Одеська національна юридична академія

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Одеська національна юридична академія На правах рукопису Дрьоміна Наталія Вікторівна, 1537.31kb.
• Одеська національна юридична академія, 937.51kb.
• Одеська національна юридична академія, 735.72kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису Якубовська Наталія олексіївна, 758.69kb.
• Одеська національна юридична академія, 909.91kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису стрелковська юлія олександрівна, 1529.73kb.
• Одеська національна юридична академія, 1361.16kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна, 2529.87kb.
• Одеська національна юридична академія На правах рукопису Крестовська Наталя Миколаївна, 2287.48kb.
• Одеська національна юридична академія марцеляк олег Володимирович, 600.88kb.

підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. З пункту 3 ч. 1 ст. 48 проекту КПК 2005р. [159] випливає, що обвинувачений має право мати одного захисника. З огляду на це виникає питання про відповідність ст. 48 цього проекту конституційному припису, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 Конституції). Будь-яких заперечень щодо існування права збільшення кількості захисників судова практика та наукові дослідження не висунули. До речі, чинний КПК РФ (ст. 50) надає право підозрюваному, підсудному мати кількох захисників [176, с. 57] і це не викликає стурбованості у російського законодавця.

Окремим проблемним питанням реалізації права особи на вільний вибір захисника та права на отримання професійної допомоги з боку захисника є питання про надання правової допомоги в кримінальному проваджені фахівцями у галузі права. Проте в ч. 2 ст. 44 КПК чітко зазначено умови допуску фахівців у галузі права як захисників – наявність Закону України, який встановлює право фахівцям у галузі права бути захисниками у кримінальному процесі. На сьогодні такого закону не існує, а отже, на нашу думку, немає законних підстав допускати цих осіб як захисників. На підтвердження зазначеної тези свідчить судова практика з цього питання. Приміром, Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2003 р. кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, дала таку правову оцінку участі фахівців у галузі права як захисників: "Захисником згідно з ч. 2 ст. 44 КПК України може бути особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Із матеріалів справи вбачається, що К.О.П., С.Л.І., Х.О.О. надали органам досудового слідства ксерокопії дипломів про вищу освіту, свідоцтв про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи, свідоцтв про сплату єдиного податку, в яких вказано вид діяльності – юридичні послуги. На підставі цих документів вони постановами слідчих були допущені до участі у справі як захисники. Посилання у поданні прокурора на те, що ст. 59 Конституції України закріплено право вільного вибору захисника, не є підставою вважати, що це допускає можливість брати участь у кримінальному судочинстві як захисника будь-якої особи. Закріпивши у ч. 1 ст. 59 Конституції України право кожного на одержання правової допомоги і вільний вибір захисника, держава відповідним чином гарантує при цьому належну кваліфікацію юристів, які можуть надавати правову допомогу. Категорії, що свідчать про належний рівень професійної кваліфікації особи, яка допускається до захисту, повинна визначити Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган. Тільки законодавець має право за умови забезпечення кожному обвинуваченому (підозрюваному) права на отримання кваліфікованої правової допомоги і в інтересах правосуддя в цілому визначити можливість допуску як захисників інших, крім адвокатів, обраних обвинуваченими, осіб, у тому числі тих, які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності. Оскільки на цей час немає рішення законодавця щодо професійних критеріїв, організаційно-правових форм, які забезпечують надання кваліфікованої юридичної допомоги в кримінальному процесі, висновок суду про те, що органами досудового слідства у цій справі порушені вимоги ст. 44, 45 КПК України, є обґрунтованими [209, с. 50–51]". На нашу думку, у разі допуску фахівця як захисника підозрюваного, обвинуваченого, підсудного порушуються права останніх на захист, що може призвести до відновлення досудового слідства, відновлення розгляду справи в суді. Безперечно, в цьому випадку винною в грубому порушенні права на захист має визнаватись особа, що ухвалила процесуальний акт про допуск фахівця як захисника в кримінальній справі, і ця особа має відповідати за ст. 374 КК України [78]. З огляду на викладене не можна погодитися з міркуваннями, що нібито проблема – в самих фахівцях і що сьогодні немає механізму впливу на фахівців у галузі права, які надають правову допомогу на підставі нині ще не прийнятого закону [96, с. 7].

Існують окремі проблеми з реалізацією права особи: 1) на правову допомогу захисника за призначенням, коли обвинувачений хоче запросити захисника, але за відсутності коштів не може цього зробити та 2)