Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права

Вид материала

Документы

Содержание 2. Рівне виборче право

Подобный материал:

• Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
• Персоналії та доробок, 5287.98kb.
• Окремі галузі законодавства України, 2520.66kb.
• Громадянами України на основі загального, рівного І прямого виборчого права шляхом, 2819.54kb.
• Тема 1: Цивільне право в системі галузей права України, 1126.62kb.
• Тема предмет, метод, система трудового права, 4272.96kb.
• Верховна Рада України; Закон від 17., 3306.25kb.
• Верховного Суду України для однакового застосування судами чанного закон, 4307.72kb.
• Верховного Суду України для однакового застосування судами чанного закон, 4149.38kb.
• Інститут виборчого права, 202.46kb.

⁸⁹.

В загальному підхід до втрати права бути кандидатом на виборах та до несумісності повине бути обмежувальним.

e. Ставлення у залежність дійсності виборів від певного мінімуму участі виборців може порушувати принцип загального виборчого права, якщо ця вимога застосовується також до повторного голосування (другого туру), який проводиться тому, що у першому не вдалося досягти порога. У таких випадках деякі мандати можуть залишитися незайнятими. Те ж стосується випадку, коли у кожному турі вимагається абсолютна більшість. Поєднання цих двох вимог в Україні у 1994 році залишило ряд місць у парламенті вакантними, а це неприйнятно⁹⁰.

f. Право голосу може бути підпорядковане вимозі внесення до реєстру виборців у країнах, де реєстрація не є автоматичною на основі списків населення. В інших країнах люди повинні реєструватися, перш ніж вони зможуть голосувати або бути кандидатами на виборах. Ця вимога⁹¹ повинна розглядатися не як обмеження загального виборчого права, а як складова способу його здійснення. Принцип загального виборчого права, проте, зобов’язує державу надати практичну можливість людям зареєструватися та надати їм розумний час для цього⁹². Реєстрація створює можливості для шахрайства, тому виникає потреба знайти способи чітко ідентифікувати виборців, коли вони реєструються, і таким чином запобігати їх повторній реєстрації⁹³. Нарешті, реєстр виборців повинен бути відкритим для публіч­ного контролю: найкращий підхід полягає у розміщенні списків у публіч­ному місці; це сприяє їх виправленню і допомагає зробити їх більш досто­вірними⁹⁴.

g. Вимога до потенційних кандидатів зібрати певну кількість підписів чи навіть внести заставу, перш ніж вони стануть кандидатами, також повин­на розглядатися як складова способу реалізації цього політичного права, поки це не накладає надмірних обмежень. У принципі кількість підписів, які вимагається зібрати, не повинна перевищувати 1% електорату⁹⁵. Вимога до партій, які хочуть висунути список кандидатів у єдиному загальнодер­жавному виборчому окрузі (якщо такий існує), зібрати певну кількість під­писів у різних частинах країни прийнятна⁹⁶. Повинні також існувати ясні правила перевірки підписів, що повинно стосуватися усіх підписів, а не лише вибірки⁹⁷.

2. Рівне виборче право

Рівне виборче право має кілька аспектів, деякі з них формують частину спільного європейського конституційного доробку, який заснований на статті 3 першого Протоколу до Європейської конвенції прав людини: рів­ність права голосу, рівна сила голосу та рівність можливостей. Сам націо­нальний закон, проте, може гарантувати рівність – або пропорційність – результатів. Ми розглянемо ці різні аспекти по черзі.

a. Складові, що утворюють спільний європейський конституційний доробок

aa. Рівність права голосу

Рівні права голосу є базовими. Кожен виборець має один і тільки один голос. Ця норма не викликає більше жодних проблем у Європі.

bb. Рівна сила голосу

За винятком випадку одномандатних округів, територія повинна бути поділена у такий спосіб, щоб мандати у нижній палаті, яка представляє народ, були справедливо розподілені між округами з використанням зрозу­мілих критеріїв, наприклад, населення кожного з них, кількості громадян (включно з неповнолітніми), які там проживають, кількості зареєстрованих виборців чи навіть кількості осіб, які голосують.

Серйозне порушення у дотриманні цього критерію відразу породжує проблему нерівного представництва, відому також як виборча геометрія. У разі багатомандатних округів цьому можна запобігти, розподіляючи мандати між округами у спосіб, що відповідає критерію; дійсно, мандати мають перерозподілятися через регулярні проміжки часу, щоб забезпечити, що переміщення населення не призводить до нерівного представництва (пасив­на виборча геометрія). Ситуація складніша у випадках мажоритарних одно­мандатних систем, оскільки при перерозподілі мандатів межі округів мають бути змінені. В одномандатних округах прийнятним є відхилення від серед­нього до 15%, принаймні якщо розмежування округів враховує адмініст­ративні та географічні межі. Проте, наскільки можливо, відхилення від середнього не повинно перевищувати 10%, як показав досвід України⁹⁸. Однак може бути допустимою більша різниця для забезпечення представ­ництва національної меншини.

cc. Рівність можливостей

Рівність можливостей для партій та кандидатів означає насамперед, що до всіх кандидатів, незалежно від того, як вони висунуті, застосовуються ті ж правила. Цей принцип найбільш грубо порушується забороною партії або перешкоджанням кандидатам балотуватися при відсутності будь-яких причин з огляду на публічні інтереси, які б змушували до таких виняткових заходів⁹⁹.

Рівність можливостей не дотримується, коли одні партії можуть вису­нути кандидатів легше, аніж інші. Наприклад, у Білорусі трудові колективи можуть висувати кандидатів більшістю голосів і без таємного голосування за умови, що вони складаються принаймні з 300 осіб і більшість прийшла на збори; у крайніх випадках достатньо 76 голосів, тоді як кандидати, висунуті виборцями, повинні мати 1000 підписів¹⁰⁰. Трудові колективи також можуть зазнавати тиску керівництва, і саме тому надане їм повноваження висувати кандидатів є надмірним¹⁰¹.

У більш загальному сенсі держави повинні займати нейтральне ста­новище щодо виборів. Це стосується у першу чергу, звичайно, органів, які відповідальні за їх організацію, таких як виборчі комісії¹⁰². Влада повинна також утримуватися, наприклад, від відкритої підтримки конкретного кан­дидата, чи від регулювання у нерівний спосіб права на демонстрації, вико­ристання плакатів, доступу до засобів масової інформації та надання пар­тіям публічних коштів.

Проте рівність можливостей можна розуміти двома способами. Рівність може бути «строгою» або «пропорційною». Строга рівність означає одна­ковий підхід до усіх партій незалежно від їх представлення у поточному парламенті чи виборчої підтримки. Це суттєво при використанні державної підтримки для виборчих цілей. Пропорційна рівність означає врахування виборчих результатів партій (голосів чи мандатів) при розподілі радіо- та телевізійного ефірного часу чи державних коштів. Албанія знайшла про­міжне розв’язання: розподіл ефірного часу на державному радіо та теле­баченні проходить близько до строгої рівності: у першому турі усім партіям, представленим у парламенті, надається однаковий ефірний час, не менший від 15 хвилин, тоді як партіям, які не мають парламентських мандатів, надається по 10 хвилин;