Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма семінару
Жувелик Юрій Васильович
Сергієнко Олексій Олександрович
22 жовтня (середа)
Державна інформаційна політика
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9



від упорядника.


За завданням Держкомтелерадіо України Укртелерадіопресінститут підготував і провів семінар «Розвиток відносин Україна-НАТО та сучасний стан інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції». Для участі в його роботі були запрошені журналісти обласних ТРК, які вже ведуть або яким після семінару буде доручено вести передачі з питань євроатлантичної інтеграції – по одному від кожної телерадіокомпанії. Семінар тривав три дні, з 21 по 23 жовтня 2008 року.

На жаль, не всі компанії відгукнулися на наше запрошення. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на Донецьку, Луганську та Одеську ТРК, звідки на семінар не прислали жодного журналіста. І не пояснили чому. Очевидно, керівники цих телерадіокомпаній не вважають за потрібне здійснювати державний курс на євроатлантичну інтеграцію або ж переплутали державну політику з поглядами деяких партій.

Своєрідним зачином семінару стала доповідь директора департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України Богдана Червака. Він, зокрема, відзначив, що «перспектива входження України до євроатлантичної спільноти безпосередньо залежить від спроможності вітчизняних ЗМІ донести до громадян об’єктивну і неупереджену інформацію про основні євроатлантичні інститути і політичну доцільність євроатлантичної інтеграції».

Говорячи про характер зазначеної роботи, доповідач підкреслив, що «має проводитись виключно інформаційна кампанія, а не агресивно-пропагандистська. Суспільству, – наголосив він, – потрібно давати інформацію об’єктивну і різносторонню, адже рішення щодо вступу України до НАТО прийматиметься виключно на референдумі. А враховуючи ментальність наших людей, не варто ґвалтувати їхню свідомість, необхідно лише спокійно, зважено інформувати. Розвіювати міфи, що сидять у головах громадян ще з часів Радянського Союзу. Показувати перспективу нашої країни щодо інтеграції та зміни у різних сферах життя країн, які вже інтегрувались. Вказувати на об’єктивні проблеми, які так чи інакше переживають чи пережили держави, які вже стали членами НАТО, і на які очікувати нам. Інформувати, а не тиснути – ось головне завдання» – підкреслив Богдан Червак.

Державну політику з питань євроатлантичної інтеграції учасникам семінару роз’яснювали відповідальні працівники Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони України, Національного Центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Національного інституту міжнародної безпеки. Про діяльність громадських організацій, які, за словами Богдана Червака, «виступають своєрідними локомотивами євроатлантичної політики нашої держави», говорили директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін та директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

Велику зацікавленість учасників семінару викликали виступи практикуючих журналістів, які поділилися досвідом висвітлення зазначеної тематики. Про особливості підготовки телевізійних розповідей про сучасні армії НАТО говорив Юрій Лукінов – співавтор і режисер серіалу «НАТО: свій чи чужий». З увагою прослухали на семінарі передачу НРКУ «Євроатлантичний вибір», яку готує ведучий Іван Діденко. Практику підготовки матеріалів з питань євроатлантичної інтеграції розкрили оглядач газети «Дзеркало тижня» Тетяна Силіна, головний редактор тижневика «Главред» Альона Гетьманчук, яка упродовж тривалого часу успішно веде на сторінках свого видання «Щоденник євроатлантиста». Про натовську тематику в передачах Радіо Свобода говорила редактор цієї радіостанції Валентина Павленко, редактор відділу міжнародної політики та інформації газети «День» Микола Сірук.

Слухачі семінару зазначали, що критичний аналіз та розгляд практики є надзвичайно ефективним засобом підвищення кваліфікації.

Це вже був третій семінар по НАТО, який організовує і проводить наш інститут.

На першому з них, у 2005 році, ми шукали відповідь на запитання «Чому Україна має вступати до НАТО?» Перед журналістами виступали дипломати і військові аташе посольств тих країн, що були раніше членами Варшавського пакту, а згодом вступили до НАТО. Виступали також наші політики і вчені. В ході обговорення виступів та дискусій на цю тему вималювалась однозначна відповідь: «Україна має вступати до НАТО, бо це вигідно з політичної, економічної і безпекової точок зору». Матеріали цього семінару були викладені в брошурі, яку наш інститут розіслав в усі обласні ТРК.

На другому семінарі ми спробували глянути на цю проблему ширше – в контексті діяльності європейського співтовариства та відносин з ним. Зокрема, важливою на той час була проблема вступу України до СОТ, проблема, яку ми вже розв’язали. Говорили на тому семінарі і про роль НАТО в сучасному світі. Цю тему обговорювали під час телемосту Київ-Брюссель. На запитання журналістів відповідали компетентні чиновники Альянсу. Матеріали цього семінару теж були узагальнені в брошурі і розіслані в усі ТРК.

На цьому, третьому семінарі ми спробували з'ясувати, як розвиваються наші відносини з Альянсом і як далеко ми просунулись уперед по цьому шляху. І чи належним чином ми інформуємо громадськість про кроки України в напрямі євроатлантичної інтеграції, чи є у нас якась система інформування населення з цього питання. Чи є у нас державна інформаційна політика з питань євроатлантичної інтеграції і в чому вона полягає. І цього разу на основі виголошених на семінарі виступів, думок, пропозицій та порад інститут підготував брошуру. До неї додано також аудіо- та відео- компакт-диски, на яких записані кращі сюжети, програми та передачі, що були переглянуті й прослухані на семінарі.

Як і в попередні рази, відділ моніторингу ЗМІ нашого інституту провів анкетування учасників семінару. Усім, хто тримає в руках цю брошуру, раджу уважно ознайомитись з результатами цього опитування. Там викладено чимало слушних думок, порад і пропозицій, які, з нашого погляду, доцільно реалізувати у практичній діяльності телерадіокомпаній. Ми, у свою чергу, врахуємо поради щодо організації наступних семінарів на цю тему.

Серед усіх порад і пропозицій хотів би виділити одну, яка зацікавлено обговорювалась на заключному засіданні семінару. Вона стосується можливих групових зарубіжних поїздок журналістів, під час яких можна було б, за прикладом Вадима Кастеллі, познайомитися із Натовськими арміями, з’ясувати думки й погляди військовослужбовців, а також простих людей, на службу в реформованих за Натовськими стандартами військових частинах і підрозділах. З погляду учасників семінару, такі поїздки могли б істотно підвищити ефективність телевізійних, радіопрограм і передач. Адже відомо, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

В ході семінару гостро критикувались численні наради та засідання на цю тему, на яких присутні різного роду чиновники. Вони жваво обмінюються думками, вносять якісь пропозиції, а потім з почуттям добре виконаного обов’язку йдуть на фуршет. І на цьому все закінчується. На проведення таких чиновницьких заходів витрачаються величезні кошти, а їх результативність нульова, бо чиновники не можуть впливати ні на ЗМІ, ні на громадську думку. Тому, зазначалося на семінарі, доцільніше витрачати ці кошти на організацію групових поїздок журналістів. Їх треба щороку закладати в державні програми інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції України. Бо в нинішньому вигляді ці програми свого призначення не виконують: чиновники витрачають кошти не за призначенням, і через те політична та суспільна підтримка вступу держави до НАТО перебуває на низькому рівні.

Щоб зрушити цю проблему з мертвої точки, наш інститут підготував список учасників семінару, які тепер добре підготовлені до зарубіжних поїздок, і подав його до департаменту НАТО МЗС України. Керівник цього департаменту Оснач М.В. запевнив, що він веде переговори з посольствами та представництвами, які можуть фінансувати зарубіжні поїздки наших журналістів. Чим закінчаться ці переговори, невдовзі побачимо.

Цікавими, з мого погляду, є також результати соціологічного аналізу висвітлення в українських ЗМІ питань євроатлантичної інтеграції. Як видно із цього дослідження, багато редакцій наших газет, радіо й телебачення демонструють безпорадність у спробах підготувати населення до вступу в НАТО і нездатні протистояти впливу російських ЗМІ, які цілеспрямовано й послідовно засуджують, або й просто брутально паплюжать НАТОвські устремління України.

Не позбавленим практичної корисності виявився ще один аспект семінару – знайомство з джерелами інформації з питань євроатлантичної інтеграції. Про них доповідали прес-секретарі міністерств, відомств та громадських організацій. Вони надали учасникам семінару чимало літератури, аудіо- та відео- компакт-дисків за темою семінару, повідомили поштові та електронні адреси, за якими журналісти можуть налагодити контакти й одержувати потрібну інформацію.


Керівник семінару

професор Миронченко В.Я.


Програма семінару

«Розвиток відносин Україна–НАТО

та сучасний стан інформування громадськості

з питань євроатлантичної інтеграції».

(21 – 23 жовтня 2008 року)





21 жовтня (вівторок)

9.00-12.00

Приїзд і поселення учасників семінару в гуртожиток, реєстрація

12.00-12.05

Відкриття семінару.

Вступне слово керівника семінару проф. Миронченка В.Я.

12.05-12.30

Державна інформаційна політика з питань євроатлантичної інтеграції.

Богдан Червак, директор департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України.

12.30-13.00

Акценти інформування громадськості про євроатлантичний курс України.

Жовта Ірина Вікторівна, зав. сектором інформаційних питань і комунікацій Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції.

13.00-13.30

Стан та перспективи розвитку Збройних Сил України.

Жувелик Юрій Васильович, головний спеціаліст відділу європейської та євроатлантичної інтеграції департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України.

13.30-14.00

Інтенсифікований діалог Україна – НАТО

Оснач Михайло Васильович, директор департаменту НАТО МЗС України.

14.00-15.00

Перерва на обід.

15.00-15.50

Тенденції розвитку громадської думки у ставленні до НАТО.

Ілько Кучерів, директор фонду «Демократичні ініціативи».

15.50-16.15

Стереотипні уявлення та міфи про НАТО, які спостерігаються в Україні.

Мішель Дюре, директор Центру інформації та документації НАТО.

16.15-16.30

Перерва.

16.30-16.50

Щодо інформаційного забезпечення євроатлантичної інтеграції України.

Ожеван Микола Андрійович, зав. відділом інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту міжнародної безпеки




16.50-17.10

Система інформаційної роботи в Збройних силах України з питань євроатлантичної інтеграції.

Сергієнко Олексій Олександрович, полковник Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Генштабу ЗС України.




22 жовтня (середа)

10.00-12.00

Телевізійні розповіді про сучасні армії НАТО (спростування міфів і небилиць).

Луканов Юрій, журналіст, співавтор і сценарист серіалу «НАТО: свій чи чужий».

12.00-12.15

Перерва.

12.15-12.45

Досвід підготовки радіопрограми «Євроатлантичний вибір».

Іван Діденко, ведучий НРКУ.

12.45-13.00

Практика підготовки матеріалів з питань євроатлантичної інтеграції в тижневику «Дзеркало тижня».

Тетяна Силіна, оглядач газети «Дзеркало тижня»

13.00-13.20

«Щоденник євроатлантиста».

Альона Гетьманчук, гол.редактор тижневика «Главред».

13.20-13.30

Практика підготовки матеріалів на натовську тематику на радіостанції «Свобода».

Валентина Павленко, редактор програми «Вечірня свобода».

13.30-13.40

Натовська тематика на сторінках газети «День».

Микола Сірук, редактор відділу міжнародної політики та інформації.

13.40-14.30

Перерва на обід.

14.30-18.00

Прослуховування, перегляд і обговорення кращих передач і сюжетів обласних телерадіокомпаній про євроатлантичну інтеграцію.




23 жовтня (четвер)

9.30-11.00

Вступ України до НАТО та роль мас-медіа.

Соскін Олег Ігорович, директор Інституту трансформації суспільства.

11.00-11.15

Перерва.

11.15-11.30

Робота з прес-службами інституцій європейського співтовариства.

Марциновський Анатолій Антонович, заступник головного редактора «Газети по-київськи»

11.30-11.40

Яку інформацію можна дістати з джерел Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України.

Кот Світлана Володимирівна, головний консультант сектору інформатизації та технічного захисту інформації.




11.40-11.50

Інформаційні ресурси Центру інформації і документації НАТО.

Оксана Мусієнко, координатор НАТО з питань преси та публікацій.

11.50-12.00

Прес-клуб Укрінформу з питань євроатлантичної інтеграції України.

Роман Сущенко, заступник керівника прес-клубу.

12.00-12.10

Перерва.

12.10-12.20

Інформація про розвиток співпраці Україна-НАТО на офіційному веб-порталі Міністерства оборони України

Максим Праута, старший офіцер організаційно-аналітичного відділу управління прес-служби Міністерства оборони України.

12.20-12.30

Які матеріали можна дістати від МЗС України.

Бондаренко Владислава Анатоліївна, в.о. начальника інформаційного відділу департаменту НАТО МЗС України.

12.30-13.00

Анкетування

13.00-14.00

Перерва на обід.

14.00-17.30

- Продовження перегляду, прослуховування та обговорення кращих передач і сюжетів;

- узагальнення пропозицій і рекомендацій учасників семінару;

- вручення сертифікатів;

- від’їзд додому.



Керівник семінару проф. Миронченко В.Я.


Державна інформаційна політика

з питань євроатлантичної інтеграції

Богдан Червак,

директор департаменту інформаційної політики

Держкомтелерадіо України


Однією з важливих складових забезпечення реалізації курсу на євроатлантичну інтеграцію є здійснення інформаційно-роз'яснювальної роботи в країні з метою підвищення обізнаності громади щодо сучасних міжнародних відносин, об'єктивного висвітлення діяльності головних європейських інститутів, належного усвідомлення переваг членства в них для нашої держави.

Вважаю, буде справедливо стверджувати, що перспектива входження України до євроатлантичної спільноти безпосередньо залежить від спроможності вітчизняних засобів масової інформації донести до громадян об'єктивну і неупереджену інформацію про основні євроатлантичні інститути, економічну і політичну доцільність євроатлантичної інтеграції.

В нашій державі сформовано різноплановий спектр засобів масової інформації: ми маємо державні, комерційні, рекламні, політичні, загальнодержавні, регіональні, міські засоби масової інформації. Нагадаю, що в цьому спектрі частка державних складає лише 3,5%.

Зрозуміло, що головний тягар відповідальності за ефективне інформування наших громадян про європейські та євроатлантичні процеси лягає на плечі влади, від якої залежить спроможність динамічно, цікаво, прозоро, об'єктивно доносити до українців все більше необхідної інформації. Тому нам потрібно, по-перше, на найголовніше місце у реалізації цих завдань поставити якість реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції, по-друге, спиратися на розуміння засобів масової інформації того, яким чином розвивати цю тему. І, по-третє, зацікавити засоби масової інформації висвітлювати тему євроатлантичної інтеграції України.

Державна влада не стоїть осторонь цієї проблеми: розробляються та реалізуються державні програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції, розробляються річні міжвідомчі плани заходів щодо реалізації державних програм, забезпечується діяльність міжвідомчої координаційної групи з організації виконань державної програми. Щорічно формуються розділи «Інформаційне співробітництво» до цільових планів «Україна – НАТО».

Головним здобутком реалізації інформаційних проектів з питань євроатлантичної інтеграції є та обставина, що врешті-решт на вищому державному рівні прийшло розуміння: важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики передбачають належний інформаційний супровід. Тим паче, такі значущі та гострі питання, як євроатлантична інтеграція.

Безперечним позитивом у реалізації програм є власне і сам досвід інформування громадськості. Моніторинг громадської думки і сприйняття суспільством інтеграційних процесів до ЄС чи НАТО, який є складовим обох програм, показав, що люди усе-таки одержали певні знання саме у рамках реалізації цих програм. Замовлене Держкомтелерадіо обстеження громадської думки і аналіз основних чинників впливу інформування на позицію населення щодо, наприклад, НАТО виявило важливу тенденцію у зміні ставлення людей до альянсу. А саме – зменшилася частка однозначних відповідей і, відповідно, – збільшилася кількість проміжних варіантів.

Скажімо, частка тих, хто однозначно не підтримує вступ України до НАТО, зменшилася на 5,4% (загальна кількість таких – 55,1%), а частка тих, хто не може визначитись, зросла з 16,8% до 25,3%. Це дозволяє зробити висновок, що українське суспільство поступово відходить від полярних позицій і схильне більше орієнтуватися не на раніше сформовані ідеологічні стереотипи, а на реальні інтереси країни.

До проблем реалізації інформаційних програм я би відніс власне характер зазначеної роботи. Вважаю, що має проводитися виключно інформаційна кампанія, а не агресивна пропагандистська.

Суспільству потрібно давати інформацію об'єктивну і різносторонню, адже питання щодо вступу України до НАТО вирішуватиметься виключно на референдумі. А враховуючи ментальність наших людей, не варто ґвалтувати їхню свідомість, необхідно лишень спокійно, зважено інформувати. Розвіювати міфи, що сидять у головах громадян ще з часів Радянського Союзу. Показувати перспективи нашої країни щодо інтеграції та зміни у різних сферах життя країн, які вже інтегрувалися. Вказувати на об'єктивні проблеми, які так чи інакше переживають чи пережили держави, які вже стали членами НАТО, і на які очікувати нам. Інформувати, а не тиснути – ось головне завдання.

У травні 2008 року прийнято постанову Уряду «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки», яка суттєво відрізняється від попередньої.

Головною метою нової Програми є сприяння виконанню завдань євроатлантичної інтеграції України, створення умов для свідомого самовизначення громадян щодо приєднання України до НАТО, забезпечення підтримки державної політики євроатлантичної інтеграції.

Активізація інформаційної кампанії залишається ключовим завданням, спрямованим на підвищення обізнаності громадськості щодо ролі та діяльності НАТО, зміцнення громадської підтримки курсу євроатлантичної інтеграції України.

Заходи Програми передбачають тісну співпрацю місцевих органів влади та неурядових громадських організацій.

Пріоритетним напрямом є надання через Центр інформаційної підтримки інтересів України допомоги громадським організаціям, які виступатимуть своєрідним «локомотивом» євроатлантичної політики нашої держави.

Реалізацію Програми передбачаємо шляхом посилення координації діяльності виконавців Програми, посилення відповідальності керівників центральних і місцевих органів влади за організацію та результати роботи з інформування громадськості у сфері євроатлантичної інтеграції України та регулярне звітування Урядові.

З метою підготовки України до наступного саміту НАТО розпочато реалізацію нового механізму інформування громадськості, зокрема:
  • створення спеціалізованої інформаційної мережі для проведення ефективної інформаційно-просвітницької роботи;
  • створення потужних інформаційних ресурсів з питань євроатлантичної інтеграції шляхом формування бази даних про лідерів громадської думки, провідних експертів і фахівців у галузі євроатлантичної інтеграції та залучення їх до виконання завдань програми; підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів самоврядування, вчителів і викладачів навчальних закладів з питань євроатлантичної інтеграції;
  • застосування у повному обсязі ресурсів держави з метою популяризації політики євроатлантичної інтеграції;
  • створення теле- і радіопрограм з роз'ясненням державної політики щодо НАТО;
  • моніторинг громадської думки з метою виявлення мотивацій, що формують ставлення цільових груп населення до НАТО.

Окремо ведеться робота щодо залучення засобів масової інформації до активного обговорення питань, пов'язаних з євроатлантичними процесами. Саме з цією метою при Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» створено прес-клуб з питань євроатлантичної інтеграції України. Матеріали засідання цього прес-клубу розповсюджуються серед значної кількості не лише загальнонаціональних, але й регіональних друкованих засобів масової інформації. Сьогодні споживачами цієї продукції є 521 редакція, серед них 187 всеукраїнських, обласних та міських великоформатних газет, 306 районних і 9 багатотиражних газет. Великі обсяги інформації отримують від агентства більше 70 закордонних посольств та представництв нашої держави. Продукцію Укрінформу англійською та німецькою мовами отримує також низка зарубіжних посольств в Україні.

Ми сподіваємось, що це агентство відігрáє провідну роль у реалізації усіх наших програмних завдань щодо інформування громадськості. Ми передбачаємо, що збільшиться (до шістнадцяти) мережа зарубіжних корпунктів і представництв з державним забезпеченням, корпункти працюватимуть у провідних європейських країнах, в тому числі у Сполучених Штатах Америки, Китаї, Сирії. Ми знаємо, який потужний імпульс у роботі агентства надало відкриття кореспондентського пункту в Брюсселі, зокрема, це стосується і проблематики сьогоднішньої розмови.

За активної участі Книжкової палати України сформовано базу публікацій провідних західних державних і регіональних друкованих засобів масової інформації щодо висвітлення співробітництва України з головними європейськими інституціями. Зазначені матеріали відокремлені в рубрику реферативного журналу „Політика та політичні науки" та відображені у друкованих органах державної реєстрації.

За підтримки Центру документації та інформації НАТО в Україні у обласних бібліотеках відкрито 25 інформаційних пунктів НАТО, що має на меті надати інформацію про партнерство між Україною та НАТО, перспективи інтеграції України до євроатлантичних структур, загальні питання безпеки, Таким чином можна спростити доступ до певної інформації громадян України, особливо тих, хто проживає в регіонах.

В результаті системної роботи проведено низку публічних заходів, у яких взяло участь понад сто головних редакторів, редакторів відділів, журналістів з усіх регіонів України, керівників і представників прес-служб центральних органів виконавчої влади.

Отже, успішне проведення державної інформаційної політики щодо вступу України в НАТО, на мій погляд, залежатиме від трьох чинників.

По-перше, має відбутися консолідація політичної волі вищого державного керівництва. Ми бачимо, які дискусії нині точаться поміж тими, хто виробляє і реалізовує зазначену політику. Однак зрозуміло, що за таких шалених суперечок надзвичайно важко розраховувати на ефективність інформаційної роботи.

Поки в державі не буде чітко визначеного єдиного вектора – неможливо говорити і про вироблення чітких технічних завдань. Адже Держкомтелерадіо має отримати інформацію, яку за допомогою державного медіаресурсу доводитиме до громадськості в рамках виконання програм. От лишень ця інформація надто поляризована.

По-друге, потрібно нарешті активно включитися в інформаційну роботу всім відомствам: кожне міністерство має працювати над виконанням програм за своєю спеціалізацією, тобто – у своїй сфері. І водночас – консолідовано з іншими структурами. У протилежному випадку належних результатів ми не доб'ємося. У свою чергу Держкомтелерадіо забезпечить надання медійного державного ресурсу всім виконавцям програм.

По-третє, навести лад у фінансуванні програм. Досвід виконання попередніх проектів показав, що фінансування кожної програми має відбуватися окремо.

І останнє. Інформаційні програми – це відповідальний і значний масив роботи, якою факультативно, як це відбувається зараз, займатися не можна. При цьому до інформування мають бути залучені спеціалісти, експерти з питань НАТО. Саме вони мають доводити до відома українського суспільства ті чи інші ідеї. Лише спільними зусиллями буде забезпечено успіх!