Програма навчальної дисципліни естетика постмодернізму для спеціальності «культурологія» філософського факультету

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Естетика постмодернізму

для спеціальності «культурологія»

філософського факультету

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів – 2010

Естетика постмодернізму. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів спеціальності «культурологія» філософського факультету. - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробники: кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури Муха Ольга Ярославівна

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою теорії та історії культури – доктор філософських наук, професор

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

“Естетика постмодернізму”)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів –	Галузь знань ^{(шифр, назва)}	Нормативна
Модулів – 2	Напрям ^{(шифр, назва)}	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування)			-й
Курсова робота – немає		Семестр
Загальна кількість годин – 36				-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 год самостійної роботи студента – 2 год	Освітньо-кваліфікаційний рівень: баклавр	20 год.		Год.
		Практичні, семінарські
		16 год.		Год.
		Лабораторні
		год.		Год.
		Самостійна робота
		36 год.		Год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю:

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1

для заочної форми навчання – 1:4

Мета та завдання навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни

«Естетика постмодернізму» має статус спецкурсу в межах традиційних програм з естетики та теорії і історії культури, однак не має професійної обумовленості, оскільки носить загальний філософсько-антропологічний та методологічний характер. Новизна курсу зумовлена його «безпрецендентністю» в сенсі включення до навчального процесу найбільш нових та сучасних концепцій, застосування великої кількості оригінальних текстів та практичного аналізу феноменів сучасної культури.

Актуальність курсу пов’язана із його новітньою спрямованістю, пропагуванням нового виду цінностей в мистецтві – більш толерантних та референтних щодо індивіда, з високою культурно-інформаційною насиченістю, що дозволяє студентам опанувати новий, додатковий інструментарій (нові естетичні категорії, стилеві рівні тощо) для аналізу оточуючого середовища.

В умовах преформатування сучасної культури, яке передбачає взаємопроникнення мистецтва, побутової свідомості та художньо-побутової культури, необхідне творення нового інструментарію для експертних оцінок, відповідного нинішнім реаліям. Технічні критерії заступають місце естетичних і ми отримуємо кризу поняття ергономічності та проблеми предметного наповнення класичних категорій естетики. Відтак, постмодерністська філософія розглядається у якості нової методології художньої свідомості.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу є ознайомлення студентів з естетичними концепціями постмодернізму, практичне опанування ними нововведених категорій та вироблення навичок застосування їх у професійній діяльності та на загально світоглядному рівні.

Відповідно до мети, передбачається виконання наступних завдань:

розглянути ґенезу і сутність філософії та, зокрема, естетики постмодернізму;
визначити основні категорії естетики постмодернізму;
окреслити специфіку постмодерністського дискурсу;
на основі отриманих теоретичних знань проаналізувати особливостей впливу постмодерністських ідей на сучасну європейську та, зокрема, українську культуру.

вміти:

Ідентифікувати естетичні поняття та ідеї із представниками філософських напрямів та їх вченнями, співвідносити їх з філософськими, естетичними, філософсько-антропологічними школами;
Відтворити трансформовану структуру естетичної свідомості;
Виокремлювати головні проблеми постмодерністської естетики із загальнокультурного чи філософського тла, чітко їх розрізняти;
Опанувати категоріальний апарат постмодерністської естетики;
Вміти порівнювати принципи і вихідні положення класичної, некласичної та постнекласичної естетики.

Міжпредметні зв’язки:

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Естетика постмодернізму” є дисципліною на вибір, та може бути складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, пов’язується з такими дисциплінами як “Культурологія”, “Історія української та зарубіжної культури”, “Філософія”, “Естетика”, “Філософія постмодернізму”, “Культура посвякденного” тощо.

Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль1.

Історія, засади формування та головні концепти естетики постмодернізму.

Вихідні засади естетики постмодернізму.

Тема 1. Поняття постмодернізму. Умови виникнення та формування постмодернізму. Вихідні позиції естетики постмодернізму

Виникнення терміну «постмодернізм». Співвідношення модерну і постмодерну (Е. Гідденс, І. Хасан, В. Брайнін-Пассек). Історичне та аксіологічне тло постмодернізму.

Причини та обставини виникнення постмодернізму на Заході. Постмодернізм в науці: естетизація науки та введення чуттєвого в науковий контекст.

Тема 2. Основні концепції постмодернізму.

Критика метафізики Ж. Деріда. Постструктурализм М. Фуко. Текстуальний аналіз Р. Барта. Іронічність та лабіринт У. Еко. Ж.-Ф. Ліотар: «пост сучасний стан».

Ж. Делез: «світ» - «мислення» - «різома» - «шизоаналіз». В. Вельш: постмодерн як стан радикальної плюральності. І. Хасан: метафора розірваності. Феміністичний варант постмодернізму: Ю. Крістева, Л. Ніколсон, А. Жардін.

Тема 3. Основні категорії естетики постмодернізму.

Деконструкція (демонтаж смислу) та парадоксальність. Симулякр як онтологічна проекція «копії копії» та центральний елемент творення гіперреальності.

Контекст як інтерпретаційне тло прочитання тексту. Ігрове начало як єдина можлива методологія будь-якої діяльності та можливість самореалізації особи.

Різомна структура та принцип лабіринту.

Тема 4. Естетична ситуація постмодернізму.

Фрагментарність та мозаїчність як характеристики ситуації постмодерну (стилістичний плюралізм і цитатність).

Нон-ієрархічність та принцип нон-селекції (відмова від бачення культури як аксіологічно диференційованої на ідеологічний центр та опозиційну йому несанкціоновану культурну периферію).

Культурний нігілізм та іронізм як принципи опрацювання та синтезу емпіричного матеріалу. Гіперреальність vs «об’єктивна дійсність».

Тема 5. Характеристики постмодерного суб’єкта.

Читач як адресат тексту і співавтор. Автор як медіатор інтертексту. Культурна традиція як єдиний зв'язок із світом змістів.

Принциповий марґіналізм абсолютно незалежного суб’єкта. Мотивації постмодерного суб’єкта: інтерес, спокуса, бажання.

Шизоїдність постмодерністського суб’єкта.

Змістовний модуль 2.

Методологічні проблеми естетики постмодернізму.

Український та світовий контекст постмодерністської практики.

Тема 6. «Постмодерністська чуттєвість».

Криза раціоналізації та ототожнення її з «духом буржуазності». Ж.-Ф. Лиотар, А. Меджіл, В. Вельш, В. Лейч: нова фундаментальна передумова інтерпретації світу. Хаос і хаосмос.

Тенденція до концептуалізації. Короткострокова фетишизація новизни. Насолода як тимчасовий порятунок від перманентної нудьги суб’єкта та результат процесу.

Тема 7. Можливість естетичної оцінки та критерії істинності в постмодернізмі.

Проблема естетичної оцінки і популярність. Критерії значимості: історичний, критерій резонансу, критерій цитування, критерій державного визнання, критерій зразковості, вторинні критерії.

Множинність інтерпретацій, методів, ієрархій, центрів, традицій. Звільнення від норм т.зв. «хорошого смаку».

Воля до істини і турбота про істину. Поняття «ігри істини». Ознаки та критерії істини в постмодернізмі.

Тема 8. Постпостмодернізм.

Віртуальна реальність та нові ознаки естетичного. Технообрази як артефакти. Естетика кібер-простору та комп’ютерна квазіреальність. Роман П. Остера «Скляне місто».

Транссименталізм як можливий напрям пост постмодерного розвитку. Риси транссентименталізму: нова щирість і автентичність, новий гуманізм і утопізм, інтерес до минулого та відкритість майбутньому, «м’які» естетичні цінності. Логос всередині хаосу (М. Липовецкий). «Мерехтлива» естетика (Д. Прігов).

Тема 9. Особливості постмодерністського мистецтва. Постмодернізм в архітектурі та живописі. Постмодернізм в кіно та літературі.

Форми організації процесу: пастиш (метод організації і співвідношення як еклектичної конструкції, своєрідне текстуальне, жанрове, культурне чи інше попурі) і колаж (організація цілого через кон’юнктивне поєднання різнорідних частин).

Ч. Дженкс «Мова архітектури постмодернізму (1977): сім основних рис постмодерної архітектури: реабілітація історії і пошук коренів, відверта ретроспективність, органічне вписування в оточуючий ландшафт, принцип «ад-хок» (контекстуалізм), принцип барокової зв’язаності і цілісності, вирішенн простору в дусі бароко і ман’єризму, еклектизм та подвійне кодування. «Новий дух живопису» Ж. Гаруста і ефект «дежа-вю».

І. Хау «Масове суспільство і постмодерна література» (1959). Ліквідація розриву між професіоналізмом та дилетантизмом. У. Еко «Ім’я троянди». Ігрова творчість Х. Кортасара та М. Павіча.

Велич ілюзорних цілей: Райнер Вернер Фасбиндер «Заміжжя Марії Браун». «Психопатологія надлишку» С. Спілберга. Минуле через призму теперішнього у П. Грінуея. «Принцип задоволення» та схильність до крайнощів і надмірностей.

Тема 10. Постмодернізм в Україні.

Українська дискусія про постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі, кінематографі, образотворчому мистецтві.

Неопозитивізм, неомодернізм, постмодернізм — провідні її естетичні орієнтації.

Між традицією і стилізацією: М. Матіос. Суржик як метамова: Б. Жолдак. «Мінус-культура»: Лесь Подеревлянський. Батько «чорного» гумору: Ю. Винничук.

«Станіславівський феномен» – найпомітніше явище українського постмодернізму. Юрій Андрухович «Орфей хронічний». Юрко Іздрик: писання як «акт автопсихотерапії». Тарас Прохасько: ботанік, який став письменником.

Феміністичний постмодернізм: О. Забужко, Є. Кононенко, І. Карпа, С. Поваляєва, Т. Малярчук. «Дитячі писання»: Сергій Жадан та Любко Дереш.

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	у тому числі					Усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	ср		л	п	лаб	Інд	ср
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Змістовий модуль 1. Історія, засади формування та головні концепти естетики постмодернізму. Вихідні засади естетики постмодернізму.
Тема 1. Поняття постмодернізму. Умови формування і виникнення постмодернізму.		2				4
Тема 2. Естетична ситуація постмодернізму.		2	2			4
Тема 3. Основні категорії естетики постмодернізму.		2	2			4
Тема 4. Естетична ситуація постмодернізму.		2	2			4
Тема 5. Характеристики постмодерного суб’єкта.		2	2			4

Разом – зм.модуль 1		10	10			20
Змістовий модуль 2. Методологічні проблеми естетики постмодернізму. Український та світовий контекст постмодерністської практики.
Тема 6. «Постмодерністська чуттєвість»		2	2			4
Тема 7. Можливість естетичної оцінки та критерії істинності в постмодернізмі.		2				4
Тема 8. Постпостмодернізм.		2	2			4
Тема 9. Особливості постмодерністського мистецтва. Постмодернізм в архітектурі та живописі. Постмодернізм в кіно та літературі.		2	2			4
Тема 10. Постмодернізм в Україні.		2	2			4
Усього годин		20	16			72

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість Годин
1	Основні концепції постмодернізму. Постмодернізм та модернізм в естетиці. Базові принципи формування естетики постмодернізму.	2
2	Деконструкція. Контекст. Різома. Лабіринт. Предметне наповнення принципів та категорій естетики постмодернізму.	2
3	Естетична ситуація постмодернізму. Постмодерністська естетика як осмислення культури доби Постмодерну.	2
4	Постмодерний суб’єкт та постмодерний об’єкт. Філософські, культурологічні, естетичні характеристики.	2
5	Специфіка постмодерністської чуттєвості. Робота з першоджерелами. Естетичний аналіз.	2
6	Постопостмодернізм та принципові зміни в естетиці. Транссименталізм.	2
7	Постмодерністське мистецтво. Характерні риси архітектури, живопису, літератури, кіно.	2
8	Особливості постмодернізму в українській естетиці. Особливості втілення (робота із першоджерелами).	2
	Разом	16

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість Годин
1	Основні концепції постмодернізму. Постмодернізм та модернізм в естетиці. Базові принципи формування естетики постмодернізму.	2
2	Деконструкція. Контекст. Різома. Лабіринт. Предметне наповнення принципів та категорій естетики постмодернізму.	2
3	Естетична ситуація постмодернізму. Постмодерністська естетика як осмислення культури доби Постмодерну.	2
4	Постмодерний суб’єкт та постмодерний об’єкт. Філософські, культурологічні, естетичні характеристики.	2
5	Специфіка постмодерністської чуттєвості. Робота з першоджерелами. Естетичний аналіз.	2
6	Постопостмодернізм та принципові зміни в естетиці. Транссименталізм.	2
7	Постмодерністське мистецтво. Характерні риси архітектури, живопису, літератури, кіно.	2
8	Особливості постмодернізму в українській естетиці. Особливості втілення (робота із першоджерелами).	2
	Разом	16

Опрацювання першоджерел

Виконується студентом у вигляді тематичного конспекту (від 5 сторінок) вибраного твору / уривку твору (див. список рекомендованих до опрацювання першоджерел). Виконується у форматі самостійної роботи студента. Вимагає захисту.

10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Естетика постмодернізму” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів в семестрі.

1 модуль проводиться на 8 тижні семестру

2 модуль – 16 тиждні семестру

Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, залік.

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – до 6 балів

Реферативна доповідь – до 6 балів

Доповнення – до 3 балів

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – до 8 балів /одна на семестр/

Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру.

За кожен змістовий модуль – 10 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль (визначається простим додаванням) + 50 балів за залік (письмовий, у вигляді тестів; можливий усний захист).

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за підсумковий контроль менше, ніж 24 балів, то студент не допускається до складення заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Естетика постмодернізму”.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується заліком, становить за поточну успішність 50 балів, на заліку – 50 балів;
при оформленні документів за залікову сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
Оцінка ECTS	Оцінка в балах	Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90 – 100	5	Відмінно	Зараховано
В	81-89	4	Дуже добре
С	71-80	4	Добре
D	61-70	3	Задовільно
Е	51-60	3	Достатньо

13. Рекомендована література

Базова література:

Алейник Р. М. ссылка скрыта // Спектр антропологических учений. М.: ИФ РАН, 2006, с. 199—214
Барський Р. Постмодерність // Енциклопедія постмодернізму. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. – С.503.
Вельш В. «Постмодерн»: Генеалогия и значение одного спорного понятия // Путь. - 1992. -Л1» I. С. 75 - 94.
Вельш В. Постмодернизм в искусстве и философии и его отношение к технологической эпохе // На путях постмодернизма. - М., 1995. - С. 120 – 137
Гидденс Э. Постмодерн//Философия истории. Антология. - М., 1994. - С. 340-348.
Гилберт К.Э., Кун Г. История естетики / Под. общ.ред. В.П. Сальникова. – Спб.: Алетейя, 2000.
Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.
Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.
Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. - М., 1998. - 225 с.
Ильин И.П. Постструктуализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. - М., 1996. - 255 с.
ссылка скрыта Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. — М.: Интрада, 1998.
Ільницький О. Трансплантація постмодернізму: сумніви одного читача // учасність. – 1995. - №10. – С. 111-115.
Калугина Т.П. Постмодернистская парадигма как защитный механизм культуры//Вопросы искусствознания. -1967. - №1. - С. 192-202.
Козловски П. Культура постмодерна. - М., 1997. - 240 с.
Курицын В. Книга о постмодернизме. - Екатеринбург, 1992.
Курицын В. Постмодернизм: новая первобытная культура//Новый мир. - 1992. - №2.
Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч. посіб. – К.,2000.
Лосик О. Пост/модерн, пост/модерність, пост/модернізм: генеалогія поняття у гуманітарно-філософському тезаурусі // Проблеми гуманітарних наук: Наук. зап. Дрогобицького держ. педагог. ун-ту ім. І. Франка. – Дрогобич: Вимір, 2004. – Вип. 13 (філософія). – С. 45–55.
Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма. — СПб.: Алетейя, 2000. — 347 с. — (Gallicinium). — 1600 экз. — ссылка скрыта
Переяслов Н. Оправдание постмодернизма//Наш современник. - 1999. -№5.
Постмодернизм: приближение к антимиру (Статья С. Е. Юркова из сборника «Эстетика в интерпарадигмальном пространстве: перспективы нового века. Материалы научной конференции ссылка скрыта ссылка скрыта», Серия Symposium, выпуск 16.
Усовская, Э. А. Постмодернизм в культуре XX века: учебное пособие для вузов. — Минск, 2003. — С. 4-5
Фізер І. Постмодернізм:post / ante / modo –термін із нульовим значенням // Сучасність. – 2000. - №1. – С. 117-123.
Халипов В.В. Постмодернизм в системе мировой культуры//Вопросы философии. - №5. - С. 235-240.
Чучин-Русов А.Е. Новый культурный ландшафт: постмодернизм или
неоархаика//Вопросы философии.- 1999. -№ 4. -С. 24-41.
Якимович А.К. Утраченная Аркадия и разорванный Орфей. Проблемы постмодернизма// Иностранная литература. - 1991. - № 8.
Appignanesi, Richard and Chris Garratt, Introducing Postmodernism. New York: Totem Books, 1995.
Dziamski G. Postmodernizm wobec kryzysu estetyki wspolczesnej. – Poznzn: UAM, 1996. – 183 s.
Sarup, Madan , An Introductory Guide to Post-Structuralism and Postmodernism. Atlanta: University of Georgia Press, 1993.
Tester, Keith, The Life and Times of Postmodernity. London: Routledge1993.
Turner, Bryan S.. Theories of Modernity and Postmodernity. London: SAGE Publications, 1996.

Допоміжна література:

ссылка скрыта, ссылка скрыта ссылка скрыта / Перев. с англ. А. Костиковой и Д. Кралечкина. Предисловие С. П. Капицы — М.: Дом интеллектуальной книги, 2002. — 248 с.
Бычков В.В., Маньковская Н.Б., Иванов В.В. Триалог или Разговор Второй о философии искусства в разных измерениях. – М.: ИФРАН, 2009.
ссылка скрыта
Клоссовски П. Культура постмодерна. – М., 1997.
Костикова А.А. «Новая философия» во Франции: постмодернистская перспектива развития новейшей философии. - М, 1996. - 536 с.
Лосик О. Аспекти постмодерністської свободи в лiберальній філософії Р. Арона (на прикладі “Есею про свободи”) // Вісник Львів. ун-ту ім. І. Франка (Серія: філософ. науки). – Львів: Вид. центр ім. І. Франка, 2004. – Вип. 5. – С. 133–140.
Можейко М. А. Становление теории нелинейных динамик в современной культуре: сравнительный анализ синергетической и постмодернистской парадигмы. — Минск: 1999.
Скоропанова И. С. ссылка скрыта; Флинта; 2002 г.; 608 стр.; 5-89349-108-4
Фізер І. До джерел кризи сучасної критики // Сучасність. – 2000. - №3. – С. 96-103.
Якимович А.К. О лучах Просвещения и других световых явлениях. Культурная парадигма авангарда и постмодерна//Вопросы философии. - №5. - С. 240-248.
Якимович А.К. Тоталитаризм и независимая культура // Вопросы философии. - 1991. - № 11. - С. 16 – 25.
Benhabib, Seyla. Situating the Self: Gender, Community and Postmodernism in Contemporary Ethics. New York: Routledge, 1992
Estetyki filozoficzne XX wieku. / Pod. red. K. Wilkoszewskiej. – Krakow: Universitas, 2000. – 330 s.
Harvey, David. The Condition of Postmodernity. Cambridge, MA: Basil Blackwell, 1989.
Hicks Stephen R. C., Explaining Postmodernism: Skepticism and Socialism from Rousseau to Foucault, Scholargy Publishing, 2004.
Jonathan Arac, ed. After Foucault: Humanistic Knowledge, Postmodern Challenges. New Brunswick: Rutgers University Press, 1988.
Norris, Christopher, What’s Wrong with Postmodernism. England: Harvester Wheatsheaf, 1999.
ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, tEditor Discourses: Conversations about Postmodern Culture (Documentary Sources in Contemporary Ar. The MIT Press, 1992.
Spiro, Melford E., Postmodernist Anthropology, Subjectivity, and Science. A Modernist Critique. In Comparative Studies in Society and History, 1997. V. p.759-780.
Szusterman R. Estetyka pragmatyczna. Zywe piekno i refleksja nad sztuka. – Wroclaw: WUW, 1998. – 356 s.

Першоджерела:

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.
Иванов В.Д. Виртуализация общества. // Електронний ресурс. Режим доступу: authors/ivanov-dv/ivanov_d_v/page-4-ivanov_d_v.php
Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.
История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.
История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.
Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – М., СПб., 1998. - 160 с.
Эко У. Заметки на полях «Имени розы» . – М., 2004.
Baudrillard J. In the shadow of the silent majorities or The end of the social and other essays. New York: Seabury, 1983.
Bell D. The end of ideology. New York, 1960; Sorokin P. Mutual convergence of the United States and the USSR to the mixed sociocultural type //International journal of the contemporary sociology. 1960. N 1.
Bishop, Ryan, Postmodernism. In DavidLevinson and Melvin Ember (eds.), Encyclopedia of Cultural Anthropology. New York: Henry Holt and Company, 1995.
Brown, Richard Harvey, Postmodern Representations. Chicago: University of Illinois Press, 1995.
Lyotard, Jean-Francois, The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Manchester: Manchester University Press, 1984.
Norris, Christopher, Deconstruction: Theory and Practice. New York: Routledge, 1997.
Stanley Trachtenberg, Ed. The Postmodern Moment. A Handbook of Contemporary Innovation in the Arts. — Westport-London.: 1985.

14. Інформаційні ресурси

14.1. Он-лайн бібліотеки

(містять тексти першоджерел та допоміжні критичні та ілюстративні матеріали).

Альбом постмодерністської архітектури. ссылка скрыта

Бизеев А. Ю. ссылка скрыта // Электронный журнал «ссылка скрыта». — 2009. — № 4 - ссылка скрыта.

Постмодерністи про посткультуру: інтерв’ю з письменниками-постмодерністами:

a.ru/old/kritik/roll/page1q.php

Світ словників з філософії (в т.ч. філософії постмодернізму)

ссылка скрыта

Судас Г. Лариса. Постмодернизм. // Електронний ресурс. Режим доступу: ссылка скрыта

14.2. Електронні ресурси кафедр та відділень з естетики

(містять методичні матеріали, окремі тексти, корисні посилання)

1. Кафедра етики, естетики та культурології Київський національний університет імені Тараса Шевченка ссылка скрыта

2. Кафедра мировой философии и естетики Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля

ссылка скрыта

3. Кафедра етики, естетики та iсторiї культури Нацiональний технiчний унiверситет «Харкiвський полiтехнiчний iнститут» ссылка скрыта

4. Кафедра естетики, етики та культурології Магнітогорський державний університет

ссылка скрыта

5. Кафедра етики, естетики, історії та теорії культури Уральський державний університет ім. А.М. Горького ссылка скрыта

6. Кафедра естетики та філософії культури Санкт-Петербурзький державний університет ссылка скрыта

7. Кафедра філософії мистецтва Католицький університет Любліна імені Іоанна Павла II ссылка скрыта

8. Кафедра історії мистецтв Пізанський університет ссылка скрыта

9. Філософія культури та естетики Університет Фрайбурга ссылка скрыта

10. Кафедра естетики Університет Севільї ссылка скрыта

Питання для контролю:

Історична динаміка предмету естетики.
Різні підходи до розуміння естетики як науки.
Новітня структура естетичної свідомості.
Криза поняття естетичних цінностей.
Проблема стандартів та вибору точки відліку в естетичній оцінці.
Засади та особливості формування естетичної свідомості.
Естетична потреба та естетичне почуття.
Специфіка постмодерністської чуттєвості.
Специфіка естетичної оцінки в добу Постмодерну.
Естетичний смак в добу Постмодерну.
Постмодерне наповнення категорії прекрасного.
Постмодерне наповнення категорії потворного.
Постмодерне наповнення категорії трагічного.
Постмодерне наповнення категорії комічного.
Постмодерне наповнення категорій піднесеного і ницього.
Співвідношення модерного та постмодерного мистецтва.
Естетизація науки.
Естетизація побуту.
Віртуальна реальність і нові ознаки естетичного.
Естетика технічного.
Естетика кіберпростору.
Філософські особливості трас сентименталізму.
«М’який» постмодернізм: естетика Ж. Ліповецького.
«Мерехтлива» естетика Д. Прігова.
Колаж і бриколаж як базові прийоми постмодерного мистецтва.
Еклектична конструкція пастишу: естетична характеристика.
Сім основних рис постмодерної архітектури.
Український контекст постмодернізму.
Естетичні ідеї української літератури.
Класична естетика і постмодерністська: точки дотику та протистояння.

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

Blog

Програма навчальної дисципліни естетика постмодернізму для спеціальності «культурологія» філософського факультету

Содержание

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

“Естетика постмодернізму”)

Опис навчальної дисципліни

Усього годин

Відмінно

Зараховано