Вступні уроки в 10-11 кл. (2011-2012 н р.)

Вид материала

Урок

Содержание Тип уроку V. Виконання вправ на повторення вивченого. Біологічна норма Мовна норма VІІ. Домашнє завдання Тип уроку План його вираження – послідовність звуків. План змісту – сукупність сем.

Подобный материал:

• Центр государственности, резиденции царей и иерархов русской православной церкви, великолепный, 21.27kb.
• Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
• Сказки старого мадрида 8дней/7ночей Действительно: 26. 11. 2011 – 17. 05. 2012, 38.04kb.
• Программа тура: 1 день Авиаперелет из Москвы в Париж. Трансфер в выбранный отель, размещение., 38.32kb.
• Vi международная научно-практическая конференция "Уроки истории. Великая Отечественная, 57.63kb.
• Индия: любовь, природа и история, 96.46kb.
• Чешские этюды, 43.21kb.
• Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
• Л. Э. Глок С. И. Ануфриев «30» июня 2011 г. «29» июня 2011, 4228.14kb.
• Сертифікати незалежного тестування з Історії України, з української мови та літератури,, 7047.46kb.

Тема. Стилістика як розділ науки про мову. Норма літературної мови як основне поняття правильності мовлення, її варіативність.

Мета: повторити значення основних термінів стилістики, формувати вміння помічати порушення норм літературної мови та виправляти допущені помилки; розвивати критичне мислення, культуру усного та писемного мовлення, увагу, уяву, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас; виховувати патріотизм і повагу до української мови.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник⁵ (с.29-33), таблиця, проектор.


Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Ознайомлення з новим підручником.

• Читання передмови.
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.


ІІІ. Відтворення ключових питань.


* Прочитатати. Витлумачити термін «літературна мова». Пояснити різницю між літературною мовою та мовою загальнонародною. Назвати стилі української літературної мови. Який розділ науки про мову вивчає стилі мови та мовлення? Що є предметом вивчення культури мови? Культури мовлення?


Мова не зможе задовольняти інтелектуальні потреби суспільства, якщо не буде повносило функціонувати в ньому з виробленими в ній науковим, діловим, публіцистичним стилями. Щоб увійти в коло цивілізованих народів, українському народові потрібна високорозвинена, поліфункціональна, стилістично розбудована літературна мова (За Л.Мацько).


*Як пов’язані мова і мовлення? мовлення та спілкування? Назвати види мовленнєвої діяльності.

*Як змінилися засоби мовленнєвого спілкування упродовж останніх 20 років? Чи змінилися види мовленнєвого спілкування?

*Як ви розумієте термін «глобальне інформаційне суспільство»?

*Що означає термін «інфолюдина»? Чи відчуваєте ви себе інфолюдиною? Як ви ставитеся до цього терміна?


* Робота з підручником. Виконання вправи 1.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Спілкування – це передавання інформації, обмін нею між людьми. Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Яких би вершин не сягнув технічний прогрес людства, види мовленнєвої діяльності незмінні. Проте слід зазначити, що інших форм набуває письмо. Якщо початковим значенням цього слова було вміння людини записувати свої думки на папері, то зараз воно набуло ширшого тлумачення: це не тільки писаний від руки текст, а й друкований. Останнім користуються більш масово. Форми спілкування бувають різні: полілог, діалог, монолог. На форми спілкування так само технічний розвиток людства не впливає. Проте технічний прогрес значно спрощує і пришвидшує процес передавання інформації, що, безумовно впливає на її зміст. Поскільки будь-який мовець без жодних утруднень може передавати інформацію будь-кому будь-коли і на будь-яку відстань, висловлювання стають відвертішими і менш контрольованими. Основним засобом спілкування завжди була і залишається мова. Мовлення – це діяльність, пов’язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні. В умовах інформаційного суспільства це підтверджується активним передаванням інформації як через традиційні, «паперові», так і через сучасні електронні носії. Для ефективного мовленнєвого спілкування будь-якими засобами необхідно оволодіти мовними та мовленнєвими знаннями та вміннями, сформувати мовну, мовленнєву та комунікативну компетентності.

* Робота з підручником. Виконання вправи 2.

* Бесіда.

• Які мовленнєві вміння забезпечують конструктивне спілкування? Перевірте себе за поданим у «Довідковому бюро» словничком мовознавця.
  
• Якою мірою порозумінню між співрозмовниками сприяє рівень володіння мовою, зокрема знання ними стилістики? Що означає «мудро володіти словом»?
  
• Що вивчає стилістика? З якими розділами науки про мову вона пов’язана?
  
• Що вивчає стилістика мови? Стилістика мовлення?
  

* Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу і таблиці.

Особливості вживання мовних одиниць у різноманітних умовах спілкування вивчає розділ науки про мову стилістика. Іншими словами, стилістика обґрунтовано відбирає виражальні засоби мови для найефективнішого спілкування в різноманітних ситуаціях. Терміни стилістика мови та стилістика мовлення розмежовують так само, як і відповідні їм терміни мова та мовлення. Стилістика мови (практична) – вивчає стилістичні засоби мови. Предмет її дослідження – стилістично забарвлені мовні засоби та їхні виражальні можливості. Стилістика мовлення (функціональна) вивчає особливості функціональних стилів, жанрові різновиди мовлення. Вона визначає стилістичні можливості мови залежно від мети і завдань співвідносно із ситуацією (умовами) спілкування. Завдання стилістики мовлення – вивчення найтонших емоційно-експресивних відмінностей між різними жанрами й видами усного й писемного мовлення.

	СТИЛІСТИКА
МОВИ		МОВЛЕННЯ

Стилістичні засоби: фонетичні, лексичні, словотвору, граматичні

Стилі мови

Стилі мовлення

Стилістичні функції мовних одиниць

Стиль мовлення (функціональний стиль) – це доцільний добір та ефективне використання мовних засобів з певною метою та за конкретних умов спілкування. Стиль мови - це сукупність мовних засобів (слів, граматичних форм, морфем, синтаксичних конструкцій), вибір яких зумовлено змістом, метою та характером висловлювання.

V. Виконання вправ на повторення вивченого.


*Прочитати. Визначити стиль висловлювання, свою думку обгрунтувати. За потреби скористатися поданою в «Довідковому бюро» підручника таблицею «Стилі мовлення».

Норма (від лат. norma – дослівно «косинець», у переносному значенні – «правило») – регулятивне правило, узаконений та обов’язковий порядок або стан чогось. Нормам підпорядковується людська діяльність, вона є орієнтиром у світі людей.

Термін «норма» вживають у різних науках. Біологічна норма засвідчує відсутність порушень фізичного здоров’я. Психологічна норма так само асоціюється зі здоров’ям, але психічним: нормальним визнають стан, який не спричиняє в людини відчуттів неспокою: дратівливості, пригніченості, почуття вини. Відповідність людини психологічній нормі забезпечує її здатність до успішної соціальної та професійної самореалізації. Соціологічна норма засвідчує повну відповідність поведінки людини загальноприйнятим у певній спільноті звичаям і правилам. Норма права – загальнообов’язкове правило поведінки людей, установлене і забезпечуване державою. Моральна норма – правило співжиття людей у суспільстві, що забезпечує справедливість, толерантність і людяне ставлення одне до одного.

Норма – не застигле явище, вона постійно оновлюється та змінюється (З довідника).


* Визначити вжиті в тексті терміни. Чи є терміном вираз «мовна норма»? Розкрити його значення.


* Прочитати речення. Вказати допущені в них помилки. Які норми літературної мови порушено? Відредагувати речення.


1.Міністерство намітило конкретні заходи по перебудові освіти. 2. Щоб покращити учбовий процес вважають потрібним прийняти міри по переведенню школьников на комп’ютерне навчання. 3. Обговорюючи проблеми середньої освіти, думки майже всіх присутніх на засіданні співпали. 4. На протязі зовсім короткого терміну наша школа стане самою кращою. 5. Вивчаючи історію, нам часто доводиться користуватися Інтернетом. 6. Висловлюючи своє відношення до подій у освіті, директор наголосив на тому, що вже давно час приймати міри по її налагодженню. 7. 1 вересня на подвір»ї зібрався багаточисельний натовп скінчивших у прошлому році школу.

. 1. Опрацювавши належним чином статті закону, депутатами його було включено до порядку денного засідання. 2. На святкування юбілею, котре розпочалося рівно в п’ятнадцять годин, зібралося багато бувших колег по роботі Ігора Анатолієвича Кривошапко. 3. Ми рахуємо, що висновки провіряючих не справедливі, тому що абсолютна більшість прошлогодніх рекомендацій нами виконана. 4. Ми були свідомі, що якщо ми не будемо притримуватися правил, то нас привлікуть до відповідальності, отож треба дивитися в оба. 5. По слідуючому питанню повістки дня виступить голова комісії, він подасть зразок дотримування регламента зборів. 6. Постовий гаїшник з трудом зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 7. Повертаючись до дому, нашу кампанію настигла злива.


*Пояснити, чому дотримання мовних норм є для культурної людини обов’язковим. Назвати норми літературної мови. За потреби скористатися поданою в кінці підручника таблицею «Мовні норми».

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов’язковий. Порушення мовних норм утруднює спілкування. Саме з поняттям мовної норми пов’язана літературна мова. Літературна мова – унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови. Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони. Літературна мова - вища форма загальнонародної мови. Мовне правило – це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і писемному мовленні.

* Робота з підручником. Усне виконання вправ 5, 6.

Письмове виконання вправ 7, 9, 11.


VІ. Підбиття підсумків уроку.


* Диктант із коментуванням.


1. Мова - це щось далеко більше за зв’язок між людьми, це - відбиток свідомості людини, це – прояв її . З того, як говорить людина, можна уявити собі її загальний розвиток, освіту й культурний рівень (Б.Антоненко-Давидович). 2. Наївно вважа­ти, що люди тільки розмовляють суржиком. Вони ним також і думають. А це призводить до інтелектуально-моральної аморф­ності, розмитості й невизначеності особистості, утрати нею не лише мовних, а й національних орієнтирів узагалі. Адже мова стиму­лює свідомість, підпорядковує її собі, формує й розвиває, а не лише виражає думку (Я. Радевич-Винницький).


VІІ. Домашнє завдання. Вправа 32.


Профільний рівень

Тема. Мова як особлива система знаків, її місце серед інших знакових систем.

Мета: дати поняття про мови природні та штучні, досягти усвідомлення місця і ролі природної мови в житті суспільства, розвивати логічне мислення, увагу, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладання: підручник⁶ (с. 4-11).

Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Знайомство з новим підручником.

• Читання передмови.
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.


*Робота з підручником. Виконання вправи 1.


* Прочитати (прослухати) висловлювання. За допомогою яких знаків можна передавати інформацію?


Знак — матеріальний, чуттєво сприйманий об’єкт, який у процесах пізнання та спілкування виступає в ролі замінника (представника) іншого предмета, явища, дії або події, і використовується для одержання, зберігання, перетворення та передачі інформації. Знак сприймається як носій певного значення, інформації. Знаки поділяють на природні та штучні. Сукупність знаків утворює знакову систему.

За матеріальною природою знаки бувають: 1) звукові (людське мовлення, музика тощо), сприймаючий аналізатор — слуховий; 2) графічні (алфавіт, живопис, фотографія, стенографія, загальнонаукові символи, ноти, ієрогліфи тощо), сприймаючий аналізатор — зоровий; 3) рух (танець, мова глухонімих, положення рук регулювальника), сприймаючий аналізатор — зоровий; 4) запах (моря, болота, хвойного лісу, згарища, їжі, хімікатів, виробництва), сприймаючий аналізатор — органи нюху; 5) колір (світлофор, кольори як символи), сприймаючий аналізатор — зоровий; 6) форма (співвідношення опуклостей та впадин в алфавіті сліпих), сприймаючий аналізатор — тактильний, органи дотику; 7) предмет (ялинка як символ новорічних свят, обручка як символ пошлюблення), сприймаючий аналізатор — зоровий; 8) матеріал (золото як символ багатства, сталь як символ міцності), сприймаючий аналізатор — зоровий; 9) вчинок (заручини як символ обіцянки вступити у шлюб), сприймаючий аналізатор — переважно зоровий (З підручника).


* Навести приклади природних і штучних знаків: графічних, рухових, предметних, звукових.

* Які знаки для зберігання, перетворення та передачі інформації використовують найбільш популярні сучасні ЗМІ: телебачення та Інтернет? Чи може повноцінне передання змісту інформації відбутися без застосування мови?

* Яка сукупність знаків використовується в рекламі? Як таке поєднання впливає на сприйняття змісту? Чи може поєднання графіки, музики та ін. знаків повністю витіснити мову?


ІV. Вивчення нового матеріалу.


*Робота з підручником. Виконання вправи 2.


* Шкільна лекція з елементами бесіди.


Будь-яку інформацію можна представити як ланцюжок знаків. Що таке знак? Знак — це певний матеріальний об'єкт, який сприймається на чуттєвому рівні і виступає в процесі спілкування і мислення людей представником якогось іншого об'єкта.

Знак або копіює об’єкт (іконічний знак), або на нього вказує (індексальний знак), або його символізує, перебуваючи з ним в умовному зв’язку (знак-символ).

Дим — знак вогню, розбитий автомобіль — знак транспортної аварії, крадіжка автомобіля — знак злочину, безпідставне звільнення людини з роботи — знак правопорушення тощо.

Відповісти на запитання:

• До якого типу знаків відносяться названі вище знаки?
  
• Наведіть приклади іконічних знаків.
  
• Які ви знаєте знаки-символи української культури? (Т.Шевченко, Леся Українка, червона калина, вишиванка, писанка, бандура та ін).
  
• Які знаки-символи Української держави ви можете назвати? (Синьо-жовтий Державний прапор, Державний герб, Державний гімн).
  
• Які є знаки-символи мистецтва? (Ліра, перо, палітра й пензлі, маска, муза, Аполлон, крилатий кінь Пегас, кастальське джерело та ін.).
  
• Які символічні зображення покладено в основу української вишивки? (Коло - символ Сонця, птах - вічності, безсмертя душі; квадрат чи ромб, поділений на кілька частин із крапками в кожній, - символ засіяного поля; трикутник уособлює поєднання Землі, Води та Вогню; постать Богині-Берегині з чотирма або шістьма руками, що робить зображення схожим на дерево або нагадує літеру "Ж", що в кирилиці прочитується як "живіте", символізує вічне життя).
  
• Які символи наявні в розписі трипільської кераміки? (Дивлячись на посуд зверху, трипільці начебто розгортали у плані увесь художній задум і центром сюжету вибудовували символ – Сваргу, Хрест або Триквестр. Космос бачили єдиним і неподільним, і виображували його триярусним: хвилястою лінією біля вінців посуду зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Всетворящий і Всеможний Господар Світу і Світові Води. На другому ярусі зображували Небесні Сили (астральний ряд – сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи). На третьому ярусі – нижча частина посуду – вимальовували світ Потойбічний, позначений двома паралельними лініями. Світове Дерево вивершується образом самої Берегині (підкреслюється їхнє символічне й семантичне злиття), у якої голова – ромб із хрестом усередині, а руки хрестоподібні. Над її головою - корона з трьох хрестів, тобто Трисвітле Сонце).
  

Знаки, за допомогою яких люди можуть порозумітися, мають бути наділені такими ознаками:

• намір (знак використовують для передавання конкретного змісту: ліра – означає музичне мистецтво, а не живопис; черевик над будкою шевця передає запрошення поремонтувати взуття і под.);
  
• двосторонність (знак втілює дві сторони: він щось передає (зміст) і якось це передає (форма), це назвивається планом змісту й планом вираження;
  
• конвенційність (від конвенція – угода: той, хто передає інформацію. і той, хто її сприймає, мають домовитися про зміст знака, наприклад: зелені – захисники природи; вазон на вікні – явку провалено);
  
• обумовленість (розуміння місця знаків у їхній системі: переривчасті гудки в телефоні –лінію зайнято, тоді як безперервний гудок – лінія вільна).
  

Відповісти на запитання:

• Який знак сповіщає про початок уроку? Які ознаки характерні для цього знака?
  
• Які ще немовні знаки використовують для позначення початку певного процесу, дії тощо? Що потрібно, щоб люди реагували на такі знаки?
  
• На деяких стільцях у шкільному актовому залі лежать книжки. Чи є це знаком? Що цей знак означає? Чи всім він зрозумілий?
  
• Чи є знаком оплески після виступу? Чи є знаком відсутність оплесків?
  
• Які ще знаки використовують для вияву оцінки?
  
• Які ви знаєте мови жестів? (Морська сигналізація, жести регулювальника, жестова мова глухих, мова віяла). Чи зрозуміє їх заздалегідь не підготовлена людина? Чому?
  

Наука, яка вивчає знаки і знакові процеси, зветься семіотика (від гр. semeion – знак). Семіотика не обмежується аналізом окремих видів знаків, вона досліджує мови людей, тварин, кібернетичних пристроїв.

Різновидами знаків є мовні знаки. Що є мовним знаком?

Окремо взятий звук мови так само, які і окремо взятий склад не є знаками. Їм властивий план вираження, але вони не мають плану змісту.

Термін сема – це мінімальний змістовий елемент, так би мовити, «атом» змісту, і тільки поєднавшись із іншими семами, він може утворити зміст. Так, окремо взяте слово «день» має тільки план змісту (семи: «частина доби», «доба», «календарна дата»), тому саме по собі не є знаком. Лише в сукупності з іншими семами план змісту цього слова з»єднається з планом вираження.

Така єдність – обов’язкова для морфеми, слова, словосполучення, речення, тексту.

Основний знак мови з-поміж названих вище – слово. План його вираження – послідовність звуків. План змісту – сукупність сем. Сукупність сем передають терміном семема. У плані вираження слова мати виділяються найменші звукові одиниці мови фонеми [м а т и] а в плані змісту (семемі) такі семи: [+жива істота], [+людина], [+жіноча стать], [+перебуває в родинних зв’язках], [+знаходиться в прямому зв’язку], [+старша на одне покоління].

Зі слів будують речення, з яких утворюють текст.

Оскільки центральне місце серед знакових систем посідає мова, предмет вивчення семіотики перетинається з тим, що досліджує лінгвістика. Таким чином, слово можна вивчати як з позицій семіотики,так і з позицій мовознавства.

Мова розвивається, і її розвиток виявляється не тільки в творенні нових слів та зникненні інших. Розвиток відбувається і в середині мовного знака, який може змінити і план змісту, і план вираження. Передовсім це проявляється у виникненні переносних значень слова (план змісту). Щодо плану вираження, з’являються фонетичні та морфологічні варіанти слів і їхніх форм: Дніпро – Дніпер, учню-учневі; чечен – чеченець.

Один і той план змісту може співвідноситися з кількома планами вираження (синонимія), один і той план вираження відповідати різним планам змісту (омонімія). Такі співвідношення між двома сторонами одного знака називають асиметрією сторін знака.

Людська мова як звукова знакова система виникає при становленні суспільства із його потреб. Поява мови зумовлена суспільними факторами, але разом з тим, обумовлена й біологічно, тобто походження мови передбачає певний ступінь розвитку анатомічного, нейрофізіологічного та психологічного механізмів, які вивищують людину над твариною та якісно відрізняють людське знакове спілкування від сигнальної поведінки тварин.

Виконати завдання і відповісти на запитання:

• Виділіть сукупність сем слів батько, книжка, осінь.
  
• Які є знаки мови? Чому основним вважають слово?
  
• Яке явище називають асиметрією сторін знака? Поясніть, як утворюються синоніми та омоніми.
  
• Якими факторами зумовлено появу людської мови?
  
• Чим людське спілкування відрізняється від сигнальної поведінки тварин?
  

Саме за допомогою мовних знаків позначають предмети, виражають думки, почуття, настрої, бажання, потреби людини. Через мовні знаки реалізується пізнавальна діяльність (людина пізнає світ за допомогою мислення, а мислення реалізується через мову). За допомогою мовних знаків передаються відомості, знання від людини до людини, від покоління до покоління. Через мовні знаки відбувається спілкування; мовні знаки є засобом засвоєння національної та загальнолюдської культури окремою людиною або соціальною групою, через мові знаки відбувається передавання культурних традицій, особистого та колективного досвіду.

Отже, мова - особлива система знаків. Саме через мовні знаки реалізуються всі функції мови.

Процес, у якому щось функціонує як знак, називають знаковим процесом, або семіозисом.

Відповісти на запитання:

• Чи можна знаковими системами вважати карти, таблиці, схеми, діаграми, формули, графіки?
  
• Чи утворюють ці звукові системи мови? Чому ці мови є штучними?
  
• Чому стосовно природної мови всі штучні мови є допоміжними? Відповідь проілюструйте прикладами.