Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник

Вид материала

Содержание

Лекція 6. Філософія релігії як складова частина науково-академічного релігієзнавства
4. Структура навчальної дисципліни
5. Теми семінарських занять
8. Самостійна робота
10. Методи контролю
11. Розподіл балів, що присвоюються студентам
Шкала оцінювання: вузу, національна та EСTS
12. Методичне забезпечення
13. Рекомендована література
14. Інформаційні ресурси
Програма навчальної дисципліни
2. Інформаційний обсяг дисципліни

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Лекція 6. Філософія релігії як складова частина
науково-академічного релігієзнавства

Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Його зміст, характерні риси та структура. Місце філософії релігії у ньому.

Виникнення (сер. ХХ ст.) та становлення (др.половини ХІХ – поч. ХХ ст.) науково-академічного релігієзнавства як окремої комплексної галузі знання. Засновники та видатні дослідники проблем релігієзнавства: філософія релігії (Б.Спіноза, Г.Лейбніц, Д.Юм, І.Кант, Ф.Шеллінг, Г.Лессінг, А.Швейцер, К.Ясперс), філософія та історія релігії (Й.Гердер, Л.Фейербах, Б.Бауер, Д.Штраус, Г.Барт, А.Гарнак), Г.Гегель (філософія релігії, філософія історії релігії, історіософія, історія релігії), Ф.Шлейермахер (філософія, історія, психологія релігії, герменевтичне релігієзнавство), О.Конт (філософія, соціологія релігії), Г.Спенсер (філософія, соціологія, антропологія, історія релігії), М.Мюллер (порівняльне релігієзнавство: структурна і порівняльна лінгвістика, порівняльна міфологія, етнологія, історія релігії), історія релігії (Е.Ренан, А.Луазі), Е.Тайлор (етнологія, антропологія, історія релігії, порівняльне релігієзнавство), антропологія релігії (Дж.Леббок, Р.Маретт), порівняльні релігієзнавство і фольклористика; етнографія, антропологія, історія релігії (Е.Ленг, Дж.Фрезер), соціологія релігії (М.Вебер, Е.Дюркгейм), соціологія, етнологія, антропологія, історія релігії (Л.Леві-Брюль, Б.Малиновський), Е.Трельч, В.Шмідт (етнографія, антропологія історія релігії), психологія релігії (У.Джемс, В.Вундт, Дж.Леуб, З.Фройд, К.Юнг, Е.Фромм, Г.Оллпорт), Ш.де ля Соссей (феноменологія, філософія, історія релігії), Р.Отто (філософія, феноменологія релігії), М.Шелер (філософія, антропологія, феноменологія релігії), феноменологія релігії (М.Еліаде, Г.Ван дер Леув).

Відображення комплексного характеру релігієзнавства у поділі його загального предмету на предмет філософського осмислення релігії (передусім, її природи та сутності) і предмет дослідження релігії комплексом гуманітарних наук (її структури, змісту, проявів, історії тощо).

Два головних напрями академічного релігієзнавства: теоретичний та історичний. Теоретичне (філософське, соціологічне, психологічне) релігієзнавство – сукупність проблем теорії (філософії, соціології, психології) релігії як з’ясування загального (спільного), суттєвого, необхідного в ній. Історичне релігієзнавство – історія релігії як вивчення історії виникнення і еволюції окремих релігійних вірувань та культів у всій багатоманітності їх особливостей, взаємозв’язку та хронологічній послідовності.

Філософське осмислення релігії – центральне ядро, основа теоретичного релігієзнавства, яка розглядає його стрижневі проблеми: онтологічні та гносеологічні чинники релігії. Три взаємопов’язані завдання філософського вивчення релігії: 1) пояснення природи та сутності релігійного феномену (онтологія релігії); 2) гносеологічний аналіз релігії (гносеологія релігії) та 3) дослідження її гносеологічних детермінант (“коренів”). Локалізація предмету релігієзнавства в об’єкті філософії релігії. Вивчення нею основних релігійно-філософських ідей в їх історичному розвитку, сукупності вчень, категорій, понять, дефініцій, термінів, принципів, які дають філософські пояснення релігії; з’ясування спроможності чи неспроможності її богословсько-теологічних, ідеалістичних, матеріалістичних або натуралістичних тлумачень.

Складність і суперечливість змісту філософії релігії, який охоплює різноманітність концепції, що інтерпретують релігію під кутом зору герменевтики, феноменології, лінгвістичної філософії, психоаналізу, позитивізму, матеріалізму, прагматизму, екзистенціалізму, філософської теології тощо. Два основних напрями обґрунтування філософії релігії в сучасній філософській думці (матеріалістичний, ідеалістичний) та їх специфіка. Поряд з цим, існування суттєвих відмінностей між філософією релігії, що спирається на принципи об’єктивного чи суб’єктивного фідеалізму, та конфесійною. Релігійною філософією, що існує в межах певних богословсько-теологічних доктрин.

Дисциплінарні складники філософії релігії та їх зміст: метафізика, або онтологія релігії (проблеми – ірраціонально-буттійних витоків релігійної віри, людина і божественна реальність – Бог, вічність і час, “ніщо” і абсолют); епістемологія, або гносеологія релігії (проблеми – гносеологічного релігійного відношення, доказів буття Божого, богопізнання – споглядання та осягнення Бога); праксеологія релігії (з’ясування діяльнісних аспектів функціонування релігійного феномену). Притаманне початковому етапу формування філософії релігії поєднання ідеї саморозвитку релігії з апріорно-історичним підходом до неї (Д.Юм, І.Кант, Ф.Шлейермахер, Ф.Шеллінг, Г.Лессінг, Г.Гегель, Л.Фейербах). Переважання в сучасному філософському релігієзнавстві досліджень екзистенціального та феноменологічного аспектів філософії релігії (Б.Вельте, Б.Дейвіс, Ю.Кімелев, Р.Паттерсон, Т.Пенелхем, Р.Шеффлер). Сучасна філософія релігії як ще не цілком концептуалізоване виформування (велике різномаїття форм, напрямів та дослідницьких позицій). Водночас важливе методологічне значення філософії релігії для теоретичного та історичного релігієзнавства.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма
	Усього	л	п	лаб.	інд.	с.р.
1	2	3	4	5	6	7
М о д у л ь 1
Змістовий модуль 1. Пропедевтика філософії релігії
Тема 1. Вступ до філософії релігії. Особливості релігієпізнання	12	2	2			8
Тема 2. Релігія як об’єкт та предмет універсального вивчення. Форми релігіє пізнання та релігієзнавства	12	2	2			8
Тема 3. Філософія релігії як особливий тип філософствування, галузь філософського знання та її форми.	24	4	4			16
Разом – змістовий модуль 1	48	8	8			32
М о д у л ь 2
Курсова робота
Усього годин
Змістовий модуль 2. Морфологія та концептуальний зміст філософії релігії
Тема 4. Богословсько-теологічні джерела релігійної філософії	12	2	2			8
Тема 5. Філософська теологія в системі конфесійного релігієзнавства	24	4	4			16
Тема 6. Філософія релігії як складова частина науково-академічного релігієзнавства	24	4	4			16
Разом – змістовий модуль 2	60	10	10			40
Усього годин	108	18	18			72

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№№ з/п	Назва теми	К-сть годин
1.	Місце філософії у релігієпізнанні	2
2.	Предмет, форми та регіональні типи філософії релігії	2
3.	Філософське релігіє пізнання Сходу	4
4.	Філософська теологія Заходу	2
5.	Філософське релігієзнавство європейського типу	4
6.	Дисциплінарна структура сучасної філософії релігії	4
	РАЗОМ	18

8. САМОСТІЙНА РОБОТА

№№ з/п	Назва теми	К-сть годин
1.	Вступ до філософії релігії. Особливості релігієпізнання	8
2.	Релігія як об’єкт та предмет універсального вивчення	8
3.	Філософія релігії як особливий тип філософствування, галузь філософського знання та її форми	16
4.	Богословсько-теологічні джерела релігійної філософії	8
5.	Філософська телеологія в системі конфесійного релігієзнавства	16
6.	Філософія релігії як складова частина науково-академічного релігієзнавства	16
	РАЗОМ	72

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється у формі оцінювання виступів студентів на семінарських заняттях, наукових рефератів та есеїв. По підсумках модулю 1 проводиться опит у формі самостійної роботи, 2 модулю – тестового завдання. Підсумкова форма контролю – іспит.

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Поточне тестування та самостійна робота						Підсумковий тест (екзамен)	Сума
Змістовий модуль № 1			Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	50	100
5	10	10	5	10	10

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків)

– максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.

– при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та EСTS

Оцінка EСTS	Оцінка в балах	За національною шкалою		Залік
		Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку
А	90–100	5	Відмінно	Зараховано
В	81–89	4	Дуже добре
С	71–80		Добре
D	61–70	3	Задовільно
E	51–60		Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше 2-х модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECST, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Навчальна програма спецкурсу «Філософія релігії» // Культурологія: Навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.435–460.
Пітусь Л., Стеценко В. Культурологічно-релігієзнавчий практикум: Навч.-метод. посібник для студентів університеу. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 556 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/praktukum.pdf
Стеценко В.І. Українська та зарубіжна літератури і релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для студентів університету. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 199 с.
Стеценко В. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: У 2-х ч.: Навч. посібник для студентів університету. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – Ч.1. – 308 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/pdf
Стеценко В. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: У 2-х ч.: Навч. посібник для студентів університету. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – Ч.1. – 273 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/pdf

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф.А.Колодного. – К., 2000.
Аринин Е. Философия религии. Принципы сущностного анализа. – Архангельск, 1998.
Вальверде К. Философская антропология. – М., 2000.
Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
Гребнер А. Основы доктринального богословия. – М., 1999.
Губман Б. Современная католическая философия. – М., 1988.
Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. – К., 1996.
Древнекитайская философия: В 2 т. – М., 1972.
Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.
История китайской философии. – М., 1989.
История философии в кратком изложении. – М., 1991.
Кейлер Э. Основы христианской веры. – М., 1998.
Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. – М., 1989.
Кимелев Ю.А. Философский теизм. – М., 1993.
Кимелев Ю.А.Философия религии: систематический очерк. – М.,1998.
Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997.
Кувакин В.А. Религиозная философия в России. – М., 1991.
Кузнецов В.Н. Французский материализм XVIII в. – М., 1991.
Литтл Б.А. Религиозная эпистемология. – Симферополь, 1996.
Любак Д. Лекції з метафізики. – Львів, 1995.
Мак-Грат А. Введение в христианское богословие. – Одесса, 1998.
Мистика. Религия. Вера. – М., 1998.
Мистика. Религия. Наука. – М., 1996.
Митрохин Л.Н. Философия религии: (опыт истолкования Марксова наследия). – М., 1993.
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII в. – М., 1974.
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1973.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ в. – М., 1976.
О’Коллинз. Фундаментальная теология. – СПб., 1993.
Радхакришнан С. Индийская философия. – М., 1957, 1959.
Свободомыслие и атеизм в древности, средние века и в эпоху Возрождения. – М., 1986.
Стасюк С., Завіла Р. Основи догматичного богослов’я. – Львів, 1997.
Томпсон М. Философия религии. – М.,2001.
Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.
Философия. Религия. Культура. Критический анализ современной буржуазной философии. – М., 1982.
Философские вопросы буддизма. – Новосибирск, 1984.
Чельцов М. Христианское миросозерцание. – М., 1997.
Черній А.М. Онтологія духовності: Антропологічна цілісність у релігієзнавчому вимірі. – К., 1996.
Шахнович М.И. Тайна Бога: Глобальные проблемы современности и модернизация идеи Бога. – К., 1990.
Louis Dupré. Inny wymiar. Filozofia religii (the other dimension).– W-wa,2003.
Abraham Joshua Heschel. Człowiek nie jest sam. Filozofia religii.–W-wa,2001.
Bernhard Welte. Filozofia religii. – W-wa,1996.

Допоміжна

Бардин Г.Б. Проблема співвідношення філософії та релігії у філософській концепції Ореста Новицького // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, – 2004. – № 42. // ссылка скрыта
Історія української філософії: Хрестоматія / Упорядник М.В.Кашуба. – Львів, 2004.
Кірюхін Д.І. Основні принципи історіософії релігії Гегеля // Українське релігієзнавство. - №12. - К., 1999. - С.29-40.
Мозговий І.П. Неоплатонізм і християнство. – Суми, 1997.
Олексюк В. Християнська основа української філософії: (Вибрані твори). – К., 1996.
Саннікова Л. Е. Кассірер: Культура як діяння духу. Поняття Канону. Синтез науки-філософії-релігії// ссылка скрыта
Сарапін О. Вступ до філософії релігії // Українське релігієзнавство. – 1996. – №4.
Сверстюк Є.Українське коріння російської релігійної філософії //

ссылка скрыта

Стеценко В.І. Гегелівське вчення про релігію як філософія та історіософія релігії // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2001. Вип.3. – Львів, 2006. – С.196-204.
Стеценко В.І. Значення полемічної літератури для розвитку української філософії кін. ХVІ - поч. ХVІІст. // Сучасна філософія і цивілізаційний процес. Матеріали міжвузівської ювілейної конференції (22 квітня 1998). – Дрогобич, 1998. – С.16-18.
Стеценко В.І. Ідейні витоки і початок формування філософських засад українського богослов’я в добу Київської Русі// Духовнісь. Культура. Нація. Зб. наук. статей. Вип.1. – Львів, 2005. – С.128-137.
Стеценко В.І. Конфесійні особливості філософських засад українського християнства // Історія релігій в Україні. Матеріали ІХ міжнародної конференції 11-13 травня 1999 року. Кн.2. – Львів, 1999. – С.157-159.
Стеценко В.І.Національний романтизм М. Шашкевича та його християнські витоки// Релігієзнавчі студії. Вип.1.– Львів,2002.– С.288-297.
Стеценко В.І.Особливості української духовно-академічної філософії ХVІІ-ХVІІІ ст.//Історія релігій в Україні. Науковий щорічник 2006. Кн.2. –Львів,2006.– С.235-248.
Стеценко В.І.Особливості української філософсько-богословської думки ХVІІ-ХVІІІст.// Вісник Львівського університету. Серія:філософські науки. 2006. Вип.9. –Львів,2006. – С.107-116.
Стеценко В.І. Розвиток української богословської і філософської думки в полемічній літературі кін. ХVІ - поч. ХVІІст. // Вісник Львівського університету. Серія суспільні науки. Вип. 34. Філософська і політична думка в Україні. – Львів, 1996. – С.115-123.
Стеценко В.І. Українська академічна та просвітницька філософія ХVІІ-ХVІІІ ст. як об’єкт експлікації в сучасній вітчизняній філософській думці// Духовні виміри європейської цивілізації: виклики ХХІ ст. Зб. наук. ст. Вип.2. – Львів,2007. – С.42-52.
Стеценко В.І. Українська релігійна філософія пер. пол. ХХст.: основні проблеми, напрями та персоналії дослідження // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ міжнародної конференції (Львів, 20-24 травня 2002 року. Кн.2. – Львів, 2002. – С.478-485.
Стеценко В.І. Патристичні джерела філософії Київської Русі// Історія релігій в Україні. Науковий щорічник 2004р. Кн.2. – Львів,2004. – С.369-377.
Стеценко В.І. Філософські засади українського християнства: конфесійний аспект // Християнство і духовність: Зб. матеріалів другої міжнар. наук. конф. „Християнство: історія і сучасність”. – К.,1998. – С.36-38.
Стеценко В.І. Християнське богослов’я як джерело української філософії// Історія релігій в Україні. Праці ХІ міжнародної конференції (Львів, 16-19 травня 2001 року. Кн.2. – Львів, 2001. – С.201-206.
Стеценко В.І. Шпенглер про релігійні чинники культурного процесу // Континент Європа: Збірник наук. праць. – Львів– 2000. – С.119-134.
Тарнавський І.Л. Богослов'я чи релігійна філософія ? ссылка скрыта
Тіменик З.І. Деякі спостереження над функціонуванням терміна "філософія релігії" // Вісник Національного університету "Львіська політехніка". Філософські науки. - 2006. - № 550 - С.95-100.
Тіменик З.І. Ідея Бога у спадщині Патріярха Йосифа Сліпого з погляду української філософії релігії [У співавторстві з М. Скалецьким] // Вісник Національного університету "Львіська політехніка". Філософські науки. - 2005. - № 578. - С.58-63.

14. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Жуковской Н.Л. и др. – М., 1992.
Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії / Авт.-упоряд. Архіпов О.П. та ін.; Під ред. Т.Д.Пікашової та В.Л.Чуйка. – К., 1997.
Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.
Католицизм: Словарь. – М., 1991.
Православие: Словарь. – М., 1988.
Протестантизм: Словарь. – М., 1990.
Релігієзнавчий словник / За ред. професорів А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.
Современная западная философия: Словарь. – М., 1991.
Стеценко В.І. Короткий релігієзнавчий словник термінів і персоналій, що стосуються релігій Сходу та НРТ// Стеценко В.І. Українська та зарубіжна культура ві релігієзнавство. Навч.-мет.посіб. – Львів, 2005. – С.179-197.
Стеценко В.І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка: Навч. посіб. – Львів, 2006.
Хюбшер А. Мыслители нашего времени. Справочник по философии Запада ХХ века. – М., 1994.

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___”____________20_ р. № ___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“___”_________________20 __ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософія релігії

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

для спеціальності “культурологія”

філософського факультету, культурологічного відділення

Форма навчання

Курс

Семестр

Загальний обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

у тому числі (год.):

Самостійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт.)

Курсові проекти (роботи) (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Практичні

Денна

108

–

Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО 0201 – культура

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності “культурологія».

Робоча програма складена кандидатом філософських наук, доцентом, доцентом кафедри теорії та історії культури Стеценком Валерієм Івановичем.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № ___ від “____”______________ 20 __ р.

Завідувач кафедрою теорії та

історії культури, професор

_______________Мельник В. П.

“___”_______________ 20___ р.

Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності) 6.020101 – культурологія

Протокол № ___ від “____”_____________ 20 __ р.

“____”_____________ 20 __ р. Голова ________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
М1	Пропедевтика філософії релігії	8
М2	Морфологія та концептуальний зміст філософії релігії	10

2.2. Лабораторні заняття

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин

2.3. Практичні заняття

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
М1	Пропедевтика філософії релігії	8
М2	Морфологія та концептуальний зміст філософії релігії	10

2.4. Практика

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин

2.5. Самостійна робота студента (денна форма навчання):

Самостійна робота студента включає підготовку до семінарських занять; самостійне опрацювання додаткової літератури; підготовку рефератів та есеїв за такою тематикою:

Blog

Содержание