Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Оцінювання результатів мовленнєвої
Варіант перший
Варіант третій
Матеріал для контрольного завдання
Одиниця контролю
Ii. говоріння та письмо
Діалогічне мовлення
Матеріал для контрольних завдань
Варіант другий
Критерії оцінювання
Характеристика складених учнями діалогів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОВЛЕННЄВОЇ


ДІЯЛЬНОСТІ

І. АУДІЮВАННЯ

(СЛУХАННЯ, РОЗУМІННЯ ПРОСЛУХАНОГО)

1. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:

а) розуміти:
  • мету висловлювання;



  • фактичний зміст;
  • головну думку висловлювання;
  • причиново-наслідкові зв'язки;
  • виражально-зображувальні засоби прослуханого
    тексту;

б) знаходити наявні у тексті образи;

в) давати оцінку прослуханому.

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із можливих варіантів.

Варіант перший: учні одержують видрукувані запитан­ня і варіанти відповідей на них і відмічають галочкою пра­вильний з їхнього погляду варіант.

Варіант другий: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань із варіанта­ми відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати поряд із номером запитання.

Варіант третій: учням пропонується 10 завдань зміша­ного типу: 9 з відповідями на вибір (максимальна кількість балів — 9) і 1 зі конструйованою учнем відповіддю (макси­мальна кількість балів — 3).

Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не по­винна бути меншою від чотирьох. Запитання мають сто­суватися всіх зазначених вище характеристик висловлю­вання.

Матеріал для контрольного завдання: зв'язне вислов­лювання (текст) добирається відповідно до вимог програ­ми для кожного класу.

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієн­товно визначається так:



Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

350—450 слів

4—5 хвилин

250-350 слів

3—4 хвилини

6-й

450—550

5—6

350—450

4-5

7-й

550—650

6—7

450—550

5-6

8-й

650—750

7—8

550—650

6-7

9-й

750—850

8—9

650—750

7-8

10-й

900—1000

9—10

800—900

8-9

11-й

1000—1100

10—11

900—1000

9-10

Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за про­слуханим текстом, одержані в результаті виконання тес­тових завдань.

2. Оцінювання.

Правильна відповідь на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлін­ну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). В тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одер­жати той чи інший бал.

II. ГОВОРІННЯ ТА ПИСЬМО

(ДІАЛОГІЧНЕ І МОНОЛОГІЧНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ)

При перевірці складених учнями висловлювань (діа­логів, усних переказів та творів) враховується ступінь по­вноти вираження теми, міра самостійності виконання ро­боти, ступінь виявлення творчих здібностей, а також особистісного ставлення до змісту висловлювання.

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

1. Перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що об­говорюється;

б) демонструвати вміння:
  • складати діалог відповідно до запропонованої ситу­ації і мети спілкування;
  • досягати комунікативної мети;
  • використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;
  • дотримуватися теми спілкування;
  • додержуватись правил спілкування (не перебивати
    співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну
    думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його,
    вміти висловити незгоду з позицією іншого коректно, щоб
    не образити його тощо);
  • дотримуватися норм літературної мови;
  • висловлювати особисту позицію щодо теми, яка
    обговорюється;
  • аргументувати висловлені тези, спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника;


— демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, ви­нахідливість тощо).

Перелічені характеристики діалогу слугують основни­ми критеріями при його оцінюванні.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3—5 хвилин вибрати одну із ситуацій різного рівня складності, підготувати діалог і розіграти його пе­ред класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням рівня підготовки учнів і здійснюється за одним
із таких варіантів.

Варіант перший: матеріал подається за різними рівня­ми складності: для першого рівня пропонується завдання з готовим зразком; для другого — опис ситуації з інструк­цією та іншими матеріалами, що певною мірою допомага­ють учням визначити його зміст та особливості проведен­ня; для третього і четвертого рівнів — лише формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діа­логу, його мовного оформлення).

Варіант другий: для всіх учнів пропонується лише фор­мулювання теми (у класах з високим рівнем підготовки).
  1. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.
  2. Оцінювання.

Критерії оцінювання



Рівень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів

Початковий

(Бали цього рівня одержують учні, успіхи яких у самостійному складанні діалогу за зазначеними вище критеріями порівняно незначні).

1

Учень не спроможний підтримувати діалог навіть за наявності зразка, відповідаючи на запитання лише «так» чи «ні» або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.

2

Учень не досягає комунікативної мети, обмежуючись двома-трьома малоінформативними репліками, допускаючи помилки різного характеру.

3

Учень формулює елементарні, малозв’язані репліки, допускаючи значну кількість помилок різного характеру, лише частково досягаючи комунікативної мети.