорода.
Що швидко запалюється, те раптово гасне.
Г.С. Сковорода.
Життя.
Істина, свобода і доброчинність – ось єдине, заради чого треба любити життя.
Вольтер.
Бути у світі і нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
М.В. Гоголь.
Життя нічого не дарує без важелезної праці і хвилювань.
Горацій.
Якщо ти дорожиш своїм життям, пам’ятай, що і інші не менш дорожать своїм.
Єврипід.
Без відчаю в житті немає і любові до життя.
А. Камю.
Життя людей, що віддані лише насолоді без розсудку і без моральності, не має жодної вартості.
І. Кант.
Життя – це те, що люди найбільш за все прагнуть зберегти і найменш за все бережуть.
Ж. Лабрюйєр.
Тільки з користю прожите життя є довгим.
Леонардо да Вінчі.
Життя само по собі – ні благо, ні зло: воно містить і благо, і зло, дивлячись на те, на що ви самі перетворили його.
М.Монтень.
Погано живуть ті, хто все життя лише збираються жити.
Публій Сір.
Жити – це значить дихати, це значить діяти. Не та людина найбільше жила, яка може налічити більше років, а та, хто найбільше відчувала життя.
Ж.-Ж.Руссо.
Життя не розвага і не свято; життя – важке заняття.
Д.Сантаяна.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
Г.С. Сковорода.
Поки ми відкладаємо життя, воно минає.
Сенека.
Ставати з перебігом часу молодшим – ось істинне мистецтво життя.
Е. Тельман.
Життю короткому, але чесному завжди надавай перевагу над життям довгим, але ганебним.
Епіктет.
Людина, люди.
Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
Г.С. Сковорода.
Нема багатства над розум, нема нічого дорожчого за здоров’я.
Народна мудрість.
Найпрекрасніша з мавп є потворною, якщо її порівняти з родом людським.
Геракліт.
Вистачить миттєвості, щоб стати героєм, але потрібне ціле життя, щоб стати достойною людиною.
П. Брюла.
Людина – слуга і тлумач природи.
Ф. Бекон.
Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
К.-А.Гельвецій.
Бути людиною – значить бути борцем.
В.Гете.
Людина – це сприйнятлива, чуттєва, розумна і розсудлива істота, що прагне до самозбереження та щастя.
П. Гольбах.
Бути доброю людиною – значить не тільки не чинити несправедливості, але і не бажати цього.
Демокріт.
Добрими людьми стають більше від вправляння, ніж від природи.
Демокріт.
Людину треба оцінювати не тільки за її справами, але і за її прагненнями.
Демокріт.
Тільки три речі можуть визначити верховенство однієї людини над іншою: талант, знання і міцний характер.
Д.Дідро.
Не слід сприймати людину за обличчям – воно дозволяє лише будувати припущення.
Ж. Лабрюйєр.
В кожній людині є дещо від усіх людей.
Г.-К. Ліхтенберг.
Кожний бачить, яким ти здаєшся, мало хто відчуває, який ти є.
Н. Мак’явеллі.
Кожна людина варта стільки, на скільки вона сама себе оцінює.
Ф. Рабле.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, а нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се – того не назвеш здоровим.
Г.С. Сковорода.
Я людина, і ніщо людське мені не є чеже.
Теренцій.
Не плоть, а дух робить людину людиною.
Л.-А. Фейєрбах.
Кожна людина – відображення свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є у житті.
Цицерон.
У людини з відкритою душею і обличчя відкрите.
Ф. Шіллер.
Найздібніша людина та, яка зуміє вчасно і точно визначити свої здібності.
Г.Тютюнник.
Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає
Г.С. Сковорода.
Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Г.С. Сковорода.
Годі будувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
Г.С. Сковорода.
Хіба коли-небудь була дружба поміж скупих.
Г.С. Сковорода.
Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
Г.С. Сковорода.
Не той дурний, хто не знає...але той, хто знати не хоче.
Г.С. Сковорода.
Сміх – не гріх. Але час від часу сповідатися за нього треба.
Є.Дудар.
Пам’ять, як і жінка, зраджує саме тоді, коли на неї найбільше покладаєшся.
Є.Дудар.
Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають в болото.
Є.Дудар.
У тих, хто повзає, інфарктів не буває.
Є.Дудар.
Усмішка – повітря, яким душа дихає.
Є.Дудар.
Виливаючи душу, пам’ятай, що людина – не помийна яма.
Є.Дудар.
Історія: минуле, теперішнє, майбутнє.
Справжня вартість щодо майбутнього полягає в тому, щоб все віддавати теперішньому.
А.Камю.
Теперішнє завжди вагітне майбутнім.
Г.-В. Ляйбниць.
Той, хто не пам’ятає свого минулого, засуджений на те, щоб пережити його знову.
Д. Сантаяна.
Минулі покоління залишили нам не стільки готові вирішення питань, скільки самі питання.
Сенека.
Можна захоплюватися давниною, але крокувати треба за сучасністю.
Тацит.
Історія – це філософія у прикладах.
Фукедід.
Історія – наставниця життя.
Цицерон.
Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
Л.Костенко.
Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід.
Г.Тютюнник.
Розвиток, рух, прогрес.
На тих, хто входить у ту ж саму ріку набігають все нові і нові води. В ту ж ріку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо.
Геракліт.
Хоча світ в цілому просувається вперед, молоді доводиться кожного разу починати все спочатку.
Й.-В.Гете.
У людства є тільки два шляхи: або прогрес, або деградація; консерватизм у чистому вигляді суперечить суті законів всесвіту.
А.-Н. Уайтхед.
Традиція – це прогрес в минулому, в майбутньому прогрес стане традицією.
Е.Ерріо.
Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Л.Костенко.
Суспільство.
Якби ти хотів цього, ти не зможеш відокремити своє життя від людства. Ти живеш в ньому, ним і для нього. Ми всі створені для взаємодії, як ноги, руки, очі.
Марк Аврелій.
Людина – це політична тварина.
Арістотель.
Той, хто вважає, що може обійтись без інших людей, дуже помиляється; але той, хто вважає, що без нього не можуть обійтись люди, помиляється ще більше.
Ф.Ларошфуко.
Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування.
Сент-Екзюпері.
Окрема людина слабка, як покинений Робінзон; лише у спілці з іншими вона може багато зробити.
А.Шопенгауер.
Чи нас Господь почує усіх разом,
Коли так просить кожен про своє?
Л.Костенко.
Здушили сльзи – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид.
Л.Костенко.
Якщо платити злочином за злочин, т як же й жити...на землі?
Л.Костенко.
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Л.Костенко.
Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному небі зірки.
Г. Тютюнник.
Світ ловив мене, та не спіймав.
Г.С. Сковорода.
Народ, держава, нація.
Наймужнішою державою буває та, в якій найкраще за все винагороджується доблесть і найпотужніше за все карається боягузтво.
К.-А. Гельвецій.
Немає справжнього державця і не може бути іншого справжнього законодавця, крім народу.
Д.Дідро.
Людство – мета, нація – засіб. Без неї ви, всього-навсього споглядачі, можете обожнювати людство, але не зможете стати його частиною, як би не змагались.
Д.Мадзіні.
Лише міцна держава забезпечує волю своїм громадянам.
Ж.-Ж. Руссо.
Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди міцніють, а ціле ж руйнується.
Фукидід.
Благо народу – вищий закон.
Цицерон.
Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.
Л. Костенко.
Батьківщина, патріотизм.
Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
Л.Костенко.
Істинна мудрість освічених народів полягає у готовності до самопожертви в ім’я батьківщини.
Г.-В.-Ф. Гегель.
Любов до батьківщини можна поєднати з любов’ю до всього світу.
К.-А.Гельвецій.
Найкращий засіб прищепити дітям любов до батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була вже у батьків.
Ш. Монтеск’є.
Ногами людина повинна врости в землю своєї батьківщини, але очі її нехай оглядають увесь світ.
Д. Сантаяна.
Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.
Сенека.
Любов до Батьківщини і любов до людей – це два стрімких потоки, які зливаючись, утворюють потужну ріку патріотизму.
В.О.Сухомлинський.
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
І свого не цурайтесь.
Т.Г. Шевченко.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!
Т.Г. Шевченко.
Тільки одна батьківщина містить у собі те, що дороге всім.
Цицерон.
Ці землі нашими були століття,
І щоб слуга чужий та смів сюди
Прийти, і ланцюги на нас кувати,
І нас ганьбить на нашій же землі?
Хіба ж немає захисту від гніту?
Ф.Шіллер.
Коли нічим допомогти не можна,
Лишається останнє –гострий меч.
Ми вправі вище благо від насильства
Оборонять.Повстаньмо за вітчизну!
Ф.Шіллер.
Ми внутрішніх здолали ворогів
І зовнішніх зуміємо зустріти.
Ф.Шіллер.
Боляче мені терпіть в душі глумливий сміх чужинців, що знаттю нас мужицькою взивають.
Ф.Шіллер.
Світогляд, ідеали, принципи, переконання.
Якщо не висловлено протилежні думки, то немає з чого вибирати найкраще.
Геродот.
Переконання – це не початок, а вінець будь-якого пізнання.
Й.-В.Гете.
З тим, хто заперечує ідеал, може легко трапитися, що він банальне сприйме за прекрасне.
Й.-В.Гете.
Вмерти в ім’я ідеї – це єдиний спосіб бути на висоті ідеї.
А.Камю.
Свідомість є відмінною ознакою досконалої істоти.
Л.-А. Фойєрбах.
Не розум від книг, а книги від розуму створилися.
Г.С.Сковорода.
Свобода, рівність.
Свобода полягає в тому, щоб бути в залежності тільки від законів.
Вольтер.
Чому свобода є такою рідкістю? Тому що вона найбільше благо.
Вольтер.
Свобода людини полягає у вільному користуванні своїми здібностями.
К.-А.Гельвецій.
Вільний той, хто може не брехати.
А. Камю.
Свобода – це не неробство, а можливість вільно користуватись своїм часом і вибирати собі рід занять; тобто, бути вільним – значить не в лінощах гаяти час, а самостійно вирішувати, що робити і чого не робити.
Ж. Лабрюйєр.
Свобода – головний дарунок від природи.
Леонардо да Вінчі.
Соловейко не може співати в клітці.
Т. Фуллер.
Тільки те суспільство, в якому народ користується верховною владою, є істиним резервуаром свободи.
Цицерон.
Ніщо не є таким вільним, як думка людини.
Д. Г’юм.
Де воля спить, її ще й приколишуть.
Л.Костенко.
Влада, політика, управління.
Громадянське правління – це воля всіх, що виконується одним чи декількома, за силою законів, прийнятих усіма.
Вольтер.
Часто люди падають з великої висоти через недоліки, які допомогли їм її досягти.
Ж.Лабрюйєр.
Щоб керувати багатьма людьми, краще бути людяним, ніж зарозумілим, і краще бути милосердним, ніж жорстоким.
Н.Мак’явеллі.
Все, що є моральним злом, є злом і в політиці.
Ж.-Ж. Руссо.
Хто хоче посунути світ, нехай посуне себе!
Сократ.
Моральність, мораль.
Завдання життя не в тому, щоб бути на боці більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, який ти усвідомлюєш.
Марк Аврелій.
Моральні якості виявляються у зв’язку із намірами.
Арістотель.
Природа дала людині в руки зброю – інтелектуальну моральну силу, але вона може користуватися цією зброєю і в зворотній бік, тому людина без моральних устоїв виявляється істотою і найпідступнішою і дикою, ницою в своїх статевих і смакових інстинктах.
Арістотель.
Моральна сила, як і думка, безмежна.
О. де Бальзак.
Казати, що моральні ідеали є вродженими чи постають результатом інстинкту, – це все одно, що стверджувати, ніби людина здатна читати, не знаючи ще літер алфавіту.
П. Гольбах.
Моральність є наукою про відношення, що існують між людьми, і про обов’язки, що випливають з цих відносин.
П. Гольбах.
Той, хто робить сороміцьке, повинен насамперед соромитися самого себе.
Демокріт.
Моральна стійкість в процвітанні ще важливіша, ніж в лихолітті.
Ф.Ларошфуко.
Моральність – це, безперечно, найважливіше в житті; вона, можливо, сама воля до життя.
Т. Манн.
Головна умова моральності – бажання стати моральним.
Сенека.
Коло моральних обов’язків набагато ширше того, що приписують закони.
Сенека.
Любов – це вільна жертва, вільний дар.
Ф.Шіллер.
Бог в поміч там лиш, де не в поміч люди.
Ф.Шіллер.
Буває згубним і завзяття зайве.
Ф.Шіллер.
Хочеш у житті пробитись,
Будь готов до оборони й до нападу.
Ф.Шіллер.
Терпіть! Нехай росте вина тиранів.
Ф.Шіллер.
І лагідному не прожить спокійно,
Як він не догодив сусіду злому.
Ф.Шіллер.
Ти віриш в людяність! Але війна
І немовлят не пощадить в колисці.
Ф.Шіллер.
Крутий владар не довго владарює.
Ф.Шіллер.
Людина мирна – зо всіма у мирі.
Ф.Шіллер.
Нехай же Бог нам допоиоже нашою рукою.
Ф.Шіллер.
Коли гріється комашка в сонячному промінні, чи ж може горде, величне сонце її карати за це?
Ф.Шіллер.
У підступності повільний і покручений шлях.
Ф.Шіллер.
Коли чума лютує серед Ангелів, то у всій природі оголошують траур.
Ф.Шіллер.
Гість – у дім, Бог – у дім.
Народна мудрість.
Щоб шанувати, треба мати талант; щоб заздрити, таланту не треба.
Г.Тютюнник.
Людина, що знехтувала добром інших, зневажила його в собі.
Г.Тютюнник.
Сердяться слабкі душі, сильні – ненавидять або прощають.
Г.Тютюнник.
Не шукай щастя за морем.
Г.С. Сковорода.
І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
Г.С. Сковорода.
Господи! Як грішно бути завжди праведним.
Є.Дудар.
З нечесним ворогом будь-які методи боротьби чесні.
Є.Дудар.
Перш ніж звинувачувати когось у тому, що він тебе продає, подумай і зваж, чи хоче тебе хтось купити.
Є.Дудар.
Чужих жінок не буває.
Є.Дудар.
Право, закон.
Один несправедливий присуд тягне більш великі біди, ніж багато із злочинів, що здійснюються приватними особами; останні псують тільки ручаї, тільки поодинокі струмені води, тоді як несправедливий суддя псує саме джерело.
Ф. Бекон.
Немає закону, який був би всім до вподоби.
Катон.
Хто не карає зла, той сприяє тому, щоб воно звершилося.
Леонардо да Вінчі.
Перед тим, як засудити, завжди треба подумати, чи не можна знайти вибачення.
Г.-К.Ліхтенберг.
Хто захищає винуватого, той сам продовжує звинувачувати себе.
Публій Сір.
Перша умова виправлення – усвідомлення своєї провини.
Сенека.
Добрі закони породжені поганими звичаями.
Тацит.
Найбільше заохочення злочину – безкарність.
Цицерон.
Найзаклятіший ворог права – привілей.
М. Ебнер-Ешенбах.