Півоварова Ольга Іванівна Розробила: м. Харків, 2010р. Вступ методичні рекомендації
Вид материала | Методичні рекомендації |
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Д. О. Кобзін професійна адаптація працівників органів внутрішніх справ методичні рекомендації, 1224.35kb.
- Г. С. Сковороди юридичний факультет Процевський В. О. Лукь’янчиков О. М. «Правове регулювання, 378.25kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Методичні рекомендації, плани семінарів, запитання до самостійного вивчення тем, 558.06kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
- Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку», 896.47kb.
- Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, які навчаються, 612.78kb.
- Методичні рекомендації з написання кваліфікаційної роботи Для здобуття кваліфікації, 155.15kb.
- Методичні рекомендації актуальні питання дії, 273.99kb.
Біля стін приміщення та інших вертикальних елементів необхідно виконати ізоляційні розширювальні шви шириною від 5 до 12 мм. Використовуючи відповідні смуги самоклеючого паралону, можна запобігти попаданням розчину під шар ізоляції і отримати необхідну ширину розширювального шва.
Перед початком заливки стяжки необхідно підготувати поверхню, потім залежно від типу поверхні – виготовити поєднуючий шар, розділяючий і гідроізоляційний. Поєднуючий шар виготовляється шляхом покриття поверхні грунтовкою HAFTGRUND 300. Розділяючий або гідроізоляційний шар виконується найчастіше за допомогою поліетиленової плівки (PE) завтовшки мінімум 0,2 мм. Плівка повинна бути розкладена рівно, без складок і зажимів, а також випущена на прилеглу стіну на висоту, рівну товщині підлоги. З метою забезпечення герметичності шару, окремі смуги плівки повинні бути з'єднанні між собою термозваркою або склеювальною стрічкою.
Підготовлений розчин найчастіше наносять смугами між направляючими (рейками, трубками і т. п.) і визначаючими товщину стяжки. Ці елементи повинні розташовуватися кожні 80–100 см і встановлюватися за рівнем.
Після закріплення направляючих за допомогою шарів розчину, покладених на кінцях елементів, наносять розчин на поверхню. Роботи починають з найвіддаленішого місця. Підготовлений розчин найчастіше підвозять на тачці і розрівнюють лопатою. При цьому необхідно стежити за тим, щоб не пошкодити шар плівки.
Залишки розчину знімають і розгладжують рейкою, проводячи нею по направляючих івиконуючи поперечні зигзагоподібні рухи.
Після такого попереднього вирівнювання поверхня основи підлоги затирається більшою теркою з пінополістиролу або пінополіуретану.
Елементи, які визначають товщину стяжки переміщаються під час заливки основи підлоги або залишаються і прибираються після попереднього затвердіння розчину.
Порожні місця, які залишилися після направляючих, заповнюють розчином.
Заповнені розчином місця вирівнюють теркою з пінополістиролу.
Виготовлення ангідридних наливних полів за допомогою ангідритного вирівнюючого розчину для підлоги ANHYDRIT-VERLAUFMASSE 400
Спочатку потрібно підготувати відповідним чином основу для підлоги, потім залежно від типу основи виготовити поєднуючий шар, розділяючий або гідроізоляційний шар. Поєднуючий шар виконується шляхом покриття основи ґрунтовкою HAFTGRUND-K 311. Розділяючий або гідроізоляційний шар виконується найчастіше за допомогою поліетиленової плівки (PE) товщиною мінімум 0,2 мм. Плівка повинна бути рівно розкладена, без складок і загинів, а також випущена на прилеглу стіну на висоту, рівну товщині підлоги. З метою забезпечення герметичності шару окремі смуги плівки повинні бути з'єднанні між собою термозваркою або клеючою стрічкою з перетином мінімум 10 см.
Біля стін потрібно виконати ізоляційні розширювальні шви. Крім того, залежно від розмірів приміщення необхідно виділити розширювальними швами окремі робочі поля. У випадку плаваючих стяжок, а також систем з підігрівом підлоги потім укладаються плити термо- або звукоізоляції. Вони повинні укладатися в шаховому порядку і щільно прилягати один до одного. Плити необхідно впритул притискати до розширювальних прокладок, розміщених уздовж стіни. На ізоляційних плитах потім виконується захисний шар з поліетиленової плівки. Цей шар повинен бути герметичним, щоб запобігти потраплянню рідкої маси між плитами термо- або звукоізоляції. Плівку необхідно вивести на стіну на висоту, яка трохи перевищує товщину основи підлоги.
Потім слід визначити рівень, до якого потрібно заливати основу підлоги. Його можна визначити за допомогою лазерного рівня, лазерного нівеліра, переносних реперів. Верхній рівень наливного покриття часто позначають на стінах і опорах (якщо вони є), а потім переносять на репери, які знаходяться в робочій зоні.
Перед початком заливки стяжки необхідно задати відповідний рівень дозування води, щоб отримати правильну консистенцію розчину. Ця консистенція перевіряється методом розливу. 1 літр розчину поміщають в консистометр (це циліндр діаметром 70 мм і ємкістю 1 л) і розливають на пластинці з плексиглаза розміром 50x50 см. Діаметр отриманого кола повинен становити 34–38 см. Консистенцію розчину необхідно контролювати також під час виливання суміші.
Підготовлений розчин необхідно виливати безперервно без технологічних перерв до позначеного рівня.
Вилиту ангідридну суміш розгладжують металевою штангою коливаючими рухами (піднімаючи і опускаючи штангу) вздовж і поперек відлитої поверхні. Завдяки цій дії матеріал починає розтікатися і видаляти повітря. Після заливки технологічного поля необхідно видалити репери і виконати остаточне вакуумування за допомогою металевої штанги.
Ангідридну наливну підлогу необхідно захищати протягом 2 днів від зайвої інсоляції, дуже високої температури, протягів і води. Після цього часу можна відчинити вікна з метою легкого провітрювання приміщення.
Нанесення самовирівнюючих мас за допомогою розчинів FLIESS-BODENSPACHTEL 410 або FLIESS-BODENSPACHTEL 411
Підготовлений розчин потрібно вручну вилити на заґрунтовану і при необхідності відремонтовану основу. Роботи починати біля стіни, яка найбільш віддалена від входу в приміщення, і вести смугами шириною близько 40 см. Великі приміщення рекомендується розділити на менші робочі поля .
Роботи потрібно виконувати без перерви, до покриття всієї поверхні підлоги. Після виливання кожної партії масу розгладжують за допомогою сталевої терки.
З вилитої маси необхідно видалити бульбашки повітря за допомогою голчаного валика.
Підготовка основи
Грунтуючий засіб можна наносити як щіткою...
… так і малярним валиком.
Для вирівнювання поверхні стіни необхідно застосувати вирівнюючий шпаклювальний розчин NIVELLIERENDE SPACHTELMASSE 427.
Для вирівнювання поверхні основи для підлоги потрібно використовувати наливне самовирівнююче покриття відповідно до рекомендацій розділу про виконання основ для підлоги.
При потребі гідроізоляції потрібно звернутися до рекомендацій розділу про виконання гідроізоляцій
.
Перед початком укладання плитки необхідно ретельно розпланувати її розташування, потім приготувати розчин. Суху суміш потрібно поступово висипати в ємкість з відповідною кількістю чистої холодної води і перемішувати за допомогою мішалки на низьких обертах до отримання однорідної маси. Потім залишити приблизно на 5 хвилин і знову все перемішати.
Клейовий розчин необхідно наносити на основу сталевою теркою товстим шаром, потім проводити по ній зубчастим краєм під кутом 45-60˚ до поверхні.
Розмір поверхні, покритої розчином, повинна відповідати можливості укладання плитки, щоб після нанесення клею на стіну не було перевищено «Час укладання плитки після нанесення плитки на поверхню». Нанесений розчин можна контролювати дотиком пальця – якщо він до нього вже не прилипає, час перевищений, і такий розчин потрібно видалити з поверхні і нанести новий.
Плитку приклеюють таким чином: наступну плитку прикладають якомога ближче до попередньої, а потім переміщають її так, щоб утворився шов необхідної ширини. Розмір швів слід підбирати залежно від розташування облицювання, розміру плитки, а також методу їх виробництва. Для внутрішніх облицювальних покриттів з плитки, виготовленої за методом В, відповідають наступні значення: мінімум 2 мм – при довжині боковини плитки до 10 см, 2–6 мм – для плитки 10-25 см, 4–8 мм – для плитки 25–30 см. Для зовнішнього облицювання, залежно від кольору плитки та інсоляції, подані значення необхідно збільшити на 50-80%. Для плитки, виготовленої за методом А, ширина швів має бути не менше 5 мм.
Велику плитку для підлоги з боковиною 30 см і більш та всі плитки (будь-якого розміру), які укладаються зовні, в постійно вологих місцях, а також на інтенсивно експлуатованих підлогах потрібно приклеювати так, щоб розчин прилягав до всієї поверхні плитки. Щоб виконати цю вимогу, клейовий розчин потрібно наносити не лише на основу, але і на всю зворотну сторону плитки тонким шаром однакової товщини, покриваючи всю поверхню. Замість цього способу для наклеювання плитки для підлоги можна застосувати розчин, який дозволяє отримати напіврідку консистенцію, яка наноситься тільки на поверхню.
Перед застиганням клейового розчину необхідно видалити дистанційні хрестики, а потім видалити зі швів надлишки розчину.
Перед початком робіт з затирання швів необхідно перевірити, чи не забарвлює пігмент поверхню плитки.
Підготовленим розчином потрібно затерти щілини за допомогою терки для швів (пластикова терка з гумовою накладкою) або гумового шпателя. Шви необхідно заповнювати рухами по діагоналі відносно до краю плитки. Розрізи швів повинні бути глибоко, рівномірно і ретельно заповнені розчином для затирки швів. Розчин знімають теркою з поверхні плитки, при можливості дочиста.
Для затирки швів на підлозі можна використовувати гумовий скребок.
Після неповного висихання розчину його залишки на поверхні плитки потрібно видалити за допомогою вологої губки або терки з губкою (яку постійно потрібно полоскати) рухами, направленими вздовж діагоналі відносно швів. Цю дію необхідно виконувати обережно, щоб не вимити пігменту зі швів. Слід використовувати пористі губки
При використанні терки з губкою застосовується спеціальна ємкість для води з віджимаючими роликами.
Фінішне очищення сухого нальоту на поверхні плитки необхідно виконати м'якою тканиною або дрібнопористою твердою губкою. Поверхні зі свіжозатертими швами необхідно захищати від дії атмосферних чинників. Рекомендується мити затерті шви протягом 3–4 тижнів тільки чистою водою.
Перед початком робіт необхідно приклеїти уздовж стіни, яка герметизується, клейку стрічку, щоб запобігти забрудненням і отримати рівні краї швів.
При потребі в щілину вставляється вирівнюючий профіль у вигляді поліуретанового валика або поліетиленової трубки.
Конусний наконечник флакона необхідно зрізати навскоси на такій висоті і під таким кутом, щоб отримати отвір, ширший за шов.
Шви потрібно заповнювати безперервно, зберігаючи кут нахилу флакона приблизно 45°.
Після заповнення щілини поверхню маси необхідно вирівняти спеціальною гладилкою для швів.
Потім відривають клейку стрічку, відтягуючи її навскоси до шва.
Опорний конспект 1.
Види матеріалів для опорядження поверхонь фасадів
Опорний конспект 2.
В
иди ґрунтувальних сумішей
Опорний конспект 3.
В
иди шпаклювальних сумішей
Опорний конспект 5.
Види фарбувальних сумішей
Опорний конспект 4.
В
иди декоративних штукатурок