Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни естетика для спеціальності "політологія" філософського факультету

Вид материалаДокументы

Содержание


Муха Ольга Ярославівна
Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Естетика”)
Рік підготовки
Практичні, семінарські
Самостійна робота
Мета та завдання навчальної дисципліни
Міжпредметні зв’язки
Усього годин
Теми семінарських занять
Естетика як філософська наука. структура естетичної свідомості.
Діалектичні начала в естетиці.
Мистецтво як предмет естетичного аналізу.
Прикладний аспект естетики (професійний контекст).
Самостійна робота
Естетика як філософська наука. структура естетичної свідомості.
Діалектичні начала в естетиці.
Мистецтво як предмет естетичного аналізу.
Прикладний аспект естетики (професійний контекст).
10. Методи контролю
Розподіл балів, що присвоюється студентам
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3



Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р.

№___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Естетика


для спеціальності “політологія”

філософського факультету


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


Естетика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за спеціальністю політологія. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури Муха Ольга Ярославівна


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою теорії та історії культури – доктор філософських наук, професор


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

  1. Опис навчальної дисципліни




(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Естетика”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання
заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань


(шифр, назва)
Нормативна

Модулів – 2
Напрям


(шифр, назва)
Рік підготовки:

Змістових модулів – 2
Спеціальність (професійне спрямування)
ІIІ-й
-й

Курсова робота – немає
Семестр

Загальна кількість годин – 36
VI-й
-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год

самостійної роботи студента – 2 год
Освітньо-кваліфікаційний рівень:

баклавр
18 год.
Год.

Практичні, семінарські

18 год.
Год.

Лабораторні

год.
Год.

Самостійна робота

36 год.
Год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1

для заочної форми навчання – 1:4


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета ознайомити студентів з існуючими підходами до естетичної теорії, особливостями розвитку естетичної думки, специфікою естетичної практики та прикладної естетики; навчити студентів вільно оперувати естетичними категоріями, надавати їм актуального звучання, використовувати у професійній діяльності (в контексті творення іміджу та реклами, естетичної комунікації тощо).

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:
    • Головні категорії естетики;
    • Проблематику естетики та дослідників головних проблем;
    • Тенденції розвитку естетичної думки різних культур;
    • Специфіку та проблеми функціонування сучасної естетичної науки;
    • Площину і можливості застосування прикладної естетики у професійній діяльності.

вміти:
  • Ідентифікувати естетичні поняття із представниками філософських напрямів та їх вченнями, співвідносити їх з етапами розвитку світової естетичної думки;
  • Аналізувати взаємовпливи різних естетичних парадигм та їх вплив на розвиток європейської культури та філософії;
  • Відтворити розвиток естетичних ідей відповідно до чільних віх розвитку філософії;
  • Виокремлювати головні проблеми естетики із загальнокультурного чи філософського тла;
  • Опанувати структуру естетичної свідомості;
  • Аналізувати оригінальні праці, виявляючи в них естетичну проблематику.


Міжпредметні зв’язки:


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Естетика” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “політологія”, пов’язується з такими дисциплінами як “Культурологія”, “Історія культури”, “Філософія”, “Риторика” тощо.

  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Історія та теорія естетики.


Тема 1. Естетика як філософська наука.

Естетика як філософське дослідження чуттєво-духовного. Етимологія терміну “естетика”. Багатоманітність підходів до розуміння естетики. Концепції розуміння естетичного. Естетика та філософія мистецтва. Естетика та мистецтвознавство.

Специфіка естетичних досліджень. Особливості естетичної рефлексії та методології. Прикладне поле реалізації естетики в сучасному світі. Естетика та філософія, етика, психологія, гносеологія, культурологія.

Зміни в естетичному сприйнятті сучасної людини. Завдання естетики та специфіка їх реалізації.


Література:

  1. Борев Ю.Б. Эстетика.: В 2-х т. 5-е изд., доп. – Смоленск, 1997.
  2. Гуревич П.С. Эстетика. – М., 2006.
  3. Естетика /За ред. Л.К.Левчук. – К.,2001.
  4. Естетика. Навч. посіб. За ред. Лозового В.О. – К.,2003.
  5. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.
  6. ЗеленовЛ.А., Куликов Г.И. Методологические проблемы эстетики. М., 1982.
  7. Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.
  8. Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.
  9. Камінський А.Г. Естетика: властивості, явища і процеси. Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 198 с.
  10. Яковлев Е.Г. Эстетика. – М, 2004.


Тема 2. Структура естетичної свідомості.

Естетична, етична та релігійна свідомість. Естетичне почуття та естетична потреба. Рівні і особливості естетичного сприйняття. Естетичні установки.

Естетична оцінка та естетичний смак. Класифікації естетичного смаку. Критерії естетичного оцінювання. Суспільний інститут естетичного оцінювання: художня критика. Естетичний ідеал. Естетичні погляди та теорії.

Криза значимостей і контекстуальність естетичних рефлексій. Об’єктивне і суб’єктивне у естетичній свідомості. Механізм естетичної інтуїції. Співвідношення форми і змісту.


Література:

  1. Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2002.
  2. Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного. – К., 1990.
  3. Калинкин А.Т. Эстетический идеал, искусство, познание. – М., 1983.
  4. Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч. посіб. – К.,2000.
  5. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика в трамвае // Ортега-и-Гассет X. Эстетика. Философия культуры. – М.,1998.
  6. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посіб. – К., Кондор, 2005.
  7. Эстетическое сознание и процесс его формирования. – М., 1991.
  8. Яковлев Е.Г. Эстетика. Искусствоведение. Религиоведение. – 2-е изд., стер. – М.: КДУ, 2005.


Тема 3. Історичні зміни естетичних поглядів людства.

Естетична специфіка міфологічних культур. Естетичні форми давніх цивілізацій. Естетичні елементи в магії.

Естетика Античності – естетика гармонії. Вчення про числову гармонію (піфагорійці). Прекрасне та калокагатія в античній естетиці. Мімезіс як основа мистецтва. Катарсис як мета художнього процесу.

Естетика Середньовіччя як естетика системи. Божественна краса раннього християнства. Аскетична краса візантійської традиції. Ікона як вияв релігійно-естетичного. Романський та готичний зразок краси. Лицарський ідеал краси – Прекрасна Дама.

Естетика Відродження як естетика Творця. Специфіка естетики гуманізму. Естетика стилю і жанру.

Естетика бароко як естетика розкоші. Естетка класицизму як естетика впорядкованого. Естетика Просвітництва як естетика раціонального. Естетика ренесансу як поворот до стихійності почуттів. Сентименталізм.

Німецька класична естетика: філософія мистецтва Канта, свобода Шиллера, «нескінчене в кінечному» Шеллінга, естетичні погляди Гегеля.

Три чільні естетичні традиції ХІХ ст.: французька (романтизм, класичний реалізм, «мистецтво для мистецтва»; німецька (естетичні погляди Шопенгауера та Ніцше); англійська (позитивізм, натуралізм, марксизм). Традиція естетизації зламу ХІХ-ХХ ст.

Естетичні теорії ХХ ст..: інтуїтивізм, прагматизм, екзистенціалізм, структуралізм, постструктуралізм, модернізм, постмодернізм.


Література:

  1. Гайденко П.П. Трагедия эстетизма. М., 1970. – С. 142.
  2. Гилберт К.Э., Кун Г. История естетики / Под. общ.ред. В.П. Сальникова. – Спб.: Алетейя, 2000.
  3. История эстетической мысли. В 6-ти т. – Ин-т философии АН СССР, Сектор эстетики. – М.: Искусство, 1985.
  4. Лосев А. История античной эстетики. В 3-х т. – М., 1963.
  5. Лосев А. Эстетика возрождения. – М., 1978.
  6. Лосев А.Ф. История античной эстетики. – М.: Государственное издательство «Высшая школа», 1963.
  7. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – Спб., 2000.
  8. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1985.
  9. Татаркевич А. Античная эстетика. / Пер. с польск. и предисл. А. Сикоры. – М.: Искусство, 1977.
  10. Фуко М. Использование удовольствий: История сексуальности. Т. 2. – Спб.: Алетейя, 2004. С.16-17.
  11. Хюбнер Б. Произвольный этос и принудительность эстетики. – Минск , 2000.
  12. Эко Умберто. История средневековой эстетики. – СПб.: Азбука-Классика, 2004.
  13. Featherstone M. Postmodernism and the Aestheticization of everyday life // Modernity & Identity/ S.Lash and J. Friedman, eds. Oxford & Cambridge, 1996. Р. 269; Shusterman R. Postmodernist Aestheticism: A New Moral Philosophy? // Theory, Culture & Society. 1988. Vol. 5. № 2-3. Р. 347.
  14. Shusterman R. Postmodernist Aestheticism: A New Moral Philosophy? // Theory, Culture & Society. 1988. Vol. 5. № 2-3. Р. 346-347 (далее в тексте - PA ).
  15. Shusterman R. Pragmatist Aesthetics: Living Beauty, Rethinking Art (Ch. I Х «Postmodern Ethics and the Art of Living»). Oxford , 1992. P. 239-240.
  16. Szczepianska A. Estetyka Romana Ingardena. – Warszawa: PWN, 1989.


Тема 4. Джерела естетичного. Діалектика естетичного.

Трансцендентне та фізіологічне походження уявлень про прекрасне. Природна краса і значимість поняття «культурного ландшафту» для естетики. Краса штучного і краса доглянутого: парки англійського та французького типу.

Діонісійське та апполонічне начала в мистецтві. Хибність протиставлення чуттєвого та раціонального. Ніцшеанський погляд на європейську кризу мистецтва.

Маскулінне і ремінне у мистецтві. «Чоловічі» і «жіночі» рими в поезії. Гендерні концепти краси та потворного. «Унісекс» як естетичний феномен сучасності.

Естетика Сходу та естетика Заходу. Симетрія й асиметрія. Закони гармонії. Математична основа законів краси.


Література:

  1. Батракова СП. Искусство и утопия. Из истории западной живописи и архитектуры XX в. – М., 1990.
  2. Мигунов А.С., Ерохин С.В. Алгоритмическая эстетика / А.С. Мигунов, С.В. Ерохин. – СПб.: Алетейя, 2010.
  3. Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.
  4. Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. – Спб.; М: Machina, 2004.
  5. Столович Л. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.
  6. Тэн И. Философия искусства. – М., 1996.
  7. Харт Д. Красота бесконечного: Эстетика христианской истины. – М.: «Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2010.



Змістовий модуль 2. Прикладна естетика.


Тема 1. Категорії естетики: ознаки та предметне наповнення.

Прекрасне як центр естетичної рефлексії. Контекстуальність прекрасного. Філософські ознаки прекрасного. Краса як гармонія. Красиве і корисне. Поняття арете та ергономії. Закони краси.

Потворне як новий центр некласичної естетики. Філософські риси потворного. Соціальний аспект та історія філософії потворного. Гламур як злам прекрасного і потворного.

Трагічне в історії естетики. Філософські риси трагічного. Поняття трагічного героя і його трансформація. Трагічний конфлікт.

Комічне: форми і види. Гумор, іронія, сатира, сарказм. Контекстуальність комічного. Прийом гротеску. Пародійність. Особливості комічного.

Категорія жаху як «ідеологічно» чисте естетичне переживання.

Піднесене в класичні та некласичній естетиці. Піднесене у природі, суспільстві, мистецтві. Філософські риси піднесеного.

Нице як категорія естетики. Значення протиставлення низького та високого в мистецтві. Предметне наповнення категорії ницого.

Кітч і кемп як провідні категорії некласичної естетики. Специфіка сучасного озвучення категорій класичної естетики.


Література:

  1. Борев Ю.Б. Основные эстетические категории. – М., 1960.
  2. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.
  3. История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.
  4. История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.
  5. Катарсис: метаморфозы трагического сознания / сост. И общ.ред. В.П. Шестакова. – СПб.: Алетейя, 2007.
  6. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.
  7. Любимова Т. Комическое, его виды и жанры. – М., 1989.
  8. Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1985.
  9. Мартынов В. Философия красоты. – Минск, 1991.
  10. Новиков A.B. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976. (р.«Теория комического и проблема «чистого искусства». С. 165-182). Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1985.
  11. Хогарт У. Про красу. – К.: Мистецтво, 1978. – 224 с.
  12. Шопенгауер А. О теории смешного // Мир как воля и представление. – Т. 2. – С. 181-190.



Тема 2. Мистецтво: сутність, походження, природа.

Насолода від мистецтва. Деестетизація мистецтва. Мімезіс і раціональне в мистецтві. Екстатичне та катарсичне в мистецтві.

Концепції походження мистецтва. Міфологічна, теологічна, ренесансна теорії мистецтва. Кант, Ніцше, Шопенгауер, Фройд, Бєрдяєв про сутність і призначення мистецтва. Мистецтво як мімезіс. Мистецтво як гра. Суспільні та особистісні функції мистецтва.

Типологізація мистецтва: види, роди, жанри. Принципи класифікації мистецтв. Поняття актуального виду мистецтва.

Естетичне усвідомлення сучасного мистецтва. Поп-арт, мінімалізм, концептуалізм. Принцип акціонізму в сучасному мистецтві: перфоменс і хеппенінг. Можливість мистецтва сьогодні.


Література:

  1. Ауэрбах А. Мимесис. – М., 1986.
  2. Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. – К., 1986.
  3. Каган М.С. Морфология искусства. – Л.-М., 1972.
  4. Лосский Н.О. Мир как осуществление красоты. Основы естетики. – М., 1998.
  5. Михалев В.Г. Видовая специфика и синтез искусств. – К., 1998.
  6. Феноменология искусства. – М., 1996.
  7. Dziemidok B. Aestheticization of everyday life and de-aestheticization of art: The problem of fulfil­ment of aesthetic needs in postmodern culture// Spectrum. Vilnius. 1998. № 2. Р. 222.
  8. Mariten J. Sztuka i madrosc. – Warszawa, 2001. – 167 s.



Тема 3. Творчість як об’єкт естетичного інтересу: творець, твір, реципієнт.

Творча особистість: психологічні та соціальні риси. Ієрархія художньої обдарованості. Структура та специфіка творчого процесу. Фантазія, асоціація, натхнення. Художньо-творчий метод та стиль. Три аспекти художнього методу: гносеологічний, аксіологічний, семіологічний.

Художній стиль як цілісність методу, епохи, культурних стереотипів та індивідуальності творця.

Психологічний механізм художнього сприйняття. Етапи художнього сприйняття: емоційна реакція, розуміння, інтерпретація, оцінка. Символічна мова мистецтва: образ, символ, архетип.

Поняття твору мистецтва та криза відносин Автору і Твору. Смерть Автора і самодостатність Тексту в некласичній естетиці.


Література:


  1. Далі Сальвадор. Щоденник одного генія. – К., 1991.
  2. Дідро Д. Парадокс про актора. - Київ: Мистецтво, 1966. - 146 с.
  3. Довженко О. Щоденник // Довженко О. Україна в огні. – К.: Веселка, 1990.
  4. Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.
  5. Лессинг Г.-Э. Лаоокоон, иои О границах живописи и поэзии. – М., 1957.
  6. Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство. – М., 1996.
  7. Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.
  8. Уорхол Э. Философия Энди Уорхола (от А к Б и наоборот) = The philosophy of Andy Warhol (from A to B and back again) / [Пер. с англ. Г. Северской]. — М.: Аронов, 2001.
  9. Феллини Ф. Делать фильм / Пер. с ит. и коммент. ссылка скрыта. М.: ссылка скрыта, ссылка скрыта — 287 с.: илл.
  10. Margolis J. What, After All, Is a Work of Art? Lectures in the Philosophy of Art. – Pennsylvania State University, 1999.
  11. Seel M. Astethik des Erscheinens. – Frankfurt, 2000.



Тема 4. Прикладний аспект сучасної естетики.

Естетична культура особистості: проблема визначення критеріїв. Функції, засоби і структура естетичного виховання. Застарілість традиційної естетики.

Критика та експертне оцінювання як результат естетичного розвитку. Значення, місце й оцінка естетичної критики в суспільстві. Типи критиків. Мета художньої критики.

Дизайн. Естетичні засоби виразності дизайну. Естетика побуту. Естетика промислової речі (У. Морріс, Е. Уорхолл).

Естетика реклами. Естетична складова політичної кампанії. Естетичні засоби впливу на суспільну думку. Іміджелогія як прикладний вияв психологічно-естетичного підходу.


Література:

  1. Бодрийар Жан. Эстетика утраты иллюзий / Перевод с фр. А. Дугин, журнал Krisis //  ссылка скрыта
  2. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.
  3. Бычков В.В., Маньковская Н.Б., Иванов В.В. Триалог или Разговор Второй о философии искусства в разных измерениях. – М.: ИФРАН, 2009.