Харківської державної академії культури Віват, Академіє! Дайджест Випуск 4 (2006-2008) Харків хдак 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


З. Ігнатенко
А. Корбут, Н. Петренко
А. Нестеренко
Голос України. — 2006. — 5 квіт. — С. 6.
Харківська державна академія культури
Уряд. кур’єр. — 2006.  — 7 квіт. — С. 8.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

З. Ігнатенко


Ніколи не заросте стежка до сільської бібліотеки, бо духовність нації — це головне...

У роки Горбачовської перебудови на різних мітингах і стихійних вуличних дискусіях неодноразово доводилося чути: насамперед треба нагодувати народ, а вже потім говорити про інше...

Минали роки, а проблема хліба насущного так і залишалася актуальною. Щодо іншого — духовності і культури, то воно взагалі падало в прірву. А чи немає органічного взаємозв'язку між хлібом насущним і хлібом духовним? Може, ми, у широкому загалі, так живемо бідно, бо бідні духовно, скупі у виявах прекрасного, доброго? І чи випадково, що культура всі ці роки фінансується за залишковим принципом? І хоча останнім часом у цьому питанні намітилися певні позитивні зміни, до істотного розв'язання проблеми ще дуже далеко.

Про все це йдеться в інтерв'ю голови обкому профспілки працівників культури, делегата п'ятого з'їзду Федерації профспілок України З. В. Ігнатенко кореспонденту «СК».

Перше запитання стосувалося загального стану і завдань культури в області, умов роботи її трудівників.

— Я думаю, — сказала Зінаїда Василівна, — що нині працівників культури України хвилюють не лише ті питання, що стосуються їхнього соціального захисту, а й ті, які стосуються нашого впливу на стан духовності суспільства. Перш за все непокоїть засилля масової культури. У незалежній демократичній Україні культура як основна скарбниця духовності має нести високі гуманістичні ідеали, виховувати людяність, щирість, розуміння прекрасного.

У Харкові, незважаючи на нелегкі в економічному відношенні часи, культпрацівники — справжні ентузіасти своєї справи — роблять усе можливе, аби прищеплювати підростаючому поколінню почуття прекрасного, вміння сприймати мистецтво високого художнього рівня. <...>

Відповідальні завдання в університету мистецтв (ректор Т. Б. Вєркіна), академії культури (ректор В. М. Шейко). Вони готують чудові кадри для державних професійних і громадських мистецьких закладів усієї України. Наша профспілка дбає, аби люди оволодівали високим мистецтвом і любили його, починаючи з дитячого садка, і не втрачали зв'язків з ним протягом усього свого життя. Я глибоко переконана, що людина духовно багата, вихована на високохудожньому гуманістичному мистецтві, не може робити нехороших вчинків, завдавати зло ближньому. Всі ми повинні протистояти наступу глянцевої масової культури (саме такий вислів на означення сірості, вульгарності, цинізму з'явився у вжитку інтелігенції).

<…>

Бесіду вів Г. Конопельцев

Слобід. край. — 2006. — 30 берез. — С. 6.

А. Корбут, Н. Петренко


Ни дня без смеха

«Качественная бумага! Продаем бумагу!» — такими криками встречали КВНщики перед входом в ДК «Металлист» в самый веселый день года, 1 апреля.

Ребята продавали билеты на очередную игру традиционного «Кубка смеха» Харьковской городской молодежной лиги КВН. Бумага была дорогая — 6 гривень за «листок». <...>

В этой игре встречались 18 (!) команд студентов и школьников. Из-за такого большого количества участников привычного разделения на конкурсы не было: всех разбили на три блока, в каждом из которых жюри выбирало одного номинанта Малого «Кубка смеха». Большой же кубок получала лучшая команда. Нынешняя игра, тема которой называлась «Смех, да и только...», проходила под девизом «Ни дня без смеха!!!».

На этот раз сражались и опытные команды, и совсем «зеленые» новички. Среди дебютантов была «Семейка Крейзи» Национального аэрокосмического университета «ХАИ». Команда академии культуры тоже получила от жюри и ведущих массу поздравлений с прекрасным дебютом. <...>

<...>

Слобода. — 2006. — 4 апр. — С. 30.

А. Нестеренко


Про культуру в часи глобалізації

У Національній філармонії України відбулася презентація книги «Формування основ культурології під час цивілізаційної глобалізації (друга половина XIX — початок XXI ст.)».

У виданні широко представлено аналіз формування культури, взаємодію психоаналізу, культури і художньої творчості.

Книгу випустило київське видавництво «Генеза» тиражем п'ять тисяч примірників. Вона розрахована на вчених, викладачів філософії, історії, етнології тощо.

Автори монографії — кандидат філософських наук, заслужений діяч мистецтв України, академік, заступник керівника апарату Верховної Ради України Юрій Богуцький і доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та теорії культури Харківської державної академії культури, професор Василь Шейко.

Голос України. — 2006. — 5 квіт. — С. 6.


Л. Волга

Духовності високий світ

Минулого понеділка в Національній філармонії України владарювала Харківська державна академія культури. Цей відомий навчальний заклад, заснований ще 1929 року, де здобули фах тисячі творців прекрасного, вихователів і пропагандистів духовних цінностей народу, і сьогодні, в нових реаліях життя, йде в ногу з часом — це ВНЗ IV рівня акредитації, в якому готуються спеціалісти за такими напрямами — педагогічна освіта, мистецтво, культурологія, менеджмент.

Академія славиться сильним викладацьким корпусом, що засвідчила виставка наукових видань, яку було розгорнуто у фойє філармонії. Тут були представлені серйозні дослідницькі праці, монографії, науково-методична література, вузькофахові посібники тощо. І не міг не впасти в око науковий доробок ректора академії — Василя Миколайовича Шейка, доктора історичних наук, заслуженого діяча мистецтв, члена-кореспондента Академії мистецтв України, чиє коло наукових зацікавлень навіть окреслити важко — історія художньої культури, історико-культурологічні аспекти психоаналізу, культура, цивілізація, глобалізація тощо. Ніби в продовження переліку науковець цього вечора презентував присутнім нове видання — солідний том, написаний у співавторстві з кандидатом філософії, заслуженим діячем мистецтв, академіком Академії мистецтв України Юрієм Богуцьким, «Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації», яке побачило світ у видавництві «Генеза». Дослідження адресується науковцям, викладачам філософії, історії, етнології, психології, мистецтвознавцям, студентам, аспірантам, докторантам та широкій аудиторії тих людей, які цікавляться проблемами культурології. Як наголошувалося під час обговорення, монографія — це перше у вітчизняній історико-філософській думці узагальнене осмислення процесів народження і трансформації глобальних цивілізаційних проблем культурології другої половини XIX — початку XXI століття. Автори аналізують формоутворюючу роль культури у визначенні цивілізації, дають характеристику методологічним можливостям цивілізаційного підходу щодо розгляду історико-культурних процесів тощо. При цьому вони самокритично визнають, що складність і дискусійність багатьох концептуальних положень, запропонованих у монографії, зовсім не претендують на визнання їх істиною в останній інстанції, тому сподіваються на широке фахове обговорення всіх, хто зацікавиться проблемами цивілізаційного поступу.

Справжнім святом духовності став цього вечора творчий звіт академічного хору ХДАК, художнім керівником і головним диригентом якого упродовж багатьох років є заслужений діяч мистецтв, професор академії Василь Ірха, котрого глядачі вітали не тільки з тріумфальним виступом виплеканого ним колективу, а й з днем народження. Не секрет, що хорове мистецтво переживає не найкращі часи — помітно знизилась у суспільстві зацікавленість ним. Але майже двогодинна надзвичайно складна концертна програма студентського хору засвідчила багатющі можливості мистецтва хорового співу. Органічне поєднання яскравих народних традицій з динамічним новаторством, повносиле багатоголосся, жанрова багатоплановість колективу, якому надаються до виконання і духовні твори, і світська класика, і співомовки, і народна пісня в надзвичайно цікавих аранжуваннях, і фольк-опера, а головне — висока одухотвореність, з якою хористи виконують кожен твір, не могли не захопити глядачів. О. Гречанінов, Б. Целковников, І. Грушовський, А. Естевес, С. Станкович, О. Литвинов, Ю. Алжнєв та інші автори однаково професійно звучали у їхньому виконанні.

Василеві Ірсі вочевидь вдалося перетворити цей самобутній колектив на своєрідну творчу лабораторію — під час концерту на рівних з головним диригентом за пультом стояли і студенти — Н. Фурнік та Т. Фільова, а серед солістів разом із заслуженим артистом, професором К. Шашою були й молоді виконавці — О. Хлібников, О. Мещерякова...

<...>

Уряд. кур’єр. — 2006.  — 7 квіт. — С. 8.