Харківської державної академії культури Віват, Академіє! Дайджест Випуск 4 (2006-2008) Харків хдак 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


В. Косенкова
Слобода. — 2006. — 5 мая. — С. 9.
І. Гулеско
Культура і життя. — 2006. — 10 трав. — С. 3.
Володимир Золотухін
Слобід. край — 2006. — 13 трав. — С. 16.
Слобід. край. — 2006. — 13 трав. — С. 3.
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   40

В. Косенкова


Приглашают юБиляры

В этом году в Харьковском государственном академическом театре оперы и балета им. Н. В. Лысенко пройдет юбилейный десятый фестиваль классической музыки «Харків мистецький», который начнется 12 мая и продлится до 2 июня. <…>

<…>

Запоминающимся обещает стать променад-концерт, посвященный 100-летию со дня рождения выдающегося украинского дирижера Натана Рахлина. В концерте памяти Рахлина примут участие его ученики — главный дирижер ХАТОБа заслуженный деятель искусств Украины и республики Марий Эл Виталий Куценко, профессор академии культуры Алиса Видулина, а также гость фестиваля заслуженный деятель искусств России Феликс Комлев. <…>

<…>

Слобода. — 2006. — 5 мая. — С. 9.

Л. Волга


Академія мистецтв — координатор духовних процесів

Так визначив роль і місце в суспільстві Академії мистецтв України її президент академік А. Чебикін на X звітно-виборній сесії загальних зборів цієї поважної державної науково-творчої установи в галузі художньої культури і мистецтвознавства, яка відбулася 29 квітня ц. р. <...>

<...>

І президент академії, і всі, хто виступив в обговоренні доповіді, одностайно визнали роботу АМУ у звітному періоді як позитивну. <...>

<...>

Водночас, прозвучало у доповіді та у виступах В. Сидоренка, О. Тимошенка, Л. Скорик, М. Іллєнка, В. Шейка, В. Кузнецова, лишаються актуальними питання забезпечення науки талановитою молоддю, проблеми розвитку музейної справи, охорони, паспортизації пам’яток культури, монументального сакрального мистецтва, практично не розв'язуються проблеми кіно, театру, архітектури і містобудування, збереження і розвитку народного декоративно-прикладного мистецтва. Слід щонайактивніше вести роботу зі створення державних цільових програм, які покликані сприяти практичній реалізації державної політики щодо пріоритетних напрямів розвитку духовної сфери держави.

<...>

Уряд. кур’єр. — 2006. — 6 трав. — С. 7.

І. Гулеско


ЯКИМ БУТИ ХОРУ МИСТЕЦЬКОГО ВУЗУ?

Сьогодні хорове виконавство в Україні стає елітарним. Вузівська освіта реформується у бік подальшої гуманізації і культурологізації. В руслі реформаторських процесів перебуває і хорова освіта. Хоровий клас залишається головною лабораторією, де виховуються хорові диригенти. Кафедра хорознавства і хорового диригування Харківської державної академії культури здійснила своєрідний мегапроект, який можна сміливо віднести до події загальноєвропейського значення.

На початку квітня відбулася прем'єра в Колонному залі Національної філармонії України імені М. В. Лисенка концерту академічного хору Харківської державної академії культури, що стало подією в культурному житті України. Прозвучали твори сучасної української музики неофольклорного напрямку, мало відома в Україні зарубіжна музика 80–90 років минулого століття, створена в рамках неосимволічної програмності на традиційні канонічні латинські тексти як сучасна інтерпретація одвічних тем життя: «Бог–людина», «життя–смерть», «гармонія–хаос», «добро–зло». Керівник хорового класу — професор, заслужений діяч мистецтв України Василь Ірха вперше в Україні репрезентував цілий «десант» сучасних авторів-полістилістів: І. Грушковські (Словакія), Д. Джесенні-Раппо (Швейцарія), К. Нустеда (Норвегія), Т. Дженефельта (Швеція), С. Барбера (США), А. Естевеса (Іспанія).

Досконала якість звучання творів показала, що Василь Ірха володіє умінням охопити музичну форму, розставити смислові фактурні акценти, вдихнути у твір життя.

У контексті програми концерту блок з духовних творів Д. Бортнянського, О. Гречанінова, Г. Свиридова і Б. Целковнікова сприймвся як справжній «релігійно-філософський ренесанс» в сучасному виконанні.

У неофольклорній частині програми прозвучали твори сучасних українських композиторів Є. Станковича, О. Яківчука, О. Скрипника, Ю. Алжнєва, О. Литвинова. Це був справжній хоровий театр, де виявилися національні константи-носії генетичної пам'яті, ментальності в буйних барвах фактури гетерофонного типу, остінантних семантичних знаках-символах. Як засвідчив концерт, неофольклорні опуси вітчизняних авторів не тільки вливаються в національний стиль, а й доповнюють художню картину світу.

Диригент В. Ірха разом зі своїм студентським колективом блискуче справилися з найскладнішими виконавськими завданнями (не гірше за професійний колектив), продемонструвавши не тільки нові підходи до планування репертуару, а й те, що сьогодні мистецьким вузам потрібні нові творчо-виконавські лабораторії (камерний хор, ансамблі різних типів експериментального плану). Тож на запитання, яким бути хору сучасного мистецького вузу, ХДАК дає чітку і однозначну відповідь: сучасним, мобільним і, головне, таким, що впливає на нагальні комплексні завдання сучасного хорознавства і хорової культури.

Культура і життя. — 2006. — 10 трав. — С. 3.


Наступний тиждень в історії

<...>

16 травня

постаті

<…>

70 років тому в Харкові народився композитор Володимир Золотухін. 1963 року закінчив Харківську консерваторію. Серед його творів — балет «Вогонь Еллади», симфонії, концерти для різних інструментів з оркестром, пісні, музика до театральних вистав та фільмів. Викладав у Харківському інституті культури та інституті мистецтв.

<...>

Підготував В. Меліхов

Слобід. край — 2006. — 13 трав. — С. 16.

Б. Колногузенко

Чому журі зробило виняток для «заповіту»?

Гран-прі міжнародного конкурсу «Танці народів світу» отримав у столиці харківський театр танцю «Заповіт», яким керує професор хореографії Борис Миколайович Колногузенко.

— Цей конкурс під патронатом Міністерства культури і туризму та Національної хореографічної спілки проходить ушосте, — говорить він. — Учасники конкурсу відбиралися дуже ретельно. Серед тих, хто потрапив до заключного туру, колективи з України, Грузії, Росії, Узбекистану, Молдови, Польщі, Угорщини... Журі очолював голова Національної хореографічної спілки України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, керівник Національного ансамблю танцю імені Вірського Мирослав Вантух. До речі, представники названих країн теж уходили до журі.

— І все ж гран-прі дісталося вам.

— Згідно з положенням про конкурс забороняється вручати гран-прі двічі. Ми вже отримали цю нагороду у 2004 році, коли брало участь 110 ансамблів із 12 країн світу... Але журі прийняло одноголосно рішення: як виняток, присудити нам гран-прі вдруге. Ми запропонували на суд журі номери, створені за останні рік-півтора, а номер для дуету, сценічний танець «На галявині», закінчили створювати майже перед самим конкурсом. Окремо проходив конкурс у номінації професійних танців малих форм. Наша пара в складі Ірини Косаревої та Володимира Росовенка виборола перше місце. Цей номер був уключений до гала-концерту. До речі, переможці мають змогу показати в гала-концерті лише по одному номеру, а нам дали можливість станцювати три: гуцульський танець «На галявині» і два номери всьому колективу — українську дівочу композицію «Закликання весни» та циганський танець «Гості зі степу». Окрім того, був окремий приз від Міністерства закордонних справ Російської Федерації. Він теж дістався нам. Відзнака Польщі — теж... А там були прекрасні колективи.

— А який вам найбільше запам'ятався?

— Танцювальний ансамбль із Алчевська. Його учасники — робітники металургійного комбінату. Таких в Україні залишилося дуже мало. Молодіжні, дитячі — існують. А щоб робітничі... Приємне враження також залишили колективи з Тбілісі, азербайджанський ансамбль Києва.

Бесіду вів Л. Логвиненко

Слобід. край. — 2006. — 13 трав. — С. 3.