Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник

Вид материалаДокументы

Содержание


4. Підсумкова форми контролю
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
3. Контрольна робота

Аудиторна контрольна робота проводиться з метою перевірки засвоєння знань за модулями курсу на 9-му та 18-му тижні сьомого семестру. Контрольна робота включає 4 варіанти, кожний з яких вимагає відповіді на 2 питання.

Відповіді на питання повинні бути стислими, конкретними і разом з тим ґрунтовними. Робота оцінюється за 10-бальною шкалою.

6 балів виставляється за роботу, в якій дано правильну відповідь на одне з поставлених питань.

8 балів одержують роботи, які містять відповідь на обидва питання, проте ця відповідь ґрунтується лише на матеріалах підручника та конспекті лекцій.

10 балами оцінюються роботи, які демонструють глибоке знання та розуміння порушеного питання, вміння проілюструвати теоретичні положення прикладами з релігієзнавчих праць, художніх творів, власними спостереженнями за релігійним життям.

Не оцінюються роботи, які списані з підручників або конспектів, роботи, які містять неправильну відповідь або відповідь на інші (не поставлені у ній) запитання.


Тематика контрольних робіт:

Контроль робота 1

Варіант 1

1. Ідейний предтеча та засновники філософії релігії європейського типу (філософія релігії Р.Декарта, Б.Спінози та Г.Лейбніца).

2. Стиль “релігієзнавчої метафізики” та його представники (Г.Лейбніц, І.Кант, Ф.Шлейєрмахер). Філософська теодицея.


Варіант 2

1. Класичний період європейської філософії релігії: від перших міркувань про релігію Д.Юма до класичних вчень про неї Г.Гегеля та Л.Фейєрбаха.

2. Класична європейська філософія релігії та її національні школи : англійська, німецька, французька просвітницька (загальна характеристика, головні представники).


Варіант 3

1. Концепція “природної релігії” та плюралізм ї філософської інтерпретації.

2. Філософія релігії французького Просвітництва.


Варіант 4

1. Німецька класична філософія релігії та її головні представники (Іммануїл Кант, Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Йоган Фрідріх Гербарт, Йоган Готліб Фіхте, Фрідріх Шлейєрмахер, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Фрідріх Генріх Якобі, Людвіг Андреас Фейєрбах).

2. Філософський теїзм в класичній європейській філософії релігії Р.Декарта, Г.Лейбніца, Й.-Ф.Гербарта, Й.-Г.Фіхте, Ф.-В.Шеллінга, Ф.-Г.Якобі.


Контрольна робота 2

Варіант 1

1. Головні вчення німецької класичної філософії релігії: критична (“моральна”) філософія релігії І.Канта, об’єктивно- та суб’єктивно-ідеалістична концепції релігії Г.Гегеля і Ф.Шлейєрмахера, трансцендентальний ідеалізм (філософія тотожності і одкровення) Ф.Шеллінга.

2. Класична марксистська філософія релігії (К.Маркс, Ф.Енгельс).


Варіант 2

1. Августинізм, схоластика, томізм, “друга схоластика” – неосхоластика (суарезианізм) як історичні етапи еволюції католицької філософії.

2. Сучасні напрями католицької філософії: неоавгустинізм, неотомізм, тейярдизм.


Варіант 3

1. Православна духовно-академічна філософія та її Київська школа ХVІІ-ХІХ ст. (Інокентій Гізель, Йосип Кононович-Горбацький, Теофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Сільвестр Гогоцький, “філософія серця” – кордоцентризм Памфіла Юркевича).

2. Історичні форми еволюції теології та філософської теології протестантизму: протестантська ортодоксія (лютеранство, цвінгліанство, кальвінізм), неосхоластика (Ф.Меланхтон), “ліберальна теологія” (Ф.Шлейєрмахер, А.Гарнак), “діалектична теологія” – “теологія кризи”(К.Барт, Р.Бультман, П.Тілліх).


Варіант 4

1. Класична буддійська філософія Абхідхарми-пітаки, хінаяни (тхеравади) та махаяни (Ашвагхош, Нагарджуна, Ар’ядева, Асанга і Васубандху).

2. Класична середньовічна мусульманська філософія: релігійно-філософські вчення спекулятивного каламу (мутазилізму Ібн Васила, ханбалізму, ашарізму аль Ашарі) та містичного суфізму (аль Газалі).


4. Підсумкова форми контролю

Підсумковою формою контролю з курсу “Філософія релігії” є іспит. Іспит проводиться у формі відповіді на екзаменаційний білет або у формі тесту, що містить 25 питань, кожне з яких оцінюється в 2 бали. Максимальна кількість балів за відповідь на екзаменаційний білет або на тестове завдання – 50. Екзаменаційні білети та тестові завдання складаються на основі контрольних питань до курсу.


Контрольні питання до курсу
  1. Основні форми та регіональні типи релігієпізнання і релігієзнавства: визначення, загальна характеристика.
  2. Етимологія поняття “релігія”. Богословсько-теологічні (Лактацій, Августин, Ієронім, Г.Палама, О.Мень), об’єктивно-ідеалістичні (Платон, Г.Гегель), суб’єктивно-ідеалістичні (Ф.Шлейєрмахер) та атеїстичні (К.Маркс, Ф.Енгельс) визначення релігії.
  3. Визначення релігії в “чистому”, вузькому розумінні, “власне релігії” як індивідуального духовного феномену та у широкому розумінні як суспільного духовного феномену, соціально-історичного явища, “релігії як такої”, як об’єкту та як предмету релігієпізнання і релігієзнавства.
  4. Особливості богословсько-теологічного, філософського та конкретно-наукового релігієпізнання.
  5. Проблема співвідношення віри і розуму у богословсько-теологічному та філософському релігієпізнанні: релігійний обскурантизм та богословський антиномізм, принципи акривії та ікономії, фідеїзм та його кредо, лінія А.Кентерберійського та П.Абеляра у схоластиці, томізм та аверроїзм, “надприродна” та “природна” теологія
  6. Проблема співвідношення раціонального (логіки, дискурсу) та ірраціонального (інтуїції, містики) у богословсько-теологічному та філософському релігієпізнанні: раціональна, спекулятивна теологія та містичне богослов’я, “лінія Платона” та “лінія Арістотеля” у філософії (приклади).
  7. Теологічний і філософський раціоналізм та богословський і релігійно-філософський містицизм. Характеристика їх проявів: принципи акривії та ікономії, ісихазм у християнстві, калам (мутазилізм, ханбалізм, ашарізм) та суфізм в ісламі, талмудизм та кабалізм, хасидизм в іудаїзмі тощо; орфізм, гностицизм, неоплатонізм, августинізм, ареопагітизм та східний перипатетизм, схоластика та неосхоластика, раціональне та містичне картезіанство тощо у філософії.
  8. Раціональні та ірраціональні релігійно-філософські докази Бога.
  9. Особливості монізму та дуалізму, діалектики та метафізики, апріорі та апостеріорі, ідеалізму та матеріалізму, раціоналізму та емпіризму, дедукції та індукції, сенсуалізму та натуралізму, соліпсизму та агностицизму у філософському релігієпізнанні.
  10. Богословсько-теологічні, об’єктивно- та суб’єктивно-ідеалістичні, натуралістичні, матеріалістичні, атеїстичні, психологічні, соціологічні, феноменологічні тощо концепції природи (походження) та сутності (характеру) релігії.
  11. Лінгвістично-компаративні, антропологічно-етнологічні, психологічні, соціологічні, богословсько-теологічні та філософські (позитивістські, атеїстичні) теорії виникнення релігії.
  12. Теїзм, його типи та форми, деїзм і “природна релігія”, гілозоїзм, концепції “Живого Всесвіту” та похідні від них пантеїзм і панентеїзм, нетеїстичні релігійно-філософські вчення Сходу (тантризм, джайнізм, даосизм).
  13. Особливості західного (платонізм, античний та християнізований неоплатонізм, ісихазм тощо) та східного (буддизм, індуїзм, суфізм) богопізнання. Специфіка кабалізму, окультизму та “окультних наук” (теософії, астропософії, агні-йоги, спіритизму).
  14. Релігійно-філософське богопізнання Ст. Сходу: дуалізм зороастризму, передфілософія Упанішад, 6 класичних ведично-брахманських, індуїстських шкіл, філософія буддійської махаяни, мусульманського суфізму.
  15. Античне філософське богопізнання: передфілософія орфізму, натурфілософія Мілетської та Елейської шкіл, діалектики Геракліта, піфагореїзм, кініки і сократичний поворот у богопізнанні, платонізм, арістотелізм, греко-римський стоїцизм, “філософські батько та дядько християнства — Філон і Сенека”, гностицизм та неоплатонізм.
  16. Вільнодумство Ст. Сходу (Месопотамії, Ст.Єгипту, Ст.Індії, Ст.Китаю).
  17. Античне вільнодумство та стихійний атеїзм: антропологічний атеїзм Ксенофана, Анаксагора, Антифона, теорія “страху, неуцтва та ошуканства” Демокріта, Епікура та греко-римських епікурейців, натуралізм та релігійний скептицизм софізму, антихристиянська теорія “свідомого ошуканства” Цельса та Лукіана із Самосати.
  18. Особливості, об’єкт, предмет та дисциплінарна структура конфесійного релігієзнавства, співвідношення у ньому богослов’я (теології) та релігійної філософії. Історія формування конфесійного релігієзнавства європейського типу.
  19. Особливості, об’єкт, предмет та дисциплінарна структура академічного релігієзнавства, співвідношення у ньому теоретичного та історичного, філософського та конкретно-наукового релігієзнавства. Історія формування академічного релігієзнавства.
  20. Проблема визначення філософії релігії, її об’єкту та предмету. Філософія релігії у широкому та вузькому (власному, спеціальному) розумінні. Співвідношення понять “філософія релігії” та “релігійна філософія”, “філософське релігієзнавство” та “філософська теологія”. Ідеаційна основа релігії як їх головна пізнавальна проблема.
  21. Місце філософії релігії у системі філософського знання та релігієзнавчому комплексі.
  22. Дисциплінарна структура та проблемне поле філософії релігії: метафізика, онтологія, епістемологія, праксеологія, антропологія, аксіологія релігії та лінгвістичне релігієзнавство (філософія “мови релігії”).
  23. Конфесійна, надконфесійна (синкретична) та позаконфесійна релігійна філософія (приклади). Її співвідношення з філософською теологією. Філософська теологія у широкому і вузькому (суворому) розумінні, її конфесійна та неконфесійна форми, форми інтеграції в теологічний процес.
  24. Історія формування європейської філософії релігії та її зв’язок з еволюцією релігії європейського типу: орфізм, натурфілософія, піфагореїзм, діалектика Геракліта, софізм, “моральна релігія” кініків та Сократа, атомізм, платонізм, арістотелізм, греко-римський епікуреїзм та стоїцизм, неопіфагореїзм, римський еклектизм, вульгаризований платонізм Філона, гностицизм, неоплатонізм та його християнізовані форми (августинізм, ареопагітизм, візантійська патристика), схоластика і неосхоластика, ренесансний неоплатонізм та натурфілософія, ідейний предтеча і засновники філософії релігії Нового часу.
  25. Еволюція європейської філософії релігії та її сучасні напрями: класична європейська філософія релігії та її національні школи (англійська, німецька, франц. Просвітництва), філософія релігії “спекулятивної філософії”, марксизму, позитивізму, неогегельянства, неокантіанства, “філософії життя”, волюнтаризму, інтуїтивізму, феноменології, екзистенціалізму, філософської антропології, неопозитивізму (лінгвістичного повороту у філософії), неореалізму, критичного реалізму, прагматизму, персоналізму тощо.
  26. Православна філософія: історичні форми, головні напрями, вчення та відомі представники.
  27. Католицька філософія: історія формування, сучасні напрями та головні представники.
  28. Філософська теологія протестантизму: історичні форми, напрями сучасної “нової”, “секулярної теології”, антропологічна та онтологічна пантеїзація християнства.
  29. Буддійська філософія, її головні напрями та їх школи.
  30. Мусульманська філософська теологія, її напрями, школи та їх відомі представники.



Тести для письмового опитування на іспиті та коди вірних відповідей додаються окремо.


Автор ______________________________ Стеценко В.І.

Підпис (прізвище та ініціали)