Зміст
| Вид материала | Документы |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
Стереотипні уявлення та міфи про НАТО,
які спостерігаються в Україні.
Мішель Дюре,
директор Центру інформації
та документації НАТО.
Я щойно з Брюсселя, де мене вдруге призначили директором Центру у Києві. Чесно кажучи, мені це приємно, бо мені подобається жити й працювати в Україні. Тут ми не займаємося агітпропом. Ми не хочемо агітувати вас, переконувати населення, що ви маєте стати членом НАТО зараз або колись. Все залежить від вас. Це ваш вибір. Ми не агітуємо якусь одну партію або працюємо для якоїсь іншої політсили. Хочемо мати нормальні дипломатичні контакти з усіма верствами населення. І не тільки з офіційними, але й неурядовими організаціями, пресою, депутатами…
В Україні мало знають, що таке НАТО, тому що бракує інформації. Ми намагаємося поширювати її. Під час моєї першої каденції на посаді директора Центру ми проводили по шість-сім інформаційних заходів на рік, а в цьому році ми вже проводимо по 35-37 заходів за місяць. Нам особливо цікаво спілкуватися в областях. Там ця тематика викликає жвавий інтерес, і вони хочуть обговорювати почуте. Тема цікава для всіх. Й ми тепер уже не можемо брати участь в усіх заходах, бо наші ресурси не безмежні.
Я бельгієць за національністю. І я не хотів би, щоб якась країна диктувала поведінку моїм співвітчизникам. Це некоректно і неприємно. Тому ми не нав’язуємо вам висновки. Ви їх маєте зробити самі.
Мова сьогодні йде про безпеку, а не про оборону. Хай будуть дебати. І вони можуть тривати три-чотири роки. Але хай люди самі розбираються у питаннях безпеки. Ми можемо допомогти, можемо дати наше бачення тих чи інших питань, бо ми є власниками НАТО. Це наша організація. І ця організація відкрита для країн, які розвинені і мають політичну стабільність. Для моєї країни безпека гарантована Альянсом.
Але ми поважаємо позицію інших держав і народів, якщо вона не збігається з нашою точкою зору. І при з’ясуванні цих розбіжностей велику роль має суспільство. Хай чиновники говорять, що вони хочуть, але ви теж повинні говорити їм, що ви думаєте. Тут чимала роль належить пресі, яка має показувати, що реально думають люди. Це – складна тема. Безпека – це не забавна тема. Дехто може викрикнути на вулиці під час демонстрації: «НАТО – це гестапо!». Але це не відповідає реальності, не відповідає політиці безпеки, яку всі країни мають розвивати.
Сьогодні ми бачимо, що міжнародні організації досить швидко трансформуються. Це ООН, яка не приховує проблеми безпеки. І є НАТО, яке зовсім не схоже на цю організацію. Я говорю про це чесно і відверто, бо майже 25 років працюю в Альянсі як бельгієць. Бельгія мала, не дуже потужна держава. І вона підтримує трансформаційні процеси, якщо вони йдуть їй на користь.
Я був радником міністра оборони Бельгії кілька разів, і коли наші думки не збігалися, ми шукали консенсус. Ми всі в Альянсі шукаємо консенсус. Для нас це золоте слово. Всі 27 країн, які є в Альянсі, шукають консенсус у стосунках між європейськими країнами і між Альянсом та США. Між європейцями постійно ведуться консультації з питань безпеки. І це сприяє консолідації Європи з питань безпеки. І це дуже здорово!
Ви, як журналісти, як інтелектуали, маєте бачити цей пошук як процес, процес постійного підвищення безпеки в євроатлантичній зоні. Цей процес йде з урахуванням нових загроз, він поєднується з діяльністю інших організацій, що займаються безпекою. Сьогодні наше перебування в Афганістані було б неможливим без схвалення ООН. Ми там працюємо з мандатом ООН. Китай і Російська Федерація тепер дякують НАТО за те, що ми там робимо. Усі ці країни й організації беруть участь у цьому процесі. І НАТО не виступає там жандармом, НАТО ніколи не буде жандармом у світі. Це неможливо з усіх точок зору. Зокрема, фінансової. Адже бюджет НАТО у порівнянні з бюджетом Євросоюзу досить малий. Євросоюз має бюджет 135 мільярдів євро на рік, а НАТО лише два мільярди.
Звичайно, наші країни багаті. Вони мають свої збройні сили, свої інструменти, а роль НАТО в цьому випадку зводиться до розвитку сумісності між збройними силами та відомствами у секторі безпеки. Воно ще займається координацією дій.
НАТО не тільки військова організація, яка бореться проти поширення зброї масового знищення, проти тероризму. Це не порожні слова, тероризм існує, він не має кордонів. Ми зараз дуже занепокоєні можливість терактів з використанням ядерної зброї. І навіть провели навчання в Брюсселі з цього приводу.
Ми перебуваємо в Афганістані не тільки тому, щоб гарантувати безпеку, але й для того, щоб будувати там дороги, школи, університети, давати доступ до знань цим людям. Попередній режим взагалі забороняв афганським жінкам навчатися. Вони не вміли читати. Їхні права були обмежені. Але сьогодні, за сприяння НАТО, в парламенті Афганістану 20% - жінки. Ми фінансували доступ до Інтернету усіх афганських університетів. Бо ми переконані, що знання допомагають розвиткові країни. Знання стабілізують демократію. Завдяки знанням можна уникнути в майбутньому конфліктів у цьому регіоні.
Ми також боремося із кібертероризмом. В Естонії відкрився центр по боротьбі з кібертероризмом, який ми вважаємо дуже серйозною небезпекою і загрозою. Ця загроза може в один день зруйнувати економіку цілої країни, усі банки…
Також ми займаємося екологією. Недавно в Україні була повінь у прикарпатських областях. 16 країн НАТО подали серйозну допомогу постраждалим. Ми також моніторимо якість води, бо якість води теж посилює ризики безпеки. Ми допомагаємо утилізувати боєприпаси, зокрема, колишнє ракетне паливо. Ми маємо мобільний завод, який перетворює це паливо на мінеральні добрива.
Безпека – це, отже, не тільки військові питання.
Запитання: Чи може НАТО приборкати сомалійських піратів?
Відповідь: Ескадра натовських кораблів уже рухається в ту зону. Шість кораблів. І це тільки початок. Надалі вони будуть гарантувати безпеку торговельних шляхів.
Запитання: Які стереотипи щодо НАТО Ви можете назвати?
Відповідь: Перший: НАТО – агресивний блок під дахом США. Але США не є власником Альянсу. Вони мають 20% пакету акцій. Решта в руках європейців. Американці не мають права диктувати. Бо наше золоте правило – консенсус. Американці – це просто член НАТО, потужний член з потужним військовим інструментом, але вони лише 20% Альянсу, і треба завжди мати на увазі цей факт. От в історії з Іраком ми не досягли консенсусу, тому НАТО там не воювало. А от під час конфлікту у Боснії та Герцеговині, у 1995 році, консенсус був досягнутий, бо тама був геноцид. В етнічних війнах загинуло майже 200 тисяч чоловік. Міжнародне співтовариство не могло зупинити цю бойню. А НАТО зупинило, бо був консенсус. І тепер серби вже хочуть вступати в Альянс. Сьогодні Балкани стабілізовані і розвиваються.
Другий міф – що після вступу до НАТО загине ваш ВПК. Але Альянс не купує зброю. В Альянсі є різні ВПК. Тут дуже розвинений ринок колишньої радянської зброї. Закупівлю цієї зброї лобіюють колишні члени Варшавського пакту. Зброя – це бізнес.
Ще один міф: ніби НАТО хоче використовувати українських солдатів у гарячих точках. Це – бредня, безглузді твердження. Кожна країна в Альянсі є незалежною, і вона сама вирішує, брати чи не брати участь в операціях. І має на те право. Ми поважаємо таке рішення країни, яке проводиться через парламент, приймається демократичним шляхом. Тому, якщо Німеччина або Канада відкличуть свої війська з Афганістану, ніхто не буде заперечувати і ніхто не буде їх критикувати. Через те думка про те, що НАТО може використовувати ваших вояків поза волею парламенту – це неправда. Цього не може бути. Ніхто, жоден генерал і навіть Генсек НАТО не може зобов’язати країну направити свої війська у гарячу точку.
Але у кожної країни є свої ресурси. Одна може надати літаки, кораблі, вантажні автомобілі. Тільки ніхто не може диктувати цій країні.
Запитання: Як бачить НАТО свої відносини з Росією в контексті російсько-грузинської війни і російсько-українських відносин?
Відповідь: Двосторонні відносини – це справа двох країн. Це їхня справа, і НАТО не втручається в ці відносини. Ми не маємо ні мандату, ні волі, ні права втручатись у ваші справи. Яким чином ви розвиваєте свої відносини із сусідом – це ваша справа. Чи відчуваєте ви вплив сусіда на свої справи – це також ваша турбота.
Щодо війни на Кавказі, то Альянс зайняв чітку позицію: ми вважаємо, що Росія перевищила свої повноваження у відповідь на дії грузинської сторони. НАТО підтримує демократичну систему в Грузії, і зараз наші фахівці намагаються допомогти цій країні. Наприклад, покрити територію країни радарним сигналом, очистити зону боїв від вибухових снарядів тощо. Грузія і Росія мають самі вирішити свої стосунки. Можливо, за допомогою інших міжнародних організацій.
НАТО відповідає за безпеку в Європі. І в наших документах чітко записано, що безпечна Європа неможлива без демократичної розвиненої України. І до цього консенсусу ми прийшли давно. Сьогодні ми не можемо підтримувати стосунки з Росією, як було раніше. Але ми продовжуємо підтримувати наші взаємини в деяких зонах, наприклад, в Афганістані, у Центральній Азії, в сфері боротьби з наркотиками і тероризмом. Канали комунікації не заблоковані. Ніхто не прагне остаточно зруйнувати відносини з Російською Федерацією. Ніхто цього не хоче.
Запитання: Чому НАТО не придбало Антоновський транспортний літак?
Відповідь: Це питання ринку. Літак хороший, але забезпечення запчастинами не задовольнило НАТО. Сьогодні на ринку є кращі пропозиції. Україна не витримала конкуренції. Це питання ринку. Бельгія, наприклад, купує літаки у Бразилії, яка не є членом НАТО.
Дякую за увагу. Бувайте. Поважайте себе – ви того варті.
Стан та перспективи розвитку
Збройних Сил України.
Жувелик Юрій Васильович,
головний спеціаліст відділу європейської та євроатлантичної інтеграції
департаменту воєнної політики та стратегічного планування
Міністерства оборони України.
Основною метою Державної програми розвитку Збройних сил України є забезпечення концентрації та ефективного використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для створення сучасних Збройних Сил нашої держави. Ці Збройні сили мають бути всебічно підготовлені та забезпечені, мобільні, спроможні виконувати покладені на них завдання. Крім того, передбачається, що вони повинні бути сумісними із збройними силами держав-членів Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу. Хочу зупинитися на основних напрямах роботи Міністерства для набуття відповідності критеріям членства в НАТО.
- Оновлення системи управління Збройними силами України.
На сьогодні система управління Збройних Сил нашої держави суттєво наблизилася до параметрів, що визначені Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки. Оптимізація структури органів військового управління здійснювалася на підставі результатів їх функціонального обстеження та з урахуванням стандартів збройних сил провідних країн Європи та Організації Північноатлантичного договору. У цій сфері досягнуто наступних результатів:
- Нормативно врегульовані та практично розподілені функції і повноваження між Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил.
- Відбувається оптимізація структури Генерального штабу, яка наближається до стандартів штабів збройних сил держав-членів НАТО. Вона має всі управління, необхідні для виконання поставлених завдань. На керівні посади Генерального штабу призначені представники від усіх видів Збройних Сил України.
- Здійснено перехід від багаторівневої системи оперативного управління до більш оптимальної, триступеневої системи: Генеральний штаб – Об’єднане оперативне командування (ООК) – Армійський корпус, Повітряне командування, Центр морських операцій, Центр військ берегової оборони.
Створені територіальні управління – нові органи військового управління, які будуть виконувати завдання з організації територіальної оборони, мобілізаційної підготовки та підготовки резерву.
- Продовжується виконання заходів другого етапу формування Об’єднаного оперативного командування, яке з 2007 року прийняло на себе функції планування щодо застосування та оперативного управління миротворчими контингентами.
Сьогодні Об’єднане оперативне командування здійснює цілодобове відстеження обстановки у місцях виконання завдань українськими миротворчими контингентами та персоналом. Під його керівництвом проводяться чергові ротації 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії та національного контингенту (УКРПОЛБАТу) в Косово.
Крім того, під час проведення антитерористичної операції НАТО в Середземному морі «Активні зусилля» передбачена можливість управління кораблями через Контактний пункт Військово-Морських Сил Збройних сил України.
- Започатковано створення Сил спеціальних операцій. Сформовано новий орган військового управління – це Управління спеціальних операцій. Визначено головні завдання Управління, його статус і структура. Сили спеціальних операцій будуть забезпечені новітніми зразками озброєння та військової техніки, їх підготовка спрямована на опанування навичками дій у незнайомій місцевості. Крім того передбачається, що це відбуватиметься в умовах жорсткої контррозвідувальної протидії.
Таким чином, зрозуміло, що створення сучасних Збройних Сил, здатних виконувати покладені на них завдання, неможливе без постійного вдосконалення системи управління.
- Професіоналізація Збройних Сил України.
Плани комплектування особового складу військовослужбовцями за контрактом виконані у 2006 році на 94%, у 2007 на 101,8%. Протягом 2008 року планується збільшити чисельність військовослужбовців за контрактом на 7 500 осіб.
Але мають місце й труднощі, пов’язані з недостатньою конкурентоспроможністю професійної військової служби на вітчизняному ринку праці.
З метою подолання цих труднощів вживаються заходи з підвищення привабливості військової служби за контрактом –
- по-перше, це грошове забезпечення військовослужбовця за першим контрактом, яке підвищене у 2007 році майже вдвічі;
- по-друге, військовослужбовцям, які проходять службу за другим і наступними контрактами, надана можливість безкоштовно отримати вищу освіту у вищих військових навчальних закладах;
- і по-третє, запроваджене безкоштовне харчування контрактників під час несення бойового чергування, варти, добового наряду, у таборах та навчальних центрах. Крім того, створюється фонд службового житла.
Одним з важливих елементів професіоналізації Збройних Сил нашої держави є запровадження служби на контрактних засадах у військовому резерві. З цією метою сформовано нормативно-правову базу та у минулому році успішно проведено експеримент з підготовки понад 1 000 резервістів.
Сьогодні основні зусилля зосереджені на подальшому плановому впровадженні служби у військовому резерві Збройних Сил України з послідовним нарощуванням обсягів підготовки резервістів. На сьогодні укладено 1 529 контрактів, у тому числі 500 з офіцерами. Упродовж 2008 навчального року заплановано підготувати 1 700 резервістів у 36-ти військових частинах.
- Підготовка військ.
Зміст і характер підготовки військ та сил на сьогодні приведені у відповідність із завданнями, визначеними Стратегічним замислом застосування Збройних Сил України. Для цього на основі Стратегічного замислу були розроблені та запроваджені Засади підготовки і застосування Збройних Сил України, які надали бойовій підготовці реального змісту та спрямували цю підготовку на досягнення конкретних результатів.
Рішенням Міністра оборони України за останній час кожен навчальний рік присвячувався одному з пріоритетних напрямків діяльності у підготовці військ та сил, відповідно до яких у кожному році проводилися крупномасштабні навчання.
Так, 2006-й навчальний рік був визначений роком Повітряних Сил, в ході якого було проведене міжвидове командно-штабне навчання «Чисте небо-2006».
2007-й навчальний рік був роком удосконалення оперативного та матеріально-технічного забезпечення, підвищення рівня безпеки військ-сил та вибухопожежобезпеки баз, складів і арсеналів. У Збройних Силах України було проведене командно-штабне навчання з оперативного забезпечення та логістики «Артерія-2007».
2008-й рік – це рік Військово-Морських Сил та Сил спеціальних операцій ЗС України. Відповідно, в цьому році проводиться Комплексне командно-штабне навчання «Морський вузол-2008».
Для підвищення ефективності підготовки військ-сил максимально використовуються можливості участі України в багатонаціональних навчаннях, миротворчих місіях і міжнародних програмах.
До кінця 2015 року заплановано досягти відповідних стандартів Альянсу усіма Силами негайного реагування Збройних Сил України. Для окреслення порядку виконання цього завдання, а також для уточнення переліку сил і засобів в Генеральному штабі Збройних Сил України завершується підготовка відповідної директиви.
На сьогодні 12 військових частин та підрозділів Збройних Сил України заявлено до Спільного фонду оперативних сил та можливостей в рамках Концепції оперативних можливостей. Чотири з них вже успішно пройшли заплановані самооцінки та оцінки НАТО першого рівня в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку.
Завдяки виконанню заходів Програми перевірки та зворотного зв'язку закладено фундамент для подальшого нарощування оперативних можливостей певних підрозділів. Крім того, створено підґрунтя для просування на новий рівень військового співробітництва з Альянсом шляхом приєднання до процесу залучення України до Сил реагування НАТО.
У цьому контексті слід зазначити, що з прийняттям 12 червня Північноатлантичною Радою НАТО політичного рішення, яким підтримано ініціативу України щодо залучення військових активів до участі в Силах реагування НАТО, цей процес перейшов у практичну площину. Зараз визначені сили та засоби готуються до перших ротацій.
Цей процес є досить тривалим за часом. Але вже після визначення наших перспектив щодо Сил реагування НАТО зміст цього процесу набув більш систематизованого та упорядкованого характеру.
- Система матеріально-технічного забезпечення (логістики).
Розвиток матеріально-технічного забезпечення здійснюється в напрямку побудови єдиної системи. Ця система буде виконувати завдання щодо забезпечення озброєнням та військовою технікою, матеріально-технічними засобами всіх з'єднань та військових частин незалежно від їх підпорядкованості.
Протягом 2006-2007 років армійські корпуси були вивільнені від завдань, пов’язаних з розформуванням з'єднань та військових частин, які не передбачені складом Збройних Сил зразка 2012 року. Це відбулося шляхом покладання цих завдань на оперативні командування.
Створення ж Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил дозволило звільнити війська-сили від функцій обліку цього майна.
У сфері забезпечення матеріальними засобами та послугами у Збройних Силах України здійснюються заходи щодо впровадження нових підходів до постачання матеріальних засобів і надання послуг на комерційній основі. Все це звільнює Збройні Сили від невластивих функцій, підвищує якість, зокрема, продовольчого та житлово-комунального забезпечення, сприяє більш ефективному використанню фінансових ресурсів.
Торік завершено перехід до забезпечення харчування у Збройних Силах комерційними структурами. Успішно впроваджується аутсорсинг (передача організацією певних бізнес-процесів або виробничих функцій на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у цій сфері) при постачанні пально-мастильних матеріалів. Крім того, започатковано перехід до обслуговування військових містечок суб’єктами господарювання. Охорону ж військових об’єктів (крім об’єктів, де зберігаються озброєння та боєприпаси) здійснюють структури Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, а також комерційні охоронні фірми.
- Розвиток озброєння та військової техніки.
Заходи з оснащення Збройних Сил України озброєнням та військовою технікою відбувалися за пріоритетними напрямами, що визначені Державною програмою розвитку Збройних Сил України на період до 2009 р.
Тільки за минулий рік фактичне фінансування за бюджетними програмами оснащення озброєнням та військовою технікою, порівняно з попередніми роками, збільшилося майже втричі і становило 797,8 млн. грн. Такий обсяг фінансування перевищує показники попередніх років, але є недостатнім для формування повноцінного, відповідного потребам Збройних Сил оборонного замовлення.
Це дозволило на протязі 2006-2008 років прийняти на озброєння Збройних Сил України 48 нових зразків озброєння та військової техніки.
На сьогодні проводиться 65 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, серед яких такі масштабні проекти, як створення багатофункціонального ракетного комплексу; танка Т-84 (це бойова машина (БМ) «Оплот»); проектування бойового корабля класу «корвет» тощо.
На етапах державних та міжвідомчих випробувань знаходиться 16 дослідних зразків озброєння та військової техніки, у тому числі військово-транспортний літак Ан-70, бронетранспортер БТР-70 Д; бойова розвідувальна дозорна машина БРДМ-2 Д та бойова машина піхоти БМП-1 з бойовим модулем «Штурм».
Вийшли на етапи проведення попередніх випробувань такі зразки озброєння та військової техніки, як модернізований зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) «Оса»(АКМ), переносний протитанковий ракетний комплекс, 152-мм артилерійський постріл з осколково-фугасним снарядом, бронетранспортер БТР-4, радіостанція середньої потужності – всього 24 зразка озброєння та військової техніки.
В умовах значних фінансових обмежень головні зусилля Міністерства оборони України та Генерального штабу спрямовані на підтримання боєготовності озброєння та військової техніки шляхом їх модернізації та продовження ресурсу.
Створена організаційна та технологічна база для модернізації та продовження ресурсу літаків Ан-24, Ан-26, Ан-30, Міг-29, Су-24, Су-25, Су-27, Л-39, зенітних ракетних комплексів С-300, «Бук М1», танків і легкої броньованої техніки. Також запроваджена нова система державних закупівель шляхом створення єдиного тендерного комітету, що усуває розпорошення коштів, дозволяє підвищити рівень прозорості та контролю над процесом закупівель і забезпечити ефективність використання бюджетних асигнувань.